www.wikidata.uk-ua.nina.az

Метафора про розбите вікно Метафора або притча про розбите вікно наведена економістом Фредеріком Бастіа в його есеї фр C

Метафора про розбите вікно

Метафора або притча про розбите вікно — наведена економістом Фредеріком Бастіа в його есеї фр. «Ce qu'on voit et ce qu'on ne voit pas» (Про те, що видно, та про те, що не видно) 1850 року. На думку Генрі Гацліта, ця метафора ілюструє один з поширених помилкових поглядів на економіку: що будь-яка катастрофа може сприяти економічному розвитку.

Чарлі Чаплін в ролі скляра та Джекі Коган в ролі хлопця, котрий стимулює розвиток економіки. Кадр з фільму Малюк (The Kid, 1921)

Історія ред.

Уявіть хулігана, який вибив вікно в пекарні та втік. Пекар виходить оцінити втрати та визначає, що нове скло коштуватиме йому 3000 гривень. Але хтось в натовпі відзначає, що, взагалі кажучи, не все так погано, оскільки ці кошти створять прибуток у скляра. В свою чергу скляр витратить отримані гроші, пожвавлюючи таким чином місцеву економіку.

Але помилка полягає в тому, що тут не враховано те, що пекар має витратити власні кошти на відновлення вікна. Через це прибуток недоотримають інші потенційні продавці товарів для пекаря. Як наслідок, розбите вікно в сумі не збагачує економіку, а навпаки, завдає шкоди вартістю щонайменше одного вікна.

Інтерпретація ред.

Представники Кейнсіанської школи вважають, що в деяких випадках хлопчик, насправді, може приносити користь, хоча і не найкращим чином. Зіштовхнувшись з недовикористанням ресурсів (наприклад, під час Великої депресії), Джон Мейнард Кейнс вважав, що можливо є сенс у тому, аби будувати абсолютно непотрібні піраміди для стимулювання економіки, збільшувати сукупний попит та сприяти повній зайнятості.

Австрійські економісти, як і сам Бастіа, інтерпретують метафору в інший спосіб. Припустімо, буде з'ясовано, що хлопчик насправді найнятий склярем, та отримує 10 гривень за кожне розбите вікно. Раптово виявляється, що дії хлопця є крадіжкою: скляр примушує, розбиваючи вікна, людей звертатись по його послуги. Тобто, скляр отримує вигоду за рахунок інших. Бастіа показав, що люди зазвичай підтримують дії, що морально рівнозначні наймом склярем хлопця, аби той розбивав для нього вікна.

Застосування ред.

Представники Австрійської школи та лібералізму вважають, що «хиба розбитого вікна» є дуже поширеною в масовій свідомості. До прикладів належать:

Війна ред.

Дехто вважає що війна є позитивним чинником, оскільки, як показує історія, війни часто допомагали зосереджувати ресурси та сприяли розвитку технологій в інших галузях. Збільшення виробництва та зайнятості під час війни є для багатьох підставою вважати, що «війна корисна для економіки». Проте насправді збільшується доля виробництва «не корисних» і не потрібних речей. А отже марно знищуються ресурси та зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг.

На думку Генрі Гацліта:

Ніколи нема вигоди в тому, аби бомбити фабрики, за винятком тих випадків, коли вони не приносять жодної користі або навіть через свій жалюгідний стан завдають збитків. […] Фабрики та устаткування не можуть бути замінені людиною (або соціалістичним урядом) поки не буде накопичене достатньо заощаджень та капіталу для придбання заміни. Але війна знищує накопичений капітал. […] Хитросплетення не мають відвертати нашу увагу від простого факту: знищення будь-чого, що має реальну цінність завжди означає збиток, втрату, лихо, яке, в підсумку, незважаючи на будь-які наслідки, не може бути здобутком або благом.

Особливі інтереси та уряд ред.

