www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кшиштоф Дунін Карвіцький У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дунін Карвіцький пол Krzysztof Dunin Karwicki

Кшиштоф Дунін-Карвіцький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дунін-Карвіцький.

Кшиштоф Дунін-Карвіцький (пол. Krzysztof Dunin-Karwicki; нар. 1757, Мізоч — пом. 24 січня 1813, Хмельник)  — державний і військовий діяч Речі Посполитої.

Кшиштоф Дунін-Карвіцький
пол. Krzysztof Dunin-Karwicki
Народився 1757
Мізоч, Здолбунівський район, Рівненська область, Україна
Помер 1813
Хмельник, Келецький повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща або Мізоч, Здолбунівський район, Рівненська область, Україна
Країна  Річ Посполита
 Російська імперія
Національність поляк
Діяльність офіцер
Учасник Російсько-польська війна 1792, Битва під Дубенкою, Битва під Борушківцями і Битва під Зеленцями
Титул граф
Посада посол Сейму Речі Посполитої[d]
Військове звання генерал-лейтенант
Конфесія католицтво
Рід Дунін-Карвіцькі гербу Лебідь
Батько Юзеф Каєтан Дунін-Карвіцький
Родичі Юзеф Дунін-Карвіцький
У шлюбі з Францішка Малаховська
Діти Анна
Казімеж Кшиштоф Ян
Нагороди

Життєпис Редагувати

Походив з Мізоцької (Волинської) гілки польського шляхетського роду Дуніних-Карвіцьких гербу Лебідь. Другий син Юзефа Каетана Дунін-Карвіцького (бл. 1700-1785), маршалка коронного трибуналу, та Гелени Шембек зі Слупова (1720-?). Народився 1757 року у м.Мізоч.

Протягом 1774—1777 років служив у коронному війську, потім подав у відставку. 1777 року батько відправив його у подорож за кордон, зокрема, для подальшого навчання, звідки Кшиштоф повернувся 1779 року. 1780 року був обраний послом на Сейм від Київського воєводства від маєтків Любарського і Карповецького, які отримав у власність від батька ще за життя останнього.

Після смерті батька 1784 року, Кшиштоф одідичив Мізоцький маєток і на виборах 1788 року був знову обраний послом на Сейм уже від цієї місцевості. Брав участь у Чотирирічному сеймі 1788-1792 років.

25 лютого 1789 року отримав звання ротмістра національної кавалерії. 6 березня цього ж року був призначений начальником 1-го полку передової гвардії імені Королеви Ядвіги після відставки Адама Шидловського.

Кшиштоф очолював свій полк під час війни проти Російської імперії 1792 року. Брав участь у битвах під Борушківцями, під Жилинцями; відзначився в битві під Дубенкою, під час якої відбив прорив російської кавалерії до тилу польських позицій. 1 серпня 1792 року йому було надано звання генерала-майора коронного війська.

Після перемоги Тарговицької конфедерації, як і більшість інших генералів, подав у відставку. Проте спочатку отримав тримісячну відпустку, потім йому ще протягом 1792-1793 років подавалися рапорти від полку як керівникові. 1793 року був нагороджений орденом Святого Станіслава.

Під час повстання 1794 року Тадеуш Костюшко розраховував на активну участь Кшиштофа та написав йому дружній лист від 17 червня, у якому закликав приєднуватися до повстанців. З цим листом Кшиштофу також був наданий патент на звання генерал-лейтенанта. Щодо участі останнього у повстанні є протилежні свідчення. За одними, генерал приєднався до повстанців, відбув усю кампанію. Під час битви за Прагу він із залишками полку зумів зберегти прапор підрозділу, який по завершенню бойових дій генерал відіслав до Пулав як національну пам'ятку. За іншими, він так і не приєднався до повстанців і залишився на Волині.

