www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кінематограф Данії Кінематограф з явився в Данії наприкінці XIX століття З останньої чверті XX століття кіновиробництво

Кінематограф Данії

Кінематограф з'явився в Данії наприкінці XIX століття. З останньої чверті XX століття кіновиробництво в Данії переживає підйом, викликаний створенням Данського інституту кінематографії і програмою державного фінансування.

Кінематограф Данії
Кінотеатр Dagmar Teatret
Кількість екранів 432 (2015)
 • на одну особу 8,4 на 100 000 (2013)
Головні дистриб'ютори Sf-Film 30,0%
Nordisk Film 25,0%
Buena Vista 22.0%
Вироблено фільмів (2015)
Всього 71
Художні фільми 31 (44,9 %)
Анімація …
Документальні фільми 40 (55,1 %)
Число походів у кіно (2015)
13 789 000
 • на одну особу 2,4 (2012)
Національні фільми 4 112 000 (29,8 %)
Касові збори (2013)
Всього DKK 820 070 000
Національні фільми DKK 224 449 000 (27,4 %)

Німе кіно ред.

Кадр з першого данського фільму «Їзда на гренландських собаках».

У 1896 році Вільгельм Пахт провів у Копенгагену перші покази фільмів братів Люм'єр. У 1897 році Петер Ельфельт створив перший данський фільм «Їзда на гренландських собаках». Тривалість цієї документальної стрічки — менше хвилини. У 1903 році Ельфельт зняв і перший данський ігровий фільм «Страта» (Henrettelsen). Впродовж приблизно десяти років Ельфельт був єдиним кінематографістом Данії.

Золотий вік ред.

У 1904 році в Копенгагені відкрився перший кінотеатр. У 1906 році кінопродюсер Оле Ольсен створив компанію Nordisk Film. За декілька років Nordisk Film виросла у другу за величиною кінокомпанію Європи після Pathé. У ній працювало близько 1700 осіб. Nordisk створювала комедії, мелодрами і трилери, що відрізнялися реалістичністю постановки і яскравою акторською грою. У 1910 році фільмом «Безодня» дебютувала в кіно акторка Аста Нільсен. «Безодня», знята майбутнім чоловіком Нільсен Петером Урбаном Гадом, здобула популярність завдяки еротичному підтекстові головної жіночої ролі. Нільсен продовжила зніматися спочатку в Данії, потім у Німеччині, ставши однією з перших зірок європейського кіно. З 1911 року художнім директором Nordisk став режисер Аугуст Блом, який зняв низку комерційно успішних повнометражних стрічок, серед яких сенсаційна на той час стрічка «Торгівля білими рабинями» (1910, Den hvide slavehandel) та фільм-катастрофа «Атлантида» (Atlantis, 1913) за романом лауреата Нобелівської премії Г. Гауптмана. Кіновиробництво в Данії пішло на спад з початком Першої світової війни. Причинами були вичерпання ресурсів Nordisk — компанія експлуатувала стандартні сюжети, які набридли публіці, і конкуренція з боку інших країн, зокрема Німеччини.

Карл Теодор Дреєр

Двома найвидатнішими режисерами епохи німого кіно в Данії були Беньямін Крістенсен і Карл Теодор Дреєр. Крістенсен зняв на власній студії два фільми — «Таємничий X» (Det hemmelighedsfulde X, 1913) і «Ніч помсти»(Hcevnens nat), після чого у пошуках коштів поїхав з країни. Його наступна робота «Відьми» була знята вже у Швеції. Дреєр був одним з найвизначніших кінематографістів свого часу. Його режисерський почерк відрізняли любов до крупних планів і замкнутих просторів. Дреєр починав кінематографічну кар'єру як сценарист на Nordisk, там же він дебютував як режисер з фільмами «Президент» (Præsidenten, 1918) і «Сторінки з книги Сатани» (Blade af Satans bog, 1921). Пізніше Дреєр переїхав до Франції, де зняв свій найвідоміший фільм, новаторську історичну драму «Страсті Жанни д'Арк».

