www.wikidata.uk-ua.nina.az

Макс Малловен Сер Макс Едґар Люсьєн Малловен англ Sir Max Edgar Lucien Mallowan 6 травня 1904 Вондзверт 19 серпня 1978 В

Макс Малловен

Сер Макс Едґар Люсьєн Малловен (англ. Sir Max Edgar Lucien Mallowan, 6 травня 1904, Вондзверт — 19 серпня 1978, Воллінгфорд) — видатний британський археолог, який спеціалізувався на історії Середнього Сходу, відомий в першу чергу своїми знахідками на розкопках в Німруді. Другий чоловік Агати Крісті.

Макс Едґар Люсьєн Малловен
англ. Sir Max Edgar Lucien Mallowan
Агата Крісті та Макс Малловен у їх помешканні у Вінтербруці, Оксфордшир. 1950 рік.
Агата Крісті та Макс Малловен у їх помешканні у Вінтербруці, Оксфордшир. 1950 рік.
Народився 6 травня 1904(1904-05-06)
м. Вондзверт
Помер 19 серпня 1978(1978-08-19) (74 роки)
Воллінгфорд
·хвороба
Поховання
Чолсіd : 

Країна  Англія
Діяльність антрополог, археолог, викладач університету
Alma mater Нью-Коледж
Галузь археологія
Заклад UCL Institute of Archaeologyd
Членство Академія надписів та красного письменства
Війна Друга світова війна
Військове звання Вінг-командер
Відомий завдяки: розкопки у Німруді
Батько Frederick Mallowand
Мати Marguerite Duviverd
У шлюбі з Агата Крісті
Barbara Parker-Mallowand
Нагороди Орден Британської імперії у 1960 році
 Макс Малловен у Вікісховищі

Життєпис ред.

Дитинство та освіта ред.

Едґар Малловен народився 6 травня 1904 року в Вондзверті, боро на південному заході Лондона у сім'ї солдата британської армії Фредеріка Малловена та Маргарет Малловен. Едґар згадував про постійні сварки між батьками, проте вважав, що завдяки цим суперечкам зміг сформувати власне бачення сімейного життя і досягти сімейної гармонії в майбутньому. Його мати мала витончений смак, полюбляла зачитуватися романами і навіть писала власні вірші. Окрім того, Маргарет володіла класичними мовами та викладала теорію мистецтв. Завдяки її волі, хлопчик зростав серед книг та історій, які згодом вплинули на його вибір освіти.

У Вімбелдоні, куди сім'я переїхала у 1912 році, Едґарвідвідував Підготовчу школу Рокебі (англ. Rokeby Preparatory School), де окрім звичних предметів вивчав латину та грецьку. Після початкової освіти в Рокебі, Едґар мав отримати загальну освіту в містечку Ленсінг, куди він прибув у січні 1917 року. Життя в Ленсінгу для Едґара було тяжким і невеселим, в першу чергу через Першу світову війну, яка ще тривала в той період, і значно вплинула на викладацький склад, а в другу чергу — низький рівень підготовки, через який Едґар, як він сам вважав, лише витрачав дорогоцінний час.

Естетичне задоволення від Оксфорду, його споруд та його історії, а також товариство обдарованих друзів та доступ до найкращих книжок вплинули на мене більше за весь мій освітній шлях до цього. Слова ж Персі Матерсона, вчителя-вихователя нашого коледжу, які пролунали на урочистій посвяті назавжди закарбувалися в мене у серці. Він сказав — «пізнайте ці стіни», я послухав цю настанову й був сповна нагороджений за це.

Макс Малловен, «Мемуари» (1977 рік).

У 1921 році Едґара було зараховано до Нью-Коледж в Оксфорді на факультет антикознавства. Малловен був у захваті від своєї альма матер і протиставляв її до своєї попередньої освіти. Серед усіх предметів, які вивчав Едґар, найбільше йому запам'яталися лекції з грецької трагедії, які читав філолог-класик Гілберт Маррі. Найважливішим досягненням своєї освіти в Оксфорді, як вважав сам Малловен, були численні знайомства з однолітками; деякі з цих друзів залишаться з ним назавжди.

Перші кроки в археології ред.

