www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курінь Запорозька Січ У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Курінь значення Курі нь у 16 18 ст військово

Курінь (Запорозька Січ)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Курінь (значення).

Курі́нь — у 16-18 ст. військово-адміністративна одиниця Запорізької Січі, що складалася з кількасот козаків. Назви куренів походили від своїх отаманів-засновників або від міст, звідки вийшли перші запорожці.

У власності куренів знаходилися рибальські промисли, землі для полювання, толоки для випасу худоби, комори, шинки, господарські будівлі, лавки та будки на січовому базарі, човни тощо. Курені отримували належну козакам частку грошового і хлібного жалування, податків та інших прибутків Коша. Козаки одного куреня перебуваючи на Січі, спільно харчувалися та жили, а в курінних скарбничках зберігали своє майно.

Історія Редагувати

За Мацієвським та іншими курені існували вже у 16 сторіччі. Відомий список 38 куренів було складено за українськими місцевостями за Богдана Хмельницького.

Кожний, прийнятий до козаків, входив до компуту (реєстру) певного куреня.

Курінь мав своє господарство і назву, найчастіше за назвою місцевості, чи звідки вийшли на Запоріжжя перші товариші, що заклали курінь, деякі ж з куренів були названі іменням якогось славного курінного товариша або першого курінного отамана. 

На чолі куреня стояв курінний отаман. Отамана обирала курінна козацька рада. Він мав широкі військово-адміністративні компетенції та вирішував деякі судові справи.

Звалися поділи Війська Запорозького куренями через те, що у перші часи існування Січі запорожці жили по куренях. Ті курені були довгі, щоб у кожному можна було міститися кільком сотням товариства, і вкривалися вони очеретом, а зверху ще й звіриними шкурами, щоб було зимою тепліше. З часом замість куренів по січах почали будувати для товариства довгі хати, по 12-15 сажнів завдовжки кожна хата. І хоч запорожці жили вже по хатах з самого початку XVII століття, та проте вже й ті хати почали зватися куренями, бо запорожці звикли до тієї назви. Під Січ запорожці завжди обирали сухе й високе місце на березі Дніпра або якоїсь його протоки і, лишивши посередині того місця майдан, будували навкруг нього довгі хати (курені).

Коли Військо Запорозьке виступало у похід суходолом, то поділялося воно не на курені, а на полки (паланки) так, що полк складався з козаків трьох-чотирьох куренів.

Першого січня всякого року на Січі скликалася рада, у якій брали участь з однаковими правами всі запорожці, і на тій раді всякий курінь обирав собі на весь рік курінного отамана й кухаря, а після того всі курені разом обирали кошового отамана, військового суддю, писаря й осавула та ще підстарших: скарбника, пушкаря, довбиша, хорунжого, бунчужного й інших урядових осіб.

При переселенні на Кубань склад Чорноморського війська зберігся традиційним курінним. Було додано тільки два додаткових куреня до традиційних запорозьких. Курені розташувалися на Таманському півострові і землі між річкою Кубань й Азовським морем.

Перелік куренів (за Кащенком) Редагувати

За словами Андріана Кащенка, Військо Запорозьке на початок XVIII століття поділялося на 38 куренів, а саме:

