www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луція Харевічева Lib Луція Генрика Марія ХаревічоваŁucja Henryka Marja CharewiczowaІм я при народженні Луція Генрика Мар

Луція Харевічева

Луція Генрика Марія Харевічова
Łucja Henryka Marja Charewiczowa
Ім'я при народженні Луція Генрика Марія Стшелецька
Псевдонім Cezaryna Mikułowska
(Цезарина Мікуловська)
Народилася 12 серпня 1897(1897-08-12)
Чесанів, Австро-Угорщина, нині Польща
Померла 17 грудня 1943(1943-12-17) (46 років)
Аушвіц, нині Освенцім, Польща
·тиф
Громадянство  Австро-Угорщина → II Польська Республіка
Національність полька
Діяльність історик
Alma mater Faculty of Humanities at the Jan Kazimierz University in Lvivd
Мова творів польська
Роки активності 1924—1939
Напрямок Історіографія
Magnum opus «Історіографія та шанування Львова» (1938)
Нагороди
 Луція Харевічева у Вікісховищі

Лу́ція Генрика Марія Харевіче́ва (Харевічо́ва, Харе́вич, дівоче прізвище Стшелецька) (пол. Łucja Henryka Marja Charewiczowa; 12 серпня 1897, Чесанів, Польща — 17 грудня 1943, Аушвіц, Польща) — польська вчена, історик, архівіст, доктор філософії, дослідниця історії Львова, кустош (хранитель) Львівського історичного музею, активна діячка Товариства шанувальників міста Львова.

Родина ред.

Луція народилася в сім'ї дрібного урядовця Яна Стшелецького і його дружини Цезарини, з дому Микуловської (деякі дослідники вважають, що мати Луції була українкою за походженням). Шкільні роки проходили в Чесанові, Ярославі та Перемишлі, але гімназійний атестат Луція отримала лише 1918 року у Львові.

Навчання ред.

В 1919 році Л. Харевічева вступає до Краківського університету, а згодом продовжує навчання вже у Львівському університеті на історичному факультеті. Ще в студентські роки (з 1921 року) розпочинає дослідницьку роботу під керівництвом професора Яна Птасьника, чия наукова школа була відомою далеко за межами Польщі. Висока кваліфікація керівника, його вимоги і ставлення до історичної науки, вміння працювати з першоджерелами і архівами забезпечили Луції належний рівень професіоналізму. 1924 року вона здобуває ступінь доктора філософії, а наступного року видає монографію «Торгівля у середньовічному Львові», в якій опубліковані результати досліджень, які були проведені нею у 1921—1924 роках.

Наукова, викладацька і громадська діяльність ред.

Після закінчення університету Л. Харевічова деякий час працює в гімназії Софії Стшалковської (тепер СШ № 6) у Львові викладачем історії і латини. В ці часи вона мешкала на вул. Академічній, 11. В 1926 році Л. Харевічова перебуває на стажуванні у Франції, де вивчає спеціальний курс історії та культури міст. Набуті знання на довгі роки визначили спеціалізацію вченої. Після повернення до Львова вона досліджує історію розвитку Львова у всіх її аспектах: торгівля, право, міжетнічні та міжконфесійні стосунки, ремесла, економіку та будівництво, а також минуле визначних осіб, чиє життя та діяльність були пов'язані зі Львовом.

Рішенням Ради гуманітарного відділу Львівського університету з 1937 р. Харевічова стала доцентом історії міст і їхньої культури. 16 червня 1931 р. доктор Л. Харевічова була призначена на посаду хранителя (кустоша) фондів Історичного музею у Львові. Багато часу працювала в Архіві м. Львова, досліджуючи історію міст і їх розвиток. Здійснювала також упорядкування і проводила каталогізацію та інвентаризацію фондів Архіву м. Львова. У 1924, 1926—1938 рр. була секретарем редакції журналу «Історичний Квартальник» («Kwartalnik Historyczny»). 1934 р. Луцію Харевічову було обрано почесним членом історично-філософського відділу Наукового товариства у Львові. 21 січня 1935 р. стала співробітником історичної комісії Польської Академії Мистецтва. 1940 р. виконувала обов'язки заступника директора з наукової частини Історичного музею у Львові.

