www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мензбір Михайло Олександрович Миха йло Олекса ндрович Мензбі р рос Мензбир Михаил Александрович 23 жовтня 4 листопада 18

Мензбір Михайло Олександрович

Миха́йло Олекса́ндрович Мензбі́р (рос. Мензбир Михаил Александрович) (*23 жовтня (4 листопада) 1855(18551104)—†1935) — російський та радянський зоолог і зоогеограф, засновник російської орнітології та порівняльної анатомії, дійсний член АН СРСР. Професор і ректор Московського університету (1917—1919).

Михайло Олександрович Мензбір
рос. Михаил Александрович Мензбир
Народився 23 жовтня (4 листопада) 1855(1855-11-04)
м. Тула
Помер 10 жовтня 1935(1935-10-10) (79 років)
м. Москва
Поховання Введенське кладовище
Країна Російська імперія
Діяльність орнітолог, викладач університету, зоолог, zoological collector
Alma mater Московський університет
Галузь зоологія, зоогеографія
Заклад МДУ
Імператорський Московський університетd
Посада ректор Московського університету
Вчене звання академік
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник М. О. Сєверцов
Вчителі Сєверцов Микола Олексійович
Відомі учні О. М. Сєверцов, М. К. Кольцов, С. С. Четвериков, С. А. Огнев, П. П. Сушкін, І. І. Пузанов
Аспіранти, докторанти Кольцов Микола Костянтинович
Nikolay Alekseyevich Bobrinskid
Georgi Petrovich Dementievd
Кашкаров Даниїл Миколайович
Alexandr Kotsd
Сушкін Петро Петрович
Четвериков Сергій Сергійович
Членство Російська академія наук
Петербурзька академія наук
Академія наук СРСР
Відомий завдяки: зоологічними та зоогеографічними дослідженнями
Нагороди
 Мензбір Михайло Олександрович у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Народився 23 жовтня (4 листопада за н. с.) 1855 року у небагатій дворянській сім'ї в Тулі. Його батько був судовим слідчим, мати — Ольга Юліанівна, померла від туберкульозу, коли Михайлу Мензбіру було 11 років. Пізніше він жив за підтримки діда, гроші від багатої мачухи (другої дружини батька) брати відмовився.

У 1874 р. молодий Мензбір успішно закінчив Тульську гімназію та був нагороджений срібною медаллю. У цьому ж році він вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету.

Серед його університетських вчителів були М. О. Сєверцов, Я. А. Борзенков, С. А. Усов та інші. У 1878 р. М. О. Мензбір закінчив університет з золотою медаллю за роботу про морфологію двокрилих та був залишений при університеті для підготовки до професорського звання.

У 1882 р. захистив дисертацію на ступінь магістра зоології на тему «Орнітологічна географія Європейської Росії», яка стала класичною роботою у галузі зоогеографії. Після цього був направлений Міністерством освіти у дворічне закордонне відрядження, під час якого працював у зоологічних музеях Граца, Відня, Лейдена, Брюсселя, Парижу і Лондона.

У 1884 р. був затверджений доцентом кафедри порівняльної анатомії Московського університету та почав читати курси для студентів.

У 1866 р. захистив дисертацію на ступінь доктора зоології на тему «Порівняльна остеологія пінгвінів».

У 1887 р. був обраний екстраординарним, а в 1898 р. ординарним професором по кафедрі зоології та порівняльної анатомії Московського університету.

Член-кореспондент (1896), почесний член (1926) та дійсний член (1929) АН СРСР. Професор Московського університету (з 1886 р.). У 1906 р. він був обраний на посаду помічника ректора університету (1906—1911).

У 1911 р. залишив університет (разом з ректором Мануйловим, В. І. Вернадським та проректором Мінаковим) на знак протесту проти вторгнення поліції у стіни університету при придушенні студентських «безпорядків» та на знак протесту проти порушення автономії вищої школи реакційною політикою міністра народної освіти Л. А. Кассо.

У 1911—1917 рр. — професор московських Вищих жіночих курсів та Народного університету ім. А. Л. Шанявського.

У 1917 р. повернувся до університету. Ректор Московського університету (1917—1919).

