www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маглев або інколи магнітоплан від англ Magnetic levitation потяг на магнітній підвісці що приводиться в рух та керується

Маглев

Маглев або інколи магнітоплан (від англ. Magnetic levitation) — потяг на магнітній підвісці, що приводиться в рух та керується магнітними силами.

Японський JR-Maglev[en]
Шанхайський маглев

Він, на відміну від традиційних поїздів, у процесі руху не торкається поверхні рейки. Оскільки між потягом і напрямною поверхнею є проміжок, сила тертя не діє, і єдиною гальмівною силою є сила аеродинамічного опору. Німецький маглев Трансрапід належить до монорейкового транспорту.

Швидкість, яку розвиває маглев, співмірна зі швидкістю літаків, що дозволяє йому конкурувати з повітряним транспортом на відносно малих, як для авіації, відстанях — до 1000 км. Хоча сама ідея такого транспорту не нова, економічні та технічні обмеження не дозволили їй розвинутися в повній мірі: для публічного використання технологія представлялась всього кілька разів. Нині маглев не може використовувати існуючу транспортну інфраструктуру, хоча є проекти з розташуванням елементів магнітної лінії між рейками звичайної залізниці або під полотном автотраси.

Історія Редагувати

Факт про те, що однойменні полюси магніту відштовхуються, відомий з середньовіччя. З того ж часу з'явилася ідея про те, що за допомогою магнітів можна досягти левітації. Найвідомішим прикладом є легенда про труну Магомета, що висить у повітрі за допомогою магнітів у гробниці в Мецці. Також, Джонатан Свіфт у «Подорожах Гуллівера» описав острів Лапуту, що літає завдяки величезному магніту. Втім, в реальності такі системи побудувати не вдавалося. У 1842 році була доведена теорема Ерншоу, згідно якої неможливо створити з магнітів, електричних зарядів і гравітуючих мас конфігурацію, що перебувала б у стійкій рівновазі. Проте, теорема Ерншоу не забороняє динамічну рівновагу, в тому числі — левітацію у змінних магнітних полях.

У 1902 році німецький винахідник Альфред Цеден[de] отримав патент на лінійний двигун[en], що використовується у сучасних маглевах.

У 1909 році Роберт Годдард висловив ідею потягу на змінному магнітному полі.

У 1912 році американський винахідник французького походження Еміль Башеле[en] отримав патент на левітуючий транспорт, а у 1914 створив діючий прототип. Незалежно від Башеле схожу схему створив Борис Вейнберг[ru] у 1911 році. На відміну від Башеле, який використовував електродинамічну підвіску, тобто розміщував магніти під вагонами, Вейнберг використовував електромагнітну, тобто розміщував вагони під магнітами. Вейнберг називав свій винахід трубольотом, оскільки капсула рухалася всередині мідної труби, з якої було відкачане повітря.

Головними перевагами літаючих потягів була швидкість і значно менша кількість обслуговуючого персоналу. Проте, після Першої світової війни обидві ці проблеми були вирішені інакше — автоматизація зменшила потреби у людській роботі для залізничного транспорту, дизельні потяги закрили потреби у швидких пасажирських перевезеннях, а літаки — у поштових.

У 1934 році німецький вчений Герман Кемпер[en] запатентував свій варіант магнітоплану (модель Кемпера також рухалася у трубі), і у 1939 році приступив до будівництва повноцінної лінії. Через війну будівництво було зупинене у 1943 році, проте пізніше робота продовжилася, і у 1953 році Кемпер представив фінальний проєкт, а у 1969 був запущений перший діючий прототип, Transrapid 01[en] (TR01). Протягом десяти наступних років були створені і випробувані моделі від Transrapid 02 (перший маглев, що перевіз пасажирів, 1971 рік) до Transrapid 05. TR05 був презентований на Міжнародна транспортна виставка[de] 1979 року у Гамбурзі, де курсував по треку довжиною 908 м. За час виставки він перевіз більше 55 тисяч людей, ставши першим магнітопланом, що здійснював регулярні пасажирські перевезення.

У 1984 році у Великій Британії був запущений перший комерційний маглев довжиною 600 м, що пов'язував аеропорт і залізничну станцію у Бірмінгемі.

