www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лодовіко Чіголі або Лодовіко Карді да Чіголі італ Lodovico Cardi da Cigoli 21 вересня 1559 8 червня 1613 Рим італійський

Лодовіко Чіголі

Лодовіко Чіголі або Лодовіко Карді да Чіголі (італ. Lodovico Cardi da Cigoli; 21 вересня 1559 — 8 червня 1613, Рим ) — італійський художник XVI століття, представник пізнього маньєризму і раннього італійського бароко. Займався також архітектурою.

Лодовіко Чіголі (Лодовіко Карді да Чіголі)
італ. Cigoli
італ. Lodovico Cardi
Лодовіко Чіголі, Автопортрет. Флоренція.
Народження 21 вересня 1569(1569-09-21)
Чіголі да Сан Міньято, Кастелло ді Чіголі, неподалік Флоренції
Смерть 8 червня 1613(1613-06-08) (43 роки)
  Рим
Національність італієць
Країна Італія
Навчання у Алессандро Аллорі, Санті ді Тіто
Діяльність художник, архітектор, скульптор, рисувальник, поет
Напрямок маньєризм, раннє бароко, реалізм
Роки творчості 1579 - 1612
Вплив Алессандро Аллорі, Санті ді Тіто
Вчитель Алессандро Аллорі
Відомі учні Andrea Commodid
Член Академія делла Круска
Твори релігійний живопис
 Лодовіко Чіголі у Вікісховищі

Життєпис. Ранні роки Редагувати

Народився в Чіголі да Сан Міньято, Кастелло ді Чіголі, неподалік Флоренції. Звідси прізвисько, що стало історичним іменем. Батьки майбутнього художника і архітектора — Джованні Баттіска Карді та Джинерва де Мацци, перебрались на житло у Флоренцію.

Перший флорентійський період Редагувати

Тринадцятирічним хлопцем був прийнятий у майстерню флорентійського художника Алессандро Аллорі (1535—1607). Навчався також у Бернардо Буонталенті (1531—1608). Флорентійські митці XVI століття відрізнялись універсальністю освіти і здатністю працювати архітекторами, скульпторами, художниками. Все це стане притаманним і Лодовіко Чіголі, що працюватиме архітектором, художником і музикантом. В архітектурних творах був тісно пов'язаний із Бернардо Буонталенті, бо останній був архітектором родини Медічі. Серед архітектурних проектів Буонталенті та Лодовіко Чіголі — модель фасаду флорентійського собору Санта-Марія-дель-Фйоре. Але проект не був реалізований у XVI столітті.

Чіголі — фрескіст Редагувати

Купол каплиці в церкві Санта Марія Маджоре в Римі

Необхідність працювати по замовам релігійних громад спонукала Лодовіко Чіголі до досконалого опанувння техніки фрески.

Серед перших фресок Чіголі — світські стінописи на віллі Петрайя у 1580-і рр. У 1584 році він створив декілька фресок в церкві Санта Марія Новелла у Флоренції.

Але до найвідоміших фресок, створених Чіголі 1610 року, належить фреска в куполі каплиці церкви Санта Марія Маджоре в Римі, котру вибудували за наказом папи римського Павла V Боргезе. За наказом папи художник створив стінописи на непрямій поверхні, котра потребувала досконалих знань художньої перспективи. Сюжет — Богородиця на сьомому небі в оточенні апостолів і численних янголів. Навіть досвіду немолодого художника не вистачило, аби уникнути помилок у перспективних скороченнях. Сам Лодовіко Чіголі був розчарований результатом двох років роботи в каплиці і був готовий здерти готові фрески, аби створити їх наново.

Близько 1612 року за замовою кардинала Шипіоне Боргезе Лодовіко Чіголі створив світські фрески на його віллі в Квіріналі. Сюжетами Чіголі обрав історію Психеї, смертної дівчини, нареченої божка кохання Амура. Фрески з вілли кардинала, призначеної до руйнування, були зняті і перенесені до капітолійських музеїв, але втратили авторство. Його повернули Чіголі на початку XX ст. після вивчення листування художника та свідоцтв у архівах.

2-й флорентійський період і два останні Редагувати

Це умовна назва років праці при дворі герцогів Медічі на початку XVII ст. Відомо, що Чіголі у 1600 році був задіяний як художник-декоратор свят і сценограф у Флоренції. Велись урочистості з нагоди заручин і весілля Марії Медічі та короля Франції Генріха IV. Король волав виправити вигідним шлюбом власні грошові проблеми, а рід Медічі — додати пишну сторінку до історії роду шлюбом з королівською родиною. Король не прибув у Флоренцію, а заручини з Марією проводила довірена особа короля.

