www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лотарев Володимир Олексійович Батько Посада Діти Мати Дружина Чоловік Володимир Олексійович ЛотаревНародився 15 листопад

Лотарев Володимир Олексійович

Володимир Олексійович Лотарев
Народився 15 листопада 1914(1914-11-15)
Шахти
Помер 20 липня 1994(1994-07-20) (79 років)
Запоріжжя
Країна Російська імперія → УНР →  СРСР →  Україна
Діяльність авіакосмічний інженер
Alma mater Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Галузь авіабудування
Вчене звання академік АН УРСР
Науковий ступінь доктор технічних наук, професор
Членство НАН України
Війна німецько-радянська війна
Батько Олексй Євграфовіч
Мати Валентина Прокофьевна
У шлюбі з Матрена Івановна
Діти Генадій Володимірович Лотарев
Нагороди

Володимир Олексійович Лотарев (Лотарьов) (рос. Владимир Алексеевич Лотарёв, 15 листопада 1914(19141115), Олександрівськ-Грушевський, тепер місто Шахти Ростовської області — 20 липня 1994, Запоріжжя) — український авіаконструктор, творець авіаційних газотурбінних двигунів великого ресурсу і високого ступеня надійності. Брав участь у створенні двигуна М-90 для літаків Сухого. Доктор технічних наук (1971). Член-кореспондент АН УРСР (1976), академік АН УРСР (1985). Депутат Ради Союзу Верховної Ради СРСР 11 скликання (1984—1989) від Запорізькій області. Герой Соціалістичної Праці (14.11.1974).

Біографія ред.

Народився в родині робітника-шахтаря. Батько — Олексій Євграфович працював шахтарем, мати — Валентина Прокопівна все своє життя присвятила сім'ї і домашньому господарству.

Закінчив середню школу. Трудову діяльність розпочав у 1930 році учнем електрослюсаря гірничопромислового училища в місті Шахти. З 1932 року працював електрообмотувальником рудоремонтного заводу міста Шахти. Вступив до Новочеркаського авіаційного інституту, потім був переведений до Харківського авіаційного інституту.

Після закінчення Харківського авіаційного інституту з 1939 працював на Запорізькому заводі імені Баранова № 29 (тепер ПАТ «Мотор Січ») інженером-конструктором, начальником конструкторської групи по доведенню дослідних моторів М-89, що встановлювалися на бомбардувальник Іл-4, брав участь у створенні двигуна М-90 для літаків Сухого.

Після евакуації заводу № 29 в Росію, до міста Омськ з вересня 1941 року на посаді начальника конструкторської бригади брав участь у налагодженні серійного випуску двигуна М-88Б для Іл-4, а потім з 1943 року нового поршневого мотора АШ-82ФН для бомбардувальників Ту-2, Пе-2, винищувачів Ла-5, Ла-7 і транспортних літаків Іл-12, Іл-14, одночасно вів розробку нових конструкцій.

З вересня 1944 працював в серійно-конструкторському відділі заводу як провідного конструктора по двигуну М-26 та заступником начальника серійно-конструкторського бюро. На цій посаді відповідав за підвищення надійності серійних двигунів М-88Б, АШ-82ФН. За безпосередньої участі Лотарева спроектований, виготовлений і зданий на державні випробування мотор середньої потужності М-26.

30 серпні 1945 року переведений в Запоріжжі в дослідно-конструкторське бюро (ДКБ) заводу № 478 на посаду провідного конструктора з подальшої доведення мотора М-26 і його модифікацій. Член ВКП(б) з 1946 року.

У березні 1946 року призначений заступником головного конструктора ДКБ, у 1963 році — головним конструктором Державного союзного ДКБ. З 1981 по 1989 рік — генеральний конструктор Запорізького машинобудівного конструкторського бюро «Прогрес» Міністерства авіаційної промисловості СРСР.

