www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маккензі річка оригінальна назва МаккензіРічка Маккензі серпень 2009Сточище Маккензі61 11 36 пн ш 117 20 51 зх д 61 1936

Маккензі (річка)

Маккензі
Річка Маккензі, серпень 2009
Сточище Маккензі
61°11′36″ пн. ш. 117°20′51″ зх. д. / 61.19360000002777866° пн. ш. 117.34770000002778545° зх. д. / 61.19360000002777866; -117.34770000002778545
Витік Скелясті гори
• координати 61°11′36″ пн. ш. 117°20′51″ зх. д. / 61.19360000002777866° пн. ш. 117.34770000002778545° зх. д. / 61.19360000002777866; -117.34770000002778545
• висота, м 500
Гирло Море Бофорта
• координати 69°11′51″ пн. ш. 135°01′19″ зх. д. / 69.19770000002777977° пн. ш. 135.02200000002775937° зх. д. / 69.19770000002777977; -135.02200000002775937
Басейн Північний Льодовитий океан
Країни: Канада
Регіон Північно-Західні території
Довжина 1 738 км
4 241 км (система Маккензі-Невільнича-Піс-Фінлей)
Площа басейну: 1 805 200 км²
Середньорічний стік 10 700 м³/с
Притоки: ліві: Піс, Хей, Лаярд, Кіл, Арктик-Ред-Рівер, Піл
праві: Велика ведмежа, Горн
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маккензі.

Макке́нзі  (фр. Fleuve Mackenzie, англ. Mackenzie River) — найбільша річка Канади й усієї американської Півночі: довжина річки — 1738 км, а річкової системи Маккензі — Невільнича — Піс — Фінлей — 4241 км. Її басейн розташований між пасмами Кордильєр і Гудзоновою затокою, між преріями на півдні й арктичним узбережжям на півночі. Інколи звана «Північною Міссісіпі»: ймовірно, тому, що, коли подивитись на карту, то Маккензі є немовби зворотним відображенням Міссісіпі — обидві річки течуть у протилежних напрямах і майже навпіл ділять між собою материк.

Починається система річки Маккензі як Атабаска в канадській провінції Британська Колумбія у Скелястих горах Кордильєр. Після озера Атабаска річка тече вже під назвою Невільнича та впадає до Великого Невільничого озера, а витікає з нього як Маккензі.

Притоки Редагувати

Ліві:

Праві:

Географія Редагувати

Початком річки Маккензі вважається витік із Великого Невільничого озера, до басейну річки також відносяться великі канадські озера Вулластон, Клер, Атабаска і Велике Ведмеже озеро, яке пов'язане з Маккензі притокою Велика Ведмежа. Середня витрата води в гирлі річки становить ≈10 700 м³/с, що ставить річку за цим показником на друге місце серед річок Північної Америки після Міссісіпі. Відносно невелика водність Маккензі пояснюється дощовим сутінком Скелястих гір на заході, які знижують вплив Тихого океану в нижній частині її водозбору.

Маккензі, як і більша частина річок Канади, належать до сточища Північного Льодовитого океану. Живлення арктичних річок здебільшого снігодощове. У центральних і північних районах країни річки й озера від 5 до 9 місяців покриті льодом. Маккензі замерзає у вересні — жовтні, розкривається в травні, в пониззі — на початку червня; живлення снігодощове; повінь весняно-літня.

Долина річки сформована товщами алювіальних та водно-льодовикових відкладень, сильно заболочена, покрита ялиновим лісом.

Геологія Редагувати

Під час останнього льодовикового періоду більшість терену північної Канади було вкрито Лаврентійським льодовиковим щитом, по відступу льодовика було утворено прильодовикове озеро Макконнелл. Воно охоплювало акваторії сьогоденних Великого Ведмежого озера, Великого Невільничого озера і озера Атабаска до лінії над сьогоденним рівнем моря 280 м або 305 м з максимальною площею поверхні 210 000 км² досягнуто 8 500 до н. е. Декілька разів, по руйнації льодовикової греблі озера Агассіз, відбувалося скидання води озера через акваторію озера Макконнелл до акваторії Північного Льодовитого океану.

