www.wikidata.uk-ua.nina.az

Руська Країна угор Ruszka Krajna чеськ Ruská Krajina пол Kraj Ruski автономна адміністративна одиниця в Угорщині з 24 гр

Руська Країна

Руська Країна (угор. Ruszka Krajna, чеськ. Ruská Krajina, пол. Kraj Ruski) — автономна адміністративна одиниця в Угорщині з 24 грудня 1918 по травень 1919.

До складу автономії увійшли комітати Мармарош, Угоча, Берег і Уг. Центром автономії визначено Мукачево.

Після розпаду Австро-Угорської імперії угорський уряд за активної участі Августина Волошина 24 грудня 1918 р. наділив чотири комітати з русинським (українським) населенням (Унґ, Берег, Уґоча і Мармарош) автономним статусом під цією назвою. Угорський комуністичний уряд (березень-серпень 1919 р.) зберіг назву Руська Країна.

Після приєднання Закарпаття до Чехословацької республіки назву «Руська Країна» змінено на «Підкарпатська Русь».

Проголошення Руської Країни ред.

Унаслідок революції айстр в Угорщині 31 жовтня — 16 листопада 1918 р. було встановлено демократичний республіканський режим. Новий уряд під керівництвом Міхая Каройї був доволі демократичним і прагнув позбутися імперської спадщини. Одним із його політичних кроків було скасування національних обмежень у державі. На адміністративні посади у руських комітатах були призначені русини. Ужанським жупаном став Орест Сабов (згодом — Павел Легеза), березьким — Николай Кутка, мармароським — Ємиліян Зомбрій. В грудні 1918 р. в Будапешті відбувся т. зв. Руський крайовий з'їзд, який більшістю голосів оголосив про свою довіру до нової демократичної влади Угорщини. Під тиском русинського руху угорський парламент 21 грудня 1918 р. ухвалює закон № 10 «Про автономію русинського народу, що живе в Угорщині». Цим законом проголошувалась автономна Руська Країна, до складу якої увійшли комітати Мармарош, Угоча, Берег і Унг. Передбачалось також, що заселені русинами комітати Земплін, Шариш, Абауй-Торна та Спіш можуть увійти до складу Руської Країни після підписання мирного договору між державами-учасниками Першої світової війни. За угорським урядом залишилась «закордонна політика, військо, фінанси, державна приналежність, законодавство по лінії приватного і карного права, як також справи, що належать до господарської та соціяльної політики». Місцева влада опікувалась освітою, культурою, мовною та релігійною політиками.

Органи влади ред.

Законодавчим органом Руської Країни був Руський Народний Сойм, яких мали обирати згідно закону № 1 шляхом загального, таємного, рівного й безпосереднього голосування. В березні 1919 р. проведено вибори до Руського Народного Сойму і обрано 36 депутатів. В угорському парламенті автономія мала бути представлена пропорційно кількості руського населення, для чого мав бути виданий окремий закон. Виконавчим органом Руської Країни ставало Державне намісництво на чолі з Державним намісником (місце осідку — Мукачеве). Цю посаду обіймав Августин Штефан. В Будапешті створювалось Міністерство руських справ. Його очолював теж Орест Сабо.

Кафедра руської мови ред.

У Будапештському університеті було відкрито кафедру руської мови на чолі із Олександром Бонкалом.

У складі радянської республіки ред.

Протягом березня-липня 1919 р. в Угорщині при владі перебували комуністи. Нові власті Угорщини створили Руськокраїнський народний комісаріат під управлінням народного комісара А. Штефана. Прагнучи отримати підтримку руського населення, комуністи включили усі міста і села, де налічувалося 50 і більше відсотків русинів, до Руської Країни. Проєкт Конституції Країни було оприлюднено 12 квітня 1919 року в газеті «Руська правда»; він визначав це адміністративно-територіальне утворення як "самостійний Країнський Союз, що входить на федеративних засадах до складу Радянської Республіки ". У відносинах між комуністами та владою існувала певна напруга. Комісар Августин Штефан зробив спробу відновити Руський Народний Сойм, однак така спроба була припинена розпуском сформованої Штефаном урядової Ради загоном озброєних робітників на чолі з Дьюлою Катко. Втім, трохи пізніше, 22 квітня, в умовах румунського наступу Камінському вдалося змістити Мукачівський діректоріум, очолюваний Яношем Галгоці, що спричинило за собою зняття частини військ з фронту (через два дні статус-кво було відновлено, Камінський арештований, а ще через чотири дні в Мукачево увійшли румуни).

