www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лаг прилад Лаг від нід log букв колода колодка 1 прилад для вимірювання швидкості судна Конструкції лага можуть бути різ

Лаг (прилад)

Лаг (від нід. log, букв. — «колода, колодка») — прилад для вимірювання швидкості судна. Конструкції лага можуть бути різними: від найпростіших у вигляді прив'язаної до ліня дерев'яної дошки до складних приладів, заснованих на різних фізичних ефектах.

Голландський лаг з аксесуарами: котушкою для лагліня і пісковим годинником. Видно кріплення вуздечки до лагліня за допомогою чопика, який при витяганні лага висмикується з трубки і тим самим зменшує опір воді
Музей Флоту, Париж.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лаг.

Історія Редагувати

Використовування голландського лага

Перший відомий прилад вимірювання швидкості корабля («голландський лаг») з'явився, здогадно, наприкінці XVI — початку XVII століть. Його винахід приписують португальцю Бартоломеу Крешсенсью. Моряки кидали прив'язаний до мотузки шматок дерева у воду і засікали час пісковим годинником. Перший відомий опис приладу належить до 1574 року: у праці A Regiment for the Sea Вільяма Бурна, що розробив для вимірювань півхвилинний пісковий годинник. У той час довжиною милі приймалося 5 000 футів, отже за 30 секунд для однієї милі на годину корабель проходив близько 42 футів:

Первісно лаглінь не був розмічений і моряки вимірювали відстань стравленої мотузки після збігання засіченого часу. З впровадженням морської милі на мотузці стали вузлами позначати інтервали, що відповідали швидкостям у морських милях, звідси походить і традиція вимірювання ходу судна у вузлах. Пізніше вузли замінили вплетеними у лінь позначками. Багато кораблів використовували позначки у 8 фатомів (14,6 м чи 48 футів), інші — в 7 фатомів. Вважаючи милю рівною 6 000 футам, для проходження відстані 8 фатомів потрібно було 28,8 секунди. Найчастіше для відмірювання проміжків часу на суднах використовувалися 28-секундні та 14-секундні піскові годинники.

Види Редагувати

Принцип роботи сучасних лагів заснований на вимірюванні напору води, або гідролокації морського дна. Найпоширеніші лаги — доплерівський (використовується ефект Доплера), індукційний і кореляційний.

Відносні лаги Редагувати

Відносні лаги вимірюють швидкість відносно води. До них відносять і найраніші лаги — голландський і патент-лаг.

У теперішній час на суднах морського транспортного флоту застосовуються індукційні, гідродинамічні і радіодоплерівські лаги.

Голландський лаг Редагувати

Колодка голландського лага у формі сектора

Найдавніші лаги являли собою шматок дерева, прив'язаний до мотузки (лагліня). На лігліні вузлами відмічали інтервали, що відповідали певній швидкості.

З часом конструкція була стандартизована і колодка лага набула форми сектора в 1/4 круга, лаглінь прикріплювався до неї «вуздечкою» в трьох точках. Такі форма і кріплення забезпечували максимальний опір воді і точніші показання.

Лаг кидали з корми судна; він діяв як плавучий якір, залишаючись приблизно на тому самому місці. Лаглінь з ходом судна поступово розмотувався з котушки, а матрос лічив число вузлів за фіксований проміжок часу. Це число й показувало швидкість судна в морських милях за годину (вузлах).

У Словнику Даля ціна позначки на лагліні наводиться в 1/120 морської милі, а швидкість судна визначається як кількість вузлів, відлічена за 30-секундний проміжок часу (1/120 години).

Патент-лаг Редагувати

Патент-лаг. Ілюстрація до статті «Лаг» Військової енциклопедії Ситіна
Ротор патент-лага, укладений у ящик