Після третього поділу Речі Посполитої 1795 року генерал прийняв підданство Російської імперії, залишив державну службу й оселився на Волині, у своєму мізоцькому маєтку та сконцентрувався на родині та управлінні маєтностями. Завдяки йому та його дружині Францішці Мізоч став значним культурним і соціальним центром. Граф облаштував там чудову резиденцію, яку відвідували натовпи гостей з різних країни. На межі XVIII-XIX століть був створений парковий ансамбль (тепер — Мізоцький парк) навколо резиденції, для чого до цієї роботи був запрошений друг графа, відомий ірландський майстер садово-паркового мистецтва Деніс Макклер. Граф також 1795 року став фундатором мізоцького костелу Святого Яна Непомуцького, будівництво якого було завершене 1832 року його сином Казімєжем. 1913 року вдячні нащадки в костелі повісили портрет Кшиштофа та була вмурована плита з написом: «Перед Богом велика в коханні заслуга, бо воно тримає меча і хреста, і селянського плуга. Засновникові цього костелу в річницю його пам'яті». Розбудовував активно господарство, сприяв зведенню численних корчем, млинів, гуралень, цегелень, тартаків.

На початку XIX століття родина Кшиштофа Дуніна-Карвіцького об'єднала під своєю владою весь Любарський ключ. Генерал придбав у місцевого лікаря Меніха його будинок, значно розширив його та перебудував на палац в італійському стилі. «Палац з легкою колонадою, оточений водою та парком, вважався одним з найкрасивіших особняків на Волині». Фактично без суттєвих зовнішніх змін він проіснував до 1870-х років. За палацом був закладений парк, ймовірно Макклером, який в той час працював в Мізочі.

У листах Кшиштоф неодноразово обговорював проблеми освіти краю з видатними діячами в цій галузі Тадеушем Чацьким і Гуго Коллонтаєм, співпрацював з першим на освітянській ниві у своїх маєтках на Волині та біля Кельці. За порадою Чацького, який був родичем дружини Францішки та часто гостював у Мізочі, граф заснував у жовтні 1803 року парафіяльну школу в місті та надав їй фундуш. Подружжя також значилися в списку опікунів Кременецького ліцею, куди віддали сина на виховання. Також, він сприяв підвищенню значення Любарської домініканської школи серед інших навчальних закладів краю.

Помер Кшиштоф Дунін-Карвіцький 24 січня 1813 року в Хмельнику.

Власність Редагувати

Володів Мізоцьким ключем, у котрому нараховувалося 2 664 «ревізькі душі» (тобто приватнозалежні особи чоловічої статі), та Любарським ключем.

Після смерті графа, його вдова Францішка 1829 року розділила волинські маєтності: Мізоцький ключ дістався сину Казімежу, Любарський — доньці Анні.

Родина Редагувати

1793 року одружився з Францішкою Малаховською (?1770-1843) — донькою великого коронного канцлера Яцека Малаховського. Діти:

