www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лондонський договір 1604 Лондонський договір мирний договір який завершив дев ятнадцятирічну англо іспанську війну 1585

Лондонський договір (1604)

Лондонський договір — мирний договір, який завершив дев'ятнадцятирічну англо-іспанську війну (1585—1604 рр) і був підписаний 18 серпня (28 серпня за новим стилем) 1604 року. Договір відновив status quo ante bellum між двома країнами. Переговори, ймовірно, відбувалися в Сомерсет-Хаусі у Вестмінстері і іноді відомі як конференція Сомерсет-Хаус.

Лондонський договір
Тип мирна угода
Підготовлено 18 (28) серпня 1604 і 28 серпня 1604
Підписано 1604
Підписанти Роберт Сесіл, 1-й граф Солсбері і Juan Fernández de Velasco, 5th Duke of Fríasd
Сторони Іспанська Імперія і Королівство Англія
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лондонський договір (значення).

Передумови Редагувати

Англо-іспанська війна була складним і мінливим конфліктом, який також мав зв'язки з Голландським повстанням, Французькими релігійними війнами та Дев'ятирічної війною в Ірландії. До 1600 року війна тривала вже майже п'ятнадцять років і жодна зі сторін не отримала загальної вигоди чи вирішальної переваги. Загальне виснаження Іспанії, бунти опозиції у відповідь на королівські запити про надання коштів, чисельні заколоти іспанських військ у Нідерландах, страх поновлення нової війни з Францією за герцогство Салуццо — все це разом підкреслювало безнадійність іспанських сподівань на завдання переможного удару по Англії.

Ранні мирні пропозиції Редагувати

У квітні 1600 року ерцгерцог Альбрехт Австрійський, губернатор іспанських Нідерландів, розпочав таємні переговори з Англією про врегулювання, але не повідомив про них Мадрид. Наступного місяця переговори завершилися зустріччю між представниками Іспанії, Англії та Бургундії на конференції в Булоні. Іспанія вимагала відступлення міст, що були передані голландцями Англії в заставу за надану допомогу. Англія вимагала вільної торгівлі з Іспанією та її заморськими колоніями, свободи англійських підданих від інквізиції та виключного права мати військові кораблі в протоці. Переговори ні до чого не призвели, Іспанія стверджувала, що було абсурдним очікувати, що суверен всесвітньої імперії віддасть протоку королеві кількох островів. У серпні переговори припинилися — взаємна недовіра і тиск Об'єднаних провінцій зробили будь-яку угоду неможливою. Незважаючи на це, між Англією, ерцгерцогом Австрії та його дружиною інфантою Ізабеллою (сестрою Філіпа) були відкриті дипломатичні шляхи. Листи представників показали, що ерцгерцоги та король Іспанії все ще прагнули миру, незважаючи на різницю в політиці. Філіп хотів зберегти гегемонію Іспанської імперії, тоді як ерцгерцог Альбрехт та Ізабелла прагнули миру та дружніх відносин.

Після смерті королеви Єлизавети І в 1603 році її наступник Яків I швидко перейшов до спроб покласти край довгому та виснажливому конфлікту. В цей час іспанські надії на вирішальну військову перемогу в Нідерландах або успішне вторгнення в Англію були вкрай далекі. Яків був ідеалістичним практиком християнського миру та єдності, а також сином і наступником Марії Стюарт, королеви Шотландії, страта якої була безпосередньою причиною конфлікту. Філіп III Іспанський також успадкував війну від свого попередника Філіпа II, і його скарбниці також були вичерпані, тому він тепло прийняв цю пропозицію і наказав розпочати важкі переговори.

Завдання уряду в Мадриді полягало в тому, щоб покращити їх жахливе військове становище в Нідерландах, зменшивши або припинивши англійську допомогу голландським повстанцям.. Тим часом Йохан ван Ольденбарневельт, очолюючи делегацію штатів Голландії, намагався залучити до участі нового англійського монарха в конфлікті у Фландрії, в центрі уваги якого була облога Остенде. Через два роки облога перетворилася на боротьбу на криваве виснаження.

Перші кроки до миру були зроблені в червні 1603 року, коли Хуан де Тассіс очолив іспано-фламандську комісію, яка відвідала Лондон, шукаючи перемир'я та взаємної довіри. Тассіс був відправлений в Англію Філіпом III Іспанським, щоб вивчити можливості досягнення домовленностей після смерті Єлизавети.