Паралельно, у США Джеймс Павелл і Гордон Дамбі досліджували можливість магнітної левітації надпровідників. У 1966 році вони отримали патент на високошвидкісний потяг, що працює на цій технології. Розробками Павелла і Дамбі зацікавилися у Японії. У 1972 році там було створено перші прототипи маглеву на надпровідниках LSM200 і ML-100. У 1977 році було створено модель ML-500, яка за два роки змогла досягти швидкості 517 км/год, що стало рекордом. Тести продовжувалися кілька наступних десятиліть, і у 2009 році магнітоплани були схвалено до використання для міжміського сполучення.

Свою версію маглеву розробляли і в СРСР. У 1979 році був створений прототип ТП-01, що їздив по 36-метровій трасі. Були створені ще чотири прототипи, і планувалося побудувати тестову лінію довжиною 3,2 км, що зв'язувала б Єреван і Абовян проте розвал СРСР перекреслив ці плани.

Технологія Редагувати

Підвіска Редагувати

Схема потягу на електромагнітній підвісці

У наш час існують 2 основні технології магнітної підвіски поїздів:

  1. Електромагнітна підвіска (EMS). У цій технології використовується Т-подібне металічне полотно. Бічні поверхні потяга «огортають» полотно, і магніти притягують потяг до нижньої частини перекладини і балансують його з боків. Така технологія є більш простою у виконанні і дозволяє левітувати навіть нерухомий потяг, але має суттєвий недолік: вона менш стабільна при великих швидкостях, через що потребує складніших систем контролю, що підтримують постійну відстань між потягом і полотном. Потяги TransRapid працюють саме на цій технології.
Схема потягу на електродинамічній підвісці
  1. Електродинамічна підвіска (EDS). Як відомо, для надпровідників теорема Ерншоу не виконується — вони левітують у магнітному полі постійних магнітів. Через це, такі потяги є значно більш стабільними при великих швидкостях. Серед мінусів такого підходу — висока ціна, пов'язана з тим, що всі відомі надпровідники можуть існувати лише за наднизьких температур, а також проблеми з рухом на малих швидкостях — потяг може підтримуватись у повітрі лише після досягнення деякої критичної швидкості, інакше токи, що утворюються у полотні є недостатніми для підтримки його маси. Через це такі потяги мають обладнуватися колесами або іншими засобами руху на малих швидкостях.

Двигун Редагувати

Принципова схема лінійного двигуна

Маглеви не можуть відштовхуватися колесами від землі, тому для їх руху використовуються лінійні двигуни. Такий двигун є аналогічним до звичайних електродвигунів на постійних магнітах, статор якого «розрізано» і розпрямлено. Відповідно, ротор може переміщуватися лише в обмеженій зоні, від початку до кінця полотна і назад. У лінійних двигунах замість термінів статор і ротор використовуються терміни «первинний елемент» для нерухомого полотна і «вторинний елемент» для рухомої частини.

Переваги Редагувати

  1. Висока швидкість: зараз маглеви можуть розвивати швидкість понад 600 км/год, а китайська China Railway Group заявляє про тестування потягів, що будуть їздити на швидкості 1000 км/год.
  2. Низький шум — маглеви тихіші за звичайні потяги, через що їх можна використовувати у містах.
  3. Безпека — не зважаючи на великі швидкості, шанси на сходження потягу зі шляху значно менші для маглевів.
  4. Низька зношуваність — у маглеві значно менше рухомих частин, а тому вони рідше ламаються. Відповідно зменшується ціна експлуатації.
  5. Енергоефективність — через низьке тертя, втрати енергії при русі маглева значно нижчі, ніж у потяга за тієї ж швидкості.
  6. Екологічність — маглеви можуть списуватися у повороти зі значно меншим радіусом, а також легко можуть бути підняті над землею, тому технічних обмежень при будівництві шляхів значно менше, і вони можуть бути прокладені так, щоб якнайменше впливати на навколишнє середовище.

Недоліки Редагувати

  1. Висока вартість створення та обслуговування колії — (хоча і менша за будівництво метро)
  2. Електромагнітне поле, яке створюється магнітною підвіскою може виявитися шкідливим для бригад потяга та навколишніх мешканців.
  3. Потрібна складна дорожня інфраструктура. Наприклад, стрілка для маглева являє собою дві ділянки дороги, що змінюють одна одну в залежності від напрямку повороту. Тому малоймовірно, що лінії маглева будуть утворювати розгалужені мережі з розвилками і перетинами.
  4. Лінії маглева не можуть поєднуватися з традиційними залізницями — маглев мережа має будуватись з нуля.
  5. Не зрозуміла маркетингова ніша маглевів — які саме потреби вони вирішують, з таких, які не можуть бути вирішені літаками і традиційними швидкісними потягами.