За безпосередньої участі Лотарева створено велику кількість типів двигунів :

1. Сімейство поршневих літакових двигунів АІ-10, АІ-12, АІ-14Р для навчально-тренувальних, бойових і легких багатоцільових транспортних літаків Як-12, Як-18, Як-20, Ан-14. 2. Сімейство поршневих і газотурбінних двигунів: АІ-4В, АІ-26В, АІ-14В, АІ-7, АІ-24В, ТВ-2ВК, які встановлювалися на вертольоти Б-5, Б-9, Б-10, Б-11, Ка-10, Ка-15, Ка-18, Ка-26, Мі-1, Мі-7, Мі-8, Як-100 і багатоцільового транспортного гвинтокрилих Ка-22. 3. Сімейство пускових авіаційних двигунів: ТС-12Ф, АІ-2МК, АІ-8, АІ-9, АИ-9В, які застосовуються на літаках Ан-8, Ан-10, Ан-22, Бе-12, Іл- 18, Ту −95, Ту- 114, Як- 40 і на більшості вертольотів Міля і Камова . 4. Сімейство потужних турбогвинтових газотурбінних авіаційних двигунів великого ресурсу: АІ-20К, АІ-20Д, АІ-20М, АІ-24 для пасажирських Ан-10, Ан-24, Іл-18, військово-транспортних Ан-8 , Ан-12 , Ан-26, літаків спеціального призначення Ан-30, Іл-20, Іл-22, Іл-38 і гідролітака Бе-12.

Велике загальнодержавне значення мали проведені дослідно-конструкторські роботи по збільшенню надійності та ресурсу серійних авіаційних двигунів, в результаті яких амортизаційні терміни служби доведені для двигунів: АІ-20К — до 20000 годин, АІ-24 серії II — до 20000 годин, АІ-25 — до 12 000 годин.

5. Перший у СРСР двигун АІ-25, який встановлювався на пасажирському літаку Як-40 та сільськогосподарському літаку М-15. 6. Сімейство турбореактивних двоконтурних двигунів для навчально-тренувальних літаків: АІ-25ТЛ і ДВ-2 для чеських літаків L-39, L-59. 7. Сімейство двигунів великій мірі двухконтурности: ТРДД Д-36 для пасажирських і транспортних літаків Як-42, Ан-72, Ан-74; ТРДД Д-18Т для самих вантажопідіймальних літаків у світі Ан-124 «Руслан» і Ан-225 «Мрія» ; турбовальний двигун Д-136 для найбільшого і вантажопідйомного вертольота в світі Мі-26. 8. Сімейство двигунів наземного призначення:

— газотурбінні приводи АІ-23С — 1 і АІ-20С для швидкісних суден на підводних крилах «Тайфун» і «Буревісник», судна на повітряній подушці "Сормович "; — Пусковий двигун АІ-8 для аеродромного пускового агрегату АПА-8, для запуску маршових двигунів СПК «Сормович»; — Двигун АІ-8С для розбризкування отрутохімікатів на сільськогосподарському літаку Ан-2М; — ГТП АІ-8П для установки гасіння пожеж в закритих приміщеннях ГІГ-4 (генератора інертних газів); — ГТП АІ-23, АІ-23У, АІ-23СГ для бурових установок; — ГТП АІ-21 для газотурбінних установок ГТУ-1000 пересувних електростанцій 5Е41.

Відмінною особливістю авіаційних двигунів, створених під керівництвом В. А. Лотарева є глибока опрацювання газодинамічних, конструктивних, виробничо-технологічних рішень та їх оптимізація в поєднанні з високою надійністю, великим ресурсом, простотою і економічністю в експлуатації, що забезпечує їх масову, довголітню і успішну експлуатацію на великій кількості літальних апаратів цивільної та військової авіації. У дослідно-конструкторських роботах вдалося вирішити цілий комплекс складних технічних проблем шляхом органічного поєднання наукових методів розрахунку, прогресивного конструювання і великих експериментальних досліджень.

За великі науково-дослідні роботи зі створення авіаційних двигунів Володимиру Олексійовичу Лотареву в 1971 році було присуджено вчений ступінь доктора технічних наук, а в квітні 1976 він був обраний членом-кореспондентом Академії Наук Української РСР, в 1982 році Рішенням Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів СРСР йому було присвоєно вчене звання професора за фахом конструкція і міцність авіадвигунів, а в 1985 році А. В. Лотарев був обраний дійсним членом АН УРСР. Володимир Олексійович мав 130 авторських свідоцтв на винаходи в галузі авіаційної техніки та друковані праці з цієї ж тематики.

