Криворізька округа

Не плутати з округою Кривий Ріг — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941–1943 рр.

Криворі́зька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Кривий Ріг. На момент утворення складалася з 13 районів.

Криворізька округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Катеринославська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	565 012 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Кривий Ріг
Кількість районних рад:	13
Мапа округи
Окружна влада
Газета:	«Красный горняк» (1924–1928); «Червоний гірник» (з 1928)

Схематична карта Криворізької округи станом на 01.01.1927
Райони:

1. Апостолівський;
2. Божедарівський;
3. Долинський;
4. Зеленівський;
5. Казанківський;
6. Криворізький;
7. Нікопольський;
8. П'ятихатський;
9. Софіївський;
10. Широківський.

Історія

Округа утворена 7 березня 1923 року постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету "Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини" (Катеринославської губернії) у складі таких, існуючих на той час, повітів: Криворізького, Никопольського (частини), В.-Дніпровського (частини), в складі таких районів (волостей):

1. Адамівський район з центром в Адамівці з волостей: Алферівської, Адамівської, Олександрівської й Гуляй-Пільської.

2. Апостолівський район з центром в Апостолові, з волостей: Грушевської, Мар'їнської, Покрівської, Костромської і Високопільської.

3. Казанківський район з центром в с. Казанці, з волостей: Миколаївської, Казанківської і Федорівської.

4. Криворізький район з центром в м. Кривий-Ріг, з волостей: Ново-Криворізької, Богоблагодатівської, Весело-Тернівської, Софіїво-Гейківської.

5. Долинський район з центром ст. Долинська, з волостей: Братолюбівської і Боківської.

6. Лозоватський район з центром в с. Лозоватці, з волостей: Ганнівської, Корсунської, Гуріївської і Лозоватської.

7. Михайлівський район з центром в с. Михайлівці, з волостей: Ново-Миколаївської, Михайлівської, Камянської і Бузулуцької.

8. Никопільський район з центром в м. Никополі, з волостей: Никопільської, Ново-Павлівської, Красно-Григор'ївської, Городищенської і Борисовської.

9. Пятихатський район з центром в с. Пятихатки, з волостей: Комісарівської і Саксаганської.

10. Петрівський район з центром в с. Петрівці, з волостей: Петрівської, Зеленської і Жовтянської.

11. Софіївський район з центром в с. Софіївці, волостей: Ордо-Васильївської, Софіївскої I-ої, Мар'янівської та Ізлуцької.

12. Широківський район з центром в с. Широкому, з волостей: Шестерянської, Миколаївської 1-ої, Широківської і Інгулецької.

13. Шолохівський район з центром в с. Шолохово, з волостей: Лошкарівської, Ново-Софіївської, Шолохівської, Покровської та Олексіївської.

На півночі округа межувала з Кременчуцькою округою, на північному заході з Зинов'євською, на південному заході з Миколаївською, на півдні з Херсонською та Мелітопольською, на південному сході Запорізькою та з Дніпропетровською на сході.

10 грудня 1924 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР "Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини" центр Адамівського району Криворізької округи перенесено з с. Адамівки в с. Божедарівку, перейменувавши Адамівський район у Божедарівський а центр Петрівського району Криворізької округи - з с. Петрівки в с. Зелене, перейменувавши Петрівський район у Зеленівський.

За даними Катеринославського губернського статистичного бюро на 1 січня 1925 року в Криворізькому окрузі: районів – 13, а саме:

№	Назва району	Назва та тип райцентру
1	Апостолівський	с. Покровське
2	Божедарівський	сел. Божедарівка
3	Долинський	сел. Долинське
4	Зеленівський	с. Зелене
5	Казанківський	м-ко Казанка
6	Криворізький	с. Бухарино (Долгінцеве)
7	Лозоватський	с. Лозоватка
8	Михайлівський	с. Михайлівка
9	Нікопольський	місто Нікополь
10	Саксаганський	с. Саксагань
11	Софіївський	с. Софіївка Велика
12	Широківський	с. Широке
13	Шолоховський	с. Шолохове

сільрад – 159, населених пунктів – 1110.

Число населених пунктів по їх роду:

1. Міст-райцентрів – 1,
2. Містечок, сіл, колоній і деревень – 442,
3. Поселень і хуторів – 400,
4. Колективів, колгоспів, і сільськогосподарських артілей – 34,
5. Радгоспів – 20,
6. Копалень – 25,
7. Залізничних поселень – 186,
8. Інших поселень – 2.

3 червня 1925 року постановою ВУЦВК "Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління" скасовано з 1-го серпня 1925 року адміністраційно-територіяльний поділ УСРР на губерні та з 15-го червня 1925 року територію УСРР, не рахуючи АМСРР, поділено на 41 округ, серед них і Криворізький.

3 червня 1925 року територію Ново-Стародубського району віднесено в склад Криворізької округи з розформованої Олександрійської округи.

За даними реєстру округ та районів по Україні Центральної адміністративно-територіяльної комісії при ВУЦВК  на 1 жовтня 1925 року Криворізька округа має:

районів – 14, а саме:

№	Назва районів	Назва райцентрів	Число сільрад
1	Апостоловський	сел. Апостолове	11
2	Божедарівський	сел. Божедарівка	18
3	Долинський	сел. Долинське	16
4	Зеленський	с. Зелене	13
5	Казанківський	м-ко Казанка	15
6	Криворізький	місто Кривий Ріг	16
7	Лозоватківський	с. Лозоватка	8
8	Михайлівський	с. Михайлівка	15
9	Нікопільський	місто Нікопіль	11
10	Ново-Стародубський	с. Ново-Стародуб	8
11	Саксаганьський	с. Саксагань	8
12	Софіївський	с. Софіївка	20
13	Широківський	м-ко Широке	12
14	Шолоховський	с. Шолохове	13

сільрад – 184.

29 вересня 1926 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР "Про зміни адміністративно-територіяльного поділу Криворізької округи" Ново-Стародубський, Лозоватський, Михайлівський та Шолохівський райони були розформовані. За рахунок їх територій були укрупнені Апостолівський, Долинський, Зеленський, Криворізький, Никопільський, Саксаганський, Софіївський, Широківський райони. Також з одних районів в інші було передано території декількох сільських рад. Перенесено районовий центр Зеленського району Криворізької округи з села Зелене до села Петрове того самого району, перейменувавши Зеленський район у Петрівський. Перенесено районовий центр Саксаганського району Криворізької округи з села Саксагани до присілка П'ятихатка того самого району, перейменувавши Саксаганський район на П'ятихатський.

За даними статистичного відділу НКВД РСФРР на 1 січня 1929 року Криворізький округ мав:

районів – 10, а саме:

№	Назва району	Назва та тип райцентру	Число сільрад
1	Апостолівський	с. Покровське	18
2	Божедарівський	сел. Божедарівка	16
3	Долинський	сел. Долинське	19
4	Петровський(Зеленівський)	с. Петрове	19
5	Казанківський	м-ко Казанка	14
6	Криворізький	місто Кривий Ріг	22
7	Нікопольський	місто Нікополь	23
8	П’ятихатський	с. П’ятихатка	16
9	Софіївський	с. Софіївка	24
10	Широкський	м-ко Широке	13

сільрад – 184, міст – 2, інших населених місць – 1319.

2 вересня 1930 року постановою ВУЦВК і РНК УСРР "Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління" адміністративно-територіяльний поділ Української соціалістичної радянської республіки на округи скасовано з 15 вересня 1930 року. З тієї ж дати встановлено 503 окремі адміністративні одиниці, з них 484 райони, що розподілялися за кількістю населення, перспективами зросту, можливістю інтенсифікації господарства та іншими економічними ознаками на три категорії. Тією ж постановою ліквідовано Широкинський район з віднесенням всієї його території до складу Криворізького району.

По колишній Криворізькій окрузі встановлено 10 районів:

№№ по черзі	Назва району	Назва та тип райцентру	Якої категорії
1	Криворізький	місто Кривий Ріг	III
2	Нікопільський	місто Нікопіль	III
3	П'ятихатський	с. П'ятихатка	II
4	Апостолівський	сел. Покровське	I
5	Божедарівський	сел. Божедарівка	I
6	Долинський	сел. Долинське	I
7	Ізлучистий	колон. Ізлучиста	I -нац. євр.
8	Казанківський	м-ко Казанка	I
9	Петрівський	с. Петрове	I
10	Софіївський	с. Софіївка	I

Населення

За даними на 1 жовтня 1925, складалася з 14 районів та 184 сільрад, населення становило 489 тис. осіб.

Національний склад

Відповідно до Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі проживало 565 012 мешканців (48,16% чоловіків і 51,84% жінок). З них 71 705 були міськими, а 493 031 сільськими жителями.

За національним складом 87,9% населення були українці, 5,4% росіяни, 3,8% євреї, 1,6% німці, 0,55% білоруси

Район	Населення, осіб	Національний склад, %
		українці	росіяни	євреї	німці	білоруси	поляки	цигани
м. Кривий Ріг	31 285	69,2	10,0	18,3	0,5	0,6	0,7
Апостолівський	48 037	91,4	4,0	0,4	3,4	0,2	0,1	0,2
Божедарівський	39 950	93,8	2,5	0,9	2,0	0,3	0,4
Долинський	49 619	95,8	1,4	1,5	0,7	0,2	0,1
Зеленівський	51 896	99,0	0,4	0,4	0,1	0,1
Казанківський	38 659	86,6	11,8	1,1	0,3	0,1	0,1
Криворізький	67 818	82,3	9,3	2,1	2,4	3,2	0,3
Нікопольський	82 586	79,4	11,5	3,9	4,3	0,1	0,2	0,1
П'ятихатський	65 177	96,2	1,7	1,1	0,4	0,2	0,1	0,1
Софіївський	51 459	86,0	1,1	10,2	2,4	0,1	0,1
Широківський	38 516	85,2	4,5	8,3	1,3	0,2	0,1
Криворізька округа	565 012	87,9	5,4	3,8	1,8	0,5	0,2	0,1

Мовний склад

Рідна мова населення Криворізької округи за переписом 1926 року

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	російська	інша
м. Кривий Ріг	31 285	61,9	26,0	12,1
Апостолівський	48 037	90,0	5,8	4,2
Божедарівський	39 950	93,4	3,8	2,8
Долинський	49 619	95,1	2,6	2,3
Зеленівський	51 896	98,2	1,1	0,7
Казанківський	38 659	83,3	15,0	1,7
Криворізький	67 818	78,0	16,0	6,0
Нікопольський	82 586	73,5	19,9	6,6
П'ятихатський	65 177	95,8	2,7	1,5
Софіївський	51 459	85,7	1,5	12,8
Широківський	38 516	83,8	6,5	9,7
Криворізька округа	565 012	85,4	9,3	5,3

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Чурін (1923),
• Ушань А. І. (1924—.08.1925),
• Чувирін Михайло Євдокимович (.08.1925—18.11.1927),
• Фінковський Олексій Іванович (18.11.1927—1928),
• Маркітан Павло Пилипович (.09.1928—.08.1930).

Голови окружного виконавчого комітету

• Колос Григорій Оксентійович (.03.1923—.12.1923),
• Гречнєв (.12.1923—1924),
• Лир'єв М. І. (1924—.12.1924),
• Копитовський (1924—.07.1925),
• Лир'єв М. І. (.07.1925—14.05.1926),
• Крупко Семен Никифорович (14.05.1926—.07.1927),
• Тацький Т. К. (.09.1927—1928),
• Голубятніков Михайло Данилович (1929),
• Голишев Георгій Юхимович (1929—.06.1930),
• Войтенко Георгій Григорович (.06.1930—.08.1930).

Примітки

1. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини».
2. УСРР, Постанова ВУЦВК і РНК. ЗУРРСУУ/1924/1/52/Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 25 квітня 2023. 
3. Описание населенных мест Екатеринославской губернии Opisanie naselennix mest Ekaterinoslavskoi gybernii. www.libr.dp.ua. Процитовано 27 квітня 2023. 
4. ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління — Вікіджерела. web.archive.org. 27 жовтня 2021. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 26 квітня 2023. 
5. ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про скасування Олександрійської округи й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 25 квітня 2023. 
6. АДМІНІСТРАЦІЙНО-ТЕРИТОРІЯЛЬНИЙ ПОДІЛ У. С. Р. Р. (1925). resource.history.org.ua. Процитовано 27 квітня 2023. 
7. УСРР, Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів. ЗУРРСУУ/1926/1/61/Про зміни адміністративно-територіяльного поділу Криворізької округи — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 25 квітня 2023. 
8. АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНОЕ ДЕЛЕНИЕ СОЮЗА И СПИСОК ВАЖНЕЙШИХ НАСЕЛЕННЫХ ПУНКТОВ С ХРОНОЛОГИЧЕСКИМПЕРЕЧНЕМ ПОСТАНОВЛЕНИЙ ОБ ИЗМЕНЕНИИ ГРАНИЦ ГУБЕРНИЙ, ОБЛАСТЕЙ И РЕСПУБЛИК С 1917 ДО 1929 Г. (1929). resource.history.org.ua. Процитовано 27 квітня 2023. 
9. УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. ЗЗРРСУУ/1930/1/23/Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 25 квітня 2023. 
10. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)

Посилання

• Демоскоп. [ 19 лютого 2015 у Wayback Machine.]

Джерела

• Верменич Я. В. Криворізька округа// Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 327. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Верменич Я. В. Криворізька округа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4. [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том 10–16. Таблица VI. Население по полу, народности. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
• Криворожский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Матеріяли до опису округ УСРР. Криворізька округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [Київ-Друк], 1926. — VIII, 52 c. : іл.
• Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)