Лінії Редагувати

Діючі Редагувати

  • Теджонський маглев. Був побудований до Всесвітньої виставки 1993 року. Зараз поєднує Експо парк і Національний музей науки і техніки. Довжина треку — 1 км.
  • Шанхайський маглев. Найдовша діюча лінія — 30,5 кілометра. Цю відстань потяг проходить за 7 хвилин 20 секунд, розвиваючи максимальну швидкість у 431 км/год. Діє з 2004 року.
  • Linimo[en] — лінія поблизу японського міста Нагоя. Була побудована до Всесвітньої виставки 2005. Має довжину 8,9 кілометрів і 9 станцій. Максимальна швидкість потяга — 100 км/год. Лінія перевозить більше 16 тисяч пасажирів на добу.
  • Маглев аеропорту Інчхон — безкоштовний маглев, що поєднує аеропорт і метро. Працює з 2016 року. Довжина треку — 6,1 км. Має 6 станцій. Максимальна швидкість потяга — 110 км/год.
  • Чанша Маглев — перший маглев повністю розроблений у Китаї (шанхайський маглев використовує німецькі потяги Transrapid). Лінія має довжину 18,55 км і три станції. Максимальна швидкість потяга — 100 км/год. Маглев також поєднує аеропорт і метро. Працює з 2016 року.
  • Лінія S1 пекінського метрополітену[en] — відкрита у 2017 році. Містить 7 станцій і має загальну довжину 8,25 км. Максимальна швидкість потяга — 110 км/год.

Закриті Редагувати

  • Бірмінгем — лінія довжиною 600 метрів пов'язувала аеропорт і залізничну станцію. Була відкрита у 1984 році, і закрита у 1995 році через постійні збої у електричних системах.
  • M-Bahn[en] — лінія з трьох станцій довжиною в 1 кілометр, що заповнювала транспортну лакуну, що утворилася після будівництва Берлінського муру. Лінія тестово працювала з 1984 року, а у 1989 році почала перевозити пасажирів. У 1991 році після падіння муру лінія втратила свою доцільність і була закрита.

Заплановані Редагувати

По країнах Редагувати

Міжнародні Редагувати

  • Пан'європейський коридор IV — високошвидкісна лінія, що поєднує Берлін, Дрезден, Прагу, Відень, Братиславу і Будапешт.
  • Cascadia Maglev — лінія, що має поєднувати Портленд (США) і Ванкувер (Канада)

Скасовані Редагувати

  • Swissmetro — запропонований у 1992 році проєкт, що мав пов'язувати Базель, Цюрих, Берн, Лозанну, Женеву і ще кілька великих швейцарських міст. Потяги мали курсувати на швидкості 500 км/год по підземних тунелях з частково відкачаним з них повітрям. У проєкт було інвестовано більше 10 мільйонів доларів, проте у 2009 році його було вирішено закрити.
  • Мюнхенський маглев — лінія мала протягнутися на 30 км від аеропорту до центру міста. Був розроблений потяг Transrapid 09, що мав курсувати цією лінією. У 2008 році проєкт був закритий через економічну недоцільність.
  • Маглев Гамбург-Берлін. Лінія довжиною 295 км мала пов'язувати два великих німецьких міста. Проєкт почав реалізовуватися у 1994, а у 2005 році його було закрито, а натомість було вирішено пов'язати міста більш традиційними швидкісними залізницями.
  • Metrorapid — 80-кілометрова лінія, що мала пов'язувати Дюссельдорф і Дортмунд. Роботи велись з 2000 року, проте у 2003 було вирішено, що звичайна швидкісна залізниця так само вирішить транспортні проблеми, але буде значно дешевшою.

Аварії на маглевах Редагувати

У липні 2011 два маглеви на швидкості 100 км/год зіткнулися біля міста Веньчжоу, Китай. Загинуло 40 людей, і близько 200 отримали травми.

У вересні 2006 року поблизу німецького містечка Латен, маглев з серії Transrapid на швидкості 170 км/год врізався у вагон ремонтної бригади, що опинився там через помилку диспетчера. В аварії загинули 23 людини і 11 було важко поранено. Цікаво, що навіть у такому жорсткому зіткненні, потяг не зійшов з напрямляючої, як це часто буває зі звичайними потягами.