Історія відкриття та освоєння Редагувати

Річка Маккензі (раніше річка Розчарування) була названа на честь Александра Маккензі, який подорожував по річці в надії, що та прямує до Тихого океану, але замість цього дістався місця впадіння у Північний Льодовитий океан 14 липня 1789. Наступна європейська експедиція дісталася гирла річки під проводом сера Джона Франкліна 16 серпня 1825 року. У наступному році він простежив узбережжя на захід, поки не був заблокований льодом, а Джон Річардсон на схід до річки Коппермайн. У 1849 році Вільям Пуллен досяг гирла Маккензі, прямуючи від Берингової протоки.

Екологія Редагувати

Озера і ліс чорних ялин у дельті річки Маккензі

Басейн річки Маккензі вважається однією з найбільших і найбільш незайманих екосистем у Північній Америці, особливо в північній частині. Приблизно 63 % водозбірного басейну, або 1 137 000 км², покриті лісами, переважно бореальними. Водно-болотні угіддя становлять близько 18 %, або 324 900 км². Понад 93 % лісових масивів є незайманими перестійними лісами. Однак людська діяльність, така як видобуток нафти, загрожує якості води в верхів'ях річки Маккензі. Крім того, через глобальне потепління в північній частині басейну почала танути вічна мерзлота, що викликає ерозію ґрунтів.

Більша частина тайги складається з ялини чорної і тополі. На півночі берега річки покриті мізерною рослинністю, такою як береза карликова ​​та верба арктична, а також великими ділянками торфових боліт. На південь від Великого Невільничого озера є ширші зони помірного й альпійського лісу, прерій і родючої заплави.

У басейні налічується 53 види риб, жоден із яких не є ендемічним. Річка Маккензі має подібний спектр рибної фауни з системою річки Міссісіпі. Вважається, що дві річкові системи були пов'язані під час льодовикових періодів за допомогою талих озер і каналів, що дозволило рибі у двох річках схрещуватися. Риба в самій річці Маккензі включає в себе щуку звичайну, кілька видів гольянів і Coregonus clupeaformis. Риби в південній половині басейну ізольовані від риб у північній половині через великі пороги на річці Невільничій, що перешкоджають плаванню риби вгору за течією.

Перелітні птахи використовують три основних дельти в басейні річки Маккензі (власне дельту Маккензі та внутрішні дельти Невільничої і Піс-Атабаски) як зони відпочинку і розмноження. Дельта Піс-Атабаски розташована в місці перетину чотирьох основних північноамериканських міграційних маршрутів. Ще в середині XX століття понад 400 000 птахів мігрували тут навесні і до мільйона — восени.

Всього в дельті зареєстровано близько 215 видів птахів, зокрема вимираючі види, такі як журавель американський, сапсан і орлан білоголовий. Будівництво ГЕС Гордона М. Шрама на річці Піс призвело до зменшення сезонних коливань рівня води в дельті, завдаючи шкоди її екосистемі. Популяції птахів стабільно скорочуються з 1960-х років.

Водні ссавці, такі як бобри й ондатри, надзвичайно поширені в дельті Маккензі і в прилеглих районах. Устя Маккензі також є місцем розмноження білух.

Використання Редагувати

Замерзла річка Маккензі біля Форт-Гуд-Хоп, березень 2007 року

Станом на 2001 рік в басейні річки Маккензі проживало близько 400 000 осіб, що складає всього один відсоток населення Канади. Дев'яносто відсотків населення жило в басейнах річок Піс і Атабаска, переважно в провінції Альберта. Холодні північні райони вічної мерзлоти за Полярним колом населені переважно корінними народами і це населення дуже нечисленне. Велика частина території басейну Маккензі — недоторкана дика природа, і діяльність людини мало впливає на загальну якість води, хоча є деякі локальні винятки.

Природні ресурси Редагувати

Деякі частини басейну Маккензі багаті природними ресурсами — нафта і газ (Північно-західні території і центральна частина Альберти), деревина у верхів'ях річки Піс, уран в Саскачевані, золото і цинк в районі Великого Невільничого озера і вольфрам на території Юкон. Станом на 2003 рік в Єлловнайфі працювали дві золотодобувні копальні, і ще багато рудників покинути. Співтовариства уздовж річки Маккензі залежать від натурального рибальства, хоча на річці також ведеться комерційна риболовля.

