Марія Луїза Александріна Кароліна Гогенцоллерн-Зігмарінген (нім. Marie Luise Alexandrine Karoline von Hohenzollern-Sigmaringen), (нар. 17 листопада 1845 — пом. 26 листопада 1912) — принцеса Гогенцоллерна-Зігмарінгена, донька князя Гогенцоллерна-Зігмарінгена Карла Антона та баденської принцеси Жозефіни, дружина графа Фландрського Філіпа.
| Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген | |
|---|---|
| нім. Maria von Hohenzollern-Sigmaringen | |
| Марія Луїза в день весілля | |
| Ім'я при народженні | Марія Луїза Александра Кароліна |
| Народилася | 17 листопада 1845 Зігмарінген |
| Померла | 26 листопада 1912 (67 років) Брюссель, Бельгія ·пневмонія |
| Поховання | Церква Богоматері Лакенської, Брюссель |
| Країна | Німеччина |
| Національність | німкеня |
| Діяльність | живопис, благодійність |
| Знання мов | німецька |
| Титул | графиня Фландрська |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Гогенцоллерни-Зігмарінгени, Саксен-Кобург-Готи |
| Батько | Карл Антон Гогенцоллерн-Зігмарінген |
| Мати | Жозефіна Баденська |
| Брати, сестри | Prince Leopold, Prince of Hohenzollernd, Стефанія Гогенцоллерн-Зігмарінген, Кароль I, Prince Anton of Hohenzollern-Sigmaringend і Prince Friedrich of Hohenzollernd |
| У шлюбі з | Філіп Бельгійський |
| Діти | Бодуен, Генрієтта, Жозефіна Марія, Жозефіна Кароліна, Альберт |
| Автограф | |
| Нагороди | Орден Королеви Марії Луїзи |
| Блазон Марії Гогенцоллерн-Зігмарінген | |
|
Біографія Редагувати
Марія народилась 17 листопада 1845 року у Зігмарінгені. Вона була шостою дитиною та другою донькою в родині спадкоємного принца Гогенцоллерна-Зігмарінгена Карла Антона та його дружини Жозефіни Бельгійської. Дівчинка мала старших братів Леопольда, Карла, Антона та Фрідріха і сестру Стефанію.
Внаслідок революції 1848 року її батько передчасно став правлячим князем Гогенцоллерна-Зігмарінгена, та вже за рік був змушений передати князівство прусському королю Фрідріху Вільгельму IV, який приєднав його до своїх володінь.
На початку 1850-х родина оселилася у замку Єґерьхоф на околиці Дюссельдорфа. Батько й надалі продовжував залишатися видною фігурою у прусській політиці і навіть був міністром-президентом Пруссії.
Старша сестра Марії у 1858 році вийшла заміж за португальського короля. Брата Карла у 1866-му було обрано князем Румунії.
Марія розглядалася як можлива наречена для принца Уельського Берті. Однак, її кандидатура була відкинута через релігійні міркування. Дружиною Альберта стала лютеранка Олександра Данська.
Сама принцеса у віці 21 року вийшла заміж за бельгійського принца Філіпа, що носив титул графа Фландрського. Весілля відбулося 25 квітня 1867 року у Берліні. Вінчання провів єпископ Генріх Ферстер у Катедральному соборі святої Ядвіґи.
Шлюб виявився щасливим. У подружжя народилося п'ятеро дітей:
- Бодуен (1869—1891) — спадкоємець бельгійського трону, помер у віці 21 року бездітним та неодруженим.
- Генрієтта (1870—1948) — дружина герцога Вандома Еммануеля Орлеанського, мала четверо дітей;
- Жозефіна Марія (1870—1871) — близнючка Генрієтти, прожила лише два місяці;
- Жозефіна Кароліна (1872—1958) — дружина принца Карла Антона Гогенцоллерна, мала четверо дітей;
- Альберт (1875—1934) — король Бельгії у 1909—1934 роках, був одруженим з Єлизаветою Баварською, мав двох синів та доньку.
Спочатку подружжя жило у королівському палаці в Брюсселі, а у травні 1868 перебралося до Палацу графа Фландрського, який Філіп придбав у 1866. У родини була також резиденція у Швейцарії на березі озера Люцерн. Офіційні зобов'язання пари були таковими, що вони могли з комфортом усамітнится в своїй домівці, маючи власний пошт близько 70 осіб. В палаці містилася цінна бібліотека, а їхньому у розпорядженні були першокласні коні, для Марії з них було відведено десять поні.
Принцеса була досвідченим художником і інколи виставляла свої картини на Брюссельській виставці. Залишила також визначні офорти. В юності вона займалася із Якобсеном, що був учнем Муке, а в Бельгії довела свою майстерність до довершеності, беручи уроки у ван дер Хехта. Була також почесним президентом об'єднання граверів, заохочуючи відродження цієї забутої техніки.
У неї був літературний салон, який слугував місцем збору багатьох авторів. Також Марія добре розбиралася в музиці.
Маючи достатньо коштів, принцеса фінансово підтримувала різні благодійні організації.
Оскільки королівська сім'я Бельгії не мала спадкоємця, всі надії покладалися на родину графа Фландрського, в якій зростали два сини. Старший, Бодуен, передчасно помер у віці 21 року, не залишивши нащадків. Молодший, Альберт, ще за життя матері зійшов на трон Бельгії у 1909 році.
Філіп до цього часу не дожив. Його не стало у листопаді 1905-го. Марія пережила чоловіка на сім років і пішла з життя 26 листопада 1912. Похована поруч із чоловіком у церкві Богоматері Лакенської в Брюсселі.
З 2013 року королем Бельгії є її правнук Філіп I, що отримав їм'я на честь прадіда.
Нагороди Редагувати
- Орден Луїзи (Королівство Пруссія);
- Орден королеви Марії Луїзи (Іспанія).
Генеалогія Редагувати
| Антон Алоїз Гогенцоллерн-Зігмаринен | Амалія Зефірина Сальм-Кірбурзька | П'єр Мюрат | Луїза д'Астор | Карл Людвіг Баденський | Амалія Гессен-Дармштадтська | Клод де Богарне | Клаудіна де Лізей-Марнезія | ||||||||||||||||||||||||||||
| Карл Гогенцоллерн-Зігмарінген | Марія Антуанетта Мюрат | Карл Баденський | Стефанія де Богарне | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Карл Антон Гогенцоллерн-Зігмарінген | Жозефіна Баденська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Марія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки Редагувати
- Hibbert, Christopher (2007). Edward VII: The Last Victorian King. New York: Palgrave Macmillan.
- Damien Bilteryst, Philippe Comte de Flandre, Frère de Léopold II, Bruxelles, 2014, стор.8
Посилання Редагувати
- (англ.)
- Профіль на Geneall.net [ 31 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Філіпа Бельгійського [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)