На свої перші розкопки Малловен потрапив випадково. Після складання усіх екзаменів в Оксфорді, Едґар зустрівся зі своїм вчителем-вихователем в коледжі, вони поговорили про майбутнє й Едґар висловив своє бажання займатися археологією. Виявилося, що відомий на той час археолог Леонард Вуллі шукає собі асистента на розкопки в місті Ур. Завдяки гарним рекомендаціям та особистій приязні дружини Вуллі, в жовтні 1925 року Едґар Маллован прибув до міста Ур.

Склад експедиції в місті Ур. Третій ліворуч — Едґар Маллован, далі йдуть: Хамуді (керував робітниками), Леонард Вуллі та Катрін Вуллі. 1928-29 рр.

Місто Ур сгадувалося у Біблії, а тогочасна публіка цікавилася новими біблійними знахідками на Сході. Сам же Леонард Вуллі мав класичну релігійну освіту та хотів скористатися цим ажіотажем, тому найбільше намагався знайти сліди Авраама в Урі (за Біблією дід Авраама був похований в Урі). Основним досягненням розкопок 1926—1927 рр. було відкриття житлового кварталу часів Ларси. Всього було розкопано близько 15 споруд, які напрочуд добре збереглися.

Як наймолодший з учасників експедиції, Едґар часто виступав гідом для «гостей» експедиції, так за час розкопок в Урі він познайомився із американським місіонером в Іраці Джоном ван Ессом та англійською археологом Гертрудою Белл. Гертруда вже най той час була визнаною науковицею та добре розумілася на арабській культурі, тому вона певний час допомагала в облаштуванні експедиції, доки не покинула її. Окрім звичайної «польової роботи», Едґар намагався вивчити арабську та вів розрахункову книгу, а наприкінці експедиції йому довірили пакування та відправлення знахідок до Англії.

Агата Крісті та подальша робота ред.

Весною 1930 року до Багдаду прибула Агата Крісті. Вона зразу ж потоваришувала з сім'єю Вуллі й ті вмовили її лишитися до осені, а вже потім відправитися усім разом назад до Англії. Письменниця погодилася. Катрін Вуллі доручила Едґару відправитися із Агатою до Багдаду та показати їй місцеві пам'ятки та пустелю. Вони вирушили до Ніпуру, де встигли передивитися велику кількість пам'яток історії, а дорогою назад їх машина застрягла в піску й, коли їх нарешті врятували, вони вимушені були провести ніч в поліційному відділку. Терплячість, зібраність та гострий розум Агати запали Едґару в душу, і коли вони повернулися в Англію, він зробив їй пропозицію. 11 вересня 1930 року вони одружилися.

У 1931 році Едґар відправився до Ніневії, щоби допомагати Кемпбеллу Томсону, який проводив там розкопки. Це були перші розкопки, де Едґару дозволили взяти Агату, та й сам Томсон здався Едґару більш спокійним та цілеспрямованим, аніж Вуллі. Під час розкопок були знайдені численні клинописні таблички, які найбільше цікавили Томсона. У 1932 році Малловена призначили керівником експедицій, які проводив Британський музей та Британська школа археології в Іраці. Він розкопав телі Арпачія, Шагір-Базаар та Брак в Сирії.

Тель Арпачія ред.

Розписна кераміка, знайдена у телі Арпачія. Приблизно VI ст. до н. е.

У 1932 році Малловен очолив свої перші власні розкопки на телі Арпачія. Тут він вперше стикнувся із плануванням бюджету розкопок та керівництвом людьми, проте з часом таки опанував це. Перші тижні розкопок не принесли жодних знахідок і Малловен вже подумав що вони дарма обрали це місце для дослідження, проте згодом перед ними постало селище Убейдського періоду, дарма що бідне й невеличке, проте зі своїми знахідками.

Поруч із житловим масивом, дослідники знайшли старовинне кладовище із 45-ма похованнями, які добре збереглися. Серед знахідок було багато видів кераміки та захисні амулети. Окрім того, під спорудами Убейдського періоду були знайдені залишки святинь більш пізнього часу, близько VI ст. до н. е. Окрім того, були знайдені численні фігурки із зображенням жінок (чи богині-жінки) зі збільшеними (значно виділеними) стегнами, що на той час вважалося позитивною характеристикою для жінки.

