www.wikidata.uk-ua.nina.az

Локомобіль Локомобі ль фр locomobile routière від лат locus місце та mobilis рухомий транспортний засіб або компактний п

Локомобіль

Локомобі́ль (фр. locomobile routière, від лат. locus — «місце» та mobilis — «рухомий») — транспортний засіб або компактний пересувний паровий двигун для сільськогосподарських потреб та вироблення електроенергії у польових умовах.

Пересувний локомобіль (рутьєр) із паровим двигуном, 1908

Історія Редагувати

Ранні зразки парових двигунів були надто громіздкими і дорогими для середнього господарства, проте, перший успішний випадок застосування парової енергії для молотарки засвідчено 1799 року в північному Йоркширі. Наступне засвідчене застосування датується 1812 роком, коли Річард Тревітік розробив для сера Крістофера Гокінса з Пробуса (Корнуолл, Велика Британія) першу «півпортативну» парову машину для сільськогосподарського використовування («комірну машину»). То була машина високого тиску, з вогнетрубним котлом; вона використовувалася для урухомлення молотарки, виявившись дешевше за раніше використовуваних коней. Машина Тревітіка була настільки вдалою, що пропрацювала майже 70 років, і нині зберігається в лондонському Музеї науки. Вона називалася «півпортативною» (semi-portable), оскільки її перевозили й установлювали на новому місці без розбирання, тим не менш, такі машини ще залишалися стаціонарними. Їх використовували для урухомлення насосів, молоткових дробарок, кісткодробарок, січкарень і ріпорізок, стаціонарних і мобільних молотильних апаратів.

Перша по-справжньому портативна парова машина, яку можна вважати справжнім локомобілем, з'явилася близько 1839 року, уможлививши застосування парової енергії за межами господи. Вільям Таксфорд з Бостона в Лінкольнширі розпочав виробництво машин з котлом паровозного типу, оснащеним горизонтальними димогарними трубами. Єдиний циліндр і колінвал були встановлені на верху котла, а вся конструкція стояла на колісному шасі: передні колеса споряджалися шворнем і дишлем для перевезення локомобіля кіньми. На колінвалі встановлювалися великий маховик і шків з приводним пасом.

У 1859 році англійський фермер Томас Авелінг удосконалив локомобіль компанії Clayton & Shuttleworth, зробивши його саморушним. Переробка полягала у встановленні ланцюгової передачі між колінвалом і задньою віссю. Отже, Авелінг вважається батьком «саморушного локомобіля[en]» або «рутьє́ра» (фр. routier).

У Російській імперії виробництво локомобілів почалося у 1870-х. До 1878 було збудовано 151 машину. На початок XX століття у Російській імперії було вироблено понад 200 локомобілів. Локомобілі випускали такі підприємства:

  • Людиновський машинобудівний завод спілки Мальцевських заводів (З 1870-х до 1942 та після 1945 року. До 1908 виробництво було невелике, але потім почали виробляти більш вдосконалені моделі і завод став лідером локомобілебудування) — випускались пересувні і стаціонарні машини (1931 розроблено модель СК-5 потужністю 500 к. с.).
  • Коломенський завод (з 1882 до 1926) — усі типу «рутьєр», тобто пересувні, саморушні.
  • Верх-Ісетський завод
  • Чорноморський завод у м. Миколаїв
  • Брянський завод

За часів Радянського Союзу додались:

  • Херсонський завод сільгосптехніки ім. Петровського (з 1935 до 1942, після 1945)
  • Завод «Червоний металіст» у м. Дніпропетровськ (з 1937 до 1940)
  • Сизраньський локомобільнй завод (після 1945)
  • Могильовський локомобільний завод (після 1945).

Локомобілі широко застосовувались у період парової енергетики та до електрифікації села. В СРСР локомобілі вироблялися на Людиновському локомобільному заводі до 1960-х, коли виробництво припинили через малу економічність.

Види Редагувати

  • Пересувні локомобілі мали котел паровозного типу із потужністю двигуна 8,5-55 кВт (12-75 к.с.). Вони працювали від насиченої або перегрітої пари під тиском 1-1,2 Мн/м² (10-12 кгс/см²) із вихлопом в атмосферу. Основна галузь застосування — сільське господарство.
  • Стаціонарні локомобілі призначені для невеликих промислових підприємств та зазвичай є приводом генераторів електричного струму. Котли таких локомобілів мають циліндричну топку та висувну систему димогарних труб. Тиск перегрітої пари близько 1,5 Мн/м² (15 кгс/см²), потужність машин 90-580 кВт (125—800 к.с.)

