Луї Жуль Трошю Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практичн

Великий офіцер ордена Почесного легіону	Командор ордена Почесного легіону	Офіцер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону	Колоніальна медаль (Французька Республіка)
Великий офіцер Савойського військового ордена	Командор ордена Святого Григорія Великого
Кавалер ордена Лепольда I

Медіафайли у Вікісховищі

Роботи у Вікіджерелах

У 1859 брав участь в Італійській кампанії і відзначився при Сольферіно. У 1867 випустив книгу «L'armée française» з різкою критикою порядків, що існували у французькій армії. У Франко-прусській війні після перших серйозних поразок був призначений військовим губернатором Парижа та начальником армії, що захищала столицю. Після Седана і падіння імперії Наполеона III, на пропозицію Гамбетти, вся влада зосереджена була в руках Трошю, обраного президентом уряду національної оборони. У 1872 Трошю подав у відставку і відійшов від державної діяльності.

Біографія ред.

Луї Жюль Трошю народився на острові Бель-Іль. Здобув військову освіту в школі Сен-Сір, в 1837 році був направлений в школу Генерального штабу. У 1840 році — лейтенант, в 1843 — капітан.

Брав участь у завоюванні Алжиру; ад'ютант генерала де Ламорісьєра, потім маршала Бюжо, а під час Кримської війни — маршала Сент-Арно і генерала Канробера.

Як генерал, командир 2-ї дивізії брав участь у австро-італо-французькій війні.

Автор критичного огляду «Французька армія в 1867», в якому вказував на прийняття прусської військової системи як єдиний можливий засіб подолання недоліків.

На початку війни з Пруссією прийняв під командування 12-у дивізію, потім призначений комендантом Париж. Після отримання в столиці звісток про Битву при Седані і початку Вересневої революції, Трошю очолив уряд Франції. Намагався організувати оборону країни проти німців. В умовах, що загрожували неминучою поразкою (після укладання перемир'я з противником 28 січня), у лютому 1871 пішов у відставку.

Праці ред.

L'Armée française en 1867
Pour la vérité et pour la justice
L'Armée française en 1879
Œuvres posthumes

Нагороди ред.

Орден Почесного легіону
- Великий офіцер (12 серпня 1861)
- Командор (22 вересня 1855)
- Офіцер (9 серпня 1854)
- Кавалер (2 січня 1844)
Медаль на згадку про Італійську кампанію^[fr] (1859)
Колоніальна медаль з планкою «Алжир»
Кавалер ордена Леопольда (Бельгія)
Великий офіцер Орден Святих Маврикія і Лазаря
Великий офіцер Савойського військового ордена (Сардинія)
Командор ордена Святого Григорія Великого (Святий Престол)
Кавалер ордена Бані (Велика Британія)
Кримська медаль, 4 планки (Велика Британія)

Примітки ред.

↑ Трошю Луи Жюль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Література ред.

Yvert Benoît (dir.), Premiers ministres et presidents du Conseil. Histoire et dictionnaire raisonné des chefs du gouvernement en France (1815—2007), Paris, Perrin, 2007, 916 p.
«Louis Jules Trochu», dans Robert et Cougny, Dictionnaire des parlementaires français, 1889

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Трошю_Луи_Жюль_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-1] Трошю Луи Жюль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135