Патент-лаг (патентований лаг) — вид лага, який працює за тим самим принципом, що й одометр автомобіля. З'явився у XVIII столітті, отримав поширення в XIX, замінивши собою голландський лаг. Він складається з вертушки чи ротора (так званого «пера»), з'єднаної тугоплетеним лаглінем бл. 80 м завдовжки з лічильником відстані. Жорсткий лаглінь працює як гнучкий вал, передаючи обертальний момент від ротора до механізму лага. Лічильник укріплюють на кормі, а перо кидають за борт, де воно починає обертатися і через жорсткий лаглінь передає обертання коліщаткам і стрілці лічильника, який показує пройдену відстань у морських милях. Для точності показань необхідно уникати кручення лагліня, а для точнішої передачі обертання лаглінь приєднується до коліщатка ззовні лічильника, яке виконує роль маховика. Кожна пройдена миля відмічається звуком автоматичного дзвінка. При швидкостях, які перевищують 16 вузлів, перо може вискочувати з води, порушуючи точність показань приладу. Для усунення цієї проблеми наприкінці XIX століття був запропонований лаг з подвійною вертушкою. Коробка з вертушкою завдяки своїй масі завжди перебували у воді, не виходячи з неї навіть на дуже великих швидкостях. Лаглінь мав в окружності бл. 60 мм і сплітався з трьох звичайних сталок і одного струмопровідного дроту. На судні встановлювалися електрична батарея, дзвінок і вимикач. Кожні 24 оберти вертушки відбувався удар дзвінка і за числом цих ударів можна було визначити швидкість корабля за допомогою спеціальної таблиці.

Ротор лага, прикріплений до корпусу

З середини XX ст. механічні й електромеханічні варіанти такого лага з прикріпленою до днища вертушкою продовжують використовувати на невеликих суднах (переважно на яхтах).

Індукційні Редагувати

Їхня дія заснована на властивості електромагнітної індукції. Згідно з цією властивістю при переміщенні провідника в магнітному полі в провіднику індукується ЕРС, пропорційна швидкості його переміщення.

За допомогою спеціального магніту під днищем судна створюється магнітне поле. Обсяг води під днищем, на який впливає магнітне поле лага, можна розглядати як множину елементарних провідників електричного струму, у яких індукується ЕРС: значення такої ЕРС дозволяє судити про швидкість переміщення судна.

Експлуатовані на суднах морського флоту індукційні лаги ІЕЛ-2 і ІЕЛ-2М побудовані за однаковою схемою: вони вимірюють тільки поздовжню складову відносної швидкості; виступних за корпус судна частин немає. Серійно виготовляється в даний час тільки лаг ІЕЛ-2М. Лаг ІЕЛ-2 знятий з виробництва в 1980 році. Лаг ІЕЛ-2М може встановлюватися на всіх морських суднах, включаючи криголами і судна на підводних крилах.

З обростанням корпусу судна лаги ІЕЛ-2 і ІЕЛ-2М починають давати занижені показання.

У схеми лагів ІЕЛ-2 і ІЕЛ-2М включений фільтр, що усереднює їхні показання. Тому при вимірюванні судном швидкості лаг фіксує цю зміну з деяким запізненням.

Гідродинамічні Редагувати

Принцип дії гідродинамічного лага заснований на вимірюванні гідродинамічного тиску, створюваного швидкісним напором набігаючого потоку води при русі судна.

Поправка гідродинамічного лага, як правило, нестабільна. Основними причинами, що зумовлюють її зміни під час плавання, є дрейф судна, диферент, обростання корпусу, хитавиця і зміна району плавання.

Розрахувати зміну поправки лага від впливу перших трьох причин неможливе.

Абсолютні лаги Редагувати

Під абсолютними розуміють лаги, що вимірюють швидкість судна відносно ґрунту. Розроблені в даний час абсолютні лаги є гідроакустичними і діляться на доплерівські і кореляційні.

Гідроакустичні доплерівські лаги Редагувати

Принцип роботи ГДЛ полягає у вимірюванні доплерівського зсуву частоти високочастотного гідроакустичного сигналу, посланого з судна і відбитого від поверхні дна.

Результувальною інформацією є поздовжня і поперечна складова шляхової швидкості. ГДЛ дозволяє виміряти їх з похибкою до 0,1 %. Роздільність високоточних ГДЛ становить 0,01–0,02 вуз.

При установленні додаткової двопроменевої антени ГДЛ уможливлює контролювати переміщення відносно ґрунту носа і корми, що полегшує управління великотоннажним судном при плаванні каналами, у вузькостях і при виконанні швартових операцій.

