Весілля батьків Астрід (30 червня 1905)Астрід (стоїть третя зліва) з родиною
Астрід Ерікссон народилася 14 листопада1907 року в південній Швеції, в містечку Віммербю у леніКальмар провінції Смоланд, у фермерській родині Самуеля Августа (1875—1969) і Ганни (1879—1961) Еріксонів. Її батько займався сільським господарством на орендованій ділянці в Нессі, на самій околиці містечка. Батьки Астрід познайомилися в 1888 році на ринку, коли йому було 13, а їй 9 років. Коли Ганні виповнилося 18 (1905) — одружилися, 1906 народився старший брат Астрід Ґуннар (став членом шведського парламенту) . Астрід стала другою дитиною. Пізніше народилися дві сестри — Ганна Інґрід Стіна (1911—2002) й Інґеґерд Брітта Саломе (1916—1997). Астрід зростала в атмосфері любові, доброти, взаємної турботи, працьовитості та побожності, про що писала в біографічній повісті, присвяченій батькам, «Самуель Август з Севедсторпа і Ганна з Гюльта» (1975).
В автобіографічній збірці «Мої вигадки» (Mina påhitt, 1971), Ліндґрен зазначала, що росла у вік «коней та кабріолета». Основним засобом пересування для сім'ї був кінний екіпаж, темп життя був повільнішим, розваги — простішими, а стосунки з природою тіснішими. Такі обставини сприяли розвитку у письменниці любові до природи — цим почуттям проникнута вся творчість Ліндґрен, від ексцентричних історій про доньку капітана Пеппі Довгупанчоху до повісті про Роні, доньку розбійника.
Письменниця завжди називала своє дитинство щасливим (в ньому було багато ігор і пригод) і вказувала, що саме воно служило джерелом натхнення для її творчості. Батьки Астрід не тільки відчували глибоку прив'язаність одне до одного та до дітей, а й не соромилися виявляти її, що було великою рідкістю у той час. Про особливі відносини в сім'ї письменниця розповіла в єдиній книзі, не зверненій до дітей, — тій же «Самуель Август із Севедсторпа і Ганна з Гюльта».
ЮністьРедагувати
Астрід Ерікссон, 1923 рік
Після закінчення школи, у 16 років, Астрід Ерікссон почала працювати журналісткою у місцевій газеті «Wimmerby Tidningen». Але через два роки (1926), не будучи у шлюбі, вона завагітніла від головного редактора. Той запропонував шлюб, але Астрід відмовилась і, залишивши посаду молодшої репортерки, переїхала до Стокгольма. Цей крок, як згадувала потім письменниця, був найвідважнішим і найпереломнішим у її подальшому житті. Вона зняла кімнату, почала вчитися на курсах машинопису та стенографії і водночас працювала. У Стокгольмі народила сина Ларса, але через невлаштованість, бідність і зайнятість змушена була віддати його на виховання знайомій родині, яка мешкала в Копенгагені.
Хоч заробляла вона небагато, але намагалася завжди відкладати хоч якісь гроші, щоби якнайчастіше відвідувати сина в Копенгагені на вихідні. Більшість часу мусила проводити в потязі — в дорозі туди чи звідти. Працювала на кількох роботах, які залишила з різних причин, а з останньої була звільнена за те, що, не витримавши довгої розлуки із сином, поїхала в Копенгаген, нікого не попередивши.
Врешті їй вдалося забрати сина додому й залишити у своїх батьків — доки вона сама змогла його утримувати в Стокгольмі.
Астрід влаштувалася секретаркою в Королівське товариство автомобілістів, шефом якого був Стюре Ліндґрен (1898—1952). У 1931 році вони одружилися. Через три роки Астрід народила дочку Карін, яка стала перекладачкою.
Квартира родини Ліндґрен знаходилася на другому поверсі будинку на Далагатан, 46
1961 року родина Ліндґрен поселилась у будинку, розташованому в Стокгольмі в районі Васастан у квартирі за адресою Далагатан, 46, де Астрід Ліндгрен прожила понад 60 років і померла 28 січня2002 року.
Двері в під'їзд будинку, де жила Астрід Ліндґрен
Літературна діяльністьРедагувати
Астрід Ліндґрен мала веселу вдачу, багату уяву, хист до жартів і до цікавих оповідей, — ці риси вона успадкувала від батька. Вона вміло розповідала жарти, казки, історії, які чула від родини чи друзів. А любов до книг і читання, як вона говорила згодом, виникла на кухні у Крістін, з якою вона дружила. Саме Крістін прилучила Астрід до дивовижного хвилюючого світу, в який можна було потрапляти, читаючи казки. Астрід була приголомшена цим відкриттям, а пізніше і сама опанувала магію слова. Вдома її розповіді любили слухати не тільки брат і сестри, а й сусідські діти, з якими вона завше приятелювала. Не були до них байдужі й дорослі. Її здібності стали очевидними вже в початковій школі, де Астрід називали «віммербюнською Сельмою Лагерлеф», чого вона вважала, що не заслуговувала.
Набагато пізніше Астрід Ліндґрен вигадувала цікаві історії для власних дітей. 1941 року вона записала повість, яку розповідала своїй доньці, коли та хворіла, а через три роки подала її до одного з найбільших шведських видавництв. Там повість відхилили. Того ж року інше видавництво оголосило конкурс на найкращу книжку для дітей. Вона написала повість «У Бріт-Марі легшає на серці», подала рукопис на той конкурс, і він отримав другу премію. Так Астрід Ліндґрен увійшла в шведську літературу.
Через рік те ж видавництво знов оголосило конкурс, і Астрід Ліндґрен подала на нього відхилений рукопис. Він отримав першу премію. Це була «Пеппі Довгапанчоха». Книжку видали, вона мала великий успіх — на кінець XX століття її перекладено понад 60 мовами світу, зокрема й українською.
Астрід Ліндґрен створила за своє життя понад 40 повістей і стільки ж «книжок-малюнків», де тексту менше, ніж ілюстрацій, призначених для наймолодшої аудиторії. Твори Ліндґрен належать до двох груп: повісті з казковим сюжетом або такі, де дія відбувається у світі, створеному уявою дійових осіб («Пеппі Довгапанчоха», чи «Малий і Карлсон, що живе на даху», чи «Міо, мій Міо», чи «Брати Лев'яче Серце»), та реалістичні твори, такі як «Расмус-волоцюга» або три повісті про Калле Блюмквіста. Це пригодницькі твори про звичайних дітей з малого містечка: веселих, дотепних, винахідливих, часом здатних на нерозважливі вчинки, але й спроможних стати в обороні справедливості проти підступів і навіть злочинів.