У 1917 р. створив лабораторію зоогеографії та порівняльної анатомії МДУ (завідував в 1917—1939). Організував лабораторії зоогеографії Академії наук (1930). Організатор і директор Інституту і музею порівняльної анатомії Московського університету (1901—1911).

У 1915—1935 рр. М. О. Мензбір був Президентом Московського товариства дослідників природи, членом якого він був з 1880 р. Крім того, М. О. Мензбір був членом багатьох російських та іноземних наукових товариств: Зоологічного товариства Франції (1884), Американської орнітологічної спілки (1884), Лондонського зоологічного товариства, Британського орнітологічної спілки (1884), Німецької орнітологічної спілки (1930) та інших.

З 1932 р. М. О. Мензбір тяжко хворів. Пішов з життя 10 жовтня 1935 року у Москві, похований на Введенському цвинтарі.

Основні напрямки наукової діяльності Редагувати

М. О. Мензбір був головою російської школи зоологів, серед його учнів видатні вчені, у тому числі М. К. Кольцов (видатний російський біолог, автор ідеї матричного синтезу), С. С. Четвериков (видатний російський біолог, генетик-еволюціоніст), С. А. Огнев (один із засновників теріології, професор), П. П. Сушкін (орнітолог, зоогеограф, палеонтолог, академік), Д. П. Філатов (засновник одного з напрямків російської ембріологічної школи), А. Ф. Котс (засновник Дарвінівського музею в Москві, популяризатор дарвінізму, видатний орнітолог), І. І. Пузанов (український зоолог, зоогеограф), Д. Н. Кашкаров (дослідник пустель Середньої Азії).

Автор класичних робіт з орнітології. Ним була зібрана велика колекція птахів з території Російської імперії, яка зберігається Зоологічному музеї МДУ та написане перше зведення про птахів усієї земної кулі (перша книга про світову орнітофауну російською мовою).

У галузі біогеографії М. А. Мензбір розробив поділ Палеарктики на 6 зоогеографічних зон (тундра, тайга, острівні ліси, степ, узбережжя і острови, пустелі) та приймав як основні 6 зоогеографічних областей: Австралійської, Неотропічної, Ефіопської, Східної, Неоарктичної та Палеарктичної. При цьому Палеарктична область була ним розділена на Китайсько-Гімалайську, Сереземноморсько-Азійську та Європейсько-Сибірську підобласті. Серед теоретичних питань біогеографії увів термін «орнітогеографія», а також не бачив необхідності виділяти окремо фіто- і зоогеографію.

М. А. Мензбіра вважають засновником російської школи порівняльної анатомії. У цій області виділяється його докторська дисертація «Порівняльна остеологія пінгвінів по відношенню до основних підрозділів класу птахи» (1855), яка, по суті, є однією з перших робіт з порівняльної анатомії хребетних.

Мензбір був відомий також як пропагандист ідей Ч. Дарвіна, присвятив проблемам еволюції та дарвінізму близько 20 робіт Разом з К. А. Тімірязевим був активним борцем за ідеї дарвінізму в Росії. У 1925—1929 рр. за редакцією Михайла Олександровича вийшло чотиритомне видання творів Ч. Дарвіна російською мовою, в якому Мензбір був автором частини перекладів. Він також переклав «Дарвінізм» А. Воллеса (у двох виданнях, 1896 і 1911) та «Походження видів» Ч. Дарвіна (1926).

М. О. Мензбір також займався перекладами керівництв з порівняльної анатомії та зоології Відесгейма, Т. Гекслі, Д. Кінгслі, Дж. Паркера, Е. Перрьє, А. Воллеса, М. Ферворна, В. Гасвелля та ін.

Нагороди Редагувати

М. О. Мензбір нагороджений Орденом Святого Володимира III ступеня, Орденом Святої Анни II ступеня, Орденом Святого Станіслава II ступеня, медаллю «В память царствования Императора Александа III», медаллю «В память коронации Императора Николая II», медаллю «В память 300-летия царствования дома Романовых».

Пам'ять Редагувати

Всесоюзне орнітологічне товариство, яке існувало протягом 1983—1991 рр., у 1992 р. було реорганізоване та назване на честь М. О. Мензбіра — Мензбіровське орнітологічне товариство.