Відзнаки, нагороди ред.

  • 1928 р. нагороджена медаллю до 10-річчя відновлення незалежності Польщі «Dziesięciolecia Odzyskanej Niepodległości».
  • За заслуги у громадській діяльності 11 листопада 1938 р. нагороджена Золотим Хрестом.

Роки окупації ред.

Після німецько-радянського поділу Польщі у 1939 році Л. Харевичова деякий час працює доцентом Львівського університету і продовжує роботу в Історичному музеї. Її чоловік, капітан Війська Польського Здіслав Харевич, пропав безвісти під час бойових дій. В 1940 році Л. Харевічова перебирається до Варшави, яка перебувала в зоні німецької окупації. Про цей період її життя зберіглось дуже мало відомостей, відомо лише, що вона брала участь у таємному навчанні польської молоді за що була арештована гітлерівцями в липні 1943 року і ув'язнена в сумнозвісному Пав'яку — варшавській політичній в'язниці, яку німецькі окупанти перетворили на гестапівську катівню. З в'язниці Л. Харевічеву перевели до концтабору Освенцим, де вона померла від епідемічного висипного тифу 17 грудня 1943 року.

Праці і публікації Л. Харевич ред.

Розвідки, публікації та особистий архів Луції Харевичової й у XXI столітті є важливими джерелами для істориків, про що свідчить кількість цитувань у науковій періодиці, монографіях та дисертаціях сучасних істориків.

Перелік вибраних праць ред.

  • «Торгівля Львова з Молдавією і Мультянами в середніх віках» (Handel Lwowa z Mołdawią i Multanami w wiekach średnich) (1924)
  • «Торгівля в середньовічному Львові» (Handel średniowiecznego Lwowa) (1925)
  • «Обмеження економічних прав православних і євреїв у Львові в XV і XVI століттях» (Ograniczenia gospodarcze nacyj schizmatyckich i Żydów we Lwowie XV i XVI wieku) (1925)
  • «Історія міста Золочів» (Dzieje miasta Złoczowa) (1929)
  • «Десятиріччя дослідження історії міста Львова» (Dziesięciolecie badań nad dziejami miasta Lwowa) (1929)
  • «Львівські професійні організації за часів до поділу Польщі» (Lwowskie organizacie zawodowe za czasów Polski przedrozbiorowej) (1929)
  • «Пошесті в стародавньому Львові» (Klęski zaraz w dawnym Lwowie) (1930)
  • «Замки короля Яна ІІІ у Східній Малопольщі» (Zamki króla Jana III w Małopolsce Wschodniej) (1934)
  • «Водогони стародавнього Львова 1404—1663» (Wodociągi starego Lwowa 1404—1663) (1934)
  • «Чорна кам'яниця та її мешканці» (Czarna Kamienica i jej mieszkańcy) (1935)
  • Z przeszłości Lwowianek (1935)
  • «Історичний музей міста Львова. Путівник.» (Muzeum Historyczne miasta Lwowa: przewodnik po zbiorach) (1936)
  • «Український жіночий рух» («Ukraiński» ruch kobiecy) (1937 — під псевдонімом Ц. Мікуловська (пол. C. Mikułowska), як псевдонім використала дівоче прізвище матері)
  • «Історіографія та шанування Львова» (Historiografia i miłośnictwo Lwowa) (1938)
  • «Жінка в стародавній Польщі» (Kobieta w dawnej Polsce) (1938)

Найважливішими працями Л. Харевічевої вважаються «Чорна кам'яниця та її мешканці», «Історіографія та шанування Львова», «Торгівля в середньовічному Львові» та «Жінка в стародавній Польщі», які є найбільш цитованими у науковій і популярній літературі.

