www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мехмед III У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мехмед Мегмед ІІІ осман محمد ثالث Mehmed i slis тур nc M

Мехмед III

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мехмед.

Мехмед III (Мегмед ІІІ; осман. محمد ثالث - Mehmed-i slis‎; тур. nc Mehmet; 26 травня 1566, Стамбул — 22 грудня 1603, Стамбул)  — тринадцятий османський султан, син Мурада III від Сафіє Султан.

Мехмед III
осман. محمد ثالث‎
тур. Üçüncü Mehmet
Біографічні дані
Релігія іслам
Народження 26 травня 1566
Маніса, Туреччина
Смерть 22 грудня 1603(1603-12-22) (37 років)
Константинополь, Османська імперія
Поховання Tomb of Mehmed IIId
У шлюбі з Хандан Султан і Халіме-султан
Діти Ахмед I, Мустафа I, Яхія Олександр, Шехзаде Махмуд, Ділруба Султан, Hatice Sultand, Шехзаде Селім, Ayşe Sultand і Beyhan Sultand
Династія Османи
Батько Мурад III
Мати Сафіє Султан
 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Мехмед народився в травні 1566 в Стамбулі в сім'ї майбутнього османського султана Мурада III і його наложниці Сафіє-султан. Це сталося за правління свого великого прадіда — султана Сулеймана I Кануні, який помер через 3,5 місяці. Сулейман дав йому ім'я Мехмед, так само як і своєму другому синові.

Першим вчителем був Ібрагім Ефенді, а пізніше він навчав Хусейна Ефенді та Мехмеда Азмі Ефенді. 29 травня 1582 року у віці 16 років був обрізаний згідно мусульманської традиції. В грудні 1583 р. призначений батьком санджак-беєм в Манісі, за традицією, що тоді існувала.

Правління Редагувати

Вступив на престол у 1595 р. і відразу ж, по прибуттю в палац Топкапи, 28 січня наказав стратити 19 своїх молодших братів за законом Фатіха, побоюючись змови з їхнього боку. Їм сказали, що їх ведуть на обрізання, але врешті-решт усіх задушили. Той же страх став причиною введення Мехмедом згубного звичаю не давати шехзаде брати участь в управлінні державою за життя батька (як це робилося до тих пір), а тримати їх в Топкапи, на території султанського палацу.

На початку правління Мехмеда III в Стамбулі був затриманий, а потім і безслідно щез, московський посол Данило Ісленьев. Правління султана Мехмеда відзначено повстанням джелялі в Анатолії, причиною якого стало в основному скрутне становище населення через політику Високої Порти.

У 1593 році починається Тринадцятилітня війна в Угорщині, приводом до якої послужив розгром австрійським військом турецького загону під фортецею Сисак. Успіхи австрійців на Дунаї, а заодно і вдалий виступ проти Османської імперії волоського князя Міхая Хороброго, викликали в Константинополі повстання народу і яничарів. За наполяганням великого візира Дамат Ібрагіма-паші і шейх-уль-ісламу Мехмед III у 1596 році рушив з військом до Угорщини, здобув перемогу в Керестецькій битві, але не зумів нею скористатися і повернувся в Константинополь до свого звичайного життя. У 1600 році після довгих і невдалих переговорів турки прорвали оборонну лінію Габсбургів, взявши стратегічно важливу фортецю Надьканіжа. Над Віднем знову нависла загроза облоги, і 1601 року Габсбурги спробували повернути Надьканіжа, але безуспішно, проте австрійській армії вдалося взяти Секешфегервар, який турки повернули в 1602 році.

В азійських областях відбувалися визвольні повстання, туди ж вторгалися і перси. Внутрішнє управління було на низькому рівні, так само як і управління військами. У роки правління Мехмеда III прискорюється занепад Османської імперії, і це виразилося в тому, що фактична влада в державі опинилася в руках валіде-султан (матері Мехмеда ІІІ — Сафіє). Як писав англійський посол в 1603 році:

... батько [Мехмед ІІІ] перебуває під владою старої султанші, його бабусі [Сафіє-султан], і держава валиться, бо вона ніщо не поважає так, як власне бажання отримувати гроші.