Зоолог Д. Н. Кашкаров відкрив у горах на заході Тянь-Шаню новий вид гризунів, який був названий на честь вчителя — сурок Мензбіра (Marmota menzbieri, Kashkarov).

Основні роботи Редагувати

  • Мензбир М. А. Орнитологическая география Европейской России. Ч. 1. — М.: Унив. тип. (М. Катков), 1882. — 524 с. — (Уч. зап. Моск. ун-та. Отд. естеств.-истор.; вып. 2—3). [Ч. 2 не существует.]
  • Мензбир М. А. Дарвинизм в биологии и близких к ней науках, М., 1886
  • Мензбир М. А. Птицы России, вып. 1—7. — М., 1893–1895.
  • Мензбир М. А. Охотничьи и промысловые птицы Европейской России и Кавказа. Т. 1—2. — М., 1900–1902.
  • Мензбир М. А. Птицы. — СПб.: Брокгауз-Ефрон, 1904–1909.
  • Мензбир М. А. Зоогеографический атлас: 30 таблиц рисунков, иллюстрирующих животное население суши земного шара по зоологическим областям, с объяснительным текстом и картой зоологических областей. — М.: М. и С. Сабашниковы, 1912. — 16 с., 31 л. цвет. илл.
  • Мензбир М. А. Объяснительный текст к Зоогеографическому атласу. — М.: М. и С. Сабашниковы, 1912. — 32 с.
  • Мензбир М. А. Птицы (Aves). Falconiformes. Фауна России и сопредельных стран, преимущественно по коллекциям Зоологического Музея Императорской Академии Наук. Том 6. (С 5 таблицами и 17 рисунками в тексте). — Петроград: Тип. Имп. АН, 1916. — 344 c.
  • Мензбир М. А. Великий ледниковый период Европы (Век мамонта и пещерного человека). Пг., 1923
  • Первые 65 лет в истории теории подбора, 1926
  • Мензбир М. А. За Дарвина (Сб. статей), М. — Л., 1927
  • Мензбир М. А. Миграции птиц с зоогеографической точки зрения: научно-популярный очерк. — М.; Л.: Биомедгиз, 1934. — 109 с.
  • Мензбир М. А. Очерк истории фауны Европейской части СССР: (от начала третичной эры). — М.; Л.: Биомедгиз, 1934. — 223 с.

Література Редагувати

  • Памяти академика Михаила Александровича Мензбира, М.-Л., 1937. (Статьи: Г. П. Дементьева, В. А. Дейнега, А. Ф. Коте и др.)
  • Дементьев Г. П. Михаил Александрович Мензбир, 1855–1935. — М.: Изд-во МГУ, 1950. — 40 с.
  • Ильичев В. Д., Симкин Г. Н. М. А. Мензбир (1855–1935) // Московские орнитологи. — М.: Изд-во МГУ, 1999. — С. 322—330.
  • Матвеев Б. С. М. А. Мензбир (1855–1935) // Успехи соврем. биологии, 1936, т. 5. вып. 1.
  • Пузанов И. И. М. А. Мензбир, как зоогеограф // Бюл. МОИП. Отд. биол. 1946. Т. 51, вып. 1. С. 16—31.
  • Пузанов И. И. Основоположники русской зоогеографии (Н. А. Северцов — М. А. Мензбир — П. Л. Сушкин) // Тр. Совещ. по истории естествознания. 24—26 дек. 1946 г. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1948. — С. 289—298.
  • Росина Н. Я. Михаил Александрович Мензбир, 1855–1935. — Л.: Наука, 1985. — 223 с.
  • Курочкин Е. Н. — Михаил Александрович Мензбир - эпоха в российской зоологии // Зоологический журнал, 2006, т. 85, № 3, с. 260-265

