Лесь (Олекса́ндр) Олекса́ндрович Сердю́к (* 14 жовтня 1940, Харків, Українська РСР — † 26 травня 2010, Київ, Україна) — український актор. Заслужений артист УРСР (1982). Народний артист України (1996). У російській фільмографії знаний як Олександр, адже ім'я Лесь (названий на честь Курбаса) було надто «націоналістичним».
Сердюк Лесь Олександрович | |
---|---|
Лесь Сердюк | |
Інші імена | Олександр Сердюк |
Народився | 14 жовтня 1940 Харків |
Помер | 26 травня 2010 (69 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Національність | українець |
Громадянство | СРСР Україна |
Діяльність | актор |
Alma mater | Харківський державний театральний інститут |
IMDb | ID 0784928 |
Нагороди та премії | |
Приз за найкращу чоловічу роль в фільмі «Солом'яні дзвони» на МКФ в Карлових Варах (1988, Чехословаччина) | |
| |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис ред.
Син українського актора Олександра Сердюка і оперної співачки Анастасії Левицької.
1961 року закінчив Харківський театральний інститут.
У 1961—1964 — актор Харківського театру драми ім. Т. Г. Шевченка, у 1964-1965 — Ризького ТЮГу, в 1966—1970 — Київського академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, з 1970 — Київської державної кіностудії ім. О. Довженка.
Із 2008 року — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Дебютував у кіно 1965 року. Перший фільм — «Загибель ескадри» (1965). Актор знявся в понад 90 фільмах. Серед останніх «Пригоди на хуторі біля Диканьки» (2008), «Від любові до кохання» (2008), «Мамай» (2003). Остання робота, в якому глядачі могли бачити Леся Сердюка — фільм «Тарас Бульба» російського режисера В. Бортка, у стрічці Сердюк зіграв козака Товкача.
Викладач акторської майстерності в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого.
Помер 26 травня 2010 року у віці 69 років у Києві через рак легень, який в актора було виявлено навесні 2009 року. Він проходив курс хімієтерапії в Києві, але безуспішно. Був похований 28 травня на Байковому кладовищі.
Фільмографія ред.
фільм | рік | роль |
---|---|---|
Загибель ескадри | 1965 | Кобаха полковник |
Їх знали тільки в обличчя | 1966 | Беллавіста |
Дві смерті (короткометражний фільм) | 1967 | Петро |
На Київському напрямку | 1967 | Бурмістенко |
Експеримент доктора Абста | 1968 | Бруно Горріта |
Мир хатам — війна палацам | 1970 | Шерстюк |
Сеспель | 1970 | |
В'язні Бомона | 1970 | Михайло |
Хліб і сіль | 1970 | Мар'ян Поляруш |
Жива вода | 1971 | Антон Дем'янович (роль озвучив актор Павло Морозенко) |
Зоряний цвіт | 1971 | Трохим Ковальчук |
Інспектор карного розшуку | 1971 | «Циган» Шарун Олексій Михайлович |
Море нашої надії | 1971 | Єгор Гай |
Адреса вашого дому | 1972 | Іван Безсмертний |
Лаври | 1972 | Токовий |
Нічний мотоцикліст | 1972 | Савченко |
Абітурієнтка | 1973 | батько Галі Гриценко |
Як гартувалась сталь | 1973 | Саломига |
Вогонь | 1973 | Свирид |
Чорний капітан | 1973 | Осип Забурунний |
Сполох | 1973 | |
Рейс перший, рейс останній | 1974 | Іван |
Важкі поверхи | 1974 | Дев'ятов |
Буран | 1975 | |
Я — Водолаз-2 | 1975 | Слава Савченко |
Карпати, Карпати ... | 1976 | |
Дума про Ковпака | 1976 | Гулявий |
Свято печеної картоплі | 1976 | |
В ніч на 20-е | 1976 | |
Народжена революцією | 1974-77 | старшина Громов (роль озвучив актор Павло Морозенко) |
Любов і лють | 1978 | |
Наталка Полтавка | 1978 | Микола |
Вавилон ХХ | 1979 | Данько |