У серпні 2006 батарея на маглеві у Шанхаї перегрілася і загорілася, через що вагони заповнилися димом. Ніхто не постраждав.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. История притягательности [ 18 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Летающий гроб Магомета: кто это выдумал? [ 8 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  3. The Fast Train: Experiencing the Maglev Train in Japan [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  4. ↑ Transportation Innovation: History of Maglev in the World [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  5. Emile Bachelet [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Магия магнитоплана: Рожденный ползать уже летает [ 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Transrapid Design History [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  8. Introduction to Maglev Monorail [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  9. Советский маглев: будущее, которое не случилось [ 9 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  10. ↑ Maglev: Magnetic Levitating Trains [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  11. Китай создает маглев-поезд, разгоняющийся до 1000 км/ч [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  12. Electromagnetic Fields of High-Speed Transportation Systems [ 27 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  13. ↑ The Six Operational Maglev Lines in 2018 [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  14. The World's First Maglev Lines That No Longer Operate [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  15. The M-Bahn — The Berlin Monorail [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  16. ↑ . Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020. 
  17. Swissmetro — Project Development Status(англ.)
  18. Swissmetro signals the end of the line [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  19. . Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 6 грудня 2020. 
  20. ↑ Abandoned Maglev Projects [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  21. China bullet train crash 'caused by design flaws' [ 8 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  22. German court rules human error caused 2006 Transrapid crash [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  23. Fire on Shanghai Maglev Train Worries Germany [ 20 червня 2018 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Maglev abo inkoli magnitoplan vid angl Magnetic levitation potyag na magnitnij pidvisci sho privoditsya v ruh ta keruyetsya magnitnimi silami Yaponskij JR Maglev en Shanhajskij maglevVin na vidminu vid tradicijnih poyizdiv u procesi ruhu ne torkayetsya poverhni rejki Oskilki mizh potyagom i napryamnoyu poverhneyu ye promizhok sila tertya ne diye i yedinoyu galmivnoyu siloyu ye sila aerodinamichnogo oporu Nimeckij maglev Transrapid nalezhit do monorejkovogo transportu Shvidkist yaku rozvivaye maglev spivmirna zi shvidkistyu litakiv sho dozvolyaye jomu konkuruvati z povitryanim transportom na vidnosno malih yak dlya aviaciyi vidstanyah do 1000 km Hocha sama ideya takogo transportu ne nova ekonomichni ta tehnichni obmezhennya ne dozvolili yij rozvinutisya v povnij miri dlya publichnogo vikoristannya tehnologiya predstavlyalas vsogo kilka raziv Nini maglev ne mozhe vikoristovuvati isnuyuchu transportnu infrastrukturu hocha ye proekti z roztashuvannyam elementiv magnitnoyi liniyi mizh rejkami zvichajnoyi zaliznici abo pid polotnom avtotrasi Zmist 1 Istoriya 2 Tehnologiya 2 1 Pidviska 2 2 Dvigun 2 3 Perevagi 2 4 Nedoliki 3 Liniyi 3 1 Diyuchi 3 2 Zakriti 3 3 Zaplanovani 3 4 Po krayinah 3 5 Mizhnarodni 