www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кінематограф Швеції кіномистецтво й кіноіндустрія Швеції Інгмар Бергман на знімальному майданчику 1946 р Інгрід Бергман

Кінематограф Швеції

Кінематограф Швеції — кіномистецтво й кіноіндустрія Швеції.

Інгмар Бергман на знімальному майданчику (1946 р.)
Інгрід Бергман

Історія ред.

  • 28 червня 1896 р. шведський глядач вперше познайомився з кінематографом на промисловій виставці у Мальме, коли за вхідну плату були показані перші кінозйомки. Перші документальні зйомки в Швеції були здійснені німецьким кінематографістом M. Складановським. У 1897 р. декілька документальних та ігрових картин зняв швед H. Петерсон.
  • У 1897 р. на виставці в Стокгольмі були продемонстровані і перші короткометражні зйомки власне шведського виробництва. У наступні роки завдяки роз'їзним показам кінокартин інтерес до кіно виріс у Швеції, і на початку XX століття поступово починають виникати постійні кінотеатри.
  • Одночасно з Данією Швеція (див. Кінематограф Данії) стала однією з перших країн у світі, в якій була започаткована вітчизняна кіноіндустрія. Найстарша з існуючих у світі кінокомпаній швед. Nordisk Film була заснована в Копенгагені вже в 1906 р., а в 1907 р. в Крістіанстаді виникла швед. Svenska Biografteatern (швед. Svenska Bio). У ці роки активно працювали режисери Віктор Шестрем і Моріц Стіллер, роблячи виробництво фільмів все більш професійним. Отже регулярне виробництво шведських фільмів почалося в 1907 році.
  • Період закінчення Першої світової війни став «золотим століттям шведського німого кіно». Багато фільмів знімалося шведами за літературним творами. Наприклад, у 1919 р. Стіллер зняв фільм «Гроші пана Арне» (швед. Herr Arnes pengar) за романом Сельми Лагерлеф, а два роки по тому за її ж твором випустив картину «Візник» (швед. Körkarlen) Шестрем. Шведи екранізували те, що подобалося читачам у країні.
  • У роки Першої світової війни для швед. Svenska Bio становила конкуренцію Гетеборзька компанія «Hasselbladfilm», в якій у 1915—1917 рр. працював режисер Еорг аф Клеркер.
  • У 1919 році всі великі кінокомпанії Швеції злилися в швед. Svensk Filmindustri (SF), на чолі якої встав Карл Магнуссон, який керував до цього «Svenska Bio». Але добробут новоутвореної компанії тривав недовго, бо на початку 1920-х рр. Шестрем і Стіллер, зірка шведського кіно Грета Гарбо перебралися до Голлівуду. Із закінченням війни шведські фільми втратили свої позиції лідера на світовому ринку. Настала фінансова та художня криза. А врятувало шведський кінематограф поява в 1930-х рр. звукових фільмів. Адже це значно збільшило кількість глядачів на вітчизняному кіноринку. У цей час виникає «Europa Film», що спеціалізувалася на виробництві комедій. Шведська класична кіношкола 1910-1920-х рр.. мала вплив на світовий кінематограф. Найвизначніші її представники — В. Шестрьом (кінострічка «Страйк» 1914 року, «Тер'є Віген» 1916 р. за твором Г. Ібсена, «Сини Інгмара» 1918 р. за С. Лагерлеф) і M. Стіллер («Коли вмирає любов», 1913, «Пісня про багряно-червоному квітці», 1918).
  • Актори Фрідольф Рудін, Едвард Перссон, Адольф Яр, Тур Мудеєн, Еке Седерблум, Дагмар Еббесен і Сіккан Карлссон приносили компаніям значний дохід (касовий збір), проте в художньому плані картини 1930-х рр. багато в чому були вульгарні і невигадливі, за що навіть одержали прізвисько «пивних фільмів» (швед. pilsnerfilmer). Найбільш відомою з «пивних фільмів» стала картина Вейлера Хільдебранда «Готель Парадіз» (швед. Pensionat Paradiset, 1937 р.). Яка послужила приводом для проведення протестного зібрання в Стокгольмському концертному залі, організованого шведською Спілкою письменників. На ньому виступив кінокритик Карл Бьоркман, з виступом під назвою «Шведський фільм — культура або культурна загроза?». У цей період становлення кіномистецтва працював режисер Густав Моландер, в картинах якого вперше з'явилася майбутня зірка світового кіно Інгрід Бергман. У 1930-і рр. випускалися салонні мелодрами і комедії («На сонячній стороні» 1935 р., і «Єдина ніч» 1939 р. режисера Г. Муландера).