Лодовіко Чіголі мав створити пишні декорації для театральних вистав, для тріумфальних арок, для парадних колісниць тощо. Проекти до урочистостей роботи Чіголі та їх реалізація цілком задовольнили Марію Медічі. Вже королевою Франції вона викликала Лодовіко Чіголі у Париж для створення монументу загиблому від руки фанатика Генріху IV. Монумент був створений на Новому мосту в Парижі, де проіснував до років французької революції (1789-1793), коли був знищений за наказом революційного уряду.

2-й флорентійський період не був останнім в житті Чіголі. Художника викликали з Риму до Флоренції у 1604-1606 роках, коли від створив коронаційний портрет Козімо I Медічі та декілька вівтарних картин. Востаннє він працював у Флоренції у 1607-1608 рр.

Галілео Галілей і Чіголі Редагувати

практично все життя Лодовіко Чіголі та Галілео Галілей підтримували дружні стосунки. Про них свідчить довге листування між ними в роки розлук. Чіголі знав драматичні обставини життя Галілея, а науковець бгато розповідав художнику про власні відкриття. Лодовіко Чіголі знав про користування італійським науковцем віднайденим телескопом і про результати спостережень за поверхнею Місяця.

Останні роки. Римський період Редагувати

Третього квітня 1604 року Лодовіко Чіголі прибув до Риму, де мав покровителів серед Медічі та у римської родини Орсіні. Близькість до римських князів церкви ( кардинали Аррігоне, Дель Монте, Монтальто, Шипіоне Боргезе ) помітно полегшило його обрання у члени римської академії Св. Луки.

Флорентійські Медічі викликали його до себе, де Чіголі працював з осені 1604 до травня 1606 року. В той період він виконав коронаційний портрет Козімо І Медічі, «Поклоніння волхвів», «Мучеництво Св. Якова».

1607 року він перебував у Римі, де брав участь у конкурсі на проект фасаду собору Св. Петра, але перевагу надали іншому проекту. у 1607-1608 роках він знову відвідав Флоренцію, в останнє в житті, де знову виконав декілька замов на релігійні образа.

В Римі мешкав у власному будинку на Віа делла Сапієнца, де мав власну майстерню і де працював разом із останніми своїми учнями Доменіко Фетті та Сіджизмондо Коккапані .

1610 року почав працювати в каплиці церкви Санта Марія Маджоре — за замовою папи римського Павла V Боргезе, фреску в куполі закінчив через два роки. Значною і останньою роботою в Римі стануть світські фрески «Історія Психеї» за замовою кардинала Шипіоне Боргезе на віллі останнього.

Смерть Редагувати

Художник помер в Римі 8 червня 1613 року. Як громадянина Флоренції його поховали в церкві Сан Джованні деі фьорентіні, котрою опікувались в папській столиці флорентійці. Пізніше його прах перевезено до Флоренції і перепоховано у церкві Санта Фелічіта.

Учні Редагувати

В роки праці у Флоренції спробував себе як викладач в невеликому художньому гуртку. Лодовіко Чіголі був серед флорентійських майстрів, що шукали виходу із стилісики маньєризму у бік реалізму і більш природних кольорів, що в 20 столітті дасть підстави вважати Чіголі серед прихильників контрманьєризму. Насправді митець працював в різних стилістиках, серед яких був і маньєризм. В деякі періоди його прихильність до реалізму збільшувалась, як і прагнення до реалістичних кольорів на відміну від ядучих і незвичних колористичних гам флорентійських маньєристів.

Мав велику майстерню, куди брав учнів. Серед них:

Вислід Редагувати

Творчість Лодовіко Чіголі мала помітний позитивний вплив на художнє життя Флоренції. Чіголі творчо підходив до стилістики маньєризму і плідно шукав виходу з кризового стану, в котрому опинились маньєристи Флоренції другої генерації. Праця в провінційних містах північної Італії наблизила його твори до реалістичних настанов і колористичних гам, наближених до реальності. Він був серед небагатьох флорентійських майстрів, що прийшов до форм раннього бароко, за котрим було майбутнє. Значення творчості Лодовіко Чиголі тим більше, що бароко не мало широкого розповсюдження у Флоренції ні наприкінці XVI, ні на початку XVII. Флоренція по смерті Чіголі опиниласть в художній кризі і не дала жодного значного майстра доби бароко. Розпочався довгий епат запрошень у Флоренцію митців з інших художніх центрів, тоді як місто і князівський двір Медічі живуть лише власним минулим.

