www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крупницький Борис Дмитрович Бори с Дми трович Крупни цький 24 липня 1894 Медведівка тепер Чигиринського району Черкасько

Крупницький Борис Дмитрович

Бори́с Дми́трович Крупни́цький (* 24 липня 1894, Медведівка тепер Чигиринського району Черкаської области — † 5 травня 1956, Гіммельпфортен, Німеччина) — український науковець, історик, освітній діяч. Професор Українського вільного університету та Богословсько-педагогічної академії в Мюнхені, дійсний член міжнародної Вільної академії наук у Парижі, голова історичної секції Української вільної академії наук.

Борис Дмитрович Крупницький
Ім'я при народженні Борис Дмитрович Крупницький
Народився 24 липня 1894(1894-07-24)
Медведівка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 5 травня 1956(1956-05-05) (61 рік)
Гіммельпфортен, Нижня Саксонія, ФРН
Країна  УНР, ФРН Російська імперія
Національність українець
Діяльність професор Українського вільного університету та Богословсько-педагогічної академії в Мюнхені, дійсний член міжнародної Вільної академії наук у Парижі, голова історичної секції Української вільної академії наук
Галузь історія
Відомий завдяки науковець, історик, освітній діяч, дослідник історії України
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Заклад Український вільний університет
Конфесія православний
У шлюбі з Маргарита Шпрекельзен

Біографія Редагувати

Борис Крупницький народився в сім'ї сільського псаломщика Дмитра Ульяновича Крупницького та його дружини Ольги Степанівни (Скічкової). Усім шістьом дітям батьки дали вищу освіту. Борис вчився в Черкаській гімназії, а з 1913 р. — на історико-філологічному факультеті Київського університету св. Володимира. Там він слухав лекції відомих науковців, зокрема О. Покровського (давня історія), Ю. Кулаковського (класична історія), М. Бубнова (середньовіччя), Л. Ардашова (новітня історія), А. Лободи та В. Перетца (історія літератури), В. Данилевича та М. Довнар-Запольського (історія Росії включно з історією України). З 1914 р. Борис Крупницький бере активну участь в діяльності історико-етнографічного гуртка, до якого входили професори, приват-доценти, здібні випускники, старшокурсники й лише кілька (включно з ним) найобдарованіших студентів молодших курсів.

Під час Першої світової війни, у липні 1916 року, Бориса Крупницького мобілізували до російської армії. Спершу він служив феєрверкером у 5-му запасному артилерійському дивізіоні в Одесі, з червня 1917 прапорщиком у 1-й Фінляндській стрілецькій артилерійській бригаді в Галичині. Був поранений на фронті шрапнеллю у праве передпліччя. Після демобілізації в 1918 р. далі навчався в університеті, але вже навесні 1919-го добровільно став вояком української армії. У 1919—1920 рр. — у складі 2-ї Волинської дивізії Армії УНР. Брав участь у її бойових діях, був тяжко поранений (один з уламків так і залишився в тілі і був причиною постійних болів). Після відступу армії УНР до Польщі був інтернований у табір для вояків у Калішi. Невдовзі емігрував до Німеччини. Працював сільськогосподарським робітником у місцевості Гіммельпфортен (поблизу Гамбурга), там одружився з німкенею Маргаритою Шпрекельзен (її спадок дав Крупницькому змогу продовжити освіту). Від 1925 разом з дружиною жив у Берліні. Деякий час працював на тамтешніх фабриках і заводах, поглиблено вивчав німецьку мову в Інституті для іноземців при Берлінському університеті (1925–1926). Від зимового семестру 1926/27 почав відвідувати заняття на історичному факультеті Берлінського університету. Водночас став стипендіатом (як учасник бойових дій Армії УНР) Українського наукового інституту в Берліні та учнем Д. Дорошенка й І. Мірчука. Проживаючи постійно в Берліні, приїздив читати лекції до Праги. 1945 року оселився в містечку Гіммельпфортен, звідти їздив читати лекції в УВУ.

В останні шість років життя Борис Крупницький хворів і був фактично відірваний від наукового життя. «Хвороба прикувала мене до Гіммельпфортена, а це — ізоляція і неможливість бути в курсі справ, неможливість користуватися свіжими матеріалами, не кажучи вже про архіви», — писав він в одному з приватних листів кінця 1951 р.

Щасливою нагодою поспілкуватися з діячами української науки та культури був для нього приїзд до Гіммельпфортена 1952 р. Дорошенка й 1953-го — подружжя професорів Пріцаків.

Незважаючи на загострення хвороби, Крупницький не полишає улюбленої справи. «Про життя Пилипа Орлика я пишу, але поволі,— зазначав учений у листі до колег 12 лютого 1947 р. — В лікарні воно тяжко і незручно, та й не вільно поки що напружуватись. Однак я роблю, і, думаю, з того щось напевне вийде». Як згадував пізніше Олександр Оглоблин, «уже в половині березня того ж року праця була готова».

Тяжко хворіючи останні шість років, опублікував близько 50 наукових і науково-популярних праць. Більшість були україномовними, але серед них подибуються і дослідження, написані німецькою та англійською мовами. Фізично неспроможний брати участь у конференціях та засіданнях Української вільної академії наук, Крупницький надсилав тексти своїх доповідей, які зачитував той чи той із присутніх.

5 червня 1956 р. Крупницького не стало. Його поховали на кладовищі містечка Гіммельпфортен.

Наукова діяльність Редагувати

1926 року Крупницький вступив до Берлінського університету, де вивчав східноєвропейську історію. У 1929 р. захистив дисертацію «Йоганн Християн фон Енґель та історія України» і здобув ступінь доктора філософії. Після цього на запрошення Дмитра Дорошенка перейшов працювати до заснованого в Берліні гетьманом П. Скоропадським Українського наукового інституту. Тут тісно співпрацює з Дорошенком, Липинським та Мірчуком, видає монографії та статті з історії України XVII — початку XVIII ст., досліджує українсько-шведські відносини. За короткий час вивчив шведську мову, щоб могти працювати з історіографічними виданнями та архівними матеріалами.

Здобувши репутацію кваліфікованого історика, 1932 р. був обраний приват-доцентом Українського вільного університету в Празі, а наступного року повертається до Берліна на посаду наукового співробітника Українського наукового інституту замість Д. Дорошенка, який переїжджає до Праги. 1938 р. Борис Крупницький стає закордонним співробітником Українського наукового інституту у Варшаві та дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка у Львові (НТШ). З 1941 р. — професор Українського наукового інституту в Берліні.

На початку 40-х pp. внаслідок подій Другої світової війни розірвалися контакти між істориками Берліна, Праги, Варшави та інших українознавчих центрів Європи. В січні 1945 р. під час повітряного нальоту приміщення Українського наукового інституту зазнало значних пошкоджень, тож установа перемістилася з Берліна до Лейпцига, а з вступом до міста радянських військ навесні того ж року вона фактично перестала існувати. В період окупації Німеччини союзницькими військами Крупницький переїжджає з Лейпцига до Веймара, тоді до Ауґсбурґа, а звідти — до Штаде й поселяється в його околиці — Гіммельпфортені.

Після закінчення Другої світової війни Б. Крупницький брав активну участь у відновленні діяльності в Мюнхені Українського вільного університету та НТШ, заснуванні Богословсько-педагогічної академії Української автокефальної православної церкви. Працював редактором історичного відділу Енциклопедії українознавства. Продовжував досліджувати проблеми вітчизняної історії, її зв'язок із загальноєвропейським історичним процесом, а також стан розвитку української історіографії загалом і на підконтрольних радянському режиму землях зокрема.

У 1930—1950-х рр. вийшло понад 140 його наукових і науково-популярних досліджень, що репрезентували Україну перед тогочасною європейською читацькою аудиторією. Серед них монографії "Гетьман Пилип Орлик. Огляд його політичної діяльности (1928), «Гетьман Мазепа та його доба» (1942), «Гетьман Данило Апостол і його доба» (1948), «Українська історична наука під совєтами» та ін.