Ерцгерцог Альберт уже відправив свого посланця Чарльза де Ліня, принца-графа Аренберга, до Лондона, і у вересні 1603 року до нього приєднався Хуан де Тассіс. Незважаючи на те, що Де Тассіс не мав повноцінних повноважень для ведення переговорів, наступного місяця він брав активну участь у підготовці до врегулювання.

Договір Редагувати

Наприкінці 1603 року констебль Кастилії прибув до Брюсселя з дозволом укласти мирний договір, якщо про нього можна буде домовитися. 19 травня 1604 року, коли констебль все ще чекав на прийом, решта делегації Габсбургів прибула до Лондона, і була призначена англійська переговорна група.

Англійська делегація Редагувати

Іспанські делегації Редагувати

Іспанці вели переговори двома делегаціями, одна представляла короля Іспанії, інша — ерцгерцога Альберта та Ізабеллу, правителів Іспанських Нідерландів.

Іспанська делегація:

  • Хуан Фернандес де Веласко, 5-й герцог Фріас, констебль Кастилії
  • Хуан де Тассіс, 1-й граф Вільямедіана
  • Алессандро Робіда, сенатор Мілана

Делегація Іспанських Нідерландів :

  • Шарль де Лінь, 2-й принц Аренбергський
  • Жан Річардо, президент Таємної ради Брюсселя
  • Луї Веррейкен, аудитор Брюсселя

Умови Редагувати

  • Іспанія визнає протестантську монархію Англії і відмовляється від намірів відновити в країні Римську церкву.
  • Припинення іспанської військової інтервенції в Ірландії.
  • Припинення англійських нападів на іспанське трансатлантичне судноплавство та іспанські заморські колонії (стаття 6).
  • Ла-Манш відкрився для іспанського судноплавства.
  • Припинення англійської інтервенції в Голландське повстання (статті 4,5,7); Англія припиняє військову та фінансову підтримку голландських повстанців.
  • Кораблі обох країн, торгові чи військові кораблі, могли використовувати материкові морські порти іншої сторони для переобладнання, укриття або закупівлі провізії (стаття 10). Флоти з менш ніж восьми кораблів навіть не повинні були запитувати дозволу, що забезпечило розгалужену мережу військово-морських баз для іспанців в Англії, щоб допомогти їх війні проти протестантських голландців.

Договір відновив status quo ante bellum. Це означало визнання Іспанією того, що її надії на відновлення римського католицизму в Англії закінчилися, і вона повинна була визнати протестантську монархію в Англії. У свою чергу, Англія припинила фінансову та військову підтримку голландського повстання, що тривала з моменту Нансачського договору (1585 р.), і була змушена покласти край воєнним нападам на іспанське трансатлантичне судноплавство та іспанські колонії.

Наслідки Редагувати

Після усунення Англії в результаті Лондонського договору від підтримки повсталих Голландських провінцій, іспанці сподівалися завдати вирішального удару, який змусив би голландців до миру і розпочали потужну кампанію під проводом Амброзіо Спіноли в 1606 році. Яків I все ще дозволяв голландській армії набирати англійських солдатів-добровольців на службу — у 1605 році в Нідерландах служили 8000 англійців. Крім того, англійські корсари тепер знаходили собі прихисток на службі у голландців, які полювали на іспанське судноплавство, а також почали скандальну співпрацю з берберськими корсарами з мусульманських країн Магрибу. І навпаки, іспанським військовим кораблям і каперам було дозволено використовувати англійські порти як військово-морські бази для нападу на голландське судно або для транспортування підкріплення до Фландрії. У листопаді 1607 року витрати на недавні війни з Францією, протестантськими голландцями, а також Англією призвели до банкрутства Іспанії. Таким чином було підписано Дванадцятирічне перемир'я, яке офіційно визнавало незалежність Нідерландської Республіки.

Золота медаль, викарбувана в Англії в 1604 році на згадку про мир, підписаний з Іспанією.

