| Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2018) |
Метання диска — легкоатлетична дисципліна, яка полягає в метанні на дальність спеціального спортивного снаряда — диска. Належить до метань і входить в технічні види легкоатлетичної програми. Вимагає від спортсменів сили та координації рухів. Є олімпійською дисципліною легкої атлетики для чоловіків з 1896 року, для жінок з 1928 року. Входить до складу легкоатлетичного багатоборства.
| Легка атлетика Метання диска | |
|---|---|
| Олімпійський чемпіон 2012 року німець Роберт Гартінг. | |
| Умови проведення | |
| Місце | просто неба |
| Рекорди (чоловіки) | |
| світу | Юрген Шульт НДР 74,08 (1986) |
| Європи | Юрген Шульт НДР 74,08 (1986) |
| України | Володимир Зінченко 68,88 (1988) |
| Рекорди (жінки) | |
| світу | Габріеле Райнш НДР 76,80 (1988) |
| Європи | Габріеле Райнш НДР 76,80 (1988) |
| України | Лариса Михальченко 70,80 (1988) |
Метання диска в Стародавній Греції Редагувати
Метання диска — дуже давній вид спорту. Як показують дослідження істориків і археологічні розкопки, метання диска (δισκοβολία) було популярно в Стародавній Греції, і ці змагання проходили на античних олімпійських іграх. Метальні прилади виготовляли з каменю і бронзи, вагою від 1,25 до 5,70 кг, діаметром від 16,5 до 34 см. Наскільки можна судити за історичними свідченнями того часу, метали атлети з узвишшя, бічним рухом, коли площина диска перебувала перпендикулярно землі. Широко відомі античні статуї, які представляли переможців змагань: «Дискобол» Мирона та «Дискофор» Поліклета. Давньогрецькі боги також грали з диском. За одним із міфів Аполлон змагався в метанні диска зі своїм улюбленцем, царевичем Спарти Гіакінтом (Гіацинтом). Щоб справити враження, Аполлон кинув диск щосили. Гіакінт, зі свого боку хотів вразити Аполлона, і спробував спіймати диск. Диск влучив у Гіакінфа, і той загинув. За іншою легендою, заздрісний бог західних вітрів Зефір подув на диск, щоб погубити царевича.
Змагання і правила Редагувати
Учасники змагань виконують кидок з кола діаметром 250 см. Відстань кидка вимірюється як відстань від зовнішньої окружності цього кола до точки падіння снаряда. Вага диска у чоловіків — 2 кг, у юніорів 1,75 кг, у юнаків 1,5 кг. У жінок, юніорок та дівчат — 1 кг. Діаметр диска становить 219—221 мм для чоловіків і 180—182 мм для жінок.
В офіційних змаганнях IAAF учасники роблять шість спроб. Якщо учасників понад вісім, то після 3-х перших спроб відбираються вісім найкращих і в наступних трьох спробах вони розігрують найкращого а результатами в шести спробах.
Метання диска проводиться з огороджених сіткою сектора з дозволеним горизонтальним кутом вильоту не більше 35 °, а точніше 34,92 °, інакше диск не зможе вилетіти в поле і вріжеться в сітку або опори. Ширина воріт вильоту диска становить 6 метрів. Забороняється вихід спортсмена за кордон сектора, поки диск не приземлився. Під час кидку диск може зачепити огородження сектору, якщо інші правила не порушені.
Сучасна техніка Редагувати
Метання диска, як вид, в сучасний час було вирішено відродити на перших олімпійських іграх в Афінах (1896). Тоді ще не було чіткого уявлення про техніку і вирішили провести змагання в грецькому стилі. У 1908 році на Олімпіаді в Лондоні змагання провели у двох стилях: грецькому і вільному (близькому до сучасного). Вільний стиль виграв за дальністю, і надалі почалося вдосконалення стилю, при якому в початковому положенні обертання диска відбувається в горизонтальній площині.
Спочатку метали з узвишшя, як стародавні греки, надалі постановили метати у секторі, схожому на сектор для штовхання ядра. Однак, розміри сектора були малій з 1910 року IAAF збільшила розміри сектора для метання диска до 2,5 метрів. У 1921 році американець Догерті запропонував новий стиль — з півтора повороту. Атлет починав рух лівим боком в напрямку майбутнього кидка і, обертаючись спочатку на лівій нозі, переступав на праву. У 1930 році американець Кренц перевищив рубіж 50 м (51,03 м) і його варіант техніки, поворот у високому стрибку став найпопулярнішим в усьому світі. До 1940-х років йшло вдосконалення цього стилю і, принципово, з того часу техніка дискоболів не змінюється.
Фізика метання диска Редагувати
Початкова швидкість диска в атлетів чоловіків високого класу досягає 25 м/с. Оптимальним для чоловіків дискоболів при затишності вважається кут вильоту снаряда порядку 36-38 °. При виконанні метального руху атлети також надають власного обертання диску, що дозволяє придати снаряду додаткову стійкість у польоті.