Дослідницько-викладацьку діяльність ученого гідно оцінила наукова громадськість, обравши його професором Українського вільного університету та Богословсько-педагогічної академії, а також головою історичної секції Української вільної академії наук, редактором історичного відділу Енциклопедії українознавства, а з 1946 р. — членом і науковим співробітником Науково-дослідного інституту української мартирології у Мюнхені. З 1951 р. Б. Крупницький — дійсний член Міжнародної вільної академії наук у Парижі.

У першій половині 1956 р. учений завершує історіографічне дослідження «Українська історична наука на совєтській Україні в 1920 — 1950 рр.», заміряється написати цілу низку інших праць, зокрема про гетьмана Кирила Розумовського, видати в Українському вільному університеті свій курс лекцій «Україна між Заходом і Сходом». Здійснити це перешкодила смерть.

Наукові праці Редагувати

Монографії Редагувати

  • Johann Christian v. Engel und die Geschichte der Ukraine [Йоганн Християн фон Енґель та історія України]. Berlin, 1931. 53 S.
  • Гетьман Пилип Орлик 1672–1742. Огляд його політичної діяльности (= Праці Українського Наукового Інституту, т. 42). Варшава, 1938. 251 с.
  • Geschichte der Ukraine [Історія України] (Im Auftrage des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts). Leipzig: Otto Harrassowitz, 1939. 324 S. (перевид: Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1963. 307 S.).
  • Hetman Mazepa und seine Zeit (1687—1709) [Гетьман Мазепа та його доба] (Im Auftrage des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts). Leipzig: Otto Harrassowitz, 1942. 260 S.
  • Geschichte der Ukraine. Zweite revidierte Auflage (Im Auftrage des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts). Leipzig: Otto Harrassowitz, 1943. 322 S.
  • Beiträge zur Ideologie der “Istorija Rusov” (der Geschichte der Reussen) [Про ідеологію "Історії русів"]. Ukrainisches Wissenschaftliches Institut, Berlin, 1945. 26 S.
  • До методологічних проблем історії України. Авґсбурґ: Українська Вільна Академія Наук, 1946. 23 с.
  • Гетьман Данило Апостол і його доба (1727–1734). Авґсбурґ: Українська Вільна Академія Наук, 1948. 192 с. (перевид.: Київ: Україна, 2004. 288 с.).
  • Теорія Третього Риму і шляхи російської історіографії (= Праці членів Церковної Археографічної Комісії Апостольского Візітатора для українців у Західній Европі). Мюнхен, 1952. 29 с.
  • Основні проблеми історії України. Мюнхен: Український Вільний Університет, 1955. 217 с. (перевид.: Київ: АДЕФ-Україна, 2020. 387 с.).
  • Die sowjetische Theorie über die nationalstaatlichen Beziehungen zwischen der Ukraine und Moskau im Dienste der Politik des Kremls [Радянська теорія національно-державних відносин України та Москви на службі політики Кремля]. München, 1955. 22 S.
  • Гетьман Пилип Орлик (1672–1742). Його життя і доля. Мюнхен: Дніпрова Хвиля, 1956. 80 с. (перевид.: Київ: Дніпро, 1991. 78 с.).
  • Федералізм на сході Европи (Роздумування з приводу праці Ґ.Ф.Равха "Росія, державна єдність і національні своєрідності"). Париж: Видання Першої української друкарні у Франції, 1956. 36 с.
  • Українська історична наука під Совєтами (1950–1950). Мюнхен: Вид. Інституту для вивчення СССР, 1957. XLVI + 115 с.
  • Зі спогадів історика / Упоряд., вст. стаття, ком. Дмитра Гордієнка; [Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України]. К., 2017. 144 с.
  • Гетьман Мазепа та його доба. Київ: Україна, 2001. 238 с. (перевид.: Київ: Україна, 2003. 240 с.; Київ: Грамота, 2008. 352 с.).

Статті Редагувати

1930-ті

  • Карл XII і Петро І при Полтаві і над Прутом // Літер.-Наук. Вісник, Львів, 1931, т. 106, с. 625–654.
  • J. Chr. Engels Geschichte der Ukraine // Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts in Berlin. Berlin, 1931, Bd. III, S. 75–110.
  • Гетьман Мазепа в світлі німецької літератури його часу // Записки Чина Св. Василія Великого, Жовква, 1932, т. IV, с. 292–315. Окрема відбитка: Жовква, 1932, 27 с.
  • Die wirtschaftlichen Grundlagen der ukrainischen Staatlichkeit // Ukraine von gestern und heute. Berlin: Bernhard & Gräfe, 1933. S. 35–46.
  • Karl XII in der alten und neuen schwedischen Geschichtsschreibung // Forschungen und Forschritte, Berlin, 1933, No. 17, S. 249–250.
  • Mazeppa im historischen Roman Bohdan Lepkyj's // Ukrainische Kulturberichte, Berlin, 1933, No. 2, S. 3–5.
  • Die Rolle der Sitsch in der Geschichte der Ukraine // Ukrainische Kulturberichte, Berlin, 1933, No. 3.
  • Deutsch-ukrainische politische Beziehungen im X.–XVIII. Jahrhundert // Kulturberichte des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts Berlin. Berlin, 1933–34, No. 6, 7–8.
  • Пилип Орлик на Правобережній Україні в 1711 р. // За Державність, Каліш, 1934, т. IV, с. 172–189.
  • Роля Січі в історії України // Дзвони, Львів, 1934, ч. 6–7, с. 321–330.
  • Теофан Прокопович і шведи // Записки Чина Св. Василія Великого, Львів, 1935, с. 296–307. Окрема відбитка: Жовква, 1934, 14 с.
  • Die archäographische Tätigkeit M. Hruschewskyj's // Jahrbücher für Kultur und Geschichte der Slaven, Breslau, 1935, Bd. XI, Heft 3–4, S. 610–621.
  • Проф. Василь Біднов як історик // Вісті Українського Наукового Інституту, Берлін, 1935, ч. 18, с. 1–4.
  • Zu den polnischen Teilungsprojekten von 1709–1711 // Zeitschrift für Osteuropäische Geschichte, Koenigsberg und Berlin, 1935, Bd. IX, Heft 3, S. 388–402.
  • M. Hruschewskyj als Wissenschaftlicher // Beiträge zur Ukrainekunde des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts (= Prof. Michael Hruschewskyj. Sein Leben und sein Wirken). Berlin, 1935, S. 14–28.
  • Zu den Anfängen des Hajdamakentums // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, Breslau–Berlin, 1936, Heft 2, S. 263–269.
  • Die Idee der Einheit der Ukraine in der Politik der ukrainischen Hetmane // Ukrainische Kulturberichte, Berlin, 1936, No. 24.
  • Карл XII в старій і новій шведській історіографії // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 46 (= Збірник Мазепа, т. І), с. 64–82.
  • Мазепа в світлі шведської історіографії // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 46 (= Збірник Мазепа, т. І), с. 83–94.
  • Пляни Мазепи в зв’язку з плянами Карла XII. перед українським походом шведів // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 46 (= Збірник Мазепа, т. І), с. 95–106.
  • Мазепа і шведи в 1708 р. // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 47 (= Збірник Мазепа, т. II), с. 3–12.
  • Шведи і населення на Україні 1708–1709 // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 47 (= Збірник Мазепа, т. II), с. 13–23.
  • З реляцій Кайзерлінґа // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 47 (= Збірник Мазепа, т. II), с. 24–35.
  • Miscellanea Mazepiana. Про старечі роки Мазепи. Дата смерти Мазепи // Праці Українського Наукового Інституту, Варшава, 1938, т. 47 (= Збірник Мазепа, т. II), c. 88–92.
  • Karl XII und die Ukraine // Nation und Staat, Wien, 1938, Heft 10–11, S. 574–584.
  • Пилип Орлик і Сава Чалий // Праці Українського Істор.-Філологічного Товариства в Празі, Прага, 1939, т. II., с. 42–45. Окрема відбитка: Прага, 1937, 6 с.

