www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маблі Габріе ль Бонно де фр Gabriel Bonnot de Mably 14 березня 1709 17090314 Гренобль тепер деп Ізер Франція 23 квітня 1

Маблі

Габріе́ль Бонно́ де Маблі́ (фр. Gabriel Bonnot de Mably; 14 березня 1709(17090314), Гренобль, тепер деп. Ізер, Франція — 23 квітня 1785, Париж, Франція) — французький філософ, історик і дипломат. Рідний брат філософа Кондільяка і двоюрідний брат філософа-енциклопедиста, фізика, математика д'Аламбера.

Маблі

Біографія Редагувати

Габріель Бонно де Маблі народився 14 березня 1709 року в місті Греноблі.

Отримав освіту в єзуїтському колежі Ліона та Паризькій духовній семінарії Сен-Сюльпіс. Відмовившись від кар'єри церковника, повернувся до Гренобля, де до поч. 40-х років XVIII століття займався самоосвітою.

У період 1742—46 роки Г. Б. де Маблі — секретар міністерства закордонних справ у Парижі.

Решту свого життя присвятив науковій діяльності.

Науковий і філософський доробок Маблі Редагувати

Маблі залишив по собі значну дослідницьку спадщину з історії Давньої Греції і Давнього Риму, Франції, Польщі, європейського права, мистецтва, філософії, історії, моралі тощо.

Основні праці Редагувати

Основні праці Маблі:

  • «Публічне право Європи, що ґрунтується на договорах, починаючи з Вестфальського миру до наших днів» (1748).
  • «Принципи переговорів» (1757).
  • «Про права та обов'язки громадянина» (1758).
  • «Сумніви, запропоновані філософам-економістам з приводу природного і необхідного порядку політичних суспільств» (1768).
  • «Про законодавство, або принципи законів» (1776).
  • «Про вивчення історії» (1778).
  • «Про спосіб писати історію» (1783).
  • «Зауваження про уряд і закони американських штатів» (1784).
  • «Принципи моралі» (1784) та інші.

Ідейні погляди Маблі Редагувати

На думку Маблі основним завданням суспільства є приборкання зла шляхом вгамування пристрастей та охорона природних прав людини. Найголовнішими з цих прав він вважав право на розум, свободу, щастя, гідність і рівність.

За Маблі са́ме для оборони природ, прав на основі договору люди створили державу і політичну владу. Встановлення гуманного владування, призначення правителів, здатних домогтися панування щастя у суспільстві, — не лише право, а й природний обов'язок громадян, оскільки саме добрі громадяни, а не багаті врожаї становлять щастя суспільства.

На відміну від попередників, зокрема Ж.-Ж. Руссо, Маблі доводив, що суспільного договору, за яким народ повністю передав би свої права правителям, ніколи не було. І якщо ці правителі діють не в інтересах суспільства, то посягають на природні права, і народ як єдине джерело верховної влади має право влаштувати опір деспотам і скинути їх. Революції, на думку Маблі, не лише можливі, але й бажані, як і громадянські війни, оскільки оздоровлюють суспільство.

Маблі взагалі вимагав скасування спадкової влади, перебудови суспільства на демократичних засадах. Право на проголошення війни він вважав справою виключно всієї нації, а не окремих посадових осіб. Багато уваги філософ присвятив проблемі соціальної рівності. На його думку, нерівність несе нещастя суспільству, породжує у ньому ненависть, її спричиняють політики і закони. Природа не створювала ні рабів, ані панів, ні привілейованих, ані пригнічених. Першопричина нерівності — приватна власність.

Ідеал Маблі — поміркованість і стриманість, рівність у потребах і споживанні. Багатства і пишноти, на його думку, нівечать людину, суперечать її природній меті, як він писав:

«при них любов до слави, до батьківщини, свободи і законів поступається місцем принизливому інтересу».

Шлях до відродження природної рівності людей Маблі вбачав в усуспільненні майна та у вдосконаленні законодавства. Спільність майна, за мислителем, створить «героїв праці», приведе до побудови держави, в якій одні громадяни не будуть тупішати від злиднів, а інші — від розкошів.

Маблі був упевнений, що чим менше індивіди займатимуться власними багатствами, тим більше вони цікавитимуться загальним благом. Його мрія — збудувати республіку на невідомому острові, «над яким розпростерте чисте небо і по якому тече корисна для здоров'я вода.., республіку, де всі багаті, всі бідні, всі рівні, всі вільні, всі брати і де першим законом була б заборона володіти власністю».

Головним завданням законодавця Маблі вважав відновлення природних прав і свобод громадян, на ґрунті яких вони стануть щасливими; нові закони повинні не примножувати прибутки, а зменшувати потреби, приборкувати та викорінювати честолюбство. Посад, особи у державі, за вченням Маблі, матимуть такі ж самі потреби, як і всі її громадяни. За своїми ідеями та сутністю вчення Маблі належить до утопічного комунізму.

