Лівіу Ребряну (рум. Liviu Rebreanu, 27 листопада 1885 Тирлішуа, Бистриця-Несеуд — 1 вересня 1944, Валя-Маре, Арджеш) — румунський прозаїк, драматург, журналіст і громадський діяч.
| Лівіу Ребряну | |
|---|---|
| рум. Liviu Rebreanu | |
| Поштова марка з портретом Ребряну | |
| Народився | 27 листопада 1885[…] Тирлішуа, Румунія |
| Помер | 1 вересня 1944 (58 років) Валя-Маре-Подгорія, Штефенешть, Арджеш, Румунія ·легеневе захворюванняd |
| Поховання | цвинтар Беллу |
| Громадянство | Румунія |
| Діяльність | письменник, журналіст, драматург, перекладач |
| Alma mater | Академія Ludoviceum |
| Мова творів | румунська |
| Magnum opus | Ліс висільників |
| Членство | Румунська академія |
| Конфесія | Румунська греко-католицька церква |
| Брати, сестри | Emil Rebreanud і Livia Rebreanu-Hulead |
| У шлюбі з | Fannyx Rebreanud |
| Автограф | |
| | |
| Лівіу Ребряну у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах | |
| Роботи у Вікіджерелах |
Біографія ред.
Народився на території Австро-Угорщини. Другий з тринадцяти дітей шкільного вчителя Василе Ребряну і Лудовіко Дюгану, селянки. Батьки були за віросповіданням греко-католиками. Його батько був фольклористом-любителем, однокласником Джордже Кошбука.
Лівіу навчався в початковій школі в Майеру (де його педагогом був його власний батько), потім в Несеуд і Бистриці, потім у військовому училищі в Шопроні, потім у військовій академії в Будапешті. Служив офіцером у місті Дьюла, проте пішов у відставку в 1908, а в 1909 нелегально перейшов через Трансильванські Альпи в Румунію і оселився в Бухаресті.
Входив в ряд літературних гуртків, працював журналістом для видань «Порядок» (Ordinea), «Літературна і артистична фаланга» (Falanga literară şi artistică). На вимогу австро-угорського уряду його заарештували і екстрадували в 1910. Він перебував у в'язниці в Дьюлі, і був звільнений в серпні, після чого повернувся в Бухарест.
У 1911-1912 обіймав посаду секретаря Національного театру в місті Крайова, яким керував письменник Еміль Гирляну. Тоді ж він одружився з актрисою Фанні Редулеску.
У 1912 опублікував збірку оповідань під назвою «Турботи» (Frământări). Під час Першої світової війни служив репортером газети Adevărul, і продовжував публікувати розповіді. Після війни став відігравати помітну роль в літературному суспільстві Sburătorul, яке очолював літературний критик Еуджен Ловінеску.
У 1920 опублікував роман «Йон», у якому описав боротьбу за землю в Трансильванії. За цей роман в 1939 Ребряну був обраний в Румунську Академію. У 1928-1930 він очолював Національний театр в Бухаресті, а в 1940-1944 — Румунський союз письменників. У період легіонерського уряду і режиму Антонеску займав ряд високих офіційних посад.
У 1944 йому поставили діагноз — рак гортані. Дізнавшись про це, Ребряну застрелився у своєму будинку в селі Валя-Маре.
Похований в Бухаресті на цвинтарі Беллу.
Твори ред.
Романи
- Йон (Ion) — (1920)
- Ліс висільників (1922)
- Адам і Єва (Adam şi Eva) — (1925)
- Чуляндра (Ciuleandra) — (1927)
- Креішор (Crăişor) — (1929)
- Повстання (Răscoala) — (1932)
- Пожежа (Jar) — (1934)
- Горила (Gorilla) — (1938)
- Удвох (Amândoi) — (1940)
Примітки ред.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118743562 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Filmportal.de — 2005.
- ↑ https://www.academia.edu/68174685/Liviu_Rebreanu_At_the_Forefront_of_the_Romanian_Modern_Novel_Tradition
- https://pantheon.world/profile/person/Liviu_Rebreanu
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- http://www.bibliotecadeva.eu/periodice/romlit/1977/05/romania_literara_1977_05_21.pdf
Джерела ред.
- Alexandru Piru, Liviu Rebreanu, București, 1965, ed. II, 1973.
- Lucian Raicu, Liviu Rebreanu, București, EPL, 1967.
- Al. Săndulescu, Introducere în opera lui Liviu Rebreanu, București, Minerva, 1976.
- Aurel Sassu, Liviu Rebreanu, sărbătoarea operei, București, Albatros, 1978.
- Mircea Muthu, Liviu Rebreanu sau paradoxul organicului, Cluj Napoca, ed. Dacia, 1998.
- Ion Bălu, Liviu Rebreanu, destine umane, Craiova, Viața românească, 2004.
- Ion Simuț, Liviu Rebreanu, monografie, Brașov, Ed. Aula, 2001.