Наприкінці експедиції Малловен влаштував перегони, де головним призом стала рогата худоба. А вже в травні вони вирушили повернулися до Багдаду.

Хабур та Шагір-Базаар ред.

У 1934 році Малловен вирушив до Сирії, як і завжди в компанії своєї дружини, для подальших розкопок. Першою їх зупинкою став берег річки Хабур, саме перед тим місцем, де вона впадала в Євфрат. Тут були численні залишки предметів ужитку ассирійців та римлян, адже в свій час тут базувалися їх військові табори. Проте Малловена цікавила давніша історія, тому він не затримався там, а попрямував до Шагір-Базаар.

Шагір-Базаар — це поселення Убейдського періоду, проте перші люди тут з'явилися ще за неоліту. Під час розкопок була знайдена кераміка, численні фігурки та амулети, а також клинописні глиняні таблички. Розкопки зупинилися у 1935, а потім продовжилися у 1936. Під час других розкопок, ймовірно був знайдений храм бога сонця, як вказували численні таблички, знайдені в споруді. В тому ж 1936 році Малловен припинив розкопки, бо хотів відправитися на нове місце.

Тель Брак та річка Бєлих ред.

У 1936 році, в 20 футах від старішої траншеї, що ми були вирили років зо два тому, нарешті ми досягли мети наших пошуків — у закутку старого житла, зробленого із цегли, ми знайшли 70 глиняних табличок. (...) Ці таблички зоорінтували нас в часі щодо усіх знайдених там артефактів.

Макс Малловен, «Мемуари» (1977 рік).

Весною 1937 року подружжя прибуло до теля Брак, де вони зупинилися на місцевій стоянці для караванів. Малловен вже бував коло телю Брак у 1934 році й запримітив його. Розкопки тривали не довго, проте вони знайшли велику кількість артефактів та святині богам, оздоблені сріблом та золотом. Малловен також був першим, хто провів розкопки на річці Бєлих. У 1938 році Едґар завершив усі розкопки й зайнявся підготовкою матеріалів до публікації.

Під час війни ред.

У 1939 році розпочалася Друга світова війна, проте пройшов ще рік доки вона почала впливати на життя Малловена. Він подався до добровольців, які базувалися в Африці, але вже згодом покинув їх та повернувся до Лондону. У 1942 році Едґара відправили до Каїру для налагодження зв'язку між частинами, що базувалися в Африці. Згодом він подався у Добровольчий резерв Королівських повітряних сил Великої Британії у Північній Африці, частина яких у 1943 році базувалася в стародавньому місті Сабрата. 11 лютого 1941 року він був призначений льотчиком на випробувальний термін у відділі адміністративних та спеціальних обов'язків, 18 серпня 1941 року отримав підвищення до льотного офіцера, 1 квітня 1943 року — лейтенанта.

Після Каїра Едґар зголосився відправитися волонтером до Триполітанії, куди прибув того ж 1943 року. Там шукали гарного знавця арабської культури і Малловен більш ніж згодився. Там він і провів залишки війни, час від часу повертаючись до Лондону. 10 лютого 1954 року пішов у відставку, проте зберіг звання.

Німруд ред.

Теля горілиць, одна зі статуєток, знайдених у Німруді.

Після війни, у 1947 році, він був призначений професором західноазіатської археології в Лондонському університеті, і займав цю посаду, поки в 1962 році його не обрали членом Коледжа всіх душ в Оксфорді. У 1947 році він також став директором Британської школи археології в Іраку (1947—1961) і керував відновленням її роботи в Німруді (раніше розкопаному А. Х. Лейардом).

Окрім великої кількості малих артефактів, у Німруді були розкопані 245 клинописних табличок (Листи з Німруда) та велика кількість історичних будівель (серед яких святині, житлові приміщення та споруди невизначеного користування). Були також розкопані стіни навколо міста.

Подальше життя та смерть ред.

Перша дружина Макса, леді Меллоуен, відома мільйонам як Агата Крісті, померла в 1976 році; Наступного року Маллован одружився з Барбарою Гастінгс Паркер, археологом, що була його епіграфісткою у Німруді та секретарем Британської школи археології в Іраку.