3 6 Skasovani 4 Avariyi na maglevah 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiFakt pro te sho odnojmenni polyusi magnitu vidshtovhuyutsya vidomij z serednovichchya 1 Z togo zh chasu z yavilasya ideya pro te sho za dopomogoyu magnitiv mozhna dosyagti levitaciyi Najvidomishim prikladom ye legenda pro trunu Magometa sho visit u povitri za dopomogoyu magnitiv u grobnici v Mecci 2 Takozh Dzhonatan Svift u Podorozhah Gullivera opisav ostriv Laputu sho litaye zavdyaki velicheznomu magnitu Vtim v realnosti taki sistemi pobuduvati ne vdavalosya U 1842 roci bula dovedena teorema Ernshou zgidno yakoyi nemozhlivo stvoriti z magnitiv elektrichnih zaryadiv i gravituyuchih mas konfiguraciyu sho perebuvala b u stijkij rivnovazi Prote teorema Ernshou ne zaboronyaye dinamichnu rivnovagu v tomu chisli levitaciyu u zminnih magnitnih polyah U 1902 roci nimeckij vinahidnik Alfred Ceden de otrimav patent na linijnij dvigun en sho vikoristovuyetsya u suchasnih maglevah 3 U 1909 roci Robert Goddard visloviv ideyu potyagu na zminnomu magnitnomu poli 4 U 1912 roci amerikanskij vinahidnik francuzkogo pohodzhennya Emil Bashele en otrimav patent na levituyuchij transport a u 1914 stvoriv diyuchij prototip 5 Nezalezhno vid Bashele shozhu shemu stvoriv Boris Vejnberg ru u 1911 roci Na vidminu vid Bashele yakij vikoristovuvav elektrodinamichnu pidvisku tobto rozmishuvav magniti pid vagonami Vejnberg vikoristovuvav elektromagnitnu tobto rozmishuvav vagoni pid magnitami 6 Vejnberg nazivav svij vinahid trubolotom oskilki kapsula ruhalasya vseredini midnoyi trubi z yakoyi bulo vidkachane povitrya Golovnimi perevagami litayuchih potyagiv bula shvidkist i znachno mensha kilkist obslugovuyuchogo personalu Prote pislya Pershoyi svitovoyi vijni obidvi ci problemi buli virisheni inakshe avtomatizaciya zmenshila potrebi u lyudskij roboti dlya zaliznichnogo transportu dizelni potyagi zakrili potrebi u shvidkih pasazhirskih perevezennyah a litaki u poshtovih 6 U 1934 roci nimeckij vchenij German Kemper en zapatentuvav svij variant magnitoplanu model Kempera takozh ruhalasya u trubi i u 1939 roci pristupiv do budivnictva povnocinnoyi liniyi Cherez vijnu budivnictvo bulo zupinene u 1943 roci prote piznishe robota prodovzhilasya i u 1953 roci Kemper predstaviv finalnij proyekt a u 1969 buv zapushenij pershij diyuchij prototip Transrapid 01 en TR01 Protyagom desyati nastupnih rokiv buli stvoreni i viprobuvani modeli vid Transrapid 02 pershij maglev sho pereviz pasazhiriv 1971 rik do Transrapid 05 TR05 buv prezentovanij na Mizhnarodna transportna vistavka de 1979 roku u Gamburzi de kursuvav po treku dovzhinoyu 908 m Za chas vistavki vin pereviz bilshe 55 tisyach lyudej stavshi pershim magnitoplanom sho zdijsnyuvav regulyarni pasazhirski perevezennya 7 U 1984 roci u Velikij Britaniyi buv zapushenij pershij komercijnij maglev dovzhinoyu 600 m sho pov yazuvav aeroport i zaliznichnu stanciyu u Birmingemi 4 Paralelno u SShA Dzhejms Pavell i Gordon Dambi doslidzhuvali mozhlivist magnitnoyi levitaciyi nadprovidnikiv U 1966 roci voni otrimali patent na visokoshvidkisnij potyag sho pracyuye na cij tehnologiyi Rozrobkami Pavella i Dambi zacikavilisya u Yaponiyi U 1972 roci tam bulo stvoreno pershi prototipi maglevu na nadprovidnikah LSM200 i ML 100 U 1977 roci bulo stvoreno model ML 500 yaka za dva roki zmogla dosyagti shvidkosti 517 km god sho stalo rekordom 8 Testi prodovzhuvalisya kilka nastupnih desyatilit i u 2009 roci magnitoplani buli shvaleno do vikoristannya dlya mizhmiskogo spoluchennya Svoyu versiyu maglevu rozroblyali i v SRSR U 1979 roci buv stvorenij prototip TP 01 sho yizdiv po 36 metrovij trasi Buli stvoreni she