  • Після початку Другої світової війни в Швеції значно збільшилося виробництво розважальних фільмів, одночасно зросли художні вимоги до їх змісту. В умовах війни у режисерів виник інтерес до національних, соціальних та релігійних сюжетів. У цей час великий внесок в оновлення шведського кінематографу вніс своїми кінокартинами Альф Шеберґ: «Божественна гра» (швед. Himlaspelet, 1942 р.) і «Цькування» (1944 р.). У 1940-і рр. були створені фільми, що викривали нацизм та фашизм («Займеться полум'я» 1943 р. режисера Муландера, «Його ясновельможність» 1944 р. режисера X. Екмана, «Цькування» 1943 р. режисера А. Шеберґа). На рубежі 1940-1950-х рр. з'явилися кінокартини про робітничий клас X. Фаустмана, які стверджували пролетарську солідарність («Чужа гавань» 1948 р., «Шлях в ночі» 1955 р. та інші. У низці фільмів знайшли відображення протесту молоді режисери, які виступали проти дрібнобуржуазних ідеалів, що панували в шведському суспільстві («Фрекен Юлія» режисера Альфа Шеберґа з драми А. Стріндберга, «Вона танцювала лише одне літо» А. Маттстона, обидві кінострічки — в 1951 р.).
  • Після поразки Німеччини сформована кон'юнктура виявилася не на користь шведських фільмів, розрахованих на масового глядача, що позначилося на прагненні акторів проявити себе в мистецтві. Чотири провідні кінокомпанії — «SF», «Europa Film», «Sandrews» і «Nordisk Tonefilm» — у наступне десятиліття надавали акторам і ряду серйозних режисерів значну свободу дій: Арне Суксдорффу, Нільсу Поппе, Еріку Фаустману і Арне Маттссону. У цей період Ханс Екман створив свої найкращі фільми, в тому числі «Дівчина і гіацинти» (швед. Flicka och hyacinter, 1950 р.), а Альф Шеберг — картину «Фрекен Юлія» (1951 р.). Що знову принесло всесвітню славу шведському кіно. Одночасно з цим швидко йшла вгору кінокар'єра Інгмара Бергмана. Його комедія «Усмішки літньої ночі» отримала приз і загальну увагу на Каннському фестивалі 1956 р.. Згодом І. Бергман став визнаним класиком світового кінематографу, а його фільми «Сьома печатка» (1957 р.), «Сунична галявина» (1957 р.), «Мовчання» (1963 р.), «Персона» (1966 р.), «Шепіт і крики» (1973 р.) справили значне враження на багатьох режисерів. У фільмах І. Бергмана знайшли відображення трагічні суперечності капіталістичного суспільства, його бездуховність і антигуманність («Вечір блазнів» 1953 р., «Особа» 1958 р., «Лицем до лиця» 1976 р.). У 1977 р. в Мюнхені він зняв антинацистський фільм «Зміїне яйце».
  • У кінці 1950-х рр. в шведському кіно настала криза, що пов'язана була з появою телебачення. Одночасно зі зниженням кількості глядачів і закриттям кінотеатрів (в цей період їх кількість знизилася на 2/3) кінокомпанії не бажали йти на художні ризики. Настав час «розкутих картин» (з відвертими сексуальними сценами — «чорнуха»). Виявилася, що непогано продається зображення шведської оголеної натури. Тому протягом 1960-х рр. шведський кінематограф був відомий за кордоном насамперед за такими фільмами, як «Ангели … а вони існують?» (швед. Änglar, finns dom? 1961 р.), «Дорогий Юн» (швед. Käre John 1964 р.), «Я зацікавлена — жовтий» (швед. Jag är nyfiken - gul 1967 р.) і «Мова кохання» (швед. Kärlekens språk 1969 р.). у цей же час у публіки користувалися попитом екранізації дитячих творів Астрід Ліндгрен, здійснені Улле Хельбумом.