У 1600 році збунтувалися сипахи через знецінення монет, якими їм платили платні. Мехмед ІІІ наказав таємно стратити їхнього командира Абді-агу і бунт тим самим припинився. Проте в січні 1603 р. збунтувалися яничари, які обєдналися з великим візиром Йемішчі Хасан-паша[en][en] (В жовтні 1603 Мехмед ІІІ його стратив), і вбили кизлар-агу Газанфера, слугу Сафіє-султан. Ага яничар погрожував переворотом і солдати могли скинути та змінити падишаха на престолі.

Смерть Редагувати

Султан Мехмед ІІІ помер в ніч з 21 на 22 грудня 1603 р. Саме з його смерті починається нестабільність та період занепаду Османської держави, що тривав до 1630-х років.

Сім'я Редагувати

  • Хандан Султан — наложниця. Народила як мінімум одного сина — Ахмеда I.
  • Також, як стверджує Ентоні Алдерсон, була ще одна наложниця Мехмеда — Махпейкер

Діти Редагувати

Сини:

  • Шехзаде Селім (бл.1585 - помер 20 квітня 1597 від скарлатини)
  • Шехзаде Махмуд (бл. 1587 - 1/7 червня 1603) - спадкоємець престолу (з квітня 1597). Мав велику популярність серед яничар з 15-ти років. Через це та пророцтво, що його батько помре через півроку і старший син Мехмеда ІІІ зійде на престол, Мехмед ІІІ наказав стратити сина чотирьом глухонімим катам.
  • Ахмед I
  • Мустафа I

Дочки:

  • дочка (пом. 1628)
  • дочка — була одружена з Тириакі Хасаном-пашою (пом. 1611).
  • дочка — з листопада 1604 року було одружена з Мірахуром Мустафою-пашею (пом. 1610).
  • дочка — з 10 лютого 1612 року було одружена з Махмудом-пашею (пом. 1643), сином Джігалазаде Юсуфа Синана-паші і його другої дружини — дочки Айше Хюмашах-султан.
  • донька — (бл. 1594 —1623) Повнорідна сестра султана Мустафи I. З 1604 роки була одружена з Кара Давут-пашею (пом. 8 січня 1623), який прославився вбивством онука Мехмеда III — султана Османа II. У шлюбі народився син, якого, за деякими даними, планували зробити султаном, змістивши душевнохворого Мустафу I.
  • дочка — була одружена з Алі-пашею (пом. 1617).

У культурі Редагувати

Султан Мехмед ІІІ частково згадується на початку першої серії турецького серіалу «Величне століття. Нова володарка». Зображено його масове братовбивство та страта шехзаде Махмуда. Пізніше, в серіалі згадується, що султана отруїли.

