www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мала металургія кит спр 土法煉鋼 земляні плавильні печі кампанія з організації повсюдного виробництва сталі в Китаї шляхом в

Мала металургія

Мала металургія (кит. спр. 土法煉鋼 земляні плавильні печі) — кампанія з організації повсюдного виробництва сталі в Китаї шляхом встановлення малих примітивних доменних печей з метою швидкої індустріалізації країни. Кампанія була ключовою складовою п'ятирічки Великого стрибка 1958-1963 років. За словами Мао Цзедуна, ключовою особливістю розвиненої держави є кількість виробленої сталі. Тому він наказав побудувати примітивні доменні печі для підтримки виробництва сталі в сучасних доменних печах.

Кампанія призвела до протилежного результату — руйнування промислової бази та необхідності згортання неефективного виробництва низькоякісного металу.

Вважається одним із найбільших провалів політики «Великого стрибка».

Передумови Редагувати

Після проголошення Китайської Народної Республіки 1949 р. до 1958 р. Китай залишався відсталою сільськогосподарською країною, до 90 % населення Китаю працювало в сільському господарстві. Не було промислової бази. Керівництво розуміло необхідність широкомасштабної індустріалізації.

У листопаді 1957 року Мао Цзедун відвідав Москву, де взяв участь у святкуванні 40-ї річниці Жовтневої революції, а пізніше в цьому ж місяці він зустрічався з представниками міжнародних комуністичних і робітничих партій. Під час однієї з таких зустрічей Мао Цзедун у відповідь на заяву Хрущова про те, що Радянський Союз зможе обігнати Сполучені Штати по промисловому виробництву, заявив, що Китай зможе догнати й перегнати Велику Британію з виробництва сталі за 15 років.

Однак з різних політичних причин досвід Радянського Союзу був неприйнятним, для індустріалізації радянські фахівці майже не залучалися, і через деякий час (1960—1961) вони взагалі покинули Китай.

Мао Цзедун і китайське керівництво сподівалися підняти економіку лише на ентузіазмі праці. Розроблялися плани, як «наздогнати і перегнати» розвинені країни, при цьому виробництво сталі вважалося ключовим показником. Для орієнтиру була обрана Велика Британія, наздогнати яку повинні були за рекордні строки.

План підтримав президент Академії Наук КНР, академік Го Можо, який поставив завдання перед вченими.

Соціальні перетворення Редагувати

Рештки малих доменних печей у провінції Фуцзянь

У травні 1958 року на другій сесії VIII з'їзду Комуністичної партії Китаю була проголошена політика Великого стрибка.

Спираючись на досвід колективізації в СРСР, Мао Цзедун готував трансформацію соціальної структури. Малі селянські господарства не були придатними для малої металургії, бо не мали достатньо ресурсів для створення доменної печі. З 1958 року почали створюватися «народні комуни» — великі самодостатні групи, які жили і працювали разом, харчувалися в спільній їдальні, в яких замість грошей були трудодні. До кінця 1958 р. було створено 25 тисяч комун, середній розмір яких складав 5 000 сімей.

Хід кампанії Редагувати

Основні рішення були прийняті на розширеному засіданні Політбюро ЦК Компартії Китаю 17-30 серпня 1958 року, де було схвалена нова ідея організації суспільства в народні комуни. Було вирішено, що виробництво сталі повинно подвоюватися щороку, а через 15 років вдасться наздогнати Велику Британію. Було також оголошено, що 1958 році буде вироблено 10,7 мільйона тон сталі, що вдвічі більше за 1957 рік, коли кількість виробленої сталі досягло 5,35 мільйона тон. Для цього вважалося необхідним у всіх дворах будувати печі. Мао Цзедуну вже показали зразки таких печей у місті Хефей, провінція Аньхой, якими пишався перший секретар комітету провінційного партійного комітету Цзен Сішен. Під час демонстрації поясняли, що результатом такої переробки є високоякісна сталь (але, з усією ймовірністю, останні стадії металообробки були зроблені десь в іншому місці). Мао був у захваті: здавалося, що такі печі цілком під силу народним комунам у передмістях.