Фредерік Бастіа, Генрі Гацліт та інші порівнювали скляра з групами захисту особливих інтересів, а хлопчика з урядом. Групи захисту особливих інтересів вимагають гроші від уряду (у вигляді субсидій, грантів тощо), а уряд стягує гроші з платників податків. Отримувачі допомоги зазвичай залишаються задоволені, тому багатьма вважається, що дії уряду приносять користь всім. Але люди не помічають прихованих витрат: платники податків стають бідніші, щонайменше, саме на цю суму грошей. Платникам податків доведеться відмовитись від їжі, одягу та інших речей, які вони могли б придбати — однак, оскільки не існує можливості точно підрахувати «не покупки», це є прихованою ціною, що інколи називається ціною втрачених можливостей. Бастіа розглядав цей випадок в есеї «Що не видно…». Оскільки ціна прихована, складається враження, що допомога окремим групам нічого не коштує. Гацліт підсумовує принцип словами «все, що ми отримуємо, за винятком дарів природи, має бути оплачене». Роберт Хайнлайн вигадав та поширив акронім «TANSTAAFL» (безкоштовних сніданків не існує, від англ. There Ain't No Such Thing As A Free Lunch) для позначення цього принципу.

Поширеними прикладами аргументів деяких груп захисту особливих інтересів, що підпадають під хибу розбитого вікна можуть бути:

  • Аргументи на користь громадських робіт як способу зниження рівня безробіття.
  • Аргументи на користь збільшення працівників в уряді та бюджетній сфері, як спосіб створення робочих місць.
  • Аргументи на користь протекціонізму, впровадження спеціальних тарифів, субсидій, та/або інших регуляторних заходів з метою захисту місцевої промисловості.
  • Субсидування творчості, театрів тощо, з метою створення робочих місць для акторів, оскільки коли люди відвідують театри або концерти, вони також ходять і до ресторанів тощо, та пожвавлюють економіку.

Тероризм ред.

Економіст Вальтер Вільямс (англ. Walter E. Williams), та коментатори Джона Гольдберґ (англ. Jonah Goldberg) та Роберт Трацінський (англ. Robert Tracinski) звинуватили економіста Пола Кругмана у помилковому використанні хиби невдовзі після атак 11 вересня. Кругман написав, що вартість зруйнованих будівель порівняно не велика в масштабі всієї країни, а їх відбудова може пожвавити економіку.

Посилання ред.

  1. Генрі Гацліт. "The Blessings of Destruction" [ 12 липня 2010 у Wayback Machine.], Economics in One Lesson, переглянуто 2009-05-15.
  2. "Broken Window Gone Iraqi" [ 9 січня 2010 у Wayback Machine.], Jonah Goldberg, National Review Online, 19 вересня 2002
  3. "The Economics of War" [ 12 лютого 2009 у Wayback Machine.], Robert Tracinski, 22 жовтня 2001
  4. "After The Horror" [ 14 лютого 2009 у Wayback Machine.], Paul Krugman, The New York Times, 14 вересня 2001

Див. також ред.