Примітки ред.

  1. Олександр Шишка, «Єдина і неперевершена», «Галицька Брама», № 9-10 (57-58), жовтень 1999,

Джерела ред.

  • Ольшевска-Пазижина Г. Мій Львівський мікрокосмос [ 12 січня 2016 у Wayback Machine.] // Ї. — 2008. — Ч. 52.
  • Українські архівісти (XIX—XX ст.) [ 14 червня 2012 у Wayback Machine.]: Біобібліографічний довідник / Держ комархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. — К., 2007. — 752 с. — ISBN 978-966-625-050-9.
  • Харевич Луція, Генрика Марія, Українські архівісти. Біобібліографічний довідник. Випуск перший (XIX ст. — 1930-ті рр.). — К. : Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України, Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — 1999. — С. 334—335.
  • Шишка О. Єдина і неперевершена // Галицька брама. — 1999. — № 9—10 (57—58) (жовтень).
  • Suchmiel J. Łucja Charewiczowa, 1897—1943 : życie i dzieło. — Częstochowa : WSP, 2001.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lib Luciya Genrika Mariya HarevichovaLucja Henryka Marja CharewiczowaIm ya pri narodzhenni Luciya Genrika Mariya StsheleckaPsevdonim Cezaryna Mikulowska Cezarina Mikulovska Narodilasya 12 serpnya 1897 1897 08 12 Chesaniv Avstro Ugorshina nini PolshaPomerla 17 grudnya 1943 1943 12 17 46 rokiv Aushvic nini Osvencim Polsha tifGromadyanstvo Avstro Ugorshina II Polska RespublikaNacionalnist polkaDiyalnist istorikAlma mater Faculty of Humanities at the Jan Kazimierz University in LvivdMova tvoriv polskaRoki aktivnosti 1924 1939Napryamok IstoriografiyaMagnum opus Istoriografiya ta shanuvannya Lvova 1938 Nagorodi Luciya Harevicheva u VikishovishiLu ciya Genrika Mariya Hareviche va Harevicho va Hare vich divoche prizvishe Stshelecka pol Lucja Henryka Marja Charewiczowa 12 serpnya 1897 Chesaniv Polsha 17 grudnya 1943 Aushvic Polsha polska vchena istorik arhivist doktor filosofiyi doslidnicya istoriyi Lvova kustosh hranitel Lvivskogo istorichnogo muzeyu aktivna diyachka Tovaristva shanuvalnikiv mista Lvova Zmist 1 Rodina 2 Navchannya 3 Naukova vikladacka i gromadska diyalnist 4 Vidznaki nagorodi 5 Roki okupaciyi 6 Praci i publikaciyi L Harevich 6 1 Perelik vibranih prac 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaRodina red Luciya narodilasya v sim yi dribnogo uryadovcya Yana Stsheleckogo i jogo druzhini Cezarini z domu Mikulovskoyi deyaki doslidniki vvazhayut sho mati Luciyi bula ukrayinkoyu za pohodzhennyam 1 Shkilni roki prohodili v Chesanovi Yaroslavi ta Peremishli ale gimnazijnij atestat Luciya otrimala lishe 1918 roku u Lvovi Navchannya red V 1919 roci L Harevicheva vstupaye do Krakivskogo universitetu a zgodom prodovzhuye navchannya vzhe u Lvivskomu universiteti na istorichnomu fakulteti She v studentski roki z 1921 roku rozpochinaye doslidnicku robotu pid kerivnictvom profesora Yana Ptasnika chiya naukova shkola bula vidomoyu daleko za mezhami Polshi Visoka kvalifikaciya kerivnika jogo vimogi i stavlennya do istorichnoyi nauki vminnya pracyuvati z pershodzherelami i arhivami