1940-ві

  • Philipp Orlik und die katholische Kirche // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, Breslau, 1940, Heft 3–4, S. 427–439.
  • 40-річчя літературно-наукової діяльности Д.І. Дорошенка, Берлін, 1940, V–ХІІІ. (Вступ до "Історії української православної церкви" Д.І. Дорошенка).
  • З життя першої української еміґрації. 1. Анна Орлик і Анна Войнаровська. 2. До арешту генерального осавула Григорія Герцика // Праці Українського Істор.-Філологічного Товариства в Празі, Прага, 1941, т. III, с. 17–26. Окрема відбитка: Прага, 1940, 12 с.
  • Die ukrainische historische Wissenschaft in der Sowjetunion 1921–1941 // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, Breslau, 1941, Heft 2–4, S. 125–151.
  • З історії Правобережжя 1683–1688 // Праці Українського Істор.-Філологічного Товариства в Празі, Прага, 1942, т. IV, с. 1–31. Окрема відбитка: Прага, 1942, 35 с.
  • Біографія гетьмана Данила Апостола в німецькому журналі з 1728 року // Науковий Збірник Українського Вільного Університету в Празі, Прага, 1942, т. III, с. 211–224.
  • Emotio i ratio в українській національній вдачі // Бюлетень НОУС'а, Берлін, 1943, ч. 3.
  • Ідея проґресу в соціологічній системі В. Липинського // Бюлетень НОУС'а, Берлін, 1944, ч. 4–5. Передрук: Українська Дійсність, Берлін–Прага, 1944, ч. 25.
  • Полковник миргородський Павло Апостол // Праці Українського Істор.-Філологічного Товариства в Празі, Прага, 1944, т. V, с. 42–46.
  • Гетьман Мазепа в світлі психологічної і політичної методи // Бюлетень НОУС'а, Берлін, 1944, ч. 6–8 (11–13). Передрук: Краківські Вісті, Краків–Відень, 1944, ч. 238, 240, 241, 242.
  • До характеристики української еліти (Елементи ініціятиви і творчости) // Бюлетень НОУС'а, Берлін, 1945, ч. 9–10. Передрук під заголовком "Роля українців у розвитку культури Східньої Европи": Українські Вісті, Берлін, 1945, ч. 14/220, 15/221, 16/222, 17/223, 18–19/224.
  • Три культурні доби Европи // Похід, Гайденав, 1946, ч. І, с. 12–14.
  • Михайло Драгоманів і Вячеслав Липинський (Спроба порівняльної характеристики) // Український Літопис, Авґсбурґ, 1946, ч. 10, с. 1–6.
  • Шляхи української культури // Заграва, Авґсбурґ, 1946, ч. 25, с. 24–32.
  • Гетьман Мазепа в оцінці істориків народників і державників // Похід, Гайденав, 1946, ч. 2, с. 5–14.
  • Силюети наших істориків // Рідне Слово, Мюнхен-Фрайман, 1946, ч. 9–10, с. 62–69.
  • Проблеми авторитета і свободи в Україні // Стежі, Мюнхен–Інсбрук, 1946–1947, ч. 5–6, с. 25–32.
  • Карл XII і східньо-европейські коаліції XVIII ст. // Стежі, Мюнхен–Інсбрук, 1946–1947, ч. 7–10, с. 21–28.
  • Доба Пилипа Орлика і сучасність // Рідне Слово, Мюнхен, 1946, ч. 12, с. 95–99.
  • Карл XII, Наполеон і німці на Сході // Український Літопис, Авґсбурґ, 1947, ч. 15, с. 23–25.
  • Нова реляція про Мазепу з 1707 р. // Похід, Гайденав, 1947, ч. 1, с. 60–64.
  • До основ сучасної европейської культури // Літературний Зошит, Новий Ульм, 1947, ч. 4–5, с. 3–6.
  • Теорії доби і сучасність // Орлик, Берхтесґаден, 1947, ч. 8 і 9.
  • Задунайська Січ (1775–1828) // Українські Вісті, Новий Ульм, 1947, січень.
  • Мандрівка в минуле (Могилянська Академія) // Пугу, 1947.
  • Ярослав Мудрий // Пугу, 1947.
  • Українська суспільно-політична думка в XVIII ст. // Орлик, 1947, ч. 12, с. 1–4; 1948, ч. 1, с. 8–12; 1948, ч. 4, с. 6–8.
  • Східньо-европейські коаліції XVIII ст. // Соборна Україна, Париж, 1947, ч. 3–4, с. 70–74.
  • Українська колонізація, напрям і теорії Драгоманова // Океанічний Збірник, Женева, 1947, кн. ІІІ, с. 6–10; Українські Вісті, Новий Ульм, 1948, ч. 41.
  • Пам’яті Богдана Хмельницького // Українські Вісті, Новий Ульм, 1947, ч. 46.
  • Гетьман Кирило Розумовський в світлі характеристики його нащадка графа Камілла Розумовського // Календар-Альманах на 1948 р., Авґсбурґ-Мюнхен, 1948, с. 164–171.
  • Пилип Орлик і Сава Чалий в новіт. історичній новелі // Арка, 1948, ч. 7.
  • Богдан Хмельницький в світлі української історіографії // Арка, 1948, ІІІ–IV, с. 6–8.
  • Богдан Хмельницький як основоположник української закордонної політики // Сучасник, 1948, І, с. 4–13.
  • Богдан Хмельницький і традиції української державности // Орлик, 1948, ч. 3.
  • Початок Хмельниччини // Українські Вісті, Новий Ульм, 1948, ч. 28.
  • Історичні основи европеїзму України // Літературно-Науковий Вісник, Реґенсбурґ, 1948, ч. 1, с. 120–130.
  • The Mazeppiists. The Ukrainian Independence movement of the early 18th Century // The Ukrainian Quarterly, 1948, Vol. IV, No. 3, p. 204–214.
  • Українське питання в світлі сучасних європейських ідей // Українські Вісті, 1948, ч. 87, 89, 90.
  • Німецький журнал 1704 р. про козацтво і Хмельниччину // Записки НТШ, Мюнхен, 1948, т. 156, с. 165–167.
  • Захід і ми // Українські Вісті, 1948, ч. 7, 103 і 104.
  • The West-East Problem in the Historical Development of Russia // The Ukrainian Quarterly 1948, Vol. ІІ, No. 4, p. 297–307.
  • Культурне життя України за гетьмана Данила Апостола. Кіль: Культ.-наук. видавництво Т.Омельченко - Ю.Тищенко, [1949]. 10 с.
  • Мемуари Туре Габріеля Бельке, Університетський Ювілейний Збірник УВУ, 1949, т. V, с. 48–50.
  • Мазепа в світлі психологічної методи, УВАН, Авґсбурґ, 1949, Збірник І, ч. І, Мазепа та його доба, 12 с.
  • Між старим і новим світом // Українські Вісті, 1949, ч. 67.
  • Американські люди // Українські Вісті, 1949, ч. 76 і 77.
  • Українська історична наука на еміграції (1945–1949) в світлі культурної кризи // Українські Вісті, 1949, ч. 79, 80 і 81.
  • 400-ліття козацької фльоти – чайок (Від половини 16–го до половини 19 ст.) // Українські Вісті, 1949, ч. 93, 94, 95, 96.
  • Проблема простору в східньо-европейських війнах новітніх часів // Україна, Париж, 1949, ч. 2, с. 86–88.