  • Художню складову шведського кіномистецтва врятувала кінореформа 1963 р., суттю якої було фінансова підтримка державою виробництва високохудожніх фільмів. Значна роль у цьому процесі відводилася новоствореному Шведському кіноінститутові. Подібний підхід незабаром приніс свої результати і дозволив дебютувати в кіно молодим режисерам: Вільгот Шеман, Бу Відерберг, Май Цеттерлінг, Ян Труелль, Чель Греде та Рою Андерссону. У 1960-1970-х рр. у шведський кінематограф прийшла група молодих режисерів, фільми яких зачіпають соціально-економічні проблеми: становище робітників («Вороний квартал» 1965 р., «Одал-31» 1969 р., «Джо Хілл» 1971 р. режисера Б. Відерберга); долі селянства («Ось воно, твоє життя» 1967 р., «Емігранти» 1970 р., «Нова земля» 1972 р., два останніх — за романами В. Муберга, режисера Я. Троелля); проблеми молоді («Ула і Юлія» 1967 р., «Мрія про свободу» 1969 р. режисера Я. Хальдоффа, «Ельвіра Мадіґан» 1967 р. режисера Відерберга, «Любовна історія» 1970 р. режисера P. Андерсона). Світове визнання отримали фільми для дітей — серія картин У. Хельбома з книг А. Ліндгрен про Пеппі (1968—1971 рр.) і «Карлсон на даху» (1974 р.). Разом з тим для ряду режисерів характерні відверто натуралістичні зображення сексуальних відносин, що виявляє розкриття причин духовної деградації шведського суспільства («Я цікава» 2 серії 1967—1968 рр. режисера В. Шемана, фільми T. Вікмана, Б. Форслунда, Б. Торна). Серед провідних акторів даного періоду шведського кіно — Б. Андерсон, X. Андерсон, І. Тулін, Л. Ульман, M. Сюдов, Г. Бьєрнстранд, оператори — С. Нюквіст. У 1971 р. був випущений спільний шведсько-радянський фільм «Людина з іншого боку». Щорічно випускається 15-20 шведських фільмів. У шведському прокаті починають домінувати американські фільми зі сценами насильства й жорстокості. Різко впала відвідуваність кінотеатрів (хоча в сер. 1950-х рр. Існувало близько 2,5 тис. шведських кінотеатрів, а у 2-й половині 1970-х рр. 50 % — 1,2 тис.). З 1963 р. почав працювати шведський кіноінститут, при якому існує кіношкола (з 1965 р.). З'явилися шведські кінокритики і теоретики кіно: Б. Ідестам-Альмквіст, P. Вальдекранц, Л. Бергстрем, X. Шейн. Почали видаватися журнали з питань кіно: «Chaplin» (з 1959 р.), «Film och bio» (з 1967 р.).
  • У 1970–1980-х рр. у Швеції настав новий спад відвідуваності кінотеатрів, відбувалося зниження ефекту від здійсненої реформи 1963 р.. Але продовжував залишатися популярним жанр кінокомедії. У цей час виходять картини такі, як «Пригоди Пікассо» (швед. Picassos äventyr 1978 р.), «Лейф» (швед. Leif 1987 р.), «Чартерний рейс» (швед. Sällskapsresan 1980 р.) і «Моє собаче життя» (1985 р.). Тоді ж у Швеції з'явилося кілька жінок-режисерів: Маріанн Арне, Марі-Луїза Екман і Сусанн Остен. Для цього періоду була характерна економічна та художня нестабільність. Кілька кінокомпаній збанкрутіли. Зріст відео продукції на відеокасетах для відеомагнітофонів у 1980-х рр. і подальша поява супутникового і кабельного телебачення сильно підірвали комерцію шведської кінопромисловості. Але разом із тим розвивалося творче співробітництво між кіно- і телекомпаніями.
  • У 1990-і рр. «створив собі ім'я» Рікард Хуберт знявши серію фільмів про «сім смертних гріхів» («Glädjekällan», «швед. Spring för livet», «Höst i paradiset» та інші). Тоді ж почав свою кінокар'єру і Лукас Мудіссон, славу якому приніс фільм «швед. Fucking Åmål», що вийшов в російському кінопрокаті під назвою «Покажи мені любов».
