www.wikidata.uk-ua.nina.az

Майстер Теодор Теодор Антіохійський відомий як Антіохія 1155 1158 1246 філософ астролог лікар і перекладач Теодор був си

Майстер Теодор

Теодор Антіохійський, відомий як Майстер Теодор (Антіохія, 1155/1158 — 1246) — філософ, астролог, лікар і перекладач. Теодор був сирійським християнином, який здобув освіту в Антіохії та Мосулі. Згодом став придворним астрологом і перекладачем імператора Священної Римської імперії Фрідріха II Гогенштауфена.

Майстер Теодор
Народився 1155/1158
Антіохія-на-Оронті
Помер 1246(1246)
Країна Сирія
Діяльність філософ, лікар, перекладач
Знання мов арабська

Біографія ред.

Інформація про життя Теодора до появи на заході дана Бар-Ебреєм, який повідомив, що Теодор народився в Антіохії та був християнином арабського походження. Засновник історії медицини Карл Зудгоф вважав, що ймовірніше сицилійське походження майстра, медієвіст Гомер Гаскінс писав про грецьке або єврейське походження. Історик Мікелк Амарі писав про «сицилійське або антіохійське за місцем народження, грецьке або єврейське за національністю» походження Теодора.

Згідно з Книгою Сідрака, написаною між 1270 і 1300 роками, в якій Теодор названий Теодре філософ («Teodre le phylosophe»), він походив з Антіохії. Бар-Ебрей писав, що Теодор («Thādhurī») в Антіохії вивчав сирійську та латинську мови (місто було столицею Латинського Антіохійського князівства) та «деякі старі науки». Потім Теодор вирушив у Мосул, де навчався на курсах знаменитого математика, астронома та лікаря Камалуддіна ібн Юнуса (1156—1242). За словами Бар-Ебрея ці курси були зосереджені на роботах Аль-Фарабі, Авіценни, Евкліда та «Альмагесте» Птолемея. Теодор один раз повертався до Антіохії, але виявивши, що його знань недостатньо, повернувся до Мосула до свого вчителя. Трохи пізніше він вирушив до Багдада, щоб вивчати медицину. Існує припущення, що він викладав деякий час філософію в Єрусалимі, і одним з його учнів був майор Яків ібн Саклан аль-Макдісі («Єрусалимський»).

Спочатку Теодор запропонував свої послуги сельджукському султану Кей-Кубаду I (правив у Коньї від 1220 до 1237 року), але той не виявив великого інтересу. Потім Теодор вступив на службу до Костянтина Пайлу (регент Кілікійської вірменської держави з 1220 до 1226 року, батько Гайтона I). Там Теодор довго не затримався. За власними словами Теодора, його відправили до Фрідріха халіфом (ймовірно, султаном Єгипту) до 1236 року. Він приєднався до посла імператора Фрідріха II, який повертався до Італії, і залишився при дворі імператора. У 1230 році Теодора призначили радником короля як астролога, провісника та лікаря. При дворі Фрідріха його почали називати «Майстер Теодор». Незабаром він замінив Майкла Скота, який помер. Згідно з Бар-Ебреєм, Фрідріх з почестями прийняв Теодора і дав йому феод Камаху. Згадка про землі, надані Теодору, також зустрічається в одному з останніх актів імператора, випущеному Фодже у листопаді 1250 року. Цим актом Фрідріх надає одному із придворних землі «Св. Христини та село Пранчанице, які належали майстру Теодору, коли він був живий».

Теодор неодноразово з'являється в реєстрі актів Фрідріха II за роки 1239—1240 (єдиний реєстр, який зберігся). 15 грудня 1239 року імператорське судно зайшло за Теодором у порт Пізи, щоб «Майстер Теодор наш вірний філософ» міг повернутися на Сицилію. 10 лютого 1240 року імператор послав Теодору порожню сторінку зі своєю печаткою, щоб той написав арабською мовою вірчі грамоти двох послів до Тунісу. 12 лютого Фрідріх замовив Теодору сиропи, цукор і фіалки для себе та своїх придворних. У недатованому листі хворому П'єро делла Вінья Теодор повідомляє, що він посилає невелику коробку фіалкового цукру (можливо, Теодор вважав, що фіалковий цукор має деякі лікувальні властивості).

