www.wikidata.uk-ua.nina.az

Любавський Матвій Кузьмич Кузьмович 1 серпня 1860 22 листопада 1936 російський історик Професор 1901 академік АН СРСР 19

Любавський Матвій Кузьмич

Любавський Матвій Кузьмич (Кузьмович) (1 серпня 1860 — 22 листопада 1936) — російський історик. Професор (1901), академік АН СРСР (1929).

Любавський Матвій Кузьмич
рос. Матвей Кузьмич Любавский
Народився 1 (13) серпня 1860 або 1860
Bolshie Mozharyd, Сапожковський повітd, Рязанська губернія, Російська імперія
Помер 22 листопада 1936(1936-11-22) або 1936
Уфа, РСФРР, СРСР
Поховання Сергієвське кладовищеd
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Російська СФРР
Діяльність історик, викладач університету
Галузь історія
Alma mater Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] і Medvednevskaya gymnasiumd
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Ключевський Василь Йосипович, Гер'є Володимир Іванович і Nil Popovd
Вчителі Гер'є Володимир Іванович
Відомі учні Бахрушин Сергій Володимирович, Ivan Golubtsovd, Савич Олександр Антонович, Nikolay Berezhkovd, Aleksey Novoselskyd і Пічета Володимир Іванович
Знання мов російська
Заклад МДУ і Імператорський Московський університетd
Членство Академія наук СРСР
Посада ректор Московського університетуd
Нагороди

Біографія Редагувати

Народився в селі Большиє Можари Сапожковського повіту Рязанської губернії (нині село Сараївського району Рязанської області, РФ) в сім'ї сільського дяка. Від 1870 навчався в Сапожковському духовному училищі, з 1874 — у Рязанській духовній семінарії. По закінченні семінарії 1878 поступив на історико-філологічний факультет Московського університету. Відвідував семінари Василя Ключевского, Володимира Гер'є, Н.Попова. 1882 закінчив університет із золотою медаллю. За випускну роботу «Дворяне и дети боярские в Московском государстве» удостоєний премії ім. М.Ісакова. Був залишений в університеті для підготовки до професорського звання. Водночас працював у Московському архіві міністерства юстиції, досліджував матеріали Литовської метрики. Також викладав у приватній жіночій гімназії О.Виноградової (з 1886), в 2-й жіночій гімназії імператриці Марії (з 1887), у Маріїнському училищі, на Вищих жіночих курсах.

1892—93 опублікував монографію «Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства по времени издания первого Литовского статута» (удостоєна премії ім. Г.Карпова Товариства історії і старожитностей російських і премії ім. графа С.Уварова Російської АН). 31 травня 1894 успішно захистив магістерську дисертацію на цю ж тему і зайняв посаду приват-доцента Московського університету, читав лекції з історії Литовсько-Руської держави, а також з історичної географії (від 1897) та з історії західних слов'ян (з 1899). 1900—01 видав монографію «Литовско-Русский сейм. Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешней жизнью государства». 1901 на цю ж тему захистив докторську дисертацію і став екстраординарним професором, наступного — зайняв посаду ординарного професора. Був секретарем (1902—04, 1906—08), а потім деканом (1908—11) історико-філологічного факультету Московського університету, а також членом Т-ва історії і старожитностей російських при Московському університеті (від 1907 — його секретар).

1910 опублікував працю «Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно». У ній на ґрунті багатьох джерел з використанням відомостей географії, ґрунтознавства, економіки та права створив, зокрема, доволі цілісну картину життя конкретних соціальних станів і груп. Навів багато фактів, що засвідчили значну роль православної церкви в соціально-економічному, політичному і культурному житті російського суспільства. Доводив, що історія Литовсько-Руської держави «является в известном смысле прямым продолжением, дальнейшим развитием истории Киевской Руси», а сама Литовсько-Руська держава за своїм устроєм «имела характер федерации».

Від 1911 і до 1917 обирався ректором Московського університету. 1914 опублікував дослідження «Исторические судьбы славянства», 1917 — «История западных славян (прибалтийских, чехов и поляков)». У цих працях увів до наукового обігу багато нових фактичних матеріалів. На думку істориків, «История западных славян…» упродовж кількох наступних десятиліть залишалася єдиною фундаментальною роботою в цій галузі історіографії.

1917 обраний головою Товариства історії і старожитностей російських при Московському університеті, а також (у грудні цього року) членом-кореспогдентом Російської АН.

Після 1917 року Редагувати

Після соціально-економічних змін у країні, спричинених російською революцією 1917—1918, займав ряд відповідальних посад у Головному управлінні архівними справами (з 1918 був керівником його Московського відділення: спочатку — членом колегії, а потім — заступником голови Головархіву). Від 1919 виконував обов'язки заступника голови комісії з централізації архівних документів і їхнього видання. Став одним із авторів декрету «О губернских архивных фондах» (підготовлений 1919), працював експертом-консультантом з архівних питань у Наркоматі закордонних справ РСФРР/СРСР та в урядових комісіях. Брав участь у Ризькій конференції по укладанню мирного договору між РСФРР і Польщею (див. Ризький мирний договір між РСФРР і УСРР та Польщею 1921). Від 1920 (і до 1929) був директором Московського відділення юридичної секції Єдиного державного архівного фонду РСФРР.