Сільське господарство в басейні річки Маккензі переважно зосереджено на півдні в долинах річок Піс і Атабаска. Сільськогосподарські угіддя долини річки Піс вважаються одними з кращих у Канаді, через високу концентрацію мінералів, знайдених у ґрунті. Очікується, що в майбутньому сільськогосподарські умови будуть ще кращими завдяки глобальному потеплінню і збільшенню вегетаційного періоду. За даними Екологічної мережі Британської Колумбії, «у долині річки Піс досить сільськогосподарських ресурсів, щоб забезпечувати овочами всю північну Канаду».

Транспорт Редагувати

Гідролітак на Маккензі

У літній період, коли Маккензі вільна від льоду, вона є головним транспортним коридором через велику дику місцевість північної Канади, що з'єднує безліч ізольованих населених пунктів уздовж її річища. Широкі, спокійні ділянки річки часто використовуються для посадки гідролітаків у вільний від льоду час.

Найпівнічніша залізнична станція Канади розташована в місті Гей-Рівер, на південному березі Великого Невільничого озера. Товари, відправлені туди поїздом або вантажівкою, завантажувалися на баржі Північної транспортної компанії, що належала інуїтам. У 2016 році Північна транспортна компанія збанкрутувала, а її активи були куплені урядом Північно-Західних територій.

Буксири тягнуть за собою по Маккезі каравани барж, в яких може бути до п'ятнадцяти суден. Товари доставляються в порт Тактояктук на східному кінці дельти Маккензі, де вони перевантажуються на океанські судна і доставляються в громади уздовж арктичного узбережжя Канади і на численні острови Канадського Арктичного архіпелагу. Взимку замерзле річище річки Маккензі, особливо в районі дельти, використовується як крижана дорога, досить міцна, щоб витримувати великі вантажівки, хоча поїздки між північними громадами переважно здійснюються на собачих упряжках і снігоходах.

Примітки Редагувати

  1. Маккензі // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Kerr, D. E.; Wilson, P. (2000). . Geological Survey of Canada. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 23 вересня 2012. 
  4. Padbury, G. A.; Acton, D. F.; Sturshnoff, Colette T. (1998). . CPRC Press. с. 54. ISBN 0889770972. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 23 вересня 2012. 
  5. Найбільша довжина 1100 км, це більше, ніж будь-яке сьогоденне прісноводне озеро.
  6. Perkins S (2002). «Once Upon a Lake». Science News 162 (18): 283—284. doi:10.2307/4014064. Retrieved 2012-09-29.
  7. . Pembina Institute. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 17 квітня 2019. 
  8. . EarthTrends: Watersheds of the World. World Resources Institute. Архів оригіналу за 7 August 2011. Процитовано 17 вересня 2011. 
  9. Burridge, Mary; Mandrak, Nicholas (16 серпня 2011). . Freshwater Ecoregions of the World. World Wildlife Fund, The Nature Conservancy. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 17 вересня 2011. 
  10. . Save BioGems. Natural Resources Defense Council. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 17 вересня 2011. 
  11. . Important Bird Areas. Bird Studies Canada. Архів оригіналу за 2 April 2012. Процитовано 17 вересня 2011. 
  12. . asterweb.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 19 квітня 2019. 
  13. . Boreal Songbird Initiative. Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 16 вересня 2011. 
  14. . Mackenzie River Basin: State of the Aquatic Ecosystem Report 2003. Saskatchewan Watershed Authority. с. 143–168. Архів оригіналу за 2 April 2012. Процитовано 16 вересня 2011. 
  15. . It's Our Valley. 9 квітня 2010. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 17 вересня 2011. 
  16. Feinstein, Asa (February 2010). У Churchill, Brian; Rowan, Arnica. . It's Our Valley. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 17 вересня 2011. 
  17. . The British Columbia Environmental Network. Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 17 вересня 2011. 
  18. . Arctic Economics. 12 червня 2008. Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 17 вересня 2011. 
  19. . Canadian Council for Geographic Education. Архів оригіналу за 28 жовтня 2011. Процитовано 17 вересня 2011. 
  20. Jozic, Jennifer. . Northern Research Portal. University of Saskatchewan. с. 3. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 17 вересня 2011. 