Вибрані твори Редагувати

«Бенкет в домі Симона фарісея»
«Козімо І Медічі, Великий князь Тосканський», палаццо Медічі-Рікарді, Флоренція
«Стігмати Святого Франциска», галерея Уффіці, Флоренція
«Мадонна з немовлям, Михаїлом Архангелом і апостолом Петром»
  • «Каїн та Авель», втрачена
  • «Різдво Пресвятої Богородиці»
  • «Благовіщення», церква Св. Франциска та Кьяри, Флоренція
  • «Мучеництво Св. Лаврентія»
  • «Св. Трійця»
  • «Жертвоприношення Ісаака»
  • «Мадонна з немовлям, Михаїлом Архангелом і апостолом Петром»
  • «Бенкет у Симона фарісея», галерея Доріа, Рим
  • «Йосип Прекрасний і дружина Потіфара», галерея Боргезе, Рим
  • «Стигмати Святого Франциска», галерея Уффіці, Флоренція
  • «Таємна вечеря»
  • «Христос перед натовпом» («Се людина»), Флоренція, Палаццо Пітті
  • «Євангеліст Іван», Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Козімо І Медічі, Великий князь Тосканський», палаццо Медічі-Рікарді, Флоренція
  • «Св. Франциск Ассізький»
  • « Христос в Еммаусі»
  • «Вхід у Єрусалим»
  • «Христа знімають з хреста»
  • «Оплакування Христа», Музей історії мистецтв, Відень
  • «Вознесіння Христа», 1591, Музей цивіко, Ареццо
  • «Марія Магдалина в пустелі»
  • «Не торкайся мене» (Христос і Марія Магдалина)
  • «Мучеництво Св. Стефана»
  • «Св. Антоній і диво з мулом»
  • «Катерина Александрійська»
  • «Св Єронім в келії»
  • «Поклоніння волхвів», церква Сан П'єтро Маджоре, Флоренція
  • «Апостол Петро зцілює калік», втрачегна

Галерея вибраних творів Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Chappell M. Dizionario Biografico degli Italiani — 1976. — Vol. 19.
    d:Track:Q1128537
  2. ↑ Всеволожская С.Н. и др. «Итальянская живопись 13—18 веков в собрании Эрмитажа», Л., 1964, с. 266

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Wittkower, Rudolf (1993). "Art and Architecture Italy, 1600-1750". Pelican History of Art. 1980. Penguin Books Ltd. pp. 97–98.
  • Anna Matteoli, Lodovico Cardi-Cigoli pittore e architetto, Giardini editori e stampatori - Pisa, 1980
  • Franco Faranda, Ludovico Cardi detto il Cigoli, De Luca Editore - Roma, 1986. ISBN 978-88-7813-013-5
  • Всеволожская С.Н. и др. «Итальянская живопись 13—18 веков в собрании Эрмитажа», Л., 1964