1950-ті

  • До світогляду "Історії Русов" // Українські Вісті, 1950, ч. 3–4.
  • Revolutionary Currents in Modern Ukrainian History // The Ukrainian Quarterly, 1950, Vol. VI, No. 1, p. 23–28.
  • Про категорію заперечення в історичному процесі, Українські Вісті, Новий Ульм, 1950, ч. 42.
  • Українська історична наука б НТШ на чолі з М. Грушевським, Українські Вісті, Новий Ульм, 1950, чч. 48, 49, 50.
  • Екзистенціялізм з української історичної перспективи // Українські Вісті, Новий Ульм, 1950, ч. 61.
  • Доба козацько-гетьманської держави // Енциклопедія українознавства, 1950, т. VI, с. 443–465.
  • "Історія України й українських козаків" Й.X. Енґеля та "Історія Русов" // Україна, Париж, 1950, ч. III, с. 162–166.
  • Trends in Modern Ukrainian Historiography // The Ukrainian Quarterly, 1950, Vol. VI, No. 1, p. 337–345.
  • Цензура Третього Райху (уривки зі споминів) // Україна, Париж, 1950, ч. 4, с. 264–266.
  • Україна і Москва та проблема східньо-европейських коаліції // Соборна Україна (Париж–Лондон–Брюссель), 1951, ч. 6–7.
  • Зі студентських споминів історика // Україна, Париж, 1951, ч. 6, с. 446–449; 1952, ч. 7, с. 526–534.
  • Д.І. Дорошенко (Спомини учня) // Науковий Збірник І, Українська Вільна Академія Наук. Нью-Йорк, 1952, с. 9–22.
  • Federalism and the Russian Empire // The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences, No. 4. 1952, Vol. 2, No. 2, 239–260.
  • "Нація" в козацькій Україні XVIII ст. // Україна, Париж, 1952, ч. 8, с. 605–608.
  • П. Орлик як нумізмат // Свобода (недільне видання), 1953, 15 лютого, ч. 7.
  • Д.І. Дорошенко і словенський світ // Український Літопис, Авґсбурґ, 1953, ч. І, с. 57–64.
  • Д.І. Дорошенко – піонер української історичної науки // Український Літопис, Авґсбурґ, 1953, ч. І, с. 91–96.
  • Титан творчого духу України // Український Літопис, Авґсбурґ, 1953, ч. І, с. 113–114.
  • Україна в XVII ст. // Америка, 1953, ч. 138. (Рецензія з приводу оцінки книги Кантемира).
  • Замість відповіді Богатирчукові. (Оцінка Мазепи) // Америка, 1953, ч. 141.
  • Мої спогади про В. Петрова // Україна, Париж, 1953, ч. 9, с. 730–737.
  • Treaty of Pereyaslav and the Political Orientations of B. Chmelnytsky // The Ukrainian Quarterly, 1954, Vol. Х, No. 1, p. 32–40.
  • З приводу статті О. Горбача "З перспективи 700 років" // Християнський Голос, Мюнхен, 1954, ч. 12.
  • Богдан Хмельницький як державний діяч // Українське Слово, Париж, 1954, ч. 640–641.
  • Гетьмани і православна церква в українській державі XVII–XVIII ст. // Віра і Знання (вид. Науково-Богословського Інституту Української Православної Церкви в ЗДА), Нью-Йорк, 1954, с. 63–67.
  • 70-ліття життя і 45–ліття наукової діяльности проф. Д-ра Наталії Полонської-Василенко // Християнський Голос, 1954, березня, ч. 13.
  • Д.І. Дорошенко і його двохтомний "Нарис історії" України" // Український Літопис, Авґсбурґ, 1954, ч. 2, с. 30–34.
  • М. Грушевський і його історична праця "Історія України–Руси" // М. Грушевський, т. 15. Нью-Йорк, 1954, с. І–XXX.
  • Іван Мазепа і його чорноморська політика // Український Самостійник, 1954, ч. 13.
  • Українська політика середини XVII ст. і Швеція // Науковий бюлетень Науково-Дослідн. Інституту при УТГІ, Мюнхен, 1954, ч. 39–40, с. 5–9. (також по-німецьки)
  • Совєтська теорія національно-державних відносин між Україною і Москвою // Науковий бюлетень Науково-Дослідн. Інституту при УТГІ, Мюнхен, 1954, ч. 39–40, с. 19–28. (також по-німецьки)
  • Мазепа і совєтська історіографія // Український Збірник Інституту для вивчення СССР, Мюнхен, 1955, кн. 2, с. 26–30.
  • Die historischen Grundlagen des Europäismus der Ukraine // Die Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart, 1955, No. 1, S. 1–13.
  • Богдан Хмельницький і совєтська історіографія // Український Збірник Інституту для вивчення СССР, Мюнхен, 1955. Кн. 3, с. 82–99.
  • Слов'янська місія германства // Українська літературна газета. Мюнхен, 1955. Ч. 6; 1956. Ч. 1(7).
  • Bohdan Khmelnitsky and Soviet Historiography // Ukrainian Review. Institute for the Study of the USSR. Munich, 1955, I, s. 65–75.
  • До Мазепиної проблематики // Українська літературна газета. Мюнхен, 1956, ч. 2 (8); ч. 3 (9).
  • Федералізм на Сході Европи (Роздумування з приводу праці Г.Ф. Раска "Росія, державна єдність і національні своєрідності") // Українське Слово, Париж, 1956, ч. 739, 740, 741, 742, 744, 745.
  • The Swedish–Ukrainian Treaties of Alliance 1708–1709 // The Ukrainian Quarterly, 1956, Vol. XII. No. 1, p. 47–57.
  • До Мазепиної проблематики. Мазепіяна в закордонних архівах // Українська літературна газета. Мюнхен, 1956, травень, ч. 5.
  • Чи був февдалізм в Київській Русі? // Збірник, присвячений 900–літтю Ярослава Мудрого, УВАН, Мюнхен.
  • В гостях у гетьмана П. Орлика в Салониках (За діярієм 1722–1724) // Вісник, Нью–Йорк, 1957, ч. 1 (99).

1990-ті

  • Богдан Хмельницький в світлі української історіографії // Київська старовина, 1995, № 6.

