www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чиксулуб Чикшулуб 1 метеоритний кратер утворений падінням на Землю 10 кілометрового астероїда 66 мільйонів років тому За

Чиксулуб

Чиксулуб (Чикшулуб) — метеоритний кратер, утворений падінням на Землю 10-кілометрового астероїда 66 мільйонів років тому. Загальновизнано, що спричинені цієї подією кліматичні зміни були причиною крейдяно-палеогенового вимирання — масового вимирання 75% видів рослин і тварин на Землі, включаючи не-пташиних динозаврів.

Чиксулуб
ісп. Chicxulub
Схематичне розташування кратера

Схематичне розташування кратера

21°24′00″ пн. ш. 89°31′00″ зх. д. / 21.40000° пн. ш. 89.51667° зх. д. / 21.40000; -89.51667Координати: 21°24′00″ пн. ш. 89°31′00″ зх. д. / 21.40000° пн. ш. 89.51667° зх. д. / 21.40000; -89.51667
Країна  Мексика
Типастроблема
Діаметр150 км
У базах даних
EID
ISW

Чиксулуб
 Чиксулуб у Вікісховищі

Кратер розташований на півострові Юкатан у Мексиці. Його центр міститься на березі моря біля громади Чиксулуб, від якої й походить назва кратера. З діаметром 180 км і глибиною 20 км він є одним з найбільших метеоритних кратерів на Землі. Кратер був виявлений наприкінці 1970-х років, і в 1990 році було доведено його ударне походження.

Походження назви ред.

Назва походить від назви мексиканського містечка Чикшулуб-Пуерто[es], поблизу якого розташований центр кратера. Мовою мая Chicxulub ([tʃikʃu'lub]) означає «демон кліщів». Назва вказує на здавна відому високу поширеність цих членистоногих у тій місцевості.

Історія вивчення ред.

Наприкінці 1970-х років геолог Волтер Альварес і його батько, лауреат Нобелівської премії з фізики Луїс Альварес висунули теорію про те, що крейдове вимирання було спричинене падінням на Землю астероїда. Основним їхнім доказом було те, що в тонкому шарі глини на межі крейда-палеоген спостерігалась аномально висока концентрація іридію — рідкого на Землі хімічного елемента, але поширеного в астероїдах. Рівень іридію в цьому шарі подекуди перевищував фоновий рівень в 160 разів. Цей феномен отримав назву іридієва аномалія. Науковці припустили, що цей надлишковий іридій був дославлений на Землю астероїдом, випарений під час удару й осів на інших ділянках поверхні Землі, утворюючи шар глини, збагаченої іридієм. У той час не було єдиної думки щодо причин крейдового вимирання, і запропоновані теорії, включали вибух наднової, зміною клімату та геомагнітну інверсію :1095. Багато палеонтологів відкинули ударну гіпотезу Альваресів, наголошуючи, що відсутність скам’янілостей поблизу крейдяно-палеогеновій границі — «проблема трьох метрів» — свідчить про більш поступове вимирання.

Альвареси разом з Френком Асаро та Гелен Мішель з Каліфорнійського університету в Берклі, опублікували статтю про іридієву аномалію в журналі "Science" у червні 1980 року. Після їхньої статті з’явилися інші повідомлення про подібні максимуми концентрації іридію на межі крейда-палеоген по всій земній кулі, що викликало широкий інтерес до причини крейдового вимирання. У 1980-х роках на цю тему було опубліковано понад 2000 робіт:82. Однак не було відомих жодного ударного кратеру потрібного віку та розміру, що спонукало до пошуку відповідного кандидата. Усвідомлюючи масштаби роботи, Лі Хант і Лі Сільвер організували в 1981 році міждисциплінарну зустріч у Сноуберді в США. За збігом обставин, того ж тижня були представлені докази існування саме того кратера, який вони шукали, - але наукова спільнота не звернула на них уваги:83–84.

Із часом гіпотеза Альвареса здобула підтримку частини наукової спільноти, але не є загальноприйнятою: дебати про її істинність тривають.

Карта гравітаційного градієнту навколо кратера. Узбережжя показано білою лінією. Білими крапками позначено розташування сенот.

