www.wikidata.uk-ua.nina.az

Малютинці Малю тинці село в Україні у Пирятинській громаді Лубенського району Полтавської області Населення становить 75

Малютинці

Малю́тинці — село в Україні, у Пирятинській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 753 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Малютинська сільська рада.

село Малютинці
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Пирятинська міська громада
Код КАТОТТГ UA53040090270086322
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1139
Населення 753
Площа 5,111 км²
Густота населення 147,33 осіб/км²
Поштовий індекс 37043
Телефонний код +380 5358
Географічні дані
Географічні координати 50°15′36″ пн. ш. 32°11′11″ сх. д. / 50.26000° пн. ш. 32.18639° сх. д. / 50.26000; 32.18639Координати: 50°15′36″ пн. ш. 32°11′11″ сх. д. / 50.26000° пн. ш. 32.18639° сх. д. / 50.26000; 32.18639
Середня висота
над рівнем моря 		121 м
Місцева влада
Адреса ради 37043, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с.Малютинці
Карта
Малютинці
Малютинці
Мапа

 Малютинці у Вікісховищі

Географія ред.

Село Малютинці знаходиться на лівому березі річки Гнила Оржиця, вище за течією примикає село Смотрики, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Архемівка, на протилежному березі — село Теплівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить автомобільна дорога М03.

Історія ред.

Малютинці — одне з найдавніших сіл Пирятинщини. Село Малютинці вперше згадується в Іпатіївському літописі 1139 році як місце укладення миру з половцями. Вважається, що назва села походить від власного імені одного з перших мешканців.

Село позначене на карті Г. Боплана в XVII ст. Він наніс 15 населених пунктів сучасного Пирятинського району і в кожному з них діяли школи грамоти. У другій половині XVII ст. та XVIII ст. Входило до Пирятинської Першої сотні Лубенського полку. 1764 р. тут налічувалося 167 хат, у тому числі 29 хат виборних козаків. В селі у 18 ст. було володіння бунчукового товариша Якова Гамалії. Після розподілу з братами землі 1762 р. одержав у свої володіння с. Малютинці і с. Дейманівку Пирятинського повіту, де за ним було близько 300 душ.

Після ліквідації полкового устрою (1781 р.) село належало до Пирятинського повіту. Наприкінці XVIII ст. в Малютинцях з'явився ще один поміщик — Данило Вакулович. Його донька Марія була дружиною Дмитра Селецького, який мав тут чималі володіння: великий, обнесений ровом маєток, що звався Клином. На півночі і північному сході села розташовувалися хутори, залишки яких збереглися донині, а також землі графа Орєхова і панів Закревських. В 1843—1844 роках в Малютинці приїжджає Т. Г. Шевченко в маєток «Отрада» Селецьких. Шевченко був знайомий з Петром Селецьким та його сестрою.

Косий хутір належав поміщикам Вакуловичу і Троцькому. 157 десятин займав священнослужитель І. І. Залєський. 1720 р. у Малютинцях збудовано дерев'яну Іоано-Предтеченську церкву із дзвіницею та бібліотекою, а 1910 р. — нову Різдво-Богородицьку церкву. 1859 р. в Малютинцях налічувалося 138 дворів, 565 жителів. Селяни, крім землеробства, займалися столярством, кравецтвом, ткацтвом. Школу відкрито 1869 р. Але є свідчення, що навчання дітей при церквах велося й раніше. Із 1891 р. працювала трикласна церковнопарафіяльна школа, а з 1893-го — Малютинське училище. Збудували його з очерету, без фундаменту, дах був залізним, приміщення в 1914 році було застраховане на суму 2000 крб. в 1917 році — в Малютинцях відкрита початкова школа а в 1935 році семирічна школа.

Легенда про Малютинську церкву ред.

Церква в селі була дуже велика і красива. Куполи блищали на сонці, вікна були з вітражами з кольорових скелець. Коли дзвони дзвеніли, то їх чули аж чотири села: Малютинці, Смотрики, Теплівка і Олексіївка. З цих сіл і ходили люди в нашу церкву.

