| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2017) |
Любйонзьке абатство (нім. Kloster Leubus; пол. Opactwo cystersów w Lubiążu), ― колишній цистерціанський монастир в селі Любйонз, Нижньосілезьке воєводство, Польща. Розташовано приблизно за 54 км на північний-захід від Вроцлава. Було засновано в 1175 році і є одним з найбільших християнських архітектурних комплексів в світі, а також вважається шедевром сілезького бароко.
| нім. Kloster Leubus; пол. Opactwo cystersów w Lubiążu | |
|---|---|
| | |
| 51°15′43″ пн. ш. 16°28′08″ сх. д. / 51.26200000002777557° пн. ш. 16.469000000027779862° сх. д.Координати: 51°15′43″ пн. ш. 16°28′08″ сх. д. / 51.26200000002777557° пн. ш. 16.469000000027779862° сх. д. | |
| Розташування | Любйонз, Нижньосілезьке воєводство , Польща |
| Орденська приналежність | Цистерціанці |
| Заснування | 1150 |
| Закритий | 1810 |
| | |
| Любйонзьке абатство у Вікісховищі |
Опис Редагувати
Площа даху становить близько 25 000 м². Фасад, що має протяжність 223 м, є найдовшим у Європі після палацу Ель Ескоріал в Іспанії. У криптах знаходяться 98 добре збережених мумій сілезьких князів. Абатство будувалося протягом століть і було найбільшим цистеріанським монастирем у світі. В даний час входить до вищого класу пам'ятників світової культурної спадщини.
Історія абатства Редагувати
Монастир розташований недалеко від броду річки Одер. Ймовірно, тут же був зведений бенедиктинський монастир і церква святого Якова близько 1150 року, але були покинуті вже до 1163 році.У цей час територія належала князівству Сілезія, яку заповів князь Болеслав III Кривоустий своєму старшому сину Владиславу II в 1138.У братовбивчому конфлікті польської династії П'ястів, Владислав був вигнаний своїм молодшим братом і втік до Альтенбургу, який належав Священній Римській імперії.За допомогою імператора Фрідріха Барбаросси, однак, його сини були відновлені в Сілезії тільки в 1163 році.
Старший син Владислава, князь Болеслав Високий, провів кілька років у вигнанні в Німеччині. Коли він став правити в Нижній Сілезії, він запросив цистеріанських ченців з абатства Пфорта, що розташовується на річці Заале і поселив їх в Любйонз. Вони стали першими представниками свого ордену в Сілезії. Перший монастирський комплекс будувався до 1175, коли князь Болеслав I видав офіційну хартію про заснування замку Ґродзець. Провівши дренажні роботи, монахам вдалося меліорувати землю в болотистих околицях монастиря, розорати три поля для сівозміни та розбити виноградники. Їх зусилля поклали початок середньовічному німецькому розселенню на схід, в тому числі і в Сілезію.
Близько 1200 року церква абатства була перебудована, ставши першою будівлею в стилі цегляної готики в регіоні. Коли князь Болеслав помер в 1201 році, він був тут похований. Підйом Любйонза продовжився при правлінні його сина князя Генрика I Бородатого і його дружини Ядвіги Сілезької. У 1202 році шлюбна пара заснувала Тшебницьке абатство, яке в 1220 році стала дочірнім щодо Любйонзького абатства за указом Папи Гонорія III. За ним послідувало створення 1222 року Могільского абатства в Малопольщі та Генріковського абатства в 1227 році. У 1249 році монахи Любйонза взяли під своє управління колишнє августинське абатство Кам'янець, а у 1256 році навіть влаштували монастир в Бишево, що в Куявії який потім був перенесений в Короново в 1288 році.
З 1249 по 1844 року Любйонз мав міські привілеї. У 1327 році сілезький князь Генріх VI Хороший визнав себе васалом короля Богемії Яна I Сліпого, і коли він помер без спадкоємців чоловічої статі в 1335 році, його землі, в тому числі Любенж, відійшли до королівства Богемії. Монастирський комплекс був зруйнований в ході Гуситських воєн, і, крім того, монахи були вигнані за указом войовничого князя Яна II Божевільного в 1492 році, який перетворив абатство в мисливський будинок. Цистерціанці не змогли повернутися, поки Ян II не пішов у Франкфурт-на-Одері в Бранденбурзі. У XVI столітті абатство зіткнулося з протестантською Реформацією та успадкування земель Богемської корони від австрійської династії Габсбургів. Під час Тридцятилітньої війни абатство було захоплено і розграбовано шведськими військами в 1638 році.
Абатство піклувалося німецьким художником Міхаелем Вільманом після його звернення в католицтво в 1660-х роках.
Цистерціанці були вигнані з Любйонза в 1810 році за указом короля Фрідріха Вільгельма III.
Під час Другої світової війни, в будівлях колишнього абатства розміщувалися секретні дослідницькы лабораторії та виробничі підприємства: зокрема, щодо розвитку радіолокаційних комплектуючих і виробництва двигунів для ракет Фау-1 і Фау-2 (до праці залучалися ув'язнені). В кінці війни, в будівлі колишнього монастиря розмістилися солдати Червоної Армії, а потім і радянська військова психіатрична лікарня. У цей час монастир зазнав великої шкоди (наприклад, дерев'яними меблями топили печі). Після цього протягом десятиліть він і зовсім був покинутий.
З 1989 року монастир стали реставрувати. До нього потягнулося безліч туристів. Щороку влітку тут проходить фестиваль альтернативної культури під назвою SLOT Art.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- . Cool Festivals & Retreats. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 29 березня 2017.
Посилання Редагувати
- Fundacja Lubiąż [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Зображення відриток із зображенням абатства [ 11 червня 2019 у Wayback Machine.]