Обставини смерті Теодора у західних джерелах не викладено. Бар-Ебрей залишив опис, згідно з яким філософ, шанований імператором, сумував за своєю країною і своїм народом, але Фрідріх не хотів відпускати його. Одного разу, коли імператор був зайнятий в одному з військових походів, Теодор таємно втік зі своїми слугами та власністю і попрямував до Сен-Жан-д'Акра. Порив вітру привів їх у той порт, де був імператор, і Теодор, через сором, а не страх, отруїв себе. Незрозуміло, наскільки ця історія правдива.

Особистість і праці ред.

Діяльність Теодора на заході описується у європейських латинських джерелах.

В «Історії домініканського ордену» (l'Histoire de l'ordre des dominicains; приписується зазвичай Бернару Гі та Стефану Саланьякскому), міститься така розповідь: під час облоги Брешії Фрідріхом II у 1238 році його філософ, майстер Теодор, переміг у суперечці кілька домініканців силою своїх філософських аргументів. Коли про це доповіли братові Роланду Кремонскому[en] він, киплячи від обурення, сів на осла, попри свою подагру, і примчав до табору Імператора для порятунку честі ордена. Роланд кинув виклик майстру Теодору, залишивши йому вибір предмета та форми суперечки, і, нібито, осоромив сирійця. Роландіно з Падуї у своїй «Хроніці Тревізської марки» повідомляє, що, коли імператор і його «астролог-майстер Теодор» перебували у Падуї у 1239 році, Теодор спробував прочитати майбутнє по зірках з вершини Торре комунале, але так і не зміг передбачити поразку своєму покровителю.

Теодор мав плідне листування з математиком Леонардо Фібоначчі, який ставився до сирійця з повагою. Фібоначчі називав його «вищим філософом імператорського двору». Теодор кинув виклик Леонардо Фібоначчі, сформулювавши завдання:

Знайти три цілих числа x, y та z, щоб кожна з трьох сум

була квадратом цілого числа.

Теодор переклав кілька текстів з арабської мови на латинську:

  • Введення Ібн-Рушда до його коментаря «Фізики» Арістотеля. Можливо, це сталося у 1239 році при облозі Падуї Фрідріхом.
  • «Про тварин» (De animalibus) Арістотеля.
  • Соколиний трактат Моамина (названий латиною «De scientia venandi per aves»). Популярність Теодора пов'язана з перекладом на латину цього трактату. Однак важко відокремити у латинському тексті вклад Теодора від вкладу імператора, який особисто керував роботою під час облоги Фаенца восени-взимку 1240—1241 років. Лексика трактату, перекладеного Теодором, збігається з лексикою «De arte venandi cum avibus».
  • «Епістола Теодора філософа імператору Фрідріху» (l'Epistola Theodori philosophi ad imperatorem Fridericum), невеликий трактат про основні правила збереження свого здоров'я — про особисту гігієну. Це єдиний текст Теодора, що зберігся, присвячений медицині. Трактат був опублікований істориком медицини К. Судхоффом. Петро Іспанський згадує «Феодора, лікаря імператора», як свого вчителя у медицині. Теодор пропонував компреси з фіалок як королю, так і П'єтро делла Віньї. У середні століття опис особистої гігієни було серйозним порушенням скромності та моралі, тому майстер Теодор посилався на працю, що приписується Арістотелю. За словами Судхоффа, текст трактату свідчить про повне володіння класичними й арабськими знаннями, він написаний у ясному, майстерному стилі, який навряд чи має рівних серед медичних праць того часу.

Примітки ред.