zabezpechili Luciyi nalezhnij riven profesionalizmu 1924 roku vona zdobuvaye stupin doktora filosofiyi a nastupnogo roku vidaye monografiyu Torgivlya u serednovichnomu Lvovi v yakij opublikovani rezultati doslidzhen yaki buli provedeni neyu u 1921 1924 rokah Naukova vikladacka i gromadska diyalnist red Pislya zakinchennya universitetu L Harevichova deyakij chas pracyuye v gimnaziyi Sofiyi Stshalkovskoyi teper SSh 6 u Lvovi vikladachem istoriyi i latini V ci chasi vona meshkala na vul Akademichnij 11 V 1926 roci L Harevichova perebuvaye na stazhuvanni u Franciyi de vivchaye specialnij kurs istoriyi ta kulturi mist Nabuti znannya na dovgi roki viznachili specializaciyu vchenoyi Pislya povernennya do Lvova vona doslidzhuye istoriyu rozvitku Lvova u vsih yiyi aspektah torgivlya pravo mizhetnichni ta mizhkonfesijni stosunki remesla ekonomiku ta budivnictvo a takozh minule viznachnih osib chiye zhittya ta diyalnist buli pov yazani zi Lvovom Rishennyam Radi gumanitarnogo viddilu Lvivskogo universitetu z 1937 r Harevichova stala docentom istoriyi mist i yihnoyi kulturi 16 chervnya 1931 r doktor L Harevichova bula priznachena na posadu hranitelya kustosha fondiv Istorichnogo muzeyu u Lvovi Bagato chasu pracyuvala v Arhivi m Lvova doslidzhuyuchi istoriyu mist i yih rozvitok Zdijsnyuvala takozh uporyadkuvannya i provodila katalogizaciyu ta inventarizaciyu fondiv Arhivu m Lvova U 1924 1926 1938 rr bula sekretarem redakciyi zhurnalu Istorichnij Kvartalnik Kwartalnik Historyczny 1934 r Luciyu Harevichovu bulo obrano pochesnim chlenom istorichno filosofskogo viddilu Naukovogo tovaristva u Lvovi 21 sichnya 1935 r stala spivrobitnikom istorichnoyi komisiyi Polskoyi Akademiyi Mistectva 1940 r vikonuvala obov yazki zastupnika direktora z naukovoyi chastini Istorichnogo muzeyu u Lvovi Vidznaki nagorodi red 1928 r nagorodzhena medallyu do 10 richchya vidnovlennya nezalezhnosti Polshi Dziesieciolecia Odzyskanej Niepodleglosci Za zaslugi u gromadskij diyalnosti 11 listopada 1938 r nagorodzhena Zolotim Hrestom Roki okupaciyi red Pislya nimecko radyanskogo podilu Polshi u 1939 roci L Harevichova deyakij chas pracyuye docentom Lvivskogo universitetu i prodovzhuye robotu v Istorichnomu muzeyi Yiyi cholovik kapitan Vijska Polskogo Zdislav Harevich propav bezvisti pid chas bojovih dij V 1940 roci L Harevichova perebirayetsya do Varshavi yaka perebuvala v zoni nimeckoyi okupaciyi Pro cej period yiyi zhittya zberiglos duzhe malo vidomostej vidomo lishe sho vona brala uchast u tayemnomu navchanni polskoyi molodi za sho bula areshtovana gitlerivcyami v lipni 1943 roku i uv yaznena v sumnozvisnomu Pav yaku varshavskij politichnij v yaznici yaku nimecki okupanti peretvorili na gestapivsku kativnyu Z v yaznici L Harevichevu pereveli do konctaboru Osvencim de vona pomerla vid epidemichnogo visipnogo tifu 17 grudnya 1943 roku Praci i publikaciyi L Harevich red Rozvidki publikaciyi ta osobistij arhiv Luciyi Harevichovoyi j u XXI stolitti ye vazhlivimi dzherelami