  • Розвиток кінематографу в Швеції мав свої особливі риси, оскільки кінокомпанії, що виникли в Швеції були вертикально інтегрованими. Тобто вони займалися одночасно як виробництвом фільмів, так і їх прокатом, і утриманням мережі кінотеатрів. Антитрестовське законодавство в США забороняло подібні підприємства, що стримувало розвиток конкурентного середовища, і впливало на маленький шведський кіноринок у 1940-1950-і рр.. Хоча у XX столітті така організація була основною передумовою для виживання кінокомпаній.
  • Період з початку 1940-х рр. до початку 1980-х років став часом «трьох сестер»: «SF», «Sandrews» і «Europa Film». У 1985 р. опинилася на грані банкрутства «Europa Film» і злилася з «SF», яка таким чином набула контролю над більш ніж 60 % шведського кіноринку.
  • У другій половині 1990-х рр. були здійснені інвестиції в розвиток регіональної кінопродукції, в результаті чого кінооб'єднання «Нурді» в Лулео і «Фільм і Вест» в Тролльхеттані стали значними центрами з виробництва короткометражних, повнометражних й документальних фільмів. Це призвело до того, що на рубежі століття Стокгольм втратив статус монопольного виробника кінопродукції. Важливу роль у розвитку шведської кінопромисловості зіграла участь Швеції з 1993 р. в програмі Європейської комісії «Медіа», націленої на підтримку європейського кіносектору.
  • Шведська кіноіндустрія протягом 1990-х рр. випускала в середньому по 20 фільмів за рік. У 1998 році в країні налічувалося 1167 кінотеатрів. Валовий дохід від продажу квитків на кіносеанси становив близько 1050000000 крон (з них 14,6 % було отримано від показу шведських фільмів).
Кінематограф Європи
Кінематограф Австрії
Кінематограф Азербайджану
Кінематограф Албанії
Кінематограф Бельгії
Кінематограф Білорусі
Кінематограф Болгарії
Кінематограф Боснії і Герцеговини
Кінематограф Великої Британії
Кінематограф Вірменії
Кінематограф Грузії
Кінематограф Данії
Кінематограф Естонії
Кінематограф Греції
Кінематограф Ірландії
Кінематограф Ісландії
Кінематограф Іспанії
Кінематограф Італії
Кінематограф Кіпру
Кінематограф Латвії
Кінематограф Литви
Кінематограф Люксембургу
Кінематограф Македонії
Кінематограф Нідерландів
Кінематограф Норвегії
Кінематограф Німеччини
Кінематограф Польщі
Кінематограф Португалії
Кінематограф Радянського Союзу
Кінематограф Росії
Кінематограф Російської Імперії
Кінематограф Румунії
Кінематограф Сербії
Кінематограф Словаччини
Кінематограф Словенії
Кінематограф Туреччини
Кінематограф Угорщини
Кінематограф України
Кінематограф Фарерських островів
Кінематограф Фінляндії
Кінематограф Франції
Кінематограф Хорватії
Кінематограф Чехії
Кінематограф Чорногорії
Кінематограф Швеції
Кінематограф Швейцарії
Кінематограф Югославії

Відомі шведські актори ред.

Див. також ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кінематограф Швеції

Джерела ред.

Посилання ред.