Серед англійської громадськості договір був дуже непопулярним, оскільки в Англії він розглядався як «принизливий мир». Вважалось, що король покинув свого союзника Нідерланди на милість іспанців, і це зробило Якова I «монументально непопулярним». Ноель Карон, посол Сполучених провінцій у Лондоні, писав, що «ніколи жодне оприлюднення не було прийнято в Лондоні з більшою прохолодою і з більшим сумом». Через це, після укладання угоди в Англії не проводилось публічних святкувань. Розрив між зовнішньою політикою Якова I та громадською думкою збільшився кілька років потому, коли протестантська палата громад увійшла в конфлікт з королем через «іспанську партію» — шлюбну угоду між Марією Анною Іспанською, дочкою Філіпа III Іспанського та принцем Уельським Карлом, сином Якова. Однак англійська делегація вважала договір з Іспанією дипломатичною перемогою, яка дала англійцям «мир з честю». в пам'ять про мир були викарбувані золоті та срібні медалі, розроблені Ніколасом Хілліардом.

в Іспанії Мирна угода була сприйнята добре. З квітня по червень 1605 року в іспанській столиці Вальядоліді відбувалися великі громадські урочистості на честь договору та народження сина Філіпа — Філіпа IV. Також була присутня англійська посольська делегація (яка налічувала 500 осіб) на чолі з лордом-адміралом Чарльзом Говардом. Він був відправлений Яковом I у відповідь на те, що Хуан де Веласко був відправлений до Англії для мирних переговорів минулого року. 26 травня англійську делегацію зустріли теплим прийомом і почестями, зокрема Говарда в англійському коледжі. Наступного місяця договір був ратифікований у Королівському палаці Вальядоліда в присутності Говарда. Деякі голоси католицької церкви, однак, висловили свою стурбованість Філіппу III з приводу його угоди з «єретичною владою», особливо протестував Хуан де Рібера, тодішній єпископ Валенсії. Після укладення угоди Філіп III призначив дона Педро де Суньігу першим послом Іспанії в Англії.

Іспанська корона сподівалась, що після мирного договору Англія врешті-решт забезпечить толерантність до католиків. Однак Порохова змова 1605 року знищила будь-яку можливість цього. Протестантські побоювання, що мир з Іспанією в кінцевому підсумку означатиме швидке вторгнення єзуїтів і симпатиків католиків також не втілилися в життя, оскільки парламент суворо слідкував за дотриманням єлизаветинських антирекузантських законів.

Після підписання договору Англія та Іспанія зберігали мир до 1625 року .