Література Редагувати

  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Джерела Редагувати

Це незавершена стаття з географії Канади.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
originalna nazva MakkenziRichka Makkenzi serpen 2009Stochishe Makkenzi61 11 36 pn sh 117 20 51 zh d 61 19360000002777866 pn sh 117 34770000002778545 zh d 61 19360000002777866 117 34770000002778545Vitik Skelyasti gori koordinati 61 11 36 pn sh 117 20 51 zh d 61 19360000002777866 pn sh 117 34770000002778545 zh d 61 19360000002777866 117 34770000002778545 visota m 500Girlo More Boforta koordinati 69 11 51 pn sh 135 01 19 zh d 69 19770000002777977 pn sh 135 02200000002775937 zh d 69 19770000002777977 135 02200000002775937Basejn Pivnichnij Lodovitij okeanKrayini KanadaRegion Pivnichno Zahidni teritoriyiDovzhina 1 738 km4 241 km sistema Makkenzi Nevilnicha Pis Finlej Plosha basejnu 1 805 200 km Serednorichnij stik 10 700 m sPritoki livi Pis Hej Layard Kil Arktik Red River Pilpravi Velika vedmezha Gorn Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Makkenzi Makke nzi 1 2 fr Fleuve Mackenzie angl Mackenzie River najbilsha richka Kanadi j usiyeyi amerikanskoyi Pivnochi dovzhina richki 1738 km a richkovoyi sistemi Makkenzi Nevilnicha Pis Finlej 4241 km Yiyi basejn roztashovanij mizh pasmami Kordilyer i Gudzonovoyu zatokoyu mizh preriyami na pivdni j arktichnim uzberezhzhyam na pivnochi Inkoli zvana Pivnichnoyu Missisipi jmovirno tomu sho koli podivitis na kartu to Makkenzi ye nemovbi zvorotnim vidobrazhennyam Missisipi obidvi richki techut u protilezhnih napryamah i majzhe navpil dilyat mizh soboyu materik Pochinayetsya sistema richki Makkenzi yak Atabaska v kanadskij provinciyi Britanska Kolumbiya u Skelyastih gorah Kordilyer Pislya ozera Atabaska richka teche vzhe pid nazvoyu Nevilnicha ta vpadaye do Velikogo Nevilnichogo ozera a vitikaye z nogo yak Makkenzi Zmist 1 Pritoki 2 Geografiya 3 Geologiya 4 Istoriya vidkrittya ta osvoyennya 5 Ekologiya 6 Vikoristannya 6 1 Prirodni resursi 6 2 Transport 7 Primitki 8 Literatura 9 DzherelaPritoki RedaguvatiLivi Pis Gej Layard Kil Arktik Red River PilPravi Velika Vedmezha GornGeografiya RedaguvatiPochatkom richki Makkenzi vvazhayetsya vitik iz Velikogo Nevilnichogo ozera do basejnu richki takozh vidnosyatsya veliki kanadski ozera Vullaston Kler Atabaska i Velike Vedmezhe ozero yake pov yazane z Makkenzi pritokoyu Velika Vedmezha Serednya vitrata vodi v girli richki stanovit 10 700 m s sho stavit richku za cim pokaznikom na druge misce sered richok Pivnichnoyi Ameriki pislya Missisipi Vidnosno nevelika vodnist Makkenzi poyasnyuyetsya doshovim sutinkom Skelyastih gir na zahodi yaki znizhuyut vpliv Tihogo okeanu v nizhnij chastini yiyi vodozboru Makkenzi yak i bilsha chastina richok Kanadi nalezhat do stochisha Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Zhivlennya arktichnih richok zdebilshogo snigodoshove U centralnih i pivnichnih rajonah krayini richki j ozera vid 5 do 9 misyaciv pokriti lodom Makkenzi zamerzaye u veresni zhovtni rozkrivayetsya v travni v ponizzi na pochatku chervnya zhivlennya snigodoshove povin vesnyano litnya Dolina richki sformovana tovshami alyuvialnih ta vodno lodovikovih vidkladen silno zabolochena pokrita yalinovim lisom Geologiya RedaguvatiPid chas ostannogo lodovikovogo periodu bilshist terenu pivnichnoyi Kanadi bulo vkrito Lavrentijskim lodovikovim shitom po vidstupu lodovika bulo utvoreno prilodovikove ozero Makkonnell Vono