Невеликі доменні печі розглядалися ідеальним способом досягти швидкої індустріалізації країни. Будівництво печей було не дуже дорогим, їхня експлуатація не була вимогливою, тому Мао наказав, щоб до виробництва також були задіяні народні комуни. Потім вони почали будувати примітивні печі з глини або цегли на полях. Паливом для виплавки залізної руди було вугілля та деревина. У переважній більшості випадків люди, що займалися виплавкою залізної руди, не мали навіть найменших знань про металургію.

Коли за короткий час була вирішена проблема колективізації, всюди почали будувати майстерні з виробництва сталі з руди. Відповідно до директив Партії, народним комунам доручалося будувати малі доменні печі з глини та топити їх дровами. Робітників набирали з довколишніх сіл.

У той час, особливо на початку кампанії, бракувало належної інфраструктури та фундаментальних знань про сталь та мартенівські печі. Ще в 1959 році, після вивчення проблеми та перших дослідів, стало зрозуміло, що сталь хорошої якості можна виробляти лише у великих печах на великих заводах, використовуючи кам'яне вугілля як паливо. Партія зрозуміла, що тільки великі промислові виплавильні заводи виготовляють сталь будь-якої цінності. Майже все залізо з комун було практично непридатним. Однак проект продовжувався, були скоректовані директиви, а населення організувало на місцях розвідку та видобуток вугілля та намагалося модернізувати печі.

Люди використовували будь-який вид палива, який вони могли отримати для запуску цих печей, від вугілля до деревини для виготовлення трун.

Перші досліди були дуже обнадійливими — дійсно, переплавку металу, як виявилося, можна було організувати підручними засобами. Складалися плани. Часто або там, де залізної руди не було, для того, щоб виконати плани чи підготувати звіти, використовувалися будь-які сталеві предмети, такі як невеликі сільськогосподарські знаряддя праці, велосипеди, а також домашні чайники, тази, сковорідки, праски, стільці та двері які також плавилися та збільшували вироблення, а кінцевим продуктом були сталеві балки. Навіть дзвони з храмів чи дзвоники до дверей не врятувались від переплавки. Однак те, що утворилося при плавленні, були дивні спечені непридатні грудки металу. Крім того, печі повинні були працювати безперервно 24 години на добу, через що зросло споживання деревини. Тому люди були змушені вирубати велику кількість дерев, що призвело до великої вирубки лісів прилеглих територій. Крім того, у домашніх господарств конфіскували дерев’яні меблі, які згоріли в печах.

Результатом переплавки був, однак, низькоякісний високовуглецевий чавун, який отримували в промисловості лише на перших стадіях обробки, непридатний для широкомасштабного використання. Він міг використовуватися переважно для виготовлення плугів і мотик, і споживався в межах комуни. Для виготовлення сталі його потрібно було зневуглити.

У регіонах, де традиція виготовлення сталі зберігалася безперервно, а старі навички сталеливарників не були забуті, чавун справді піддавався переробці на сталь, а виробництво сталі дійсно зростало. У регіонах, де не було традицій виплавки сталі, де вбивали старих металургів або де не було теоретичного розуміння процесу доменної печі, необхідного для переробки чавуну, результати були незадовільними. У гіршому випадку, паливом для використання було вугілля з високим вмістом сірки, яке давало чавун, який необхідно було переплавляти та піддавати десульфуризації, перш ніж його можна було переробляти в сталь.

Ще гірше, що догляд за печами позбавив селян часу і можливості виробляти продукти харчування, фактично виснажуючи фізично багатьох і безпосередньо сприяючи Великому китайському голоду.

Керівництво, однак, було в захваті від загального підйому, а експерти боялися виступати з критикою після кампанії «Хай розквітають сто квітів». На думку Мао Цзедуна, незважаючи на проблеми, печі демонстрували масовий ентузіазм, масову творчість та масову участь в економічному розвитку, незважаючи на те, що ця участь не була обов’язковою. Замість того, щоб ослабити цей масовий рух, Мао заохотив його. Центральним аспектом «Великого стрибка» була загальна мобілізація всіх працездатних людей у ​​сільськогосподарському та промисловому виробництві.