Примітки Редагувати

  1. див: Old Style and New Style dates: the date in brackets the Gregorian Calendar used in Spain but not in England or Scotland at that time
  2. Ratified by the King of Spain on and ratified on 5/15 June 1605 and by King James I on 19/29 August 1604
  3. Davenport, pp. 246 [ 21 лютого 2022 у Wayback Machine.]– 257 [ 21 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Corbett, J S (1916). The Successors of Drake. Longmans Green and Co. с. 291. 
  5. Maltby p. 120
  6. Duerloo, Luc (2016). Dynasty and Piety: Archduke Albert (1598–1621) and Habsburg Political Culture in an Age of Religious Wars. Routledge. с. 122. ISBN 978-1317147282. 
  7. Wernham, R. B. (1994). The Return of the Armadas: The Last Years of the Elizabethan Wars Against Spain 1595–1603. Oxford: Clarendon Press. с. 330. ISBN 978-0-19-820443-5. 
  8. McCoog pp. 222–23
  9. Reed, Richard Burton (1970). . University of Wisconsin – Madison. с. 5. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  10. ↑ Brown, Elliott, Museo del Prado p. 14
  11. Fissel pp. 186–87
  12. Rowse p. 413
  13. van Nimwegen p. 187
  14. O'Connor p. 63
  15. ↑ Paul Allen, Philip III and the Pax Hispanica, 1598—1621 (New Haven, 2000).
  16. «The first item of James' agenda was to bring to a close the long standing war with Spain. This was done by the Treaty of London in August 1604. Its terms were flagantry generous to the Spanish, the first black mark against the new king. Moreover James, unlike Elizabeth, had every intention of honoring them.» Burgess, Douglas: The Pirates' Pact: The Secret Alliances Between History's Most Notorious Buccaneers and Colonial America. McGraw-Hill Professional, 2008, page 29. ISBN 0-07-147476-5
  17. Channing, Edward: A history of the United States. Octagon Books, 1977, v. 1, page 158. ISBN 0-374-91414-1
  18. Hiram Morgan, ‘Teaching the Armada: An Introduction to the Anglo-Spanish War, 1585—1604’, History Ireland, Vol. 14, No. 5 (Sep. — Oct., 2006), p. 43.
  19. ↑ Allen pp. 142-43
  20. Dunthorne p. 65
  21. Sanz Camañes, Porfirio (2002). (ісп.). Universidad de Castilla-La Mancha. с. 108. ISBN 8484271552. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  22. Rodríguez Hernández, Antonio José (2015). (ісп.). Ediciones Nowtilus. с. 144. ISBN 978-8499676586. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  23. Feros, Antonio (1994). . Johns Hopkins University. с. 180. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  24. ↑ Smout, T. C. (2005). . с. 17. ISBN 0197263305. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  25. Lothrop Motley, John (1867). . с. 223. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  26. Moseley, C. W. R. D. (2007). English Renaissance Drama: A Very Brief Introduction to Theatre and Theatres in Shakespeare's Time. Humanities. с. 90. ISBN 978-1847601834. 
  27. King та Franssen, 2008, с. 45.
  28. Wilson, David Harris (1963). King James VI & I. Jonathan Cape Ltd. с. 442. ISBN 0-224-60572-0. 
  29. King, R.; Franssen, P (2008). Shakespeare and War. Springer. с. 43–44. ISBN 978-0230228276. 
  30. Lee, Maurice (1970). . University of Illinois Press. с. 37. ISBN 9780252000843. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  31. Jones, Mark (1979). . British Museum Publications. с. 68. ISBN 9780714108506. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  32. ↑ Pericot Garcia, Luis (1967). (ісп.). Instituto Gallach de Librería y Ediciones. с. 184. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  33. Feros, Antonio (2002). (ісп.). Marcial Pons Historia. с. 305. ISBN 8495379392. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  34. Otero Novas, José Manuel (2001). (ісп.). Editorial Ariel. с. 153. ISBN 8434412241. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  35. Herrero García, Miguel (1966). (ісп.). Gredos. с. 474. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  36. Gonzalez Lopez, Emilio (1969). (ісп.). Editorial Galaxia. с. 70. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  37. ↑ Hillgarth p. 23