ohoplyuvalo akvatoriyi sogodennih Velikogo Vedmezhogo ozera Velikogo Nevilnichogo ozera i ozera Atabaska do liniyi nad sogodennim rivnem morya 280 m 3 abo 305 m 4 z maksimalnoyu plosheyu poverhni 210 000 km dosyagnuto 8 500 do n e 5 Dekilka raziv po rujnaciyi lodovikovoyi grebli ozera Agassiz vidbuvalosya skidannya vodi ozera cherez akvatoriyu ozera Makkonnell do akvatoriyi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu 6 Istoriya vidkrittya ta osvoyennya RedaguvatiRichka Makkenzi ranishe richka Rozcharuvannya bula nazvana na chest Aleksandra Makkenzi yakij podorozhuvav po richci v nadiyi sho ta pryamuye do Tihogo okeanu ale zamist cogo distavsya miscya vpadinnya u Pivnichnij Lodovitij okean 14 lipnya 1789 Nastupna yevropejska ekspediciya distalasya girla richki pid provodom sera Dzhona Franklina 16 serpnya 1825 roku U nastupnomu roci vin prostezhiv uzberezhzhya na zahid poki ne buv zablokovanij lodom a Dzhon Richardson na shid do richki Koppermajn U 1849 roci Vilyam Pullen dosyag girla Makkenzi pryamuyuchi vid Beringovoyi protoki Ekologiya Redaguvati nbsp Ozera i lis chornih yalin u delti richki MakkenziBasejn richki Makkenzi vvazhayetsya odniyeyu z najbilshih i najbilsh nezajmanih ekosistem u Pivnichnij Americi osoblivo v pivnichnij chastini Priblizno 63 vodozbirnogo basejnu abo 1 137 000 km pokriti lisami perevazhno borealnimi Vodno bolotni ugiddya stanovlyat blizko 18 abo 324 900 km Ponad 93 lisovih masiviv ye nezajmanimi perestijnimi lisami Odnak lyudska diyalnist taka yak vidobutok nafti zagrozhuye yakosti vodi v verhiv yah richki Makkenzi Krim togo cherez globalne poteplinnya v pivnichnij chastini basejnu pochala tanuti vichna merzlota sho viklikaye eroziyu gruntiv 7 Bilsha chastina tajgi skladayetsya z yalini chornoyi i topoli Na pivnochi berega richki pokriti mizernoyu roslinnistyu takoyu yak bereza karlikova ta verba arktichna a takozh velikimi dilyankami torfovih bolit Na pivden vid Velikogo Nevilnichogo ozera ye shirshi zoni pomirnogo j alpijskogo lisu prerij i rodyuchoyi zaplavi U basejni nalichuyetsya 53 vidi rib zhoden iz yakih ne ye endemichnim 8 Richka Makkenzi maye podibnij spektr ribnoyi fauni z sistemoyu richki Missisipi Vvazhayetsya sho dvi richkovi sistemi buli pov yazani pid chas lodovikovih periodiv za dopomogoyu talih ozer i kanaliv sho dozvolilo ribi u dvoh richkah shreshuvatisya Riba v samij richci Makkenzi vklyuchaye v sebe shuku zvichajnu kilka vidiv golyaniv i Coregonus clupeaformis Ribi v pivdennij polovini basejnu izolovani vid rib u pivnichnij polovini cherez veliki porogi na richci Nevilnichij sho pereshkodzhayut plavannyu ribi vgoru za techiyeyu 9 Perelitni ptahi vikoristovuyut tri osnovnih delti v basejni richki Makkenzi vlasne deltu Makkenzi ta vnutrishni delti Nevilnichoyi i Pis Atabaski yak zoni vidpochinku i rozmnozhennya Delta Pis Atabaski roztashovana v misci peretinu chotiroh osnovnih pivnichnoamerikanskih migracijnih marshrutiv 10 She v seredini XX stolittya ponad 400 000 ptahiv migruvali tut navesni i do miljona voseni Vsogo v delti zareyestrovano blizko 215 vidiv ptahiv zokrema vimirayuchi vidi taki yak zhuravel amerikanskij sapsan i orlan bilogolovij Budivnictvo GES Gordona M Shrama na richci Pis prizvelo do zmenshennya sezonnih kolivan rivnya vodi v delti zavdayuchi shkodi yiyi ekosistemi Populyaciyi ptahiv stabilno skorochuyutsya z 1960 h rokiv 11 Vodni ssavci taki yak bobri j ondatri nadzvichajno poshireni v delti Makkenzi i v prileglih