www.wikidata.uk-ua.nina.az

Наярит Наяри т ацт Nayarit штат на заході Мексики на Тихоокеанському узбережжі Площа 26 979 км Населення 920 185 чоловік

Наярит

Наяри́т (ацт. Nayarit) — штат на заході Мексики, на Тихоокеанському узбережжі. Площа 26 979 км². Населення 920 185 чоловік (2000). Адміністративний центр — місто Тепік.

Наярит
—  Штат  —

Nayarit

Герб Наяриту Прапор Наяриту
Столиця Тепік
Країна  Мексика
Межує з: сусідні адмінодиниці
Халіско, Сакатекас ?
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 1,181,050 (2015)
Площа
 - повна 26 979 км²
 - широта 23º 05' - 20º 36' N
 - довгота 103º 43' - 105º 46' W
Висота
 - максимальна 2 760 м
 - мінімальна 278 м
Часовий пояс UTC−7
Став штатом 1 травня 1917
Вебсайт nayarit.gob.mx
Код ISO 3166-2 MX-NAY
Штат Наярит на мапі Мексики

Штат Наярит на мапі Мексики
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Наярит

Історія Редагувати

Боротьба за незалежність штату Редагувати

Мануель Лозара (1828-1873)

У 1860-х роках послідовники Мануеля Лозади[en], який отримав прізвисько Тигр Еліс, оприлюднили вимоги до федерального уряду, щодо повернення своїх земель корінному народу. У 1864-1866 роках, під час французької інтервенції Мексики, армія Лозади, яка налічувала 3000 повстанців, вийшла на допомогу французьким силам.  12 листопада 1864 року, після того як французька армія захопила Масатлан, Лозада і його війська увійшли до міста Тепік. Пізніше за допомогу Лозади своєю армією, Максіміліан I надав йому чин генерала і дозволив створити провінцію Сан-Хосе-де-Наярит зі столицею Тепік. Після ануляції імперії Лозадо присягнувся на вірність Беніто Хуаресу. Хуарес в свою чергу відділив Тепік від штату Халіско. Протягом 1866-1872 років Лозада зміцнив свою владу створивши армію в 16 000 чоловік та очолив боротьбу проти інтервентів-землевласників у Тепіку. Все ж після смерті Хуареса його влада ослабла. Під час спроби захоплення Ґвадалахари новий президент Мексики Себастьян Лердо-де-Техада направив федеральні війська на чолі з генералом Рамоном Короною[en] проти Лозади, до яких доєдналися обурені землевласники. 28 січня 1873 року відбулася кривава битва поблизу ла-Мохонера в якій армія Лозади була розгромлена під час якої загинуло бл. 3000 чоловік. Наступного дня Ґвадалахара опинилася під контролем федеральних військ і була звільнена від армії Лозади. В липні Лозаду було зраджено двома лейтенантами з його армії і схоплено в місті  Лома-де-лос-Метатес, де він народився. 19 липня 1873 року Лозаду стратили, після чого федеральний уряд майже 10 років намагався взяти місто Тетріс під свій контроль.  Лише 12 квітня 1880 року поміж Муерто Лозадою, портфіріанцем Мануелем Гонсалесем та іспанцем Хуаном Лерма було підписано мирну угоду у якій Тепік оголосили військовим округом штату Халіско. Нині Мануель Лозада вважається попередником руху аграрної реформи в Мексиці та першим засновником штату Наярит. На його честь у Тепіку споруджений пам'ятник, а місто в якому він народився отримало нову назву Сан-Луїс-де-Лозада.

Режим Портфіріо Діаса Редагувати

В період правління Портфіріо Діаса тяжкі умови праці та низька платня за працю спровокували цілу низку робітничих рухів у Тепіку та ближніх містах. Так у 1894 році на фабриці  "Bellavista" почався жіночий страйк на чолі з  Вікторіаною Арройо, Францискою та Макловією Куінтерами, Аделіною та Маріаною Кастанедами. У 1896 році робітничі страйки вибухнули на заводі "Jauja", а в 1905 році на фабриці  "Bellavista" вибухнув новий страйк на чолі з братами Педро Грегоріо та Енріке Еліасом.

У 1912 році відкрилася залізнична лінія поміж містами Тепік  та Акапонета.

Вільний та суверенний штат Редагувати

Річка Акапонека
Міжнародний аеропорт "Amado Nervo"

1 травня 1917 року військовий округ штату Халіско Тепік було оголошено вільним і суверенним штатом Наярит, а з 5 лютого 1918 року була підписана конституція штату.