У 1958 році виробництво «сталі» збільшилося на 45 %, а в 1959 році — ще на 30 %. Кампанію з виробництва чавуну і сталі почали згортати ще на початку 1959 року, коли вже було зрозуміло, що печі не виробляють залізо потрібної якості, а отримана продукція з малих доменних печей була непридатною. Однак у 1961 році неефективність малої металургії стала очевидною, кампанія була тихо згорнута і забута, виробництво сталі різко впало і повернулося до рівня 1958 року лише в 1964 році.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Tyner, James A. Genocide and the Geographical Imagination. — Rowman & Littlefield, 2012. — С. 98—99. — ISBN 9781442208995.
  2. Cook, Ian G.; Geoffrey Murray. China's Third Revolution: Tensions in the Transition Towards a Post-Communist China. — 2001. — С. 53—55. — ISBN 9780700713073.
  3. Bakešová, Ivana. Čína ve XX. století, Díl 2. (вид. 1). Olomouc: Univerzita Palackého. с. 64. с. 218. ISBN 80-244-0611-X. 
  4. Li, Kwok Sing. . Shatin, N.T., Hong Kong: Chinese University Press. с. xxvii, 639. ISBN 962-201-615-4. OCLC 33128243. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 29 липня 2020. 
  5. . Архів оригіналу за 23 травня 2015. Процитовано 29 липня 2020. 
  6. Horálek, Adam. Geografie Číny (вид. 1). Olomouc: Univerzita Palackého. с. 179. ISBN 978-80-244-3839-9. 
  7. . New Haven [Conn.]: Yale University Press. с. 1 онлайн–ресурс (xvii, 204 ст.). ISBN 978-0-300-18358-0. OCLC 798210569. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 29 липня 2020. 
  8. ↑ Bakešová, Ivana; Kučera, Ondřej; Lavička, Martin (2019). Dějiny Čínské lidové republiky (1949–2018) (вид. 1). Praha: NLN. с. 448. ISBN 978-80-7422-596-3. 
  9. MacFarquhar, Roderick (1983). The Origins of the Cultural Revolution. Vol. 2: The Great Leap Forward, 1958–1960. London: Oxford University Press. с. 435. ISBN 978-0231057172. 
  10. Dikötter, Frank. Mao's great famine : the history of China's most devastating catastrophe, 1958-1962 (вид. 1st U.S. ed). New York: Walker & Co. с. xxi, 420 сторінок, 8 непронумерованих сторінок. ISBN 978-0-8027-7768-3. OCLC 555656528. 
  11. (вид. 1st American ed). New York: Farrar, Straus and Giroux. с. xxvi, 629 сторінок. ISBN 978-0-374-27793-2. OCLC 772608480. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 29 липня 2020. 
  12. . Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 29 липня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mala metalurgiya kit spr 土法煉鋼 zemlyani plavilni pechi kampaniya z organizaciyi povsyudnogo virobnictva stali v Kitayi shlyahom vstanovlennya malih primitivnih domennih pechej z metoyu shvidkoyi industrializaciyi krayini 1 2 Kampaniya bula klyuchovoyu skladovoyu p yatirichki Velikogo stribka 1958 1963 rokiv Za slovami Mao Czeduna klyuchovoyu osoblivistyu rozvinenoyi derzhavi ye kilkist viroblenoyi stali 3 Tomu vin nakazav pobuduvati primitivni domenni pechi dlya pidtrimki virobnictva stali v suchasnih domennih pechah 4 Kampaniya prizvela do protilezhnogo rezultatu rujnuvannya promislovoyi bazi ta neobhidnosti zgortannya neefektivnogo virobnictva nizkoyakisnogo metalu 5 Vvazhayetsya odnim iz najbilshih provaliv politiki Velikogo stribka Zmist 1 Peredumovi 2 Socialni peretvorennya 3 Hid kampaniyi 4 Div takozh 5 Literatura 6 PrimitkiPeredumovi RedaguvatiPislya progoloshennya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki 1949 r do 1958 r Kitaj zalishavsya vidstaloyu silskogospodarskoyu krayinoyu do 90 naselennya Kitayu pracyuvalo v silskomu gospodarstvi 6 Ne bulo promislovoyi bazi Kerivnictvo rozumilo neobhidnist shirokomasshtabnoyi industrializaciyi U listopadi 1957 roku Mao Czedun vidvidav Moskvu de vzyav uchast u svyatkuvanni 40 yi richnici Zhovtnevoyi revolyuciyi a piznishe v comu zh misyaci vin zustrichavsya z predstavnikami mizhnarodnih komunistichnih i robitnichih partij Pid chas odniyeyi z takih zustrichej Mao Czedun u vidpovid na zayavu Hrushova pro te sho Radyanskij Soyuz zmozhe obignati Spolucheni Shtati po promislovomu virobnictvu zayaviv sho Kitaj zmozhe dognati j peregnati Veliku Britaniyu z virobnictva stali za 15 rokiv 7 Odnak z riznih politichnih prichin dosvid Radyanskogo Soyuzu buv neprijnyatnim dlya industrializaciyi radyanski fahivci majzhe ne zaluchalisya i cherez deyakij chas 1960 1961 voni vzagali pokinuli Kitaj Mao Czedun i kitajske kerivnictvo spodivalisya pidnyati ekonomiku lishe na entuziazmi praci Rozroblyalisya plani yak nazdognati i peregnati rozvineni krayini pri comu virobnictvo stali vvazhalosya klyuchovim pokaznikom Dlya oriyentiru bula obrana Velika Britaniya nazdognati yaku povinni buli za rekordni stroki Plan pidtrimav prezident Akademiyi Nauk KNR akademik Go Mozho yakij postaviv zavdannya pered vchenimi Socialni peretvorennya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp Reshtki malih domennih pechej u provinciyi FuczyanU travni 1958 roku na drugij sesiyi VIII z yizdu Komunistichnoyi partiyi Kitayu bula progoloshena politika Velikogo stribka 8 Spirayuchis na dosvid kolektivizaciyi v SRSR Mao Czedun gotuvav transformaciyu socialnoyi strukturi Mali selyanski gospodarstva ne buli pridatnimi dlya maloyi metalurgiyi bo ne mali dostatno resursiv dlya stvorennya domennoyi pechi Z 1958 roku pochali stvoryuvatisya narodni komuni veliki samodostatni grupi yaki zhili i pracyuvali razom harchuvalisya v spilnij yidalni v yakih zamist groshej buli trudodni Do kincya 1958 r bulo stvoreno 25 tisyach komun serednij rozmir yakih skladav 5 000 simej Hid kampaniyi RedaguvatiOsnovni rishennya buli prijnyati na rozshirenomu zasidanni Politbyuro CK Kompartiyi Kitayu 17 30 serpnya 1958 roku de bulo shvalena nova ideya organizaciyi suspilstva v narodni komuni 8 Bulo virisheno sho virobnictvo stali povinno podvoyuvatisya shoroku a cherez 15 rokiv vdastsya nazdognati Veliku Britaniyu Bulo takozh ogolosheno sho 1958 roci bude virobleno 10 7 miljona ton stali sho vdvichi bilshe za 1957 rik koli kilkist viroblenoyi stali dosyaglo 5 35 miljona ton 9 Dlya cogo vvazhalosya neobhidnim u vsih dvorah buduvati pechi Mao Czedunu vzhe pokazali zrazki takih pechej u misti Hefej provinciya Anhoj yakimi pishavsya pershij sekretar komitetu provincijnogo partijnogo komitetu Czen Sishen Pid chas demonstraciyi poyasnyali sho rezultatom takoyi pererobki ye visokoyakisna stal ale z usiyeyu jmovirnistyu ostanni stadiyi metaloobrobki buli zrobleni des v inshomu misci Mao buv u zahvati zdavalosya sho taki pechi cilkom pid silu narodnim komunam u peredmistyah Neveliki domenni pechi rozglyadalisya idealnim sposobom dosyagti shvidkoyi industrializaciyi krayini Budivnictvo pechej bulo ne duzhe dorogim yihnya ekspluataciya ne bula vimoglivoyu tomu Mao nakazav shob do