Примітки Редагувати

  1. https://pantheon.world/profile/person/Mehmed_III
  2. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  3. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 13 січня 2022. 
  4. Sakaoğlu, Necdet (2008). (тур.). Oğlak Yayıncılık. ISBN 978-975-329-623-6. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 12 січня 2022. 
  5. . TDV İslam Ansiklopedisi (тур.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 13 січня 2022. 
  6. Sakaoğlu, Necdet. . — Oğlak Yayıncılık, 2008. — С. 211. — 574 p. —. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 12 січня 2022. 
  7. Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxford: Clarendon Press, 1956. — 186 p. 
  8. Bostanzade Yahya Efendi, Tuhfet ül-ahbâb, Milliyet Yayınları, s. 111
  9. Quataert, Donald (2000). The Ottoman Empire, 1700-1922. Cambridge University Press. p. 90. ISBN 0-521-63328-1. 
  10. Іналджик Г. Османська імперія: класична доба, 1300-1600 / пер. з англ. Олександр Галенко; Ін-т сходознавства ім. А. Кримського НАН України. — К.: Критика, 1998. — 286,[32] с. ISBN 966-02-0564-3. 
  11. ЭСБЕ/Исленьев, Данило — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022. 
  12. К. Финкель. История Османской империи. Видение Османа. — АСТ, 2010. — 243 с.
  13. . p. 231. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 13 січня 2022. 
  14. . TDV İslam Ansiklopedisi (тур.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 26 січня 2022. 
  15. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 26 січня 2022. 
  16. ↑ Börekçi, Günhan. . Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 13 січня 2022. 
  17. Studies, Dîvân: Di̇si̇pli̇nlerarasi Çalişmalar Dergi̇si̇ / Dîvân: Journal of Interdisciplinary. . Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 13 січня 2022. 
  18. Peirce, Leslie P, — Oxford: Oxford University Press, 1993. — P. 311. — 374 p. . ISBN 0195086775. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 13 січня 2022. 
  19. Peirce, Leslie P., — Oxford: Oxford University Press, 1993. — P. 311. — 374 p. . ISBN 0195086775. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 13 січня 2022. 
  20. Alderson, Anthony Dolphin, Oxf.: Clarendon Press, 1956. — С. 169. The Structure of the Ottoman Dynasty. 
  21. Seneca, Federico. Il Doge Leonardo Donà: la sua vita e la sua prepara-zione politica prima del dogado. — Editrice Antenore, 1959. — С. 286. — 286 p.
  22. Aycibin, Zeynep. Kâtip Çelebi, Fezleke: Tahlil ve Metin (тур.) : докторская диссертация. — Mimar Sinan Üniversitesi, 2007. — S. 452.
  23. . Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 12 січня 2022. 
  24. . Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 12 січня 2022. 
  25. Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxf.: Clarendon Press, 1956. — С. 169. 
  26. Ghisalberti, Alberto M. . — Rom: Istituto della Enciclopedia Italiana, 1981. — Т. 25. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022. 
  27. Encyclopedia of Islam / eds. M. Th. Houtsma, A. J. Wensinck, T. W. Arnold. — Brill Publishers, 1927. — P. 183.
  28. . web.archive.org. 23 червня 2019. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 12 січня 2022. 
  29. Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxf.: Clarendon Press, 1956. — С. 169. 
  30. . Великолепный Век вики (рос.). Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 січня 2022. 