Зустрічний вітер (також як і у стрибках на лижах з трампліна) швидкістю до ~ 5 м/с є сприятливим фактором. При цьому, чим вище швидкість зустрічного вітру, тим менше повинен бути кут вильоту снаряда з рук атлета. Тому, вміння відчувати вітер і вміння, як кажуть спортсмени, «потрапити в снаряд» і «покласти диск на вітер» одна зі складових майстерності дискобола високого класу. Свідченням невисокого класу спортсмена є поперечне биття диска в польоті, нестійка траєкторія, коли диск завалюється на ребро і швидко падає вниз.
Сучасний розвиток Редагувати
Як і у всіх метальних дисциплінах, в метанні диска довгі роки безроздільно домінували атлети США. Починаючи з 1980-х років з ними конкурують атлети НДР і ФРН. Починаючи з 2000-х років, провідні позиції захопили спортсмени Угорщини, Естонії, Литви.
У жінок метання диска увійшло в програму змагання Олімпійських ігор з 1928 року. Першою радянською олімпійською чемпіонкою в легкій атлетиці стала Ніна Ромашкова (1952).
Видатних результатів у цьому виді спорту досяг американець Ел Ортер, який виграв 4 золотих медалі на Олімпійських іграх з 1956 по 1968 рік. Характерним для метання диска є часте поєднання його зі штовханням ядра. Радянська спортсменка Тамара Прес вигравала Олімпійські ігри в штовханні ядра (1960, 1964) і метанні диска (1964).
Рекорди Редагувати
| Результат | Спортсмен | Країна | Дата | Місце |
|---|---|---|---|---|
| Світовий рекорд | ||||
| 74,08 м (чоловіки) | Юрген Шульт | НДР | 6 червня 1986 | Нойбранденбург, Німеччина |
| 76,80 м (жінки) | Габріеле Райнш | НДР | 9 липня 1988 | Нойбранденбург, Німеччина |
| Олімпійський рекорд | ||||
| 69,89 м (чоловіки) | Віргіліюс Алекна | Литва | 23 серпня 2004 | Афіни, Греція |
| 72,30 м (жінки) | Мартіна Гелльманн | НДР | 29 вересня 1988 | Сеул, Республіка Корея |
Чільна десятка метальників усіх часів Редагувати
Чоловіки Редагувати
Станом на липень 2021
| Місце | Відстань | Спортсмен | Країна | Дата | Місце |
|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 74,08 | Юрген Шульт | НДР | 06 червня 1986 | Нойбранденбург |
| 2. | 73,86 | Віргіліюс Алекна | Литва | 03 серпня 2000 | Каунас |
| 3. | 73,38 | Герд Кантер | Естонія | 04 вересня 2006 | Гельсінгборг |
| 4. | 71,86 | Юрій Думчев | СРСР | 29 травня 1983 | Москва |
| Даніель Штоль | Швеція | 29 червня 2019 | Боттнарид | ||
| 6. | 71,84 | Пйотр Малаховський | Польща | 08 червня 2013 | Генгело |
| 7. | 71,70 | Роберт Фазекас | Угорщина | 14 липня 2002 | Сомбатгей |
| 8. | 71,50 | Ларс Рідель | Німеччина | 03 травня 1997 | Вісбаден |
| 9. | 71,32 | Бен Плакнетт | США | 04 червня 1983 | Юджин |
| 10. | 71,26 | Джон Пауелл | США | 09 червня 1984 | Сан-Хосе |
| Рікі Брух | Швеція | 15 листопада 1984 | Мальме | ||
| Імріх Бугар | Чехословаччина | 25 травня 1985 | Сан-Хосе |
Жінки Редагувати
Станом на липень 2021
| Місце | Відстань | Спортсменка | Країна | Дата | Місце |
|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 76,80 | Габріеле Райнш | НДР | 09 липня 1988 | Нойбранденбург |
| 2. | 74,56 | Зденка Шилгава | Чехословаччина | 26 серпня 1984 | Нітра |
| Ільке Віллуда | НДР | 23 липня 1989 | Нойбранденбург | ||
| 4. | 74,08 | Діана Ганські | НДР | 20 червня 1987 | Хемніц |
| 5. | 73,36 | Ірина Мешинські | НДР | 17 серпня 1984 | Прага |
| 6. | 73,28 | Галина Савінкова | СРСР | 08 вересня 1984 | Донецьк |
| 7. | 73,22 | Цветанка Христова | Болгарія | 19 квітня 1987 | Казанлик |
| 8. | 73,10 | Гізела Бейер | НДР | 20 липня 1984 | Берлін |
| 9. | 72,92 | Мартіна Гелльманн | НДР | 20 серпня 1987 | Потсдам |
| 10. | 72,14 | Галина Мурашова | СРСР | 17 серпня 1984 | Прага |
| Це незавершена стаття про легку атлетику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |