Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського — музей у місті Полтава, експозиція якого присвячена життю і творчості першого класика нової української літератури Івана Петровича Котляревського. Будівлю музею внесено до Списку пам'яток архітектури національного значення.
| Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського | |
|---|---|
| | |
| 49°34′44″ пн. ш. 34°33′37″ сх. д. / 49.5791417° пн. ш. 34.5604500° сх. д.Координати: 49°34′44″ пн. ш. 34°33′37″ сх. д. / 49.5791417° пн. ш. 34.5604500° сх. д. | |
| Тип | літературнийd пам'ятка архітектури[d] і історичний |
| Присвячено | Іван Котляревський |
| Країна | Україна |
| Розташування | Україна Полтава |
| Адреса | 36000 Першотравневий проспект, 18 |
| Засновник | Рада міністрів УРСР |
| Засновано | 1950 |
| Відкрито | 28 вересня 1952 р. |
| Фонд | 6157 експонатів |
| Відвідувачі | понад 32 000 щорічно |
| Директор | Яременко Руслан Миколайович |
| Сайт | ipkotlyarevsky.narod.ru |
| Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського (Україна) | |
Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського у Вікісховищі |
Історія відкриття Редагувати
Музей відкрито у вересні 1952 року у старовинному будинку, який, за переказами, належав відомому поету і драматургу В. В. Капністу. Цьому передувала постанова Ради Міністрів Української РСР про заснування Літературно-меморіального музею І. П. Котляревського в Полтаві від 1950 року. Експозиція створювалася протягом двох років, і 28 вересня 1952 року музей уперше відчинив двері для відвідувачів.
Художником-оформлювачем був Б. О. Головко
Експозиція Редагувати
Музейна колекція розміщена у семи експозиційних залах, один із яких — виставковий. Відвідувачі музею, окрім знайомства з основною експозицією, завдяки останньому мають унікальну можливість побачити творчі новинки сучасних полтавських митців. Велика кількість різноманітних матеріалів, систематизованих за тематико-хронологічним принципом, розповідає про життєвий і творчий шлях славетного полтавця, засновника нової української літератури, автора «Енеїди», п'єс «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» Івана Котляревського. У музеї зберігаються рукописний архів поета, переданий Санкт-Петербурзькою публічною бібліотекою ім. М. Салтикова-Щедріна, його особисті речі, чисельна бібліотека прижиттєвих і пізніших видань письменника XVIII-XIX століть, твори образотворчого мистецтва.
У чотирьох залах зібрано матеріали про життєвий і творчий шлях І. П. Котляревського, два наступні розповідають про вшанування пам'яті поета. Серед унікальних експонатів музею — перше прижиттєве видання поеми «Енеїда» 1798 року, а також раритетне друге видання 1808 року, цінне тим, що було в особистій бібліотеці господаря. Окремий зал присвячено історії створення і виходу в світ поеми «Енеїда». Глибоко висвітлено службову і громадську діяльність І. Котляревського на посадах наглядача Будинку виховання дітей збіднілих дворян, попечителя Полтавських благодійних закладів, директора першого стаціонарного театру Полтави.
Діяльність Редагувати
Із перших днів існування музей проводить велику роботу з дослідження невідомих сторінок життя і творчості свого славного земляка. Наукові пошуки співробітників музею втілились у «Наукових записках», які музей регулярно публікував у 50–60-ті роки. Вони стали вагомим словом у котляревськознавстві.
І нині, продовжуючи традиції попередників, наукові працівники музею беруть активну участь у наукових конференціях літературознавчого та краєзнавчого напрямів, творчо співпрацюють з ученими та перекладачами з Грузії, Польщі, Італії, підтримують тісні зв'язки з культурними товариствами українців Росії (Татарстан, Єкатеринбург). Музей також постійно проводить літературно-музичні вечори, презентації нових видань, зустрічі з письменниками та науковцями.
Для учнівської молоді у музеї працюють два лекторії — літературознавчий та народознавчий, розроблено план етнографічної просвіти для учнів профтехучилищ. Щорічно талановитій учнівській молоді музей присуджує літературну премію імені Івана Котляревського за найкращий поетично-гумористичний твір. Все це допомагає дітям найкраще пізнати історію рідного краю.
Ще одним важливим напрямом роботи музей вважає пропаганду творчого доробку сучасних полтавських митців, надаючи виставкові площі молодим полтавським талантам — художникам, майстрам ужиткового мистецтва, колекціонерам.