Громадська діяльністьРедагувати
У соціал-демократичній партіїРедагувати
Астрід Еріксон, 1924
За роки своєї літературної діяльності Ліндґрен заробила не один мільйон крон, продаючи права на видання своїх книг та їхню екранізацію, на випуски аудіо- та відеокасет, а пізніше й компакт-дисків із записами своїх пісень чи літературних творів у власному виконанні, але зовсім не змінила свого способу життя. З 1940-х років вона жила в тій же досить скромній стокгольмській квартирі й віддавала гроші іншим. Значну частину своїх доходів вона перераховувала шведським податковим органам. І лише 1976 року, коли податок склав 102 % від її прибутку, Астрід Ліндґрен запротестувала. 10 березня того ж року вона перейшла в наступ, надіславши у стокгольмську газету «Експрессен» відкритого листа, у якому розповіла казку про вигадану Помперіпоссу з Монісманії. У тій казці для дорослих Астрід Ліндґрен стала на позицію профана чи наївної дитини (як це робив Андерсен у «Новому вбранні короля») і, скориставшись нею, викрила суспільні вади та загальну нещирість й лукавство. У рік, коли мали відбутися парламентські вибори, ця казка стала майже неприкритою, нищівною критикою бюрократизованого, самовдоволеного і стурбованого лише власними інтересами апарату шведської соціал-демократичної партії, яка була при владі 40 років підряд. Міністр фінансів Ґуннар Стренґ у парламентських дебатах знущально висловився: «Вона вміє розказувати казки, але не вміє рахувати», але у підсумку був змушений визнати свою неправоту. Ці події призвели до масштабної акції протесту, в ході якої соціал-демократи були жорстко критиковані — і за податкову систему, і за нешанобливе ставлення до Ліндґрен. Усупереч поширеній думці, ця історія не стала причиною електоральної поразки соціал-демократів. Восени 1976 року вони отримали 42,75 % голосів і 152 з 349 місць у парламенті, що було лише на 2,5 % менше, ніж на попередніх парламентських виборах 1973 року. Проте цього було досить, щоб уряд сформувала опозиційна коаліція на чолі з Турбйорном Фельдіном.
Ліндґрен, яка все свідоме життя належала соціал-демократичної партії, залишилася в її рядах й після 1976 року. Заперечувала вона передусім проти віддалення від ідеалів, які пам'ятала з часів юності. Коли її спитали, яку б життєву дорогу вона обрала, якщо б не стала відомою письменницею, вона без вагання відповіла, що хотіла би брати участь у соціал-демократичному русі раннього періоду. Цінності й ідеали цього руху відігравали — разом із гуманізмом — фундаментальну роль в характері письменниці.
Захист тваринРедагувати
Весною 1985 року, коли донька смоландського фермера публічно заговорила про знущання з сільськогосподарських тварин, до неї прислухався сам прем'єр-міністр. Ліндґрен дізналася про погане ставлення до тварин на великих фермах Швеції та інших промислових країн від Крістіни Форслунд, ветеринара й викладачки Упсальського університету. 78-річна Ліндґрен надіслала відкритого листа в найвідоміші стокгольмські видання. У листі містилася ще одна казка — про люблячу корову, яка протестує проти поганого ставлення до її родичів. Цією казкою письменниця розпочала кампанію, яка тривала три роки. У червні 1988 року був прийнятий закон про захист тварин, який отримав латинську назву «Lex Lindgren» (Закон Ліндґрен); проте самій Ліндґрен він не сподобався нечіткістю та очевидною малою ефективністю.
Як і в інших випадках, коли вона вступалася за благополуччя дітей, дорослих чи довкілля, письменниця відштовхувалася від власного досвіду і її протест був викликаний глибокими переживаннями.
Вона розуміла, що наприкінці XX століття неможливо повернутися до дрібного тваринництва, яке вона застала в дитинстві та юності на фермі батька чи сусідніх господарствах. Вона вимагала чогось більш фундаментального — поваги до тварин, адже вони також живі створіння й мають здатність відчувати.
Глибока віра Астрід Ліндґрен у ненасильницькі методи поводження розповсюджувалася і на тварин, і на дітей. «Тільки не насильство» — так вона назвала свою промову на врученні їй у 1978 році Премії миру Союзу німецької книготоргівлі (отриману за повість «Брати Лев'яче серце» (1973) і за боротьбу за мирне співіснування й достойне життя для всіх живих істот). У тій промові Ліндґрен відстоювала свої пацифістські переконання й виступала за виховання дітей без насильства й тілесних покарань.
«Нам всім відомо, що діти, яких б'ють і з якими жорстоко обходяться, і самі будуть бити та жорстоко ставитися до своїх дітей, і тому це зачароване коло мусить бути розірване».
Популярність і авторитетРедагувати
Астрід Ліндґрен була не просто відомою письменницею, а й дуже шанованою людиною. Відомою всій країні вона стала завдяки численним виступам по радіо й телебаченню. Тисячі шведських дітей виросли, слухаючи по радіо книги Ліндґрен в авторському виконанні. Її голос, обличчя, погляди, почуття гумору були знайомі більшості шведів ще з 1950—1960-х років, коли вона вела на радіо й телебаченні різноманітні вікторини й розмовні програми. До того ж Ліндґрен завоювала публіку своїми виступами на захист такого типово шведського явища, як любов до природи й захоплення її красою.
Властиві їй прагнення до рівноправності й турботливе ставлення до людей допомагали письменниці долати бар'єри, які поставали у зв'язку з її високим становищем у суспільстві. Вона з усіма спілкувалася однаково сердечно та з повагою — чи то був шведський прем'єр-міністр, глава іноземної держави чи один з її читачів-дітей. Ліндґрен жила згідно зі своїми переконаннями, завдяки чому стала предметом захоплення й поваги, як у Швеції, так і поза її межами.
Нагороди і відзнакиРедагувати
У 1958 році Астрід Ліндґрен нагороджена медаллю Ганса Крістіана Андерсена, яку називають Нобелівською премією в дитячій літературі. Крім нагород, які присуджуються суто дитячим письменникам, Ліндґрен отримала і ряд премій для «дорослих» авторів, зокрема, засновану Данською академією медаль Карен Бліксен, медаль імені Льва Толстого, чилійську премію Габріели Містраль і шведську премію Сельми Лагерлеф. У 1969 році письменниця отримала Шведську державну премію з літератури. Її благодійницька робота була відзначена Премією миру німецької книготоргівлі за 1978 рік і медаллю Альберта Швейцера за 1989 рік (присуджується американським Інститутом покращення життя тварин). Астрід Ліндгрен є також лауреаткою Ордену усмішки.
Скульптурний пам'ятник Ліндґрен у Стокгольмі (автор — Маяліза Алєксандерсон (швед.Majalisa Alexandersons))Пам'ятник Астрід Ліндґрен знаходиться у місті Стокгольм.
На честь письменниці названо астероїд 3204 Ліндґрен.
2018 р. вийшов фільм (біографічна драма) «Бути Астрід Ліндгрен». Режисерка — Пернілла Фішер Крістенсен. Виконавиця ролі Астрід Ліндґрен — Альба Август.
Перші дві повісті про детектива Блюмквіста раніше виходили українською у видавництві «Веселка». Заключна книжка трилогії — «Калле Блюмквіст і Расмус» — перекладена Ольгою Сенюк, вийшла 2003 року у видавництві «Школа». Твори «Расмус-волоцюга», «Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці», «Пригоди Еміля з Льонеберґи», «Роня, дочка розбійника», «Домовичок Нільс Карлсон», «Сонячна галявина» українською мовою виходили у видавництві «Махаон-Україна» та «Рідна мова» (підрозділ видавництва «Махаон-Україна»).
Астрід Ліндґрен. Малий і Карлсон, що живе на даху. Переклад зі шведської: Ольга Сенюк; малюнки: Ілун Вікланд. Київ: Дітвидав. 1963. 361 стор.