І от розповідають старі люди, що коли загорілося сусіднє село Теплівка, то із нашої церкви винесли ікону Божої Матері і направили її лик на вогонь. Пожежа скоро стала вщухати і наше село не зачепила. А ще згадують, що коли й сама церква пізніше згоріла і її стали розтягувати, то одна жінка дуже раділа, що не буде церкви. Вона скочила на вівтар і почала танцювати. Через деякий час після цієї події її спаралізувало і жінка померла. Отож, гріх радіти зі знущань над святинею, бо за це Бог карає.

Неспокійно було в селі 1905—1907 рр. Селяни підпалили поміщицький маєток. Політичних агітаторів і організаторів заворушень В. Пунька та О. Ткаченка засуджено до 10 років каторги.

У період Першої світової війни велика кількість малютинчан брала участь, Вірченко Нестор був нагороджений 4 хрестами.

Радянська окупація розпочалась у січні 1918 року.

Працювали сільська рада (голова Іов Боб), комітет незаможних селян (члени комітету А. С. Дрозд, Ф. Таранець, М. Казка), пізніше — лікнеп. 1926—1927 рр. створено два СОЗи, а 1930 р. — колгосп імені Крупської, який згодом перейменовано на імені Чапаєва, потім — ім. Фрунзе. 1931 р. в селі з'явився перший трактор. За тяжкого голодомору (1932—1933 рр.) померло понад 30 осіб.

У період Німецько-радянської війни у вересні 1941 року німці вступили в село і перебували тут 2 роки. З війни не повернулося 127 односельчан. Під час окупації нацисти розстріляли чотирьох активістів села і п'ять військовополонених. До Німеччини на примусові роботи вивезено 225 осіб. 1957 р. споруджено пам'ятник на братській могилі воїнів, які загинули на війні, згодом — пам'ятник М. В. Фрунзе, ім'я якого носив колгосп.

В 1964—1966 роках в селі почала діяти сільська рада до якої входили Малютинці, Вікторія, Архемівка, Мар'їнське.

В 1964 році в Малютинцях числилося 389 дворів, 1184 чол. населення, в 1965 році 386 дворів та 1255 чол. Нині в селі налічується близько 360 дворів та 800 жителів.

В 1989 р збудовано нову двох поверхову школу. Станом на 2015 рік в школі навчається 41 учень.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 900 осіб, з яких 403 чоловіки та 497 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 739 осіб.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 97,74 %
російська 2,12 %
білоруська 0,13 %

Сьогодення ред.

У селі є будинок культури, бібліотека, нова школа І-ІІ ступенів, автоматична телефонна станція, відділення поштового зв'язку, медпункт, магазини. В сільському клубі регулярно проводились свята, турніри з шахів та шашок. До послуг відвідувачів був і більярд.

52 роки слугував цей центр культури та духовності жителям села Малютинці. Та 2006 рік став останнім роком для його існування. Через трагічну недбалість людей, які втратили почуття відповідальності 1 травня 2006 року сталась пожежа, яка знищила будівлю сільського клубу.

Колгосп 1993 р. реформовано у колективне сільськогосподарське підприємство (КСП), а 2000 р. — усільськогосподарський виробничий кооператив «Малютинський». Керівниками колективного господарства працювали: Д. Ляшко, М. Є. Таранець, М. А. Казка, В. П. Ткаченко, Г. Г. Карельський, М. Є. Жолко, О. І. Вільгоцький, Г. П. Федоренко, 1.1. Щербина, В. М. Савченко, В. Я. Дмитренко.

Храмове свято — 21 вересня, на Різдво Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста).

Люди ред.

Пам'ятки ред.