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Metafora abo pritcha pro rozbite vikno navedena ekonomistom Frederikom Bastia v jogo eseyi fr Ce qu on voit et ce qu on ne voit pas Pro te sho vidno ta pro te sho ne vidno 1850 roku Na dumku Genri Gaclita cya metafora ilyustruye odin z poshirenih pomilkovih poglyadiv na ekonomiku sho bud yaka katastrofa mozhe spriyati ekonomichnomu rozvitku Charli Chaplin v roli sklyara ta Dzheki Kogan v roli hlopcya kotrij stimulyuye rozvitok ekonomiki Kadr z filmu Malyuk The Kid 1921 Zmist 1 Istoriya 2 Interpretaciya 3 Zastosuvannya 3 1 Vijna 3 2 Osoblivi interesi ta uryad 3 3 Terorizm 4 Posilannya 5 Div takozh 5 1 Literatura 6 PosilannyaIstoriya red Uyavit huligana yakij vibiv vikno v pekarni ta vtik Pekar vihodit ociniti vtrati ta viznachaye sho nove sklo koshtuvatime jomu 3000 griven Ale htos v natovpi vidznachaye sho vzagali kazhuchi ne vse tak pogano oskilki ci koshti stvoryat pributok u sklyara V svoyu chergu sklyar vitratit otrimani groshi pozhvavlyuyuchi takim chinom miscevu ekonomiku Ale pomilka polyagaye v tomu sho tut ne vrahovano te sho pekar maye vitratiti vlasni koshti na vidnovlennya vikna Cherez ce pributok nedootrimayut inshi potencijni prodavci tovariv dlya pekarya Yak naslidok rozbite vikno v sumi ne zbagachuye ekonomiku a navpaki zavdaye shkodi vartistyu shonajmenshe odnogo vikna Interpretaciya red Predstavniki Kejnsianskoyi shkoli vvazhayut sho v deyakih vipadkah hlopchik naspravdi mozhe prinositi korist hocha i ne najkrashim chinom Zishtovhnuvshis z nedovikoristannyam resursiv napriklad pid chas Velikoyi depresiyi Dzhon Mejnard Kejns vvazhav sho mozhlivo ye sens u tomu abi buduvati absolyutno nepotribni piramidi dlya stimulyuvannya ekonomiki zbilshuvati sukupnij popit ta spriyati povnij zajnyatosti Avstrijski ekonomisti yak i sam Bastia interpretuyut metaforu v inshij sposib Pripustimo bude z yasovano sho hlopchik naspravdi najnyatij sklyarem ta otrimuye 10 griven za kozhne rozbite vikno Raptovo viyavlyayetsya sho diyi hlopcya ye kradizhkoyu sklyar primushuye rozbivayuchi vikna lyudej zvertatis po jogo poslugi Tobto sklyar otrimuye vigodu za rahunok inshih Bastia pokazav sho lyudi zazvichaj pidtrimuyut diyi sho moralno rivnoznachni najmom sklyarem hlopcya abi toj rozbivav dlya nogo vikna Zastosuvannya red Predstavniki Avstrijskoyi shkoli ta liberalizmu vvazhayut sho hiba rozbitogo vikna ye duzhe poshirenoyu v masovij svidomosti Do prikladiv nalezhat Vijna red Dehto vvazhaye sho vijna ye pozitivnim chinnikom oskilki yak pokazuye istoriya vijni chasto dopomagali zoseredzhuvati resursi ta spriyali rozvitku tehnologij v inshih galuzyah Zbilshennya virobnictva ta zajnyatosti pid chas vijni ye dlya bagatoh pidstavoyu vvazhati sho vijna korisna dlya ekonomiki Prote naspravdi zbilshuyetsya dolya virobnictva ne korisnih i ne potribnih rechej A otzhe marno znishuyutsya resursi ta zmenshuyetsya sukupna propoziciya tovariv ta poslug Na dumku Genri Gaclita nbsp Nikoli nema vigodi v tomu abi bombiti fabriki za vinyatkom tih vipadkiv koli voni ne prinosyat zhodnoyi koristi abo navit cherez svij zhalyugidnij stan zavdayut zbitkiv Fabriki ta ustatkuvannya ne mozhut buti zamineni lyudinoyu abo socialistichnim uryadom poki ne bude nakopichene dostatno zaoshadzhen ta kapitalu dlya pridbannya zamini Ale vijna znishuye nakopichenij kapital Hitrospletennya ne mayut vidvertati nashu uvagu vid prostogo