  1. ↑ Kedar, Kohlberg, 1995, с. 165.
  2. ↑ Minervini.
  3. ↑ Haskins, 1924, с. 246—247.
  4. Sudhoff, 1915, с. 2.
  5. Haskins, 1924, с. 246.
  6. ↑ Sudhoff, 1915, с. 3.
  7. ↑ Kedar, Kohlberg, 1995, с. 166.
  8. Kedar, Kohlberg, 1995, с. 166—167.
  9. Sudhoff, 1915, с. 2—3.
  10. ↑ Kedar, Kohlberg, 1995, с. 167.
  11. Kedar, Kohlberg, 1995, с. 169.
  12. Kedar, Kohlberg, 1995, с. 169—170.
  13. ↑ Kedar, Kohlberg, 1995, с. 170.
  14. Kedar, Kohlberg, 1995, с. 172, 176.
  15. ↑ Kedar, Kohlberg, 1995, с. 171.
  16. Haskins, 1924, с. 247.
  17. ↑ Kedar, Kohlberg, 1995, с. 168.
  18. Sudhoff, 1915, с. 4—7.
  19. Kedar, Kohlberg, 1995, с. 168—169.

Література ред.

  • Haskins C. H. [1] — Cambridge, MA : Harvard University Press, 1924. — 438 p.
  • Kedar B. Z., Kohlberg E. The Intercultural Career of Theodore of Antioch // Mediterranean Historical Review. — Jerusalem : Routledge & Hebrew University of Jerusalem, 1995. — Т. 10:1—2 (19 листопада). — С. 164—176. — ISSN 0951-8967. — DOI:10.1080/09518969508569690.
  • Minervini L. (2005). Teodoro di Antiochia. Federiciana (Treccani). Istituto dell'Enciclopedia italiana. 
  • Sudhoff K. Ein diätetischer Brief an Kaiser Friedrich II. von seinem Hofphilosophen Magister Theodorus // Archiv für Geschichte der Medizin. — J. A. Barth, 1915. — 19 листопада.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Teodor Antiohijskij vidomij yak Majster Teodor Antiohiya 1155 1158 1246 filosof astrolog likar i perekladach Teodor buv sirijskim hristiyaninom yakij zdobuv osvitu v Antiohiyi ta Mosuli Zgodom stav pridvornim astrologom i perekladachem imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridriha II Gogenshtaufena Majster TeodorNarodivsya 1155 1158Antiohiya na OrontiPomer 1246 1246 Krayina SiriyaDiyalnist filosof likar perekladachZnannya mov arabska Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Osobistist i praci 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya red Informaciya pro zhittya Teodora do poyavi na zahodi dana Bar Ebreyem 1 2 yakij povidomiv sho Teodor narodivsya v Antiohiyi ta buv hristiyaninom arabskogo pohodzhennya 3 1 2 Zasnovnik istoriyi medicini Karl Zudgof vvazhav sho jmovirnishe sicilijske pohodzhennya majstra 4 mediyevist Gomer Gaskins pisav pro grecke abo yevrejske pohodzhennya 5 Istorik Mikelk Amari pisav pro sicilijske abo antiohijske za miscem narodzhennya grecke abo yevrejske za nacionalnistyu pohodzhennya Teodora 6 Zgidno z Knigoyu Sidraka napisanoyu mizh 1270 i 1300 rokami v yakij Teodor nazvanij Teodre filosof Teodre le phylosophe vin pohodiv z Antiohiyi 3 Bar Ebrej pisav sho Teodor Thadhuri v Antiohiyi vivchav sirijsku ta latinsku movi misto bulo stoliceyu Latinskogo Antiohijskogo knyazivstva ta deyaki stari nauki Potim Teodor virushiv u Mosul de navchavsya na kursah znamenitogo matematika astronoma ta likarya Kamaluddina ibn Yunusa 1156 1242 7 2 Za slovami Bar Ebreya ci kursi buli zoseredzheni na robotah Al Farabi Avicenni Evklida ta Almageste Ptolemeya Teodor odin raz povertavsya do Antiohiyi ale viyavivshi sho jogo znan nedostatno povernuvsya do Mosula do svogo vchitelya Trohi piznishe vin virushiv do Bagdada shob vivchati medicinu 2 Isnuye pripushennya sho vin vikladav deyakij chas filosofiyu v Yerusalimi i odnim