rajonah Ustya Makkenzi takozh ye miscem rozmnozhennya biluh 12 Vikoristannya Redaguvati nbsp Zamerzla richka Makkenzi bilya Fort Gud Hop berezen 2007 rokuStanom na 2001 rik v basejni richki Makkenzi prozhivalo blizko 400 000 osib sho skladaye vsogo odin vidsotok naselennya Kanadi Dev yanosto vidsotkiv naselennya zhilo v basejnah richok Pis i Atabaska perevazhno v provinciyi Alberta Holodni pivnichni rajoni vichnoyi merzloti za Polyarnim kolom naseleni perevazhno korinnimi narodami i ce naselennya duzhe nechislenne Velika chastina teritoriyi basejnu Makkenzi nedotorkana dika priroda i diyalnist lyudini malo vplivaye na zagalnu yakist vodi hocha ye deyaki lokalni vinyatki 13 Prirodni resursi Redaguvati Deyaki chastini basejnu Makkenzi bagati prirodnimi resursami nafta i gaz Pivnichno zahidni teritoriyi i centralna chastina Alberti derevina u verhiv yah richki Pis uran v Saskachevani zoloto i cink v rajoni Velikogo Nevilnichogo ozera i volfram na teritoriyi Yukon Stanom na 2003 rik v Yellovnajfi pracyuvali dvi zolotodobuvni kopalni i she bagato rudnikiv pokinuti 14 Spivtovaristva uzdovzh richki Makkenzi zalezhat vid naturalnogo ribalstva hocha na richci takozh vedetsya komercijna ribolovlya Silske gospodarstvo v basejni richki Makkenzi perevazhno zoseredzheno na pivdni v dolinah richok Pis i Atabaska Silskogospodarski ugiddya dolini richki Pis vvazhayutsya odnimi z krashih u Kanadi cherez visoku koncentraciyu mineraliv znajdenih u grunti Ochikuyetsya sho v majbutnomu silskogospodarski umovi budut she krashimi zavdyaki globalnomu poteplinnyu i zbilshennyu vegetacijnogo periodu 15 16 Za danimi Ekologichnoyi merezhi Britanskoyi Kolumbiyi u dolini richki Pis dosit silskogospodarskih resursiv shob zabezpechuvati ovochami vsyu pivnichnu Kanadu 17 Transport Redaguvati nbsp Gidrolitak na MakkenziU litnij period koli Makkenzi vilna vid lodu vona ye golovnim transportnim koridorom cherez veliku diku miscevist pivnichnoyi Kanadi sho z yednuye bezlich izolovanih naselenih punktiv uzdovzh yiyi richisha Shiroki spokijni dilyanki richki chasto vikoristovuyutsya dlya posadki gidrolitakiv u vilnij vid lodu chas Najpivnichnisha zaliznichna stanciya Kanadi roztashovana v misti Gej River na pivdennomu berezi Velikogo Nevilnichogo ozera Tovari vidpravleni tudi poyizdom abo vantazhivkoyu zavantazhuvalisya na barzhi Pivnichnoyi transportnoyi kompaniyi sho nalezhala inuyitam 18 U 2016 roci Pivnichna transportna kompaniya zbankrutuvala a yiyi aktivi buli kupleni uryadom Pivnichno Zahidnih teritorij Buksiri tyagnut za soboyu po Makkezi karavani barzh v yakih mozhe buti do p yatnadcyati suden Tovari dostavlyayutsya v port Taktoyaktuk na shidnomu kinci delti Makkenzi de voni perevantazhuyutsya na okeanski sudna i dostavlyayutsya v gromadi uzdovzh arktichnogo uzberezhzhya Kanadi i na chislenni ostrovi Kanadskogo Arktichnogo arhipelagu 19 Vzimku zamerzle richishe richki Makkenzi osoblivo v rajoni delti vikoristovuyetsya yak krizhana doroga dosit micna shob vitrimuvati veliki vantazhivki hocha poyizdki mizh pivnichnimi gromadami perevazhno zdijsnyuyutsya na sobachih upryazhkah i snigohodah 20 Primitki Redaguvati Makkenzi Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Atlas svitu 2005 Kerr D E Wilson P 2000 Preliminary surficial geology studies and mineral exploration considerations in the Yellowknife area Northwest Territories Geological Survey of Canada Arhiv originalu za 16 kvitnya 2013 Procitovano 23 veresnya 2012 