(укр.)* Фільмстаден — шведський Голлівуд [ 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — Розповідь про шведське кіномістечко

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kinematograf Shveciyi kinomistectvo j kinoindustriya Shveciyi Ingmar Bergman na znimalnomu majdanchiku 1946 r Ingrid Bergman Zmist 1 Istoriya 2 Vidomi shvedski aktori 3 Div takozh 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya red 28 chervnya 1896 r shvedskij glyadach vpershe poznajomivsya z kinematografom na promislovij vistavci u Malme koli za vhidnu platu buli pokazani pershi kinozjomki Pershi dokumentalni zjomki v Shveciyi buli zdijsneni nimeckim kinematografistom M Skladanovskim U 1897 r dekilka dokumentalnih ta igrovih kartin znyav shved H Peterson U 1897 r na vistavci v Stokgolmi buli prodemonstrovani i pershi korotkometrazhni zjomki vlasne shvedskogo virobnictva U nastupni roki zavdyaki roz yiznim pokazam kinokartin interes do kino viris u Shveciyi i na pochatku XX stolittya postupovo pochinayut vinikati postijni kinoteatri Odnochasno z Daniyeyu Shveciya div Kinematograf Daniyi stala odniyeyu z pershih krayin u sviti v yakij bula zapochatkovana vitchiznyana kinoindustriya Najstarsha z isnuyuchih u sviti kinokompanij shved Nordisk Film bula zasnovana v Kopengageni vzhe v 1906 r a v 1907 r v Kristianstadi vinikla shved Svenska Biografteatern shved Svenska Bio U ci roki aktivno pracyuvali rezhiseri Viktor Shestrem i Moric Stiller roblyachi virobnictvo filmiv vse bilsh profesijnim Otzhe regulyarne virobnictvo shvedskih filmiv pochalosya v 1907 roci Period zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni stav zolotim stolittyam shvedskogo nimogo kino Bagato filmiv znimalosya shvedami za literaturnim tvorami Napriklad u 1919 r Stiller znyav film Groshi pana Arne shved Herr Arnes pengar za romanom Selmi Lagerlef a dva roki po tomu za yiyi zh tvorom vipustiv kartinu Viznik shved Korkarlen Shestrem Shvedi ekranizuvali te sho podobalosya chitacham u krayini U roki Pershoyi svitovoyi vijni dlya shved Svenska Bio stanovila konkurenciyu Geteborzka kompaniya Hasselbladfilm v yakij u 1915 1917 rr pracyuvav rezhiser Eorg af Klerker U 1919 roci vsi veliki kinokompaniyi Shveciyi zlilisya v shved Svensk Filmindustri SF na choli yakoyi vstav Karl Magnusson yakij keruvav do cogo Svenska Bio Ale dobrobut novoutvorenoyi kompaniyi trivav nedovgo bo na pochatku 1920 h rr Shestrem i Stiller zirka shvedskogo kino Greta Garbo perebralisya do Gollivudu Iz zakinchennyam vijni shvedski filmi vtratili svoyi poziciyi lidera na svitovomu rinku Nastala finansova ta hudozhnya kriza A vryatuvalo shvedskij kinematograf poyava v 1930 h rr zvukovih filmiv Adzhe ce znachno zbilshilo kilkist glyadachiv na vitchiznyanomu kinorinku U cej chas vinikaye Europa Film sho specializuvalasya na virobnictvi komedij Shvedska klasichna kinoshkola 1910 1920 h rr mala vpliv na svitovij kinematograf Najviznachnishi yiyi predstavniki V Shestrom kinostrichka Strajk 1914 roku Ter ye Vigen 1916 r za tvorom G Ibsena Sini Ingmara 1918 r za S Lagerlef i M Stiller Koli vmiraye lyubov 1913 Pisnya pro bagryano chervonomu kvitci 1918 Aktori Fridolf Rudin Edvard Persson Adolf Yar Tur Mudeyen Eke Sederblum Dagmar Ebbesen i Sikkan Karlsson prinosili kompaniyam znachnij dohid kasovij zbir prote v hudozhnomu plani kartini 1930 h rr bagato v chomu buli vulgarni i nevigadlivi za sho navit oderzhali prizvisko pivnih filmiv shved pilsnerfilmer Najbilsh vidomoyu z pivnih filmiv stala kartina Vejlera Hildebranda Gotel Paradiz shved Pensionat Paradiset 1937 r Yaka posluzhila privodom dlya provedennya protestnogo zibrannya v Stokgolmskomu koncertnomu zali