virobnictva takozh buli zadiyani narodni komuni Potim voni pochali buduvati primitivni pechi z glini abo cegli na polyah 10 Palivom dlya viplavki zaliznoyi rudi bulo vugillya ta derevina U perevazhnij bilshosti vipadkiv lyudi sho zajmalisya viplavkoyu zaliznoyi rudi ne mali navit najmenshih znan pro metalurgiyu Koli za korotkij chas bula virishena problema kolektivizaciyi vsyudi pochali buduvati majsterni z virobnictva stali z rudi Vidpovidno do direktiv Partiyi narodnim komunam doruchalosya buduvati mali domenni pechi z glini ta topiti yih drovami Robitnikiv nabirali z dovkolishnih sil U toj chas osoblivo na pochatku kampaniyi brakuvalo nalezhnoyi infrastrukturi ta fundamentalnih znan pro stal ta martenivski pechi She v 1959 roci pislya vivchennya problemi ta pershih doslidiv stalo zrozumilo sho stal horoshoyi yakosti mozhna viroblyati lishe u velikih pechah na velikih zavodah vikoristovuyuchi kam yane vugillya yak palivo Partiya zrozumila sho tilki veliki promislovi viplavilni zavodi vigotovlyayut stal bud yakoyi cinnosti Majzhe vse zalizo z komun bulo praktichno nepridatnim Odnak proekt prodovzhuvavsya buli skorektovani direktivi a naselennya organizuvalo na miscyah rozvidku ta vidobutok vugillya ta namagalosya modernizuvati pechi Lyudi vikoristovuvali bud yakij vid paliva yakij voni mogli otrimati dlya zapusku cih pechej vid vugillya do derevini dlya vigotovlennya trun Pershi doslidi buli duzhe obnadijlivimi dijsno pereplavku metalu yak viyavilosya mozhna bulo organizuvati pidruchnimi zasobami Skladalisya plani Chasto abo tam de zaliznoyi rudi ne bulo dlya togo shob vikonati plani chi pidgotuvati zviti vikoristovuvalisya bud yaki stalevi predmeti taki yak neveliki silskogospodarski znaryaddya praci velosipedi a takozh domashni chajniki tazi skovoridki praski stilci ta dveri yaki takozh plavilisya ta zbilshuvali viroblennya a kincevim produktom buli stalevi balki Navit dzvoni z hramiv chi dzvoniki do dverej ne vryatuvalis vid pereplavki 11 Odnak te sho utvorilosya pri plavlenni buli divni specheni nepridatni grudki metalu Krim togo pechi povinni buli pracyuvati bezperervno 24 godini na dobu cherez sho zroslo spozhivannya derevini Tomu lyudi buli zmusheni virubati veliku kilkist derev sho prizvelo do velikoyi virubki lisiv prileglih teritorij Krim togo u domashnih gospodarstv konfiskuvali derev yani mebli yaki zgorili v pechah Rezultatom pereplavki buv odnak nizkoyakisnij visokovuglecevij chavun yakij otrimuvali v promislovosti lishe na pershih stadiyah obrobki nepridatnij dlya shirokomasshtabnogo vikoristannya Vin mig vikoristovuvatisya perevazhno dlya vigotovlennya plugiv i motik i spozhivavsya v mezhah komuni Dlya vigotovlennya stali jogo potribno bulo znevugliti U regionah de tradiciya vigotovlennya stali zberigalasya bezperervno a stari navichki stalelivarnikiv ne buli zabuti chavun spravdi piddavavsya pererobci na stal a virobnictvo stali dijsno zrostalo U regionah de ne bulo tradicij viplavki stali de vbivali starih metalurgiv abo de ne bulo teoretichnogo rozuminnya procesu domennoyi pechi neobhidnogo dlya pererobki chavunu rezultati buli nezadovilnimi U girshomu vipadku palivom dlya vikoristannya bulo vugillya z visokim vmistom sirki yake davalo chavun yakij neobhidno bulo pereplavlyati ta piddavati desulfurizaciyi persh nizh jogo mozhna bulo pereroblyati v stal She