Більшість наявних ГДЛ забезпечують вимірювання абсолютної швидкості при глибинах під кілем до 200—300 м. При великих глибинах лаг перестає працювати або переходить у режим вимірювання відносної швидкості, тобто починає працювати від деякого шару води як відносний лаг.

Антени ГДЛ не виступають за корпус судна. Для забезпечення їхньої заміни без докування судна вони встановлюються в клінкетах.

Джерелами похибки ГДЛ можуть бути: похибка вимірювання допплерівської частоти; зміна кутів нахилу променів антени; наявність вертикальної складової швидкості судна. Сумарна похибка з цих причин у сучасних лагів не перевищує 0,5 %.

Кореляційні лаги Редагувати

Принцип дії гідроакустичного кореляційного лага (ГКЛ) полягає у вимірюванні часового зсуву між ідентичними акустичними сигналами, прийнятими двома судновими антенами, рознесеними на певну відстань, які отримали з рухомого судна відбитий від ґрунту сигнал.

На глибинах до 200 м. ГКЛ вимірює швидкість відносно ґрунту і одночасно вказує глибину під кілем. На великих глибинах він автоматично переходить на роботу відносно води.

Достоїнствами ГКЛ порівняно з ГДЛ є незалежність показань від швидкості поширення звуку у воді і надійніша робота на хитавиці.

Інше Редагувати

Реєстраційний журнал корабля Grand Turk

До англ. log («лаг») сходить і комп'ютерний термін «логін»: слово log послідовно набувало значень «колодка» → «лаг» → «реєстраційний журнал показань лага» (з первісного logbook) → «реєстраційний журнал» → «реєструвати в журналі» → «реєструватися».