Він помер 19 серпня 1978 року у віці 74 років у Воллінгфорді, графство Оксфордшир, і був похований разом зі своєю першою дружиною, дамою Агатою, на церковному цвинтарі Сент-Мері. Його маєток було оцінено в £524 054. Його вдова Барбара, друга леді Маллоуен, померла в Воллінгфорді в 1993 році у віці 85 років.

Спадок ред.

Окрім привезених артефактів, Малловін залишив й значний літературний спадок. Серед його книжок: «Рання Месопотамія та Іран» (англ. Early Mesopotamia and Iran, 1965 рік), «Німруд та його руїни» (англ. Nimrud and Its Remains, 1966 рік), «До питання про еламітів» (англ. Elamite Problems, 1969 рік).

У 1977 році побачила світ автобіографія Малловена, де окремий розділ він присвятив своїй дружині.

Письмові джерела ред.

  • Cameron, George G. «Sir Max Mallowan, 1904—1978: [Obituary]», The Biblical Archaeologist, Vol. 42, No. 3. (Summer, 1979), pp. 180–183.
  • Christie Mallowan, Agatha. Come, Tell Me How You Live: An Archaeological Memoir. New York: Dodd, Mead and Company, 1976 (hardcover, ISBN 0-396-07320-4); New York: Vintage/Ebury, 1983 (hardcover, ISBN 0-370-30563-9); New York: HarperCollins, 1999 (paperback, ISBN 0-00-653114-8); Pleasantville, NY: Akadine Press, 2002 (with introduction by David Pryce-Jones; paperback, ISBN 1-58579-010-9).
  • Mallowan, M.E.L. Mallowan's Memoirs. New York: Dodd, Mead and Company, 1977 (hardcover, ISBN 0-396-07467-7). Reprinted as Mallowan's Memoirs: Agatha and the Archaeologist. New York: HarperCollins, 2002 (paperback, ISBN 0-00-711704-3).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  2. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. The scotsman — Edinburgh: 1930. — Iss. 27240. — P. 10. — ISSN 0307-5850
    d:Track:Q1049657d:Track:Q23436
  4. . www.freebmd.org.uk. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022. 
  5. ↑ Internet Archive, M. E. L. (Max Edgar Lucien) (1977). Mallowan's memoirs. New York : Dodd, Mead. ISBN 978-0-396-07467-0. 
  6. Woolley, C. Leonard (1 липня 1927). . Nature (англ.) 120 (3012). с. 124–125. ISSN 1476-4687. doi:10.1038/120124a0. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022. 
  7. . Penn Museum Blog (англ.). Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022. 
  8. Museum, Ur Digitization Project-Penn Museum & British. . www.ur-online.org (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2017. Процитовано 5 лютого 2022. 
  9. . www.britannica.com (англ.). Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ser Maks Edgar Lyusyen Malloven angl Sir Max Edgar Lucien Mallowan 6 travnya 1904 Vondzvert 19 serpnya 1978 Vollingford vidatnij britanskij arheolog yakij specializuvavsya na istoriyi Serednogo Shodu vidomij v pershu chergu svoyimi znahidkami na rozkopkah v Nimrudi Drugij cholovik Agati Kristi Maks Edgar Lyusyen Mallovenangl Sir Max Edgar Lucien MallowanAgata Kristi ta Maks Malloven u yih pomeshkanni u Vinterbruci Oksfordshir 1950 rik Agata Kristi ta Maks Malloven u yih pomeshkanni u Vinterbruci Oksfordshir 1950 rik Narodivsya 6 travnya 1904 1904 05 06 m VondzvertPomer 19 serpnya 1978 1978 08 19 74 roki Vollingford hvorobaPohovannya Cholsid Krayina AngliyaDiyalnist antropolog arheolog vikladach universitetuAlma mater Nyu KoledzhGaluz arheologiyaZaklad UCL Institute of ArchaeologydChlenstvo Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1 Vijna Druga