Історик кіно Жорж Садуль відмічав, що фільм Августа Сандберга «Клоун», що вийшов у 1917 році, в якому свою останню роль зіграв знаменитий данський актор Вальдемар Псіландер, мав значний комерційний успіх, а Сандберг став одним з постановників зі світовим ім'ям. Він екранізував також романи Ч. Діккенса «Наш спільний друг» (1919), «Великі надії» (1921), «Давид Копперфільд» (1922) та «Крихітка Дорріт» (1924).

1930-і та 1940-і роки ред.

Піонером звукового кіно в Данії був Георг Шневойт. Його фільм «Ескімос» (1930) пройшов непоміченим, а наступну стрічку «Пастор з Вейльбю» вже супроводжував успіх. У 1930-х роках випуск фільмів в Данії скоротився у зв'язку з експансією Голлівуду.

У період німецької окупації в Данію у великій кількості імпортувалася кінопродукція з Німеччини і нейтральної Швеції. У власному кіновиробництві переважали легкі жанри — комедії і фарси. На їхньому фоні виділялися стрічки «Заблудна» Лау Лаурітцена-молодшого і Боділ Іпсен та історична драма про полюванню на відьом, К. Т. Дреєра «День гніву».

У післявоєнні роки тема окупації залишалася однією з головних у національному кінематографі, їй було присвячено багато фільмів. Найвідомішою з них стала ще одна стрічка Лаурітцена та Іпсен — «Червоні луки», що отримала у 1946 році Гран-прі (на той час головну премію) Каннського кінофестивалю. Післявоєнні роки стали також періодом підйому реалізму. Однією з його вершин став фільм «Дітте — дитя людське», знятий Б'ярне та Астрід Геннінг-Єнсенами за романом данського класика-комуніста Мартіна Андерсена-Нексе.

1950-і та 1960-і роки ред.

У 1949 році в Данії законом були введені податкові пільги для виробників фільмів з освітньою складовою. Одним з результатів цього стало скорочення гостросоціальних стрічок. Через рік за прикладом Швеції в Данії була введена державна підтримка національного кінематографу: окрім субсидій для фільмів, що «пропагують суспільно-корисні цінності» було введено повернення 25 % сплаченого податку на видовища. Вважається, що ці заходи допомогли розвитку скандинавського кінематографу. В той же час художня цінність більшості фільмів 1950-х була невисокою, хоча новий фільм довго Дреєра «Слово» все ж отримав головний приз Венеційського кінофестивалю 1955 року.

У 1960-х роках на данський кінематограф значно вплинула французька нова хвиля. Серед характерних кінострічок того періоду «Вікенд» Петера К'єрульфа Шмідта, «Дилема» і «Голод» Геннінга Карлсена, «Досконала людина» Йоргена Лета.

1970-і та 1980-і роки: створення Інституту данського кіно ред.

Білле Аугуст

У 1972 році був ухвалений закон про підтримку національного кінематографу, одним з нововведень якого стало заснування Данського інституту кіно (дан. Det Danske Filminstitut, DFI). Функцією DFI є ухвалення рішень про державні субсидії на зйомки фільмів. Для оцінки кожного пропонованого фільму DFI призначає консультантів-«експертов» (літераторів, драматургів та ін.), думка яких є вирішальною. Консультант контролює зйомки фільму — і рішення про виділення субсидій або їх припинення ґрунтується на його оцінці. Ця схема багато критикувалася за зосередження занадто великих повноважень в одних руках, але відповідно до інших думок, вона була корисна для розвитку некомерційного кінематографа.