Література Редагувати

Мехмед III
Народився: 26 травня 1566 Помер: 22 грудня 1603[прожив 37 років]
Королівські титули
Попередник:
Мурад III
Султани Османської імперії
15 січня 1595 – 22 грудня 1603 		Наступник:
Ахмед I
Релігійні посади
Попередник:
Мурад III 		Халіфи Османської імперії
15 січня 1595 – 22 грудня 1603 		Наступник:
Ахмед I
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mehmed Mehmed III Megmed III osman محمد ثالث Mehmed i slis tur nc Mehmet 26 travnya 1566 Stambul 22 grudnya 1603 Stambul trinadcyatij osmanskij sultan sin Murada III vid Safiye Sultan Mehmed IIIosman محمد ثالث tur Ucuncu MehmetBiografichni daniReligiya islamNarodzhennya 26 travnya 1566 Manisa TurechchinaSmert 22 grudnya 1603 1603 12 22 1 2 37 rokiv Konstantinopol Osmanska imperiyaPohovannya Tomb of Mehmed IIIdU shlyubi z Handan Sultan i Halime sultanDiti Ahmed I Mustafa I Yahiya Oleksandr Shehzade Mahmud Dilruba Sultan Hatice Sultand Shehzade Selim Ayse Sultand i Beyhan SultandDinastiya OsmaniBatko Murad IIIMati Safiye Sultan Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Pravlinnya 1 2 Smert 2 Sim ya 2 1 Diti 3 U kulturi 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya RedaguvatiMehmed narodivsya v travni 1566 v Stambuli v sim yi majbutnogo osmanskogo sultana Murada III i jogo nalozhnici Safiye sultan Ce stalosya za pravlinnya svogo velikogo pradida sultana Sulejmana I Kanuni yakij pomer cherez 3 5 misyaci Sulejman dav jomu im ya Mehmed 3 tak samo yak i svoyemu drugomu sinovi 4 Pershim vchitelem buv Ibragim Efendi a piznishe vin navchav Husejna Efendi ta Mehmeda Azmi Efendi 29 travnya 1582 roku u vici 16 rokiv buv obrizanij zgidno musulmanskoyi tradiciyi V grudni 1583 r priznachenij batkom sandzhak beyem v Manisi za tradiciyeyu sho todi isnuvala 5 Pravlinnya Redaguvati Vstupiv na prestol u 1595 r i vidrazu zh po pributtyu v palac Topkapi 28 sichnya nakazav stratiti 19 svoyih molodshih brativ za zakonom Fatiha 6 poboyuyuchis zmovi z yihnogo boku Yim skazali sho yih vedut na obrizannya ale vreshti resht usih zadushili 7 8 9 Toj zhe strah stav prichinoyu vvedennya Mehmedom zgubnogo zvichayu ne davati shehzade brati uchast v upravlinni derzhavoyu za zhittya batka yak ce robilosya do tih pir a trimati yih v Topkapi na teritoriyi sultanskogo palacu 10 Na pochatku pravlinnya Mehmeda III v Stambuli buv zatrimanij a potim i bezslidno shez moskovskij posol Danilo Islenev 11 Pravlinnya sultana Mehmeda vidznacheno povstannyam dzhelyali v Anatoliyi prichinoyu yakogo stalo v osnovnomu skrutne stanovishe naselennya cherez politiku Visokoyi Porti U 1593 roci pochinayetsya Trinadcyatilitnya vijna v Ugorshini privodom do yakoyi posluzhiv rozgrom avstrijskim vijskom tureckogo zagonu pid forteceyu Sisak Uspihi avstrijciv na Dunayi a zaodno i vdalij vistup proti Osmanskoyi imperiyi voloskogo knyazya Mihaya Horobrogo viklikali v Konstantinopoli povstannya narodu i yanichariv Za napolyagannyam velikogo vizira Damat Ibragima pashi i shejh ul islamu Mehmed III u 1596 roci rushiv z vijskom do Ugorshini zdobuv peremogu v Keresteckij bitvi ale ne zumiv neyu skoristatisya i povernuvsya v Konstantinopol do svogo zvichajnogo zhittya 12 U 1600 roci pislya dovgih i nevdalih peregovoriv turki prorvali oboronnu liniyu Gabsburgiv vzyavshi strategichno vazhlivu fortecyu Nadkanizha Nad Vidnem znovu navisla zagroza oblogi i 1601 roku Gabsburgi sprobuvali povernuti Nadkanizha ale bezuspishno prote avstrijskij armiyi vdalosya vzyati Sekeshfegervar yakij turki povernuli v 1602 roci V azijskih oblastyah vidbuvalisya vizvolni povstannya tudi zh vtorgalisya i persi Vnutrishnye upravlinnya bulo na nizkomu rivni tak samo yak i upravlinnya vijskami U roki