svitova vijnaVijskove zvannya Ving komanderVidomij zavdyaki rozkopki u NimrudiBatko Frederick Mallowand 2 Mati Marguerite Duviverd 2 U shlyubi z Agata Kristi 3 Barbara Parker MallowandNagorodi Orden Britanskoyi imperiyi u 1960 roci Maks Malloven u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo ta osvita 1 2 Pershi kroki v arheologiyi 1 3 Agata Kristi ta podalsha robota 1 3 1 Tel Arpachiya 1 3 2 Habur ta Shagir Bazaar 1 3 3 Tel Brak ta richka Byelih 1 4 Pid chas vijni 2 Nimrud 3 Podalshe zhittya ta smert 4 Spadok 5 Pismovi dzherela 6 Div takozh 7 PrimitkiZhittyepis red Ditinstvo ta osvita red Edgar Malloven narodivsya 6 travnya 1904 roku v Vondzverti boro na pivdennomu zahodi Londona 4 u sim yi soldata britanskoyi armiyi Frederika Mallovena ta Margaret Malloven Edgar zgaduvav pro postijni svarki mizh batkami prote vvazhav sho zavdyaki cim superechkam zmig sformuvati vlasne bachennya simejnogo zhittya i dosyagti simejnoyi garmoniyi v majbutnomu Jogo mati mala vitonchenij smak polyublyala zachituvatisya romanami i navit pisala vlasni virshi Okrim togo Margaret volodila klasichnimi movami ta vikladala teoriyu mistectv Zavdyaki yiyi voli hlopchik zrostav sered knig ta istorij yaki zgodom vplinuli na jogo vibir osviti 5 U Vimbeldoni kudi sim ya pereyihala u 1912 roci Edgarvidviduvav Pidgotovchu shkolu Rokebi angl Rokeby Preparatory School de okrim zvichnih predmetiv vivchav latinu ta grecku Pislya pochatkovoyi osviti v Rokebi Edgar mav otrimati zagalnu osvitu v mistechku Lensing kudi vin pribuv u sichni 1917 roku 5 Zhittya v Lensingu dlya Edgara bulo tyazhkim i neveselim v pershu chergu cherez Pershu svitovu vijnu yaka she trivala v toj period i znachno vplinula na vikladackij sklad a v drugu chergu nizkij riven pidgotovki cherez yakij Edgar yak vin sam vvazhav lishe vitrachav dorogocinnij chas 5 Estetichne zadovolennya vid Oksfordu jogo sporud ta jogo istoriyi a takozh tovaristvo obdarovanih druziv ta dostup do najkrashih knizhok vplinuli na mene bilshe za ves mij osvitnij shlyah do cogo Slova zh Persi Matersona vchitelya vihovatelya nashogo koledzhu yaki prolunali na urochistij posvyati nazavzhdi zakarbuvalisya v mene u serci Vin skazav piznajte ci stini ya posluhav cyu nastanovu j buv spovna nagorodzhenij za ce Maks Malloven Memuari 1977 rik U 1921 roci Edgara bulo zarahovano do Nyu Koledzh v Oksfordi na fakultet antikoznavstva Malloven buv u zahvati vid svoyeyi alma mater i protistavlyav yiyi do svoyeyi poperednoyi osviti Sered usih predmetiv yaki vivchav Edgar najbilshe jomu zapam yatalisya lekciyi z greckoyi tragediyi yaki chitav filolog klasik Gilbert Marri Najvazhlivishim dosyagnennyam svoyeyi osviti v Oksfordi yak vvazhav sam Malloven buli chislenni znajomstva z odnolitkami deyaki z cih druziv zalishatsya z nim nazavzhdi 5 Pershi kroki v arheologiyi red Na svoyi pershi rozkopki Malloven potrapiv vipadkovo Pislya skladannya usih ekzameniv v Oksfordi Edgar zustrivsya zi svoyim vchitelem vihovatelem v koledzhi voni pogovorili pro majbutnye j Edgar visloviv svoye bazhannya zajmatisya arheologiyeyu Viyavilosya sho vidomij na toj chas arheolog Leonard Vulli shukaye sobi asistenta na rozkopki v misti Ur Zavdyaki garnim rekomendaciyam ta osobistij priyazni druzhini Vulli v zhovtni 1925 roku Edgar Mallovan pribuv do mista Ur 5 nbsp Sklad ekspediciyi v misti Ur Tretij livoruch Edgar