Румунська та чехословацька інвазії ред.

16 квітня 1919 року румунські війська перейшли демаркаційну лінію і розпочали активний наступ. 23 квітня 1919 р. в наступ перейшли чехословацькі підрозділи. Румунські війська окупували понад 65 % території Руської Крайни з усіма ключовими її центрами — містами Мукачево, Хуст, Берегово і Виноградів (Севлюш); решту території зайняли чехословаки, які об'єдналися із румунськими силами у районі Мукачева 30 квітня 1919 р. 10 вересня 1919 р. згідно Сен-Жерменського мирного договору територія Руської Країни («автономна територія русинів на південь від Карпат») була включена до складу Чехословацької держави.

Русинська автономія в Угорщині (серпень 1919—1920 р.) ред.

Після падіння радянської влади в Будапешті (серпень 1919 р.) відновлений республіканський уряд створив Міністерство народностей з Русинським відділом, який очолював Николай Кутка. 1920 р. це міністерство було скасовано.

У складі Угорської Радянської Республіки ред.

Робітничі, солдатські і селянські ради почали формуватися в Австро-Угорщині вже на заключному етапі Першої світової війни (з початку 1918 року); на листопад 1918 року в Закарпатті існувало близько 500 Рад. Встановлення Радянської влади в Угорщині стимулювало стихійне розростання, у тому числі на території Закарпаття, подібних Рад на рівні сіл, міст, районів і комітатів (жуп), які, в свою чергу, обирали діректоріума (виконавчі органи влади) у складі 3-5 осіб. Комітатського поради з 5 квітня 1919 перетворювалися в окружні, включаючи три русинських — Березької (з центром в місті Мукачево), Мармароський (Хуст) і Ужанський (Середнє). Вищим органом влади у проєкті Конституції Руської Країни був крайовий з'їзд Рад, вибори в який проводилися 7 — 14 квітня, але який так і не був скликаний через падіння радянського режиму.

Угорський радянський уряд, з метою пропаганди, також налагодив видання газет для населення Закарпаття руською (тобто українською) («Руська правда», з 6 номера «Русько-Країнська правда», — орган будапештського наркомату в справах Руської Країни, «Червона Україна» — орган української комуністичної групи, що складається з колишніх військовополонених австро-угорської армії) та угорською мовами («Ruszka Krajna», «Beregi munkás» — «Березької робітник», «Munkácsi népszava» — «Мукачівське народне слово») мовами. На фоні введення свободи віросповідання та відділення церкви від держави в Руській Країні, на відміну від решти УСР, тривала виплата державної зарплати священнослужителям.

Припинення існування ред.

16 квітня 1919 румунські війська почали вторгнення на територію Угорщини та Закарпаття, перейшовши демаркаційну лінію у напрямі міст Мармарош-Сигіт — Тячів — Хуст — Берегово. Румунська армія, маючи чисельну і матеріальну перевагу над угорською армією (окремим русинським батальйоном і Русинською Червоною дивізією (комплектація якої так і не була завершена, а значна частина була скута в містах внаслідок антикомуністичних виступів)), після капітуляції Сейкейскої Червоної дивізії, дислокованої в Північній Угорщині, відкрила собі шлях на Хуст, Дебрецен і Ньїредьгазу. Запеклі бої за Королево 21 квітня змусили румунів відступити до Хусту, проте після підходу підкріплення (включаючи кулеметні частини і артилерію) румуни відновили наступ і оволоділи 27 — 28 квітня містами Берегове та Мукачево.

23 квітня 1919 року в Угорщину вступили чехословацькі війська, чий наступ розвивався по двох напрямах — на Мукачеве і на Чоп, важливий залізничний вузол, за який розв'язалися запеклі бої, що тривали більше десяти днів. Загони Русинської Червоної дивізії у сприянні з іншими угорськими частинами були змушені залишити територію Руської Країни після закінчення боїв у районі Чопа 3 травня 1919 року і відійти в Центральну Угорщину. Румунські війська окупували близько 65 % території Руської Країни з містами Мукачево, Хуст, Берегово і Севлюш (Виноградів); чехословаки зайняли Ужгород. Після чотирьох місяців Руська Крайна припинила своє існування.

Подальша доля ред.