Астрід Ліндґрен. Карлсон прилітає знову. Переклад зі шведської: Ольга Сенюк; малюнки: Ілун Вікланд. Київ: Веселка. 1965. 148 стор.
Астрід Ліндґрен. Знаменитий детектив Блюмквіст. Переклад зі шведської: Ольга Сенюк; художник: Єва Лауреал. Київ: Веселка, 1968. 300 стор.
Астрід Ліндґрен. Нові пригоди Карлсона, що живе на даху. Переклад зі шведської: Ольга Сенюк; малюнки: Ілун Вікланд. Київ: Веселка, 1971. 103 стор.
Астрід Ліндґрен. Пеппі Довгапанчоха. Переклад зі шведської: Ольга Сенюк; малюнки: Ніна Котел та Ігор Вишинський. Київ: Веселка, 1977. 265 стор.
Астрід Ліндґрен. Брати Лев'яче Серце. Переклад зі шведської: Ольга Сенюк; малюнки: Ігор Вишинський; передмова: Андрій Баканов. Київ: Веселка, 1985. 158 стор.
Астрід Ліндґрен. Роня, дочка розбійника. Переклад зі шведської Ольги Сенюк. Худ. Лідія Голембовська. Київ, «Веселка», 1987. — 167 с.
Астрід Ліндґрен. Пеппі Довгапанчоха. Малий і Карлсон, що живе на даху. Переклад зі шведської Ольги Сенюк. Худ. Ілун Вікланд. Київ, «Веселка», 1990. — 616 с. (Серія «Лауреати Міжнародної премії ім. Г. К. Андерсена»). ISBN 5-301-00685-1
Астрід Ліндґрен. Міо, мій Міо. Расмус-волоцюга. Брати Лев'яче Серце. Переклад зі шведської Ольги Сенюк. Худ. Ілун Вікланд і Ерік Пальмквіст. Київ, «Веселка», 1990. — 432 с. (Серія «Лауреати Міжнародної премії ім. Г. К. Андерсена»). ISBN 5-301-00684-3
Міо, мій Міо
Расмус-волоцюга
Брати Лев'яче Серце
Астрід Ліндґрен. Пеппі Довгапанчоха. Переклад зі шведської: Ольга Сенюк; малюнки: Вікторія Ковальчук. Львів: Манускрипт, 1996. 165 стор. ISBN 5-7707-9808-4
Пеппі Довгапанчоха, стор. 5-58
Пеппі сідає на корабель, стор. 59-110
Пеппі Довгапанчоха в Південних морях, стор. 111—162
Астрід Ліндґрен. Малий і Карлсон, що живе на даху: повість-казка. Переклад зі шведської: ?; малюнки: Олександр Коваль. Київ: «Альтернативи», 1997. 48 стор.
Астрід Ліндґрен. Знаменитий детектив Блюмквіст. Переклад зі шведської: Ольга Сенюк. Худ. Вікторія Дунаєва. Київ, «Школа», 2004. — 431 с. ISBN 966-661-171-6
Детектив Блюмквіст здобуває славу
Детектив Блюмквіст ризикує
Калле Блюмквіст і Расмус
Астрід Ліндґрен. Роня, дочка розбійника. Переклад зі шведської Ольги Сенюк. Худ. Азат Мінікаєв. Київ, «Махаон-Україна», 2009. — 232 с. ISBN 978-611-526-059-1
Астрід Ліндґрен. Роня, дочка розбійника. Переклад зі шведської Ольги Сенюк. Худ. Азат Мінікаєв. Київ, «Махаон-Україна», 2015. — 160 с. ISBN 978-617-7200-82-5
Астрід Ліндґрен. Пригоди Еміля з Льонеберґи. Переклад зі шведської Ольги Сенюк. Худ. Наталія Кучеренко. Київ, «Рідна мова», 2010. — 232 с. ISBN 978-966-917-067-5
Астрід Ліндґрен. Пригоди Еміля з Льонеберґи. Переклад зі шведської Ольги Сенюк. Худ. Наталія Кучеренко. Київ, «Махаон-Україна», 2010. — 232 с. ISBN 978-966-605-641-5
Пригоди Еміля з Льонеберґи
Нові витівки Еміля з Льонеберґи
Ще живе Еміль у Льонеберзі
Звичайні дні в Емілевому житті
Астрід Ліндґрен. Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці. Переклад зі шведської Галини Кирпи. Худ. Олександр Продан. Київ, «Махаон-Україна», 2010. — 96 с. ISBN 978-617-526-219-1
Діти з Бешкетної вулиці
Лотта з Бешкетної вулиці
Астрід Ліндґрен. Домовичок Нільс Карлсон. Переклад зі шведської Галини Кирпи. Худ. Катерина Міщук. Київ, «Махаон-Україна», 2010. — 112 с. ISBN 978-617-526-158-3
Домовичок Нільс Карлсон
У Країні Сутінків
Петер і Петра
Весела Зозулька
Мірабель
Травнева ніч
Принцеса, якій нічим не хотілося бавитись
Люба Моя Сестра
Розбійників у лісі немає!
Астрід Ліндґрен. Карлсон, Пеппі та інші. Переклад зі шведської Ольги Сенюк; оформлення палітурки: О. Лінник; малюнки: Л. Карапетян, І. Ван Німан, В. Дунаєва, С. Желізняк, А. Савченко. Київ: Національний книжковий проект, 2010. 656 стор. ISBN 978-617-592-065-7 (Серія: Шедевр літератури для дітей)
Андерсен наших днів (передмова), стор. 3-4
Малий і Карлсон, що живе на даху (трилогія, переклад О. Сенюк)
Малий і Карлсон, що живе на даху (роман, переклад О. Сенюк), стор. 7-92
Карлсон прилітає знову (роман, переклад О. Сенюк), стор. 93-178
Нові пригоди Карлсона, що живе на даху (роман, переклад О. Сенюк), стор. 179—260
Пеппі Довгапанчоха (цикл, переклад О. Сенюк)
Пеппі Довгапанчоха (роман, переклад О. Сенюк), стор. 263—328
Пеппі сідає на корабель (роман, переклад О. Сенюк), стор. 329—388
Пеппі Довгапанчоха в південних морях (роман, переклад О. Сенюк), стор. 389—446
Брати Лев'яче серце (роман, переклад О. Сенюк), стор. 447—562
Міо, мій Міо! (роман, переклад О. Сенюк), стор. 563—646
Т. Щегельська. Жива легенда (післямова), стор. 647—650
Астрід Ліндґрен. Сонячна галявина. Переклад зі шведської Галини Кирпи. Худ. Кость Лавро. Київ, «Махаон-Україна», 2011. — 80 с. ISBN 978-617-526-311-2
Сонячна галявина
Грає моя липа, щебече соловейко
Гух-гух-гух…
Лицар Нільс із Діброви
Астрід Ліндґрен. Діти з Гамірного. Переклад зі шведської Ольги Сенюк. Худ. Катерина Дудник. Київ, «Махаон-Україна», 2012. — 256 с. ISBN 978-617-526-584-0
Ми всі з хутора Гамірного
Ще про нас, дітей із Гамірного
У Гамірному дуже весело
Астрід Ліндґрен. Мадікен. Переклад зі шведської Галини Кирпи. Худ. Наталія Демидова. Київ, «Рідна мова», 2017. — 184 с. ISBN 978-966-917-273-0
Астрід Ліндґрен. Мадікен і Манюня. Переклад зі шведської Галини Кирпи. Худ. Наталія Демидова. Київ, «Рідна мова», 2017. — 240 с. ISBN 978-966-917-307-2
Астрід Ліндґрен. Мадікен. Частина 1. Переклад зі шведської Галини Кирпи. Худ. Наталія Демидова. Київ, «Рідна мова», 2017. — 120 с. ISBN 978-966-917-120-7
Астрід Ліндґрен. Мадікен. Частина 2. Переклад зі шведської Галини Кирпи. Худ. Наталія Демидова. Київ, «Рідна мова», 2017. — 80 с. ISBN 978-966-917-137-5
Астрід Ліндґрен. Мадікен. Частина 3. Переклад зі шведської Галини Кирпи. Худ. Наталія Демидова. Київ, «Рідна мова», 2017. — 120 с. ISBN 978-966-917-145-0
Астрід Ліндґрен. Мадікен і Манюня. Книжка 2. Мамин день народження (частина 1). Переклад зі шведської Галини Кирпи. Худ. Наталія Демидова. Київ, «Рідна мова», 2017. — 144 с. ISBN 978-966-917-292-1
Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.