Паливо Редагувати

Паливом для локомобілів можуть бути різні відходи (тирса, костра, тріски, лушпиння), місцеве паливо (дрова, торф, солома та ін.) або вугілля, мазут.

Переваги і недоліки Редагувати

Переваги:

  • надійність,
  • невимогливість до якості води та палива,
  • великий термін експлуатації,
  • простота монтування на місці.

Недоліки:

  • низька економічність
  • велика металоємність.

Сучасні локомобілі Редагувати

У 21-му столітті поняття «локомобіль» застосовують до транспортних засобів, призначених для руху автомобільними дорогами і залізницями. Для цього транспортний засіб дообладнують спеціальними напрямними або спеціальними колесами для пересування рейками, шасі може бути трактором або вантажним автомобілем.

Наприклад, в Україні випускаються локомобілі на платформі тракторів Харківського виробництва ХТА-220 або в Німеччині на базі повнопривідних «Унімогів» концерну Даймлер.

Цікаві факти Редагувати

  • Під час Російсько-Турецької війни 1877—1878 в Російській імперії була сформована військова частина у складі 12 вугільних рутьєрів британського та російськоімперського виробництва. Локомобілі працювали у транспортуванні важкої артилерії, розвантаженні вагонів (один був з краном) та електростанціями. Пізніше рутьєри були направлені у Баку, де були перероблені на роботу із мазутом, та відправлені на війну із текінцями.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Локомобіль системи Вольфа як електростанція [ 19 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Lane, Michael R. (1976). Pride of the Road (The Pictorial Story of Traction Engines). New English Library. с. 29. ISBN 0-450-03277-9.  (англ.)
  3. Hodge, James (1973). Richard Trevithick (Lifelines 6). Shire Publications. с. 30. ISBN 0-85263-177-4.  (англ.)
  4. Bonnett, Harold (1975). Discovering Traction Engines. Shire Publications Ltd. с. 5. ISBN 0-85263-318-1.  (англ.)
  5. Проф. А. А. Брандт «Очерк истории паровой машины и примененние паровых двигателей в России.» СПБ. — 1892
  6. Локомобиль // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  7. Мотовоз маневровий ММТ-2 на базі трактора ХТА-220 [ 23 квітня 2009 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела Редагувати

  • Гарькуша Г. Н., Юшина А. Г., Теория, конструкция и расчёт локомобиля, М., 1952; Бобровский Г. С., Локомобиль и его обслуживание, 6 изд., М. — Л., 1954.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Локомобіль