Деякі фільми, що отримали субсидії, були прохолодно прийняті критиками та глядачами. Серед успішних фільмів — екранізація класичного роману Оге Тома Крістенсена «Руйнація» 1977 року, найдорожча на той момент кінострічка в історії країни, і «Народжений взимку» 1988 року Астрід Геннінг-Єнсен, за який режисерка отримала приз «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю. У 1978 році фільмом «Медовий місяць» дебютував Білле Аугуст.

У 1982 році в закон були внесені поправки, націлені на розвиток кіно для молоді: не менше чверті коштів повинні були спрямовуватися на фільми для підліткової аудиторії. Віхою для данського підліткового кіно вважається фільм Лассе Нільсена «Залиште нас самих». Нільсен, у минулому педагог, зняв важкий фільм про проблеми молоді, значною мірою заснований на імпровізації акторів. Ще однією значимою картиною став фільм Аугуста «Заппа» (1983).

У 1980-х роках данське кіно зробилио прорив на світові екрани: два роки підряд «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою отримували данські кінорежисери. «Оскар» за 1987 рік отримав «Бенкет Бабетти» Габріеля Акселя, а наступного року лауреатом став «Пелле-завойовник» Аугуста.

1990-і та 2000-і роки ред.

Ларс фон Трієр
Мадс Міккельсен на 66-м Каннському кінофестивалі (травень 2013 року)

Відомі́сть здобув маніфест чотирьох данських режисерів «Догма 95». Його озвучив на конференції в Парижі у березні 1995 року Ларс фон Трієр. Автори маніфесту протиставляли процесу глобалізації малобюджетне кіно, при роботі над яким режисер накладає на себе ряд обмежень (ці обмеження, зведені до десяти пунктів, були додані до маніфесту у вигляді «обітниці цнотливості»). Першими фільмами, що офіційно визнані знятими за правилами «Догми 95», були «Урочистість» Томаса Вінтерберга та «Ідіоти» фон Трієра (обидва — 1998). Іншими підписантами маніфесту були Крістіан Леврінг і Серен Краг-Якобсен.

Фон Трієр дебютував у 1984 році фільмом «Елемент злочину». Його фільми 1990-х і 2000-х років «Європа», «Розсікаючи хвилі», «Та, що танцює у темряві» та «Доґвіль» були показані на найбільших світових кінофестивалях і отримали безліч нагород.

У 1996 році режисер Румле Гаммеріх був призначений на пост керівника департаменту художніх програм національної телемовної корпорації Danmarks Radio. Гаммеріх модернізував департамент, заклавши основу для конвеєрного виробництва успішних телевізійних серіалів, серед яких «Таксі» (Taxa, 1997-99), «Підрозділ 1» (Rejseholdet, 2000-03), «Орел» (Ørnen, 2004-06), «Відстежуючи гроші» (Bedrag, 2016-17).

Режисер Сюзанна Бір працювала в кінематографі з кінця 1980-х. Її комедія 1999 року «Один єдиний» (Den Eneste Ene) стала одним з найуспішніших у прокаті данських фільмів останнього часу. Її співпраця з сценаристом Андерсом Томасом Єнсеном принесла номінацію на «Оскар» за найкращий іноземний фільм за «Після весілля» (2006) і «Оскар» за «Помсту» (2010).