  38. Ortiz, Antonio Domínguez (1971). . Basic Books. с. 87. ISBN 9780046526900. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  39. Bernhard, Virginia (2011). A Tale of Two Colonies: What Really Happened in Virginia and Bermuda?. University of Missouri Press. с. 8. ISBN 978-0826219510. 
  40. Allen p 155
  41. Reed, Richard Burton (1970). . University of Wisconsin-Madison. с. 228–29. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Londonskij dogovir mirnij dogovir yakij zavershiv dev yatnadcyatirichnu anglo ispansku vijnu 1585 1604 rr i buv pidpisanij 18 serpnya 28 serpnya za novim stilem 1604 roku 1 2 3 Dogovir vidnoviv status quo ante bellum mizh dvoma krayinami Peregovori jmovirno vidbuvalisya v Somerset Hausi u Vestminsteri i inodi vidomi yak konferenciya Somerset Haus Londonskij dogovirTip mirna ugodaPidgotovleno 18 28 serpnya 1604 i 28 serpnya 1604Pidpisano 1604Pidpisanti Robert Sesil 1 j graf Solsberi i Juan Fernandez de Velasco 5th Duke of FriasdStoroni Ispanska Imperiya i Korolivstvo Angliya Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Londonskij dogovir znachennya Zmist 1 Peredumovi 1 1 Ranni mirni propoziciyi 2 Dogovir 2 1 Anglijska delegaciya 2 2 Ispanski delegaciyi 2 3 Umovi 3 Naslidki 4 PrimitkiPeredumovi RedaguvatiAnglo ispanska vijna bula skladnim i minlivim konfliktom yakij takozh mav zv yazki z Gollandskim povstannyam Francuzkimi religijnimi vijnami ta Dev yatirichnoyi vijnoyu v Irlandiyi Do 1600 roku vijna trivala vzhe majzhe p yatnadcyat rokiv i zhodna zi storin ne otrimala zagalnoyi vigodi chi virishalnoyi perevagi Zagalne visnazhennya Ispaniyi bunti opoziciyi u vidpovid na korolivski zapiti pro nadannya koshtiv chiselni zakoloti ispanskih vijsk u Niderlandah strah ponovlennya novoyi vijni z Franciyeyu za gercogstvo Salucco vse ce razom pidkreslyuvalo beznadijnist ispanskih spodivan na zavdannya peremozhnogo udaru po Angliyi 4 Ranni mirni propoziciyi Redaguvati U kvitni 1600 roku ercgercog Albreht Avstrijskij gubernator ispanskih Niderlandiv rozpochav tayemni peregovori z Angliyeyu pro vregulyuvannya ale ne povidomiv pro nih Madrid 5 Nastupnogo misyacya peregovori zavershilisya zustrichchyu mizh predstavnikami Ispaniyi Angliyi ta Burgundiyi na konferenciyi v Buloni Ispaniya vimagala vidstuplennya mist sho buli peredani gollandcyami Angliyi v zastavu za nadanu dopomogu Angliya vimagala vilnoyi torgivli z Ispaniyeyu ta yiyi zamorskimi koloniyami svobodi anglijskih piddanih vid inkviziciyi ta viklyuchnogo prava mati vijskovi korabli v protoci Peregovori ni do chogo ne prizveli Ispaniya stverdzhuvala sho bulo absurdnim ochikuvati sho suveren vsesvitnoyi imperiyi viddast protoku korolevi kilkoh ostroviv 4 U serpni peregovori pripinilisya vzayemna nedovira 6 i tisk Ob yednanih provincij zrobili bud yaku ugodu nemozhlivoyu Nezvazhayuchi na ce mizh Angliyeyu ercgercogom Avstriyi ta jogo druzhinoyu infantoyu Izabelloyu sestroyu Filipa buli vidkriti diplomatichni shlyahi Listi predstavnikiv pokazali sho ercgercogi ta korol Ispaniyi vse she pragnuli miru nezvazhayuchi na riznicyu v politici 7 Filip hotiv zberegti gegemoniyu Ispanskoyi imperiyi todi yak ercgercog Albreht ta Izabella pragnuli miru ta druzhnih vidnosin 8 Pislya smerti korolevi Yelizaveti I v 1603 roci yiyi nastupnik Yakiv I shvidko perejshov do sprob poklasti kraj dovgomu ta visnazhlivomu konfliktu V cej chas ispanski nadiyi na virishalnu vijskovu peremogu v Niderlandah abo uspishne vtorgnennya v Angliyu buli vkraj daleki 9 Yakiv buv idealistichnim praktikom hristiyanskogo miru ta yednosti a takozh sinom i nastupnikom Mariyi Styuart korolevi Shotlandiyi strata yakoyi bula bezposerednoyu prichinoyu konfliktu Filip III Ispanskij takozh uspadkuvav vijnu vid svogo poperednika Filipa II i jogo skarbnici takozh buli vicherpani tomu vin teplo prijnyav cyu propoziciyu i nakazav rozpochati vazhki peregovori Zavdannya uryadu v Madridi polyagalo v tomu shob pokrashiti yih zhahlive vijskove stanovishe v Niderlandah zmenshivshi abo pripinivshi anglijsku dopomogu gollandskim povstancyam 10 Tim chasom Johan van Oldenbarnevelt ocholyuyuchi