«Айова» (англ. Iowa) — тип американський лінійних кораблів, побудованих у 1940 — 43 роках на замовлення ВМС США. Всього було побудовано чотири кораблі: «Айова», «Нью-Джерсі», «Міссурі» та «Вісконсін».
| «Айова» | |
|---|---|
| Лінійні кораблі типу «Айова» | |
| «Міссурі» веде вогонь з гармат головного калібру | |
| Служба | |
| Тип/клас | Лінійний корабель |
| Держава прапора | США |
| Корабельня | New York Naval Shipyard[en] (BB-61 та BB-63) Philadelphia Naval Shipyard (BB-62, BB-64 та BB-65) Норфолкська військово-морська верф (BB-66) |
| Ідентифікація | |
| Параметри | |
| Тоннаж | Стандартна: 45000 т Середня: 52000 т (під час військової служби) Повна: 58000 т (після модернізації у 1980-х) |
| Довжина | 270 м (загальна) 262,5 м (по ватерлінії) |
| Ширина | 33 м |
| Осадка | 11 м (максимальна) |
| Бронювання | Головний пояс: 310 мм Палуба: 190 мм Башти головного калібру: 500 мм Барбети: 295—439 мм Шпангоути: 290 мм |
| Технічні дані | |
| Рухова установка | 8 водотрубних котлів |
| Гвинти | 4 гребних гвинти діаметром 4,42 м |
| Потужність | 212 000к.с. (158000 кВт) |
| Швидкість | 32,5 вузли (60,2 км/год) |
| Автономність плавання | 14890 морських миль (23960 км) при швидкості 15 вузлів (28 км/год) |
| Екіпаж | 2700 (1943-45) 1800 (1980-ті) |
| Озброєння | |
| Артилерія | 9 х 406-мм гармат Mk 7 20 х 127-мм гармат Mk 12 |
| Зенітне озброєння | 49 × 20-мм автоматичних гармат «Ерлікон» 80 × 40-мм автоматичних гармат Bofors L60 |
| Авіація | 3 гідролітаки OS2U Kingfisher/SC Seahawk[en] |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2021) |
Лінкори, з перервами, знаходилися на службі з 1943 по 1992 рік. За цей час вони взяли участь у чотирьох війнах: Другій світовій, корейській, в'єтнамській та іракській. У 1980-х усі кораблі пройшли глибоку модернізацію, але на початку 1990-х, через скорочення військових витрат, були виведені в резерв. До 2012-го лінкори були виключені зі складу флоту, однак жоден із них не був розібраний на метал.
Історія створення Редагувати
Проєктування лінкорів типу «Айова» стартувало на початку 1938 року, після директиви адмірала Томаса Харта, тодішнього керівника Генеральної ради військово-морських сил США[en]. За основу був узятий проєкт «Саут Дакота». На відміну від нього, нові кораблі мали нести дванадцять 16-дюймових (406 мм) або дев'ять 18-дюймових (460-мм) гармат.