z jogo uchniv buv major Yakiv ibn Saklan al Makdisi Yerusalimskij 2 7 Spochatku Teodor zaproponuvav svoyi poslugi seldzhukskomu sultanu Kej Kubadu I praviv u Konyi vid 1220 do 1237 roku ale toj ne viyaviv velikogo interesu Potim Teodor vstupiv na sluzhbu do Kostyantina Pajlu regent Kilikijskoyi virmenskoyi derzhavi z 1220 do 1226 roku batko Gajtona I Tam Teodor dovgo ne zatrimavsya 2 8 Za vlasnimi slovami Teodora jogo vidpravili do Fridriha halifom jmovirno sultanom Yegiptu do 1236 roku 3 Vin priyednavsya do posla imperatora Fridriha II yakij povertavsya do Italiyi i zalishivsya pri dvori imperatora U 1230 roci Teodora priznachili radnikom korolya yak astrologa provisnika ta likarya Pri dvori Fridriha jogo pochali nazivati Majster Teodor Nezabarom vin zaminiv Majkla Skota yakij pomer 2 9 Zgidno z Bar Ebreyem Fridrih z pochestyami prijnyav Teodora i dav jomu feod Kamahu Zgadka pro zemli nadani Teodoru takozh zustrichayetsya v odnomu z ostannih aktiv imperatora vipushenomu Fodzhe u listopadi 1250 roku Cim aktom Fridrih nadaye odnomu iz pridvornih zemli Sv Hristini ta selo Pranchanice yaki nalezhali majstru Teodoru koli vin buv zhivij 10 Teodor neodnorazovo z yavlyayetsya v reyestri aktiv Fridriha II za roki 1239 1240 yedinij reyestr yakij zberigsya 11 15 grudnya 1239 roku imperatorske sudno zajshlo za Teodorom u port Pizi shob Majster Teodor nash virnij filosof mig povernutisya na Siciliyu 10 lyutogo 1240 roku imperator poslav Teodoru porozhnyu storinku zi svoyeyu pechatkoyu shob toj napisav arabskoyu movoyu virchi gramoti dvoh posliv do Tunisu 12 lyutogo Fridrih zamoviv Teodoru siropi cukor i fialki dlya sebe ta svoyih pridvornih 3 2 12 U nedatovanomu listi hvoromu P yero della Vinya Teodor povidomlyaye sho vin posilaye neveliku korobku fialkovogo cukru mozhlivo Teodor vvazhav sho fialkovij cukor maye deyaki likuvalni vlastivosti 13 Obstavini smerti Teodora u zahidnih dzherelah ne vikladeno Bar Ebrej zalishiv opis zgidno z yakim filosof shanovanij imperatorom sumuvav za svoyeyu krayinoyu i svoyim narodom ale Fridrih ne hotiv vidpuskati jogo Odnogo razu koli imperator buv zajnyatij v odnomu z vijskovih pohodiv Teodor tayemno vtik zi svoyimi slugami ta vlasnistyu i popryamuvav do Sen Zhan d Akra Poriv vitru priviv yih u toj port de buv imperator i Teodor cherez sorom a ne strah otruyiv sebe Nezrozumilo naskilki cya istoriya pravdiva 2 14 Osobistist i praci red Diyalnist Teodora na zahodi opisuyetsya u yevropejskih latinskih dzherelah 10 V Istoriyi dominikanskogo ordenu l Histoire de l ordre des dominicains pripisuyetsya zazvichaj Bernaru Gi ta Stefanu Salanyakskomu mistitsya taka rozpovid pid chas oblogi Breshiyi Fridrihom II u 1238 roci jogo filosof majster Teodor peremig u superechci kilka dominikanciv siloyu svoyih filosofskih argumentiv Koli pro ce dopovili bratovi Rolandu Kremonskomu en vin kiplyachi vid oburennya siv na osla popri svoyu podagru i primchav do taboru Imperatora dlya poryatunku chesti ordena Roland kinuv viklik majstru Teodoru zalishivshi jomu vibir predmeta ta formi superechki i nibito osoromiv sirijcya 3 2 15 Rolandino z Paduyi u svoyij Hronici Trevizskoyi marki povidomlyaye sho koli imperator i jogo astrolog majster Teodor perebuvali u Paduyi u 1239 roci Teodor sprobuvav prochitati