У зводі пам'яток Пирятинського району записані наступі об'єкти:

  • Гришківка — ентомологічний заказник місцевого значення (природа)
  • Курганний могильник І (археол.)
  • Курганний могильник II (археол.)
  • Курган І (археол.)
  • Курган II (археол.)
  • Братська могила радянських воїнів (1941), пам'ятний знак полеглим землякам (1957) (іст.)
  • Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 рр. (іст.)

Також ред.

Примітки ред.

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Звід пам'яток історії та культури України: Полтавська область. Пирятинський район [Текст] = Register of Monuments of History and Culture of Ukraine: Poltava Region. Pyriatyn district / Полт. краезн. муз.; B.A. Андрієць, C.l. Бочарова, O.O. Вільмовська та ін.; обл. ред. кол.: В. О. Пархоменко (голова), В. А. Андрієць, О. А. Білоусько та ін.; ред. кол. тому: Ю. В. Волошин, А. М. Киридон, В. В. Кривошея та ін.; [упорядн., наук, ред. В. О. Мокляк]. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2013. — с.412., іл. (ISBN 978-966-182-279-4)


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Malyu tinci selo v Ukrayini u Piryatinskij gromadi Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 753 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Malyutinska silska rada selo MalyutinciKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Lubenskij rajonGromada Piryatinska miska gromadaKod KATOTTG UA53040090270086322Oblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1139Naselennya 753Plosha 5 111 km Gustota naselennya 147 33 osib km Poshtovij indeks 37043Telefonnij kod 380 5358Geografichni daniGeografichni koordinati 50 15 36 pn sh 32 11 11 sh d 50 26000 pn sh 32 18639 sh d 50 26000 32 18639 Koordinati 50 15 36 pn sh 32 11 11 sh d 50 26000 pn sh 32 18639 sh d 50 26000 32 18639Serednya visotanad rivnem morya 121 mMisceva vladaAdresa radi 37043 Poltavska obl Piryatinskij r n s MalyutinciKartaMalyutinciMalyutinciMapa Malyutinci u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Legenda pro Malyutinsku cerkvu 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Sogodennya 5 Lyudi 6 Pam yatki 7 Takozh 8 Primitki 9 Posilannya 10 DzherelaGeografiya red Selo Malyutinci znahoditsya na livomu berezi richki Gnila Orzhicya vishe za techiyeyu primikaye selo Smotriki nizhche za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Arhemivka na protilezhnomu berezi selo Teplivka Po selu protikaye peresihayuchij strumok z zagatoyu Poruch prohodit avtomobilna doroga M03 Istoriya red Malyutinci odne z najdavnishih sil Piryatinshini Selo Malyutinci vpershe zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisi 1139 roci yak misce ukladennya miru z polovcyami Vvazhayetsya sho nazva sela pohodit vid vlasnogo imeni odnogo z pershih meshkanciv Selo poznachene na karti G Boplana v XVII st Vin nanis 15 naselenih punktiv suchasnogo Piryatinskogo rajonu i v kozhnomu z nih diyali shkoli gramoti U drugij polovini XVII st ta XVIII st Vhodilo do Piryatinskoyi Pershoyi sotni Lubenskogo polku 1764 r tut nalichuvalosya 167 hat u tomu chisli 29 hat vibornih kozakiv V seli u 18 st bulo volodinnya bunchukovogo tovarisha Yakova Gamaliyi Pislya rozpodilu z bratami zemli 1762 r oderzhav u svoyi volodinnya s Malyutinci i s Dejmanivku Piryatinskogo povitu de za nim bulo blizko 300 dush Pislya likvidaciyi polkovogo ustroyu 1781 r selo nalezhalo do Piryatinskogo povitu Naprikinci XVIII st v