Примітки Редагувати

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. URL:. Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 6 вересня 2011.  Agência Nacional para a Cultura Científica, Ciência Viva, Descobertas e Invenções Portuguesas (порт.)
  3. David W. Waters (1985). . google books. Instituto de Investigação Científica Tropical. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 18 лютого 2015. 
  4. Peter Reaveley (22 червня 2010). . United States Naval Academy. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 18 лютого 2015. 
  5. Timothy J. Runyan, ред. (1987). Ships, Seafaring, and Society: Essays in Maritime History. с. 74. ISBN 9780814319918. 
  6. Лаг // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  7. Лаг // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
  8. Broelmann, J (1998). У Robert Bud and Deborah Warner. Instruments of Science. An Historical Encyclopedia: Logs. New York, London. с. 361–363. 
  9. Лаг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  10. log in // www.etymonline.com [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лаг (прилад)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lag vid nid log bukv koloda kolodka 1 prilad dlya vimiryuvannya shvidkosti sudna Konstrukciyi laga mozhut buti riznimi vid najprostishih u viglyadi priv yazanoyi do linya derev yanoyi doshki do skladnih priladiv zasnovanih na riznih fizichnih efektah Gollandskij lag z aksesuarami kotushkoyu dlya laglinya i piskovim godinnikom Vidno kriplennya vuzdechki do laglinya za dopomogoyu chopika yakij pri vityaganni laga vismikuyetsya z trubki i tim samim zmenshuye opir vodiMuzej Flotu Parizh U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lag Zmist 1 Istoriya 2 Vidi 2 1 Vidnosni lagi 2 1 1 Gollandskij lag 2 1 2 Patent lag 2 1 3 Indukcijni 2 1 4 Gidrodinamichni 2 2 Absolyutni lagi 2 2 1 Gidroakustichni doplerivski lagi 2 2 2 Korelyacijni lagi 3 Inshe 4 Primitki 5 DzherelaIstoriya Redaguvati nbsp Vikoristovuvannya gollandskogo lagaPershij vidomij prilad vimiryuvannya shvidkosti korablya gollandskij lag z yavivsya zdogadno naprikinci XVI pochatku XVII stolit Jogo vinahid pripisuyut portugalcyu Bartolomeu Kreshsensyu 2 Moryaki kidali priv yazanij do motuzki shmatok dereva u vodu i zasikali chas piskovim godinnikom Pershij vidomij opis priladu nalezhit do 1574 roku u praci A Regiment for the Sea Vilyama Burna sho rozrobiv dlya vimiryuvan pivhvilinnij piskovij godinnik 3 U toj chas dovzhinoyu mili prijmalosya 5 000 futiv otzhe za 30 sekund dlya odniyeyi mili na godinu korabel prohodiv blizko 42 futiv projdena vidstan u futah 1 milya god 5000ft milya 30s 1god 3600s displaystyle text projdena vidstan u futah text 1 milya god times text 5000ft milya times text 30s times frac text 1god text 3600s nbsp Pervisno laglin ne buv rozmichenij i moryaki vimiryuvali vidstan stravlenoyi motuzki pislya zbigannya zasichenogo chasu Z vprovadzhennyam morskoyi mili na motuzci stali vuzlami poznachati intervali sho vidpovidali shvidkostyam u morskih milyah zvidsi pohodit i tradiciya vimiryuvannya hodu sudna u vuzlah Piznishe vuzli zaminili vpletenimi u lin poznachkami Bagato korabliv vikoristovuvali poznachki u 8 fatomiv 14 6 m chi 48 futiv inshi v 7 fatomiv 4 Vvazhayuchi milyu rivnoyu 6 000 futam dlya prohodzhennya vidstani 8 fatomiv potribno bulo 28 8 sekundi Najchastishe dlya vidmiryuvannya promizhkiv chasu na sudnah vikoristovuvalisya 28 sekundni ta 14 sekundni piskovi godinniki 5 Vidi RedaguvatiPrincip roboti suchasnih lagiv zasnovanij na vimiryuvanni naporu vodi abo gidrolokaciyi morskogo dna Najposhirenishi lagi doplerivskij vikoristovuyetsya efekt Doplera indukcijnij i korelyacijnij Vidnosni lagi Redaguvati Vidnosni lagi vimiryuyut shvidkist vidnosno vodi Do nih vidnosyat i najranishi lagi gollandskij i patent lag U teperishnij chas na sudnah morskogo transportnogo flotu zastosovuyutsya indukcijni gidrodinamichni i radiodoplerivski lagi Gollandskij lag Redaguvati nbsp Kolodka gollandskogo laga u formi sektoraNajdavnishi lagi yavlyali soboyu shmatok dereva priv yazanij do motuzki laglinya Na liglini vuzlami vidmichali intervali sho vidpovidali pevnij shvidkosti Z chasom konstrukciya