У 1980-х роках група американських археологів вивчала розташування сенот — священних криниць мая. На супутникових знімках було помічено, що ці криниці утворюють велетенське півколо, краї якого виходять у море. Про зв'язок між юкатанським кільцем криниць та теорією про астероїд Альваресів, першим повідомив техаський журналіст Карлос Б'ярс, який 1981 року написав статтю для Houston Chronicle. Результати досліджень було повідомлено на конференції в Акапулько 1988 року, що привернуло увагу наукової спільноти.

На початку 1990-х кратер інтенсивно досліджували науковці всього світу.

Бетонний постамент у містечку Чикшулуб-Пуерто із зображенням динозаврів та їх решток.

Місцеві мешканці та відвідувачі цих місць знають про кратер дуже мало. Аби привернути увагу людей до катастрофічної події, що сталася 66 млн років тому, і залучити до регіону туристів у вересні 2018 року між Чикшулубом-Пуерто та найбільшим містом Юкатана — Мерідою — відкрили «Музей науки кратера Чикшулуб». Музей є спільним проектом мексиканського уряду та Національного автономного університету Мексики (UNAM).

Загальний опис ред.

Кратер утворився близько 65 мільйонів років тому наприкінці крейдового періоду внаслідок зіткнення з метеоритом діаметром близько 10 км. Енергія зіткнення оцінюється в 5× 1023 джоулів або в 100 000 гігатонн у тротиловому еквіваленті (для порівняння, найбільший термоядерний пристрій мав потужність близько 0,05 гігатонн). Утворився кратер, що мав глибину близько 30 км.

За припущеннями, удар також викликав цунамі висотою 50—100 метрів. Підняті частки пилу викликали зміни клімату, подібні до вулканічної зими, оскільки поверхня Землі понад рік була закрита від прямих сонячних променів пиловою хмарою. Подібні явища спостерігалися після вивержень вулкана Тамбора 1815 року та вулкана Кракатау 1883 року, які є наймасштабнішими в історії вулканічними виверженнями. Зокрема, перше виверження мало наслідком феномен «Рік без літа».

Див. також ред.

Джерела ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чиксулуб
  1. . Інтерфакс. 25.02.2021. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021. «зразки з кратера Чиксулуб (Чикшулуб) на півострові Юкатан і в Мексиканській затоці»  
  2. ↑ Preston, Douglas (29 березня 2019). The Day The Dinosaurs Died. The New Yorker. оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 13 травня 2019. 
  3. . University of Copenhagen, Copenhagen, Denmark.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. ↑ Alvarez, Luis; Alvarez, Walter; Asaro, Frank; Michel, Helen (6 червня 1980). Extraterrestrial Cause for the Cretaceous-Tertiary Extinction. Science 208 (4408): 1095–1108. Bibcode:1980Sci...208.1095A. ISSN 0036-8075. PMID 17783054. doi:10.1126/science.208.4448.1095. 
  5. Mayell, Hillary (15 травня 2005). Asteroid Rained Glass Over Entire Earth, Scientists Say. National Geographic News. оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 1 жовтня 2007. 
  6. Alvarez, Walter (2008). T. Rex and the Crater of Doom. Princeton University Press. ISBN 978-0-691-13103-0. 
  7. Alvarez, Luis; Alvarez, Walter; Asaro, Frank; Michel, Helen (6 червня 1980). Extraterrestrial Cause for the Cretaceous-Tertiary Extinction. Science 208 (4408): 1095–1108. Bibcode:1980Sci...208.1095A. ISSN 0036-8075. PMID 17783054. doi:10.1126/science.208.4448.1095. 
  8. ↑ Alvarez, Walter (2008). T. Rex and the Crater of Doom. Princeton University Press. ISBN 978-0-691-13103-0. 
  9. Preston, Douglas (29 березня 2019). The Day The Dinosaurs Died. The New Yorker. оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 13 травня 2019. 
  10. The Chicxlub debate [ 17 жовтня 2006 у Wayback Machine.], Princeton University website
  11. Джефри Клугер. . InoPressa.ru за матеріалами Time. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 15 лютого 2013. (рос.)
  12. . Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017. 
  13. ↑ Метью Понсфорд (25 листопада 2018). . BBC News Україна. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018. 
  14. Hildebrand A. R., Penfield G. T., Kring D. A., Pilkington M., Camargo Z. A., Jacobsen S. B. und Boynton W. V. (1991): Chicxulub crater: a possible Cretaceous/Tertiary boundary impact crater on the Yucatan Peninsula, Mexico. Geology 19, 867—871
  15. Swisher, C. C., J. M. Grajales-Nishimura, Montanari, A., Margolis, S.V., Claeys, P., Alvarez, W., Renne, P., Cedillo-Pardo, E., Maurasse, F. J-M.R., Curtis, G.H., Smit, J. & McWilliams, M.O. (1992): Coeval 40Ar/39Ar ages of 65.0 million years ago from Chicxulub crater melt rock and Cretaceous-Tertiary boundary tektites. Science 257(5072) : 954—958.
  16. Sharpton V. L., Burke K., Camargo Z. A., Hall S. A., Lee D. S., Marin L. E., Suarez R. G., Quezada M. J. M. Spudis P. D. und Urrutia F. J. (1993): Chicxulub multiring impact basin: Size and other characteristics derived from gravity analysis. Science 261, 1564—1567
  17. Blum, J.D., Chamberlain, C.P., Hingston, M.P., Koeberl, C., Marin, L.E., Schuraytz, B.C. & Sharpton, V.L. (1993): Isotopic comparison of K/T boundary impact glass with melt rock from the Chicxulub and Manson impact structures. Nature 364: 325—327.
  18. Hidebrand A. R., (1995): Size and structure of the Chicxulub crater revealed by horizontal gravity gradients and cenotes. Nature 376(6539), 415—417.
  19. Pope K. O., Ocampo, A. C., Kinsland, G. L. (1996): Surface expression of the Chicxulub crater. Geology 24(6), 527—530.
  20. Timothy J. Bralower, Charles K. Paull and R. Mark Leckie. The Cretaceous-Tertiary boundary cocktail: Chicxulub impact triggers margin collapse and extensive sediment gravity flows // Geology. — 1998. з джерела 28 листопада 2007. Процитовано 15 лютого 2013.