Одночасно викладав на Московських курсах (1918—1930), згодом — у Московському університеті. Читав історико-архівні дисципліни. Від 1919 був заслуженим ординарним професором, з 1922 — понадштатним професором факультету суспільних наук, від 1925 — понадштатним професором етнологічного факультету Московського університету.

1929 обраний дійсним членом АН СРСР по відділенню гуманітарних наук (російська історія).

1929 опублікував монографію «Образование основной государственной территории великорусской народности».

9 серпня 1930 заарештований в «академічній справі», отримав 5 років заслання до м. Уфа (нині столиця Республіки Башкортостан, РФ). Позбавлений звання академіка.

Від вересня 1931 до січня 1935 був співробітником Башкирського НДІ національної культури.

Загалом опублікував більше 50 праць.

Помер у м. Уфа. Похований на Сергіївському кладовищі.

1967 реабілітований і поновлений у списках дійсних членів АН СРСР.

Примітки Редагувати

  1. ↑ LIMIS
    d:Track:Q101343826
  2. ↑ Любавский Матвей Кузьмич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lyubavskij Matvij Kuzmich Kuzmovich 1 serpnya 1860 22 listopada 1936 rosijskij istorik Profesor 1901 akademik AN SRSR 1929 Lyubavskij Matvij Kuzmichros Matvej Kuzmich LyubavskijNarodivsya 1 13 serpnya 1860 abo 1860 1 Bolshie Mozharyd Sapozhkovskij povitd Ryazanska guberniya Rosijska imperiya 2 Pomer 22 listopada 1936 1936 11 22 2 abo 1936 1 Ufa RSFRR SRSR 2 Pohovannya Sergiyevske kladovishedKrayina Rosijska imperiya SRSR Rosijska SFRRDiyalnist istorik vikladach universitetuGaluz istoriyaAlma mater Istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d i Medvednevskaya gymnasiumdNaukovij stupin doktor naukNaukovij kerivnik Klyuchevskij Vasil Josipovich Ger ye Volodimir Ivanovich i Nil PopovdVchiteli Ger ye Volodimir IvanovichVidomi uchni Bahrushin Sergij Volodimirovich Ivan Golubtsovd Savich Oleksandr Antonovich Nikolay Berezhkovd Aleksey Novoselskyd i Picheta Volodimir IvanovichZnannya mov rosijskaZaklad MDU i Imperatorskij Moskovskij universitetdChlenstvo Akademiya nauk SRSRPosada rektor Moskovskogo universitetudNagorodiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Pislya 1917 roku 2 Primitki 3 Dzherela ta literatura 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v seli Bolshiye Mozhari Sapozhkovskogo povitu Ryazanskoyi guberniyi nini selo Sarayivskogo rajonu Ryazanskoyi oblasti RF v sim yi silskogo dyaka Vid 1870 navchavsya v Sapozhkovskomu duhovnomu uchilishi z 1874 u Ryazanskij duhovnij seminariyi Po zakinchenni seminariyi 1878 postupiv na istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo universitetu Vidviduvav seminari Vasilya Klyuchevskogo Volodimira Ger ye N Popova 1882 zakinchiv universitet iz zolotoyu medallyu Za vipusknu robotu Dvoryane i deti boyarskie v Moskovskom gosudarstve udostoyenij premiyi im M Isakova Buv zalishenij v universiteti dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Vodnochas pracyuvav u Moskovskomu arhivi ministerstva yusticiyi doslidzhuvav materiali Litovskoyi metriki Takozh vikladav u privatnij zhinochij gimnaziyi O Vinogradovoyi z 1886 v 2 j zhinochij gimnaziyi imperatrici Mariyi z 1887 u Mariyinskomu uchilishi na Vishih zhinochih kursah 1892 93 opublikuvav monografiyu Oblastnoe delenie i mestnoe upravlenie Litovsko Russkogo gosudarstva po vremeni izdaniya pervogo Litovskogo statuta udostoyena premiyi im G Karpova Tovaristva istoriyi i starozhitnostej rosijskih i premiyi im grafa S Uvarova Rosijskoyi AN 31 travnya 1894 uspishno zahistiv magistersku disertaciyu na cyu zh temu i zajnyav posadu privat docenta Moskovskogo universitetu chitav lekciyi z istoriyi Litovsko Ruskoyi derzhavi a takozh z istorichnoyi geografiyi vid 1897 ta z istoriyi zahidnih slov yan z 1899 1900 01 vidav monografiyu Litovsko Russkij sejm Opyt po istorii uchrezhdeniya v svyazi s vnutrennim stroem i vneshnej zhiznyu gosudarstva 1901 na cyu zh temu zahistiv doktorsku