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miha jlo Oleksa ndrovich Menzbi r ros Menzbir Mihail Aleksandrovich 23 zhovtnya 4 listopada 1855 18551104 1935 rosijskij ta radyanskij zoolog i zoogeograf zasnovnik rosijskoyi ornitologiyi ta porivnyalnoyi anatomiyi dijsnij chlen AN SRSR Profesor i rektor Moskovskogo universitetu 1917 1919 Mihajlo Oleksandrovich Menzbirros Mihail Aleksandrovich MenzbirNarodivsya 23 zhovtnya 4 listopada 1855 1855 11 04 m TulaPomer 10 zhovtnya 1935 1935 10 10 79 rokiv m MoskvaPohovannya Vvedenske kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist ornitolog vikladach universitetu zoolog zoological collectorAlma mater Moskovskij universitetGaluz zoologiya zoogeografiyaZaklad MDU Imperatorskij Moskovskij universitetdPosada rektor Moskovskogo universitetuVchene zvannya akademikNaukovij stupin doktor naukNaukovij kerivnik M O SyevercovVchiteli Syevercov Mikola OleksijovichVidomi uchni O M Syevercov M K Kolcov S S Chetverikov S A Ognev P P Sushkin I I PuzanovAspiranti doktoranti Kolcov Mikola Kostyantinovich Nikolay Alekseyevich Bobrinskid Georgi Petrovich Dementievd Kashkarov Daniyil Mikolajovich Alexandr Kotsd Sushkin Petro Petrovich Chetverikov Sergij SergijovichChlenstvo Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Akademiya nauk SRSRVidomij zavdyaki zoologichnimi ta zoogeografichnimi doslidzhennyamiNagorodi Menzbir Mihajlo Oleksandrovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Osnovni napryamki naukovoyi diyalnosti 3 Nagorodi 4 Pam yat 5 Osnovni roboti 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 23 zhovtnya 4 listopada za n s 1855 roku u nebagatij dvoryanskij sim yi v Tuli Jogo batko buv sudovim slidchim mati Olga Yulianivna pomerla vid tuberkulozu koli Mihajlu Menzbiru bulo 11 rokiv Piznishe vin zhiv za pidtrimki dida groshi vid bagatoyi machuhi drugoyi druzhini batka brati vidmovivsya U 1874 r molodij Menzbir uspishno zakinchiv Tulsku gimnaziyu ta buv nagorodzhenij sribnoyu medallyu U comu zh roci vin vstupiv na prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu Sered jogo universitetskih vchiteliv buli M O Syevercov Ya A Borzenkov S A Usov ta inshi U 1878 r M O Menzbir zakinchiv universitet z zolotoyu medallyu za robotu pro morfologiyu dvokrilih ta buv zalishenij pri universiteti dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya U 1882 r zahistiv disertaciyu na stupin magistra zoologiyi na temu Ornitologichna geografiya Yevropejskoyi Rosiyi yaka stala klasichnoyu robotoyu u galuzi zoogeografiyi Pislya cogo buv napravlenij Ministerstvom osviti u dvorichne zakordonne vidryadzhennya pid chas yakogo pracyuvav u zoologichnih muzeyah Graca Vidnya Lejdena Bryusselya Parizhu i Londona U 1884 r buv zatverdzhenij docentom kafedri porivnyalnoyi anatomiyi Moskovskogo universitetu ta pochav chitati kursi dlya studentiv U 1866 r zahistiv disertaciyu na stupin doktora zoologiyi na temu Porivnyalna osteologiya pingviniv U 1887 r buv obranij ekstraordinarnim a v 1898 r ordinarnim profesorom po kafedri zoologiyi ta porivnyalnoyi anatomiyi Moskovskogo universitetu Chlen korespondent 1896 pochesnij chlen 1926 ta dijsnij chlen 1929 AN SRSR Profesor Moskovskogo universitetu z 1886 r U 1906 r vin buv obranij na posadu pomichnika rektora universitetu 1906 1911 U 1911 r zalishiv universitet razom z rektorom Manujlovim V I Vernadskim ta prorektorom Minakovim na