girshe sho doglyad za pechami pozbaviv selyan chasu i mozhlivosti viroblyati produkti harchuvannya faktichno visnazhuyuchi fizichno bagatoh i bezposeredno spriyayuchi Velikomu kitajskomu golodu Kerivnictvo odnak bulo v zahvati vid zagalnogo pidjomu a eksperti boyalisya vistupati z kritikoyu pislya kampaniyi Haj rozkvitayut sto kvitiv Na dumku Mao Czeduna nezvazhayuchi na problemi pechi demonstruvali masovij entuziazm masovu tvorchist ta masovu uchast v ekonomichnomu rozvitku nezvazhayuchi na te sho cya uchast ne bula obov yazkovoyu Zamist togo shob oslabiti cej masovij ruh Mao zaohotiv jogo 12 Centralnim aspektom Velikogo stribka bula zagalna mobilizaciya vsih pracezdatnih lyudej u silskogospodarskomu ta promislovomu virobnictvi U 1958 roci virobnictvo stali zbilshilosya na 45 a v 1959 roci she na 30 Kampaniyu z virobnictva chavunu i stali pochali zgortati she na pochatku 1959 roku koli vzhe bulo zrozumilo sho pechi ne viroblyayut zalizo potribnoyi yakosti a otrimana produkciya z malih domennih pechej bula nepridatnoyu 8 Odnak u 1961 roci neefektivnist maloyi metalurgiyi stala ochevidnoyu kampaniya bula tiho zgornuta i zabuta virobnictvo stali rizko vpalo i povernulosya do rivnya 1958 roku lishe v 1964 roci Div takozh RedaguvatiEkonomika KitayuLiteratura RedaguvatiVideo about Backyard Furnaces in China 1958 by PSB on Communism Arhivovano 6 grudnya 2020 u Wayback Machine dokumentalnij film pro malu metalurgiyuPrimitki Redaguvati Tyner James A Genocide and the Geographical Imagination Rowman amp Littlefield 2012 S 98 99 ISBN 9781442208995 Cook Ian G Geoffrey Murray China s Third Revolution Tensions in the Transition Towards a Post Communist China 2001 S 53 55 ISBN 9780700713073 Bakesova Ivana Cina ve XX stoleti Dil 2 vid 1 Olomouc Univerzita Palackeho s 64 s 218 ISBN 80 244 0611 X Li Kwok Sing A glossary of political terms of the People s Republic of China Shatin N T Hong Kong Chinese University Press s xxvii 639 ISBN 962 201 615 4 OCLC 33128243 Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 29 lipnya 2020 The Great Leap Forward Arhiv originalu za 23 travnya 2015 Procitovano 29 lipnya 2020 Horalek Adam Geografie Ciny vid 1 Olomouc Univerzita Palackeho s 179 ISBN 978 80 244 3839 9 Great famine in China 1958 1962 a documentary history New Haven Conn Yale University Press s 1 onlajn resurs xvii 204 st ISBN 978 0 300 18358 0 OCLC 798210569 Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 29 lipnya 2020 a b v Bakesova Ivana Kucera Ondrej Lavicka Martin 2019 Dejiny Cinske lidove republiky 1949 2018 vid 1 Praha NLN s 448 ISBN 978 80 7422 596 3 MacFarquhar Roderick 1983 The Origins of the Cultural Revolution Vol 2 The Great Leap Forward 1958 1960 London Oxford University Press s 435 ISBN 978 0231057172 Dikotter Frank Mao s great famine the history of China s most devastating catastrophe 1958 1962 vid 1st U S ed New York Walker amp Co s xxi 420 storinok 8 nepronumerovanih storinok ISBN 978 0 8027 7768 3 OCLC 555656528 Tombstone the great Chinese famine 1958 1962 vid 1st American ed New York Farrar Straus and Giroux s xxvi 629 storinok ISBN 978 0 374 27793 2 OCLC 772608480 Arhiv originalu za 1 lipnya 2020 Procitovano 29 lipnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 29 lipnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mala metalurgiya amp oldid 39544852