Образ у літературіРедагувати
Дитячі роки Астрід описані в книгах для дітей:
«Ірина Хомин про Карла Гаусса, Астрід Ліндґрен, Ніколо Паганіні, Каміллу Клодель, Ван Гога, Соломію Крушельницьку» / І. Хомин. — Київ : Грані-Т, 2008. — 135 с. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-2923-77-3. — ISBN 978-966-465-165-0
«Лариса Денисенко про Анжеліну Ісідору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ» / Л. Денисенко. — К. : Грані-Т, 2008. — 128 с.: іл. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-2923-77-3. — ISBN 978-966-465-188-9
ПосиланняРедагувати
Ліндгрен Астрід // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 56. — ISBN 966-692-744-6.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Астрід Ліндґрен
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Astrid Lindgren
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Ukrcenter Primitki Astrid Lindgrenshved Astrid LindgrenIm ya pri narodzhenni Astrid Anna Emiliya EriksonNarodilasya 14 listopada 1907 1907 11 14 1 2 Vimmerbyu ShveciyaPomerla 28 sichnya 2002 2002 01 28 1 2 94 roki Stokgolm ShveciyaPohovannya Vimmerby Cemeteryd 4 5 Gromadyanstvo ShveciyaNacionalnist shvedkaDiyalnist pismennicyaMova tvoriv shvedskaRoki aktivnosti 1944 1993Zhanr dityacha literaturaMagnum opus Peppi Dovgapanchoha Karlson yakij zhive na dahu Chlenstvo Tovaristvo Dev yati 6 Partiya Social demokratichna partiya ShveciyiBatko Samuel August EricssondMati Hanna EricssondBrati sestri Gunnar Erikssond Stina Hergind i Ingegerd LindstromdU shlyubi z Sture LindgrendDiti Lars Lindgrend i Karin NymandAvtografNagorodi Mizhnarodna premiya Shved roku d 1997 Deutscher Jugendliteraturpreisd 1956 Nils Holgersson Plaqued 1950 literaturna premiya gazeti Svenska Dagbladet 1945 Expressens Heffaklumpd 1970 Literaturna premiya Selmi Lagerlef 1986 Premiya Za pravilnij sposib zhittya 1994 Premiya miru nimeckih knigariv 1978 Sribnij stilosd 1983 Premiya imeni G K Andersena 1958 Lisebergsappladend 1985 Sajt www astridlindgren se Astrid Lindgren u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lindgren A strid A nna Emi liya Li ndgren 8 shved Astrid Anna Emilia Lindgren 14 listopada 1907 Vimmerbyu Shveciya 28 sichnya 2002 Stokgolm Shveciya shvedska dityacha pismennicya zahisnicya prav ditej ta tvarin Yiyi knigi perekladeni ponad 85 movami ta vidani bilshe nizh u 100 krayinah Najvidomishi tvori pro Karlsona yakij zhive na dahu ta Peppi Dovgapanchohu Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Yunist 2 Literaturna diyalnist 3 Gromadska diyalnist 3 1 U social demokratichnij partiyi 3 2 Zahist tvarin 3 3 Antinasilstvo 4 Populyarnist i avtoritet 5 Nagorodi i vidznaki 6 Pam yat 7 Bibliografiya 7 1 Noveli 7 2 Perekladi 7 2 1 Ukrayinskoyu 8 Primitki 9 Dzherela 10 Obraz u literaturi 11 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp Vesillya batkiv Astrid 30 chervnya 1905 nbsp Astrid stoyit tretya zliva z rodinoyuAstrid Eriksson narodilasya 14 listopada 1907 roku v pivdennij Shveciyi v mistechku Vimmerbyu u leni Kalmar provinciyi Smoland u fermerskij rodini Samuelya Avgusta 1875 1969 i Ganni 1879 1961 Eriksoniv Yiyi batko zajmavsya silskim gospodarstvom na orendovanij dilyanci v Nessi na samij okolici mistechka Batki Astrid poznajomilisya v 1888 roci na rinku koli jomu bulo 13 a yij 9 rokiv Koli Ganni vipovnilosya 18 1905 odruzhilisya 1906 narodivsya starshij brat Astrid Gunnar stav chlenom shvedskogo parlamentu Astrid stala drugoyu ditinoyu Piznishe narodilisya dvi sestri Ganna Ingrid Stina 1911 2002 j Ingegerd Britta Salome 1916 1997 Astrid zrostala v atmosferi lyubovi dobroti vzayemnoyi turboti pracovitosti ta pobozhnosti pro sho pisala v biografichnij povisti prisvyachenij batkam Samuel Avgust z Sevedstorpa i Ganna z Gyulta 1975 9 V avtobiografichnij zbirci Moyi vigadki Mina pahitt 1971 Lindgren zaznachala sho rosla u vik konej ta kabrioleta Osnovnim zasobom peresuvannya dlya sim yi buv kinnij ekipazh temp zhittya buv povilnishim rozvagi prostishimi a stosunki z prirodoyu tisnishimi Taki obstavini spriyali rozvitku u pismennici lyubovi do prirodi cim pochuttyam proniknuta vsya tvorchist Lindgren vid ekscentrichnih istorij pro donku kapitana Peppi Dovgupanchohu do povisti pro Roni donku rozbijnika Pismennicya zavzhdi nazivala svoye ditinstvo shaslivim v nomu bulo bagato igor i prigod i vkazuvala sho same vono sluzhilo dzherelom nathnennya dlya yiyi tvorchosti Batki Astrid ne tilki vidchuvali gliboku priv yazanist odne do odnogo ta do ditej a j ne soromilisya viyavlyati yiyi sho bulo velikoyu ridkistyu u toj chas Pro osoblivi vidnosini v sim yi pismennicya rozpovila v yedinij knizi ne zvernenij do ditej tij zhe Samuel Avgust iz Sevedstorpa i Ganna z Gyulta Yunist Redaguvati nbsp Astrid Eriksson 1923 rikPislya zakinchennya shkoli u 16 rokiv Astrid Eriksson pochala pracyuvati zhurnalistkoyu u miscevij gazeti Wimmerby Tidningen Ale cherez dva roki 1926 ne buduchi u shlyubi vona zavagitnila vid golovnogo redaktora Toj zaproponuvav shlyub ale Astrid vidmovilas i zalishivshi posadu molodshoyi reporterki pereyihala do Stokgolma Cej krok yak zgaduvala potim pismennicya buv najvidvazhnishim i najperelomnishim u yiyi podalshomu zhitti Vona znyala kimnatu pochala vchitisya na kursah mashinopisu ta stenografiyi i vodnochas pracyuvala U Stokgolmi narodila sina Larsa ale cherez nevlashtovanist bidnist i zajnyatist zmushena bula viddati jogo na vihovannya znajomij rodini yaka meshkala v Kopengageni Hoch