Лайта (нім. Leitha, угор. Lajta) — річка в Австрії та Угорщині, права притока Дунаю. Несудноплавна.
| Лайта | |
|---|---|
| | |
| | |
| 47°44′10″ пн. ш. 16°13′48″ сх. д. / 47.73627777780577475° пн. ш. 16.23013888891678036° сх. д. | |
| Витік | Східна частина Віденського басейну |
| • координати | 47°44′10″ пн. ш. 16°13′48″ сх. д. / 47.73627777780577475° пн. ш. 16.23013888891678036° сх. д. |
| Гирло | Мошонський Дунай |
| • координати | 47°52′07″ пн. ш. 17°17′16″ сх. д. / 47.868885000027773913° пн. ш. 17.288010000028° сх. д. |
| Басейн | басейн Дунаю |
| Країни: | Австрія і Угорщина |
| Регіон | Нижня Австрія |
| Довжина | 180 км |
| Площа басейну: | 2138,1 км² |
| Середньорічний стік | 10 м³/с |
| Притоки: | Schwarzad, Pittend і Варме Фішаd |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Довжина — 180 км, середня витрата води близько 10 м ³/сек. На річці розташовані міста Вінер-Нойштадт, Брук-ан-дер-Лайта (Австрія) і Мошонмадьяровар (Угорщина). Останнє стоїть при впадінні Лайти в гирло Дунаю — Мошонський Дунай. Також на річці розташована низка дрібніших селищ.
Річка утворюється в Фішбахських Альпах на захід від Вінер-Нойштадт. Провідний напрям течії — на схід, біля Ніккельсдорфа входить на територію Угорщини. Між Ебенфуртом і Лайтапродерсдорфом і між Брук-ан-дер-Лайта і Гаттендорфом річка утворює кордон між Нижньою Австрією і Бургенландом, яка відповідає кордону між Австрією та Угорщиною до 1921 року. На правому березі річки біля угорського кордону тягнуться Лайтські гори.
Від річки відходить кілька каналів, які живлять малі гідроелектростанції. На окремих ділянках ці канали забирають більшу частину води Лайти. У річку впадає декілька річок, у тому числі річка Шед.
Річка Лайта дала назву Цислейтанії і Транслейтанії, двом складовим частинам Австро-Угорщини, утвореним з Австро-угорської угоди 1867 року. Терміни Цислейтанія і Транслейтанія буквально означають «по цей» і «по той бік Лайти».
Посилання Редагувати
- Josef Lampel: Erörterungen und Materialien zur Geschichte der Leithagrenze. Blätter des Vereins für Landeskunde von Niederösterreich, 33. Jg., Nr. 6–8. Wien 1899
- Heinrich Zwittkovits: Von Cyligendorf zu Zillingdorf. Eigenverlag der Marktgemeinde Zillingdorf, 2004