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лодовіко Чіголі


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lodoviko Chigoli abo Lodoviko Kardi da Chigoli ital Lodovico Cardi da Cigoli 21 veresnya 1559 8 chervnya 1613 Rim italijskij hudozhnik XVI stolittya predstavnik piznogo manyerizmu i rannogo italijskogo baroko Zajmavsya takozh arhitekturoyu Lodoviko Chigoli Lodoviko Kardi da Chigoli ital Cigoli ital Lodovico Cardi 1 Lodoviko Chigoli Avtoportret Florenciya Narodzhennya 21 veresnya 1569 1569 09 21 Chigoli da San Minyato Kastello di Chigoli nepodalik FlorenciyiSmert 8 chervnya 1613 1613 06 08 43 roki RimNacionalnist italiyecKrayina ItaliyaNavchannya u Alessandro Allori Santi di TitoDiyalnist hudozhnik arhitektor skulptor risuvalnik poetNapryamok manyerizm rannye baroko realizmRoki tvorchosti 1579 1612Vpliv Alessandro Allori Santi di TitoVchitel Alessandro AlloriVidomi uchni Andrea CommodidChlen Akademiya della Kruska 1 Tvori religijnij zhivopis Lodoviko Chigoli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis Ranni roki 2 Pershij florentijskij period 3 Chigoli freskist 4 2 j florentijskij period i dva ostanni 5 Galileo Galilej i Chigoli 6 Ostanni roki Rimskij period 7 Smert 8 Uchni 9 Vislid 10 Vibrani tvori 11 Galereya vibranih tvoriv 12 Primitki 13 Div takozh 14 Dzherela 15 PosilannyaZhittyepis Ranni roki RedaguvatiNarodivsya v Chigoli da San Minyato Kastello di Chigoli nepodalik Florenciyi 2 Zvidsi prizvisko sho stalo istorichnim imenem Batki majbutnogo hudozhnika i arhitektora Dzhovanni Battiska Kardi ta Dzhinerva de Macci perebralis na zhitlo u Florenciyu Pershij florentijskij period RedaguvatiTrinadcyatirichnim hlopcem buv prijnyatij u majsternyu florentijskogo hudozhnika Alessandro Allori 1535 1607 2 Navchavsya takozh u Bernardo Buontalenti 1531 1608 Florentijski mitci XVI stolittya vidriznyalis universalnistyu osviti i zdatnistyu pracyuvati arhitektorami skulptorami hudozhnikami Vse ce stane pritamannim i Lodoviko Chigoli sho pracyuvatime arhitektorom hudozhnikom i muzikantom V arhitekturnih tvorah buv tisno pov yazanij iz Bernardo Buontalenti bo ostannij buv arhitektorom rodini Medichi Sered arhitekturnih proektiv Buontalenti ta Lodoviko Chigoli model fasadu florentijskogo soboru Santa Mariya del Fjore Ale proekt ne buv realizovanij u XVI stolitti Chigoli freskist Redaguvati nbsp Kupol kaplici v cerkvi Santa Mariya Madzhore v RimiNeobhidnist pracyuvati po zamovam religijnih gromad sponukala Lodoviko Chigoli do doskonalogo opanuvnnya tehniki freski Sered pershih fresok Chigoli svitski stinopisi na villi Petrajya u 1580 i rr U 1584 roci vin stvoriv dekilka fresok v cerkvi Santa Mariya Novella u Florenciyi Ale do najvidomishih fresok stvorenih Chigoli 1610 roku nalezhit freska v kupoli kaplici cerkvi Santa Mariya Madzhore v Rimi kotru vibuduvali za nakazom papi rimskogo Pavla V Borgeze Za nakazom papi hudozhnik stvoriv stinopisi na nepryamij poverhni kotra potrebuvala doskonalih znan hudozhnoyi perspektivi Syuzhet Bogorodicya na somomu nebi v otochenni apostoliv i chislennih yangoliv Navit dosvidu nemolodogo hudozhnika ne vistachilo abi uniknuti pomilok u perspektivnih skorochennyah Sam Lodoviko Chigoli buv rozcharovanij rezultatom dvoh rokiv roboti v kaplici i buv gotovij zderti gotovi freski abi stvoriti yih nanovo Blizko 1612 roku za zamovoyu kardinala Shipione Borgeze Lodoviko Chigoli stvoriv svitski freski na jogo villi v Kvirinali Syuzhetami Chigoli obrav istoriyu Psiheyi smertnoyi divchini narechenoyi bozhka kohannya Amura Freski z villi kardinala priznachenoyi do rujnuvannya buli znyati i pereneseni do kapitolijskih muzeyiv ale vtratili avtorstvo Jogo povernuli Chigoli na pochatku XX st pislya vivchennya listuvannya hudozhnika ta svidoctv