zaroblyala vona nebagato ale namagalasya zavzhdi vidkladati hoch yakis groshi shobi yaknajchastishe vidviduvati sina v Kopengageni na vihidni Bilshist chasu musila provoditi v potyazi v dorozi tudi chi zvidti Pracyuvala na kilkoh robotah yaki zalishila z riznih prichin a z ostannoyi bula zvilnena za te sho ne vitrimavshi dovgoyi rozluki iz sinom poyihala v Kopengagen nikogo ne poperedivshi 10 Vreshti yij vdalosya zabrati sina dodomu j zalishiti u svoyih batkiv doki vona sama zmogla jogo utrimuvati v Stokgolmi Astrid vlashtuvalasya sekretarkoyu v Korolivske tovaristvo avtomobilistiv shefom yakogo buv Styure Lindgren 1898 1952 U 1931 roci voni odruzhilisya Cherez tri roki Astrid narodila dochku Karin yaka stala perekladachkoyu nbsp Kvartira rodini Lindgren znahodilasya na drugomu poversi budinku na Dalagatan 461961 roku rodina Lindgren poselilas u budinku roztashovanomu v Stokgolmi v rajoni Vasastan u kvartiri za adresoyu Dalagatan 46 de Astrid Lindgren prozhila ponad 60 rokiv i pomerla 28 sichnya 2002 roku nbsp Dveri v pid yizd budinku de zhila Astrid LindgrenLiteraturna diyalnist RedaguvatiAstrid Lindgren mala veselu vdachu bagatu uyavu hist do zhartiv i do cikavih opovidej ci risi vona uspadkuvala vid batka Vona vmilo rozpovidala zharti kazki istoriyi yaki chula vid rodini chi druziv A lyubov do knig i chitannya yak vona govorila zgodom vinikla na kuhni u Kristin z yakoyu vona druzhila Same Kristin priluchila Astrid do divovizhnogo hvilyuyuchogo svitu v yakij mozhna bulo potraplyati chitayuchi kazki Astrid bula prigolomshena cim vidkrittyam a piznishe i sama opanuvala magiyu slova Vdoma yiyi rozpovidi lyubili sluhati ne tilki brat i sestri a j susidski diti z yakimi vona zavshe priyatelyuvala Ne buli do nih bajduzhi j dorosli Yiyi zdibnosti stali ochevidnimi vzhe v pochatkovij shkoli de Astrid nazivali vimmerbyunskoyu Selmoyu Lagerlef chogo vona vvazhala sho ne zaslugovuvala Nabagato piznishe Astrid Lindgren vigaduvala cikavi istoriyi dlya vlasnih ditej 1941 roku vona zapisala povist yaku rozpovidala svoyij donci koli ta hvorila a cherez tri roki podala yiyi do odnogo z najbilshih shvedskih vidavnictv Tam povist vidhilili Togo zh roku inshe vidavnictvo ogolosilo konkurs na najkrashu knizhku dlya ditej Vona napisala povist U Brit Mari legshaye na serci podala rukopis na toj konkurs i vin otrimav drugu premiyu Tak Astrid Lindgren uvijshla v shvedsku literaturu Cherez rik te zh vidavnictvo znov ogolosilo konkurs i Astrid Lindgren podala na nogo vidhilenij rukopis Vin otrimav pershu premiyu Ce bula Peppi Dovgapanchoha Knizhku vidali vona mala velikij uspih na kinec XX stolittya yiyi perekladeno ponad 60 movami svitu zokrema j ukrayinskoyu Astrid Lindgren stvorila za svoye zhittya ponad 40 povistej i stilki zh knizhok malyunkiv de tekstu menshe nizh ilyustracij priznachenih dlya najmolodshoyi auditoriyi Tvori Lindgren nalezhat do dvoh grup povisti z kazkovim syuzhetom abo taki de diya vidbuvayetsya u sviti stvorenomu uyavoyu dijovih osib Peppi Dovgapanchoha chi Malij i Karlson sho zhive na dahu chi Mio mij Mio chi Brati Lev yache Serce ta realistichni tvori taki yak Rasmus volocyuga abo tri povisti pro Kalle Blyumkvista Ce prigodnicki tvori pro zvichajnih ditej z malogo mistechka veselih dotepnih vinahidlivih chasom zdatnih na nerozvazhlivi vchinki ale j spromozhnih stati v oboroni spravedlivosti proti pidstupiv i navit zlochiniv 11 Gromadska diyalnist RedaguvatiU social demokratichnij partiyi Redaguvati nbsp Astrid Erikson 1924Za roki svoyeyi literaturnoyi diyalnosti Lindgren zarobila ne odin miljon kron prodayuchi prava na vidannya svoyih knig ta yihnyu ekranizaciyu na vipuski audio ta videokaset a piznishe j kompakt diskiv iz zapisami svoyih pisen chi literaturnih tvoriv u vlasnomu vikonanni ale zovsim ne zminila svogo sposobu zhittya Z 1940 h rokiv vona zhila v tij zhe dosit skromnij stokgolmskij kvartiri j viddavala groshi inshim Znachnu chastinu svoyih dohodiv vona pererahovuvala shvedskim podatkovim organam I lishe 1976 roku koli podatok sklav 102 vid yiyi pributku Astrid Lindgren zaprotestuvala 10 bereznya togo zh roku vona perejshla v nastup nadislavshi u stokgolmsku gazetu Ekspressen vidkritogo lista u yakomu rozpovila kazku pro vigadanu Pomperipossu z Monismaniyi U tij kazci dlya doroslih Astrid Lindgren stala na poziciyu profana chi nayivnoyi ditini yak ce robiv Andersen u Novomu vbranni korolya i skoristavshis neyu vikrila suspilni vadi ta zagalnu neshirist j lukavstvo U rik koli mali vidbutisya parlamentski vibori cya kazka stala majzhe neprikritoyu nishivnoyu kritikoyu byurokratizovanogo samovdovolenogo i sturbovanogo lishe vlasnimi interesami aparatu shvedskoyi social demokratichnoyi partiyi yaka bula pri vladi 40 rokiv pidryad Ministr finansiv Gunnar Streng u parlamentskih debatah znushalno vislovivsya Vona vmiye rozkazuvati kazki ale ne vmiye rahuvati ale u pidsumku buv zmushenij viznati svoyu nepravotu Ci podiyi prizveli do masshtabnoyi akciyi protestu v hodi yakoyi social demokrati buli zhorstko kritikovani i za podatkovu sistemu i za neshanoblive stavlennya do Lindgren Usuperech poshirenij dumci cya istoriya ne stala prichinoyu elektoralnoyi porazki social demokrativ Voseni 1976 roku voni otrimali 42 75 golosiv i 152 z 349 misc u parlamenti sho bulo lishe na 2 5 menshe nizh na poperednih parlamentskih viborah 1973 roku Prote cogo bulo dosit shob uryad sformuvala opozicijna koaliciya na choli z Turbjornom Feldinom Lindgren yaka