www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лінійні кораблі класу Саут Дакота 1920 Саут Дакота стала першим кораблем класу у серії з шести американських лінкорів як

Лінійні кораблі класу «Саут Дакота» (1920)

«Саут Дакота» стала першим кораблем класу у серії з шести американських лінкорів, які було закладено в 1920, але не були закінчені. Вони були останніми дредноутами створені за Морським актом від 1916, але через Вашингтонську морську угоду будівництво було зупинено коли вони були готові на одну третину. Вони повинні були стати найдовшими, найбільше озброєними та броньованими лінкорами ВМС США і, розроблені для досягнення швидкості в 23 вузла, були розроблені для перевищення 21-вузлової стандартної швидкості, щоб наздогнати швидкі кораблі основних суперників, Королівських ВМС Великої Британії та Імперського флоту Японії. З такими параметрами і додатковою артилерією вони сильно відрізнялися від стандартних лінкорів ВМС США, які були в той час на озброєнні у п'яти різних класах. Хоча новий клас мав стандартні містки, решітчасті щогли та збільшену кількість гармат, що практикувалося у той час в ВМС США. Основним обмеженням було те, що кораблі повинні були проходити через Панамський канал.

Лінкори класу «Саут Дакота»
Модель лінкора класу «Саут Дакота»
Історія
Оператор:  Військово-морські сили США
Будівник:
Вартість: $21,000,000 (ліміт витрат)
Основні характеристики
Тип: Лінійний корабель
Водотоннажність:
  • Стандартна: 41 400 long tons (42 100 t)
  • Проєктна: 43 200 long tons (43 900 t)
  • Повна: 47 000 long tons (47 800 t)
Довжина:

684 ft (208 m) повна

660 ft (200 m) по ватерлінії
Ширина: 106 ft (32 m)
Осадка: 33 ft (10 m) (проєктна)
Двигуни:
Швидкість: 23 вузли (43 км/год)
Дальність
плавання:		 15000 км при швидкості 10 вузлів (19 км/год)
Екіпаж: 137 офіцерів, 1404 матросів, 75 морпіхів
Озброєння:
  • 12 × гармат 16"/50 Mark 2 (4×3)
  • 16 × гармат 6"/53 Mark 13
  • 4 × гармати 3"/50 (подвійного призначення)
  • 4 × 6-pounder гармати Гочкіса (салютні гармати)
  • 2 × 21 inch (533 мм) ТАs
Бронювання:
  • Броньовий пояс: 8–13,5 in (203–343 mm)
  • Барбети: 4,5–13,5 in (114–343 mm)
  • Башта face: 18 in (457 mm)
  • Борти башти: 9–10 in (229–254 mm)
  • Дах башти: 5 in (127 mm)
  • Корма башти: 9 in (229 mm)
  • Бойова рубка: 8–16 in (203–406 mm)
  • Палуба: 3,5–6 in (89–152 mm)
  • Перегородки: 8–13,5 in (203–343 mm)
  • Верхні димарі: 9–13,5 in (229–343 mm)
  • Додаткове озброєння: бронювання відсутнє

Будівництво «Саут Дакота» було ухвалено 4 березня 1917, але роботи було призупинено, щоб ВМС США могли опрацювати і використати інформацію, яку отримали після Ютландської битви 1916 року. Потім роботи відклали через будівництво есмінців та інших малих суден, які  були потрібні для боротьби з німецькими субмаринами у Північній Атлантиці. Тому будівництво було розпочато у 1920. Після Вашингтонської морської угоди було накладено обмеження на тоннаж та розмір лінкорів ВМС США у 35,000 тонн, будівництво було зупинено 8 лютого 1922. Незавершені корпуси (готові на 30%) були списані у 1923, броньові плити, які вже були заготовлені, залишилися в резерві на верфі до Другої світової війни. Так, наприклад, 40- та 50-тонні бронеплити, які призначалися для Монтани у 1941 або 42 були направлені до Панамського каналу для посилення захисту. 16" гармати були передані армії США для використання у береговій артилерії.

Проєкт ред.