bula standartizovana i kolodka laga nabula formi sektora v 1 4 kruga laglin prikriplyuvavsya do neyi vuzdechkoyu v troh tochkah Taki forma i kriplennya zabezpechuvali maksimalnij opir vodi i tochnishi pokazannya Lag kidali z kormi sudna vin diyav yak plavuchij yakir zalishayuchis priblizno na tomu samomu misci Laglin z hodom sudna postupovo rozmotuvavsya z kotushki a matros lichiv chislo vuzliv za fiksovanij promizhok chasu Ce chislo j pokazuvalo shvidkist sudna v morskih milyah za godinu vuzlah U Slovniku Dalya cina poznachki na laglini navoditsya v 1 120 morskoyi mili a shvidkist sudna viznachayetsya yak kilkist vuzliv vidlichena za 30 sekundnij promizhok chasu 1 120 godini 6 Patent lag Redaguvati nbsp Patent lag Ilyustraciya do statti Lag Vijskovoyi enciklopediyi Sitina nbsp Rotor patent laga ukladenij u yashikPatent lag patentovanij lag 7 vid laga yakij pracyuye za tim samim principom sho j odometr avtomobilya Z yavivsya u XVIII stolitti otrimav poshirennya v XIX zaminivshi soboyu gollandskij lag 8 Vin skladayetsya z vertushki chi rotora tak zvanogo pera z yednanoyi tugopletenim laglinem bl 80 m zavdovzhki z lichilnikom vidstani Zhorstkij laglin pracyuye yak gnuchkij val peredayuchi obertalnij moment vid rotora do mehanizmu laga Lichilnik ukriplyuyut na kormi a pero kidayut za bort de vono pochinaye obertatisya i cherez zhorstkij laglin peredaye obertannya kolishatkam i strilci lichilnika yakij pokazuye projdenu vidstan u morskih milyah Dlya tochnosti pokazan neobhidno unikati kruchennya laglinya a dlya tochnishoyi peredachi obertannya laglin priyednuyetsya do kolishatka zzovni lichilnika yake vikonuye rol mahovika Kozhna projdena milya vidmichayetsya zvukom avtomatichnogo dzvinka Pri shvidkostyah yaki perevishuyut 16 vuzliv pero mozhe viskochuvati z vodi porushuyuchi tochnist pokazan priladu Dlya usunennya ciyeyi problemi naprikinci XIX stolittya buv zaproponovanij lag z podvijnoyu vertushkoyu Korobka z vertushkoyu zavdyaki svoyij masi zavzhdi perebuvali u vodi ne vihodyachi z neyi navit na duzhe velikih shvidkostyah Laglin mav v okruzhnosti bl 60 mm i splitavsya z troh zvichajnih stalok i odnogo strumoprovidnogo drotu Na sudni vstanovlyuvalisya elektrichna batareya dzvinok i vimikach Kozhni 24 oberti vertushki vidbuvavsya udar dzvinka i za chislom cih udariv mozhna bulo viznachiti shvidkist korablya za dopomogoyu specialnoyi tablici 9 nbsp Rotor laga prikriplenij do korpusuZ seredini XX st mehanichni j elektromehanichni varianti takogo laga z prikriplenoyu do dnisha vertushkoyu prodovzhuyut vikoristovuvati na nevelikih sudnah perevazhno na yahtah Indukcijni Redaguvati Yihnya diya zasnovana na vlastivosti elektromagnitnoyi indukciyi Zgidno z ciyeyu vlastivistyu pri peremishenni providnika v magnitnomu poli v providniku indukuyetsya ERS proporcijna shvidkosti jogo peremishennya Za dopomogoyu specialnogo magnitu pid dnishem sudna stvoryuyetsya magnitne pole Obsyag vodi pid dnishem na yakij vplivaye magnitne pole laga mozhna rozglyadati yak mnozhinu elementarnih providnikiv elektrichnogo strumu u yakih indukuyetsya ERS znachennya takoyi ERS dozvolyaye suditi pro shvidkist peremishennya sudna Ekspluatovani na sudnah morskogo flotu indukcijni lagi IEL 2 i IEL 2M pobudovani za odnakovoyu shemoyu voni vimiryuyut tilki pozdovzhnyu skladovu vidnosnoyi shvidkosti vistupnih za korpus sudna chastin nemaye Serijno vigotovlyayetsya v danij chas tilki lag IEL 2M Lag IEL 2 znyatij z virobnictva v 1980 roci Lag IEL 2M mozhe vstanovlyuvatisya na vsih morskih sudnah vklyuchayuchi krigolami i sudna na pidvodnih krilah Z obrostannyam korpusu sudna lagi IEL 2 i IEL 2M pochinayut davati zanizheni pokazannya U shemi lagiv IEL 2 i IEL 2M vklyuchenij filtr sho userednyuye yihni pokazannya Tomu pri vimiryuvanni sudnom shvidkosti lag fiksuye cyu zminu z deyakim zapiznennyam Gidrodinamichni Redaguvati Princip diyi gidrodinamichnogo laga zasnovanij na vimiryuvanni gidrodinamichnogo tisku stvoryuvanogo shvidkisnim naporom nabigayuchogo potoku vodi pri rusi sudna Popravka gidrodinamichnogo laga yak pravilo nestabilna Osnovnimi prichinami sho zumovlyuyut yiyi zmini pid chas plavannya ye drejf sudna diferent obrostannya korpusu