Примітки Редагувати

  1. https://wikidata-externalid-url.toolforge.org/?p=1207&url_prefix=http://nukat.edu.pl/aut/&id=n2012110486
  2. Kazimierz Pułaski, Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy: monografie i wzmianki T.1, 1911, s . 94.
  3. Józef Dunin-Karwicki, Jak to in illo tempore bywało. Krakow, 1896, s. 5.
  4. Józef Dunin-Karwicki, Opowiadania historyczne z dziejów okolicy Słuczy i jej dopływów. Kraków: Spółka Wydawnicza Polska, 1897, ss. 47-48.
  5. ↑ Kazimierz Pułaski, Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy: monografie i wzmianki T.1, 1911, s . 95.
  6. Bronisław Gembarzewski. Rodowody pułków polskich i oddziałów równorzędnych od r. 1717 do r. 1831. Warszawa: Towarzystwo Wiedzy Wojskowej, 1925, s. 11.
  7. Józef Dunin-Karwicki. Z zamglonej i niedawno minionej przeszłości: opowiadania historyczne. Warszawa, 1901, s. 22.
  8. Фелонюк А. До питання про дідичну приналежність Мізоча у XVIII на початку ХХ століття // Слов'янський вісник. Серія «Історичні науки»: Зб. наук. праць. — Рівне, 2005. — Вип. 5. — С. 38.
  9. Kazimierz Pułaski, Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy: monografie i wzmianki T.1, 1911, ss . 95-96.
  10. Jadwiga Hoffman, Udział Wołynia w powstaniu kościuszkowskim, «Rocznik Wołyński», t. II, Równe 1931, s. 79.
  11. Карліна О. Мізоцький ключ Дуніних-Карвицьких (кінець XVIII — перша половина XIX ст.) // Дермань і Мізоч в історії та культурі Волині.— С. 142.
  12. ↑ Roman Aftanazy. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej, Tom 5, Województwo wołyńskie, 1994, ss. 247—253.
  13. Михальчук Р. Мізоч на Рівненщині: історія та сьогодення // Гардаріка: матеріали Всеукр. конкурсу наук.-популяр. статей / редкол.: І. В. Постольник та ін. — Х. : Право, 2015. — С. 125.
  14. Kazimierz Pułaski, Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy: monografie i wzmianki T.1, 1911, s . 96.
  15. ↑ . Православна Здолбунівщина. Офіційний сайт Здолбунівського благочиння Рівненської єпархії УПЦ. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022. 
  16. Józef Włast. Opowiadania historyczne z dziejów okolicy Słuczy i jej dopływów. — Spółka Wydawn. Polska, 1896. — s. 47.
  17. Roman Aftanazy. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. — Tom 5. «Województwo wołyńskie», 1994. — S. 210—212.
  18. Михайлишин О. Л. План містечка Любара 1897 року як джерело до вивчення його архітектурно-планувального розвитку // Архіви — скарбниця людської пам'яті. — Житомир: Волинь. — Т. 26. — ISBN 966-690-010-6. — С. 70-75.
  19. Палац в селищі на Житомирщині, яке було засноване ще в середині XIV століття. DKS Новини. 
  20. Józef Dunin-Karwicki. Z zamglonej i niedawno minionej przeszłości: opowiadania historyczne. Warszawa, 1901, s. 24.
  21. . Мізоцький навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів -ліцей». Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 20 травня 2022. 
  22. Pamiętniki Szymona Konopackiego. — Warszawa: Drukarnia Granowskiego I Sikorskiego, 1899. — S. 29.
  23. Kazimierz Pułaski, Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy: monografie i wzmianki T.1, 1911, ss . 96, 97.
  24. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. XI. Warszawa. 1880-1902. с. 493. 