Проєктні характеристики класу «Саут Дакота» були схожі на лінкори класів «Теннессі» та «Колорадо». Збільшення кількості основних гармат було продовженням практики ВМС США починаючи з епохи дредноутів. Як Tennessee та Colorado, вони повинні були отримати стандартні ходові містки та решітчасті щогли. Хоча Норман Фрідман і описує Південні Дакоти як продовження серії лінкорів США, яку було розпочато класом Невада, вони мали більші розміри, швидкість та допоміжну артилерію ніж стандартні лінкори. Єдине, що залишилося спільним з іншими класами це можливість проходити Панамським каналом. Цієї політики притримувалися, щоб зберегти час який потрібен був великим бойовим кораблям щоб перейти з Тихого до Атлантичного океану або навпаки.

Загальні розміри ред.

Довжина Південної Дакоти становила 208 метрів, ширина 32 метри, а водотоннажність становила 43200 тонн.

Силова установка ред.

На цьому класі лінкорів було використано турбо-електричну силову установку, яку вперше ВМС США використало на лінкорах класу Нью-Мексико. Це дозволило вирішити одну проблему, оскільки американські компанії лише починали випуск дуже великих редукторів які були для таких великих кораблів. Зникла потреба у додатковій турбіні в кормі для включення заднього ходу, тепер було потрібно лише перемкнути електромотори на реверс. Це також дозволило використовувати для реверса повну потужність корабля, що було не можливо при використанні звичайних турбін (реверсна турбіна рідко була більшою за основні турбіни). Турбіни могли працювати на оптимальній швидкості, не залежно від швидкості гвинта, для економії палива. Крім того, можна було рознести механізми, щоб зменшити шкоду від торпедних атак. З іншого боку турбіни були важчими та більшими, ніж турбіни з редукторами, крім того існувала небезпека ураження екіпажу струмом високої напруги. Крім того, не зважаючи на спроби доброї ізоляції, захист від вологи або затоплення (в бою або з інших причин) був недостатнім.

На «Саут Дакота» два турбогенератори (General Electric для Індіани та Монтани, Westinghouse для інших) були з'єднані з двома генераторами змінного струму з напругою 28 000 кВА та 5000 вольт. Вони живили чотири електричних мотори, один на гвинтовий вал, кожний потужністю 15 00 к.с. постійного струму (DC). Шістнадцять водотрубних котлів, кожний в окремому відсіку, були поєднані з турбінними відсіками для подачі на генератори. З загальною потужністю 60000 кінських сил (EHP) максимальна швидкість повинна була складати 23 вузли (43 км/год).

16-inch/50 гармати на експозиції на військово-морській верфі у Вашингтоні.

Озброєння ред.

Головні гармати ред.

На «Саут Дакота» планувалося встановити дванадцять гармат 16"/50 Mark 2 у чотирьох тригарматних баштах. Вони стріляли снарядами вагою 950 кг, такими як і гармати Mark 1 лінкорів класу Colorado з дулової швидкістю у 810 м/с на ефективну відстань у 40 800 м при максимальному куті підвищення у 46 градусів. Гармати Mark 2 не було встановлено на жодний корабель; пізніше гармати калібру 16"/50 використали на лінкорах класу Айова, але це були легші гармати проєкту Mark 7. Зі скасуванням проєктів Південна Дакота та Лексінгтон, існуючи гармати було передано армії і використано у берегових батареях для заміни більш важких та більш дорогих гармат калібру 16"/50 M1919.

Додаткові гармати ред.

Додаткове озброєння складалося з шістнадцяти гармат калібру 6"/53. Дванадцять з них було змонтовано на установках 13 в неброньованих казематах; інші були встановлені відкрито на палубі надбудови. Це був відхід від гармат калібру 5"/51 які використовували на лінкорах ВМС США класу Флорида з 1908. Гармати 6"/53 могли стріляти снарядами вагою 48 кг при швидкості 910 м/с на максимальну відстань 19000 метрів при максимальному куті підвищення у 20 градусів. Їх встановили на крейсери класу Омаха, після скасування проєкту за умовами Вашингтонського договору, а також на кількох великих субмаринах побудованих протягом 1920-х років. Пізніше легкі крейсери використовували схожі, але більш потужні гармати калібру 6"/47.

Броня ред.

Згідно з Зігфрідом Брейєром, захисна система лінкорів класу Південна Дакота була розроблена на 50 відсотків міцнішою ніж у лінійного крейсера HMS Hood. Броньовий пояс був не суцільний і мав товщину у 340 мм. Верхня броньова палуба мала товщину 64-89 мм і спиралася на верхній край броньового поясу. Нижче на одну палубу знаходився другий броньовий пояс товщиною 38-64 мм. Носові та кормові поперечні перегородки товщиною 340 мм прикривали механізми та артилерійські погреби. За ними броньова палуба простягалася в ніс та корму і мали товщину 150 мм. В носі верхня броньова палуба мала товщину у 89 мм. Димарі бронювалися на висоту однієї палуби від верхньої броньової палуби і мали товщину 340 мм13,5 inches (340 mm)

Значним був і бронезахист головних гармат. Барбети мали броню в 340 мм над верхньою броньовою палубою та 140 мм звідти до нижньої броньової палуби. Баштові кільця були також броньовані і мали товщину в 340 мм. Фронтальна броня башти мала товщину 457 мм, борти 230-250 мм, дах 130 мм, а задня стінка 230 мм. Бойова рубка мала броню товщиною у 406 мм з переду та боків і 200 мм згори. Підводний захист був довший ніж у лінкорів класу Колорадо, але побудований був за тим же принципом, з трьома броньованими перегородками товщиною 19 мм від нижньої бронепалуби до дна і від носової до кормової поперечних бронеперегородок.

Кораблі класу ред.

Назва No. корпусу Верф Закладено Призупинено Скасовано % завершено Списано
«Саут Дакота» BB-49 New York Naval Shipyard 15 березня 1920 8 лютого 1922 17 серпня 1922 38.5% 10 листопада 1923
Продано на брухт 25 жовтня 1923 компанії Steel Scrap Co., Philadelphia, Penn. Утилізація завершена 15 листопада 1924.
«Індіана» BB-50 New York Naval Shipyard 1 листопада 1920 8 лютого 1922 17 серпня 1922 34.7% 25 жовтня 1923
Утилізовано на стапелі.
«Монтана» BB-51 Mare Island Naval Shipyard 1 вересня 1920 8 лютого 1922 17 серпня 1922 27.6% 24 серпня 1923
Продано на брухт 25 жовтня 1923 компанії Learner and Rosenthal, Oakland, Cali.
«Норт Керолайна» BB-52 Norfolk Naval Shipyard 12 січня 1920 8 лютого 1922 17 серпня 1922 36.7% 10 листопада 1923
Продано на брухт 25 жовтня 1923.
«Айова» BB-53 Newport News Shipbuilding 17 травня 1920 8 лютого 1922 17 серпня 1923 31.8%
Продано на брухт 8 листопада 1923.
«Массачусетс» BB-54 Fore River Shipyard 4 квітня 1921 8 лютого 1922 17 серпня 1923 11.0% 10 листопада 1923
Продано на брухт 8 листопада 1923 компанії Steel Scrap Co., Philadelphia, Penn.

Назви п'яти запланованих кораблів класу Південна Дакота було використано для швидких лінкорів ВМС США які були побудовані наприкінці 1930-х та вступили в стрій після вступу США у Другу світову війну:

  • Південна Дакота — клас Південна Дакота (1939)
  • Індіана — клас Південна Дакота (1939)
  • Північна Кароліна — клас «Норт Керолайна»
  • Айова — клас Айова
  • Массачусетс — клас '«Саут Дакота» (1939)

Шостий, Montana, повинен був стати головним судном класу. Але роботи над кораблями було скасовано.

Примітки ред.