hitavicya i zmina rajonu plavannya Rozrahuvati zminu popravki laga vid vplivu pershih troh prichin nemozhlive Absolyutni lagi Redaguvati Pid absolyutnimi rozumiyut lagi sho vimiryuyut shvidkist sudna vidnosno gruntu Rozrobleni v danij chas absolyutni lagi ye gidroakustichnimi i dilyatsya na doplerivski i korelyacijni Gidroakustichni doplerivski lagi Redaguvati Princip roboti GDL polyagaye u vimiryuvanni doplerivskogo zsuvu chastoti visokochastotnogo gidroakustichnogo signalu poslanogo z sudna i vidbitogo vid poverhni dna Rezultuvalnoyu informaciyeyu ye pozdovzhnya i poperechna skladova shlyahovoyi shvidkosti GDL dozvolyaye vimiryati yih z pohibkoyu do 0 1 Rozdilnist visokotochnih GDL stanovit 0 01 0 02 vuz Pri ustanovlenni dodatkovoyi dvopromenevoyi anteni GDL umozhlivlyuye kontrolyuvati peremishennya vidnosno gruntu nosa i kormi sho polegshuye upravlinnya velikotonnazhnim sudnom pri plavanni kanalami u vuzkostyah i pri vikonanni shvartovih operacij Bilshist nayavnih GDL zabezpechuyut vimiryuvannya absolyutnoyi shvidkosti pri glibinah pid kilem do 200 300 m Pri velikih glibinah lag perestaye pracyuvati abo perehodit u rezhim vimiryuvannya vidnosnoyi shvidkosti tobto pochinaye pracyuvati vid deyakogo sharu vodi yak vidnosnij lag Anteni GDL ne vistupayut za korpus sudna Dlya zabezpechennya yihnoyi zamini bez dokuvannya sudna voni vstanovlyuyutsya v klinketah Dzherelami pohibki GDL mozhut buti pohibka vimiryuvannya dopplerivskoyi chastoti zmina kutiv nahilu promeniv anteni nayavnist vertikalnoyi skladovoyi shvidkosti sudna Sumarna pohibka z cih prichin u suchasnih lagiv ne perevishuye 0 5 Korelyacijni lagi Redaguvati Princip diyi gidroakustichnogo korelyacijnogo laga GKL polyagaye u vimiryuvanni chasovogo zsuvu mizh identichnimi akustichnimi signalami prijnyatimi dvoma sudnovimi antenami roznesenimi na pevnu vidstan yaki otrimali z ruhomogo sudna vidbitij vid gruntu signal Na glibinah do 200 m GKL vimiryuye shvidkist vidnosno gruntu i odnochasno vkazuye glibinu pid kilem Na velikih glibinah vin avtomatichno perehodit na robotu vidnosno vodi Dostoyinstvami GKL porivnyano z GDL ye nezalezhnist pokazan vid shvidkosti poshirennya zvuku u vodi i nadijnisha robota na hitavici Inshe Redaguvati nbsp Reyestracijnij zhurnal korablya Grand TurkDo angl log lag shodit i komp yuternij termin login slovo log poslidovno nabuvalo znachen kolodka lag reyestracijnij zhurnal pokazan laga z pervisnogo logbook reyestracijnij zhurnal reyestruvati v zhurnali reyestruvatisya 10 Primitki Redaguvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 URL Archived copy Arhiv originalu za 19 veresnya 2011 Procitovano 6 veresnya 2011 Agencia Nacional para a Cultura Cientifica Ciencia Viva Descobertas e Invencoes Portuguesas port David W Waters 1985 English Navigational Books Charts and Globes Printed Down to 1600 google books Instituto de Investigacao Cientifica Tropical Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2015 Peter Reaveley 22 chervnya 2010 Navigation and Logbooks in the Age of Sail United States Naval Academy Arhiv originalu za 17 lyutogo 2015 Procitovano 18 lyutogo 2015 Timothy J Runyan red 1987 Ships Seafaring and Society Essays in Maritime History s 74 ISBN 9780814319918 Lag Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya M O Volfa 1880 1882 ros Lag Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Broelmann J 1998 U Robert Bud and Deborah Warner Instruments of Science An Historical Encyclopedia Logs New York London s 361 363 Lag Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref log in www etymonline com Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lag prilad Krasnov V N Istoriya navigacionnoj tehniki Zarozhdenie i razvitie tehnicheskih sredstv korablevozhdeniya Institut istorii estestvoznaniya i tehniki im S I Vavilova RAN M Nauka 2001 312 s 420 prim ISBN 5 02 013119 9 ros Aksyutin L R Bondar V M Ermolaev G G i dr Spravochnik kapitana dalnego plavaniya M Transport 1988 S 246 ros Lag Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Lag Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I V Sytina ru 1911 1915 ros Lag Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lag prilad amp oldid 36317495