Велику науково-конструкторську роботу Володимир Олексійович Лотарев поєднував з плідною роботою з підготовки висококваліфікованих інженерних і наукових кадрів. Під його керівництвом на підприємстві була вихована велика група дослідників і експериментаторів, успішно вирішальних складні питання теорії і практики двигунобудування.

Велика науково-конструкторська та організаторська діяльність Володимира Олексійовича Лотарева, його висока відповідальність за доручену справу та вагомий внесок у народне господарство та обороноздатність країни здобули йому заслужений авторитет великого авіаційного фахівця .

Помер 20 липня 1994 року. Похований на Капустяному цвинтарі Запоріжжя.

Нагороди та звання ред.

Вшанування пам'яті ред.

У місті Запоріжжя є вулиця В.О. Лотарєва.

Література ред.

  • Ольга Корнієнко «Володимир Лотарєв: Життя, що віддане авіації» // — Запоріжжя.: Дике поле, 2014. — 304 с. — ISBN 978-966-2752-49-6 (рос.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Volodimir Oleksijovich LotarevNarodivsya 15 listopada 1914 1914 11 15 ShahtiPomer 20 lipnya 1994 1994 07 20 79 rokiv ZaporizhzhyaKrayina Rosijska imperiya UNR SRSR UkrayinaDiyalnist aviakosmichnij inzhenerAlma mater Nacionalnij aerokosmichnij universitet im M Ye Zhukovskogo Harkivskij aviacijnij institut Galuz aviabuduvannyaVchene zvannya akademik AN URSRNaukovij stupin doktor tehnichnih nauk profesorChlenstvo NAN UkrayiniVijna nimecko radyanska vijnaBatko Oleksj YevgrafovichMati Valentina ProkofevnaU shlyubi z Matrena IvanovnaDiti Genadij Volodimirovich LotarevNagorodiVolodimir Oleksijovich Lotarev Lotarov ros Vladimir Alekseevich Lotaryov 15 listopada 1914 19141115 Oleksandrivsk Grushevskij teper misto Shahti Rostovskoyi oblasti 20 lipnya 1994 Zaporizhzhya ukrayinskij aviakonstruktor tvorec aviacijnih gazoturbinnih dviguniv velikogo resursu i visokogo stupenya nadijnosti Brav uchast u stvorenni dviguna M 90 dlya litakiv Suhogo Doktor tehnichnih nauk 1971 Chlen korespondent AN URSR 1976 akademik AN URSR 1985 Deputat Radi Soyuzu Verhovnoyi Radi SRSR 11 sklikannya 1984 1989 vid Zaporizkij oblasti Geroj Socialistichnoyi Praci 14 11 1974 Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi ta zvannya 3 Vshanuvannya pam yati 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya red Narodivsya v rodini robitnika shahtarya Batko Oleksij Yevgrafovich pracyuvav shahtarem mati Valentina Prokopivna vse svoye zhittya prisvyatila sim yi i domashnomu gospodarstvu Zakinchiv serednyu shkolu Trudovu diyalnist rozpochav u 1930 roci uchnem elektroslyusarya girnichopromislovogo uchilisha v misti Shahti Z 1932 roku pracyuvav elektroobmotuvalnikom rudoremontnogo zavodu mista Shahti Vstupiv do Novocherkaskogo aviacijnogo institutu potim buv perevedenij do Harkivskogo aviacijnogo institutu Pislya zakinchennya Harkivskogo aviacijnogo institutu z 1939 pracyuvav na Zaporizkomu zavodi imeni Baranova 29 teper PAT Motor Sich inzhenerom konstruktorom nachalnikom konstruktorskoyi grupi po dovedennyu doslidnih motoriv M 89 sho vstanovlyuvalisya na bombarduvalnik Il 4 brav uchast u stvorenni dviguna M 90 dlya litakiv Suhogo Pislya evakuaciyi zavodu 29 v Rosiyu do mista Omsk z veresnya 1941 roku na posadi nachalnika