chotiri prototipi i planuvalosya pobuduvati testovu liniyu dovzhinoyu 3 2 km sho zv yazuvala b Yerevan i Abovyan prote rozval SRSR perekresliv ci plani 9 Tehnologiya RedaguvatiPidviska Redaguvati nbsp Shema potyagu na elektromagnitnij pidvisciU nash chas isnuyut 2 osnovni tehnologiyi magnitnoyi pidviski poyizdiv 10 Elektromagnitna pidviska EMS U cij tehnologiyi vikoristovuyetsya T podibne metalichne polotno Bichni poverhni potyaga ogortayut polotno i magniti prityaguyut potyag do nizhnoyi chastini perekladini i balansuyut jogo z bokiv Taka tehnologiya ye bilsh prostoyu u vikonanni i dozvolyaye levituvati navit neruhomij potyag ale maye suttyevij nedolik vona mensh stabilna pri velikih shvidkostyah cherez sho potrebuye skladnishih sistem kontrolyu sho pidtrimuyut postijnu vidstan mizh potyagom i polotnom Potyagi TransRapid pracyuyut same na cij tehnologiyi nbsp Shema potyagu na elektrodinamichnij pidvisciElektrodinamichna pidviska EDS Yak vidomo dlya nadprovidnikiv teorema Ernshou ne vikonuyetsya voni levituyut u magnitnomu poli postijnih magnitiv Cherez ce taki potyagi ye znachno bilsh stabilnimi pri velikih shvidkostyah Sered minusiv takogo pidhodu visoka cina pov yazana z tim sho vsi vidomi nadprovidniki mozhut isnuvati lishe za nadnizkih temperatur a takozh problemi z ruhom na malih shvidkostyah potyag mozhe pidtrimuvatis u povitri lishe pislya dosyagnennya deyakoyi kritichnoyi shvidkosti inakshe toki sho utvoryuyutsya u polotni ye nedostatnimi dlya pidtrimki jogo masi Cherez ce taki potyagi mayut obladnuvatisya kolesami abo inshimi zasobami ruhu na malih shvidkostyah Dvigun Redaguvati nbsp Principova shema linijnogo dvigunaDokladnishe Linijnij dvigunMaglevi ne mozhut vidshtovhuvatisya kolesami vid zemli tomu dlya yih ruhu vikoristovuyutsya linijni dviguni Takij dvigun ye analogichnim do zvichajnih elektrodviguniv na postijnih magnitah stator yakogo rozrizano i rozpryamleno Vidpovidno rotor mozhe peremishuvatisya lishe v obmezhenij zoni vid pochatku do kincya polotna i nazad U linijnih dvigunah zamist terminiv stator i rotor vikoristovuyutsya termini pervinnij element dlya neruhomogo polotna i vtorinnij element dlya ruhomoyi chastini 10 Perevagi Redaguvati Visoka shvidkist zaraz maglevi mozhut rozvivati shvidkist ponad 600 km god a kitajska China Railway Group zayavlyaye pro testuvannya potyagiv sho budut yizditi na shvidkosti 1000 km god 11 Nizkij shum maglevi tihishi za zvichajni potyagi cherez sho yih mozhna vikoristovuvati u mistah Bezpeka ne zvazhayuchi na veliki shvidkosti shansi na shodzhennya potyagu zi shlyahu znachno menshi dlya magleviv Nizka znoshuvanist u maglevi znachno menshe ruhomih chastin a tomu voni ridshe lamayutsya Vidpovidno zmenshuyetsya cina ekspluataciyi 10 Energoefektivnist cherez nizke tertya vtrati energiyi pri rusi magleva znachno nizhchi nizh u potyaga za tiyeyi zh shvidkosti 10 Ekologichnist maglevi mozhut spisuvatisya u povoroti zi znachno menshim radiusom a takozh legko mozhut buti pidnyati nad zemleyu tomu tehnichnih obmezhen pri budivnictvi shlyahiv znachno menshe i voni mozhut buti prokladeni tak shob yaknajmenshe vplivati na navkolishnye seredovishe 10 Nedoliki Redaguvati Visoka vartist stvorennya ta obslugovuvannya koliyi hocha i mensha za budivnictvo metro Elektromagnitne pole yake stvoryuyetsya magnitnoyu pidviskoyu mozhe viyavitisya shkidlivim dlya brigad potyaga ta navkolishnih meshkanciv 12 Potribna skladna dorozhnya infrastruktura Napriklad strilka dlya magleva yavlyaye soboyu dvi dilyanki dorogi sho zminyuyut odna odnu v zalezhnosti vid napryamku povorotu Tomu malojmovirno sho liniyi magleva budut utvoryuvati rozgaluzheni merezhi z