У 1926 році була завершена залізнична лінія, що пов'язала міста Тепік із Ґвадалахарою. У період 1934-1937 рр. панування політичних, соціальних, економічних та культурних латифундій у Наяриті було повністю припинено. З 1946 по 1951 роки у штаті почався новий етап модернізації. У 1969 році був заснований Автономний університет Наярит, а в 1972 році -- технологічний інститут у Тепіку. У період з 1987 по 1993 роки у Наяриті були збудована гідроелектростанція "Aguamilpa" та міжнародний аеропорт "Amado Nervo". В цей період у штаті з'явилися автомагістралі "Plan de Barrancas" та "Tepic-Crucero de San Blas", мости через річки Акапонека, Лас-Канас та Сан-Педро. З 1993 по 1999 рік на трасі Tepic-Гвадалахара через річку Сантьяго побудувався міст "Villa Hidalgo-La Presa-Santiago". У 1989 році було створено 20-й муніципалітет Баха-де-Бандерас, розташований на півдні штату, що межує зі штатом Халіско. 

Примітки Редагувати

  1. Brian Hamnett, Juarez. New York: Longman 1994, p. 217(англ.)
  2. Brian Hamnett, Juarez. New York: Longman 1994, p. 217-218(ісп.)
  3. Moreno, J.P. (1966). Ramón Corona. Cuadernos de lectura popular. Secretaría de Educación Pública, Subsecretaría de Asuntos Culturales. OCLC 947834078(ісп.)
  4. Paul J. Vanderwood, Disorder and Progress: Bandits, Police, and Mexican Development. Lincoln: University of Nebraska Press, 1981, p. 65.(англ.)
  5. ↑ . Архів оригіналу за 15-09-2019. Процитовано 14 вересня 2020.  (ісп.)