vse svidome zhittya nalezhala social demokratichnoyi partiyi zalishilasya v yiyi ryadah j pislya 1976 roku Zaperechuvala vona peredusim proti viddalennya vid idealiv yaki pam yatala z chasiv yunosti Koli yiyi spitali yaku b zhittyevu dorogu vona obrala yaksho b ne stala vidomoyu pismenniceyu vona bez vagannya vidpovila sho hotila bi brati uchast u social demokratichnomu rusi rannogo periodu Cinnosti j ideali cogo ruhu vidigravali razom iz gumanizmom fundamentalnu rol v harakteri pismennici Zahist tvarin Redaguvati Vesnoyu 1985 roku koli donka smolandskogo fermera publichno zagovorila pro znushannya z silskogospodarskih tvarin do neyi prisluhavsya sam prem yer ministr Lindgren diznalasya pro pogane stavlennya do tvarin na velikih fermah Shveciyi ta inshih promislovih krayin vid Kristini Forslund veterinara j vikladachki Upsalskogo universitetu 78 richna Lindgren nadislala vidkritogo lista v najvidomishi stokgolmski vidannya U listi mistilasya she odna kazka pro lyublyachu korovu yaka protestuye proti poganogo stavlennya do yiyi rodichiv Ciyeyu kazkoyu pismennicya rozpochala kampaniyu yaka trivala tri roki U chervni 1988 roku buv prijnyatij zakon pro zahist tvarin yakij otrimav latinsku nazvu Lex Lindgren Zakon Lindgren prote samij Lindgren vin ne spodobavsya nechitkistyu ta ochevidnoyu maloyu efektivnistyu Yak i v inshih vipadkah koli vona vstupalasya za blagopoluchchya ditej doroslih chi dovkillya pismennicya vidshtovhuvalasya vid vlasnogo dosvidu i yiyi protest buv viklikanij glibokimi perezhivannyami Vona rozumila sho naprikinci XX stolittya nemozhlivo povernutisya do dribnogo tvarinnictva yake vona zastala v ditinstvi ta yunosti na fermi batka chi susidnih gospodarstvah Vona vimagala chogos bilsh fundamentalnogo povagi do tvarin adzhe voni takozh zhivi stvorinnya j mayut zdatnist vidchuvati Antinasilstvo Redaguvati nbsp Astrid Lindgren ta Tuve Yansson u 1958 roci jpgGliboka vira Astrid Lindgren u nenasilnicki metodi povodzhennya rozpovsyudzhuvalasya i na tvarin i na ditej Tilki ne nasilstvo tak vona nazvala svoyu promovu na vruchenni yij u 1978 roci Premiyi miru Soyuzu nimeckoyi knigotorgivli otrimanu za povist Brati Lev yache serce 1973 i za borotbu za mirne spivisnuvannya j dostojne zhittya dlya vsih zhivih istot U tij promovi Lindgren vidstoyuvala svoyi pacifistski perekonannya j vistupala za vihovannya ditej bez nasilstva j tilesnih pokaran Nam vsim vidomo sho diti yakih b yut i z yakimi zhorstoko obhodyatsya i sami budut biti ta zhorstoko stavitisya do svoyih ditej i tomu ce zacharovane kolo musit buti rozirvane Populyarnist i avtoritet RedaguvatiAstrid Lindgren bula ne prosto vidomoyu pismenniceyu a j duzhe shanovanoyu lyudinoyu Vidomoyu vsij krayini vona stala zavdyaki chislennim vistupam po radio j telebachennyu Tisyachi shvedskih ditej virosli sluhayuchi po radio knigi Lindgren v avtorskomu vikonanni Yiyi golos oblichchya poglyadi pochuttya gumoru buli znajomi bilshosti shvediv she z 1950 1960 h rokiv koli vona vela na radio j telebachenni riznomanitni viktorini j rozmovni programi Do togo zh Lindgren zavoyuvala publiku svoyimi vistupami na zahist takogo tipovo shvedskogo yavisha yak lyubov do prirodi j zahoplennya yiyi krasoyu Vlastivi yij pragnennya do rivnopravnosti j turbotlive stavlennya do lyudej dopomagali pismennici dolati bar yeri yaki postavali u zv yazku z yiyi visokim stanovishem u suspilstvi Vona z usima spilkuvalasya odnakovo serdechno ta z povagoyu chi to buv shvedskij prem yer ministr glava inozemnoyi derzhavi chi odin z yiyi chitachiv ditej Lindgren zhila zgidno zi svoyimi perekonannyami zavdyaki chomu stala predmetom zahoplennya j povagi yak u Shveciyi tak i poza yiyi mezhami Nagorodi i vidznaki RedaguvatiU 1958 roci Astrid Lindgren nagorodzhena medallyu Gansa Kristiana Andersena yaku nazivayut Nobelivskoyu premiyeyu v dityachij literaturi Krim nagorod yaki prisudzhuyutsya suto dityachim pismennikam Lindgren otrimala i ryad premij dlya doroslih avtoriv zokrema zasnovanu Danskoyu akademiyeyu medal Karen Bliksen medal imeni Lva Tolstogo chilijsku premiyu Gabrieli Mistral i shvedsku premiyu Selmi Lagerlef U 1969 roci pismennicya otrimala Shvedsku derzhavnu premiyu z literaturi Yiyi blagodijnicka robota bula vidznachena Premiyeyu miru nimeckoyi knigotorgivli za 1978 rik i medallyu Alberta Shvejcera za 1989 rik prisudzhuyetsya amerikanskim Institutom pokrashennya zhittya tvarin Astrid Lindgren ye takozh laureatkoyu Ordenu usmishki U 1967 roci na chest Astrid Lindgren zasnovano Premiyu Astrid Lindgren 12 a v 2002 roci Memorialnu premiyu Astrid Lindgren Pam yat Redaguvati nbsp Pam yatnik pismennici v Stokgolmi nbsp Skulpturnij pam yatnik Lindgren u Stokgolmi avtor Mayaliza Alyeksanderson shved Majalisa Alexandersons Pam yatnik Astrid Lindgren znahoditsya u misti Stokgolm Na chest pismennici nazvano asteroyid 3204 Lindgren 2018 r vijshov film biografichna drama Buti Astrid Lindgren Rezhiserka Pernilla Fisher Kristensen Vikonavicya roli Astrid Lindgren Alba Avgust Bibliografiya RedaguvatiDityachi ta pidlitkovi knizhki zbirki novel 1944 U Brit Mari legshaye na serci 1945 Peppi Dovgapanchoha 1945 Cherstin i ya 1946 Peppi sidaye na korabel 1946 Znamenitij detektiv Blyumkvist 1947 Mi vsi z Gamirnogo 1948 Peppi Dovgapanchoha v Pivdennih moryah 1949 She pro nas ditej iz Gamirnogo 1949 Domovichok Nils Karlson zbirka novel sered yakih z pomizh in Peter i Petra 1950 Vidvazhna Kajsa 1950 Kati v Americi 1951 Detektiv Blyumkvist