rozvilkami i peretinami Liniyi magleva ne mozhut poyednuvatisya z tradicijnimi zaliznicyami maglev merezha maye buduvatis z nulya Ne zrozumila marketingova nisha magleviv yaki same potrebi voni virishuyut z takih yaki ne mozhut buti virisheni litakami i tradicijnimi shvidkisnimi potyagami 10 Liniyi RedaguvatiDiyuchi Redaguvati Tedzhonskij maglev Buv pobudovanij do Vsesvitnoyi vistavki 1993 roku Zaraz poyednuye Ekspo park i Nacionalnij muzej nauki i tehniki Dovzhina treku 1 km 13 Shanhajskij maglev Najdovsha diyucha liniya 30 5 kilometra Cyu vidstan potyag prohodit za 7 hvilin 20 sekund rozvivayuchi maksimalnu shvidkist u 431 km god Diye z 2004 roku 13 Linimo en liniya poblizu yaponskogo mista Nagoya Bula pobudovana do Vsesvitnoyi vistavki 2005 Maye dovzhinu 8 9 kilometriv i 9 stancij Maksimalna shvidkist potyaga 100 km god Liniya perevozit bilshe 16 tisyach pasazhiriv na dobu 13 Maglev aeroportu Inchhon bezkoshtovnij maglev sho poyednuye aeroport i metro Pracyuye z 2016 roku Dovzhina treku 6 1 km Maye 6 stancij Maksimalna shvidkist potyaga 110 km god 13 Chansha Maglev pershij maglev povnistyu rozroblenij u Kitayi shanhajskij maglev vikoristovuye nimecki potyagi Transrapid Liniya maye dovzhinu 18 55 km i tri stanciyi Maksimalna shvidkist potyaga 100 km god Maglev takozh poyednuye aeroport i metro Pracyuye z 2016 roku 13 Liniya S1 pekinskogo metropolitenu en vidkrita u 2017 roci Mistit 7 stancij i maye zagalnu dovzhinu 8 25 km Maksimalna shvidkist potyaga 110 km god 13 Zakriti Redaguvati Birmingem liniya dovzhinoyu 600 metriv pov yazuvala aeroport i zaliznichnu stanciyu Bula vidkrita u 1984 roci i zakrita u 1995 roci cherez postijni zboyi u elektrichnih sistemah 14 M Bahn en liniya z troh stancij dovzhinoyu v 1 kilometr sho zapovnyuvala transportnu lakunu sho utvorilasya pislya budivnictva Berlinskogo muru Liniya testovo pracyuvala z 1984 roku a u 1989 roci pochala perevoziti pasazhiriv U 1991 roci pislya padinnya muru liniya vtratila svoyu docilnist i bula zakrita 15 Zaplanovani Redaguvati Po krayinah Redaguvati Kilka linij planuyutsya do budivnictva u SShA zaraz na rivni proyektuvannya 16 Mizhmiski liniyi Atlanta Chattanuga Baltimor Vashington z podalshoyu mozhlivistyu rozshirennya do Nyu Jork Vashington Kaliforniya Nevada konkretni mista she ne virisheni jmovirno Los Anzheles Las Vegas Miskij gromadskij transport Gonolulu Pittsburg San Diyego Venesuela Karakas La Guajra realizaciya malojmovirna Indiya Deli Mumbayi Iran Tegeran Meshhed Yaponiya Tokio Osaka Kitaj Shanhaj Hanchzhou i miska liniya sho poyednuye Shanhajskij aeroport i metro Velika Britaniya London GlazgoMizhnarodni Redaguvati Pan yevropejskij koridor IV visokoshvidkisna liniya sho poyednuye Berlin Drezden Pragu Viden Bratislavu i Budapesht 16 Cascadia Maglev liniya sho maye poyednuvati Portlend SShA i Vankuver Kanada Skasovani Redaguvati Swissmetro zaproponovanij u 1992 roci proyekt sho mav pov yazuvati Bazel Cyurih Bern Lozannu Zhenevu i she kilka velikih shvejcarskih mist Potyagi mali kursuvati na shvidkosti 500 km god po pidzemnih tunelyah z chastkovo vidkachanim z nih povitryam 17 U proyekt bulo investovano bilshe 10 miljoniv dolariv prote u 2009 roci jogo bulo virisheno zakriti 18 Myunhenskij maglev liniya mala protyagnutisya na 30 km vid aeroportu do centru mista Buv rozroblenij potyag Transrapid 09 sho mav kursuvati ciyeyu liniyeyu U 2008 roci proyekt buv zakritij cherez ekonomichnu nedocilnist 19 Maglev Gamburg Berlin Liniya dovzhinoyu 295 km mala pov yazuvati dva velikih nimeckih mista Proyekt pochav realizovuvatisya u 1994 a u 2005 roci jogo bulo zakrito a natomist bulo virisheno pov yazati mista bilsh tradicijnimi