Mallovan dali jdut Hamudi keruvav robitnikami Leonard Vulli ta Katrin Vulli 1928 29 rr Misto Ur sgaduvalosya u Bibliyi a togochasna publika cikavilasya novimi biblijnimi znahidkami na Shodi Sam zhe Leonard Vulli mav klasichnu religijnu osvitu ta hotiv skoristatisya cim azhiotazhem tomu najbilshe namagavsya znajti slidi Avraama v Uri za Bibliyeyu did Avraama buv pohovanij v Uri Osnovnim dosyagnennyam rozkopok 1926 1927 rr bulo vidkrittya zhitlovogo kvartalu chasiv Larsi Vsogo bulo rozkopano blizko 15 sporud yaki naprochud dobre zbereglisya 6 7 Yak najmolodshij z uchasnikiv ekspediciyi Edgar chasto vistupav gidom dlya gostej ekspediciyi tak za chas rozkopok v Uri vin poznajomivsya iz amerikanskim misionerom v Iraci Dzhonom van Essom ta anglijskoyu arheologom Gertrudoyu Bell Gertruda vzhe naj toj chas bula viznanoyu naukoviceyu ta dobre rozumilasya na arabskij kulturi tomu vona pevnij chas dopomagala v oblashtuvanni ekspediciyi doki ne pokinula yiyi Okrim zvichajnoyi polovoyi roboti Edgar namagavsya vivchiti arabsku ta viv rozrahunkovu knigu a naprikinci ekspediciyi jomu dovirili pakuvannya ta vidpravlennya znahidok do Angliyi 8 Agata Kristi ta podalsha robota red Vesnoyu 1930 roku do Bagdadu pribula Agata Kristi Vona zrazu zh potovarishuvala z sim yeyu Vulli j ti vmovili yiyi lishitisya do oseni a vzhe potim vidpravitisya usim razom nazad do Angliyi Pismennicya pogodilasya Katrin Vulli doruchila Edgaru vidpravitisya iz Agatoyu do Bagdadu ta pokazati yij miscevi pam yatki ta pustelyu Voni virushili do Nipuru de vstigli peredivitisya veliku kilkist pam yatok istoriyi a dorogoyu nazad yih mashina zastryagla v pisku j koli yih nareshti vryatuvali voni vimusheni buli provesti nich v policijnomu viddilku Terplyachist zibranist ta gostrij rozum Agati zapali Edgaru v dushu i koli voni povernulisya v Angliyu vin zrobiv yij propoziciyu 11 veresnya 1930 roku voni odruzhilisya 5 U 1931 roci Edgar vidpravivsya do Nineviyi shobi dopomagati Kempbellu Tomsonu yakij provodiv tam rozkopki Ce buli pershi rozkopki de Edgaru dozvolili vzyati Agatu ta j sam Tomson zdavsya Edgaru bilsh spokijnim ta cilespryamovanim anizh Vulli Pid chas rozkopok buli znajdeni chislenni klinopisni tablichki yaki najbilshe cikavili Tomsona U 1932 roci Mallovena priznachili kerivnikom ekspedicij yaki provodiv Britanskij muzej ta Britanska shkola arheologiyi v Iraci Vin rozkopav teli Arpachiya Shagir Bazaar ta Brak v Siriyi Tel Arpachiya red nbsp Rozpisna keramika znajdena u teli Arpachiya Priblizno VI st do n e U 1932 roci Malloven ocholiv svoyi pershi vlasni rozkopki na teli Arpachiya Tut vin vpershe stiknuvsya iz planuvannyam byudzhetu rozkopok ta kerivnictvom lyudmi prote z chasom taki opanuvav ce Pershi tizhni rozkopok ne prinesli zhodnih znahidok i Malloven vzhe podumav sho voni darma obrali ce misce dlya doslidzhennya prote zgodom pered nimi postalo selishe Ubejdskogo periodu darma sho bidne j nevelichke prote zi svoyimi znahidkami Poruch iz zhitlovim masivom doslidniki znajshli starovinne kladovishe iz 45 ma pohovannyami yaki dobre zbereglisya Sered znahidok bulo bagato vidiv keramiki ta zahisni amuleti Okrim togo pid sporudami Ubejdskogo periodu buli znajdeni zalishki svyatin bilsh piznogo chasu blizko VI st do n e Okrim togo buli znajdeni chislenni figurki iz zobrazhennyam zhinok chi bogini zhinki zi zbilshenimi znachno