rizikuye 1952 Kati v Italiyi 1952 U Gamirnomu duzhe veselo 1953 Kalle Blyumkvist i Rasmus 1954 Mio mij Mio 1954 Kati v Parizhi 1955 Malij i Karlson sho zhive na dahu 1956 Rasmus volocyuga 1956 Diti z Beshketnoyi vulici 1957 Rasmus Pontus i Toker 1959 Sonyachna galyavina zbirka novel 1960 Mediken 1961 Lotta z Beshketnoyi vulici 1962 Karlson prilitaye znovu 1963 Prigodi Emilya z Lonebergi 1964 Mi na ostrovi Saltkroka 1966 Novi vitivki Emilya z Lonebergi 1968 Novi prigodi Karlsona sho zhive na dahu 1970 She zhive Emil u Loneberzi 1973 Brati Lev yache serce 1976 Madiken i Pims z Yunibakkenu 1981 Ronya dochka rozbijnikaNoveli Redaguvati 1949 U krayini sutinkiv 1979 Peppi Dovgapanchoha svyatkuye Rizdvo 1984 Yak malenka Ida nadumala pobeshketuvati 1985 325 a vitivka Emilya 1986 Chim bilshe tim lipshe skazav Emil z Lonebergi 1987 Assar Mihur 1991 Yak Lisabet zaphnula v nosa goroshinu 2002 Rizdvo prekrasnij vinahid skazala MedikenCej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2017 Perekladi Redaguvati Ukrayinskoyu Redaguvati nbsp Pam yatnik Astrid Lindgren roboti Gerti Gillfon bilya Karolinskoyi universitetskoyi likarni Pershi dvi povisti pro detektiva Blyumkvista ranishe vihodili ukrayinskoyu u vidavnictvi Veselka Zaklyuchna knizhka trilogiyi Kalle Blyumkvist i Rasmus perekladena Olgoyu Senyuk vijshla 2003 roku u vidavnictvi Shkola Tvori Rasmus volocyuga Knizhka pro Lottu z Beshketnoyi vulici Prigodi Emilya z Lonebergi Ronya dochka rozbijnika Domovichok Nils Karlson Sonyachna galyavina ukrayinskoyu movoyu vihodili u vidavnictvi Mahaon Ukrayina ta Ridna mova pidrozdil vidavnictva Mahaon Ukrayina Astrid Lindgren Malij i Karlson sho zhive na dahu Pereklad zi shvedskoyi Olga Senyuk malyunki Ilun Vikland Kiyiv Ditvidav 1963 361 stor Astrid Lindgren Karlson prilitaye znovu Pereklad zi shvedskoyi Olga Senyuk malyunki Ilun Vikland Kiyiv Veselka 1965 148 stor Astrid Lindgren Znamenitij detektiv Blyumkvist Pereklad zi shvedskoyi Olga Senyuk hudozhnik Yeva Laureal Kiyiv Veselka 1968 300 stor Astrid Lindgren Novi prigodi Karlsona sho zhive na dahu Pereklad zi shvedskoyi Olga Senyuk malyunki Ilun Vikland Kiyiv Veselka 1971 103 stor Astrid Lindgren Peppi Dovgapanchoha Pereklad zi shvedskoyi Olga Senyuk malyunki Nina Kotel ta Igor Vishinskij Kiyiv Veselka 1977 265 stor Astrid Lindgren Brati Lev yache Serce Pereklad zi shvedskoyi Olga Senyuk malyunki Igor Vishinskij peredmova Andrij Bakanov Kiyiv Veselka 1985 158 stor Astrid Lindgren Ronya dochka rozbijnika Pereklad zi shvedskoyi Olgi Senyuk Hud Lidiya Golembovska Kiyiv Veselka 1987 167 s Astrid Lindgren Peppi Dovgapanchoha Malij i Karlson sho zhive na dahu Pereklad zi shvedskoyi Olgi Senyuk Hud Ilun Vikland Kiyiv Veselka 1990 616 s Seriya Laureati Mizhnarodnoyi premiyi im G K Andersena ISBN 5 301 00685 1 Peppi Dovgapanchoha Peppi sidaye na korabel Peppi Dovgapanchoha v Pivdennih moryah Malij i Karlson sho zhive na dahu Karlson prilitaye znov Novi prigodi Karlsona sho zhive na dahu Astrid Lindgren Mio mij Mio Rasmus volocyuga Brati Lev yache Serce Pereklad zi shvedskoyi Olgi Senyuk Hud Ilun Vikland i Erik Palmkvist Kiyiv Veselka 1990 432 s Seriya Laureati Mizhnarodnoyi premiyi im G K Andersena ISBN 5 301 00684 3 Mio mij Mio Rasmus volocyuga Brati Lev yache Serce Astrid Lindgren Peppi Dovgapanchoha Pereklad zi shvedskoyi Olga Senyuk malyunki Viktoriya Kovalchuk Lviv Manuskript 1996 165 stor ISBN 5 7707 9808 4 Peppi Dovgapanchoha stor 5 58 Peppi sidaye na korabel stor 59 110 Peppi Dovgapanchoha v Pivdennih moryah stor 111 162 Astrid Lindgren Malij i Karlson sho zhive na dahu povist kazka Pereklad zi shvedskoyi malyunki Oleksandr Koval Kiyiv Alternativi 1997 48 stor Astrid Lindgren Znamenitij detektiv Blyumkvist Pereklad zi shvedskoyi Olga Senyuk Hud Viktoriya Dunayeva Kiyiv Shkola 2004 431 s ISBN 966 661 171 6 Detektiv Blyumkvist zdobuvaye slavu Detektiv Blyumkvist rizikuye Kalle Blyumkvist i Rasmus Astrid Lindgren Ronya dochka rozbijnika Pereklad zi shvedskoyi Olgi Senyuk Hud Azat Minikayev Kiyiv Mahaon Ukrayina 2009 232 s ISBN 978 611 526 059 1 13 Astrid Lindgren Ronya dochka rozbijnika Pereklad zi shvedskoyi Olgi Senyuk Hud Azat Minikayev Kiyiv Mahaon Ukrayina 2015 160 s ISBN 978 617 7200 82 5 14 Astrid Lindgren Prigodi Emilya z Lonebergi Pereklad zi shvedskoyi Olgi Senyuk Hud Nataliya Kucherenko Kiyiv Ridna mova 2010 232 s ISBN 978 966 917 067 5 15 Astrid Lindgren Prigodi Emilya z Lonebergi Pereklad zi shvedskoyi Olgi Senyuk Hud Nataliya Kucherenko Kiyiv Mahaon Ukrayina 2010 232 s ISBN 978 966 605 641 5 16 Prigodi Emilya z Lonebergi Novi vitivki Emilya z Lonebergi She zhive Emil u Loneberzi Zvichajni dni v Emilevomu zhitti Astrid Lindgren Knizhka pro Lottu z Beshketnoyi vulici Pereklad zi shvedskoyi Galini Kirpi Hud Oleksandr Prodan Kiyiv Mahaon Ukrayina 2010 96 s ISBN 978 617 526 219 1 Diti z Beshketnoyi vulici 17 Lotta z Beshketnoyi vulici Astrid Lindgren Domovichok Nils Karlson Pereklad zi shvedskoyi Galini Kirpi Hud Katerina Mishuk Kiyiv Mahaon Ukrayina 2010 112 s ISBN 978 617 526 158 3 Domovichok Nils Karlson U Krayini Sutinkiv Peter i Petra Vesela Zozulka Mirabel Travneva nich Princesa yakij nichim ne hotilosya bavitis Lyuba Moya Sestra Rozbijnikiv u lisi nemaye Astrid Lindgren Karlson Peppi ta inshi Pereklad zi shvedskoyi Olgi Senyuk oformlennya paliturki O Linnik malyunki L Karapetyan I Van Niman V Dunayeva S Zheliznyak A Savchenko Kiyiv Nacionalnij knizhkovij proekt 2010 656 stor ISBN 978 617 