Перший повнометражний фільм Крістофера Бое «Реконструкція» на Каннському кінофестивалі отримав премію «Золота камера». Режисер Ніколас Віндінґ Рефн, що народився в Данії і живе у США, здобув популярність завдяки трилогії фільмів «Пушер» (перший фільм вийшов в 1996 році), а у 2011 році отримав приз Каннського фестивалю за найкращу режисуру за стрічку «Драйв». Одним з найкращих європейських акторів початку XXI століття вважається Мадс Міккельсен, який був відзначений за роль м'якого вихователя дитячого саду Лукаса в психологічній драмі Томаса Вінтерберга «Полювання» призом за найкращу чоловічу роль 65-го Каннського кінофестивалю.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ . UNESCO Institute for Statistics. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 30.12.2016. 
  2. . UNESCO Institute for Statistics. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 5 листопада 2013. 
  3. . UNESCO Institute for Statistics. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 12.03.2018. 
  4. . Europa Cinemas. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013. 
  5. ↑ . UNESCO Institute for Statistics. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 30.12.2013. 
  6. ↑ Большая Российская энциклопедия: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 8. Григорьев — Динамика. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2007. — С. 312. (рос.)
  7. Soila, Söderbergh-Widding, Iverson, 1998, с. 7.
  8. ↑ Soila, Söderbergh-Widding, Iverson, 1998, с. 8.
  9. Soila, Söderbergh-Widding, Iverson, 1998, с. 10.
  10. Soila, Söderbergh-Widding, Iverson, 1998, с. 9-10.
  11. Садуль, 1958-1982, с. 454, 3.
  12. Кинословарь, т.1, 1966, с. 416.
  13. Soila, Söderbergh-Widding, Iverson, 1998, с. 14.
  14. Soila, Söderbergh-Widding, Iverson, 1998, с. 15.
  15. Soila, Söderbergh-Widding, Iverson, 1998, с. 15-16.
  16. Mette Hjort, Eva Jorholt, Eva Novrup Redvall. The Danish Directors 2: Dialogues on the New Danish Fiction Cinema. — Intellect Books, 2010. — С. 26-27. — ISBN 9781841502717.
  17. Soila, Söderbergh - Widding, Iverson, 1998, с. 27.
  18. Soila, Söderbergh - Widding, Iverson, 1998, с. 28.
  19. Mette Hjort Small nation, global cinema: the new Danish cinema. с. 34-38.
  20. Sundholm, Thorsen et al., 2012.
  21. Mette Hjort Small nation, global cinema: the new Danish cinema. с. 99.

Література ред.

  • Tytti Soila, Astrid Söderbergh-Widding, Gunnar Iverson. Nordic national cinemas. — Routledge, 1998. — 262 p. — ISBN 9780415081955.
  • Mette Hjort. Small nation, global cinema: the new Danish cinema. — University of Minnesota Press, 2005. — 312 p. — ISBN 9780816646494.
  • John Sundholm, Isak Thorsen, Lars Gustaf Andersson, Olof Hedling, Gunnar Iversen. Historical Dictionary of Scandinavian Cinema. — Scarecrow Press, 2012. — 482 p. — ISBN 9780810855243.
  • Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. — М. : Искусство, 1958-1982. (рос.)
  • В. Матусевич. Датская кинематография // Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л. — С. 416—420. — 85000 прим. (рос.)
  • Датская кинематография // Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — С. 112-113.(рос.)

Посилання ред.