Посилання Редагувати

Література про Бориса Крупницького Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2019. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 8 лютого 2009. Процитовано 23 серпня 2011. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bori s Dmi trovich Krupni ckij 24 lipnya 1894 Medvedivka teper Chigirinskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti 5 travnya 1956 Gimmelpforten Nimechchina ukrayinskij naukovec istorik osvitnij diyach Profesor Ukrayinskogo vilnogo universitetu ta Bogoslovsko pedagogichnoyi akademiyi v Myunheni dijsnij chlen mizhnarodnoyi Vilnoyi akademiyi nauk u Parizhi golova istorichnoyi sekciyi Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk Boris Dmitrovich KrupnickijIm ya pri narodzhenni Boris Dmitrovich KrupnickijNarodivsya 24 lipnya 1894 1894 07 24 Medvedivka Chigirinskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 5 travnya 1956 1956 05 05 61 rik Gimmelpforten Nizhnya Saksoniya FRNKrayina UNR FRN Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist profesor Ukrayinskogo vilnogo universitetu ta Bogoslovsko pedagogichnoyi akademiyi v Myunheni dijsnij chlen mizhnarodnoyi Vilnoyi akademiyi nauk u Parizhi golova istorichnoyi sekciyi Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi naukGaluz istoriyaVidomij zavdyaki naukovec istorik osvitnij diyach doslidnik istoriyi UkrayiniAlma mater KNU imeni Tarasa ShevchenkaZaklad Ukrayinskij vilnij universitetKonfesiya pravoslavnijU shlyubi z Margarita Shprekelzen Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Naukovi praci 3 1 Monografiyi 3 2 Statti 4 Posilannya 5 Literatura pro Borisa Krupnickogo 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiBoris Krupnickij narodivsya v sim yi silskogo psalomshika Dmitra Ulyanovicha Krupnickogo ta jogo druzhini Olgi Stepanivni Skichkovoyi Usim shistom dityam batki dali vishu osvitu Boris vchivsya v Cherkaskij gimnaziyi a z 1913 r na istoriko filologichnomu fakulteti Kiyivskogo universitetu sv Volodimira Tam vin sluhav lekciyi vidomih naukovciv zokrema O Pokrovskogo davnya istoriya Yu Kulakovskogo klasichna istoriya M Bubnova serednovichchya L Ardashova novitnya istoriya A Lobodi ta V Peretca istoriya literaturi V Danilevicha ta M Dovnar Zapolskogo istoriya Rosiyi vklyuchno z istoriyeyu Ukrayini Z 1914 r Boris Krupnickij bere aktivnu uchast v diyalnosti istoriko etnografichnogo gurtka do yakogo vhodili profesori privat docenti zdibni vipuskniki starshokursniki j lishe kilka vklyuchno z nim najobdarovanishih studentiv molodshih kursiv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u lipni 1916 roku Borisa Krupnickogo mobilizuvali do rosijskoyi armiyi Spershu vin sluzhiv feyerverkerom u 5 mu zapasnomu artilerijskomu divizioni v Odesi z chervnya 1917 praporshikom u 1 j Finlyandskij strileckij artilerijskij brigadi v Galichini Buv poranenij na fronti shrapnellyu u prave peredplichchya Pislya demobilizaciyi v 1918 r dali navchavsya v universiteti ale vzhe navesni 1919 go dobrovilno stav voyakom ukrayinskoyi armiyi U 1919 1920 rr u skladi 2 yi Volinskoyi diviziyi Armiyi UNR Brav uchast u yiyi bojovih diyah buv tyazhko poranenij odin z ulamkiv tak i zalishivsya v tili i buv prichinoyu postijnih boliv Pislya vidstupu armiyi UNR do Polshi buv internovanij u tabir dlya voyakiv u Kalishi Nevdovzi emigruvav do Nimechchini Pracyuvav silskogospodarskim robitnikom u miscevosti Gimmelpforten poblizu Gamburga tam odruzhivsya z nimkeneyu Margaritoyu Shprekelzen yiyi spadok dav Krupnickomu zmogu prodovzhiti osvitu 1 Vid 1925 razom z druzhinoyu zhiv u Berlini Deyakij chas pracyuvav na tamteshnih fabrikah i zavodah poglibleno vivchav nimecku movu v Instituti dlya inozemciv pri Berlinskomu universiteti 1925 1926 Vid zimovogo semestru 1926 27 pochav vidviduvati zanyattya na istorichnomu fakulteti Berlinskogo universitetu Vodnochas stav stipendiatom yak uchasnik bojovih dij Armiyi UNR Ukrayinskogo naukovogo institutu v Berlini ta uchnem D Doroshenka j I Mirchuka Prozhivayuchi postijno v Berlini priyizdiv chitati lekciyi do Pragi 1945 roku oselivsya v mistechku Gimmelpforten zvidti yizdiv chitati lekciyi v UVU V ostanni shist rokiv zhittya Boris Krupnickij hvoriv i buv faktichno vidirvanij vid naukovogo zhittya Hvoroba prikuvala mene do Gimmelpfortena a ce izolyaciya i nemozhlivist buti v kursi sprav nemozhlivist koristuvatisya svizhimi materialami ne kazhuchi vzhe pro arhivi pisav vin v odnomu z privatnih listiv kincya 1951 r 2 Shaslivoyu nagodoyu pospilkuvatisya z diyachami ukrayinskoyi nauki ta kulturi buv dlya nogo priyizd do Gimmelpfortena 1952 r Doroshenka j 1953 go podruzhzhya profesoriv Pricakiv Nezvazhayuchi na zagostrennya hvorobi Krupnickij ne polishaye ulyublenoyi spravi Pro zhittya Pilipa Orlika ya pishu ale povoli zaznachav uchenij u listi do koleg 12 lyutogo 1947 r V likarni vono tyazhko i nezruchno ta j ne vilno poki sho napruzhuvatis Odnak ya roblyu i dumayu z togo shos napevne vijde Yak zgaduvav piznishe Oleksandr Ogloblin uzhe v polovini bereznya togo zh roku pracya bula gotova 2 Tyazhko hvoriyuchi ostanni shist rokiv opublikuvav blizko 50 naukovih i naukovo populyarnih prac Bilshist buli ukrayinomovnimi ale sered nih podibuyutsya i doslidzhennya napisani nimeckoyu ta anglijskoyu movami Fizichno nespromozhnij brati uchast u konferenciyah ta zasidannyah Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk Krupnickij nadsilav teksti svoyih dopovidej yaki zachituvav toj chi toj iz prisutnih 5 chervnya 1956 r Krupnickogo ne stalo Jogo pohovali na kladovishi mistechka Gimmelpforten Naukova diyalnist Redaguvati1926 roku Krupnickij vstupiv do Berlinskogo universitetu de vivchav shidnoyevropejsku istoriyu U 1929 r zahistiv disertaciyu Jogann Hristiyan fon Engel ta istoriya Ukrayini i zdobuv stupin doktora filosofiyi Pislya cogo na zaproshennya Dmitra Doroshenka perejshov pracyuvati do zasnovanogo v Berlini getmanom P Skoropadskim Ukrayinskogo naukovogo institutu Tut tisno spivpracyuye z Doroshenkom Lipinskim ta Mirchukom vidaye monografiyi ta statti z istoriyi Ukrayini XVII pochatku XVIII st doslidzhuye ukrayinsko shvedski vidnosini Za korotkij chas vivchiv shvedsku movu shob mogti pracyuvati z istoriografichnimi vidannyami ta arhivnimi materialami Zdobuvshi reputaciyu kvalifikovanogo istorika 1932 r buv obranij privat docentom Ukrayinskogo vilnogo universitetu v Prazi a nastupnogo roku povertayetsya do Berlina na posadu naukovogo spivrobitnika Ukrayinskogo naukovogo institutu zamist D Doroshenka yakij pereyizhdzhaye do Pragi 1938 r Boris Krupnickij staye zakordonnim spivrobitnikom Ukrayinskogo naukovogo institutu u Varshavi ta dijsnim chlenom Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka u Lvovi NTSh Z 1941 r profesor Ukrayinskogo naukovogo institutu v Berlini Na pochatku 40 h pp vnaslidok podij Drugoyi svitovoyi vijni rozirvalisya kontakti mizh istorikami Berlina Pragi Varshavi ta inshih ukrayinoznavchih centriv Yevropi V sichni 1945 r pid chas povitryanogo