u arhivah 2 j florentijskij period i dva ostanni RedaguvatiCe umovna nazva rokiv praci pri dvori gercogiv Medichi na pochatku XVII st Vidomo sho Chigoli u 1600 roci buv zadiyanij yak hudozhnik dekorator svyat i scenograf u Florenciyi Velis urochistosti z nagodi zaruchin i vesillya Mariyi Medichi ta korolya Franciyi Genriha IV Korol volav vipraviti vigidnim shlyubom vlasni groshovi problemi a rid Medichi dodati pishnu storinku do istoriyi rodu shlyubom z korolivskoyu rodinoyu Korol ne pribuv u Florenciyu a zaruchini z Mariyeyu provodila dovirena osoba korolya Lodoviko Chigoli mav stvoriti pishni dekoraciyi dlya teatralnih vistav dlya triumfalnih arok dlya paradnih kolisnic tosho Proekti do urochistostej roboti Chigoli ta yih realizaciya cilkom zadovolnili Mariyu Medichi Vzhe korolevoyu Franciyi vona viklikala Lodoviko Chigoli u Parizh dlya stvorennya monumentu zagiblomu vid ruki fanatika Genrihu IV Monument buv stvorenij na Novomu mostu v Parizhi de proisnuvav do rokiv francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 koli buv znishenij za nakazom revolyucijnogo uryadu 2 j florentijskij period ne buv ostannim v zhitti Chigoli Hudozhnika viklikali z Rimu do Florenciyi u 1604 1606 rokah koli vid stvoriv koronacijnij portret Kozimo I Medichi ta dekilka vivtarnih kartin Vostannye vin pracyuvav u Florenciyi u 1607 1608 rr Galileo Galilej i Chigoli Redaguvatipraktichno vse zhittya Lodoviko Chigoli ta Galileo Galilej pidtrimuvali druzhni stosunki Pro nih svidchit dovge listuvannya mizh nimi v roki rozluk Chigoli znav dramatichni obstavini zhittya Galileya a naukovec bgato rozpovidav hudozhniku pro vlasni vidkrittya Lodoviko Chigoli znav pro koristuvannya italijskim naukovcem vidnajdenim teleskopom i pro rezultati sposterezhen za poverhneyu Misyacya Ostanni roki Rimskij period RedaguvatiTretogo kvitnya 1604 roku Lodoviko Chigoli pribuv do Rimu de mav pokroviteliv sered Medichi ta u rimskoyi rodini Orsini Blizkist do rimskih knyaziv cerkvi kardinali Arrigone Del Monte Montalto Shipione Borgeze pomitno polegshilo jogo obrannya u chleni rimskoyi akademiyi Sv Luki Florentijski Medichi viklikali jogo do sebe de Chigoli pracyuvav z oseni 1604 do travnya 1606 roku V toj period vin vikonav koronacijnij portret Kozimo I Medichi Pokloninnya volhviv Muchenictvo Sv Yakova 1607 roku vin perebuvav u Rimi de brav uchast u konkursi na proekt fasadu soboru Sv Petra ale perevagu nadali inshomu proektu u 1607 1608 rokah vin znovu vidvidav Florenciyu v ostannye v zhitti de znovu vikonav dekilka zamov na religijni obraza V Rimi meshkav u vlasnomu budinku na Via della Sapiyenca de mav vlasnu majsternyu i de pracyuvav razom iz ostannimi svoyimi uchnyami Domeniko Fetti ta Sidzhizmondo Kokkapani 1610 roku pochav pracyuvati v kaplici cerkvi Santa Mariya Madzhore za zamovoyu papi rimskogo Pavla V Borgeze fresku v kupoli zakinchiv cherez dva roki Znachnoyu i ostannoyu robotoyu v Rimi stanut svitski freski Istoriya Psiheyi za zamovoyu kardinala Shipione Borgeze na villi ostannogo Smert RedaguvatiHudozhnik pomer v Rimi 8 chervnya 1613 roku Yak gromadyanina Florenciyi jogo pohovali v cerkvi San Dzhovanni dei forentini kotroyu opikuvalis v papskij stolici florentijci Piznishe jogo prah perevezeno do Florenciyi i perepohovano u cerkvi Santa Felichita Uchni RedaguvatiV roki praci u Florenciyi sprobuvav sebe yak vikladach v nevelikomu hudozhnomu gurtku Lodoviko Chigoli buv sered florentijskih majstriv sho shukali vihodu iz stilisiki manyerizmu u bik realizmu i bilsh prirodnih koloriv sho v 20 stolitti dast pidstavi vvazhati Chigoli sered prihilnikiv kontrmanyerizmu Naspravdi mitec pracyuvav v riznih stilistikah sered yakih buv i manyerizm V deyaki periodi jogo prihilnist do realizmu zbilshuvalas yak i