delegaciyu shtativ Gollandiyi namagavsya zaluchiti do uchasti novogo anglijskogo monarha v konflikti u Flandriyi v centri uvagi yakogo bula obloga Ostende 11 Cherez dva roki obloga peretvorilasya na borotbu na krivave visnazhennya 12 Pershi kroki do miru buli zrobleni v chervni 1603 roku koli Huan de Tassis ocholiv ispano flamandsku komisiyu yaka vidvidala London shukayuchi peremir ya ta vzayemnoyi doviri Tassis buv vidpravlenij v Angliyu Filipom III Ispanskim shob vivchiti mozhlivosti dosyagnennya domovlennostej pislya smerti Yelizaveti 13 Ercgercog Albert uzhe vidpraviv svogo poslancya Charlza de Linya princa grafa Arenberga do Londona i u veresni 1603 roku do nogo priyednavsya Huan de Tassis Nezvazhayuchi na te sho De Tassis ne mav povnocinnih povnovazhen dlya vedennya peregovoriv nastupnogo misyacya vin brav aktivnu uchast u pidgotovci do vregulyuvannya 10 Dogovir RedaguvatiNaprikinci 1603 roku konstebl Kastiliyi pribuv do Bryusselya z dozvolom uklasti mirnij dogovir yaksho pro nogo mozhna bude domovitisya 19 travnya 1604 roku koli konstebl vse she chekav na prijom reshta delegaciyi Gabsburgiv pribula do Londona i bula priznachena anglijska peregovorna grupa 10 Anglijska delegaciya Redaguvati Robert Sesil 1 j graf Solsberi 1563 1612 derzhavnij sekretar providnij ministr Yakova I Charlz Blaunt 1 j graf Devonshir 1563 1606 soldat Tomas Sakvil 1 j graf Dorset 1536 1608 lord skarbnik Genrih Govard 1 j graf Nortgempton 1540 1614 lord naglyadach portiv Chinkve Charlz Govard 1 j graf Nottingem 1536 1624 lord admiralIspanski delegaciyi Redaguvati Ispanci veli peregovori dvoma delegaciyami odna predstavlyala korolya Ispaniyi insha ercgercoga Alberta ta Izabellu praviteliv Ispanskih Niderlandiv Ispanska delegaciya Huan Fernandes de Velasko 5 j gercog Frias konstebl Kastiliyi Huan de Tassis 1 j graf Vilyamediana Alessandro Robida senator MilanaDelegaciya Ispanskih Niderlandiv Sharl de Lin 2 j princ Arenbergskij Zhan Richardo prezident Tayemnoyi radi Bryusselya Luyi Verrejken auditor BryusselyaUmovi Redaguvati Ispaniya viznaye protestantsku monarhiyu Angliyi i vidmovlyayetsya vid namiriv vidnoviti v krayini Rimsku cerkvu Pripinennya ispanskoyi vijskovoyi intervenciyi v Irlandiyi 14 15 Pripinennya anglijskih napadiv na ispanske transatlantichne sudnoplavstvo ta ispanski zamorski koloniyi stattya 6 16 17 La Mansh vidkrivsya dlya ispanskogo sudnoplavstva Pripinennya anglijskoyi intervenciyi v Gollandske povstannya statti 4 5 7 Angliya pripinyaye vijskovu ta finansovu pidtrimku gollandskih povstanciv Korabli oboh krayin torgovi chi vijskovi korabli mogli vikoristovuvati materikovi morski porti inshoyi storoni dlya pereobladnannya ukrittya abo zakupivli proviziyi stattya 10 Floti z mensh nizh vosmi korabliv navit ne povinni buli zapituvati dozvolu sho zabezpechilo rozgaluzhenu merezhu vijskovo morskih baz dlya ispanciv v Angliyi shob dopomogti yih vijni proti protestantskih gollandciv Dogovir vidnoviv status quo ante bellum 18 15 Ce oznachalo viznannya Ispaniyeyu togo sho yiyi nadiyi na vidnovlennya rimskogo katolicizmu v Angliyi zakinchilisya i vona povinna bula viznati protestantsku monarhiyu v Angliyi U svoyu chergu Angliya pripinila finansovu ta vijskovu pidtrimku gollandskogo povstannya sho trivala z momentu Nansachskogo dogovoru 1585 r i bula zmushena poklasti kraj voyennim napadam na ispanske transatlantichne sudnoplavstvo ta ispanski koloniyi Naslidki RedaguvatiPislya usunennya Angliyi v rezultati Londonskogo dogovoru vid pidtrimki povstalih Gollandskih provincij ispanci spodivalisya zavdati virishalnogo udaru yakij zmusiv bi gollandciv do miru i rozpochali potuzhnu kampaniyu pid provodom Ambrozio Spinoli v 1606 roci 19 Yakiv I vse she dozvolyav gollandskij armiyi nabirati anglijskih soldativ dobrovolciv na sluzhbu u 1605 roci v Niderlandah sluzhili 8000 anglijciv 20 Krim togo anglijski korsari teper znahodili sobi prihistok na sluzhbi u gollandciv yaki polyuvali na ispanske sudnoplavstvo 19 a takozh pochali skandalnu spivpracyu z berberskimi korsarami z musulmanskih krayin Magribu I navpaki