  1. Ships' Data, (1921), p. 32.
  2. Gardiner та Gray, (1985), p. 118.
  3. ↑ Ships' Data, (1921), pp. 26-27.
  4. Ships' Data, (1921), p. 25.
  5. Ships' Data, (1921), p. 31.
  6. ↑ Ships' Data, (1921), p. 30.
  7. Ireland, (1996), p. 168.
  8. ↑ Breyer, (1973), p. 232.
  9. ↑ Breyer, (1973), pp. 232–3.
  10. Czarnecki, Joseph (1 лютого 2001). . NavWeaps.com. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 30 квітня 2012. 
  11. Breyer, (1973), p. 193.
  12. Anderson та Baker, (1977), p. 311–12.
  13. Breyer, (1973), p. 218.
  14. Hone, (2011), p. 21.
  15. Breyer, (1973), p. 232–33.
  16. Breyer, (1973), pp. 189, 232.
  17. 16-inch Gun Technical Data. Geocities.com. Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 4 квітня 2009. 
  18. Campbell, (1985), pp. 132–3.
  19. DiGiulian, Tony (8 лютого 2008). United States of America 6"/53 (15.2 cm) Marks 12, 14, 15 and 18. NavWeaps.com. оригіналу за 30 червня 2011. Процитовано 21 липня 2011. 
  20. Fairfield, (1921), p. 156.
  21. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  22. . Navsource.org. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  23. . Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  24. . Navsource.org. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  25. . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 25 липня 2014. 
  26. Cressman, Robert J. . Navsource.org. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  27. . Архів оригіналу за 18 листопада 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  28. . Navsource.org. Архів оригіналу за 30 червня 2001. Процитовано 25 липня 2014. 
  29. . Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 25 липня 2014. 
  30. . Navsource.org. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  31. . Архів оригіналу за 10 червня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 
  32. . Navsource.org. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 25 липня 2014. 

Джерела ред.