pravlinnya Mehmeda III priskoryuyetsya zanepad Osmanskoyi imperiyi i ce virazilosya v tomu sho faktichna vlada v derzhavi opinilasya v rukah valide sultan materi Mehmeda III Safiye Yak pisav anglijskij posol v 1603 roci batko Mehmed III perebuvaye pid vladoyu staroyi sultanshi jogo babusi Safiye sultan i derzhava valitsya bo vona nisho ne povazhaye tak yak vlasne bazhannya otrimuvati groshi 13 U 1600 roci zbuntuvalisya sipahi cherez znecinennya monet yakimi yim platili platni Mehmed III nakazav tayemno stratiti yihnogo komandira Abdi agu i bunt tim samim pripinivsya Prote v sichni 1603 r zbuntuvalisya yanichari yaki obyednalisya z velikim vizirom Jemishchi Hasan pasha en en 14 V zhovtni 1603 Mehmed III jogo strativ 15 i vbili kizlar agu Gazanfera slugu Safiye sultan 16 Aga yanichar pogrozhuvav perevorotom i soldati mogli skinuti ta zminiti padishaha na prestoli 16 Smert Redaguvati Sultan Mehmed III pomer v nich z 21 na 22 grudnya 1603 r 17 Same z jogo smerti pochinayetsya nestabilnist ta period zanepadu Osmanskoyi derzhavi sho trivav do 1630 h rokiv Sim ya RedaguvatiHalime Sultan 18 persha nalozhnicya Matir Mustafi I i za odniyeyu z versij shehzade Mahmuda Takozh narodila odnu donku tochne imya yakoyi ne vidome Handan Sultan 19 nalozhnicya Narodila yak minimum odnogo sina Ahmeda I Takozh yak stverdzhuye Entoni Alderson bula she odna nalozhnicya Mehmeda Mahpejker 20 Diti Redaguvati Sini Shehzade Selim bl 1585 21 pomer 20 kvitnya 1597 vid skarlatini 22 Shehzade Mahmud bl 1587 1 7 chervnya 1603 spadkoyemec prestolu z kvitnya 1597 Mav veliku populyarnist sered yanichar z 15 ti rokiv Cherez ce ta proroctvo sho jogo batko pomre cherez pivroku i starshij sin Mehmeda III zijde na prestol Mehmed III nakazav stratiti sina chotirom gluhonimim katam 23 24 Ahmed I Mustafa IDochki dochka pom 1628 dochka bula odruzhena z Tiriaki Hasanom pashoyu pom 1611 dochka z listopada 1604 roku bulo odruzhena z Mirahurom Mustafoyu pasheyu pom 1610 25 dochka z 10 lyutogo 1612 roku bulo odruzhena z Mahmudom pasheyu pom 1643 sinom Dzhigalazade Yusufa Sinana pashi i jogo drugoyi druzhini dochki Ajshe Hyumashah sultan 26 donka bl 1594 1623 Povnoridna sestra sultana Mustafi I Z 1604 roki bula odruzhena z Kara Davut pasheyu 27 pom 8 sichnya 1623 yakij proslavivsya vbivstvom onuka Mehmeda III sultana Osmana II U shlyubi narodivsya sin yakogo za deyakimi danimi planuvali zrobiti sultanom zmistivshi dushevnohvorogo Mustafu I 28 dochka bula odruzhena z Ali pasheyu pom 1617 29 U kulturi RedaguvatiSultan Mehmed III chastkovo zgaduyetsya na pochatku pershoyi seriyi tureckogo serialu Velichne stolittya Nova volodarka Zobrazheno jogo masove bratovbivstvo ta strata shehzade Mahmuda Piznishe v seriali zgaduyetsya sho sultana otruyili 30 Primitki Redaguvati https pantheon world profile person Mehmed III Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Legenda svidchit sho im yam bulo nazvano jogo pradida Sulejmana Pishnogo yakij otrimav zvistku pro narodzhennya pid chas pohodu na Sigetvar Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 13 sichnya 2022 Sakaoglu Necdet 2008 Bu mulkun kadin sultanlari valide sultanlar hatunlar hasekiler kadinefendiler sultanefendiler tur Oglak Yayincilik ISBN 978 975 329 623 6 Arhiv originalu za 12 lipnya 2017 Procitovano 12 sichnya 2022 MEHMED III TDV Islam Ansiklopedisi TDV Islam Ansiklopedisi tur Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 13 sichnya 2022 Sakaoglu Necdet Bu mulkun kadin sultanlari Valide sultanlar hatunlar hasekiler kadinefendiler sultanefendiler Oglak Yayincilik 2008 S 211 574 p Arhiv originalu za 12 lipnya 2017 Procitovano 12 sichnya 2022 Alderson Anthony Dolphin The Structure of the