Padbury G A Acton D F Sturshnoff Colette T 1998 Ecoregions of Saskatchewan CPRC Press s 54 ISBN 0889770972 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 23 veresnya 2012 Najbilsha dovzhina 1100 km ce bilshe nizh bud yake sogodenne prisnovodne ozero https web archive org web 20090228144357 http cgrg geog uvic ca abstracts PerkinsOnceDuring html Perkins S 2002 Once Upon a Lake Science News 162 18 283 284 doi 10 2307 4014064 Retrieved 2012 09 29 Northern Lifeblood Empowering Northern Leaders to Protect the Mackenzie River Basin from the Risks of Oil Sands Development Pembina Institute Arhiv originalu za 12 lyutogo 2013 Procitovano 17 kvitnya 2019 Mackenzie Watershed EarthTrends Watersheds of the World World Resources Institute Arhiv originalu za 7 August 2011 Procitovano 17 veresnya 2011 Burridge Mary Mandrak Nicholas 16 serpnya 2011 104 Upper Mackenzie Freshwater Ecoregions of the World World Wildlife Fund The Nature Conservancy Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 17 veresnya 2011 Peace Athabasca Delta Tar Sands Oil Expansion Threatens America s Premier Nesting Ground Save BioGems Natural Resources Defense Council Arhiv originalu za 6 grudnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2011 Peace Athabasca Delta Important Bird Areas Bird Studies Canada Arhiv originalu za 2 April 2012 Procitovano 17 veresnya 2011 Mackenzie River Delta Canada ASTER Image Gallery asterweb jpl nasa gov Arhiv originalu za 29 listopada 2016 Procitovano 19 kvitnya 2019 Mackenzie River Watershed Boreal Songbird Initiative Arhiv originalu za 23 veresnya 2011 Procitovano 16 veresnya 2011 Great Slave Sub basin Mackenzie River Basin State of the Aquatic Ecosystem Report 2003 Saskatchewan Watershed Authority s 143 168 Arhiv originalu za 2 April 2012 Procitovano 16 veresnya 2011 Media Release Significant BC food source might go under water It s Our Valley 9 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 17 veresnya 2011 Feinstein Asa February 2010 U Churchill Brian Rowan Arnica BC s Peace River Valley and Climate Change The Role of the Valley s Forests and Agricultural Land in Climate Change Mitigation and Adaptation It s Our Valley Arhiv originalu za 25 listopada 2021 Procitovano 17 veresnya 2011 Peace River Valley Habitat for biodiversity food security for British Columbia The British Columbia Environmental Network Arhiv originalu za 14 veresnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2011 What does North America look like to Canada s Northern Transportation Company Arctic Economics 12 chervnya 2008 Arhiv originalu za 9 lipnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2011 Mackenzie River Barging ahead The North s Native owned transportation service Canadian Council for Geographic Education Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2011 Jozic Jennifer Transportation in the North Northern Research Portal University of Saskatchewan s 3 Arhiv originalu za 16 travnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2011 Literatura RedaguvatiAtlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Dzherela RedaguvatiMakkenzi najdovsha richka Kanadi Arhivovano 9 serpnya 2013 u Wayback Machine Mackenzie River in Encyclopedia Britannica angl James H Marsh Liza Piper Mackenzie River The Canadian Encyclopedia Arhivovano 17 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Kanadi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Makkenzi richka amp oldid 36816669