  • Anderson, Richard M.; Baker, Arthur D. III (1977). CV-2 Lex and CV-3 Sara. Warship International (Toledo, OH: International Naval Research Organization) XIV (4): 291–328. ISSN 0043-0374. 
  • Breyer, Siegfried (1973). Battleships and Battle Cruisers, 1905-1970: Historical Development of the Capital Ship. Translated by Alfred Kurti. London: Macdonald and Jane's. ISBN 0-356-04191-3. 
  • Campbell, John (1985). Naval Weapons of World War Two. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-459-4. 
  • Fairfield, Arthur P., ред. (1921). Naval Ordnance. The Lord Baltimore Press. OCLC 9209041. 
  • Gardiner, Robert; Gray, Randal, ред. (1985). Conway's All the World's Fighting Ships: 1906–1921. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-907-3. 
  • Ireland, Bernard, ред. (1996). Jane's Battleships of the 20th Century. London: HarperCollins. ISBN 0-00-470997-7. 
  • . United States Navy. 1 липня 1921. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 26 червня 2018. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Saut Dakota stala pershim korablem klasu u seriyi z shesti amerikanskih linkoriv yaki bulo zakladeno v 1920 ale ne buli zakincheni Voni buli ostannimi drednoutami stvoreni za Morskim aktom vid 1916 ale cherez Vashingtonsku morsku ugodu budivnictvo bulo zupineno koli voni buli gotovi na odnu tretinu 7 Voni povinni buli stati najdovshimi najbilshe ozbroyenimi ta bronovanimi linkorami VMS SShA i rozrobleni dlya dosyagnennya shvidkosti v 23 vuzla buli rozrobleni dlya perevishennya 21 vuzlovoyi standartnoyi shvidkosti shob nazdognati shvidki korabli osnovnih supernikiv Korolivskih VMS Velikoyi Britaniyi ta Imperskogo flotu Yaponiyi Z takimi parametrami i dodatkovoyu artileriyeyu voni silno vidriznyalisya vid standartnih linkoriv VMS SShA yaki buli v toj chas na ozbroyenni u p yati riznih klasah Hocha novij klas mav standartni mistki reshitchasti shogli ta zbilshenu kilkist garmat sho praktikuvalosya u toj chas v VMS SShA Osnovnim obmezhennyam bulo te sho korabli povinni buli prohoditi cherez Panamskij kanal Linkori klasu Saut Dakota Model linkora klasu Saut Dakota IstoriyaOperator Vijskovo morski sili SShABudivnik New York Naval Shipyard Mare Island Naval Shipyard Norfolk Naval Shipyard Newport News Shipbuilding Bethlehem Shipbuilding CorporationVartist 21 000 000 limit vitrat 1 Osnovni harakteristiki 2 Tip Linijnij korabelVodotonnazhnist Standartna 41 400 long tons 42 100 t Proyektna 43 200 long tons 43 900 t Povna 47 000 long tons 47 800 t Dovzhina 684 ft 208 m povna 660 ft 200 m po vaterliniyiShirina 106 ft 32 m Osadka 33 ft 10 m proyektna Dviguni 12 kotliv 60000 k s 3 Pivdenna Dakota Indiana Ajova White Forster 3 Montana Pivnichna Karolina Bureau express 3 Massachusets Yarrow 3 4 Westinghouse parovi elektrichni turbini BB 49 BB 52 3 4 General Electric parovi elektrichni turbini BB 53 BB 54 3 4 gvinti 3 Shvidkist 23 vuzli 43 km god 4 Dalnistplavannya 15000 km pri shvidkosti 10 vuzliv 19 km god Ekipazh 137 oficeriv 1404 matrosiv 75 morpihiv 5 Ozbroyennya 12 garmat 16 50 Mark 2 4 3 6 16 garmat 6 53 Mark 13 6 4 garmati 3 50 podvijnogo priznachennya 6 4 6 pounder garmati Gochkisa salyutni garmati 6 2 21 inch 533 mm TAs 6 Bronyuvannya Bronovij poyas 8 13 5 in 203 343 mm Barbeti 4 5 13 5 in 114 343 mm Bashta face 18 in 457 mm Borti bashti 9 10 in 229 254 mm Dah bashti 5 in 127 mm Korma bashti 9 in 229 mm Bojova rubka 8 16 in 203 406 mm Paluba 3 5 6 in 89 152 mm Peregorodki 8 13 5 in 203 343 mm Verhni dimari 9 13 5 in 229 343 mm Dodatkove ozbroyennya bronyuvannya vidsutnyeBudivnictvo Saut Dakota bulo uhvaleno 4 bereznya 1917 ale roboti bulo prizupineno shob VMS SShA mogli opracyuvati i vikoristati informaciyu yaku otrimali pislya