dlya istorikiv pro sho svidchit kilkist cituvan u naukovij periodici monografiyah ta disertaciyah suchasnih istorikiv Perelik vibranih prac red Torgivlya Lvova z Moldaviyeyu i Multyanami v serednih vikah Handel Lwowa z Moldawia i Multanami w wiekach srednich 1924 Torgivlya v serednovichnomu Lvovi Handel sredniowiecznego Lwowa 1925 Obmezhennya ekonomichnih prav pravoslavnih i yevreyiv u Lvovi v XV i XVI stolittyah Ograniczenia gospodarcze nacyj schizmatyckich i Zydow we Lwowie XV i XVI wieku 1925 Istoriya mista Zolochiv Dzieje miasta Zloczowa 1929 Desyatirichchya doslidzhennya istoriyi mista Lvova Dziesieciolecie badan nad dziejami miasta Lwowa 1929 Lvivski profesijni organizaciyi za chasiv do podilu Polshi Lwowskie organizacie zawodowe za czasow Polski przedrozbiorowej 1929 Poshesti v starodavnomu Lvovi Kleski zaraz w dawnym Lwowie 1930 Zamki korolya Yana III u Shidnij Malopolshi Zamki krola Jana III w Malopolsce Wschodniej 1934 Vodogoni starodavnogo Lvova 1404 1663 Wodociagi starego Lwowa 1404 1663 1934 Chorna kam yanicya ta yiyi meshkanci Czarna Kamienica i jej mieszkancy 1935 Z przeszlosci Lwowianek 1935 Istorichnij muzej mista Lvova Putivnik Muzeum Historyczne miasta Lwowa przewodnik po zbiorach 1936 Ukrayinskij zhinochij ruh Ukrainski ruch kobiecy 1937 pid psevdonimom C Mikulovska pol C Mikulowska yak psevdonim vikoristala divoche prizvishe materi Istoriografiya ta shanuvannya Lvova Historiografia i milosnictwo Lwowa 1938 Zhinka v starodavnij Polshi Kobieta w dawnej Polsce 1938 Najvazhlivishimi pracyami L Harevichevoyi vvazhayutsya Chorna kam yanicya ta yiyi meshkanci Istoriografiya ta shanuvannya Lvova Torgivlya v serednovichnomu Lvovi ta Zhinka v starodavnij Polshi yaki ye najbilsh citovanimi u naukovij i populyarnij literaturi Primitki red Oleksandr Shishka Yedina i neperevershena Galicka Brama 9 10 57 58 zhovten 1999 Dzherela red Olshevska Pazizhina G Mij Lvivskij mikrokosmos Arhivovano 12 sichnya 2016 u Wayback Machine Yi 2008 Ch 52 Ukrayinski arhivisti XIX XX st Arhivovano 14 chervnya 2012 u Wayback Machine Biobibliografichnij dovidnik Derzh komarhiv Ukrayini UNDIASD Uporyad I B Matyash ker S L Zvorskij L F Prihodko ta in K 2007 752 s ISBN 978 966 625 050 9 Harevich Luciya Genrika Mariya Ukrayinski arhivisti Biobibliografichnij dovidnik Vipusk pershij XIX st 1930 ti rr K Golovne arhivne upravlinnya pri Kabineti Ministriv Ukrayini Ukrayinskij derzhavnij naukovo doslidnij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini 1999 S 334 335 Shishka O Yedina i neperevershena Galicka brama 1999 9 10 57 58 zhovten Suchmiel J Lucja Charewiczowa 1897 1943 zycie i dzielo Czestochowa WSP 2001 Posilannya red Rostislav Kramar Epidemiyi u Lvovi v doslidzhennyah Luciyi Harevich abo Chomu varto chitati stari knizhki pro davni poshesti Arhivovano 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Historica Leopolitansis Lukiyi Harevich Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Luciya Harevicheva amp oldid 37130101