6 червня 1919 за наказом окупаційної адміністрації французького генерала Еннока на території Закарпаття вводився стан військової диктатури, що зберігалося до 1923. Кілька сотень «співчуваючих большевизму» були розміщені в спеціальні табори в Ужгороді, Сігеті і Королеві.

Див. також ред.

Джерела ред.


Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ruska Krayina ugor Ruszka Krajna chesk Ruska Krajina pol Kraj Ruski avtonomna administrativna odinicya v Ugorshini z 24 grudnya 1918 po traven 1919 Do skladu avtonomiyi uvijshli komitati Marmarosh Ugocha Bereg i Ug Centrom avtonomiyi viznacheno Mukachevo Pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi ugorskij uryad za aktivnoyi uchasti Avgustina Voloshina 24 grudnya 1918 r nadiliv chotiri komitati z rusinskim ukrayinskim naselennyam Ung Bereg Ugocha i Marmarosh avtonomnim statusom pid ciyeyu nazvoyu Ugorskij komunistichnij uryad berezen serpen 1919 r zberig nazvu Ruska Krayina Pislya priyednannya Zakarpattya do Chehoslovackoyi respubliki nazvu Ruska Krayina zmineno na Pidkarpatska Rus Zmist 1 Progoloshennya Ruskoyi Krayini 2 Organi vladi 3 Kafedra ruskoyi movi 4 U skladi radyanskoyi respubliki 5 Rumunska ta chehoslovacka invaziyi 6 Rusinska avtonomiya v Ugorshini serpen 1919 1920 r 7 U skladi Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki 7 1 Pripinennya isnuvannya 8 Podalsha dolya 9 Div takozh 10 DzherelaProgoloshennya Ruskoyi Krayini red Unaslidok revolyuciyi ajstr v Ugorshini 31 zhovtnya 16 listopada 1918 r bulo vstanovleno demokratichnij respublikanskij rezhim Novij uryad pid kerivnictvom Mihaya Karojyi buv dovoli demokratichnim i pragnuv pozbutisya imperskoyi spadshini Odnim iz jogo politichnih krokiv bulo skasuvannya nacionalnih obmezhen u derzhavi Na administrativni posadi u ruskih komitatah buli priznacheni rusini Uzhanskim zhupanom stav Orest Sabov zgodom Pavel Legeza berezkim Nikolaj Kutka marmaroskim Yemiliyan Zombrij V grudni 1918 r v Budapeshti vidbuvsya t zv Ruskij krajovij z yizd yakij bilshistyu golosiv ogolosiv pro svoyu doviru do novoyi demokratichnoyi vladi Ugorshini Pid tiskom rusinskogo ruhu ugorskij parlament 21 grudnya 1918 r uhvalyuye zakon 10 Pro avtonomiyu rusinskogo narodu sho zhive v Ugorshini Cim zakonom progoloshuvalas avtonomna Ruska Krayina do skladu yakoyi uvijshli komitati Marmarosh Ugocha Bereg i Ung Peredbachalos takozh sho zaseleni rusinami komitati Zemplin Sharish Abauj Torna ta Spish mozhut uvijti do skladu Ruskoyi Krayini pislya pidpisannya mirnogo dogovoru mizh derzhavami uchasnikami Pershoyi svitovoyi vijni Za ugorskim uryadom zalishilas zakordonna politika vijsko finansi derzhavna prinalezhnist zakonodavstvo po liniyi privatnogo i karnogo prava yak takozh spravi sho nalezhat do gospodarskoyi ta sociyalnoyi politiki Misceva vlada opikuvalas osvitoyu kulturoyu movnoyu ta religijnoyu politikami Organi vladi red Zakonodavchim organom Ruskoyi Krayini buv Ruskij Narodnij Sojm yakih mali obirati zgidno zakonu 1 shlyahom zagalnogo tayemnogo rivnogo j bezposerednogo golosuvannya V berezni 1919 r provedeno vibori do Ruskogo Narodnogo Sojmu i obrano 36 deputativ V ugorskomu parlamenti avtonomiya mala buti predstavlena proporcijno kilkosti ruskogo naselennya dlya chogo mav buti vidanij okremij zakon Vikonavchim organom Ruskoyi Krayini stavalo Derzhavne namisnictvo na choli z Derzhavnim namisnikom misce osidku Mukacheve Cyu posadu obijmav Avgustin Shtefan V