Ліні́йні систе́ми (рос. линейные системы; англ. linear systems; нім. lineare Systeme n pl) — коливальні системи, властивості та характеристики яких (пружність, маса, коефіцієнт тертя, ємність та індуктивність тощо) зберігаються при зміні стану системи, тобто не залежать від зміщень, швидкостей, напруг, струмів і т. д.
Зокрема це ідеалізовані системи, рух нафти чи води в яких задовольняє принципу суперпозиції і описується лінійними диференціальними рівняннями.
До лінійних систем належать всі види суцільних середовищ (газ, рідина, тверде тіло, плазма) при поширенні в них хвильових збурень малої амплітуди, коли параметри, які характеризують ці середовища (густина, пружність, провідність і т. д.), можна вважати постійними, незалежними від амплітуд хвиль. Спрощення системи, яке призводить її до лінійної системи, називають лінеаризацією.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.