Malyutincyah z yavivsya she odin pomishik Danilo Vakulovich Jogo donka Mariya bula druzhinoyu Dmitra Seleckogo yakij mav tut chimali volodinnya velikij obnesenij rovom mayetok sho zvavsya Klinom Na pivnochi i pivnichnomu shodi sela roztashovuvalisya hutori zalishki yakih zbereglisya donini a takozh zemli grafa Oryehova i paniv Zakrevskih V 1843 1844 rokah v Malyutinci priyizhdzhaye T G Shevchenko v mayetok Otrada Seleckih Shevchenko buv znajomij z Petrom Seleckim ta jogo sestroyu Kosij hutir nalezhav pomishikam Vakulovichu i Trockomu 157 desyatin zajmav svyashennosluzhitel I I Zalyeskij 1720 r u Malyutincyah zbudovano derev yanu Ioano Predtechensku cerkvu iz dzviniceyu ta bibliotekoyu a 1910 r novu Rizdvo Bogorodicku cerkvu 1859 r v Malyutincyah nalichuvalosya 138 dvoriv 565 zhiteliv Selyani krim zemlerobstva zajmalisya stolyarstvom kravectvom tkactvom Shkolu vidkrito 1869 r Ale ye svidchennya sho navchannya ditej pri cerkvah velosya j ranishe Iz 1891 r pracyuvala triklasna cerkovnoparafiyalna shkola a z 1893 go Malyutinske uchilishe Zbuduvali jogo z ocheretu bez fundamentu dah buv zaliznim primishennya v 1914 roci bulo zastrahovane na sumu 2000 krb v 1917 roci v Malyutincyah vidkrita pochatkova shkola a v 1935 roci semirichna shkola Legenda pro Malyutinsku cerkvu red Cerkva v seli bula duzhe velika i krasiva Kupoli blishali na sonci vikna buli z vitrazhami z kolorovih skelec Koli dzvoni dzvenili to yih chuli azh chotiri sela Malyutinci Smotriki Teplivka i Oleksiyivka Z cih sil i hodili lyudi v nashu cerkvu I ot rozpovidayut stari lyudi sho koli zagorilosya susidnye selo Teplivka to iz nashoyi cerkvi vinesli ikonu Bozhoyi Materi i napravili yiyi lik na vogon Pozhezha skoro stala vshuhati i nashe selo ne zachepila A she zgaduyut sho koli j sama cerkva piznishe zgorila i yiyi stali roztyaguvati to odna zhinka duzhe radila sho ne bude cerkvi Vona skochila na vivtar i pochala tancyuvati Cherez deyakij chas pislya ciyeyi podiyi yiyi sparalizuvalo i zhinka pomerla Otozh grih raditi zi znushan nad svyatineyu bo za ce Bog karaye Nespokijno bulo v seli 1905 1907 rr Selyani pidpalili pomishickij mayetok Politichnih agitatoriv i organizatoriv zavorushen V Punka ta O Tkachenka zasudzheno do 10 rokiv katorgi U period Pershoyi svitovoyi vijni velika kilkist malyutinchan brala uchast Virchenko Nestor buv nagorodzhenij 4 hrestami Radyanska okupaciya rozpochalas u sichni 1918 roku Pracyuvali silska rada golova Iov Bob komitet nezamozhnih selyan chleni komitetu A S Drozd F Taranec M Kazka piznishe liknep 1926 1927 rr stvoreno dva SOZi a 1930 r kolgosp imeni Krupskoyi yakij zgodom perejmenovano na imeni Chapayeva potim im Frunze 1931 r v seli z yavivsya pershij traktor Za tyazhkogo golodomoru 1932 1933 rr pomerlo ponad 30 osib U period Nimecko radyanskoyi vijni u veresni 1941 roku nimci vstupili v selo i perebuvali tut 2 roki Z vijni ne povernulosya 127 odnoselchan Pid chas okupaciyi nacisti rozstrilyali chotiroh aktivistiv sela i p yat vijskovopolonenih Do Nimechchini na primusovi roboti vivezeno 225 osib 1957 r sporudzheno pam yatnik na bratskij mogili voyiniv yaki zaginuli na vijni zgodom pam yatnik M V Frunze im ya yakogo nosiv kolgosp V 1964 1966 rokah v seli pochala diyati silska rada do yakoyi vhodili Malyutinci Viktoriya Arhemivka Mar yinske V 1964 roci v Malyutincyah chislilosya 389 dvoriv 1184 chol naselennya v 1965 roci 386 dvoriv ta 1255 chol Nini v seli