Це незавершена стаття про транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lokomobi l fr locomobile routiere vid lat locus misce ta mobilis ruhomij transportnij zasib abo kompaktnij peresuvnij parovij dvigun dlya silskogospodarskih potreb ta viroblennya 1 elektroenergiyi u polovih umovah Peresuvnij lokomobil rutyer iz parovim dvigunom 1908 Zmist 1 Istoriya 2 Vidi 3 Palivo 4 Perevagi i nedoliki 5 Suchasni lokomobili 6 Cikavi fakti 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaIstoriya RedaguvatiRanni zrazki parovih dviguniv buli nadto gromizdkimi i dorogimi dlya serednogo gospodarstva prote pershij uspishnij vipadok zastosuvannya parovoyi energiyi dlya molotarki zasvidcheno 1799 roku v pivnichnomu Jorkshiri 2 Nastupne zasvidchene zastosuvannya datuyetsya 1812 rokom koli Richard Trevitik rozrobiv dlya sera Kristofera Gokinsa z Probusa Kornuoll Velika Britaniya pershu pivportativnu parovu mashinu dlya silskogospodarskogo vikoristovuvannya komirnu mashinu 2 To bula mashina visokogo tisku z vognetrubnim kotlom vona vikoristovuvalasya dlya uruhomlennya molotarki viyavivshis deshevshe za ranishe vikoristovuvanih konej Mashina Trevitika bula nastilki vdaloyu sho propracyuvala majzhe 70 rokiv i nini zberigayetsya v londonskomu Muzeyi nauki 3 Vona nazivalasya pivportativnoyu semi portable oskilki yiyi perevozili j ustanovlyuvali na novomu misci bez rozbirannya tim ne mensh taki mashini she zalishalisya stacionarnimi Yih vikoristovuvali dlya uruhomlennya nasosiv molotkovih drobarok kistkodrobarok sichkaren i riporizok stacionarnih i mobilnih molotilnih aparativ Persha po spravzhnomu portativna parova mashina yaku mozhna vvazhati spravzhnim lokomobilem z yavilasya blizko 1839 roku umozhlivivshi zastosuvannya parovoyi energiyi za mezhami gospodi Vilyam Taksford z Bostona v Linkolnshiri rozpochav virobnictvo mashin z kotlom parovoznogo tipu osnashenim gorizontalnimi dimogarnimi trubami Yedinij cilindr i kolinval buli vstanovleni na verhu kotla a vsya konstrukciya stoyala na kolisnomu shasi peredni kolesa sporyadzhalisya shvornem i dishlem dlya perevezennya lokomobilya kinmi Na kolinvali vstanovlyuvalisya velikij mahovik i shkiv z privodnim pasom 2 U 1859 roci anglijskij fermer Tomas Aveling udoskonaliv lokomobil kompaniyi Clayton amp Shuttleworth zrobivshi jogo samorushnim Pererobka polyagala u vstanovlenni lancyugovoyi peredachi mizh kolinvalom i zadnoyu vissyu Otzhe Aveling vvazhayetsya batkom samorushnogo lokomobilya en 4 abo rutye ra fr routier U Rosijskij imperiyi virobnictvo lokomobiliv pochalosya u 1870 h Do 1878 bulo zbudovano 151 mashinu 5 Na pochatok XX stolittya u Rosijskij imperiyi bulo virobleno ponad 200 lokomobiliv Lokomobili vipuskali taki pidpriyemstva Lyudinovskij mashinobudivnij zavod spilki Malcevskih zavodiv Z 1870 h do 1942 ta pislya 1945 roku Do 1908 virobnictvo bulo nevelike ale potim pochali viroblyati bilsh vdoskonaleni modeli i zavod stav liderom lokomobilebuduvannya vipuskalis peresuvni i stacionarni mashini 1931 rozrobleno model SK 5 potuzhnistyu 500 k s Kolomenskij zavod z 1882 do 1926 usi tipu rutyer tobto peresuvni samorushni Verh Isetskij zavod Chornomorskij zavod u m Mikolayiv Bryanskij zavodZa chasiv Radyanskogo Soyuzu dodalis Hersonskij zavod silgosptehniki im Petrovskogo z 1935 do 1942 pislya 1945 Zavod Chervonij metalist u m Dnipropetrovsk z 1937 do 1940 Sizranskij lokomobilnj zavod pislya 1945 Mogilovskij lokomobilnij zavod pislya 1945 Lokomobili shiroko zastosovuvalis u period parovoyi energetiki ta do elektrifikaciyi sela V SRSR lokomobili viroblyalisya na Lyudinovskomu lokomobilnomu zavodi 6 do 1960 h koli virobnictvo pripinili cherez malu ekonomichnist nbsp Zvichajnij lokomobil rutyer 1872 nbsp Lokomobil yakij tyagne garmatu 1872 nbsp Lokomobil u silskomu gospodarstvi Minnesoti SShA 1882 nbsp Lokomobil zabezpechuye robotu molotarki m Gros Gerau Nimechchina 1895 nbsp Lokomobil virobnictva Fowler zi znyatimi zadnimi kolesami Velika