  • (dk). Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 5 січня 2017. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kinematograf z yavivsya v Daniyi naprikinci XIX stolittya Z ostannoyi chverti XX stolittya kinovirobnictvo v Daniyi perezhivaye pidjom viklikanij stvorennyam Danskogo institutu kinematografiyi i programoyu derzhavnogo finansuvannya Kinematograf DaniyiKinoteatr Dagmar TeatretKilkist ekraniv 432 2015 1 na odnu osobu 8 4 na 100 000 2013 1 Golovni distrib yutori Sf Film 30 0 Nordisk Film 25 0 Buena Vista 22 0 2 Virobleno filmiv 2015 3 Vsogo 71Hudozhni filmi 31 44 9 Animaciya Dokumentalni filmi 40 55 1 Chislo pohodiv u kino 2015 5 13 789 000 na odnu osobu 2 4 2012 4 Nacionalni filmi 4 112 000 29 8 Kasovi zbori 2013 5 Vsogo DKK 820 070 000Nacionalni filmi DKK 224 449 000 27 4 Zmist 1 Nime kino 1 1 Zolotij vik 2 1930 i ta 1940 i roki 3 1950 i ta 1960 i roki 4 1970 i ta 1980 i roki stvorennya Institutu danskogo kino 5 1990 i ta 2000 i roki 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaNime kino red nbsp Kadr z pershogo danskogo filmu Yizda na grenlandskih sobakah U 1896 roci Vilgelm Paht proviv u Kopengagenu pershi pokazi filmiv brativ Lyum yer U 1897 roci Peter Elfelt stvoriv pershij danskij film Yizda na grenlandskih sobakah Trivalist ciyeyi dokumentalnoyi strichki menshe hvilini U 1903 roci Elfelt znyav i pershij danskij igrovij film Strata Henrettelsen Vprodovzh priblizno desyati rokiv Elfelt buv yedinim kinematografistom Daniyi 6 7 Zolotij vik red U 1904 roci v Kopengageni vidkrivsya pershij kinoteatr U 1906 roci kinoprodyuser Ole Olsen stvoriv kompaniyu Nordisk Film Za dekilka rokiv Nordisk Film virosla u drugu za velichinoyu kinokompaniyu Yevropi pislya Pathe U nij pracyuvalo blizko 1700 osib 8 Nordisk stvoryuvala komediyi melodrami i trileri sho vidriznyalisya realistichnistyu postanovki i yaskravoyu aktorskoyu groyu U 1910 roci filmom Bezodnya debyutuvala v kino aktorka Asta Nilsen Bezodnya znyata majbutnim cholovikom Nilsen Peterom Urbanom Gadom zdobula populyarnist zavdyaki erotichnomu pidtekstovi golovnoyi zhinochoyi roli Nilsen prodovzhila znimatisya spochatku v Daniyi potim u Nimechchini stavshi odniyeyu z pershih zirok yevropejskogo kino 8 6 Z 1911 roku hudozhnim direktorom Nordisk stav rezhiser August Blom yakij znyav nizku komercijno uspishnih povnometrazhnih strichok sered yakih sensacijna na toj chas strichka Torgivlya bilimi rabinyami 1910 Den hvide slavehandel ta film katastrofa Atlantida Atlantis 1913 za romanom laureata Nobelivskoyi premiyi G Gauptmana 8 Kinovirobnictvo v Daniyi pishlo na spad z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Prichinami buli vicherpannya resursiv Nordisk kompaniya ekspluatuvala standartni syuzheti yaki nabridli publici i konkurenciya z boku inshih krayin zokrema Nimechchini 9 nbsp Karl Teodor DreyerDvoma najvidatnishimi rezhiserami epohi nimogo kino v Daniyi buli Benyamin Kristensen i Karl Teodor Dreyer Kristensen znyav na vlasnij studiyi dva filmi Tayemnichij X Det hemmelighedsfulde X 1913 i Nich pomsti Hcevnens nat pislya chogo u poshukah koshtiv poyihav z krayini Jogo nastupna robota Vidmi bula znyata vzhe u Shveciyi Dreyer buv odnim z najviznachnishih kinematografistiv svogo chasu Jogo rezhiserskij pocherk vidriznyali lyubov