Yutlandskoyi bitvi 1916 roku Potim roboti vidklali cherez budivnictvo esminciv ta inshih malih suden yaki buli potribni dlya borotbi z nimeckimi submarinami u Pivnichnij Atlantici Tomu budivnictvo bulo rozpochato u 1920 Pislya Vashingtonskoyi morskoyi ugodi bulo nakladeno obmezhennya na tonnazh ta rozmir linkoriv VMS SShA u 35 000 tonn budivnictvo bulo zupineno 8 lyutogo 1922 Nezaversheni korpusi gotovi na 30 buli spisani u 1923 bronovi pliti yaki vzhe buli zagotovleni zalishilisya v rezervi na verfi do Drugoyi svitovoyi vijni Tak napriklad 40 ta 50 tonni bronepliti yaki priznachalisya dlya Montani u 1941 abo 42 buli napravleni do Panamskogo kanalu dlya posilennya zahistu 8 16 garmati buli peredani armiyi SShA dlya vikoristannya u beregovij artileriyi Zmist 1 Proyekt 1 1 Zagalni rozmiri 1 2 Silova ustanovka 1 3 Ozbroyennya 1 3 1 Golovni garmati 1 3 2 Dodatkovi garmati 1 4 Bronya 2 Korabli klasu 3 Primitki 3 1 Dzherela 4 PosilannyaProyekt red Proyektni harakteristiki klasu Saut Dakota buli shozhi na linkori klasiv Tennessi ta Kolorado Zbilshennya kilkosti osnovnih garmat bulo prodovzhennyam praktiki VMS SShA pochinayuchi z epohi drednoutiv Yak Tennessee ta Colorado voni povinni buli otrimati standartni hodovi mistki ta reshitchasti shogli 9 Hocha Norman Fridman i opisuye Pivdenni Dakoti yak prodovzhennya seriyi linkoriv SShA yaku bulo rozpochato klasom Nevada voni mali bilshi rozmiri shvidkist ta dopomizhnu artileriyu nizh standartni linkori 10 Yedine sho zalishilosya spilnim z inshimi klasami ce mozhlivist prohoditi Panamskim kanalom Ciyeyi politiki pritrimuvalisya shob zberegti chas yakij potriben buv velikim bojovim korablyam shob perejti z Tihogo do Atlantichnogo okeanu abo navpaki 8 Zagalni rozmiri red Dovzhina Pivdennoyi Dakoti stanovila 208 metriv shirina 32 metri a vodotonnazhnist stanovila 43200 tonn 11 Silova ustanovka red Na comu klasi linkoriv bulo vikoristano turbo elektrichnu silovu ustanovku yaku vpershe VMS SShA vikoristalo na linkorah klasu Nyu Meksiko Ce dozvolilo virishiti odnu problemu oskilki amerikanski kompaniyi lishe pochinali vipusk duzhe velikih reduktoriv yaki buli dlya takih velikih korabliv Znikla potreba u dodatkovij turbini v kormi dlya vklyuchennya zadnogo hodu teper bulo potribno lishe peremknuti elektromotori na revers Ce takozh dozvolilo vikoristovuvati dlya reversa povnu potuzhnist korablya sho bulo ne mozhlivo pri vikoristanni zvichajnih turbin reversna turbina ridko bula bilshoyu za osnovni turbini Turbini mogli pracyuvati na optimalnij shvidkosti ne zalezhno vid shvidkosti gvinta dlya ekonomiyi paliva Krim togo mozhna bulo roznesti mehanizmi shob zmenshiti shkodu vid torpednih atak Z inshogo boku turbini buli vazhchimi ta bilshimi nizh turbini z reduktorami krim togo isnuvala nebezpeka urazhennya ekipazhu strumom visokoyi naprugi Krim togo ne zvazhayuchi na sprobi dobroyi izolyaciyi zahist vid vologi abo zatoplennya v boyu abo z inshih prichin buv nedostatnim 12 13 14 Na Saut Dakota dva turbogeneratori General Electric dlya Indiani ta Montani Westinghouse dlya inshih buli z yednani z dvoma generatorami zminnogo strumu z naprugoyu 28 000 kVA ta 5000 volt Voni zhivili chotiri elektrichnih motori odin na gvintovij val kozhnij potuzhnistyu 15 00 k s postijnogo strumu DC Shistnadcyat vodotrubnih kotliv kozhnij v okremomu vidsiku buli poyednani z turbinnimi vidsikami dlya podachi na generatori Z zagalnoyu potuzhnistyu 60000 kinskih sil EHP maksimalna shvidkist povinna bula skladati 23 vuzli 43 km god 15 nbsp 16 inch 50 garmati na ekspoziciyi na vijskovo morskij verfi u Vashingtoni Ozbroyennya red Golovni garmati red Na Saut Dakota planuvalosya vstanoviti dvanadcyat garmat 16 50 Mark 2 u chotiroh trigarmatnih bashtah