organizovanogo shvedskoyu Spilkoyu pismennikiv Na nomu vistupiv kinokritik Karl Borkman z vistupom pid nazvoyu Shvedskij film kultura abo kulturna zagroza U cej period stanovlennya kinomistectva pracyuvav rezhiser Gustav Molander v kartinah yakogo vpershe z yavilasya majbutnya zirka svitovogo kino Ingrid Bergman U 1930 i rr vipuskalisya salonni melodrami i komediyi Na sonyachnij storoni 1935 r i Yedina nich 1939 r rezhisera G Mulandera Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v Shveciyi znachno zbilshilosya virobnictvo rozvazhalnih filmiv odnochasno zrosli hudozhni vimogi do yih zmistu V umovah vijni u rezhiseriv vinik interes do nacionalnih socialnih ta religijnih syuzhetiv U cej chas velikij vnesok v onovlennya shvedskogo kinematografu vnis svoyimi kinokartinami Alf Sheberg Bozhestvenna gra shved Himlaspelet 1942 r i Ckuvannya 1944 r U 1940 i rr buli stvoreni filmi sho vikrivali nacizm ta fashizm Zajmetsya polum ya 1943 r rezhisera Mulandera Jogo yasnovelmozhnist 1944 r rezhisera X Ekmana Ckuvannya 1943 r rezhisera A Sheberga Na rubezhi 1940 1950 h rr z yavilisya kinokartini pro robitnichij klas X Faustmana yaki stverdzhuvali proletarsku solidarnist Chuzha gavan 1948 r Shlyah v nochi 1955 r ta inshi U nizci filmiv znajshli vidobrazhennya protestu molodi rezhiseri yaki vistupali proti dribnoburzhuaznih idealiv sho panuvali v shvedskomu suspilstvi Freken Yuliya rezhisera Alfa Sheberga z drami A Strindberga Vona tancyuvala lishe odne lito A Mattstona obidvi kinostrichki v 1951 r Pislya porazki Nimechchini sformovana kon yunktura viyavilasya ne na korist shvedskih filmiv rozrahovanih na masovogo glyadacha sho poznachilosya na pragnenni aktoriv proyaviti sebe v mistectvi Chotiri providni kinokompaniyi SF Europa Film Sandrews i Nordisk Tonefilm u nastupne desyatilittya nadavali aktoram i ryadu serjoznih rezhiseriv znachnu svobodu dij Arne Suksdorffu Nilsu Poppe Eriku Faustmanu i Arne Mattssonu U cej period Hans Ekman stvoriv svoyi najkrashi filmi v tomu chisli Divchina i giacinti shved Flicka och hyacinter 1950 r a Alf Sheberg kartinu Freken Yuliya 1951 r Sho znovu prineslo vsesvitnyu slavu shvedskomu kino Odnochasno z cim shvidko jshla vgoru kinokar yera Ingmara Bergmana Jogo komediya Usmishki litnoyi nochi otrimala priz i zagalnu uvagu na Kannskomu festivali 1956 r Zgodom I Bergman stav viznanim klasikom svitovogo kinematografu a jogo filmi Soma pechatka 1957 r Sunichna galyavina 1957 r Movchannya 1963 r Persona 1966 r Shepit i kriki 1973 r spravili znachne vrazhennya na bagatoh rezhiseriv U filmah I Bergmana znajshli vidobrazhennya tragichni superechnosti kapitalistichnogo suspilstva jogo bezduhovnist i antigumannist Vechir blazniv 1953 r Osoba 1958 r Licem do licya 1976 r U 1977 r v Myunheni vin znyav antinacistskij film Zmiyine yajce U kinci 1950 h rr v shvedskomu kino nastala kriza sho pov yazana bula z poyavoyu telebachennya Odnochasno zi znizhennyam kilkosti glyadachiv i zakrittyam kinoteatriv v cej period yih kilkist znizilasya na 2 3 kinokompaniyi ne bazhali jti na hudozhni riziki Nastav chas rozkutih kartin z vidvertimi seksualnimi scenami chornuha Viyavilasya sho nepogano prodayetsya zobrazhennya shvedskoyi ogolenoyi naturi Tomu protyagom 1960 h rr shvedskij kinematograf buv vidomij za kordonom nasampered za takimi filmami yak Angeli a voni isnuyut shved Anglar finns dom 1961 r Dorogij Yun shved Kare John 1964 r Ya zacikavlena zhovtij shved Jag ar nyfiken gul 1967 r i Mova kohannya shved Karlekens sprak 1969 r u cej zhe chas u publiki koristuvalisya popitom ekranizaciyi dityachih tvoriv Astrid Lindgren zdijsneni Ulle Helbumom Hudozhnyu skladovu shvedskogo kinomistectva vryatuvala