Джерела і література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gabrie l Bonno de Mabli fr Gabriel Bonnot de Mably 14 bereznya 1709 17090314 Grenobl teper dep Izer Franciya 23 kvitnya 1785 Parizh Franciya francuzkij filosof istorik i diplomat Ridnij brat filosofa Kondilyaka i dvoyuridnij brat filosofa enciklopedista fizika matematika d Alambera Mabli Zmist 1 Biografiya 2 Naukovij i filosofskij dorobok Mabli 2 1 Osnovni praci 2 2 Idejni poglyadi Mabli 3 Dzherela i literatura 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiGabriel Bonno de Mabli narodivsya 14 bereznya 1709 roku v misti Grenobli Otrimav osvitu v yezuyitskomu kolezhi Liona ta Parizkij duhovnij seminariyi Sen Syulpis Vidmovivshis vid kar yeri cerkovnika povernuvsya do Grenoblya de do poch 40 h rokiv XVIII stolittya zajmavsya samoosvitoyu U period 1742 46 roki G B de Mabli sekretar ministerstva zakordonnih sprav u Parizhi Reshtu svogo zhittya prisvyativ naukovij diyalnosti Naukovij i filosofskij dorobok Mabli RedaguvatiMabli zalishiv po sobi znachnu doslidnicku spadshinu z istoriyi Davnoyi Greciyi i Davnogo Rimu Franciyi Polshi yevropejskogo prava mistectva filosofiyi istoriyi morali tosho Osnovni praci Redaguvati Osnovni praci Mabli Publichne pravo Yevropi sho gruntuyetsya na dogovorah pochinayuchi z Vestfalskogo miru do nashih dniv 1748 Principi peregovoriv 1757 Pro prava ta obov yazki gromadyanina 1758 Sumnivi zaproponovani filosofam ekonomistam z privodu prirodnogo i neobhidnogo poryadku politichnih suspilstv 1768 Pro zakonodavstvo abo principi zakoniv 1776 Pro vivchennya istoriyi 1778 Pro sposib pisati istoriyu 1783 Zauvazhennya pro uryad i zakoni amerikanskih shtativ 1784 Principi morali 1784 ta inshi Idejni poglyadi Mabli Redaguvati Na dumku Mabli osnovnim zavdannyam suspilstva ye priborkannya zla shlyahom vgamuvannya pristrastej ta ohorona prirodnih prav lyudini Najgolovnishimi z cih prav vin vvazhav pravo na rozum svobodu shastya gidnist i rivnist Za Mabli sa me dlya oboroni prirod prav na osnovi dogovoru lyudi stvorili derzhavu i politichnu vladu Vstanovlennya gumannogo vladuvannya priznachennya praviteliv zdatnih domogtisya panuvannya shastya u suspilstvi ne lishe pravo a j prirodnij obov yazok gromadyan oskilki same dobri gromadyani a ne bagati vrozhayi stanovlyat shastya suspilstva Na vidminu vid poperednikiv zokrema Zh Zh Russo Mabli dovodiv sho suspilnogo dogovoru za yakim narod povnistyu peredav bi svoyi prava pravitelyam nikoli ne bulo I yaksho ci praviteli diyut ne v interesah suspilstva to posyagayut na prirodni prava i narod yak yedine dzherelo verhovnoyi vladi maye pravo vlashtuvati opir despotam i skinuti yih Revolyuciyi na dumku Mabli ne lishe mozhlivi ale j bazhani yak i gromadyanski vijni oskilki ozdorovlyuyut suspilstvo Mabli vzagali vimagav skasuvannya spadkovoyi vladi perebudovi suspilstva na demokratichnih zasadah Pravo na progoloshennya vijni vin vvazhav spravoyu viklyuchno vsiyeyi naciyi a ne okremih posadovih osib Bagato uvagi filosof prisvyativ problemi socialnoyi rivnosti Na jogo dumku nerivnist nese neshastya suspilstvu porodzhuye u nomu nenavist yiyi sprichinyayut politiki i zakoni Priroda ne stvoryuvala ni rabiv ani paniv ni privilejovanih ani prignichenih Pershoprichina nerivnosti privatna vlasnist Ideal Mabli pomirkovanist i strimanist rivnist u potrebah i spozhivanni Bagatstva i pishnoti na jogo dumku nivechat lyudinu superechat yiyi prirodnij meti yak vin pisav nbsp pri nih lyubov do slavi do batkivshini svobodi i zakoniv postupayetsya miscem prinizlivomu interesu nbsp Shlyah do vidrodzhennya prirodnoyi rivnosti lyudej Mabli vbachav v ususpilnenni majna ta u vdoskonalenni zakonodavstva Spilnist majna za mislitelem stvorit geroyiv praci privede do pobudovi derzhavi v yakij odni gromadyani ne budut tupishati vid zlidniv a inshi vid rozkoshiv Mabli buv upevnenij sho chim menshe individi zajmatimutsya vlasnimi bagatstvami tim bilshe voni cikavitimutsya zagalnim blagom Jogo mriya zbuduvati respubliku na nevidomomu ostrovi nad yakim rozprosterte chiste nebo i po yakomu teche korisna dlya zdorov ya voda respubliku de vsi bagati vsi bidni vsi rivni vsi vilni vsi brati i de pershim zakonom bula b zaborona voloditi vlasnistyu Golovnim zavdannyam zakonodavcya Mabli vvazhav vidnovlennya prirodnih prav i svobod gromadyan na grunti yakih voni stanut shaslivimi novi zakoni povinni ne primnozhuvati pributki a zmenshuvati potrebi priborkuvati ta vikorinyuvati chestolyubstvo Posad osobi u derzhavi za vchennyam Mabli matimut taki zh sami potrebi yak i vsi yiyi gromadyani Za svoyimi ideyami ta sutnistyu vchennya Mabli nalezhit do utopichnogo komunizmu Dzherela i literatura RedaguvatiMabli Gabriel Bonno de Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 353 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Mironenko O M Prava i svobodi lyudini u tvorah francuzkih prosvititeliv i utopistiv XVIII st K 1995 Collection complete des ceuvres v 1 15 Paris 1794 95 fr Izbr proizvedeniya M Leningrad 1950 ros Posilannya RedaguvatiMabli Arhivovano 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 540 ISBN 966 7492 03 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mabli amp oldid 35282840