  1. Батуринський — від містечка Батурин Бахмацького району Чернігівської області, розташованого на лівій притоці Десни Сеймі. В 1669—1708 роках Батурин був резиденцією гетьманів Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи, в 1750—1764 роках — Кирила Розумовського.
  2. Брюховецький.
  3. Васюринський.
  4. Ведмедівський (Медведівський) — від села Медведівка, що лежить на березі правої притоки Дніпра р. Тясмині в Чигиринському районі Черкаської області.
  5. Величківський.
  6. Вищестебліївський — від містечка Стеблів, що лежить на правій притоці Дніпра Росі в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.
  7. Дерев'янківський.
  8. Джерелівський — див. Староджереліївська.
  9. Дінський — від річки Дін й Сіверський Донець (так дотепер вимовляє цю назву населення Середнього Дону між його притоками Богучаром та Дівицею, що є нащадками козаків Острозького слобідського козацького полку).
  10. Дядьківський — від слова «дядько» — «вчитель».
  11. Іванівський.
  12. Іркліївський — від селища Іркліїв, розташованого на лівому березі Дніпра біля гирла річки Ірклій у Чорнобаївському районі Черкаської області.
  13. Кальниболоцький — від містечка Кальниболото (Катеринопіль), райцентр Черкаської області, що розташований на річці Гнилий Тікич.
  14. Канівський — від міста Канів, райцентра Черкаської області на правому березі Дніпра.
  15. Кисляківський  — від села Кисляк на річці Соб, лівій притоці Південного Бугу в Гайсинському районі Вінницької області.
  16. Конелівський — від села Конела на річці Конела, в Жашківському районі Черкаської області.
  17. Коринівський.
  18. Корсунський — від міста Корсунь (тепер райцентр Черкаської області Корсунь-Шевченківський) на Росі.
  19. Крилівський — від міста Крилів, що до затоплення його водами Кременчуцького водосховища стояло при гирлі Тясмину в Кіровоградській області.
  20. Кущівський — від села Кущівка на річці Оріль у Царичанському районі Дніпропетровської області на території Протовчанської паланки.
  21. Левушківський — від села Леухи на річці Сороці в Іллінецькому районі Вінницької області.
  22. Менський — від міста Мена (тепер райцентр Чернігівської області) на правій притоці Десни Мені. За часів Богдана Хмельницького був центром Менської сотні Чернігівського козацького полку.
  23. Мишастівський — за назвою тотему — мишастого дикого степового коня — тарпана.
  24. Незамаївський.
  25. Нижчестебліївський — від містечка Стеблів, що лежить на правій притоці Дніпра Росі в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.
  26. Пашківський.
  27. Переяславський — від міста Переяслав (тепер райцентр Київської області) над річкою Трубіж.
  28. Пластунівський — курінь, де проживали розвідники, від слова «пластатись» (повзти).
  29. Платнірівський — курінь, де проживали найбільш вправні зброярі, від слова  «платнер» (з давньоукр. — зброя).
  30. Полтавський — від теперішнього обласного центру Полтава над річкою Ворскла.
  31. Поповичевський — курінь, де проживали колишні бурсаки богословських закладів чи діти попів.
  32. Рогівський — від села Роги Маньківського району Черкаської області.
  33. Сергіївський.
  34. Тимошівський — від села Тимошівка Маньківського району Черкаської області.
  35. Титарівський — від давньоукр. слова «титар» — церковний староста, тут проживали колишні церковнослужителі, які покинули сан.
  36. Уманський — від міста Умань на річці Уманка.
  37. Шкуринський — за назвою тотему — вовчою шкурою.
  38. Щербаківський — від села Щербаки, над річкою Рось, Київської області.