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Наярит
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nayari t act Nayarit shtat na zahodi Meksiki na Tihookeanskomu uzberezhzhi Plosha 26 979 km Naselennya 920 185 cholovik 2000 Administrativnij centr misto Tepik Nayarit Shtat NayaritGerb Nayaritu Prapor NayarituStolicya TepikKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodiniciHalisko Sakatekas Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 1 181 050 2015 Plosha povna 26 979 km shirota 23º 05 20º 36 N dovgota 103º 43 105º 46 WVisota maksimalna 2 760 m minimalna 278 mChasovij poyas UTC 7Stav shtatom 1 travnya 1917Vebsajt nayarit gob mxKod ISO 3166 2 MX NAYShtat Nayarit na mapi MeksikiShtat Nayarit na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Nayarit Zmist 1 Istoriya 1 1 Borotba za nezalezhnist shtatu 1 2 Rezhim Portfirio Diasa 1 3 Vilnij ta suverennij shtat 2 Primitki 3 DzherelaIstoriya RedaguvatiBorotba za nezalezhnist shtatu Redaguvati nbsp Manuel Lozara 1828 1873 U 1860 h rokah poslidovniki Manuelya Lozadi en yakij otrimav prizvisko Tigr Elis oprilyudnili vimogi do federalnogo uryadu shodo povernennya svoyih zemel korinnomu narodu U 1864 1866 rokah pid chas francuzkoyi intervenciyi Meksiki armiya Lozadi yaka nalichuvala 3000 povstanciv vijshla na dopomogu francuzkim silam 1 12 listopada 1864 roku pislya togo yak francuzka armiya zahopila Masatlan Lozada i jogo vijska uvijshli do mista Tepik Piznishe za dopomogu Lozadi svoyeyu armiyeyu Maksimilian I nadav jomu chin generala i dozvoliv stvoriti provinciyu San Hose de Nayarit zi stoliceyu Tepik Pislya anulyaciyi imperiyi Lozado prisyagnuvsya na virnist Benito Huaresu 2 Huares v svoyu chergu viddiliv Tepik vid shtatu Halisko Protyagom 1866 1872 rokiv Lozada zmicniv svoyu vladu stvorivshi armiyu v 16 000 cholovik ta ocholiv borotbu proti interventiv zemlevlasnikiv u Tepiku Vse zh pislya smerti Huaresa jogo vlada oslabla Pid chas sprobi zahoplennya Gvadalahari novij prezident Meksiki Sebastyan Lerdo de Tehada napraviv federalni vijska na choli z generalom Ramonom Koronoyu en proti Lozadi do yakih doyednalisya obureni zemlevlasniki 3 28 sichnya 1873 roku vidbulasya krivava bitva poblizu la Mohonera v yakij armiya Lozadi bula rozgromlena pid chas yakoyi zaginulo bl 3000 cholovik Nastupnogo dnya Gvadalahara opinilasya pid kontrolem federalnih vijsk i bula zvilnena vid armiyi Lozadi V lipni Lozadu bulo zradzheno dvoma lejtenantami z jogo armiyi i shopleno v misti Loma de los Metates de vin narodivsya 19 lipnya 1873 roku Lozadu stratili pislya chogo federalnij uryad majzhe 10 rokiv namagavsya vzyati misto Tetris pid svij kontrol 4 Lishe 12 kvitnya 1880 roku pomizh Muerto Lozadoyu portfiriancem Manuelem Gonsalesem ta ispancem Huanom Lerma bulo pidpisano mirnu ugodu u yakij Tepik ogolosili vijskovim okrugom shtatu Halisko Nini Manuel Lozada vvazhayetsya poperednikom ruhu agrarnoyi reformi v Meksici ta pershim zasnovnikom shtatu Nayarit Na jogo chest u Tepiku sporudzhenij pam yatnik a misto v yakomu vin narodivsya otrimalo novu nazvu San Luyis de Lozada 5 Rezhim Portfirio Diasa Redaguvati V period pravlinnya Portfirio Diasa tyazhki umovi praci ta nizka platnya za pracyu sprovokuvali cilu nizku robitnichih ruhiv u Tepiku ta blizhnih mistah Tak u 1894 roci na fabrici Bellavista pochavsya zhinochij strajk na choli z Viktorianoyu Arrojo Franciskoyu ta Makloviyeyu Kuinterami Adelinoyu ta Marianoyu Kastanedami U 1896 roci robitnichi strajki vibuhnuli na zavodi Jauja a v 1905 roci na fabrici Bellavista vibuhnuv novij strajk na choli z bratami Pedro Gregorio ta Enrike Eliasom 5 U 1912 roci vidkrilasya zaliznichna liniya pomizh mistami Tepik ta Akaponeta 5 Vilnij ta suverennij shtat Redaguvati nbsp Richka Akaponeka nbsp Mizhnarodnij aeroport Amado Nervo 1 travnya 1917 roku vijskovij okrug shtatu Halisko Tepik bulo ogolosheno vilnim i suverennim shtatom Nayarit a z 5 lyutogo 1918 roku bula pidpisana konstituciya shtatu 5 U 1926 roci bula zavershena zaliznichna liniya sho pov yazala mista Tepik iz Gvadalaharoyu U period 1934 1937 rr panuvannya politichnih socialnih ekonomichnih ta kulturnih latifundij u Nayariti bulo povnistyu pripineno Z 1946 po 1951 roki u shtati pochavsya novij etap modernizaciyi U 1969 roci buv zasnovanij Avtonomnij universitet Nayarit a v 1972 roci tehnologichnij institut u Tepiku U period z 1987 po 1993 roki u Nayariti buli zbudovana gidroelektrostanciya Aguamilpa ta mizhnarodnij aeroport Amado Nervo V cej period u shtati z yavilisya avtomagistrali Plan de Barrancas ta Tepic Crucero de San Blas mosti cherez richki Akaponeka Las Kanas ta San Pedro Z 1993 po 1999 rik na trasi Tepic Gvadalahara cherez richku Santyago pobuduvavsya mist Villa Hidalgo La Presa Santiago U 1989 roci bulo stvoreno 20 j municipalitet Baha de Banderas roztashovanij na pivdni shtatu sho mezhuye zi shtatom Halisko 5 Primitki Redaguvati Brian Hamnett Juarez New York Longman 1994 p 217 angl Brian Hamnett Juarez New York Longman 1994 p 217 218 isp Moreno J P 1966 Ramon Corona Cuadernos de lectura popular Secretaria de Educacion Publica Subsecretaria de Asuntos Culturales OCLC 947834078 isp Paul J Vanderwood Disorder and Progress Bandits Police and Mexican Development Lincoln University of Nebraska Press 1981 p 65 angl a b v g d Enciclopedia de Los Municipios y Delegaciones de Mexico Estado de Nayarit Arhiv originalu za 15 09 2019 Procitovano 14 veresnya 2020 isp Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NayaritPagina oficial del Gobierno de Nayarit isp nedostupne posilannya z kvitnya 2019 INEGI Geografia de Nayarit isp Jean Meyer Historia de Nayarit isp Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nayarit amp oldid 35824374