ispanskim vijskovim korablyam i kaperam bulo dozvoleno vikoristovuvati anglijski porti yak vijskovo morski bazi dlya napadu na gollandske sudno 21 abo dlya transportuvannya pidkriplennya do Flandriyi 22 U listopadi 1607 roku vitrati na nedavni vijni z Franciyeyu protestantskimi gollandcyami a takozh Angliyeyu prizveli do bankrutstva Ispaniyi Takim chinom bulo pidpisano Dvanadcyatirichne peremir ya yake oficijno viznavalo nezalezhnist Niderlandskoyi Respubliki 23 nbsp Zolota medal vikarbuvana v Angliyi v 1604 roci na zgadku pro mir pidpisanij z Ispaniyeyu Sered anglijskoyi gromadskosti dogovir buv duzhe nepopulyarnim oskilki v Angliyi vin rozglyadavsya yak prinizlivij mir 24 Vvazhalos sho korol pokinuv svogo soyuznika Niderlandi na milist ispanciv i ce zrobilo Yakova I monumentalno nepopulyarnim Noel Karon posol Spoluchenih provincij u Londoni pisav sho nikoli zhodne oprilyudnennya ne bulo prijnyato v Londoni z bilshoyu proholodoyu i z bilshim sumom 24 25 26 Cherez ce pislya ukladannya ugodi v Angliyi ne provodilos publichnih svyatkuvan 27 Rozriv mizh zovnishnoyu politikoyu Yakova I ta gromadskoyu dumkoyu zbilshivsya kilka rokiv potomu koli protestantska palata gromad uvijshla v konflikt z korolem cherez ispansku partiyu shlyubnu ugodu mizh Mariyeyu Annoyu Ispanskoyu dochkoyu Filipa III Ispanskogo ta princem Uelskim Karlom sinom Yakova 28 Odnak anglijska delegaciya vvazhala dogovir z Ispaniyeyu diplomatichnoyu peremogoyu yaka dala anglijcyam mir z chestyu 29 30 v pam yat pro mir buli vikarbuvani zoloti ta sribni medali rozrobleni Nikolasom Hilliardom 31 v Ispaniyi Mirna ugoda bula sprijnyata dobre 32 33 Z kvitnya po cherven 1605 roku v ispanskij stolici Valyadolidi vidbuvalisya veliki gromadski urochistosti na chest dogovoru ta narodzhennya sina Filipa Filipa IV 34 35 36 Takozh bula prisutnya anglijska posolska delegaciya yaka nalichuvala 500 osib na choli z lordom admiralom Charlzom Govardom Vin buv vidpravlenij Yakovom I u vidpovid na te sho Huan de Velasko buv vidpravlenij do Angliyi dlya mirnih peregovoriv minulogo roku 37 26 travnya anglijsku delegaciyu zustrili teplim prijomom i pochestyami zokrema Govarda v anglijskomu koledzhi 37 Nastupnogo misyacya dogovir buv ratifikovanij u Korolivskomu palaci Valyadolida v prisutnosti Govarda 32 Deyaki golosi katolickoyi cerkvi odnak vislovili svoyu sturbovanist Filippu III z privodu jogo ugodi z yeretichnoyu vladoyu osoblivo protestuvav Huan de Ribera todishnij yepiskop Valensiyi 38 Pislya ukladennya ugodi Filip III priznachiv dona Pedro de Sunigu pershim poslom Ispaniyi v Angliyi 39 Ispanska korona spodivalas sho pislya mirnogo dogovoru Angliya vreshti resht zabezpechit tolerantnist do katolikiv Odnak Porohova zmova 1605 roku znishila bud yaku mozhlivist cogo 40 Protestantski poboyuvannya sho mir z Ispaniyeyu v kincevomu pidsumku oznachatime shvidke vtorgnennya yezuyitiv i simpatikiv katolikiv takozh ne vtililisya v zhittya oskilki parlament suvoro slidkuvav za dotrimannyam yelizavetinskih antirekuzantskih zakoniv 41 Pislya pidpisannya dogovoru Angliya ta Ispaniya zberigali mir do 1625 roku Primitki Redaguvati div Old Style and New Style dates the date in brackets the Gregorian Calendar used in Spain but not in England or Scotland at that time Ratified by the King of Spain on and ratified on 5 15 June 1605 and by King James I on 19 29 August 1604 Davenport pp 246 Arhivovano 21 lyutogo 2022 u Wayback Machine 257 Arhivovano 21 lyutogo 2022 u Wayback Machine a b Corbett J S 1916 The Successors of Drake Longmans Green and Co s 291 Maltby p 120 Duerloo Luc 2016 Dynasty and Piety Archduke Albert 1598 1621 and Habsburg Political Culture in an Age of Religious Wars Routledge s 122 ISBN 978 1317147282 Wernham R B 1994 The Return of the Armadas The Last Years of the Elizabethan Wars Against Spain 1595 1603 Oxford Clarendon Press s 330 ISBN 978 0 19 820443 5 McCoog pp 222 23 Reed Richard Burton 1970 Sir Robert Cecil and the Diplomacy of the Anglo Spanish Peace 1603 1604 University of Wisconsin Madison s 5 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 