pragnennya do realistichnih koloriv na vidminu vid yaduchih i nezvichnih koloristichnih gam florentijskih manyeristiv Mav veliku majsternyu kudi brav uchniv Sered nih Kristofano Allori 1577 1621 Domeniko Fetti 1589 1623 Dzhovanni Biliverti 1585 1644 Filippo Paladini 1544 1614 Aurelio Lomi 1556 1622 Sidzhizmondo Kokkapani 1583 1643 Vislid RedaguvatiTvorchist Lodoviko Chigoli mala pomitnij pozitivnij vpliv na hudozhnye zhittya Florenciyi Chigoli tvorcho pidhodiv do stilistiki manyerizmu i plidno shukav vihodu z krizovogo stanu v kotromu opinilis manyeristi Florenciyi drugoyi generaciyi Pracya v provincijnih mistah pivnichnoyi Italiyi nablizila jogo tvori do realistichnih nastanov i koloristichnih gam nablizhenih do realnosti Vin buv sered nebagatoh florentijskih majstriv sho prijshov do form rannogo baroko za kotrim bulo majbutnye Znachennya tvorchosti Lodoviko Chigoli tim bilshe sho baroko ne malo shirokogo rozpovsyudzhennya u Florenciyi ni naprikinci XVI ni na pochatku XVII Florenciya po smerti Chigoli opinilast v hudozhnij krizi i ne dala zhodnogo znachnogo majstra dobi baroko Rozpochavsya dovgij epat zaproshen u Florenciyu mitciv z inshih hudozhnih centriv todi yak misto i knyazivskij dvir Medichi zhivut lishe vlasnim minulim Vibrani tvori Redaguvati nbsp Benket v domi Simona fariseya nbsp Kozimo I Medichi Velikij knyaz Toskanskij palacco Medichi Rikardi Florenciya nbsp Stigmati Svyatogo Franciska galereya Uffici Florenciya nbsp Madonna z nemovlyam Mihayilom Arhangelom i apostolom Petrom Kayin ta Avel vtrachena Rizdvo Presvyatoyi Bogorodici Blagovishennya cerkva Sv Franciska ta Kyari Florenciya Muchenictvo Sv Lavrentiya Sv Trijcya Zhertvoprinoshennya Isaaka Madonna z nemovlyam Mihayilom Arhangelom i apostolom Petrom Benket u Simona fariseya galereya Doria Rim Josip Prekrasnij i druzhina Potifara galereya Borgeze Rim Stigmati Svyatogo Franciska galereya Uffici Florenciya Tayemna vecherya Hristos pered natovpom Se lyudina Florenciya Palacco Pitti Yevangelist Ivan Ermitazh Sankt Peterburg 2 Kozimo I Medichi Velikij knyaz Toskanskij palacco Medichi Rikardi Florenciya Sv Francisk Assizkij Hristos v Emmausi Vhid u Yerusalim Hrista znimayut z hresta Oplakuvannya Hrista Muzej istoriyi mistectv Viden Voznesinnya Hrista 1591 Muzej civiko Arecco Mariya Magdalina v pusteli Ne torkajsya mene Hristos i Mariya Magdalina Muchenictvo Sv Stefana Sv Antonij i divo z mulom Katerina Aleksandrijska Sv Yeronim v keliyi Pokloninnya volhviv cerkva San P yetro Madzhore Florenciya Apostol Petro zcilyuye kalik vtrachegnaGalereya vibranih tvoriv Redaguvati nbsp Sv Yeronim v keliyi nbsp Oplakuvannya Hrista Luvr Parizh nbsp Blagovishennya cerkva Sv Franciska ta Kyari Florenciya nbsp Voznesinnya Hrista 1591 Muzej civiko AreccoPrimitki Redaguvati a b Chappell M Dizionario Biografico degli Italiani 1976 Vol 19 d Track Q1128537 a b v Vsevolozhskaya S N i dr Italyanskaya zhivopis 13 18 vekov v sobranii Ermitazha L 1964 s 266Div takozh RedaguvatiMistectvo Italiyi Santi di Tito Manyerizm Religijnij zhivopis Freska Baroko Zhivopis baroko Florentijska hudozhnya shkolaDzherela RedaguvatiWittkower Rudolf 1993 Art and Architecture Italy 1600 1750 Pelican History of Art 1980 Penguin Books Ltd pp 97 98 Anna Matteoli Lodovico Cardi Cigoli pittore e architetto Giardini editori e stampatori Pisa 1980 Franco Faranda Ludovico Cardi detto il Cigoli De Luca Editore Roma 1986 ISBN 978 88 7813 013 5 Vsevolozhskaya S N i dr Italyanskaya zhivopis 13 18 vekov v sobranii Ermitazha L 1964Posilannya Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Biografiyi nbsp Portal Italiya nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lodoviko Chigoli Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lodoviko Chigoli amp oldid 40497244