Манассеїт (рос. манассеит; англ. manasseite; нім. Manasseit m) — мінерал, водний гідроксилкарбонат магнію та алюмінію шаруватої будови.
| Манассеїт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | дискредитований (D)[d] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія |
| Просторова група | кристалографічна група 194d |
| Манассеїт у Вікісховищі |
Загальний опис ред.
Хімічна формула: Mg6Al2(OH)16[CO3] •4H2O.
Містить (%): MgO — 40,05; Al2O3 — 16,87; H2O — 35,80; CO2 — 7,28.
Сингонія гексагональна.
Форми виділення: листуваті маси із завершеною спайністю.
Густина 2,05.
Твердість 2.
Колір білий, синюватий, сірий.
Прозорий.
Блиск восковий.
На дотик жирний.
Зустрічається разом з гідроталькітом в асоціації з серпентином у родовищі Конгсберг (Норвегія) та в Аміті (штат Нью-Йорк, США).
Рідкісний.
За прізвищем італійського мінералога Е. Манассе (E.Manasse), C.Frondel, 1940.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Williams P. A., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 14, New minerals and nomenclature modifications approved in 2012 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2012. — Vol. 76, Iss. 5. — P. 1281–1288. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- ↑ mineralienatlas.de
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Манассеїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Манассеїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання ред.
- Manasseite — Webmin [ 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]