nalichuyetsya blizko 360 dvoriv ta 800 zhiteliv V 1989 r zbudovano novu dvoh poverhovu shkolu Stanom na 2015 rik v shkoli navchayetsya 41 uchen Naselennya red Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 900 osib z yakih 403 choloviki ta 497 zhinok 1 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 739 osib 2 Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 3 Mova Vidsotokukrayinska 97 74 rosijska 2 12 biloruska 0 13 Sogodennya red U seli ye budinok kulturi biblioteka nova shkola I II stupeniv avtomatichna telefonna stanciya viddilennya poshtovogo zv yazku medpunkt magazini V silskomu klubi regulyarno provodilis svyata turniri z shahiv ta shashok Do poslug vidviduvachiv buv i bilyard 52 roki sluguvav cej centr kulturi ta duhovnosti zhitelyam sela Malyutinci Ta 2006 rik stav ostannim rokom dlya jogo isnuvannya Cherez tragichnu nedbalist lyudej yaki vtratili pochuttya vidpovidalnosti 1 travnya 2006 roku stalas pozhezha yaka znishila budivlyu silskogo klubu Kolgosp 1993 r reformovano u kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo KSP a 2000 r usilskogospodarskij virobnichij kooperativ Malyutinskij Kerivnikami kolektivnogo gospodarstva pracyuvali D Lyashko M Ye Taranec M A Kazka V P Tkachenko G G Karelskij M Ye Zholko O I Vilgockij G P Fedorenko 1 1 Sherbina V M Savchenko V Ya Dmitrenko Hramove svyato 21 veresnya na Rizdvo Presvyatoyi Bogorodici Druga Prechista Lyudi red V 1766 r narodivsya Gamaliya Platon Yakovich V seli narodivsya O Rurk Oleksandr Mikolajovich 1883 1942 rosijskij i radyanskij naukovec v galuzi zaliznichnogo transportu Odin z vlasnikiv sela Malyutinci u 19 stolitti buv Seleckij Petro Dmitrovich 1821 1880 rr vice gubernator gubernator Kiyivskogo gengubernatorstva marshal dvoryanstva pianist kompozitor Suhodolskij Roman Markovich 1773 pislya 1820 rr profesor Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi rektor Smolenskoyi seminariyi svyashenik Institutskoyi Yelizavetinskoyi cerkvi Bondarenko Ivan Kupriyanovich 1938 2015 pidpriyemec gromadskij diyach zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini Pam yatki red U zvodi pam yatok Piryatinskogo rajonu zapisani nastupi ob yekti Grishkivka entomologichnij zakaznik miscevogo znachennya priroda Kurgannij mogilnik I arheol Kurgannij mogilnik II arheol Kurgan I arheol Kurgan II arheol Bratska mogila radyanskih voyiniv 1941 pam yatnij znak poleglim zemlyakam 1957 ist Pam yatnij znak zhertvam Golodomoru 1932 1933 rr ist nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Takozh red Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblast Primitki red Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Poltavska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Posilannya red Malyutinci Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 54 55 Pogoda v seli Malyutinci Arhivovano 25 chervnya 2008 u Wayback Machine Dzherela red Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Poltavska oblast Piryatinskij rajon Tekst Register of Monuments of History and Culture of Ukraine Poltava Region Pyriatyn district Polt kraezn muz B A Andriyec C l Bocharova O O Vilmovska ta in obl red kol V O Parhomenko golova V A Andriyec O A Bilousko ta in red kol tomu Yu V Voloshin A M Kiridon V V Krivosheya ta in uporyadn nauk red V O Moklyak Poltava TOV ASMI 2013 s 412 il ISBN 978 966 182 279 4 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Malyutinci amp oldid 39935511