www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курашкевич Кирило Володимирович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курашкевич Курашке вич Кири ло Володи

Курашкевич Кирило Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курашкевич.

Курашке́вич Кири́ло Володи́мирович (8 листопада 1920 — 16 січня 2010) — український поет і прозаїк. Перебував у Національній спілці письменників України з 1967 р., у Національній спілці журналістів України.

Курашкевич Кирило Володимирович
Кирило Курашкевич
Народився 8 листопада 1920(1920-11-08)
смт Тростянець, УРСР Вінницька область
Помер 16 січня 2010(2010-01-16) (89 років)
м. Київ
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність Українська література
Відомий завдяки поет, прозаїк
Alma mater Харківський технікум журналістикиd і Військово-політична академія імені Ленінаd (1952)
Заклад Вінниччина (газета)
Членство Вінницька обласна організація НСПУ, НСЖУ і НСПУ
Нагороди
22 медалі

Біографія Редагувати

Народився 8 листопада 1920 р. у смт Тростянці Вінницької області у родині робітника. Після закінчення семирічки Тростянецька районна газета рекомендує юнака до Харківського технікуму журналістики, де той вчиться і друкується у студентській газеті «Кадри преси», яку редагує Олесь Гончар. Згодом вчиться у Тульчинському учительському інституті і працює у редакції газети «Червона Тульчинщина». У 1940 р. був покликаний на військову службу і навчається у Київському училищі зв'язку. Учасник Другої світової війни. Кавалер багатьох бойових нагород.

У 1952 р. закінчує Військово-політичну академію у Москві. Продовжує службу на офіцерських посадах у Рівному. Останнє військове звання — полковник. По закінченні служби у 1960 р. переїжджає до Вінниці. Повертається до активної журналістської і письменницької діяльності. Був громадським пропагандистом видавництв «Дніпро» та «Радянський письменник», працював у Вінницькій обласній газеті «Вінницька правда». Перебував у витоків створення у 1971 р. Вінницької організації НСПУ.

У 1974 р. переїжджає до Миколаєва, де також керує літературним об'єднанням, обіймає посаду відповідального секретаря обласної організації книголюбів. Три роки життя пов'язані з містом Фастів Київської області. З 1984 р. живе у Києві — місцевості Пріорка Подільського району, бере активну участь у культурно-мистецькому житті, будучи віце-президентом Української асоціації письменників-авторів художньо-соціальної літератури, від 1995 р. — членом Міжнародної Асоціації письменників-баталістів і мариністів та редколегії військової газети «На варті неба», головним редактором видавництва «Азимут-Україна».

У 1967 році – лауреат закритого Всесоюзного конкурсу, у якому бере участь більше тисячі літераторів. Курашкевич отримує другу премію за найкращий твір про війну – «Баладу про безсмертя» (з 1974 р. цей твір входить до читанки для учнів третього класу). Хоча Кирило Курашкевич прийшов у велику літературу трохи запізно, він у ній відбувся – українська поезія без нього вже немислима.

— Георгій Добровольський, 2005

Літературна діяльність Редагувати

Почав писати вірші й друкуватися ще до війни. Але плідно взявся працювати у літературній царині з 1960 р. після звільнення у запас з військової служби. Автор понад двадцяти прозових і поетичних видань. Перша поетична збірка — «Весняні грози» (1961). Згодом одна за однією з'являються збірки «Чорнобривці» (1966), «Квітнева рань» (1967), «Калинове намисто» (1969), «Щедре літо» (1970), «Сонце у лютому» (1973), «Яблуневий світанок» (1977), «Зустріч у вересні» (1980), «Березнева заметіль» (1983), «Монолог» (1988), «Мій карий кінь» (1995), «Очима Водолія» (1998), «Вибране у 2-х томах» (2002), «Перехрестя» (2002), «Вдогін за весною» (2003).

Обкладинка книги «Вдогін за весною», 2003

Прозові твори упорядковані у книгах: «Осінні дими» (1986), «Паролі міняються» (1995). У періодиці друкувалися повісті «Тривожні ночі» та «Останній сигнал «Тюльпан» — про розвідників часів Другої світової війни, численні новели — «Ількова ялинка», «Дорога», «Зелена двійка», «Останній день» (про Івана Франка) та ін.

Окремі твори перекладені російською, білоруською та молдавською мовами.
Лауреат Всесоюзного конкурсу за найкращий твір на військово-патріотичну тему (1967), премії «Гілка золотого каштана».

Примітки Редагувати

  1. [[https://web.archive.org/web/20161007054429/http://fastiv.in.ua/content/кирило-курашкевич Архівовано 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Інтернет-портал міста Фастів]
  2. Цит. по: Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 122.
  3. З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 182–183.

Джерела і література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kurashkevich Kurashke vich Kiri lo Volodi mirovich 8 listopada 1920 16 sichnya 2010 ukrayinskij poet i prozayik Perebuvav u Nacionalnij spilci pismennikiv Ukrayini z 1967 r 1 u Nacionalnij spilci zhurnalistiv Ukrayini Kurashkevich Kirilo VolodimirovichKirilo KurashkevichNarodivsya 8 listopada 1920 1920 11 08 smt Trostyanec URSR Vinnicka oblastPomer 16 sichnya 2010 2010 01 16 89 rokiv m KiyivGromadyanstvo UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist Ukrayinska literaturaVidomij zavdyaki poet prozayikAlma mater Harkivskij tehnikum zhurnalistikid i Vijskovo politichna akademiya imeni Leninad 1952 Zaklad Vinnichchina gazeta Chlenstvo Vinnicka oblasna organizaciya NSPU NSZhU i NSPUNagorodi 22 medali Zmist 1 Biografiya 2 Literaturna diyalnist 3 Primitki 4 Dzherela i literatura 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 8 listopada 1920 r u smt Trostyanci Vinnickoyi oblasti u rodini robitnika Pislya zakinchennya semirichki Trostyanecka rajonna gazeta rekomenduye yunaka do Harkivskogo tehnikumu zhurnalistiki de toj vchitsya i drukuyetsya u studentskij gazeti Kadri presi yaku redaguye Oles Gonchar Zgodom vchitsya u Tulchinskomu uchitelskomu instituti i pracyuye u redakciyi gazeti Chervona Tulchinshina U 1940 r buv poklikanij na vijskovu sluzhbu i navchayetsya u Kiyivskomu uchilishi zv yazku Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Kavaler bagatoh bojovih nagorod U 1952 r zakinchuye Vijskovo politichnu akademiyu u Moskvi Prodovzhuye sluzhbu na oficerskih posadah u Rivnomu Ostannye vijskove zvannya polkovnik Po zakinchenni sluzhbi u 1960 r pereyizhdzhaye do Vinnici Povertayetsya do aktivnoyi zhurnalistskoyi i pismennickoyi diyalnosti Buv gromadskim propagandistom vidavnictv Dnipro ta Radyanskij pismennik pracyuvav u Vinnickij oblasnij gazeti Vinnicka pravda Perebuvav u vitokiv stvorennya u 1971 r Vinnickoyi organizaciyi NSPU U 1974 r pereyizhdzhaye do Mikolayeva de takozh keruye literaturnim ob yednannyam obijmaye posadu vidpovidalnogo sekretarya oblasnoyi organizaciyi knigolyubiv Tri roki zhittya pov yazani z mistom Fastiv Kiyivskoyi oblasti Z 1984 r zhive u Kiyevi miscevosti Priorka Podilskogo rajonu bere aktivnu uchast u kulturno misteckomu zhitti buduchi vice prezidentom Ukrayinskoyi asociaciyi pismennikiv avtoriv hudozhno socialnoyi literaturi vid 1995 r chlenom Mizhnarodnoyi Asociaciyi pismennikiv batalistiv i marinistiv ta redkolegiyi vijskovoyi gazeti Na varti neba golovnim redaktorom vidavnictva Azimut Ukrayina nbsp U 1967 roci laureat zakritogo Vsesoyuznogo konkursu u yakomu bere uchast bilshe tisyachi literatoriv Kurashkevich otrimuye drugu premiyu za najkrashij tvir pro vijnu Baladu pro bezsmertya z 1974 r cej tvir vhodit do chitanki dlya uchniv tretogo klasu Hocha Kirilo Kurashkevich prijshov u veliku literaturu trohi zapizno vin u nij vidbuvsya ukrayinska poeziya bez nogo vzhe nemislima nbsp Georgij Dobrovolskij 2005 2 Literaturna diyalnist