Britaniya 1911 nbsp Parovij plug v diyi u silskomu gospodarstvi 1948 nbsp Lokomobil na festivali v Bohumi Nimechchina 2007 nbsp Lokomobili na shou v Dorseti Velika Britaniya 2007 nbsp Lokomobil Dikanka Ukrayina Pochatok HH st Vidi RedaguvatiPeresuvni lokomobili mali kotel parovoznogo tipu iz potuzhnistyu dviguna 8 5 55 kVt 12 75 k s Voni pracyuvali vid nasichenoyi abo peregritoyi pari pid tiskom 1 1 2 Mn m 10 12 kgs sm iz vihlopom v atmosferu Osnovna galuz zastosuvannya silske gospodarstvo Stacionarni lokomobili priznacheni dlya nevelikih promislovih pidpriyemstv ta zazvichaj ye privodom generatoriv elektrichnogo strumu Kotli takih lokomobiliv mayut cilindrichnu topku ta visuvnu sistemu dimogarnih trub Tisk peregritoyi pari blizko 1 5 Mn m 15 kgs sm potuzhnist mashin 90 580 kVt 125 800 k s Palivo RedaguvatiPalivom dlya lokomobiliv mozhut buti rizni vidhodi tirsa kostra triski lushpinnya misceve palivo drova torf soloma ta in abo vugillya mazut Perevagi i nedoliki RedaguvatiPerevagi nadijnist nevimoglivist do yakosti vodi ta paliva velikij termin ekspluataciyi prostota montuvannya na misci Nedoliki nizka ekonomichnist velika metaloyemnist Suchasni lokomobili RedaguvatiDokladnishe Avtomobilno zaliznichnij transportnij zasibU 21 mu stolitti ponyattya lokomobil zastosovuyut do transportnih zasobiv priznachenih dlya ruhu avtomobilnimi dorogami i zaliznicyami Dlya cogo transportnij zasib doobladnuyut specialnimi napryamnimi abo specialnimi kolesami dlya peresuvannya rejkami shasi mozhe buti traktorom abo vantazhnim avtomobilem Napriklad v Ukrayini vipuskayutsya lokomobili na platformi traktoriv Harkivskogo virobnictva HTA 220 7 abo v Nimechchini na bazi povnoprividnih Unimogiv koncernu Dajmler nbsp Motovoz manevrovij MMT 2 na bazi traktora HTA 220 Slobozhanec nbsp Unimog nbsp Unimog yak lokomotiv nbsp Pozhezhnij avtomobil Nimechchina 2004 nbsp Pereroblenij Ural v Eritreyi 2004 nbsp Lokomobil MAZ Transportnih vijsk Zbrojnih sil Bilorusi 2007 Cikavi fakti RedaguvatiPid chas Rosijsko Tureckoyi vijni 1877 1878 v Rosijskij imperiyi bula sformovana vijskova chastina u skladi 12 vugilnih rutyeriv britanskogo ta rosijskoimperskogo virobnictva Lokomobili pracyuvali u transportuvanni vazhkoyi artileriyi rozvantazhenni vagoniv odin buv z kranom ta elektrostanciyami Piznishe rutyeri buli napravleni u Baku de buli pererobleni na robotu iz mazutom ta vidpravleni na vijnu iz tekincyami Div takozh RedaguvatiParovij avtomobil Parovij traktor Samorushnij lokomobil en Avtodrezina Avtomotrisa Drezina Lokotraktor Motovoz Avtomobilno zaliznichnij transportnij zasibPrimitki Redaguvati Lokomobil sistemi Volfa yak elektrostanciya Arhivovano 19 lipnya 2012 u Wayback Machine ros a b v Lane Michael R 1976 Pride of the Road The Pictorial Story of Traction Engines New English Library s 29 ISBN 0 450 03277 9 angl Hodge James 1973 Richard Trevithick Lifelines 6 Shire Publications s 30 ISBN 0 85263 177 4 angl Bonnett Harold 1975 Discovering Traction Engines Shire Publications Ltd s 5 ISBN 0 85263 318 1 angl Prof A A Brandt Ocherk istorii parovoj mashiny i primenennie parovyh dvigatelej v Rossii SPB 1892 Lokomobil Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Motovoz manevrovij MMT 2 na bazi traktora HTA 220 Arhivovano 23 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros Dzherela RedaguvatiGarkusha G N Yushina A G Teoriya konstrukciya i raschyot lokomobilya M 1952 Bobrovskij G S Lokomobil i ego obsluzhivanie 6 izd M L 1954 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LokomobilVirobnik suchasnih lokomobiliv v Ukrayini Arhivovano 22 serpnya 2019 u Wayback Machine ros Sajt virobnika suchasnih lokomobiliv u Rosiyi Arhivovano 22 serpnya 2019 u Wayback Machine ros Universalna kolijna mashina na zaliznichnomu kombinovanomu hodu Arhivovano 22 serpnya 2019 u Wayback Machine ros nbsp Ce nezavershena stattya pro transport Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lokomobil amp oldid 38190951