do krupnih planiv i zamknutih prostoriv Dreyer pochinav kinematografichnu kar yeru yak scenarist na Nordisk tam zhe vin debyutuvav yak rezhiser z filmami Prezident Praesidenten 1918 i Storinki z knigi Satani Blade af Satans bog 1921 Piznishe Dreyer pereyihav do Franciyi de znyav svij najvidomishij film novatorsku istorichnu dramu Strasti Zhanni d Ark 10 Istorik kino Zhorzh Sadul vidmichav sho film Avgusta Sandberga Kloun sho vijshov u 1917 roci v yakomu svoyu ostannyu rol zigrav znamenitij danskij aktor Valdemar Psilander mav znachnij komercijnij uspih a Sandberg stav odnim z postanovnikiv zi svitovim im yam 11 Vin ekranizuvav takozh romani Ch Dikkensa Nash spilnij drug 1919 Veliki nadiyi 1921 David Kopperfild 1922 ta Krihitka Dorrit 1924 12 1930 i ta 1940 i roki red Pionerom zvukovogo kino v Daniyi buv Georg Shnevojt Jogo film Eskimos 1930 projshov nepomichenim a nastupnu strichku Pastor z Vejlbyu vzhe suprovodzhuvav uspih U 1930 h rokah vipusk filmiv v Daniyi skorotivsya u zv yazku z ekspansiyeyu Gollivudu 6 U period nimeckoyi okupaciyi v Daniyu u velikij kilkosti importuvalasya kinoprodukciya z Nimechchini i nejtralnoyi Shveciyi U vlasnomu kinovirobnictvi perevazhali legki zhanri komediyi i farsi Na yihnomu foni vidilyalisya strichki Zabludna Lau Lauritcena molodshogo i Bodil Ipsen ta istorichna drama pro polyuvannyu na vidom K T Dreyera Den gnivu 6 13 U pislyavoyenni roki tema okupaciyi zalishalasya odniyeyu z golovnih u nacionalnomu kinematografi yij bulo prisvyacheno bagato filmiv Najvidomishoyu z nih stala she odna strichka Lauritcena ta Ipsen Chervoni luki sho otrimala u 1946 roci Gran pri na toj chas golovnu premiyu Kannskogo kinofestivalyu Pislyavoyenni roki stali takozh periodom pidjomu realizmu Odniyeyu z jogo vershin stav film Ditte ditya lyudske znyatij B yarne ta Astrid Genning Yensenami za romanom danskogo klasika komunista Martina Andersena Nekse 14 1950 i ta 1960 i roki red U 1949 roci v Daniyi zakonom buli vvedeni podatkovi pilgi dlya virobnikiv filmiv z osvitnoyu skladovoyu Odnim z rezultativ cogo stalo skorochennya gostrosocialnih strichok Cherez rik za prikladom Shveciyi v Daniyi bula vvedena derzhavna pidtrimka nacionalnogo kinematografu okrim subsidij dlya filmiv sho propaguyut suspilno korisni cinnosti bulo vvedeno povernennya 25 splachenogo podatku na vidovisha Vvazhayetsya sho ci zahodi dopomogli rozvitku skandinavskogo kinematografu V toj zhe chas hudozhnya cinnist bilshosti filmiv 1950 h bula nevisokoyu hocha novij film dovgo Dreyera Slovo vse zh otrimav golovnij priz Venecijskogo kinofestivalyu 1955 roku 15 U 1960 h rokah na danskij kinematograf znachno vplinula francuzka nova hvilya Sered harakternih kinostrichok togo periodu Vikend Petera K yerulfa Shmidta Dilema i Golod Genninga Karlsena Doskonala lyudina Jorgena Leta 6 1970 i ta 1980 i roki stvorennya Institutu danskogo kino red nbsp Bille AugustU 1972 roci buv uhvalenij zakon pro pidtrimku nacionalnogo kinematografu odnim z novovveden yakogo stalo zasnuvannya Danskogo institutu kino dan Det Danske Filminstitut DFI Funkciyeyu DFI ye uhvalennya rishen pro derzhavni subsidiyi na zjomki filmiv Dlya ocinki kozhnogo proponovanogo filmu DFI priznachaye konsultantiv ekspertov literatoriv dramaturgiv ta in dumka yakih ye virishalnoyu