Див. також Редагувати

Джерела та література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Платнірівський курінь, як один з структурних елементів січі. www.arhivinfo.ru. Процитовано 9 квітня 2019. 
  2. ↑ . http://mamajeva-sloboda.ua. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kurin znachennya Kuri n u 16 18 st vijskovo administrativna odinicya Zaporizkoyi Sichi sho skladalasya z kilkasot kozakiv Nazvi kureniv pohodili vid svoyih otamaniv zasnovnikiv abo vid mist zvidki vijshli pershi zaporozhci U vlasnosti kureniv znahodilisya ribalski promisli zemli dlya polyuvannya toloki dlya vipasu hudobi komori shinki gospodarski budivli lavki ta budki na sichovomu bazari chovni tosho Kureni otrimuvali nalezhnu kozakam chastku groshovogo i hlibnogo zhaluvannya podatkiv ta inshih pributkiv Kosha Kozaki odnogo kurenya perebuvayuchi na Sichi spilno harchuvalisya ta zhili a v kurinnih skarbnichkah zberigali svoye majno Zmist 1 Istoriya 2 Perelik kureniv za Kashenkom 3 Div takozh 4 Dzherela ta literatura 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiZa Maciyevskim ta inshimi kureni isnuvali vzhe u 16 storichchi Vidomij spisok 38 kureniv bulo skladeno za ukrayinskimi miscevostyami za Bogdana Hmelnickogo 1 Kozhnij prijnyatij do kozakiv vhodiv do komputu reyestru pevnogo kurenya Kurin mav svoye gospodarstvo i nazvu najchastishe za nazvoyu miscevosti chi zvidki vijshli na Zaporizhzhya pershi tovarishi sho zaklali kurin deyaki zh z kureniv buli nazvani imennyam yakogos slavnogo kurinnogo tovarisha abo pershogo kurinnogo otamana Na choli kurenya stoyav kurinnij otaman Otamana obirala kurinna kozacka rada Vin mav shiroki vijskovo administrativni kompetenciyi ta virishuvav deyaki sudovi spravi Zvalisya podili Vijska Zaporozkogo kurenyami cherez te sho u pershi chasi isnuvannya Sichi zaporozhci zhili po kurenyah Ti kureni buli dovgi shob u kozhnomu mozhna bulo mistitisya kilkom sotnyam tovaristva i vkrivalisya voni ocheretom a zverhu she j zvirinimi shkurami shob bulo zimoyu teplishe Z chasom zamist kureniv po sichah pochali buduvati dlya tovaristva dovgi hati po 12 15 sazhniv zavdovzhki kozhna hata I hoch zaporozhci zhili vzhe po hatah z samogo pochatku XVII stolittya ta prote vzhe j ti hati pochali zvatisya kurenyami bo zaporozhci zvikli do tiyeyi nazvi Pid Sich zaporozhci zavzhdi obirali suhe j visoke misce na berezi Dnipra abo yakoyis jogo protoki i lishivshi poseredini togo miscya majdan buduvali navkrug nogo dovgi hati kureni Koli Vijsko Zaporozke vistupalo u pohid suhodolom to podilyalosya vono ne na kureni a na polki palanki tak sho polk skladavsya z kozakiv troh chotiroh kureniv Pershogo sichnya vsyakogo roku na Sichi sklikalasya rada u yakij brali uchast z odnakovimi pravami vsi zaporozhci i na tij radi vsyakij kurin obirav sobi na ves rik kurinnogo otamana j kuharya a pislya togo vsi kureni razom obirali koshovogo otamana vijskovogo suddyu pisarya j osavula ta she pidstarshih skarbnika pushkarya dovbisha horunzhogo bunchuzhnogo j inshih uryadovih osib Pri pereselenni na Kuban sklad Chornomorskogo vijska zberigsya tradicijnim kurinnim Bulo dodano tilki dva dodatkovih kurenya do tradicijnih zaporozkih Kureni roztashuvalisya na Tamanskomu pivostrovi i zemli mizh richkoyu Kuban j Azovskim morem Perelik kureniv za Kashenkom RedaguvatiZa slovami Andriana Kashenka Vijsko Zaporozke na pochatok XVIII stolittya podilyalosya na 38 kureniv a same Baturinskij vid mistechka Baturin Bahmackogo rajonu Chernigivskoyi oblasti roztashovanogo na livij pritoci Desni Sejmi V 1669 1708 rokah Baturin buv rezidenciyeyu getmaniv Dem yana Mnogogrishnogo Ivana Samojlovicha Ivana Mazepi v 1750 1764 rokah Kirila Rozumovskogo Bryuhoveckij Vasyurinskij Vedmedivskij Medvedivskij vid sela Medvedivka sho lezhit na berezi pravoyi pritoki Dnipra r Tyasmini v Chigirinskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Velichkivskij Vishestebliyivskij vid mistechka Stebliv sho lezhit na pravij pritoci Dnipra Rosi v Korsun Shevchenkivskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Derev yankivskij Dzherelivskij div Starodzhereliyivska Dinskij vid richki Din j Siverskij Donec tak doteper vimovlyaye cyu nazvu naselennya Serednogo Donu mizh jogo pritokami Bogucharom ta Diviceyu sho ye nashadkami kozakiv Ostrozkogo slobidskogo kozackogo polku Dyadkivskij vid slova dyadko vchitel Ivanivskij Irkliyivskij vid selisha Irkliyiv roztashovanogo na livomu berezi Dnipra bilya girla richki Irklij u Chornobayivskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Kalnibolockij vid mistechka Kalniboloto Katerinopil rajcentr Cherkaskoyi oblasti sho roztashovanij na richci Gnilij Tikich Kanivskij vid mista Kaniv rajcentra Cherkaskoyi oblasti na pravomu berezi Dnipra Kislyakivskij vid sela Kislyak na richci Sob livij pritoci Pivdennogo Bugu v Gajsinskomu rajoni Vinnickoyi oblasti Konelivskij vid sela Konela na richci Konela v Zhashkivskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Korinivskij Korsunskij vid mista Korsun teper rajcentr Cherkaskoyi oblasti Korsun Shevchenkivskij na Rosi Krilivskij vid mista Kriliv sho do zatoplennya jogo vodami Kremenchuckogo vodoshovisha stoyalo pri girli Tyasminu v Kirovogradskij oblasti Kushivskij vid sela Kushivka na richci Oril u Carichanskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti na teritoriyi Protovchanskoyi palanki Levushkivskij vid sela Leuhi na richci Soroci v Illineckomu rajoni Vinnickoyi oblasti Menskij vid mista Mena teper rajcentr Chernigivskoyi oblasti na pravij pritoci Desni Meni Za chasiv Bogdana Hmelnickogo buv centrom Menskoyi sotni Chernigivskogo kozackogo polku Mishastivskij za nazvoyu totemu mishastogo dikogo stepovogo konya tarpana 2 Nezamayivskij Nizhchestebliyivskij vid mistechka Stebliv sho lezhit na pravij pritoci Dnipra Rosi v Korsun Shevchenkivskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Pashkivskij Pereyaslavskij vid mista Pereyaslav teper rajcentr Kiyivskoyi oblasti nad richkoyu Trubizh Plastunivskij kurin de prozhivali rozvidniki vid slova plastatis povzti 2 Platnirivskij kurin de prozhivali najbilsh vpravni zbroyari vid slova platner z davnoukr zbroya 2 Poltavskij vid teperishnogo oblasnogo centru Poltava nad richkoyu Vorskla Popovichevskij kurin de prozhivali kolishni bursaki bogoslovskih zakladiv chi diti popiv 2 Rogivskij vid sela Rogi Mankivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Sergiyivskij Timoshivskij vid sela Timoshivka Mankivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Titarivskij vid davnoukr slova titar cerkovnij starosta tut prozhivali kolishni cerkovnosluzhiteli yaki pokinuli san 2 Umanskij vid mista Uman na richci Umanka Shkurinskij za nazvoyu totemu vovchoyu shkuroyu 2 Sherbakivskij vid sela Sherbaki nad richkoyu Ros Kiyivskoyi oblasti Div takozh RedaguvatiKurinni stanici Chornomorskogo kozackogo vijskaDzherela ta literatura RedaguvatiV V Panashenko Kureni zaporozki 16 18 st Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 520 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 R V Pilipchuk Kurin Arhivovano 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Primitki Redaguvati Platnirivskij kurin yak odin z strukturnih elementiv sichi www arhivinfo ru Procitovano 9 kvitnya 2019 a b v g d e Mamayeva Sloboda http mamajeva sloboda ua Arhiv originalu za 9 kvitnya 2017 Posilannya RedaguvatiZaporozki volnosti j uklad vijskovogo ta gromadskogo zhittya na Zaporozhzhi nedostupne posilannya Zaporozki volnosti j uklad vijskovogo ta gromadskogo zhittya na Zaporozhzhi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kurin Zaporozka Sich amp oldid 36506215