vidilenimi stegnami sho na toj chas vvazhalosya pozitivnoyu harakteristikoyu dlya zhinki Naprikinci ekspediciyi Malloven vlashtuvav peregoni de golovnim prizom stala rogata hudoba A vzhe v travni voni virushili povernulisya do Bagdadu Habur ta Shagir Bazaar red U 1934 roci Malloven virushiv do Siriyi yak i zavzhdi v kompaniyi svoyeyi druzhini dlya podalshih rozkopok Pershoyu yih zupinkoyu stav bereg richki Habur same pered tim miscem de vona vpadala v Yevfrat Tut buli chislenni zalishki predmetiv uzhitku assirijciv ta rimlyan adzhe v svij chas tut bazuvalisya yih vijskovi tabori Prote Mallovena cikavila davnisha istoriya tomu vin ne zatrimavsya tam a popryamuvav do Shagir Bazaar Shagir Bazaar ce poselennya Ubejdskogo periodu prote pershi lyudi tut z yavilisya she za neolitu Pid chas rozkopok bula znajdena keramika chislenni figurki ta amuleti a takozh klinopisni glinyani tablichki Rozkopki zupinilisya u 1935 a potim prodovzhilisya u 1936 Pid chas drugih rozkopok jmovirno buv znajdenij hram boga soncya yak vkazuvali chislenni tablichki znajdeni v sporudi V tomu zh 1936 roci Malloven pripiniv rozkopki bo hotiv vidpravitisya na nove misce Tel Brak ta richka Byelih red U 1936 roci v 20 futah vid starishoyi transheyi sho mi buli virili rokiv zo dva tomu nareshti mi dosyagli meti nashih poshukiv u zakutku starogo zhitla zroblenogo iz cegli mi znajshli 70 glinyanih tablichok Ci tablichki zoorintuvali nas v chasi shodo usih znajdenih tam artefaktiv Maks Malloven Memuari 1977 rik Vesnoyu 1937 roku podruzhzhya pribulo do telya Brak de voni zupinilisya na miscevij stoyanci dlya karavaniv Malloven vzhe buvav kolo telyu Brak u 1934 roci j zaprimitiv jogo Rozkopki trivali ne dovgo prote voni znajshli veliku kilkist artefaktiv ta svyatini bogam ozdobleni sriblom ta zolotom Malloven takozh buv pershim hto proviv rozkopki na richci Byelih U 1938 roci Edgar zavershiv usi rozkopki j zajnyavsya pidgotovkoyu materialiv do publikaciyi Pid chas vijni red U 1939 roci rozpochalasya Druga svitova vijna prote projshov she rik doki vona pochala vplivati na zhittya Mallovena Vin podavsya do dobrovolciv yaki bazuvalisya v Africi ale vzhe zgodom pokinuv yih ta povernuvsya do Londonu U 1942 roci Edgara vidpravili do Kayiru dlya nalagodzhennya zv yazku mizh chastinami sho bazuvalisya v Africi Zgodom vin podavsya u Dobrovolchij rezerv Korolivskih povitryanih sil Velikoyi Britaniyi u Pivnichnij Africi chastina yakih u 1943 roci bazuvalasya v starodavnomu misti Sabrata 11 lyutogo 1941 roku vin buv priznachenij lotchikom na viprobuvalnij termin u viddili administrativnih ta specialnih obov yazkiv 18 serpnya 1941 roku otrimav pidvishennya do lotnogo oficera 1 kvitnya 1943 roku lejtenanta Pislya Kayira Edgar zgolosivsya vidpravitisya volonterom do Tripolitaniyi kudi pribuv togo zh 1943 roku Tam shukali garnogo znavcya arabskoyi kulturi i Malloven bilsh nizh zgodivsya Tam vin i proviv zalishki vijni chas vid chasu povertayuchis do Londonu 10 lyutogo 1954 roku pishov u vidstavku prote zberig zvannya Nimrud red nbsp Telya gorilic odna zi statuyetok znajdenih u Nimrudi Pislya vijni u 1947 roci vin buv priznachenij profesorom zahidnoaziatskoyi arheologiyi v Londonskomu universiteti i zajmav cyu posadu poki v 1962 roci jogo ne obrali chlenom Koledzha vsih dush v Oksfordi U 1947 roci vin takozh stav direktorom Britanskoyi shkoli