Мала Вергунка — колишнє село Жовтневого району міста Луганська, зараз — частина міста. Село розташовувалося на правому березі річки Лугань.
| село Мала Вергунка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Луганська область |
| Район/міськрада | Жовтневий район |
| Основні дані | |
| Засноване | кін. XIX ст. |
| Зняте з обліку | 28 листопада 1938 року |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°34′58″ пн. ш. 39°22′55″ сх. д. / 48.582806° пн. ш. 39.382028° сх. д.Координати: 48°34′58″ пн. ш. 39°22′55″ сх. д. / 48.582806° пн. ш. 39.382028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 63 м |
| Водойми | Лугань |
| Карта | |
Мала Вергунка | |
Мала Вергунка |
Історія ред.
Російська імперія ред.
Наприкінці XIX століття з'являється нове передмістя — Мала Вергунка, заснована на правому березі Лугані, на південь від Вергунки. З цього часу старе село Вергунку стали називати і підписувати на картах Велика Вергунка. У 1902 році в Малій Вергунці, зважаючи на стрімке збільшення населення, була відкрита церковноприходська школа (зараз — школа № 39 міста Луганська). На початку XX століття в Малій Вергунці почалося зведення православної церкви, проте будівництво було перервано початком Першої світової війни. Замість церкви на цій ділянці був побудований православний молитовний будинок.
Після Лютневої революції в одній з перших на Донбасі в Малій Вергунці виникла Рада робочих, яка була розміщена в будівлі церковнопарафіяльної школи. В липні 1918 року в селі створено підпільний партизанський загін на чолі з Чубаровим І. Г., який надалі приєднався до 1-го Луганського комуністичного полку. В січні 1919 року після окупації округи німецькими військами, селищем оволоділи більшовики. Навесні 1919 року біля селища проходила лінія фронту. Обороною округи зі сторони більшовиків зайнялася 8-а армія. Проте, її сил було недостатньо і за вказівкою Центрального комітету партії більшовиків на допомогу було відправлено 15-ту Інзенську стрілецьку дивізію, і 1-у Московську робочу дивізію, Курський полк та інші частини. Госпіталь і бібліотека Інзенської дивізії розміщувалися на вигоні за селищем, а також в будівлі церковнопарафіяльної школи. Після цих подій в селищі було створено площу Оборони.
Радянська влада ред.
З початком колективізації на сільськогосподарських угіддях у Вергунці був створений радгосп ім. 8 Березня. Його правління було розташоване в Малій Вергунці. У той же самий час було ясно, що аграрна спеціалізація Вергунки не може бути основною: більшість жителів, особливо Малої Вергунки, були працівниками луганських підприємств. З огляду на це, в 1930-ті роки в Малу Вергунку був прокладений один з перших маршрутів луганського трамвая (3-тя марка трамваю), що зв'язав околицю із заводськими прохідними. Новий трамвайний парк Луганська був у другій половині 1930-х розміщений поблизу від Малої Вергунки. Тут же в 1938 році на площі Оборони було збудовано нову будівлю школи № 39. Уже в другій половині 1930-х років через територіальну близькість до Луганська і припливу поселенців Мала Вергунка перевищила Велику, як по розмірах, так і по населенню, проте, назви залишилися колишні. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 28 листопада 1938 року, до складу Жовтневого району були включені селища: Велика і Мала Вергунки.
Примітки ред.
- Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 24 вересня 2020.
Література ред.
- Волости и гмины 1890 г. Общий алфавит волостей и гмин 60-ти губерний Европейской России и Кавказа с Закавказьем. — СПб., 1892.
- История городов и сёл УССР. Ворошиловградская область / председатель редколлегии тома Шараев Л. Г. — Киев, 1976.
- Луганск. Страницы истории. Конец XVIII — начало XX века / под общей ред. Приколоты О.В., Скворцовой Л. Д. — Луганск, 2012.