nalotu primishennya Ukrayinskogo naukovogo institutu zaznalo znachnih poshkodzhen tozh ustanova peremistilasya z Berlina do Lejpciga a z vstupom do mista radyanskih vijsk navesni togo zh roku vona faktichno perestala isnuvati V period okupaciyi Nimechchini soyuznickimi vijskami Krupnickij pereyizhdzhaye z Lejpciga do Vejmara todi do Augsburga a zvidti do Shtade j poselyayetsya v jogo okolici Gimmelpforteni Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni B Krupnickij brav aktivnu uchast u vidnovlenni diyalnosti v Myunheni Ukrayinskogo vilnogo universitetu ta NTSh zasnuvanni Bogoslovsko pedagogichnoyi akademiyi Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Pracyuvav redaktorom istorichnogo viddilu Enciklopediyi ukrayinoznavstva Prodovzhuvav doslidzhuvati problemi vitchiznyanoyi istoriyi yiyi zv yazok iz zagalnoyevropejskim istorichnim procesom a takozh stan rozvitku ukrayinskoyi istoriografiyi zagalom i na pidkontrolnih radyanskomu rezhimu zemlyah zokrema U 1930 1950 h rr vijshlo ponad 140 jogo naukovih i naukovo populyarnih doslidzhen sho reprezentuvali Ukrayinu pered togochasnoyu yevropejskoyu chitackoyu auditoriyeyu Sered nih monografiyi Getman Pilip Orlik Oglyad jogo politichnoyi diyalnosti 1928 Getman Mazepa ta jogo doba 1942 Getman Danilo Apostol i jogo doba 1948 Ukrayinska istorichna nauka pid sovyetami ta in Doslidnicko vikladacku diyalnist uchenogo gidno ocinila naukova gromadskist obravshi jogo profesorom Ukrayinskogo vilnogo universitetu ta Bogoslovsko pedagogichnoyi akademiyi a takozh golovoyu istorichnoyi sekciyi Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk redaktorom istorichnogo viddilu Enciklopediyi ukrayinoznavstva a z 1946 r chlenom i naukovim spivrobitnikom Naukovo doslidnogo institutu ukrayinskoyi martirologiyi u Myunheni Z 1951 r B Krupnickij dijsnij chlen Mizhnarodnoyi vilnoyi akademiyi nauk u Parizhi U pershij polovini 1956 r uchenij zavershuye istoriografichne doslidzhennya Ukrayinska istorichna nauka na sovyetskij Ukrayini v 1920 1950 rr zamiryayetsya napisati cilu nizku inshih prac zokrema pro getmana Kirila Rozumovskogo vidati v Ukrayinskomu vilnomu universiteti svij kurs lekcij Ukrayina mizh Zahodom i Shodom Zdijsniti ce pereshkodila smert Naukovi praci RedaguvatiMonografiyi Redaguvati Johann Christian v Engel und die Geschichte der Ukraine Jogann Hristiyan fon Engel ta istoriya Ukrayini Berlin 1931 53 S Getman Pilip Orlik 1672 1742 Oglyad jogo politichnoyi diyalnosti Praci Ukrayinskogo Naukovogo Institutu t 42 Varshava 1938 251 s Geschichte der Ukraine Istoriya Ukrayini Im Auftrage des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts Leipzig Otto Harrassowitz 1939 324 S perevid Wiesbaden Otto Harrassowitz 1963 307 S Hetman Mazepa und seine Zeit 1687 1709 Getman Mazepa ta jogo doba Im Auftrage des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts Leipzig Otto Harrassowitz 1942 260 S Geschichte der Ukraine Zweite revidierte Auflage Im Auftrage des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts Leipzig Otto Harrassowitz 1943 322 S Beitrage zur Ideologie der Istorija Rusov der Geschichte der Reussen Pro ideologiyu Istoriyi rusiv Ukrainisches Wissenschaftliches Institut Berlin 1945 26 S Do metodologichnih problem istoriyi Ukrayini Avgsburg Ukrayinska Vilna Akademiya Nauk 1946 23 s Getman Danilo Apostol i jogo doba 1727 1734 Avgsburg Ukrayinska Vilna Akademiya Nauk 1948 192 s perevid Kiyiv Ukrayina 2004 288 s Teoriya Tretogo Rimu i shlyahi rosijskoyi istoriografiyi Praci chleniv Cerkovnoyi Arheografichnoyi Komisiyi Apostolskogo Vizitatora dlya ukrayinciv u Zahidnij Evropi Myunhen 1952 29 s Osnovni problemi istoriyi Ukrayini Myunhen Ukrayinskij Vilnij Universitet 1955 217 s perevid Kiyiv ADEF Ukrayina 2020 387 s Die sowjetische Theorie uber die nationalstaatlichen Beziehungen zwischen der Ukraine und Moskau im Dienste der Politik des Kremls Radyanska teoriya nacionalno derzhavnih vidnosin Ukrayini ta Moskvi na sluzhbi politiki Kremlya Munchen 1955 22 S Getman Pilip Orlik 1672 1742 Jogo zhittya i dolya Myunhen Dniprova Hvilya 1956 80 s perevid Kiyiv Dnipro 1991 78 s Federalizm na shodi Evropi Rozdumuvannya z privodu praci G F Ravha Rosiya derzhavna yednist i nacionalni svoyeridnosti Parizh Vidannya Pershoyi ukrayinskoyi drukarni u Franciyi 1956 36 s Ukrayinska istorichna nauka pid Sovyetami 1950 1950 Myunhen Vid Institutu dlya vivchennya SSSR 1957 XLVI 115 s Zi spogadiv istorika Uporyad vst stattya kom Dmitra Gordiyenka Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini K 2017 144 s Getman Mazepa ta jogo doba Kiyiv Ukrayina 2001 238 s perevid Kiyiv Ukrayina 2003 240 s Kiyiv Gramota 2008 352 s Statti Redaguvati 1930 ti Karl XII i Petro I pri Poltavi i nad Prutom Liter Nauk Visnik Lviv 1931 t 106 s 625 654 J Chr Engels Geschichte der Ukraine Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts in Berlin Berlin 1931 Bd III S 75 110 Getman Mazepa v svitli nimeckoyi literaturi jogo chasu Zapiski China Sv Vasiliya Velikogo Zhovkva 1932 t IV s 292 315 Okrema vidbitka Zhovkva 1932 27 s Die wirtschaftlichen Grundlagen der ukrainischen Staatlichkeit Ukraine von gestern und heute Berlin Bernhard amp Grafe 1933 S 35 46 Karl XII in der alten und neuen schwedischen Geschichtsschreibung Forschungen und Forschritte Berlin 1933 No 17 S 249 250 Mazeppa im historischen Roman Bohdan Lepkyj s Ukrainische Kulturberichte Berlin 1933 No 2 S 3 5 Die Rolle der Sitsch in der Geschichte der Ukraine Ukrainische Kulturberichte Berlin 1933 No 3 Deutsch ukrainische politische Beziehungen im X XVIII Jahrhundert Kulturberichte des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts Berlin Berlin 1933 34 No 6 7 8 Pilip Orlik na Pravoberezhnij Ukrayini v 1711 r Za Derzhavnist Kalish 1934 t IV s 172 189 Rolya Sichi v istoriyi Ukrayini Dzvoni Lviv 1934 ch 6 7 s 321 330 Teofan Prokopovich i shvedi Zapiski China Sv Vasiliya Velikogo Lviv 1935 s 296 307 Okrema vidbitka Zhovkva 1934 14 s Die archaographische Tatigkeit M Hruschewskyj s Jahrbucher fur Kultur und Geschichte der Slaven Breslau 1935 Bd XI Heft 3 4 S 610 621 Prof Vasil Bidnov yak istorik Visti Ukrayinskogo Naukovogo Institutu Berlin 1935 ch 18 s 1 4 Zu den polnischen Teilungsprojekten von 1709 1711 Zeitschrift fur Osteuropaische Geschichte Koenigsberg und Berlin 1935 Bd IX Heft 3 S 388 402 M Hruschewskyj als Wissenschaftlicher Beitrage zur Ukrainekunde des Ukrainischen Wissenschaftlichen Instituts Prof Michael Hruschewskyj Sein Leben und sein Wirken Berlin 1935 S 14 28 Zu den Anfangen des Hajdamakentums Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas Breslau Berlin 1936 Heft 2 S 263 269 Die Idee der Einheit der Ukraine in der Politik der ukrainischen Hetmane Ukrainische Kulturberichte Berlin 1936 No 24 Karl XII v starij i novij shvedskij istoriografiyi Praci Ukrayinskogo Naukovogo Institutu Varshava 1938 t 46 Zbirnik Mazepa t I s 64 82 Mazepa v svitli shvedskoyi istoriografiyi Praci Ukrayinskogo Naukovogo Institutu Varshava 1938 