majbutnye po zirkah z vershini Torre komunale ale tak i ne zmig peredbachiti porazku svoyemu pokrovitelyu 2 15 16 Teodor mav plidne listuvannya z matematikom Leonardo Fibonachchi yakij stavivsya do sirijcya z povagoyu Fibonachchi nazivav jogo vishim filosofom imperatorskogo dvoru 3 Teodor kinuv viklik Leonardo Fibonachchi sformulyuvavshi zavdannya 10 Znajti tri cilih chisla x y ta z shob kozhna z troh sum x y z x 2 displaystyle x y z x 2 nbsp x y z x 2 y 2 displaystyle x y z x 2 y 2 nbsp x y z x 2 y 2 z 2 displaystyle x y z x 2 y 2 z 2 nbsp bula kvadratom cilogo chisla Teodor pereklav kilka tekstiv z arabskoyi movi na latinsku 17 Vvedennya Ibn Rushda do jogo komentarya Fiziki Aristotelya Mozhlivo ce stalosya u 1239 roci pri oblozi Paduyi Fridrihom 17 Pro tvarin De animalibus Aristotelya 17 Sokolinij traktat Moamina nazvanij latinoyu De scientia venandi per aves 13 Populyarnist Teodora pov yazana z perekladom na latinu cogo traktatu Odnak vazhko vidokremiti u latinskomu teksti vklad Teodora vid vkladu imperatora yakij osobisto keruvav robotoyu pid chas oblogi Faenca voseni vzimku 1240 1241 rokiv Leksika traktatu perekladenogo Teodorom zbigayetsya z leksikoyu De arte venandi cum avibus 2 6 Epistola Teodora filosofa imperatoru Fridrihu l Epistola Theodori philosophi ad imperatorem Fridericum nevelikij traktat pro osnovni pravila zberezhennya svogo zdorov ya pro osobistu gigiyenu Ce yedinij tekst Teodora sho zberigsya prisvyachenij medicini Traktat buv opublikovanij istorikom medicini K Sudhoffom 18 Petro Ispanskij zgaduye Feodora likarya imperatora yak svogo vchitelya u medicini Teodor proponuvav kompresi z fialok yak korolyu tak i P yetro della Vinyi U seredni stolittya opis osobistoyi gigiyeni bulo serjoznim porushennyam skromnosti ta morali tomu majster Teodor posilavsya na pracyu sho pripisuyetsya Aristotelyu 19 Za slovami Sudhoffa tekst traktatu svidchit pro povne volodinnya klasichnimi j arabskimi znannyami vin napisanij u yasnomu majsternomu stili yakij navryad chi maye rivnih sered medichnih prac togo chasu 17 Primitki red a b Kedar Kohlberg 1995 s 165 a b v g d e zh i k l m n Minervini a b v g d e Haskins 1924 s 246 247 Sudhoff 1915 s 2 Haskins 1924 s 246 a b Sudhoff 1915 s 3 a b Kedar Kohlberg 1995 s 166 Kedar Kohlberg 1995 s 166 167 Sudhoff 1915 s 2 3 a b v Kedar Kohlberg 1995 s 167 Kedar Kohlberg 1995 s 169 Kedar Kohlberg 1995 s 169 170 a b Kedar Kohlberg 1995 s 170 Kedar Kohlberg 1995 s 172 176 a b Kedar Kohlberg 1995 s 171 Haskins 1924 s 247 a b v g Kedar Kohlberg 1995 s 168 Sudhoff 1915 s 4 7 Kedar Kohlberg 1995 s 168 169 Literatura red Haskins C H 1 Cambridge MA Harvard University Press 1924 438 p Kedar B Z Kohlberg E The Intercultural Career of Theodore of Antioch Mediterranean Historical Review Jerusalem Routledge amp Hebrew University of Jerusalem 1995 T 10 1 2 19 listopada S 164 176 ISSN 0951 8967 DOI 10 1080 09518969508569690 Minervini L 2005 Teodoro di Antiochia Federiciana Treccani Istituto dell Enciclopedia italiana Sudhoff K Ein diatetischer Brief an Kaiser Friedrich II von seinem Hofphilosophen Magister Theodorus Archiv fur Geschichte der Medizin J A Barth 1915 19 listopada Posilannya red Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Majster Teodor amp oldid 37897384