Ottoman Dynasty Oxford Clarendon Press 1956 186 p Bostanzade Yahya Efendi Tuhfet ul ahbab Milliyet Yayinlari s 111 Quataert Donald 2000 The Ottoman Empire 1700 1922 Cambridge University Press p 90 ISBN 0 521 63328 1 Inaldzhik G Osmanska imperiya klasichna doba 1300 1600 per z angl Oleksandr Galenko In t shodoznavstva im A Krimskogo NAN Ukrayini K Kritika 1998 286 32 s ISBN 966 02 0564 3 ESBE Islenev Danilo Vikiteka ru wikisource org ros Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 13 sichnya 2022 K Finkel Istoriya Osmanskoj imperii Videnie Osmana AST 2010 243 s Peirce 1993 p 231 Arhiv originalu za 10 lipnya 2017 Procitovano 13 sichnya 2022 MEHMED III TDV Islam Ansiklopedisi TDV Islam Ansiklopedisi tur Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2022 Evgeni Radushev Svetlana Ivanova Rumen Kovachev 2003 s 225 Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2022 a b Borekci Gunhan Borekci Gunhan Factions and Favorites at the Courts of Ahmed I and his Immediate Predecessors PhD Diss Arhiv originalu za 16 grudnya 2021 Procitovano 13 sichnya 2022 Studies Divan Di si pli nlerarasi Calismalar Dergi si Divan Journal of Interdisciplinary Inkirazin Esiginde Bir Hanedan III Mehmed I Ahmed I Mustafa ve 17 Yuzyil Osmanli Siyasi Krizi A Dynasty at the Threshold of Extinction Mehmed III Ahmed I Mustafa I and the 17th Century Ottoman Political Crisis Gunhan BOREKCI Arhiv originalu za 22 grudnya 2021 Procitovano 13 sichnya 2022 Peirce Leslie P Oxford Oxford University Press 1993 P 311 374 p The Imperial Harem Women and Sovereignty in the Ottoman Empire ISBN 0195086775 Arhiv originalu za 10 lipnya 2017 Procitovano 13 sichnya 2022 Peirce Leslie P Oxford Oxford University Press 1993 P 311 374 p The Imperial Harem Women and Sovereignty in the Ottoman Empire ISBN 0195086775 Arhiv originalu za 10 lipnya 2017 Procitovano 13 sichnya 2022 Alderson Anthony Dolphin Oxf Clarendon Press 1956 S 169 The Structure of the Ottoman Dynasty Seneca Federico Il Doge Leonardo Dona la sua vita e la sua prepara zione politica prima del dogado Editrice Antenore 1959 S 286 286 p Aycibin Zeynep Katip Celebi Fezleke Tahlil ve Metin tur doktorskaya dissertaciya Mimar Sinan Universitesi 2007 S 452 Emecen 2003 s 412 Arhiv originalu za 22 grudnya 2021 Procitovano 12 sichnya 2022 Borekci 2009 p 66 Arhiv originalu za 20 listopada 2020 Procitovano 12 sichnya 2022 Alderson Anthony Dolphin The Structure of the Ottoman Dynasty Oxf Clarendon Press 1956 S 169 Ghisalberti Alberto M Dizionario Biografico degli Italiani Rom Istituto della Enciclopedia Italiana 1981 T 25 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 12 sichnya 2022 Encyclopedia of Islam eds M Th Houtsma A J Wensinck T W Arnold Brill Publishers 1927 P 183 DAVUD PASA Kara TDV Islam Ansiklopedisi web archive org 23 chervnya 2019 Arhiv originalu za 23 chervnya 2019 Procitovano 12 sichnya 2022 Alderson Anthony Dolphin The Structure of the Ottoman Dynasty Oxf Clarendon Press 1956 S 169 Mehmed III Velikolepnyj Vek viki ros Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 13 sichnya 2022 Literatura RedaguvatiRyzhov K V Vse monarhi mira Musulmanskij Vostok VII XV vv Veche 2004 544 s ISBN 5 94538 301 5 Imber Colin The Ottoman Empire London Palgrave Macmillan 2002 ISBN 0 333 613872 Mehmed IIIOsmanska dinastiyaNarodivsya 26 travnya 1566 Pomer 22 grudnya 1603 prozhiv 37 rokiv Korolivski tituliPoperednik Murad III nbsp Sultani Osmanskoyi imperiyi15 sichnya 1595 22 grudnya 1603 Nastupnik Ahmed IReligijni posadiPoperednik Murad III Halifi Osmanskoyi imperiyi15 sichnya 1595 22 grudnya 1603 Nastupnik Ahmed I Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mehmed III amp oldid 40319449