Budapeshti stvoryuvalos Ministerstvo ruskih sprav Jogo ocholyuvav tezh Orest Sabo Kafedra ruskoyi movi red U Budapeshtskomu universiteti bulo vidkrito kafedru ruskoyi movi na choli iz Oleksandrom Bonkalom U skladi radyanskoyi respubliki red Protyagom bereznya lipnya 1919 r v Ugorshini pri vladi perebuvali komunisti Novi vlasti Ugorshini stvorili Ruskokrayinskij narodnij komisariat pid upravlinnyam narodnogo komisara A Shtefana Pragnuchi otrimati pidtrimku ruskogo naselennya komunisti vklyuchili usi mista i sela de nalichuvalosya 50 i bilshe vidsotkiv rusiniv do Ruskoyi Krayini Proyekt Konstituciyi Krayini bulo oprilyudneno 12 kvitnya 1919 roku v gazeti Ruska pravda vin viznachav ce administrativno teritorialne utvorennya yak samostijnij Krayinskij Soyuz sho vhodit na federativnih zasadah do skladu Radyanskoyi Respubliki U vidnosinah mizh komunistami ta vladoyu isnuvala pevna napruga Komisar Avgustin Shtefan zrobiv sprobu vidnoviti Ruskij Narodnij Sojm odnak taka sproba bula pripinena rozpuskom sformovanoyi Shtefanom uryadovoyi Radi zagonom ozbroyenih robitnikiv na choli z Dyuloyu Katko Vtim trohi piznishe 22 kvitnya v umovah rumunskogo nastupu Kaminskomu vdalosya zmistiti Mukachivskij direktorium ocholyuvanij Yanoshem Galgoci sho sprichinilo za soboyu znyattya chastini vijsk z frontu cherez dva dni status kvo bulo vidnovleno Kaminskij areshtovanij a she cherez chotiri dni v Mukachevo uvijshli rumuni Rumunska ta chehoslovacka invaziyi red 16 kvitnya 1919 roku rumunski vijska perejshli demarkacijnu liniyu i rozpochali aktivnij nastup 23 kvitnya 1919 r v nastup perejshli chehoslovacki pidrozdili Rumunski vijska okupuvali ponad 65 teritoriyi Ruskoyi Krajni z usima klyuchovimi yiyi centrami mistami Mukachevo Hust Beregovo i Vinogradiv Sevlyush reshtu teritoriyi zajnyali chehoslovaki yaki ob yednalisya iz rumunskimi silami u rajoni Mukacheva 30 kvitnya 1919 r 10 veresnya 1919 r zgidno Sen Zhermenskogo mirnogo dogovoru teritoriya Ruskoyi Krayini avtonomna teritoriya rusiniv na pivden vid Karpat bula vklyuchena do skladu Chehoslovackoyi derzhavi Rusinska avtonomiya v Ugorshini serpen 1919 1920 r red Pislya padinnya radyanskoyi vladi v Budapeshti serpen 1919 r vidnovlenij respublikanskij uryad stvoriv Ministerstvo narodnostej z Rusinskim viddilom yakij ocholyuvav Nikolaj Kutka 1920 r ce ministerstvo bulo skasovano U skladi Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki red Robitnichi soldatski i selyanski radi pochali formuvatisya v Avstro Ugorshini vzhe na zaklyuchnomu etapi Pershoyi svitovoyi vijni z pochatku 1918 roku na listopad 1918 roku v Zakarpatti isnuvalo blizko 500 Rad Vstanovlennya Radyanskoyi vladi v Ugorshini stimulyuvalo stihijne rozrostannya u tomu chisli na teritoriyi Zakarpattya podibnih Rad na rivni sil mist rajoniv i komitativ zhup yaki v svoyu chergu obirali direktoriuma vikonavchi organi vladi u skladi 3 5 osib Komitatskogo poradi z 5 kvitnya 1919 peretvoryuvalisya v okruzhni vklyuchayuchi tri rusinskih Berezkoyi z centrom v misti Mukachevo Marmaroskij Hust i Uzhanskij Serednye Vishim organom vladi u proyekti Konstituciyi Ruskoyi Krayini buv krajovij z yizd Rad vibori v yakij provodilisya 7 14 kvitnya ale yakij tak i ne buv sklikanij cherez padinnya radyanskogo rezhimu Ugorskij radyanskij uryad z metoyu propagandi takozh nalagodiv vidannya gazet dlya naselennya Zakarpattya ruskoyu tobto ukrayinskoyu Ruska pravda z 6 nomera Rusko