Джерела Редагувати

  • H. P. Kosk — Generalicja polska t. 1 wyd.: Oficyna Wydawnicza «Ajaks» Pruszków 1998.
  • Kazimierz Pułaski, Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy: monografie i wzmianki T.1, 1911.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dunin Karvickij Kshishtof Dunin Karvickij pol Krzysztof Dunin Karwicki nar 1757 Mizoch pom 24 sichnya 1813 Hmelnik derzhavnij i vijskovij diyach Rechi Pospolitoyi Kshishtof Dunin Karvickijpol Krzysztof Dunin KarwickiNarodivsya 1757 1 Mizoch Zdolbunivskij rajon Rivnenska oblast UkrayinaPomer 1813 Hmelnik Keleckij povit Sventokshiske voyevodstvo Respublika Polsha abo Mizoch Zdolbunivskij rajon Rivnenska oblast UkrayinaKrayina Rich Pospolita Rosijska imperiyaNacionalnist polyakDiyalnist oficerUchasnik Rosijsko polska vijna 1792 Bitva pid Dubenkoyu Bitva pid Borushkivcyami i Bitva pid ZelencyamiTitul grafPosada posol Sejmu Rechi Pospolitoyi d Vijskove zvannya general lejtenantKonfesiya katolictvoRid Dunin Karvicki gerbu LebidBatko Yuzef Kayetan Dunin KarvickijRodichi Yuzef Dunin KarvickijU shlyubi z Francishka MalahovskaDiti AnnaKazimezh Kshishtof YanNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Vlasnist 3 Rodina 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis RedaguvatiPohodiv z Mizockoyi Volinskoyi gilki polskogo shlyahetskogo rodu Duninih Karvickih gerbu Lebid Drugij sin Yuzefa Kaetana Dunin Karvickogo bl 1700 1785 marshalka koronnogo tribunalu ta Geleni Shembek zi Slupova 1720 Narodivsya 1757 roku u m Mizoch Protyagom 1774 1777 rokiv sluzhiv u koronnomu vijsku potim podav u vidstavku 1777 roku batko vidpraviv jogo u podorozh za kordon zokrema dlya podalshogo navchannya zvidki Kshishtof povernuvsya 1779 roku 1780 roku buv obranij poslom na Sejm vid Kiyivskogo voyevodstva 2 vid mayetkiv Lyubarskogo i Karpoveckogo 3 yaki otrimav u vlasnist vid batka she za zhittya ostannogo 4 Pislya smerti batka 1784 roku Kshishtof odidichiv Mizockij mayetok i na viborah 1788 roku buv znovu obranij poslom na Sejm uzhe vid ciyeyi miscevosti Brav uchast u Chotiririchnomu sejmi 1788 1792 rokiv 5 25 lyutogo 1789 roku otrimav zvannya rotmistra nacionalnoyi kavaleriyi 6 bereznya cogo zh roku buv priznachenij nachalnikom 1 go polku peredovoyi gvardiyi imeni Korolevi Yadvigi pislya vidstavki Adama Shidlovskogo 5 Kshishtof ocholyuvav svij polk pid chas vijni proti Rosijskoyi imperiyi 1792 roku Brav uchast u bitvah pid Borushkivcyami pid Zhilincyami vidznachivsya v bitvi pid Dubenkoyu pid chas yakoyi vidbiv proriv rosijskoyi kavaleriyi do tilu polskih pozicij 1 serpnya 1792 roku jomu bulo nadano zvannya generala majora koronnogo vijska 6 Pislya peremogi Targovickoyi konfederaciyi yak i bilshist inshih generaliv podav u vidstavku Prote spochatku otrimav trimisyachnu vidpustku potim jomu she protyagom 1792 1793 rokiv podavalisya raporti vid polku yak kerivnikovi 1793 roku buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Stanislava 5 Pid chas povstannya 1794 roku Tadeush Kostyushko rozrahovuvav na aktivnu uchast Kshishtofa ta napisav jomu druzhnij list vid 17 chervnya u yakomu zaklikav priyednuvatisya do povstanciv Z cim listom Kshishtofu takozh buv nadanij patent na zvannya general lejtenanta 5 Shodo uchasti ostannogo u povstanni ye protilezhni svidchennya Za odnimi general priyednavsya do povstanciv vidbuv usyu kampaniyu 