Konsultant kontrolyuye zjomki filmu i rishennya pro vidilennya subsidij abo yih pripinennya gruntuyetsya na jogo ocinci Cya shema bagato kritikuvalasya za zoseredzhennya zanadto velikih povnovazhen v odnih rukah ale vidpovidno do inshih dumok vona bula korisna dlya rozvitku nekomercijnogo kinematografa 16 Deyaki filmi sho otrimali subsidiyi buli proholodno prijnyati kritikami ta glyadachami Sered uspishnih filmiv ekranizaciya klasichnogo romanu Oge Toma Kristensena Rujnaciya 1977 roku najdorozhcha na toj moment kinostrichka v istoriyi krayini i Narodzhenij vzimku 1988 roku Astrid Genning Yensen za yakij rezhiserka otrimala priz Sribnij vedmid Berlinskogo kinofestivalyu 17 U 1978 roci filmom Medovij misyac debyutuvav Bille August U 1982 roci v zakon buli vneseni popravki nacileni na rozvitok kino dlya molodi ne menshe chverti koshtiv povinni buli spryamovuvatisya na filmi dlya pidlitkovoyi auditoriyi Vihoyu dlya danskogo pidlitkovogo kino vvazhayetsya film Lasse Nilsena Zalishte nas samih Nilsen u minulomu pedagog znyav vazhkij film pro problemi molodi znachnoyu miroyu zasnovanij na improvizaciyi aktoriv She odniyeyu znachimoyu kartinoyu stav film Augusta Zappa 1983 18 U 1980 h rokah danske kino zrobilio proriv na svitovi ekrani dva roki pidryad Oskar za najkrashij film inozemnoyu movoyu otrimuvali danski kinorezhiseri Oskar za 1987 rik otrimav Benket Babetti Gabrielya Akselya a nastupnogo roku laureatom stav Pelle zavojovnik Augusta 1990 i ta 2000 i roki red nbsp Lars fon Triyer nbsp Mads Mikkelsen na 66 m Kannskomu kinofestivali traven 2013 roku Vidomi st zdobuv manifest chotiroh danskih rezhiseriv Dogma 95 6 Jogo ozvuchiv na konferenciyi v Parizhi u berezni 1995 roku Lars fon Triyer Avtori manifestu protistavlyali procesu globalizaciyi malobyudzhetne kino pri roboti nad yakim rezhiser nakladaye na sebe ryad obmezhen ci obmezhennya zvedeni do desyati punktiv buli dodani do manifestu u viglyadi obitnici cnotlivosti 19 Pershimi filmami sho oficijno viznani znyatimi za pravilami Dogmi 95 buli Urochistist Tomasa Vinterberga ta Idioti fon Triyera obidva 1998 Inshimi pidpisantami manifestu buli Kristian Levring i Seren Krag Yakobsen Fon Triyer debyutuvav u 1984 roci filmom Element zlochinu Jogo filmi 1990 h i 2000 h rokiv Yevropa Rozsikayuchi hvili Ta sho tancyuye u temryavi ta Dogvil buli pokazani na najbilshih svitovih kinofestivalyah i otrimali bezlich nagorod U 1996 roci rezhiser Rumle Gammerih buv priznachenij na post kerivnika departamentu hudozhnih program nacionalnoyi telemovnoyi korporaciyi Danmarks Radio Gammerih modernizuvav departament zaklavshi osnovu dlya konveyernogo virobnictva uspishnih televizijnih serialiv sered yakih Taksi Taxa 1997 99 Pidrozdil 1 Rejseholdet 2000 03 Orel Ornen 2004 06 Vidstezhuyuchi groshi Bedrag 2016 17 20 Rezhiser Syuzanna Bir pracyuvala v kinematografi z kincya 1980 h Yiyi komediya 1999 roku Odin yedinij Den Eneste Ene stala odnim z najuspishnishih u prokati danskih filmiv ostannogo chasu 21 Yiyi spivpracya z scenaristom Andersom Tomasom Yensenom prinesla nominaciyu na Oskar za najkrashij inozemnij film za Pislya vesillya 2006 i Oskar za Pomstu 2010 Pershij povnometrazhnij film Kristofera Boe Rekonstrukciya na Kannskomu kinofestivali otrimav premiyu Zolota kamera Rezhiser Nikolas