znak protestu proti vtorgnennya policiyi u stini universitetu pri pridushenni studentskih bezporyadkiv ta na znak protestu proti porushennya avtonomiyi vishoyi shkoli reakcijnoyu politikoyu ministra narodnoyi osviti L A Kasso U 1911 1917 rr profesor moskovskih Vishih zhinochih kursiv ta Narodnogo universitetu im A L Shanyavskogo U 1917 r povernuvsya do universitetu Rektor Moskovskogo universitetu 1917 1919 U 1917 r stvoriv laboratoriyu zoogeografiyi ta porivnyalnoyi anatomiyi MDU zaviduvav v 1917 1939 Organizuvav laboratoriyi zoogeografiyi Akademiyi nauk 1930 Organizator i direktor Institutu i muzeyu porivnyalnoyi anatomiyi Moskovskogo universitetu 1901 1911 U 1915 1935 rr M O Menzbir buv Prezidentom Moskovskogo tovaristva doslidnikiv prirodi chlenom yakogo vin buv z 1880 r Krim togo M O Menzbir buv chlenom bagatoh rosijskih ta inozemnih naukovih tovaristv Zoologichnogo tovaristva Franciyi 1884 Amerikanskoyi ornitologichnoyi spilki 1884 Londonskogo zoologichnogo tovaristva Britanskogo ornitologichnoyi spilki 1884 Nimeckoyi ornitologichnoyi spilki 1930 ta inshih Z 1932 r M O Menzbir tyazhko hvoriv Pishov z zhittya 10 zhovtnya 1935 roku u Moskvi pohovanij na Vvedenskomu cvintari Osnovni napryamki naukovoyi diyalnosti RedaguvatiM O Menzbir buv golovoyu rosijskoyi shkoli zoologiv sered jogo uchniv vidatni vcheni u tomu chisli M K Kolcov vidatnij rosijskij biolog avtor ideyi matrichnogo sintezu S S Chetverikov vidatnij rosijskij biolog genetik evolyucionist S A Ognev odin iz zasnovnikiv teriologiyi profesor P P Sushkin ornitolog zoogeograf paleontolog akademik D P Filatov zasnovnik odnogo z napryamkiv rosijskoyi embriologichnoyi shkoli A F Kots zasnovnik Darvinivskogo muzeyu v Moskvi populyarizator darvinizmu vidatnij ornitolog I I Puzanov ukrayinskij zoolog zoogeograf D N Kashkarov doslidnik pustel Serednoyi Aziyi Avtor klasichnih robit z ornitologiyi Nim bula zibrana velika kolekciya ptahiv z teritoriyi Rosijskoyi imperiyi yaka zberigayetsya Zoologichnomu muzeyi MDU ta napisane pershe zvedennya pro ptahiv usiyeyi zemnoyi kuli persha kniga pro svitovu ornitofaunu rosijskoyu movoyu U galuzi biogeografiyi M A Menzbir rozrobiv podil Palearktiki na 6 zoogeografichnih zon tundra tajga ostrivni lisi step uzberezhzhya i ostrovi pusteli ta prijmav yak osnovni 6 zoogeografichnih oblastej Avstralijskoyi Neotropichnoyi Efiopskoyi Shidnoyi Neoarktichnoyi ta Palearktichnoyi Pri comu Palearktichna oblast bula nim rozdilena na Kitajsko Gimalajsku Serezemnomorsko Azijsku ta Yevropejsko Sibirsku pidoblasti Sered teoretichnih pitan biogeografiyi uviv termin ornitogeografiya a takozh ne bachiv neobhidnosti vidilyati okremo fito i zoogeografiyu M A Menzbira vvazhayut zasnovnikom rosijskoyi shkoli porivnyalnoyi anatomiyi U cij oblasti vidilyayetsya jogo doktorska disertaciya Porivnyalna osteologiya pingviniv po vidnoshennyu do osnovnih pidrozdiliv klasu ptahi 1855 yaka po suti ye odniyeyu z pershih robit z porivnyalnoyi anatomiyi hrebetnih Menzbir buv vidomij takozh yak propagandist idej Ch Darvina prisvyativ problemam evolyuciyi ta darvinizmu blizko 20 robit Razom z K A Timiryazevim buv aktivnim borcem za ideyi darvinizmu v Rosiyi U 1925 1929 rr za redakciyeyu Mihajla Oleksandrovicha vijshlo chotiritomne vidannya tvoriv Ch Darvina rosijskoyu movoyu v yakomu Menzbir buv avtorom chastini perekladiv Vin takozh pereklav Darvinizm A Vollesa u dvoh