arheologiyi v Iraku 1947 1961 i keruvav vidnovlennyam yiyi roboti v Nimrudi ranishe rozkopanomu A H Lejardom Okrim velikoyi kilkosti malih artefaktiv u Nimrudi buli rozkopani 245 klinopisnih tablichok Listi z Nimruda ta velika kilkist istorichnih budivel sered yakih svyatini zhitlovi primishennya ta sporudi neviznachenogo koristuvannya Buli takozh rozkopani stini navkolo mista Podalshe zhittya ta smert red Persha druzhina Maksa ledi Mellouen vidoma miljonam yak Agata Kristi pomerla v 1976 roci Nastupnogo roku Mallovan odruzhivsya z Barbaroyu Gastings Parker arheologom sho bula jogo epigrafistkoyu u Nimrudi ta sekretarem Britanskoyi shkoli arheologiyi v Iraku Vin pomer 19 serpnya 1978 roku u vici 74 rokiv u Vollingfordi grafstvo Oksfordshir i buv pohovanij razom zi svoyeyu pershoyu druzhinoyu damoyu Agatoyu na cerkovnomu cvintari Sent Meri Jogo mayetok bulo ocineno v 524 054 Jogo vdova Barbara druga ledi Mallouen pomerla v Vollingfordi v 1993 roci u vici 85 rokiv Spadok red Okrim privezenih artefaktiv Mallovin zalishiv j znachnij literaturnij spadok Sered jogo knizhok Rannya Mesopotamiya ta Iran angl Early Mesopotamia and Iran 1965 rik Nimrud ta jogo ruyini angl Nimrud and Its Remains 1966 rik Do pitannya pro elamitiv angl Elamite Problems 1969 rik 9 U 1977 roci pobachila svit avtobiografiya Mallovena de okremij rozdil vin prisvyativ svoyij druzhini Pismovi dzherela red Cameron George G Sir Max Mallowan 1904 1978 Obituary The Biblical Archaeologist Vol 42 No 3 Summer 1979 pp 180 183 Christie Mallowan Agatha Come Tell Me How You Live An Archaeological Memoir New York Dodd Mead and Company 1976 hardcover ISBN 0 396 07320 4 New York Vintage Ebury 1983 hardcover ISBN 0 370 30563 9 New York HarperCollins 1999 paperback ISBN 0 00 653114 8 Pleasantville NY Akadine Press 2002 with introduction by David Pryce Jones paperback ISBN 1 58579 010 9 Mallowan M E L Mallowan s Memoirs New York Dodd Mead and Company 1977 hardcover ISBN 0 396 07467 7 Reprinted as Mallowan s Memoirs Agatha and the Archaeologist New York HarperCollins 2002 paperback ISBN 0 00 711704 3 Div takozh red Agata Kristi Leonard Vulli NimrudPrimitki red https aibl fr academiciens depuis 1663 a b Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 The scotsman Edinburgh 1930 Iss 27240 P 10 ISSN 0307 5850 d Track Q1049657d Track Q23436 Zvedena kniga narodzhuvanosti Angliyi www freebmd org uk Arhiv originalu za 5 lyutogo 2022 Procitovano 5 lyutogo 2022 a b v g d e Internet Archive M E L Max Edgar Lucien 1977 Mallowan s memoirs New York Dodd Mead ISBN 978 0 396 07467 0 Woolley C Leonard 1 lipnya 1927 Excavations at Ur of the Chaldees 1926 19271 Nature angl 120 3012 s 124 125 ISSN 1476 4687 doi 10 1038 120124a0 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 6 lyutogo 2022 Penn Museum Blog Ur Digitization Project January 2013 Penn Museum Blog angl Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 6 lyutogo 2022 Museum Ur Digitization Project Penn Museum amp British UrOnline The Digital Resource for the Excavation of Ur www ur online org angl Arhiv originalu za 23 listopada 2017 Procitovano 5 lyutogo 2022 Sir Max Mallowan British archaeologist Britannica www britannica com angl Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 6 lyutogo 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Maks Malloven amp oldid 38429737