Voni strilyali snaryadami vagoyu 950 kg takimi yak i garmati Mark 1 linkoriv klasu Colorado z dulovoyi shvidkistyu u 810 m s na efektivnu vidstan u 40 800 m 16 pri maksimalnomu kuti pidvishennya u 46 gradusiv Garmati Mark 2 ne bulo vstanovleno na zhodnij korabel piznishe garmati kalibru 16 50 vikoristali na linkorah klasu Ajova ale ce buli legshi garmati proyektu Mark 7 Zi skasuvannyam proyektiv Pivdenna Dakota ta Leksington isnuyuchi garmati bulo peredano armiyi i vikoristano u beregovih batareyah dlya zamini bilsh vazhkih ta bilsh dorogih garmat kalibru 16 50 M1919 17 Dodatkovi garmati red Dodatkove ozbroyennya skladalosya z shistnadcyati garmat kalibru 6 53 Dvanadcyat z nih bulo zmontovano na ustanovkah 13 v nebronovanih kazematah inshi buli vstanovleni vidkrito na palubi nadbudovi 8 Ce buv vidhid vid garmat kalibru 5 51 yaki vikoristovuvali na linkorah VMS SShA klasu Florida z 1908 Garmati 6 53 mogli strilyati snaryadami vagoyu 48 kg pri shvidkosti 910 m s na maksimalnu vidstan 19000 metriv pri maksimalnomu kuti pidvishennya u 20 gradusiv Yih vstanovili na krejseri klasu Omaha pislya skasuvannya proyektu za umovami Vashingtonskogo dogovoru a takozh na kilkoh velikih submarinah pobudovanih protyagom 1920 h rokiv Piznishe legki krejseri vikoristovuvali shozhi ale bilsh potuzhni garmati kalibru 6 47 18 19 20 Bronya red Zgidno z Zigfridom Brejyerom zahisna sistema linkoriv klasu Pivdenna Dakota bula rozroblena na 50 vidsotkiv micnishoyu nizh u linijnogo krejsera HMS Hood Bronovij poyas buv ne sucilnij i mav tovshinu u 340 mm Verhnya bronova paluba mala tovshinu 64 89 mm i spiralasya na verhnij kraj bronovogo poyasu Nizhche na odnu palubu znahodivsya drugij bronovij poyas tovshinoyu 38 64 mm Nosovi ta kormovi poperechni peregorodki tovshinoyu 340 mm prikrivali mehanizmi ta artilerijski pogrebi Za nimi bronova paluba prostyagalasya v nis ta kormu i mali tovshinu 150 mm V nosi verhnya bronova paluba mala tovshinu u 89 mm Dimari bronyuvalisya na visotu odniyeyi palubi vid verhnoyi bronovoyi palubi i mali tovshinu 340 mm13 5 inches 340 mm 9 Znachnim buv i bronezahist golovnih garmat Barbeti mali bronyu v 340 mm nad verhnoyu bronovoyu paluboyu ta 140 mm zvidti do nizhnoyi bronovoyi palubi Bashtovi kilcya buli takozh bronovani i mali tovshinu v 340 mm Frontalna bronya bashti mala tovshinu 457 mm borti 230 250 mm dah 130 mm a zadnya stinka 230 mm Bojova rubka mala bronyu tovshinoyu u 406 mm z peredu ta bokiv i 200 mm zgori Pidvodnij zahist buv dovshij nizh u linkoriv klasu Kolorado ale pobudovanij buv za tim zhe principom z troma bronovanimi peregorodkami tovshinoyu 19 mm vid nizhnoyi bronepalubi do dna i vid nosovoyi do kormovoyi poperechnih broneperegorodok 9 Korabli klasu red Nazva No korpusu Verf Zakladeno Prizupineno Skasovano zaversheno Spisano Saut Dakota BB 49 21 22 New York Naval Shipyard 15 bereznya 1920 8 lyutogo 1922 17 serpnya 1922 38 5 10 listopada 1923Prodano na bruht 25 zhovtnya 1923 kompaniyi Steel Scrap Co Philadelphia Penn Utilizaciya zavershena 15 listopada 1924 Indiana BB 50 23 24 New York Naval Shipyard 1 listopada 1920 8 lyutogo 1922 17 serpnya 1922 34 7 25 zhovtnya 1923Utilizovano na stapeli Montana BB 51 25 26 Mare Island Naval Shipyard 1 veresnya 1920 8 lyutogo 1922 17 serpnya 1922 27 6 24 serpnya 1923Prodano na bruht 25 zhovtnya 1923 kompaniyi Learner and Rosenthal Oakland Cali Nort Kerolajna BB 52 27 28 Norfolk Naval Shipyard 12 sichnya 1920 8 lyutogo 1922 17 serpnya 1922 36 7 10 listopada 1923Prodano na bruht 25 zhovtnya 1923 Ajova BB 53 29 30 Newport News Shipbuilding 17 travnya 1920 8 lyutogo 1922 17 serpnya 1923 31 8 Prodano na bruht 8 listopada 1923 Massachusets BB 54 31 32 Fore River Shipyard 4 kvitnya 1921 8 lyutogo 1922 