7 8 Pid chas bitvi za Pragu vin iz zalishkami polku zumiv zberegti prapor pidrozdilu yakij po zavershennyu bojovih dij general vidislav do Pulav yak nacionalnu pam yatku 9 Za inshimi vin tak i ne priyednavsya do povstanciv i zalishivsya na Volini 10 11 Pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi 1795 roku general prijnyav piddanstvo Rosijskoyi imperiyi zalishiv derzhavnu sluzhbu j oselivsya na Volini u svoyemu mizockomu mayetku ta skoncentruvavsya na rodini ta upravlinni mayetnostyami Zavdyaki jomu ta jogo druzhini Francishci Mizoch stav znachnim kulturnim i socialnim centrom Graf oblashtuvav tam chudovu rezidenciyu yaku vidviduvali natovpi gostej z riznih krayini Na mezhi XVIII XIX stolit buv stvorenij parkovij ansambl teper Mizockij park navkolo rezidenciyi dlya chogo do ciyeyi roboti buv zaproshenij drug grafa vidomij irlandskij majster sadovo parkovogo mistectva Denis Makkler 12 Graf takozh 1795 roku 13 stav fundatorom mizockogo kostelu Svyatogo Yana Nepomuckogo budivnictvo yakogo bulo zavershene 1832 roku jogo sinom Kazimyezhem 14 1913 roku vdyachni nashadki v kosteli povisili portret Kshishtofa ta bula vmurovana plita z napisom Pered Bogom velika v kohanni zasluga bo vono trimaye mecha i hresta i selyanskogo pluga Zasnovnikovi cogo kostelu v richnicyu jogo pam yati 15 Rozbudovuvav aktivno gospodarstvo spriyav zvedennyu chislennih korchem mliniv guralen cegelen tartakiv Na pochatku XIX stolittya rodina Kshishtofa Dunina Karvickogo ob yednala pid svoyeyu vladoyu ves Lyubarskij klyuch 16 General pridbav u miscevogo likarya Meniha jogo budinok znachno rozshiriv jogo ta perebuduvav na palac v italijskomu stili Palac z legkoyu kolonadoyu otochenij vodoyu ta parkom vvazhavsya odnim z najkrasivishih osobnyakiv na Volini Faktichno bez suttyevih zovnishnih zmin vin proisnuvav do 1870 h rokiv 17 18 Za palacom buv zakladenij park jmovirno Makklerom yakij v toj chas pracyuvav v Mizochi 19 U listah Kshishtof neodnorazovo obgovoryuvav problemi osviti krayu z vidatnimi diyachami v cij galuzi Tadeushem Chackim i Gugo Kollontayem 20 spivpracyuvav z pershim na osvityanskij nivi u svoyih mayetkah na Volini ta bilya Kelci Za poradoyu Chackogo yakij buv rodichem druzhini Francishki ta chasto gostyuvav u Mizochi graf zasnuvav u zhovtni 1803 roku 21 parafiyalnu shkolu v misti ta nadav yij fundush Podruzhzhya takozh znachilisya v spisku opikuniv Kremeneckogo liceyu kudi viddali sina na vihovannya 12 Takozh vin spriyav pidvishennyu znachennya Lyubarskoyi dominikanskoyi shkoli sered inshih navchalnih zakladiv krayu 22 Pomer Kshishtof Dunin Karvickij 24 sichnya 1813 roku 15 v Hmelniku Vlasnist RedaguvatiVolodiv Mizockim klyuchem u kotromu narahovuvalosya 2 664 revizki dushi tobto privatnozalezhni osobi cholovichoyi stati ta Lyubarskim klyuchem Pislya smerti grafa jogo vdova Francishka 1829 roku rozdilila volinski mayetnosti Mizockij klyuch distavsya sinu Kazimezhu Lyubarskij donci Anni 23 Rodina Redaguvati1793 roku odruzhivsya z Francishkoyu Malahovskoyu 1770 1843 donkoyu velikogo koronnogo kanclera Yaceka Malahovskogo 24 Diti Anna 1795 1881 druzhina Tadeusha Valevskogo Kazimezh Kshishtof Yan 1796 1852 kamer yunker rosijskogo imperatorskogo dvoru chlen volinskoyi podilskoyi ta kiyivskoyi edukacijnih osvitnih komisij Primitki Redaguvati https wikidata externalid url toolforge org p 1207 