592 065 7 Seriya Shedevr literaturi dlya ditej 18 Andersen nashih dniv peredmova stor 3 4 Malij i Karlson sho zhive na dahu trilogiya pereklad O Senyuk Malij i Karlson sho zhive na dahu roman pereklad O Senyuk stor 7 92 Karlson prilitaye znovu roman pereklad O Senyuk stor 93 178 Novi prigodi Karlsona sho zhive na dahu roman pereklad O Senyuk stor 179 260 Peppi Dovgapanchoha cikl pereklad O Senyuk Peppi Dovgapanchoha roman pereklad O Senyuk stor 263 328 Peppi sidaye na korabel roman pereklad O Senyuk stor 329 388 Peppi Dovgapanchoha v pivdennih moryah roman pereklad O Senyuk stor 389 446 Brati Lev yache serce roman pereklad O Senyuk stor 447 562 Mio mij Mio roman pereklad O Senyuk stor 563 646 T Shegelska Zhiva legenda pislyamova stor 647 650 Astrid Lindgren Sonyachna galyavina Pereklad zi shvedskoyi Galini Kirpi Hud Kost Lavro Kiyiv Mahaon Ukrayina 2011 80 s ISBN 978 617 526 311 2 19 Sonyachna galyavina Graye moya lipa shebeche solovejko Guh guh guh Licar Nils iz Dibrovi Astrid Lindgren Diti z Gamirnogo Pereklad zi shvedskoyi Olgi Senyuk Hud Katerina Dudnik Kiyiv Mahaon Ukrayina 2012 256 s ISBN 978 617 526 584 0 Mi vsi z hutora Gamirnogo She pro nas ditej iz Gamirnogo U Gamirnomu duzhe veselo Astrid Lindgren Madiken Pereklad zi shvedskoyi Galini Kirpi Hud Nataliya Demidova Kiyiv Ridna mova 2017 184 s ISBN 978 966 917 273 0 Astrid Lindgren Madiken i Manyunya Pereklad zi shvedskoyi Galini Kirpi Hud Nataliya Demidova Kiyiv Ridna mova 2017 240 s ISBN 978 966 917 307 2 Astrid Lindgren Madiken Chastina 1 Pereklad zi shvedskoyi Galini Kirpi Hud Nataliya Demidova Kiyiv Ridna mova 2017 120 s ISBN 978 966 917 120 7 Astrid Lindgren Madiken Chastina 2 Pereklad zi shvedskoyi Galini Kirpi Hud Nataliya Demidova Kiyiv Ridna mova 2017 80 s ISBN 978 966 917 137 5 Astrid Lindgren Madiken Chastina 3 Pereklad zi shvedskoyi Galini Kirpi Hud Nataliya Demidova Kiyiv Ridna mova 2017 120 s ISBN 978 966 917 145 0 Astrid Lindgren Madiken i Manyunya Knizhka 2 Mamin den narodzhennya chastina 1 Pereklad zi shvedskoyi Galini Kirpi Hud Nataliya Demidova Kiyiv Ridna mova 2017 144 s ISBN 978 966 917 292 1Primitki Redaguvati a b v g Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Minnet lever efter Astrid Lindgren 2002 ISSN 1103 9388 d Track Q3297718 I Astrids fotspar http www samfundetdenio se Sveriges dodbok 1830 2020 Sveriges Slaktforskarforbund 2021 d Track Q110037048d Track Q10685961 Svitova literatura Posibnik dlya vchitelya Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 Lindgren Astrid 1973 Samuel August fran Sevedstorp och Hanna i Hult Stockholm Bokvannerna ISBN 91 7022 065 4 LIBRIS 7591336 Biografiya Astrid Lindgren Sajt Hersonskoyi oblasnoyi biblioteki dlya ditej Arhiv originalu za 5 chervnya 2015 Procitovano 15 serpnya 2011 Olga Senyuk Prigodnickij svit ditinstva u tvorah Astrid Lindgren Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 15 serpnya 2011 Anna Goglund otrimala premiyu Astrid Lindgren 2016 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 Astrid Lindgren Ronya dochka rozbijnika Arhivovano 6 listopada 2017 u Wayback Machine Mahaon Astrid Lindgren Ronya dochka rozbijnika Arhivovano 6 listopada 2017 u Wayback Machine Mahaon Astrid Lindgren Prigodi Emilya z Lonebergi Arhivovano 8 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Ridna mova Astrid Lindgren Prigodi Emilya z Lonebergi Arhivovano 3 lipnya 2019 u Wayback Machine Mahaon Astrid Lindgren Diti z Beshketnoyi vulici Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 Astrid Lindgren Karlson Peppi ta inshi Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 Astrid Lindgren Sonyachna galyavina Arhivovano 6 listopada 2017 u Wayback Machine Mahaon Dzherela RedaguvatiAstrid Lindgren Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska literaturna enciklopediya u 3 t vidp red I O Dzeverin K Golovna redakciya URE 1988 1995 Ganna Ulyura Nich na Veneri 113 pismennic yaki syayut u temryavi Kiyiv ArtHuss 2020 464 s ISBN 978 617 7799 43 5 Obraz u literaturi RedaguvatiDityachi roki Astrid opisani v knigah dlya ditej Irina Homin pro Karla Gaussa Astrid Lindgren Nikolo Paganini Kamillu Klodel Van Goga Solomiyu Krushelnicku I Homin Kiyiv Grani T 2008 135 s Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 2923 77 3 ISBN 978 966 465 165 0 Larisa Denisenko pro Anzhelinu Isidoru Dunkan Maksima Rilskogo Igora Stravinskogo Astrid Lindgren Dzhonni Hristofera Deppa II L Denisenko K Grani T 2008 128 s il Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 2923 77 3 ISBN 978 966 465 188 9Posilannya RedaguvatiLindgren Astrid Zarubizhni pismenniki Enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 56 ISBN 966 692 744 6 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Astrid LindgrenVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Astrid LindgrenBiografiya Astrid Lindgren Centralna biblioteka im T G Shevchenka dlya ditej 11 mittyevostej zhittya Astrid Lindgren FOTO Arhivovano 8 zhovtnya 2017 u Wayback Machine LitAkcent Ukrayinski perekladi knig Astrid Lindgren Arhivovano 6 travnya 2015 u Wayback Machine u e biblioteci Chitanka Ukrayinski perekladi knig Astrid Lindgren Arhivovano 6 lyutogo 2017 u Wayback Machine u e biblioteci Chtivo Kirpa G Astrid yaka zhila nad dahom Mama Karlsona i Peppi mriyala vivchiti ukrayinsku movu Dzerkalo tizhnya 2007 14 grudnya Arhivovano 18 lyutogo 2014 u Wayback Machine Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Astrid Lindgren amp oldid 40232998