shvidkisnimi zaliznicyami 20 Metrorapid 80 kilometrova liniya sho mala pov yazuvati Dyusseldorf i Dortmund Roboti velis z 2000 roku prote u 2003 bulo virisheno sho zvichajna shvidkisna zaliznicya tak samo virishit transportni problemi ale bude znachno deshevshoyu 20 Avariyi na maglevah RedaguvatiU lipni 2011 dva maglevi na shvidkosti 100 km god zitknulisya bilya mista Venchzhou Kitaj Zaginulo 40 lyudej i blizko 200 otrimali travmi 21 U veresni 2006 roku poblizu nimeckogo mistechka Laten maglev z seriyi Transrapid na shvidkosti 170 km god vrizavsya u vagon remontnoyi brigadi sho opinivsya tam cherez pomilku dispetchera V avariyi zaginuli 23 lyudini i 11 bulo vazhko poraneno Cikavo sho navit u takomu zhorstkomu zitknenni potyag ne zijshov z napryamlyayuchoyi yak ce chasto buvaye zi zvichajnimi potyagami 22 U serpni 2006 batareya na maglevi u Shanhayi peregrilasya i zagorilasya cherez sho vagoni zapovnilisya dimom Nihto ne postrazhdav 23 Div takozh RedaguvatiVakuumnij potyag Gravitacijnij potyag HyperloopPrimitki Redaguvati Istoriya prityagatelnosti Arhivovano 18 sichnya 2019 u Wayback Machine ros Letayushij grob Magometa kto eto vydumal Arhivovano 8 listopada 2020 u Wayback Machine ros The Fast Train Experiencing the Maglev Train in Japan Arhivovano 25 sichnya 2021 u Wayback Machine angl a b Transportation Innovation History of Maglev in the World Arhivovano 28 listopada 2020 u Wayback Machine angl Emile Bachelet Arhivovano 18 sichnya 2021 u Wayback Machine angl a b Magiya magnitoplana Rozhdennyj polzat uzhe letaet Arhivovano 19 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros Transrapid Design History Arhivovano 12 listopada 2020 u Wayback Machine angl Introduction to Maglev Monorail Arhivovano 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine angl Sovetskij maglev budushee kotoroe ne sluchilos Arhivovano 9 listopada 2020 u Wayback Machine ros a b v g d e Maglev Magnetic Levitating Trains Arhivovano 27 listopada 2020 u Wayback Machine angl Kitaj sozdaet maglev poezd razgonyayushijsya do 1000 km ch Arhivovano 22 sichnya 2021 u Wayback Machine ros Electromagnetic Fields of High Speed Transportation Systems Arhivovano 27 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl a b v g d e The Six Operational Maglev Lines in 2018 Arhivovano 28 listopada 2020 u Wayback Machine angl The World s First Maglev Lines That No Longer Operate Arhivovano 28 listopada 2020 u Wayback Machine angl The M Bahn The Berlin Monorail Arhivovano 25 listopada 2020 u Wayback Machine angl a b Projects Arhiv originalu za 5 grudnya 2020 Procitovano 6 grudnya 2020 Swissmetro Project Development Status angl Swissmetro signals the end of the line Arhivovano 14 serpnya 2020 u Wayback Machine angl Maglev Project in Munich Cancelled Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 6 grudnya 2020 a b Abandoned Maglev Projects Arhivovano 25 listopada 2020 u Wayback Machine angl China bullet train crash caused by design flaws Arhivovano 8 listopada 2020 u Wayback Machine angl German court rules human error caused 2006 Transrapid crash Arhivovano 19 veresnya 2020 u Wayback Machine angl Fire on Shanghai Maglev Train Worries Germany Arhivovano 20 chervnya 2018 u Wayback Machine angl Posilannya RedaguvatiTransrapid nim Sverhskorostnoj poezd na magnitnoj podveske JR Maglev MLX01 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Maglev Germaniya Transrapid maglev dorogi v Shanhae Yapon maglev Linimo info Fotografii Arhivovano 28 kvitnya 2005 u Wayback Machine nim Maglev IMB International Maglev Board Arhivovano 5 lyutogo 2006 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Maglev amp oldid 37237806