kinoreforma 1963 r suttyu yakoyi bulo finansova pidtrimka derzhavoyu virobnictva visokohudozhnih filmiv Znachna rol u comu procesi vidvodilasya novostvorenomu Shvedskomu kinoinstitutovi Podibnij pidhid nezabarom prinis svoyi rezultati i dozvoliv debyutuvati v kino molodim rezhiseram Vilgot Sheman Bu Viderberg Maj Cetterling Yan Truell Chel Grede ta Royu Anderssonu U 1960 1970 h rr u shvedskij kinematograf prijshla grupa molodih rezhiseriv filmi yakih zachipayut socialno ekonomichni problemi stanovishe robitnikiv Voronij kvartal 1965 r Odal 31 1969 r Dzho Hill 1971 r rezhisera B Viderberga doli selyanstva Os vono tvoye zhittya 1967 r Emigranti 1970 r Nova zemlya 1972 r dva ostannih za romanami V Muberga rezhisera Ya Troellya problemi molodi Ula i Yuliya 1967 r Mriya pro svobodu 1969 r rezhisera Ya Haldoffa Elvira Madigan 1967 r rezhisera Viderberga Lyubovna istoriya 1970 r rezhisera P Andersona Svitove viznannya otrimali filmi dlya ditej seriya kartin U Helboma z knig A Lindgren pro Peppi 1968 1971 rr i Karlson na dahu 1974 r Razom z tim dlya ryadu rezhiseriv harakterni vidverto naturalistichni zobrazhennya seksualnih vidnosin sho viyavlyaye rozkrittya prichin duhovnoyi degradaciyi shvedskogo suspilstva Ya cikava 2 seriyi 1967 1968 rr rezhisera V Shemana filmi T Vikmana B Forslunda B Torna Sered providnih aktoriv danogo periodu shvedskogo kino B Anderson X Anderson I Tulin L Ulman M Syudov G Byernstrand operatori S Nyukvist U 1971 r buv vipushenij spilnij shvedsko radyanskij film Lyudina z inshogo boku Shorichno vipuskayetsya 15 20 shvedskih filmiv U shvedskomu prokati pochinayut dominuvati amerikanski filmi zi scenami nasilstva j zhorstokosti Rizko vpala vidviduvanist kinoteatriv hocha v ser 1950 h rr Isnuvalo blizko 2 5 tis shvedskih kinoteatriv a u 2 j polovini 1970 h rr 50 1 2 tis Z 1963 r pochav pracyuvati shvedskij kinoinstitut pri yakomu isnuye kinoshkola z 1965 r Z yavilisya shvedski kinokritiki i teoretiki kino B Idestam Almkvist P Valdekranc L Bergstrem X Shejn Pochali vidavatisya zhurnali z pitan kino Chaplin z 1959 r Film och bio z 1967 r U 1970 1980 h rr u Shveciyi nastav novij spad vidviduvanosti kinoteatriv vidbuvalosya znizhennya efektu vid zdijsnenoyi reformi 1963 r Ale prodovzhuvav zalishatisya populyarnim zhanr kinokomediyi U cej chas vihodyat kartini taki yak Prigodi Pikasso shved Picassos aventyr 1978 r Lejf shved Leif 1987 r Charternij rejs shved Sallskapsresan 1980 r i Moye sobache zhittya 1985 r Todi zh u Shveciyi z yavilosya kilka zhinok rezhiseriv Mariann Arne Mari Luyiza Ekman i Susann Osten Dlya cogo periodu bula harakterna ekonomichna ta hudozhnya nestabilnist Kilka kinokompanij zbankrutili Zrist video produkciyi na videokasetah dlya videomagnitofoniv u 1980 h rr i podalsha poyava suputnikovogo i kabelnogo telebachennya silno pidirvali komerciyu shvedskoyi kinopromislovosti Ale razom iz tim rozvivalosya tvorche spivrobitnictvo mizh kino i telekompaniyami U 1990 i rr stvoriv sobi im ya Rikard Hubert znyavshi seriyu filmiv pro sim smertnih grihiv Gladjekallan shved Spring for livet Host i paradiset ta inshi Todi zh pochav svoyu kinokar yeru i Lukas Mudisson slavu yakomu prinis film shved Fucking Amal sho vijshov v rosijskomu kinoprokati pid nazvoyu Pokazhi meni lyubov Rozvitok kinematografu v Shveciyi mav svoyi osoblivi risi oskilki kinokompaniyi sho vinikli v Shveciyi buli vertikalno integrovanimi Tobto voni zajmalisya odnochasno yak virobnictvom filmiv tak i yih prokatom i utrimannyam merezhi kinoteatriv Antitrestovske zakonodavstvo v SShA zaboronyalo podibni pidpriyemstva sho strimuvalo rozvitok konkurentnogo seredovisha i vplivalo na malenkij shvedskij kinorinok u 