Krayinska pravda organ budapeshtskogo narkomatu v spravah Ruskoyi Krayini Chervona Ukrayina organ ukrayinskoyi komunistichnoyi grupi sho skladayetsya z kolishnih vijskovopolonenih avstro ugorskoyi armiyi ta ugorskoyu movami Ruszka Krajna Beregi munkas Berezkoyi robitnik Munkacsi nepszava Mukachivske narodne slovo movami Na foni vvedennya svobodi virospovidannya ta viddilennya cerkvi vid derzhavi v Ruskij Krayini na vidminu vid reshti USR trivala viplata derzhavnoyi zarplati svyashennosluzhitelyam Pripinennya isnuvannya red 16 kvitnya 1919 rumunski vijska pochali vtorgnennya na teritoriyu Ugorshini ta Zakarpattya perejshovshi demarkacijnu liniyu u napryami mist Marmarosh Sigit Tyachiv Hust Beregovo Rumunska armiya mayuchi chiselnu i materialnu perevagu nad ugorskoyu armiyeyu okremim rusinskim bataljonom i Rusinskoyu Chervonoyu diviziyeyu komplektaciya yakoyi tak i ne bula zavershena a znachna chastina bula skuta v mistah vnaslidok antikomunistichnih vistupiv pislya kapitulyaciyi Sejkejskoyi Chervonoyi diviziyi dislokovanoyi v Pivnichnij Ugorshini vidkrila sobi shlyah na Hust Debrecen i Nyiredgazu Zapekli boyi za Korolevo 21 kvitnya zmusili rumuniv vidstupiti do Hustu prote pislya pidhodu pidkriplennya vklyuchayuchi kulemetni chastini i artileriyu rumuni vidnovili nastup i ovolodili 27 28 kvitnya mistami Beregove ta Mukachevo 23 kvitnya 1919 roku v Ugorshinu vstupili chehoslovacki vijska chij nastup rozvivavsya po dvoh napryamah na Mukacheve i na Chop vazhlivij zaliznichnij vuzol za yakij rozv yazalisya zapekli boyi sho trivali bilshe desyati dniv Zagoni Rusinskoyi Chervonoyi diviziyi u spriyanni z inshimi ugorskimi chastinami buli zmusheni zalishiti teritoriyu Ruskoyi Krayini pislya zakinchennya boyiv u rajoni Chopa 3 travnya 1919 roku i vidijti v Centralnu Ugorshinu Rumunski vijska okupuvali blizko 65 teritoriyi Ruskoyi Krayini z mistami Mukachevo Hust Beregovo i Sevlyush Vinogradiv chehoslovaki zajnyali Uzhgorod Pislya chotiroh misyaciv Ruska Krajna pripinila svoye isnuvannya Podalsha dolya red 6 chervnya 1919 za nakazom okupacijnoyi administraciyi francuzkogo generala Ennoka na teritoriyi Zakarpattya vvodivsya stan vijskovoyi diktaturi sho zberigalosya do 1923 Kilka soten spivchuvayuchih bolshevizmu buli rozmisheni v specialni tabori v Uzhgorodi Sigeti i Korolevi Div takozh red Krayina zemlya Pidkarpatska Rus NirshinaDzherela red Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Avgustin Voloshin Persha Uzhgorodska Ruska Narodna Rada Spomini Arhivovano 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine Denis Pilash Sproba socialistichnoyi revolyuciyi 1919 roku na Zakarpatti Arhivovano 28 travnya 2017 u Wayback Machine Spilne 22 bereznya 2013 Aleksandr Tarasov Chtob zemlyu v Grenade Arhivovano 10 travnya 2008 u Wayback Machine Jozsef Botlik Csehszlovakia nemzetisegi politikaja Karpataljan 1919 1938 1939 Karoly Kocsis Eszter Kocsis Hodosi Hungarian Minorities in the Carpathian Basin A study in Ethnic Geography Matthias Corvinus Publishing Toronto Buffalo 1995 Table 11 Ethnic structure of the population on the present territory of Transcarpathia 1880 1989 Pushkash A I Civilizaciya ili varvarstvo Zakarpate 1918 1945 Moskva Evropa 2006 ISBN 5 9739 0083 5 Bonkalo S Az ukran mozgalom tortenete 1917 1922 Bonkalo Sandor Budapest A Magyar Kulugyi Tarsasag kiadasa 1922 223 S nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ruska Krayina amp oldid 40579425