? Мартин червонодзьобий |
|---|
| Біологічна класифікація |
| Larus heermanni Cassin, 1852 |
Посилання |
Мартин червонодзьобий (Larus heermanni) — вид мартинів з роду Larus. Поширений у Північній Америці.
Назва ред.
Вид названо на честь американського натураліста Адольфуса Льюїса Геєрманна (1821—1856).
Поширення ред.
Птах гніздиться на островах Каліфорнійської затоки та у Каліфорнії (США). 90 % пар гніздяться на острові Ісла-Раса. 150 пар розмножуються на острові Джордж, 1500 на Чоллуда, 4000 на Ісла-Кардоноса-Есте і 200 особин, що гніздяться на Сан-Іль-де-Фонсо. Мпенші гніздові колонії трапляються на південь до Наяриту та островів Сан-Беніто та Сан-Роке і на півночі до Каліфорнії.
Єдина відома активна колонія гніздування в континентальній частині Сполучених Штатів розташована в Сісайді, штат Каліфорнія, коли станом у 1999 році спостерігали невелику кількість мартинів, які гніздилися на штучних насипних островах на озері Робертс. У червні 2018 року одне з головних місць гніздування колонії було знищено через автотрощу. У квітні 2019 року, отримавши дозвіл від міста Сісайд, Товариство Монтерей Одюбон розгорнуло плавучий штучний острів для гніздування в озері Робертс, намагаючись відновити територію гніздування колонії.
Поза сезоном розмноження птах мігрує вздовж узбережжя на північ до Британської Колумбії та на південь до Гватемали.
Спосіб життя ред.
Цей прибережний вид розмножується дуже синхронно і часто з високою щільністю (до 110 гнізд/100 м²) на віддалених скелястих узбережжях і острівцях. Харчується в основному в прибережних водах і в прибережній зоні, а також в океанічних водах навколо островів розмноження. Як і більшість видів мартинів, вид є опортуністом, споживаючи широкий спектр морських мешканців, а також антропогенні відходи та падло. Серед риби, крім оселедця, переважають тихоокеанська сардина, анчоус і корюшка. Крім того, на суші полює на кальмарів та інших молюсків, а також на комах і ящірок. Здобич зазвичай ловлять у польоті з поверхні води, зрідка мартин також ненадовго пірнає, але не занурюючись повністю.
Примітки ред.
- BirdLife International (2020). Larus heermanni: інформація на сайті МСОП (англ.) 8 березня 2023
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання ред.
- at ARKive
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |