І́гор Я́кович Крутий (рос. Игорь Яковлевич Крутой; нар. 29 липня 1954, м.Гайворон, Кіровоградська область, УРСР, СРСР) — композитор, власник і керівник продюсерської компанії «АРС», незалежної агенції з авторських прав, низки російських і закордонних музичних ЗМІ (телеканал «Муз-ТВ», радіостанції «Love-радіо» і «Радіо Дача»), Народний артист Росії (1996). Народний артист України (2011).
| Ігор Якович Крутий Игорь Яковлевич Крутой | |
|---|---|
| рос. Игорь Яковлевич Крутой | |
| | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 29 липня 1954 (69 років) |
| Місце народження | Гайворон, Кіровоградська область, УРСР, СРСР |
| Роки активності | 1981 — тепер. час |
| Громадянство | Росія Україна |
| Національність | український єврей |
| Професія | композитор, продюсер, співак |
| Освіта | Саратовська консерваторія і Кропивницький музичний фаховий коледж |
| Інструменти | фортепіано, мелодика і вокал[d] |
| Жанри | Інструментальна музика |
| Нагороди | |
| Премії | |
| Звання | |
| igorkrutoy.com | |
| Файли у Вікісховищі |
| Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
Біографія Редагувати
Народився 29 липня 1954 року в Гайвороні (Кіровоградська область, Україна) в робітничій родині. Покликання до музики відчув змалку: самотужки навчаючись грі на баяні, виступаючи в шкільному музичному ансамблі.
Після навчання у Кіровоградській музичній школі Ігор Крутий вступив на теоретичний факультет Кіровоградського музичного училища, яке закінчив з відзнакою в 1974 році. Не змігши вступити до Київської консерваторії, Крутий змушений був рік пропрацювати викладачем музики в українській сільській глибинці.
У 1979 році Крутий закінчив диригентсько-хорове відділення Миколаївського музично-педагогічного інституту. Одночасно з навчанням вже тоді Крутий став осягати комерційний бік музики, підробляючи у одному з ресторанів; на цей же період припадає знайомство широко відомого і комерційно успішного в майбутньому композитора з популярним на той час радянським співаком, також з України, Олександром Сєровим. Са́ме Сєров став першим відомим виконавцем, для якого Крутий став створювати пісні, що власне зробили композитора відомим широкому загалу в СРСР і за його межами. Так, у 1986 і 1987 роках Сєров перемагав на міжнародних співочих конкурсах з піснями авторства Ігоря Крутого «Вдохновение» («Натхнення») і «Судьбе назло» («Долі наперекір»).
На початку 1980-х рр. Ігор Крутий починає писати пісні для величезної кількості популярних радянських естрадних виконавців (Йосип Кобзон, Алла Пугачова, Валерій Леонтьєв та багато інших), які з цими хітами (як і їхній автор) неодмінно ставали дипломантами і лауреатами найпрестижнішого радянського музичного фестивалю «Песня года» («Пісня року»). Зрештою 1988 року за визачні успіхи в композиторській діяльності Ігор Крутий став лауреатом премії Ленінського комсомолу.
Попри розпад СРСР, економічні труднощі та негаразди перших років, дозволили Ігорю Крутому поставити свій талант і виключну майстерність на «комерційні рейки» — музика метра стала справжнім брендом і «продається» як співакам ще радянських часів, так і ультрасучасним співочим і модним проектам, абсолютно не втративши притому притаманної їй мелодійності та ліризму. Сам же Ігор Крутий здобув популярність не лише на пострадянському просторі, а й за кордоном — деякий час проживав у США; гастролі митця з успіхом відбувались у низці країн; його твори виконують і закордонні співаки, зокрема Лара Фабіан.
Ігор Крутий — успішний підприємець, він власник і художній керівник доволі великої продюсерської компанії «АРС», агентства з авторських прав, низки популярних ЗМІ музичного спрямування. Сольна програма Ігоря Крутого, де він акомпанує багатьом зіркам російської і пострадянської естради, ідейним натхненником, організатором і втілювачем якої він є, стала дуже популярною і комерційно успішною, витримавши величезне число гастролей та аншлагів.
Крутий відданий творчості — пише і записує на диски музику (в тому числі інструментальну фортепіанну «Без слів 1-3»), став відомим і як продюсер (в тому числі і російського аналога «Фабрики зірок»), з кіно митця пов'язує робота над музикою для ряду стрічок.
Ігор Крутий лишається відкритим до новаторства, нових ідей, співпраці з іншими талановитими митцями — він спробував себе не без успіху в сольній (і в складі дуетів) співочій кар'єрі, а, починаючи від 2002 року в співавторстві з латвійським композитором Раймондом Паулсом є організатором щорічного фестивалю молодих виконавців «Нова Хвиля» у місті Юрмала на балтійському узбережжі, що за роки існування на кінець 2000-х став найпопулярнішим на просторах пост СРСР, своєрідним пострадянським Євробаченням, також на фестивалі відбуваються чимало інших заходів, а саме́ дійство зазвичай збігається з днем народження Крутого, цього дня, як правило, відбувається творчий вечір митця.
Нерухомість Редагувати
- Квартира в готель Плаза в Нью-Йорку [1] [2]
- Квартира на Avenue Princesse Grace[en] в Монако [3]
- Вілла в Fisher Island, Флорида [4]
- Вілла в Southampton в Нью-Йорку [5]
- Володіє приватним літаком Bombardier Global Express[en] [7]
Виноски Редагувати
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2010. Процитовано 26 липня 2009.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 14 липня 2015.
Джерела та література Редагувати
- Пісня «Рушник» у виконанні І. Крутого на YouTube
- Ігор Крутой на www.peoples.ru [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фан-клуб Ігоря Крутого [ 14 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання Редагувати
- Крутой Ігор Якович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 622-623.