amp url prefix http nukat edu pl aut amp id n2012110486 Kazimierz Pulaski Kronika polskich rodow szlacheckich Podola Wolynia i Ukrainy monografie i wzmianki T 1 1911 s 94 Jozef Dunin Karwicki Jak to in illo tempore bywalo Krakow 1896 s 5 Jozef Dunin Karwicki Opowiadania historyczne z dziejow okolicy Sluczy i jej doplywow Krakow Spolka Wydawnicza Polska 1897 ss 47 48 a b v g Kazimierz Pulaski Kronika polskich rodow szlacheckich Podola Wolynia i Ukrainy monografie i wzmianki T 1 1911 s 95 Bronislaw Gembarzewski Rodowody pulkow polskich i oddzialow rownorzednych od r 1717 do r 1831 Warszawa Towarzystwo Wiedzy Wojskowej 1925 s 11 Jozef Dunin Karwicki Z zamglonej i niedawno minionej przeszlosci opowiadania historyczne Warszawa 1901 s 22 Felonyuk A Do pitannya pro didichnu prinalezhnist Mizocha u XVIII na pochatku HH stolittya Slov yanskij visnik Seriya Istorichni nauki Zb nauk prac Rivne 2005 Vip 5 S 38 Kazimierz Pulaski Kronika polskich rodow szlacheckich Podola Wolynia i Ukrainy monografie i wzmianki T 1 1911 ss 95 96 Jadwiga Hoffman Udzial Wolynia w powstaniu kosciuszkowskim Rocznik Wolynski t II Rowne 1931 s 79 Karlina O Mizockij klyuch Duninih Karvickih kinec XVIII persha polovina XIX st Derman i Mizoch v istoriyi ta kulturi Volini S 142 a b Roman Aftanazy Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej Tom 5 Wojewodztwo wolynskie 1994 ss 247 253 1 Mihalchuk R Mizoch na Rivnenshini istoriya ta sogodennya Gardarika materiali Vseukr konkursu nauk populyar statej redkol I V Postolnik ta in H Pravo 2015 S 125 Kazimierz Pulaski Kronika polskich rodow szlacheckich Podola Wolynia i Ukrainy monografie i wzmianki T 1 1911 s 96 a b Palacovo parkovij ansambl v Mizochi minule i suchasne Pravoslavna Zdolbunivshina Oficijnij sajt Zdolbunivskogo blagochinnya Rivnenskoyi yeparhiyi UPC Arhiv originalu za 4 travnya 2022 Procitovano 20 travnya 2022 Jozef Wlast Opowiadania historyczne z dziejow okolicy Sluczy i jej doplywow Spolka Wydawn Polska 1896 s 47 Roman Aftanazy Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej Tom 5 Wojewodztwo wolynskie 1994 S 210 212 2 Mihajlishin O L Plan mistechka Lyubara 1897 roku yak dzherelo do vivchennya jogo arhitekturno planuvalnogo rozvitku Arhivi skarbnicya lyudskoyi pam yati Zhitomir Volin T 26 ISBN 966 690 010 6 S 70 75 3 Palac v selishi na Zhitomirshini yake bulo zasnovane she v seredini XIV stolittya DKS Novini Jozef Dunin Karwicki Z zamglonej i niedawno minionej przeszlosci opowiadania historyczne Warszawa 1901 s 24 Z istoriyi osviti v Mizochi Parafiyalne uchilishe 1803 1917 rr Mizockij navchalno vihovnij kompleks zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv licej Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2018 Procitovano 20 travnya 2022 Pamietniki Szymona Konopackiego Warszawa Drukarnia Granowskiego I Sikorskiego 1899 S 29 Kazimierz Pulaski Kronika polskich rodow szlacheckich Podola Wolynia i Ukrainy monografie i wzmianki T 1 1911 ss 96 97 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich t XI Warszawa 1880 1902 s 493 Dzherela RedaguvatiH P Kosk Generalicja polska t 1 wyd Oficyna Wydawnicza Ajaks Pruszkow 1998 Kazimierz Pulaski Kronika polskich rodow szlacheckich Podola Wolynia i Ukrainy monografie i wzmianki T 1 1911 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kshishtof Dunin Karvickij amp oldid 36308148