disertaciyu i stav ekstraordinarnim profesorom nastupnogo zajnyav posadu ordinarnogo profesora Buv sekretarem 1902 04 1906 08 a potim dekanom 1908 11 istoriko filologichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu a takozh chlenom T va istoriyi i starozhitnostej rosijskih pri Moskovskomu universiteti vid 1907 jogo sekretar 1910 opublikuvav pracyu Ocherk istorii Litovsko Russkogo gosudarstva do Lyublinskoj unii vklyuchitelno U nij na grunti bagatoh dzherel z vikoristannyam vidomostej geografiyi gruntoznavstva ekonomiki ta prava stvoriv zokrema dovoli cilisnu kartinu zhittya konkretnih socialnih staniv i grup Naviv bagato faktiv sho zasvidchili znachnu rol pravoslavnoyi cerkvi v socialno ekonomichnomu politichnomu i kulturnomu zhitti rosijskogo suspilstva Dovodiv sho istoriya Litovsko Ruskoyi derzhavi yavlyaetsya v izvestnom smysle pryamym prodolzheniem dalnejshim razvitiem istorii Kievskoj Rusi a sama Litovsko Ruska derzhava za svoyim ustroyem imela harakter federacii Vid 1911 i do 1917 obiravsya rektorom Moskovskogo universitetu 1914 opublikuvav doslidzhennya Istoricheskie sudby slavyanstva 1917 Istoriya zapadnyh slavyan pribaltijskih chehov i polyakov U cih pracyah uviv do naukovogo obigu bagato novih faktichnih materialiv Na dumku istorikiv Istoriya zapadnyh slavyan uprodovzh kilkoh nastupnih desyatilit zalishalasya yedinoyu fundamentalnoyu robotoyu v cij galuzi istoriografiyi 1917 obranij golovoyu Tovaristva istoriyi i starozhitnostej rosijskih pri Moskovskomu universiteti a takozh u grudni cogo roku chlenom korespogdentom Rosijskoyi AN Pislya 1917 roku Redaguvati Pislya socialno ekonomichnih zmin u krayini sprichinenih rosijskoyu revolyuciyeyu 1917 1918 zajmav ryad vidpovidalnih posad u Golovnomu upravlinni arhivnimi spravami z 1918 buv kerivnikom jogo Moskovskogo viddilennya spochatku chlenom kolegiyi a potim zastupnikom golovi Golovarhivu Vid 1919 vikonuvav obov yazki zastupnika golovi komisiyi z centralizaciyi arhivnih dokumentiv i yihnogo vidannya Stav odnim iz avtoriv dekretu O gubernskih arhivnyh fondah pidgotovlenij 1919 pracyuvav ekspertom konsultantom z arhivnih pitan u Narkomati zakordonnih sprav RSFRR SRSR ta v uryadovih komisiyah Brav uchast u Rizkij konferenciyi po ukladannyu mirnogo dogovoru mizh RSFRR i Polsheyu div Rizkij mirnij dogovir mizh RSFRR i USRR ta Polsheyu 1921 Vid 1920 i do 1929 buv direktorom Moskovskogo viddilennya yuridichnoyi sekciyi Yedinogo derzhavnogo arhivnogo fondu RSFRR Odnochasno vikladav na Moskovskih kursah 1918 1930 zgodom u Moskovskomu universiteti Chitav istoriko arhivni disciplini Vid 1919 buv zasluzhenim ordinarnim profesorom z 1922 ponadshtatnim profesorom fakultetu suspilnih nauk vid 1925 ponadshtatnim profesorom etnologichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu 1929 obranij dijsnim chlenom AN SRSR po viddilennyu gumanitarnih nauk rosijska istoriya 1929 opublikuvav monografiyu Obrazovanie osnovnoj gosudarstvennoj territorii velikorusskoj narodnosti 9 serpnya 1930 zaareshtovanij v akademichnij spravi otrimav 5 rokiv zaslannya do m Ufa nini stolicya Respubliki Bashkortostan RF Pozbavlenij zvannya akademika Vid veresnya 1931 do sichnya 1935 buv spivrobitnikom Bashkirskogo NDI nacionalnoyi kulturi Zagalom opublikuvav bilshe 50 prac Pomer u m Ufa Pohovanij na Sergiyivskomu kladovishi 1967 reabilitovanij i ponovlenij u spiskah dijsnih chleniv AN SRSR Primitki Redaguvati a b LIMIS d Track Q101343826 a b v Lyubavskij Matvej Kuzmich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135Dzherela ta literatura RedaguvatiN O Gerasimenko Lyubavskij Matvij Kuzmich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 370 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 S I Svitlenko Lyubavskij Matvij Kuzmovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Posilannya RedaguvatiLyubavskij Arhivovano 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyubavskij Matvij Kuzmich amp oldid 38496807