konstruktorskoyi brigadi brav uchast u nalagodzhenni serijnogo vipusku dviguna M 88B dlya Il 4 a potim z 1943 roku novogo porshnevogo motora ASh 82FN dlya bombarduvalnikiv Tu 2 Pe 2 vinishuvachiv La 5 La 7 i transportnih litakiv Il 12 Il 14 odnochasno viv rozrobku novih konstrukcij Z veresnya 1944 pracyuvav v serijno konstruktorskomu viddili zavodu yak providnogo konstruktora po dvigunu M 26 ta zastupnikom nachalnika serijno konstruktorskogo byuro Na cij posadi vidpovidav za pidvishennya nadijnosti serijnih dviguniv M 88B ASh 82FN Za bezposerednoyi uchasti Lotareva sproektovanij vigotovlenij i zdanij na derzhavni viprobuvannya motor serednoyi potuzhnosti M 26 30 serpni 1945 roku perevedenij v Zaporizhzhi v doslidno konstruktorske byuro DKB zavodu 478 na posadu providnogo konstruktora z podalshoyi dovedennya motora M 26 i jogo modifikacij Chlen VKP b z 1946 roku U berezni 1946 roku priznachenij zastupnikom golovnogo konstruktora DKB u 1963 roci golovnim konstruktorom Derzhavnogo soyuznogo DKB Z 1981 po 1989 rik generalnij konstruktor Zaporizkogo mashinobudivnogo konstruktorskogo byuro Progres Ministerstva aviacijnoyi promislovosti SRSR Za bezposerednoyi uchasti Lotareva stvoreno veliku kilkist tipiv dviguniv 1 Simejstvo porshnevih litakovih dviguniv AI 10 AI 12 AI 14R dlya navchalno trenuvalnih bojovih i legkih bagatocilovih transportnih litakiv Yak 12 Yak 18 Yak 20 An 14 2 Simejstvo porshnevih i gazoturbinnih dviguniv AI 4V AI 26V AI 14V AI 7 AI 24V TV 2VK yaki vstanovlyuvalisya na vertoloti B 5 B 9 B 10 B 11 Ka 10 Ka 15 Ka 18 Ka 26 Mi 1 Mi 7 Mi 8 Yak 100 i bagatocilovogo transportnogo gvintokrilih Ka 22 3 Simejstvo puskovih aviacijnih dviguniv TS 12F AI 2MK AI 8 AI 9 AI 9V yaki zastosovuyutsya na litakah An 8 An 10 An 22 Be 12 Il 18 Tu 95 Tu 114 Yak 40 i na bilshosti vertolotiv Milya i Kamova 4 Simejstvo potuzhnih turbogvintovih gazoturbinnih aviacijnih dviguniv velikogo resursu AI 20K AI 20D AI 20M AI 24 dlya pasazhirskih An 10 An 24 Il 18 vijskovo transportnih An 8 An 12 An 26 litakiv specialnogo priznachennya An 30 Il 20 Il 22 Il 38 i gidrolitaka Be 12 Velike zagalnoderzhavne znachennya mali provedeni doslidno konstruktorski roboti po zbilshennyu nadijnosti ta resursu serijnih aviacijnih dviguniv v rezultati yakih amortizacijni termini sluzhbi dovedeni dlya dviguniv AI 20K do 20000 godin AI 24 seriyi II do 20000 godin AI 25 do 12 000 godin 5 Pershij u SRSR dvigun AI 25 yakij vstanovlyuvavsya na pasazhirskomu litaku Yak 40 ta silskogospodarskomu litaku M 15 6 Simejstvo turboreaktivnih dvokonturnih dviguniv dlya navchalno trenuvalnih litakiv AI 25TL i DV 2 dlya cheskih litakiv L 39 L 59 7 Simejstvo dviguniv velikij miri dvuhkonturnosti TRDD D 36 dlya pasazhirskih i transportnih litakiv Yak 42 An 72 An 74 TRDD D 18T dlya samih vantazhopidijmalnih litakiv u sviti An 124 Ruslan i An 225 Mriya turbovalnij dvigun D 136 dlya najbilshogo i vantazhopidjomnogo vertolota v sviti Mi 26 8 Simejstvo dviguniv nazemnogo priznachennya gazoturbinni privodi AI 23S 1 i AI 20S dlya shvidkisnih suden na pidvodnih krilah Tajfun i Burevisnik sudna na povitryanij podushci Sormovich Puskovij dvigun AI 8 dlya aerodromnogo puskovogo agregatu APA 8 dlya zapusku marshovih dviguniv SPK