1940 1950 i rr Hocha u XX stolitti taka organizaciya bula osnovnoyu peredumovoyu dlya vizhivannya kinokompanij Period z pochatku 1940 h rr do pochatku 1980 h rokiv stav chasom troh sester SF Sandrews i Europa Film U 1985 r opinilasya na grani bankrutstva Europa Film i zlilasya z SF yaka takim chinom nabula kontrolyu nad bilsh nizh 60 shvedskogo kinorinku U drugij polovini 1990 h rr buli zdijsneni investiciyi v rozvitok regionalnoyi kinoprodukciyi v rezultati chogo kinoob yednannya Nurdi v Luleo i Film i Vest v Trollhettani stali znachnimi centrami z virobnictva korotkometrazhnih povnometrazhnih j dokumentalnih filmiv Ce prizvelo do togo sho na rubezhi stolittya Stokgolm vtrativ status monopolnogo virobnika kinoprodukciyi Vazhlivu rol u rozvitku shvedskoyi kinopromislovosti zigrala uchast Shveciyi z 1993 r v programi Yevropejskoyi komisiyi Media nacilenoyi na pidtrimku yevropejskogo kinosektoru Shvedska kinoindustriya protyagom 1990 h rr vipuskala v serednomu po 20 filmiv za rik U 1998 roci v krayini nalichuvalosya 1167 kinoteatriv Valovij dohid vid prodazhu kvitkiv na kinoseansi stanoviv blizko 1050000000 kron z nih 14 6 bulo otrimano vid pokazu shvedskih filmiv Kinematograf YevropiKinematograf AvstriyiKinematograf AzerbajdzhanuKinematograf AlbaniyiKinematograf BelgiyiKinematograf BilorusiKinematograf BolgariyiKinematograf Bosniyi i GercegoviniKinematograf Velikoyi BritaniyiKinematograf VirmeniyiKinematograf GruziyiKinematograf DaniyiKinematograf EstoniyiKinematograf GreciyiKinematograf IrlandiyiKinematograf IslandiyiKinematograf IspaniyiKinematograf ItaliyiKinematograf KipruKinematograf LatviyiKinematograf LitviKinematograf LyuksemburguKinematograf MakedoniyiKinematograf NiderlandivKinematograf NorvegiyiKinematograf NimechchiniKinematograf PolshiKinematograf PortugaliyiKinematograf Radyanskogo SoyuzuKinematograf RosiyiKinematograf Rosijskoyi ImperiyiKinematograf RumuniyiKinematograf SerbiyiKinematograf SlovachchiniKinematograf SloveniyiKinematograf TurechchiniKinematograf UgorshiniKinematograf UkrayiniKinematograf Farerskih ostrovivKinematograf FinlyandiyiKinematograf FranciyiKinematograf HorvatiyiKinematograf ChehiyiKinematograf ChornogoriyiKinematograf ShveciyiKinematograf ShvejcariyiKinematograf YugoslaviyiVidomi shvedski aktori red Bibi Andersson Ingrid Bergman Greta Garbo Ingrid Tyulin Maks fon Syudov Mariya Bonnevi Gunnar BjornstrandDiv takozh red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kinematograf ShveciyiShvedskij institut kinematografiyi Kultura ShveciyiDzherela red Larsson Mariah Marklund Anders eds 2010 Swedish Film An Introduction and Reader Nordic Academic Press ISBN 978 91 85509 36 2 Shveciya Bolshaya sovetskaya enciklopediya ros Posilannya red ukr Filmstaden shvedskij Gollivud Arhivovano 22 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Rozpovid pro shvedske kinomistechkoNationalencyklopedin elektronne vidannya Arhivovano 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine shved Watch Sweden s official film player Swedish film streamed online angl Film Swedish film in focus Fact sheet on Sweden se Sweden s official website published by the Swedish Institute angl Sweden se film room Films and features about Swedish film on Sweden se Sweden s official website angl Svenska filminstitutet Arhivovano 6 kvitnya 2008 u Wayback Machine angl och statistik Arhivovano 27 bereznya 2014 u Wayback Machine angl Svensk Filmdatabas Arhivovano 25 listopada 2006 u Wayback Machine angl SF Bio Arhivovano 27 sichnya 2011 u Wayback Machine angl Ingmar Bergman Arhivovano 4 grudnya 2004 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kinematograf Shveciyi amp oldid 39031298