RedaguvatiPochav pisati virshi j drukuvatisya she do vijni Ale plidno vzyavsya pracyuvati u literaturnij carini z 1960 r pislya zvilnennya u zapas z vijskovoyi sluzhbi Avtor ponad dvadcyati prozovih i poetichnih vidan Persha poetichna zbirka Vesnyani grozi 1961 Zgodom odna za odniyeyu z yavlyayutsya zbirki Chornobrivci 1966 Kvitneva ran 1967 Kalinove namisto 1969 Shedre lito 1970 Sonce u lyutomu 1973 Yablunevij svitanok 1977 Zustrich u veresni 1980 Berezneva zametil 1983 Monolog 1988 Mij karij kin 1995 Ochima Vodoliya 1998 Vibrane u 2 h tomah 2002 Perehrestya 2002 Vdogin za vesnoyu 2003 3 nbsp Obkladinka knigi Vdogin za vesnoyu 2003Prozovi tvori uporyadkovani u knigah Osinni dimi 1986 Paroli minyayutsya 1995 U periodici drukuvalisya povisti Trivozhni nochi ta Ostannij signal Tyulpan pro rozvidnikiv chasiv Drugoyi svitovoyi vijni chislenni noveli Ilkova yalinka Doroga Zelena dvijka Ostannij den pro Ivana Franka ta in Okremi tvori perekladeni rosijskoyu biloruskoyu ta moldavskoyu movami Laureat Vsesoyuznogo konkursu za najkrashij tvir na vijskovo patriotichnu temu 1967 premiyi Gilka zolotogo kashtana Primitki Redaguvati https web archive org web 20161007054429 http fastiv in ua content kirilo kurashkevich Arhivovano7 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Internet portal mista Fastiv Cit po Vinnicya zhurnalistska dovidnik VOO NSZhU avtor uporyad Volodimir Lisenko Vinnicya 2010 S 122 Z nad Bozhoyi riki Literaturnij biobibliografichnij slovnik Vinnichchini Uporyadkuvannya i zagalna redakciya A M Podolinnogo Vinnicya Kontinent PRIM 2001 S 182 183 Dzherela i literatura RedaguvatiBiografiya K Kurashkevicha na sajti Fastivshina literaturna 8 listopada 2015 r 95 rokiv vid dnya narodzhennya Kirila Volodimirovicha Kurashkevicha Znamenni i pam yatni dati Arhivovano 9 bereznya 2022 u Wayback Machine Kirilo Kurashkevich nekrolog ukr poetu uchasniku VVV kiyaninu meshkancyu Priorki Podil r nu Literaturna Ukrayina 2010 28 sichnya S 2 Kurashkevich Kirilo Volodimirovich dovidka Vinnicya zhurnalistska dovidnik VOO NSZhU avtor uporyad Volodimir Lisenko Vinnicya 2010 S 122 Recenziyi na knigi K V Kurashkevicha Vdogin za vesnoyu Sajt vidavnicta Azimut Ukrayina Arhivovano 28 lyutogo 2014 u Wayback Machine 90 rokiv vid dnya narodzhennya Kirila Volodimirovicha Kurashkevicha Znamenni i pam yatni datiVinnichchini 2010 roku hronolog dovid Vinnic OUNB im K A Timiryazyeva uklad G M Avramenko red M G Spicya G M Slotyuk vidpovid za vip N I Morozova Vinnicya PP Balyuk I B 2009 Dobrovolskij G Shedra osin Kirila Kurashkevicha Tekst ukrayinskogo poeta urodzhencya Trostyancya G Dobrovolskij Gromada 2005 5 listorada S 4 Bedzik Yu Kirilovi Kurashkevichu 75 Literaturna Ukrayina 1995 28 grudnya Buglov M Shedrist Zhovten 1972 7 Pastushenko L Kalinova zrilist Komsomolske plem ya 1969 13 listopada Bortnyak A Zapashne lito Vinnicka pravda 1967 7 lipnya Derech D Ridna tema Literaturna Ukrayina 1966 21 chervnya Perebijnis P Aromat chornobrivciv Vinnicka pravda 1966 24 listopada Posilannya RedaguvatiSajt Nacionalnoyi spilki pismennikiv https web archive org web 20160430193924 http krasnoslov org ua Arhivovano30 kvitnya 2016 u Wayback Machine Sajt Vinnickoyi oblasnoyi organizaciyi NSPU nbsp Ce nezavershena stattya pro literatora Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kurashkevich Kirilo Volodimirovich amp oldid 35467769