vidannyah 1896 i 1911 ta Pohodzhennya vidiv Ch Darvina 1926 M O Menzbir takozh zajmavsya perekladami kerivnictv z porivnyalnoyi anatomiyi ta zoologiyi Videsgejma T Geksli D Kingsli Dzh Parkera E Perrye A Vollesa M Fervorna V Gasvellya ta in Nagorodi RedaguvatiM O Menzbir nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Volodimira III stupenya Ordenom Svyatoyi Anni II stupenya Ordenom Svyatogo Stanislava II stupenya medallyu V pamyat carstvovaniya Imperatora Aleksanda III medallyu V pamyat koronacii Imperatora Nikolaya II medallyu V pamyat 300 letiya carstvovaniya doma Romanovyh Pam yat RedaguvatiVsesoyuzne ornitologichne tovaristvo yake isnuvalo protyagom 1983 1991 rr u 1992 r bulo reorganizovane ta nazvane na chest M O Menzbira Menzbirovske ornitologichne tovaristvo Zoolog D N Kashkarov vidkriv u gorah na zahodi Tyan Shanyu novij vid grizuniv yakij buv nazvanij na chest vchitelya surok Menzbira Marmota menzbieri Kashkarov Osnovni roboti RedaguvatiMenzbir M A Ornitologicheskaya geografiya Evropejskoj Rossii Ch 1 M Univ tip M Katkov 1882 524 s Uch zap Mosk un ta Otd estestv istor vyp 2 3 Ch 2 ne sushestvuet Menzbir M A Darvinizm v biologii i blizkih k nej naukah M 1886 Menzbir M A Pticy Rossii vyp 1 7 M 1893 1895 Menzbir M A Ohotnichi i promyslovye pticy Evropejskoj Rossii i Kavkaza T 1 2 M 1900 1902 Menzbir M A Pticy SPb Brokgauz Efron 1904 1909 Menzbir M A Zoogeograficheskij atlas 30 tablic risunkov illyustriruyushih zhivotnoe naselenie sushi zemnogo shara po zoologicheskim oblastyam s obyasnitelnym tekstom i kartoj zoologicheskih oblastej M M i S Sabashnikovy 1912 16 s 31 l cvet ill Menzbir M A Obyasnitelnyj tekst k Zoogeograficheskomu atlasu M M i S Sabashnikovy 1912 32 s Menzbir M A Pticy Aves Falconiformes Fauna Rossii i sopredelnyh stran preimushestvenno po kollekciyam Zoologicheskogo Muzeya Imperatorskoj Akademii Nauk Tom 6 S 5 tablicami i 17 risunkami v tekste Petrograd Tip Imp AN 1916 344 c Menzbir M A Velikij lednikovyj period Evropy Vek mamonta i peshernogo cheloveka Pg 1923 Pervye 65 let v istorii teorii podbora 1926 Menzbir M A Za Darvina Sb statej M L 1927 Menzbir M A Migracii ptic s zoogeograficheskoj tochki zreniya nauchno populyarnyj ocherk M L Biomedgiz 1934 109 s Menzbir M A Ocherk istorii fauny Evropejskoj chasti SSSR ot nachala tretichnoj ery M L Biomedgiz 1934 223 s Literatura RedaguvatiPamyati akademika Mihaila Aleksandrovicha Menzbira M L 1937 Stati G P Dementeva V A Dejnega A F Kote i dr Dementev G P Mihail Aleksandrovich Menzbir 1855 1935 M Izd vo MGU 1950 40 s Ilichev V D Simkin G N M A Menzbir 1855 1935 Moskovskie ornitologi M Izd vo MGU 1999 S 322 330 Matveev B S M A Menzbir 1855 1935 Uspehi sovrem biologii 1936 t 5 vyp 1 Puzanov I I M A Menzbir kak zoogeograf Byul MOIP Otd biol 1946 T 51 vyp 1 S 16 31 Puzanov I I Osnovopolozhniki russkoj zoogeografii N A Severcov M A Menzbir P L Sushkin Tr Sovesh po istorii estestvoznaniya 24 26 dek 1946 g M L Izd vo AN SSSR 1948 S 289 298 Rosina N Ya Mihail Aleksandrovich Menzbir 1855 1935 L Nauka 1985 223 s Kurochkin E N Mihail Aleksandrovich Menzbir epoha v rossijskoj zoologii Zoologicheskij zhurnal 2006 t 85 3 s 260 265Posilannya RedaguvatiBiografiya na sajti MOIP ros Biografiya ros Stattya pro M A Menzbira u BSE ros nedostupne posilannya z lipnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Menzbir Mihajlo Oleksandrovich amp oldid 35793540