Sormovich Dvigun AI 8S dlya rozbrizkuvannya otrutohimikativ na silskogospodarskomu litaku An 2M GTP AI 8P dlya ustanovki gasinnya pozhezh v zakritih primishennyah GIG 4 generatora inertnih gaziv GTP AI 23 AI 23U AI 23SG dlya burovih ustanovok GTP AI 21 dlya gazoturbinnih ustanovok GTU 1000 peresuvnih elektrostancij 5E41 Vidminnoyu osoblivistyu aviacijnih dviguniv stvorenih pid kerivnictvom V A Lotareva ye gliboka opracyuvannya gazodinamichnih konstruktivnih virobnicho tehnologichnih rishen ta yih optimizaciya v poyednanni z visokoyu nadijnistyu velikim resursom prostotoyu i ekonomichnistyu v ekspluataciyi sho zabezpechuye yih masovu dovgolitnyu i uspishnu ekspluataciyu na velikij kilkosti litalnih aparativ civilnoyi ta vijskovoyi aviaciyi U doslidno konstruktorskih robotah vdalosya virishiti cilij kompleks skladnih tehnichnih problem shlyahom organichnogo poyednannya naukovih metodiv rozrahunku progresivnogo konstruyuvannya i velikih eksperimentalnih doslidzhen Za veliki naukovo doslidni roboti zi stvorennya aviacijnih dviguniv Volodimiru Oleksijovichu Lotarevu v 1971 roci bulo prisudzheno vchenij stupin doktora tehnichnih nauk a v kvitni 1976 vin buv obranij chlenom korespondentom Akademiyi Nauk Ukrayinskoyi RSR v 1982 roci Rishennyam Vishoyi atestacijnoyi komisiyi pri Radi Ministriv SRSR jomu bulo prisvoyeno vchene zvannya profesora za fahom konstrukciya i micnist aviadviguniv a v 1985 roci A V Lotarev buv obranij dijsnim chlenom AN URSR Volodimir Oleksijovich mav 130 avtorskih svidoctv na vinahodi v galuzi aviacijnoyi tehniki ta drukovani praci z ciyeyi zh tematiki Veliku naukovo konstruktorsku robotu Volodimir Oleksijovich Lotarev poyednuvav z plidnoyu robotoyu z pidgotovki visokokvalifikovanih inzhenernih i naukovih kadriv Pid jogo kerivnictvom na pidpriyemstvi bula vihovana velika grupa doslidnikiv i eksperimentatoriv uspishno virishalnih skladni pitannya teoriyi i praktiki dvigunobuduvannya Velika naukovo konstruktorska ta organizatorska diyalnist Volodimira Oleksijovicha Lotareva jogo visoka vidpovidalnist za doruchenu spravu ta vagomij vnesok u narodne gospodarstvo ta oboronozdatnist krayini zdobuli jomu zasluzhenij avtoritet velikogo aviacijnogo fahivcya Pomer 20 lipnya 1994 roku Pohovanij na Kapustyanomu cvintari Zaporizhzhya Nagorodi ta zvannya red Geroj Socialistichnoyi Praci 14 11 1974 tri ordeni Lenina 22 07 1966 14 11 1974 17 05 1982 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 26 04 1971 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 12 07 1957 orden Chervonoyi Zirki 16 09 1945 orden Praci Chehoslovachchina 25 10 1984 Stalinska premiya 1948 Derzhavna premiya SRSR 1976 Leninska premiya 1960 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medaliVshanuvannya pam yati red U misti Zaporizhzhya ye vulicya V O Lotaryeva Literatura red Olga Korniyenko Volodimir Lotaryev Zhittya sho viddane aviaciyi Zaporizhzhya Dike pole 2014 304 s ISBN 978 966 2752 49 6 ros Posilannya red Biografiya v Enciklopediyi tehniki Arhivovano 7 bereznya 2014 u Wayback Machine Biografiya na sajti konstruktorskogo byuro Ivchenko Progres Arhivovano 14 grudnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lotarev Volodimir Oleksijovich amp oldid 40984786