Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Мексилетин (англ. Mexiletine, лат. Mexiletinum) — синтетичний препарат, що є похідним амідних анестетиків (найбільш близький по хімічній структурі до лідокаїну), та відноситься до антиаритмічних препаратів Ib класу. Мексилетин переважно застосовується перорально, розроблена форма препарату для парентерального (внутрішньовенного) застосування. Мексилетин розроблений у США, і отримав схвалення FDA у 1986 році. Мексилетин, як і інші подібні амідні препарати, застосовувався також як місцевий анальгетик і антиконвульсант. Натепер застосування препарату обмежене, а в деяких країнах (зокрема, у Німеччині) мексилетин знятий з реєстрації.
Мексилетин | |
Систематизована назва за IUPAC | |
(RS)-1-(2,6-dimethylphenoxy)propan-2-amine OR 2-(2-aminopropoxy)-1,3-dimethylbenzene | |
Класифікація | |
ATC-код | C01 |
PubChem | |
CAS | |
DrugBank | |
Хімічна структура | |
Формула | C11H17NO |
Мол. маса | 179,259 г/моль |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | 90%(перорально), 100%(в/в) |
Метаболізм | Печінка |
Період напіввиведення | 8—14 год. |
Екскреція | Жовч, Нирки (10—15%) |
Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | МЕКСАРИТМ, ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»,Україна UA/1564/01/01 22.08.2014-22/08/2019 |
Фармакологічні властивості Редагувати
Мексилетин — синтетичний антиаритмічний препарат Ib класу. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні швидких натрієвих каналів. Мексилетин вкорочує потенціал дії кардіоміоцитів та ефективний рефрактерний період у волокнах Пуркіньє. Мексилетин при застосуванні у середніх терапевтичних дозах не викликає сповільнення атріовентрикулярної провідності та майже не впливає на скоротливу функцію шлуночків. Мексилетин має також місцевоанестезуючу активність, а також протисудомні властивості. Недоліком мексилетину є велика варіабельність метаболізму препарату, у зв'язку з чим існує складність підбору дози препарату для пацієнтів, яка може розтягуватися на кілька днів. Це не дозволяє застосовувати мексилетин для лікування гострих аритмій, і його основним показом до застосування залишається лише лікування хронічних шлуночкових аритмій. Іншим недоліком препарату є часті побічні ефекти мексилетину з боку нервової та травної системи, що також суттєво обмежує застосування препарату.
Фармакокінетика Редагувати
Мексилетин добре та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, біоступність при пероральному прийомі становить близько 90 %. При парентеральному застосуванні біодоступність становить 100 %. Препарат у помірній кількості(на 55 %) зв'язується з білками плазми крові. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 2—4 годин після перорального застосування. Мексилетин проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці з утворенням 8 неактивних метаболітів. Виводиться препарат у вигляді метаболітів переважно із жовчю, лише 10—15 % препарату виводиться із сечею у незміненому вигляді. Період напіввиведення мексилетину варіює і становить 10—14 годин (згідно деяких джерел, цей час складає 8—16 годин), цей час може збільшуватися у хворих з інфарктом міокарду (згідно деяких джерел до 24 годин), а також при печінковій та нирковій недостатності.
Показання до застосування Редагувати
Мексилетин застосовується при шлуночковій екстрасистолії, шлуночковій тахікардії та для профілактики фібриляції шлуночків.
Побічна дія Редагувати
При застосуванні мексилетину побічні ефекти спостерігаються часто, і у 40 % призводять до відміни препарату. Найчастіше побічні ефекти спостерігаються з боку нервової та травної системи. Найхарактернішими побічними ефектами мексилетину є:
- Алергічні реакції — висипання на шкірі (4 % випадків застосування).
- З боку травної системи — нудота, блювання, печія (усі до 40 % випадків застосування), діарея (5 %), запор (4 %), сухість у роті (3 %).
- З боку нервової системи — головокружіння (19—26 %), тремор (13 %), порушення координації рухів (10 %), порушення сну (8 %), дратівливість (5—11 %), головний біль (6—8 %), порушення зору (6—8 %).
- З боку серцево-судинної системи — тахікардія (4—8 %), біль у грудній клітці (3—8 %), погіршення перебігу шлуночкових аритмій (1—2 %), периферичні набряки (4 %).
- Зміни в лабораторних аналізах — лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія (0,2 %), підвищення активності ферменті печінки.
Протипокази Редагувати
Мексилетин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, вираженій брадикардії, AV-блокаді II—III ступеня (без наявності кардіостимулятора), хронічній серцевій недостатності, важкій артеріальній гіпотензії, кардіогенному шоці, паркінсонізмі. Згідно інструкції, застосування препарату при вагітності та годуванні грудьми, а також важкій нирковій або печінковій недостатності допускається лише по життєвих показах.
Форми випуску Редагувати
Мексилетин випускається у вигляді желатинових капсул по 0,2 г; та ампул по 10 мл 2,5 % розчину для парентерального застосування.
Примітки Редагувати
- ↑ . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
- ↑ Мексилетин. Показания и побочные эффекты мексилетина [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://compendium.com.ua/akt/77/3014/mexiletinum [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://www.vidal.ru/drugs/molecule/687 [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Кардиология. Нац. руководство. Мексилетин (рос.)
- ↑ Лечение невропатических болевых синдромов (рос.)
- Мексилетин, токаинид. Фенитоин и флекаинид [ 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- ↑ Антиаритмические препараты II группы [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Мексилетин [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання Редагувати
- Мексилетин на сайті mozdocs.kiev.ua
- http://www.rlsnet.ru/mnn_index_id_933.htm [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://cardiolog.org/lekarstva/76-antiaritmicheskie-sredstva-1b/152-mexiletin.html [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Мексилетину гідрохлорид [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]