Марко Борріелло Ма рко Борріе лло італ Marco Borriello нар 18 червня 1982 Неаполь італійський футболіст що грав на позиц

Ма́рко Борріе́лло (італ. Marco Borriello, нар. 18 червня 1982, Неаполь) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника за низку клубних команд та національну збірну Італії.

Марко Борріелло

Марко Борріелло

Особисті дані

Народження

18 червня 1982 (41 рік)

Неаполь, Італія

Зріст

185 см

Вага

80 кг

Громадянство

Італія

Позиція

нападник

Юнацькі клуби

1996–1999
1999–2001

«Мілан»
«Тревізо»

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
2001–2002	«Тревізо»	27	(10)
2001	→ «Трієстина»	9	(1)
2002–2007	«Мілан»	16	(1)
2003	→ «Емполі»	12	(1)
2004–2005	→ «Реджина»	30	(2)
2005–2006	→ «Сампдорія»	11	(2)
2006	→ «Тревізо»	20	(5)
2007–2008	«Дженоа»	35	(19)
2008–2010	«Мілан»	37	(15)
2010–2015	«Рома»	52	(12)
2012	→ «Ювентус»	13	(2)
2012–2013	→ «Дженоа»	28	(12)
2014	→ «Вест Гем Юнайтед»	2	(0)
2015	«Дженоа»	8	(0)
2015–2016	«Карпі»	12	(4)
2016	«Аталанта»	15	(4)
2016–2017	«Кальярі»	36	(16)
2017–2018	СПАЛ	15	(1)
2016–2017	«Ібіса-Ейвісса»	7	(0)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
2001–2002	Італія U-20	3	(1)
2002–2003	Італія U-21	12	(6)
2008–2011	Італія	7	(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Марко Борріелло у Вікісховищі

Клубна кар'єра ред.

Вихованець юнацьких команд футбольного клубу «Мілан», до системи якого прийшов 14-річним юнаком і на контракті з яким перебував понад десять років, до 2007. Попри декілька спроб закріпитися у головній команді «россонері» стати гравцем основного складу міланської команди Борріелло за великим рахунком не вдалося. Значну частину цього періоду своєї кар'єри провів в орендах в інших італійських клубах.

Уперше молодий нападник був відданий в оренду ще 1999 року, до клубу «Тревізо», де грав за молодіжну команду. Згодом, протягом 2001—2006 року, були також «Трієстина», «Емполі», «Реджина», «Сампдорія». З усіх цих клубів орендований в «Мілана» гравець зміг стати дійсно гравцем основного складу лише в «Реджині», кольори якої захищав в сезоні 2004–05. Провів за команду цього клубу 30 матчів, в яких лише двічі зміг відзначитися забитими голами. За рідний клуб, «Мілан», на контракті з яким гравець перебував протягом усього цього часу, за 2001—2007 роки було проведено лише 16 ігор чемпіонату.

Влітку 2007 року частину прав на гравця викупив клуб «Дженоа», який щойно повернувся до Серії A і намагався посилити склад аби закріпитися в елітному дивізіоні. Саме у «Дженоа» Борріелло уперше став стабільно відзначатися забитими м'ячами — в сезоні 2007–08 його здобуток склав 19 голів в 35 іграх першості.

Такою високою результативністю привернув увагу представників тренерського штабу «Мілана», який шукав заміну форварду Альберто Джилардіно. У травні 2008 міланський клуб повернув свого вихованця. Протягом свого першого сезону після повернення до «Мілана» Борріелло отримував небагато ігрового часу, провівши у чемпіонаті лише 7 ігор. Однак вже в сезоні 2009–10 тренери «россонері» почали активніше використовувати цього форварда, він відіграв в Серії A 29 матчів, забивши 14 голів.

Провівши за «Мілан» лише першу гру сезону 2010–11 у серпні 2010 перейшов до «Роми» на умовах оренди із забов'язанням подальшого викупу. Вже як повноцінний гравець «вовків» 2012 року був відданий в оренду спочатку до «Ювентуса», а згодом до «Дженоа». Другу половину 2013 року провів у «Ромі», після чого знову був відданий в оренду, цього разу до англійського «Вест Гем Юнайтед». Перший досвід виступів за кордоном для досвідченого нападника виявився невдалим, і, провівши за півроку лише дві гри у Прем'єр-лізі, він повернувся до римського клубу.

Згодом протягом 2015—2018 виступав на батьківщині, встигнувши за цей час пограти на рівні Серії A за «Дженоа», «Карпі», «Аталанту», «Кальярі» та СПАЛ, а завершував ігрову кар'єру в іспанському третьоліговому клубі «Ібіса-Ейвісса» в сезоні 2018/19.

Виступи за збірні ред.

Протягом 2001—2003 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 7 голів.