t 46 Zbirnik Mazepa t I s 83 94 Plyani Mazepi v zv yazku z plyanami Karla XII pered ukrayinskim pohodom shvediv Praci Ukrayinskogo Naukovogo Institutu Varshava 1938 t 46 Zbirnik Mazepa t I s 95 106 Mazepa i shvedi v 1708 r Praci Ukrayinskogo Naukovogo Institutu Varshava 1938 t 47 Zbirnik Mazepa t II s 3 12 Shvedi i naselennya na Ukrayini 1708 1709 Praci Ukrayinskogo Naukovogo Institutu Varshava 1938 t 47 Zbirnik Mazepa t II s 13 23 Z relyacij Kajzerlinga Praci Ukrayinskogo Naukovogo Institutu Varshava 1938 t 47 Zbirnik Mazepa t II s 24 35 Miscellanea Mazepiana Pro starechi roki Mazepi Data smerti Mazepi Praci Ukrayinskogo Naukovogo Institutu Varshava 1938 t 47 Zbirnik Mazepa t II c 88 92 Karl XII und die Ukraine Nation und Staat Wien 1938 Heft 10 11 S 574 584 Pilip Orlik i Sava Chalij Praci Ukrayinskogo Istor Filologichnogo Tovaristva v Prazi Praga 1939 t II s 42 45 Okrema vidbitka Praga 1937 6 s 1940 vi Philipp Orlik und die katholische Kirche Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas Breslau 1940 Heft 3 4 S 427 439 40 richchya literaturno naukovoyi diyalnosti D I Doroshenka Berlin 1940 V HIII Vstup do Istoriyi ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi D I Doroshenka Z zhittya pershoyi ukrayinskoyi emigraciyi 1 Anna Orlik i Anna Vojnarovska 2 Do areshtu generalnogo osavula Grigoriya Gercika Praci Ukrayinskogo Istor Filologichnogo Tovaristva v Prazi Praga 1941 t III s 17 26 Okrema vidbitka Praga 1940 12 s Die ukrainische historische Wissenschaft in der Sowjetunion 1921 1941 Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas Breslau 1941 Heft 2 4 S 125 151 Z istoriyi Pravoberezhzhya 1683 1688 Praci Ukrayinskogo Istor Filologichnogo Tovaristva v Prazi Praga 1942 t IV s 1 31 Okrema vidbitka Praga 1942 35 s Biografiya getmana Danila Apostola v nimeckomu zhurnali z 1728 roku Naukovij Zbirnik Ukrayinskogo Vilnogo Universitetu v Prazi Praga 1942 t III s 211 224 Emotio i ratio v ukrayinskij nacionalnij vdachi Byuleten NOUS a Berlin 1943 ch 3 Ideya progresu v sociologichnij sistemi V Lipinskogo Byuleten NOUS a Berlin 1944 ch 4 5 Peredruk Ukrayinska Dijsnist Berlin Praga 1944 ch 25 Polkovnik mirgorodskij Pavlo Apostol Praci Ukrayinskogo Istor Filologichnogo Tovaristva v Prazi Praga 1944 t V s 42 46 Getman Mazepa v svitli psihologichnoyi i politichnoyi metodi Byuleten NOUS a Berlin 1944 ch 6 8 11 13 Peredruk Krakivski Visti Krakiv Viden 1944 ch 238 240 241 242 Do harakteristiki ukrayinskoyi eliti Elementi iniciyativi i tvorchosti Byuleten NOUS a Berlin 1945 ch 9 10 Peredruk pid zagolovkom Rolya ukrayinciv u rozvitku kulturi Shidnoyi Evropi Ukrayinski Visti Berlin 1945 ch 14 220 15 221 16 222 17 223 18 19 224 Tri kulturni dobi Evropi Pohid Gajdenav 1946 ch I s 12 14 Mihajlo Dragomaniv i Vyacheslav Lipinskij Sproba porivnyalnoyi harakteristiki Ukrayinskij Litopis Avgsburg 1946 ch 10 s 1 6 Shlyahi ukrayinskoyi kulturi Zagrava Avgsburg 1946 ch 25 s 24 32 Getman Mazepa v ocinci istorikiv narodnikiv i derzhavnikiv Pohid Gajdenav 1946 ch 2 s 5 14 Silyueti nashih istorikiv Ridne Slovo Myunhen Frajman 1946 ch 9 10 s 62 69 Problemi avtoriteta i svobodi v Ukrayini Stezhi Myunhen Insbruk 1946 1947 ch 5 6 s 25 32 Karl XII i shidno evropejski koaliciyi XVIII st Stezhi Myunhen Insbruk 1946 1947 ch 7 10 s 21 28 Doba Pilipa Orlika i suchasnist Ridne Slovo Myunhen 1946 ch 12 s 95 99 Karl XII Napoleon i nimci na Shodi Ukrayinskij Litopis Avgsburg 1947 ch 15 s 23 25 Nova relyaciya pro Mazepu z 1707 r Pohid Gajdenav 1947 ch 1 s 60 64 Do osnov suchasnoyi evropejskoyi kulturi Literaturnij Zoshit Novij Ulm 1947 ch 4 5 s 3 6 Teoriyi dobi i suchasnist Orlik Berhtesgaden 1947 ch 8 i 9 Zadunajska Sich 1775 1828 Ukrayinski Visti Novij Ulm 1947 sichen Mandrivka v minule Mogilyanska Akademiya Pugu 1947 Yaroslav Mudrij Pugu 1947 Ukrayinska suspilno politichna dumka v XVIII st Orlik 1947 ch 12 s 1 4 1948 ch 1 s 8 12 1948 ch 4 s 6 8 Shidno evropejski koaliciyi XVIII st Soborna Ukrayina Parizh 1947 ch 3 4 s 70 74 Ukrayinska kolonizaciya napryam i teoriyi Dragomanova Okeanichnij Zbirnik Zheneva 1947 kn III s 6 10 Ukrayinski Visti Novij Ulm 1948 ch 41 Pam yati Bogdana Hmelnickogo Ukrayinski Visti Novij Ulm 1947 ch 46 Getman Kirilo Rozumovskij v svitli harakteristiki jogo nashadka grafa Kamilla Rozumovskogo Kalendar Almanah na 1948 r Avgsburg Myunhen 1948 s 164 171 Pilip Orlik i Sava Chalij v novit istorichnij noveli Arka 1948 ch 7 Bogdan Hmelnickij v svitli ukrayinskoyi istoriografiyi Arka 1948 III IV s 6 8 Bogdan Hmelnickij yak osnovopolozhnik ukrayinskoyi zakordonnoyi politiki Suchasnik 1948 I s 4 13 Bogdan Hmelnickij i tradiciyi ukrayinskoyi derzhavnosti Orlik 1948 ch 3 Pochatok Hmelnichchini Ukrayinski Visti Novij Ulm 1948 ch 28 Istorichni osnovi evropeyizmu Ukrayini Literaturno Naukovij Visnik Regensburg 1948 ch 1 s 120 130 The Mazeppiists The Ukrainian Independence movement of the early 18th Century The Ukrainian Quarterly 1948 Vol IV No 3 p 204 214 Ukrayinske pitannya v svitli suchasnih yevropejskih idej Ukrayinski Visti 1948 ch 87 89 90 Nimeckij zhurnal 1704 r pro kozactvo i Hmelnichchinu Zapiski NTSh Myunhen 1948 t 156 s 165 167 Zahid i mi Ukrayinski Visti 1948 ch 7 103 i 104 The West East Problem in the Historical Development of Russia The Ukrainian Quarterly 1948 Vol II No 4 p 297 307 Kulturne zhittya Ukrayini za getmana Danila Apostola Kil Kult nauk vidavnictvo T Omelchenko Yu Tishenko 1949 10 s Memuari Ture Gabrielya Belke Universitetskij Yuvilejnij Zbirnik UVU 1949 t V s 48 50 Mazepa v svitli psihologichnoyi metodi UVAN Avgsburg 1949 Zbirnik I ch I Mazepa ta jogo doba 12 s Mizh starim i novim svitom Ukrayinski Visti 1949 ch 67 Amerikanski lyudi Ukrayinski Visti 1949 ch 76 i 77 Ukrayinska istorichna nauka na emigraciyi 1945 1949 v svitli kulturnoyi krizi Ukrayinski Visti 1949 ch 79 80 i 81 400 littya kozackoyi floti chajok Vid polovini 16 go do polovini 19 st Ukrayinski Visti 1949 ch 93 94 95 96 Problema prostoru v shidno evropejskih vijnah novitnih chasiv Ukrayina Parizh 1949 ch 2 s 86 88 1950 ti Do svitoglyadu Istoriyi Rusov Ukrayinski Visti 1950 ch 3 4 Revolutionary Currents in Modern Ukrainian History The Ukrainian Quarterly 1950 Vol VI No 1 p 23 28 Pro kategoriyu zaperechennya v istorichnomu procesi Ukrayinski Visti Novij Ulm 1950 ch 42 Ukrayinska istorichna nauka b NTSh na choli z M Grushevskim Ukrayinski Visti Novij Ulm 1950 chch 48 49 50 Ekzistenciyalizm z ukrayinskoyi istorichnoyi perspektivi Ukrayinski Visti Novij Ulm 1950 ch 61 Doba kozacko getmanskoyi derzhavi Enciklopediya ukrayinoznavstva 1950 t VI s 443 465 Istoriya Ukrayini j ukrayinskih kozakiv J X Engelya ta Istoriya Rusov Ukrayina Parizh 1950 ch III s 162 166 Trends in Modern Ukrainian Historiography The Ukrainian Quarterly 1950 Vol VI No 1 p 337 345 Cenzura Tretogo Rajhu urivki zi spominiv Ukrayina Parizh 1950 ch 4 s 264 266 Ukrayina i Moskva ta problema shidno evropejskih koaliciyi Soborna Ukrayina Parizh London Bryussel 1951 ch 6 7 Zi studentskih spominiv istorika Ukrayina Parizh 1951 ch 6 s 446 449 1952 ch 7 s 526 534 D I Doroshenko Spomini uchnya Naukovij Zbirnik I Ukrayinska Vilna Akademiya Nauk Nyu Jork 1952 s 9 22 Federalism and the Russian Empire The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences No 4 1952 Vol 2 No 2 239 260 Naciya v kozackij Ukrayini XVIII st Ukrayina Parizh 1952 ch 8 s 605 608 P Orlik yak numizmat Svoboda nedilne vidannya 1953 15 lyutogo ch 7 D I Doroshenko i slovenskij svit Ukrayinskij Litopis Avgsburg 1953 ch I s 57 64 D I Doroshenko pioner ukrayinskoyi istorichnoyi nauki Ukrayinskij Litopis Avgsburg 1953 ch I s 91 96 Titan tvorchogo duhu Ukrayini Ukrayinskij Litopis Avgsburg 1953 ch I s 113 114 Ukrayina v XVII st Amerika 1953 ch 138 Recenziya z privodu ocinki knigi Kantemira Zamist vidpovidi Bogatirchukovi Ocinka Mazepi Amerika 1953 ch 141 Moyi spogadi pro V Petrova Ukrayina Parizh 1953 ch 9 s 730 737 Treaty of Pereyaslav and the Political Orientations of B Chmelnytsky The Ukrainian Quarterly 1954 Vol H No 1 p 32 40 Z privodu statti O Gorbacha Z perspektivi 700 rokiv Hristiyanskij Golos Myunhen 1954 ch 12 Bogdan Hmelnickij yak derzhavnij diyach Ukrayinske Slovo Parizh 1954 ch 640 641 Getmani i pravoslavna cerkva v ukrayinskij derzhavi XVII XVIII st Vira i Znannya vid Naukovo Bogoslovskogo Institutu Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi v ZDA Nyu Jork 1954 s 63 67 70 littya zhittya i 45 littya naukovoyi diyalnosti prof D ra Nataliyi Polonskoyi Vasilenko Hristiyanskij Golos 1954 bereznya ch 13 D I Doroshenko i jogo dvohtomnij Naris istoriyi Ukrayini Ukrayinskij Litopis Avgsburg 1954 ch 2 s 30 34 M Grushevskij i jogo istorichna pracya Istoriya Ukrayini Rusi M Grushevskij t 15 Nyu Jork 1954 s I XXX Ivan Mazepa i jogo chornomorska politika Ukrayinskij Samostijnik 1954 ch 13 Ukrayinska politika seredini XVII st i Shveciya Naukovij byuleten Naukovo Doslidn Institutu pri UTGI Myunhen 1954 ch 39 40 s 5 9 takozh po nimecki Sovyetska teoriya nacionalno derzhavnih vidnosin mizh Ukrayinoyu i Moskvoyu Naukovij byuleten Naukovo Doslidn Institutu pri UTGI Myunhen 1954 ch 39 40 s 19 28 takozh po nimecki Mazepa i sovyetska istoriografiya Ukrayinskij Zbirnik Institutu dlya vivchennya SSSR Myunhen 1955 kn 2 s 26 30 Die historischen Grundlagen des Europaismus der Ukraine Die Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart 1955 No 1 S 1 13 Bogdan Hmelnickij i sovyetska istoriografiya Ukrayinskij Zbirnik Institutu dlya vivchennya SSSR Myunhen 1955 Kn 3 s 82 99 Slov yanska misiya germanstva Ukrayinska literaturna gazeta Myunhen 1955 Ch 6 1956 Ch 1 7 Bohdan Khmelnitsky and Soviet Historiography Ukrainian Review Institute for the Study of the USSR Munich 1955 I s 65 75 Do Mazepinoyi problematiki Ukrayinska literaturna gazeta Myunhen 1956 ch 2 8 ch 3 9 Federalizm na Shodi Evropi Rozdumuvannya z privodu praci G F Raska Rosiya derzhavna yednist i nacionalni svoyeridnosti Ukrayinske Slovo Parizh 1956 ch 739 740 741 742 744 745 The Swedish Ukrainian Treaties of Alliance 1708 1709 The Ukrainian Quarterly 1956 Vol XII No 1 p 47 57 Do Mazepinoyi problematiki Mazepiyana v zakordonnih arhivah Ukrayinska literaturna gazeta Myunhen 1956 traven ch 5 Chi buv fevdalizm v Kiyivskij Rusi Zbirnik prisvyachenij 900 littyu Yaroslava Mudrogo UVAN Myunhen V gostyah u getmana P Orlika v Salonikah Za diyariyem 1722 1724 Visnik Nyu Jork 1957 ch 1 99 1990 ti Bogdan Hmelnickij v svitli ukrayinskoyi istoriografiyi Kiyivska starovina 1995 6 Posilannya Redaguvati Getman Pilip Orlik 1672 1742 Jogo zhittya i dolya Arhivovano 24 veresnya 2014 u Wayback Machine 1947 Getman Danilo Apostol i jogo doba 1948 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Mazepa v svitli psihologichnoyi metodi 1949 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Getman Pilip Orlik 1672 1742 Jogo zhittya i dolya 1956 Arhivovano 26 lyutogo 2014 u Wayback Machine Federalizm na Shodi Yevropi Arhivovano 24 veresnya 2014 u Wayback Machine Rozdumuvannya z privodu praci G fon Ravha Rosiya Derzhavna yednist i nacionalni svoyeridnosti 1956 Istorioznavchi problemi istoriyi Ukrayini Arhivovano 24 veresnya 2014 u Wayback Machine Myunhen 1959 Ukrayinska istorichna nauka pid sovyetami 1920 1950 roki Arhivovano 9 lipnya 2019 u Wayback Machine Kulturne zhittya za getmana Danila Apostola Arhivovano 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Literatura pro Borisa Krupnickogo RedaguvatiO Krasivskij Krupnickij Boris Dmitrovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 377 ISBN 978 966 611 818 2 Ogloblin O Boris Krupnickij 1894 1956 V kn Krupnickij B Getman Pilip Orlik 1672 1742 jogo zhittya i dolya Myunhen 1956 Polonska Vasilenko N Profesor d r Boris Dmitrovich Krupnickij jogo zhittya i naukova pracya 1894 1956 3 Praci B Krupnickogo V kn Krupnickij B Ukrayinska istorichna nauka pid Sovyetami 1920 1950 Myunhen 1957 Davlyetov O R B D Krupnickij istorik ukrayinskogo kozactva Zapiski naukovo doslidnoyi laboratoriyi istoriyi Pivdennoyi Ukrayini Zaporizkogo derzhavnogo universitetu Pivdenna Ukrayina XVIII XIX st Zaporizhzhya 1998 vip 3 Gorobec V M Boris Krupnickij povernennya v Ukrayinu V kn Krupnickij B Getman Mazepa ta jogo doba K 2001 Yas O Istorichna doba u svitli naukovoyi diskusiyi ukrayinskoyi emigraciyi drugoyi polovini 40 h rr HH st B Krupnickij V Petrov Moloda naciya Almanah 2002 2 Yas O Boris Krupnickij Istoriografichni doslidzhennya v Ukrayini K 2003 vip 12 Vintonyak O Boris Dmitrovich Krupnickij 1894 1956 Ukrayinskij istorik 1987 01 04 Arhivovano 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Polonska Vasilenko N Profesor d r Boris Dmitrovich Krupnickij jogo zhittya i naukova pracya 1894 1956 Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Zaporizhzhya ZNU 2012 Vip XXXIV 334 s Arhivovano 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Gordiyenko D Alter ego Borisa Krupnickogo Boris Krupnickij Zi spogadiv istorika Uporyad vst stattya kom Dmitra Gordiyenka Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini K 2017 S 5 16 Primitki Redaguvati Sajt Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2019 a b Sajt KNYHA COM Arhiv originalu za 8 lyutogo 2009 Procitovano 23 serpnya 2011 Dzherela RedaguvatiO V Yas Krupnickij Boris Dmitrovich Arhivovano 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Osnovu ciyeyi statti stanovlyat materiali vzyati z proektu Ukrayinci v sviti Arhivovano 24 bereznya 2022 u Wayback Machine Vikoristano takozh materiali Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhivovano 9 bereznya 2016 u Wayback Machine ta Ukrayinskoyi knigi Posilannya RedaguvatiBoris Krupnickij Istoriyi istorikiv Andrij Portnov Arhivovano 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine Krupnickij Boris Dmitrovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 231 233 Krupnickij Boris Arhivovano 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 776 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krupnickij Boris Dmitrovich amp oldid 38189437