faktu znishennya bud chogo sho maye realnu cinnist zavzhdi oznachaye zbitok vtratu liho yake v pidsumku nezvazhayuchi na bud yaki naslidki ne mozhe buti zdobutkom abo blagom 1 nbsp Osoblivi interesi ta uryad red Frederik Bastia Genri Gaclit ta inshi porivnyuvali sklyara z grupami zahistu osoblivih interesiv a hlopchika z uryadom Grupi zahistu osoblivih interesiv vimagayut groshi vid uryadu u viglyadi subsidij grantiv tosho a uryad styaguye groshi z platnikiv podatkiv Otrimuvachi dopomogi zazvichaj zalishayutsya zadovoleni tomu bagatma vvazhayetsya sho diyi uryadu prinosyat korist vsim Ale lyudi ne pomichayut prihovanih vitrat platniki podatkiv stayut bidnishi shonajmenshe same na cyu sumu groshej Platnikam podatkiv dovedetsya vidmovitis vid yizhi odyagu ta inshih rechej yaki voni mogli b pridbati odnak oskilki ne isnuye mozhlivosti tochno pidrahuvati ne pokupki ce ye prihovanoyu cinoyu sho inkoli nazivayetsya cinoyu vtrachenih mozhlivostej Bastia rozglyadav cej vipadok v eseyi Sho ne vidno Oskilki cina prihovana skladayetsya vrazhennya sho dopomoga okremim grupam nichogo ne koshtuye Gaclit pidsumovuye princip slovami vse sho mi otrimuyemo za vinyatkom dariv prirodi maye buti oplachene Robert Hajnlajn vigadav ta poshiriv akronim TANSTAAFL bezkoshtovnih snidankiv ne isnuye vid angl There Ain t No Such Thing As A Free Lunch dlya poznachennya cogo principu Poshirenimi prikladami argumentiv deyakih grup zahistu osoblivih interesiv sho pidpadayut pid hibu rozbitogo vikna mozhut buti Argumenti na korist gromadskih robit yak sposobu znizhennya rivnya bezrobittya Argumenti na korist zbilshennya pracivnikiv v uryadi ta byudzhetnij sferi yak sposib stvorennya robochih misc Argumenti na korist protekcionizmu vprovadzhennya specialnih tarifiv subsidij ta abo inshih regulyatornih zahodiv z metoyu zahistu miscevoyi promislovosti Subsiduvannya tvorchosti teatriv tosho z metoyu stvorennya robochih misc dlya aktoriv oskilki koli lyudi vidviduyut teatri abo koncerti voni takozh hodyat i do restoraniv tosho ta pozhvavlyuyut ekonomiku Terorizm red Ekonomist Valter Vilyams angl Walter E Williams ta komentatori Dzhona Goldberg angl Jonah Goldberg 2 ta Robert Tracinskij angl Robert Tracinski 3 zvinuvatili ekonomista Pola Krugmana u pomilkovomu vikoristanni hibi nevdovzi pislya atak 11 veresnya Krugman napisav sho vartist zrujnovanih budivel porivnyano ne velika v masshtabi vsiyeyi krayini a yih vidbudova mozhe pozhvaviti ekonomiku 4 Posilannya red Genri Gaclit The Blessings of Destruction Arhivovano 12 lipnya 2010 u Wayback Machine Economics in One Lesson pereglyanuto 2009 05 15 Broken Window Gone Iraqi Arhivovano 9 sichnya 2010 u Wayback Machine Jonah Goldberg National Review Online 19 veresnya 2002 The Economics of War Arhivovano 12 lyutogo 2009 u Wayback Machine Robert Tracinski 22 zhovtnya 2001 After The Horror Arhivovano 14 lyutogo 2009 u Wayback Machine Paul Krugman The New York Times 14 veresnya 2001Div takozh red Multiplikator Alternativna vartist Peticiya svichkariv angl Candlemakers petition Bezkoshtovnih snidankiv ne isnuye Dotaciya Teoriya rozbitih vikonLiteratura red Henry Hazlitt Economics in One Lesson Ekonomika za odin urok rozdil II The Broken Window Posilannya red Ce qu on voit et ce qu on ne voit pas fr That Which is Seen and That Which is Not Seen angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Metafora pro rozbite vikno amp oldid 36381149