17 serpnya 1923 11 0 10 listopada 1923Prodano na bruht 8 listopada 1923 kompaniyi Steel Scrap Co Philadelphia Penn Nazvi p yati zaplanovanih korabliv klasu Pivdenna Dakota bulo vikoristano dlya shvidkih linkoriv VMS SShA yaki buli pobudovani naprikinci 1930 h ta vstupili v strij pislya vstupu SShA u Drugu svitovu vijnu Pivdenna Dakota klas Pivdenna Dakota 1939 Indiana klas Pivdenna Dakota 1939 Pivnichna Karolina klas Nort Kerolajna Ajova klas Ajova Massachusets klas Saut Dakota 1939 Shostij Montana povinen buv stati golovnim sudnom klasu Ale roboti nad korablyami bulo skasovano Primitki red Ships Data 1921 p 32 Gardiner ta Gray 1985 p 118 a b v g d e zh Ships Data 1921 pp 26 27 Ships Data 1921 p 25 Ships Data 1921 p 31 a b v g d Ships Data 1921 p 30 Ireland 1996 p 168 a b v Breyer 1973 p 232 a b v Breyer 1973 pp 232 3 Czarnecki Joseph 1 lyutogo 2001 A Survey of the American Standard Type Battleship NavWeaps com Arhiv originalu za 4 lipnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2012 Breyer 1973 p 193 Anderson ta Baker 1977 p 311 12 Breyer 1973 p 218 Hone 2011 p 21 Breyer 1973 p 232 33 Breyer 1973 pp 189 232 16 inch Gun Technical Data Geocities com Arhiv originalu za 6 travnya 2009 Procitovano 4 kvitnya 2009 Campbell 1985 pp 132 3 DiGiulian Tony 8 lyutogo 2008 United States of America 6 53 15 2 cm Marks 12 14 15 and 18 NavWeaps com Arhiv originalu za 30 chervnya 2011 Procitovano 21 lipnya 2011 Fairfield 1921 p 156 South Dakota Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2014 Procitovano 25 lipnya 2014 BB 49 South Dakota Navsource org Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 25 lipnya 2014 Indiana Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Procitovano 25 lipnya 2014 BB 50 Indiana Navsource org Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 25 lipnya 2014 Montana Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 25 lipnya 2014 Cressman Robert J BB 51 Montana Navsource org Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 25 lipnya 2014 North Carolina Arhiv originalu za 18 listopada 2014 Procitovano 25 lipnya 2014 BB 52 North Carolina Navsource org Arhiv originalu za 30 chervnya 2001 Procitovano 25 lipnya 2014 Iowa Arhiv originalu za 7 grudnya 2010 Procitovano 25 lipnya 2014 BB 53 Iowa Navsource org Arhiv originalu za 19 lipnya 2014 Procitovano 25 lipnya 2014 Massachusetts Arhiv originalu za 10 chervnya 2014 Procitovano 25 lipnya 2014 BB 54 Massachusetts Navsource org Arhiv originalu za 19 lipnya 2014 Procitovano 25 lipnya 2014 Dzherela red Anderson Richard M Baker Arthur D III 1977 CV 2 Lex and CV 3 Sara Warship International Toledo OH International Naval Research Organization XIV 4 291 328 ISSN 0043 0374 Breyer Siegfried 1973 Battleships and Battle Cruisers 1905 1970 Historical Development of the Capital Ship Translated by Alfred Kurti London Macdonald and Jane s ISBN 0 356 04191 3 Campbell John 1985 Naval Weapons of World War Two Annapolis MD Naval Institute Press ISBN 0 87021 459 4 Fairfield Arthur P red 1921 Naval Ordnance The Lord Baltimore Press OCLC 9209041 Gardiner Robert Gray Randal red 1985 Conway s All the World s Fighting Ships 1906 1921 Annapolis MD Naval Institute Press ISBN 0 87021 907 3 Ireland Bernard red 1996 Jane s Battleships of the 20th Century London HarperCollins ISBN 0 00 470997 7 Ships Data U S Naval Vessels United States Navy 1 lipnya 1921 Arhiv originalu za 29 lipnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2018 Posilannya red South Dakota class overview Arhivovano 8 lipnya 2018 u Wayback Machine by Maritime Quest South Dakota class contract plans Arhivovano 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Linijni korabli klasu Saut Dakota 1920 amp oldid 36349777