Поїзд надзвичайного призначення | 1979 | Степан |
Чекаю і сподіваюсь | 1980 | |
Від Буга до Вісли | 1980 | Москаленко |
Біля чортового лігва | 1980 | Балабан |
Два дні у грудні | 1981 | |
Така пізня, така тепла осінь | 1981 | Мелентій і Іван Мелентієвич |
Під свист куль | 1981 | |
Бій на перехресті | 1981 | Муксун |
Зустріч у високих снігів | 1981 | Костянтин Зубов |
Зоряне відрядження | 1982 | Василь |
Подолання | 1982 | |
Раптовий викид | 1983 | Олександр Тригорін |
Легенда про княгиню Ольгу | 1983 | Святослав |
Провал операції «Велика ведмедиця» | 1983 | Рен |
Добрі наміри | 1984 | |
І чудова мить перемоги | 1984 | |
Батальйони просять вогню | 1985 | |
Вечірниці | 1985 | |
Провина лейтенанта Некрасова | 1985 | |
Поклонись до землі | 1985 | |
Жменяки | 1985 | |
Джура, мисливець з Мінархара | 1987 | Максимов |
Піддані революції | 1987 | Опанасенко |
Поки є час | 1987 | Йован |
Солом'яні дзвони | 1987 | Василь Вільгота |
Гори димлять | 1988 | Мартин |
Марія (документальний фільм) | 1988 | |
На прив'язі біля злітної смуги | 1989 | |
Годинникар і курка | 1989 | |
Далі польоту стріли | 1990 | |
Мої люди | 1990 | |
Небилиці про Івана | 1990 | |
Невідстріляна музика | 1990 | Валерій |
Яруги | 1990 | козак Єршов |
Дике поле | 1991 | Кінь-Голова |
Люк | 1991 | запорожець |
Подарунок на іменини | 1991 | |
Амерікен бой | 1992 | Офіціант «Зодіаку» |
Догори ногами | 1992 | Жебрак |
По-модному | 1992 | |
Гетьманські клейноди | 1993 | |
Місяцева зозулька | 1993 | Коля-рибалка |
Партитура на могильному камені | 1995 | |
Страчені світанки | 1996 | |
Операція «Контракт» | 1996 | полковник Герасименко |
Роксолана 1. Настуня | 1997 | Касим-паша |
Роксолана 2. Кохана дружина Халіфа | 1997 | Касим-паша |
Козача бувальщина | 1999 | Кость Верболіз |
Молитва за гетьмана Мазепу | 2001 | гетьман Самойлович |
Слід перевертня | 2001 | Опанас |
Лялька | 2002 | Дворцов |
Мамай | 2003 | |
Таємниця «Святого Патрика» | 2006 | Федір Соломатін |
Міни у фарватері | 2008 | доглядач маяка |
Від любові до кохання | 2008 | дід Тарас |
Пригоди на хуторі біля Диканьки | 2008 | Бурлюк |
Тарас Бульба | 2009 | Дмитро Товкач |
Вшанування ред.
У Харкові у 2016 році в рамках декомунізації з'явилась вулиця Леся Сердюка.
У Києві в грудні 2022 році безіменному скверу на вулиці Кубанської України, 27-31 у Деснянському районі надано ім'я Леся Сердюка.
Звання та нагороди ред.
- Заслужений артист УРСР (1982).
- Народний артист України (1996)
- Член-кореспондент Академії мистецтв України (1997)
- Приз за найкращу чоловічу роль в фільмі «Солом'яні дзвони» на МКФ в Карлових Варах (1988, Чехословаччина).
Примітки ред.
- Прощавай, козаче! — День
- . Архів оригіналу за 21 липня 2010. Процитовано 5 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 5 липня 2010.
- П’ять скверів, дві вулиці та одна площа у Києві отримають нові назви. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 3 серпня 2023.
- Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 757 [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2011. Процитовано 5 липня 2010.
Посилання ред.
- Сердюк Олександр Олександрович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сердюк Лесь Олександрович |
- Сердюк Лесь Олександрович на сайті DzygaMDB
- Містичне «Одруження» Сердюка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Україна Молода
- Сердюк Лесь Український формат
- Сердюк Лесь sound.ucoz.ua