Vinding Refn sho narodivsya v Daniyi i zhive u SShA zdobuv populyarnist zavdyaki trilogiyi filmiv Pusher pershij film vijshov v 1996 roci a u 2011 roci otrimav priz Kannskogo festivalyu za najkrashu rezhisuru za strichku Drajv Odnim z najkrashih yevropejskih aktoriv pochatku XXI stolittya vvazhayetsya Mads Mikkelsen yakij buv vidznachenij za rol m yakogo vihovatelya dityachogo sadu Lukasa v psihologichnij drami Tomasa Vinterberga Polyuvannya prizom za najkrashu cholovichu rol 65 go Kannskogo kinofestivalyu Div takozh red Bodil kinopremiya Robert kinopremiya Primitki red a b Table 8 Cinema Infrastructure Capacity UNESCO Institute for Statistics Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 30 12 2016 Table 6 Share of Top 3 distributors Excel UNESCO Institute for Statistics Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 5 listopada 2013 Table 1 Feature Film Production Genre Method of Shooting UNESCO Institute for Statistics Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 12 03 2018 Country Profiles Europa Cinemas Arhiv originalu za 9 listopada 2013 Procitovano 9 listopada 2013 a b Table 11 Exhibition Admissions amp Gross Box Office GBO UNESCO Institute for Statistics Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 30 12 2013 a b v g d e Bolshaya Rossijskaya enciklopediya V 30 t Predsedatel nauch red soveta Yu S Osipov Otv red S L Kravec T 8 Grigorev Dinamika M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2007 S 312 ros Soila Soderbergh Widding Iverson 1998 s 7 a b v Soila Soderbergh Widding Iverson 1998 s 8 Soila Soderbergh Widding Iverson 1998 s 10 Soila Soderbergh Widding Iverson 1998 s 9 10 Sadul 1958 1982 s 454 3 Kinoslovar t 1 1966 s 416 Soila Soderbergh Widding Iverson 1998 s 14 Soila Soderbergh Widding Iverson 1998 s 15 Soila Soderbergh Widding Iverson 1998 s 15 16 Mette Hjort Eva Jorholt Eva Novrup Redvall The Danish Directors 2 Dialogues on the New Danish Fiction Cinema Intellect Books 2010 S 26 27 ISBN 9781841502717 Soila Soderbergh Widding Iverson 1998 s 27 Soila Soderbergh Widding Iverson 1998 s 28 Mette Hjort Small nation global cinema the new Danish cinema s 34 38 Sundholm Thorsen et al 2012 Mette Hjort Small nation global cinema the new Danish cinema s 99 Literatura red Tytti Soila Astrid Soderbergh Widding Gunnar Iverson Nordic national cinemas Routledge 1998 262 p ISBN 9780415081955 Mette Hjort Small nation global cinema the new Danish cinema University of Minnesota Press 2005 312 p ISBN 9780816646494 John Sundholm Isak Thorsen Lars Gustaf Andersson Olof Hedling Gunnar Iversen Historical Dictionary of Scandinavian Cinema Scarecrow Press 2012 482 p ISBN 9780810855243 Zhorzh Sadul Vseobshaya istoriya kino V 6 ti tomah Histoire generale du cinema M Iskusstvo 1958 1982 ros V Matusevich Datskaya kinematografiya Kinoslovar V 2 t Gl red S Yu Yutkevich M Sovetskaya enciklopediya 1966 T 1 A L S 416 420 85000 prim ros Datskaya kinematografiya Kino Enciklopedicheskij slovar Gl red S I Yutkevich Redkol Yu S Afanasev V E Baskakov I V Vajsfeld i dr M Sov enciklopediya 1987 S 112 113 ros Posilannya red Danskij institut kinematografiyi dk Arhiv originalu za 6 sichnya 2017 Procitovano 5 sichnya 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kinematograf Daniyi amp oldid 35129920