2008 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом наступних чотирьох років провів у формі головної команди країни 7 матчів.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії, в матчах якого, втім, на поле жодного разу не з'являвся.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон	Команда	Чемпіонат	Національний кубок	Континентальні кубки	Усього
Сезон	Команда	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2000-01	«Тревізо»	B	0	0	-	-	-	-	-	-	0	0
2001	«Трієстина»	C2	9+4	1+1	-	-	-	-	-	-	13	2
2001–02	«Тревізо»	C1	27+2	10+0	-	-	-	-	-	-	29	10
2002-03	«Мілан»	A	3	0	КІ	2	1	ЛЧ	1	0	6	1
2003	«Емполі»	A	12	1	-	-	-	-	-	-	12	1
2003–04	«Мілан»	A	4	0	КІ	6	0	ЛЧ	1	0	11	0
2004–05	«Реджина»	A	30	2	-	-	-	-	-	-	30	2
2005-06	«Сампдорія»	A	11	2	КІ	1	0	КУЄФА	2	0	14	2
2006	«Тревізо»	A	20	5	-	-	-	-	-	-	20	5
Усього за «Тревізо»	47+2	15+0		-	-		-	-	49	15
2006–07	«Мілан»	A	9	1	КІ	2	2	ЛЧ	3	0	14	3
2007–08	«Дженоа»	A	35	19	КІ	2	0	-	-	-	37	19
2008–09	«Мілан»	A	7	1	-	-	-	КУЄФА	1	1	8	2
2009–10		A	29	14	КІ	1	0	ЛЧ	5	1	35	15
2010		A	1	0	КІ	0	0	ЛЧ	0	0	1	0
Усього за «Мілан»	53	16		11	3		11	2	75	21
2010–11	«Рома»	A	34	11	КІ	4	2	ЛЧ	8	4	46	17
2011–січ. 2012	«Рома»	A	7	0	КІ	0	0	ЛЄ	1	0	8	0
січ.-черв. 2012	«Ювентус»	A	13	2	КІ	4	0	-	-	-	17	2
2012–13	«Дженоа»	A	28	12	КІ	0	0	-	-	-	28	12
2013-січ. 2014	«Рома»	A	11	1	КІ	0	0	-	-	-	11	1
січ.-черв. 2014	«Вест Гем Юнайтед»	ПЛ	2	0	КА+КЛ	0	0	-	-	-	2	0
2014-лют. 2015	«Рома»	A	0	0	КІ	0	0	ЛЧ	0	0	0	0
Усього за «Рому»	52	12		4	2		9	4	65	18
лют.-черв. 2015	«Дженоа»	A	8	0	КІ	0	0	-	-	-	8	0
Усього за «Дженоа»	71	31		2	0		-	-	73	31
2015-січ. 2016	«Карпі»	A	12	4	КІ	2	1	-	-	-	14	5
січ.-черв. 2016	«Аталанта»	A	15	4	КІ	0	0	-	-	-	15	4
2016–17	«Кальярі»	A	36	16	КІ	1	4	-	-	-	37	20
серп. 2017	«Кальярі»	A	0	0	КІ	1	0	-	-	-	1	0
Усього за «Кальярі»	36	16		2	4		-	-	38	20
серп. 2017–18	СПАЛ	A	15	1	КІ	1	0	-	-	-	16	1
2018-січ. 2019	«Ібіса-Ейвісса»	СДБ	7	0	-	-	-	-	-	-	7	0
Усього за кар'єру	384+6	107+1		33	13		22	6	445	127

Статистика виступів за збірну ред.

Статистика матчів і голів за збірну — Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи
06/02/2008	Цюрих	Італія	3 – 1	Португалія	товариський матч	-
26/03/2008	Ельче	Іспанія	1 – 0	Італія	товариський матч	-
30/05/2008	Флоренція	Італія	3 – 1	Бельгія	товариський матч	-
03/03/2010	Монако	Італія	0 – 0	Камерун	товариський матч	-
10/08/2010	Лондон	Італія	0 – 1	Кот-д'Івуар	товариський матч	-
08/10/2010	Белфаст	Північна Ірландія	0 – 0	Італія	Відбір до ЧЄ 2012	-
09/02/2011	Дортмунд	Німеччина	1 – 1	Італія	товариський матч	-
Усього	Матчів	7	Голів	0

Титули і досягнення ред.

Чемпіон Італії (2):

Володар Суперкубка УЄФА (1):

Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1):

Особисте життя ред.

Має двох братів: старшого П'єрджорджіо (Piergiorgio) і молодшого Фабіо (Fabio).

З 2004 по 2008 рік Борріелло зустрічався з моделлю й акторкою Белен Родрігес.

Примітки ред.

↑ Включаючи ігри плей-оф.
На стадії плей-оф.
Borriello: «Con Belen è tutto finito» (італ.). Corriere della Sera. 17 dicembre 2008. Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 15 жовтня 2013.

Джерела ред.

Марко Борріелло на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
Марко Борріелло на сайті transfermarkt.com (англ.)
Марко Борріелло на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
Марко Борріелло на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
Марко Борріелло на сайті Soccerbase (англ.)
Марко Борріелло на сайті Eu-football.info (англ.)
Статистика виступів на сайті www.legaseriea.it [ 19 січня 2011 у Wayback Machine.] (італ.)

Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[play-off-1] Включаючи ігри плей-оф.

[2] На стадії плей-оф.

[3] Borriello: «Con Belen è tutto finito» (італ.). Corriere della Sera. 17 dicembre 2008. Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 15 жовтня 2013.