a b v Brown Elliott Museo del Prado p 14 Fissel pp 186 87 Rowse p 413 van Nimwegen p 187 O Connor p 63 a b Paul Allen Philip III and the Pax Hispanica 1598 1621 New Haven 2000 The first item of James agenda was to bring to a close the long standing war with Spain This was done by the Treaty of London in August 1604 Its terms were flagantry generous to the Spanish the first black mark against the new king Moreover James unlike Elizabeth had every intention of honoring them Burgess Douglas The Pirates Pact The Secret Alliances Between History s Most Notorious Buccaneers and Colonial America McGraw Hill Professional 2008 page 29 ISBN 0 07 147476 5 Channing Edward A history of the United States Octagon Books 1977 v 1 page 158 ISBN 0 374 91414 1 Hiram Morgan Teaching the Armada An Introduction to the Anglo Spanish War 1585 1604 History Ireland Vol 14 No 5 Sep Oct 2006 p 43 a b Allen pp 142 43 Dunthorne p 65 Sanz Camanes Porfirio 2002 Diplomacia hispano inglesa en el siglo XVII razon de estado y relaciones de poder durante la Guerra de los Treinta Anos 1618 1648 isp Universidad de Castilla La Mancha s 108 ISBN 8484271552 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Rodriguez Hernandez Antonio Jose 2015 Breve historia de los Tercios de Flandes isp Ediciones Nowtilus s 144 ISBN 978 8499676586 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Feros Antonio 1994 The King s Favorite the Duke of Lerma Power Wealth and Court Culture in the Reign of Philip III of Spain 1598 1621 Johns Hopkins University s 180 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 a b Smout T C 2005 Anglo Scottish Relations from 1603 to 1900 s 17 ISBN 0197263305 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Lothrop Motley John 1867 History of the United Netherlands From the Death of William the Silent to the Twelve Year s Truce 1609 Volume 4 s 223 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Moseley C W R D 2007 English Renaissance Drama A Very Brief Introduction to Theatre and Theatres in Shakespeare s Time Humanities s 90 ISBN 978 1847601834 King ta Franssen 2008 s 45 Wilson David Harris 1963 King James VI amp I Jonathan Cape Ltd s 442 ISBN 0 224 60572 0 King R Franssen P 2008 Shakespeare and War Springer s 43 44 ISBN 978 0230228276 Lee Maurice 1970 James I and Henri IV An Essay in English Foreign Policy 1603 1610 University of Illinois Press s 37 ISBN 9780252000843 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Jones Mark 1979 The Art of the Medal British Museum Publications s 68 ISBN 9780714108506 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 a b Pericot Garcia Luis 1967 Historia de Espana gran historia general de los pueblos hispanos Volumen 4 isp Instituto Gallach de Libreria y Ediciones s 184 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Feros Antonio 2002 El Duque de Lerma realeza y privanza en la Espana de Felipe III isp Marcial Pons Historia s 305 ISBN 8495379392 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Otero Novas Jose Manuel 2001 Fundamentalismos enmascarados isp Editorial Ariel s 153 ISBN 8434412241 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Herrero Garcia Miguel 1966 Biblioteca romanica hispanica Estudios y ensayos isp Gredos s 474 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Gonzalez Lopez Emilio 1969 Los politicos gallegos en la coret de Espana y la convivencia europea isp Editorial Galaxia s 70 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 a b Hillgarth p 23 Ortiz Antonio Dominguez 1971 The Golden Age of Spain 1516 1659 Volume 1 of The History of Spain Basic Books s 87 ISBN 9780046526900 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Bernhard Virginia 2011 A Tale of Two Colonies What Really Happened in Virginia and Bermuda University of Missouri Press s 8 ISBN 978 0826219510 Allen p 155 Reed Richard Burton 1970 Sir Robert Cecil and the Diplomacy of the Anglo Spanish Peace 1603 1604 University of Wisconsin Madison s 228 29 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Londonskij dogovir 1604 amp oldid 40668863