Література ред.

  • Kinsland G. L., Pope K. O., Cardador M. H., Cooper G. R. J., Cowan D. R., Kobrick M. and Sanchez G. (2005): Topography over the Chicxulub impact crater from Shuttle Radar Topography Mission data. In Large Meteorite Impacts III (eds. T. Kenkmann, F. Hörz and A. Deutsch), pp. 141—146. Geological Society of America.
  • Keller G., Adatte T., Stinnesbeck W., Rebolledo-Vieyra M., Urrutia Fucugauchi J., Kramar U. und Stüben D. (2004) Chicxulub impact predates the K-T boundary mass extinction. Proc. Natl. Acad. Sci. 101, 3753-3758.
  • Keller G., Adatte T., Stinnesbeck W., Stüben D., Berner Z., Kramar U., und Harting M. (2004): More evidence that the Chicxulub impact predates the K/T mass extinction. Meteoritics & Planetary Science 39, 1127—1144.
  • Schulte P. and Kontny A. (2005): Chicxulub impact ejecta from the Cretaceous-Paleogene (K-P) boundary in northeastern México. In Large Meteorite Impacts III (eds. T. Kenkmann, F. Hörz and A. Deutsch), pp. 191—221. Geological Society of America.
  • Smit J., Gaast S. V. D. and Lustenhouwer W. (2004): Is the transition impact to post-impact rock complete? Some remarks based on XRF scanning, electron microprobe, and thin section analyses of the Yaxcopoil-1 core in the Chicxulub crater. Meteoritics & Planetary Science 39(7), 1113—1126.

Посилання ред.

Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chiksulub Chikshulub 1 meteoritnij krater utvorenij padinnyam na Zemlyu 10 kilometrovogo asteroyida 66 miljoniv rokiv tomu Zagalnoviznano sho sprichineni ciyeyi podiyeyu klimatichni zmini buli prichinoyu krejdyano paleogenovogo vimirannya masovogo vimirannya 75 vidiv roslin i tvarin na Zemli vklyuchayuchi ne ptashinih dinozavriv Chiksulub isp ChicxulubShematichne roztashuvannya krateraShematichne roztashuvannya kratera21 24 00 pn sh 89 31 00 zh d 21 40000 pn sh 89 51667 zh d 21 40000 89 51667 Koordinati 21 24 00 pn sh 89 31 00 zh d 21 40000 pn sh 89 51667 zh d 21 40000 89 51667Krayina MeksikaTipastroblemaDiametr150 kmU bazah danihEID ISWChiksulub Chiksulub u VikishovishiKrater roztashovanij na pivostrovi Yukatan u Meksici Jogo centr mistitsya na berezi morya bilya gromadi Chiksulub vid yakoyi j pohodit nazva kratera Z diametrom 180 km i glibinoyu 20 km vin ye odnim z najbilshih meteoritnih krateriv na Zemli Krater buv viyavlenij naprikinci 1970 h rokiv i v 1990 roci bulo dovedeno jogo udarne pohodzhennya Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Istoriya vivchennya 3 Zagalnij opis 4 Div takozh 5 Dzherela 6 Literatura 7 PosilannyaPohodzhennya nazvi red Nazva pohodit vid nazvi meksikanskogo mistechka Chikshulub Puerto es poblizu yakogo roztashovanij centr kratera Movoyu maya Chicxulub tʃikʃu lub oznachaye demon klishiv Nazva vkazuye na zdavna vidomu visoku poshirenist cih chlenistonogih u tij miscevosti Istoriya vivchennya red Dokladnishe Krejdove vimirannya ta Gipoteza AlvaresaNaprikinci 1970 h rokiv geolog Volter Alvares i jogo batko laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki Luyis Alvares visunuli teoriyu pro te sho krejdove vimirannya bulo sprichinene padinnyam na Zemlyu asteroyida 2 Osnovnim yihnim dokazom bulo te sho v tonkomu shari glini na mezhi krejda paleogen sposterigalas anomalno visoka koncentraciya iridiyu ridkogo na Zemli himichnogo elementa ale poshirenogo v asteroyidah 3 Riven iridiyu v comu shari podekudi perevishuvav fonovij riven v 160 raziv 4 Cej fenomen otrimav nazvu iridiyeva anomaliya Naukovci pripustili sho cej nadlishkovij iridij buv doslavlenij na Zemlyu asteroyidom viparenij pid chas udaru j osiv na inshih dilyankah poverhni Zemli utvoryuyuchi shar glini zbagachenoyi iridiyem 5 U toj chas ne bulo yedinoyi dumki shodo prichin krejdovogo vimirannya i zaproponovani teoriyi vklyuchali vibuh nadnovoyi zminoyu klimatu ta geomagnitnu inversiyu 4 1095 Bagato paleontologiv vidkinuli udarnu gipotezu Alvaresiv nagoloshuyuchi sho vidsutnist skam yanilostej poblizu krejdyano paleogenovij granici problema troh metriv svidchit pro bilsh postupove vimirannya 2 6 Alvaresi razom z Frenkom Asaro ta Gelen Mishel z Kalifornijskogo universitetu v Berkli opublikuvali stattyu pro iridiyevu anomaliyu v zhurnali Science u chervni 1980 roku 7 Pislya yihnoyi statti z yavilisya inshi povidomlennya pro podibni maksimumi koncentraciyi iridiyu na mezhi krejda paleogen po vsij zemnij kuli sho viklikalo shirokij interes do prichini krejdovogo vimirannya U 1980 h rokah na cyu temu bulo opublikovano ponad 2000 robit 8 82 Odnak ne bulo vidomih zhodnogo udarnogo krateru potribnogo viku ta rozmiru sho sponukalo do poshuku vidpovidnogo kandidata 9 Usvidomlyuyuchi masshtabi roboti Li Hant i Li Silver organizuvali v 1981 roci mizhdisciplinarnu zustrich u Snouberdi v SShA Za zbigom obstavin togo zh tizhnya buli predstavleni dokazi isnuvannya same togo kratera yakij voni shukali ale naukova spilnota ne zvernula na nih uvagi 8 83 84 Iz chasom gipoteza Alvaresa zdobula pidtrimku chastini naukovoyi spilnoti ale ne ye zagalnoprijnyatoyu debati pro yiyi istinnist trivayut 10 11 12 nbsp Karta gravitacijnogo gradiyentu navkolo kratera Uzberezhzhya pokazano biloyu liniyeyu Bilimi krapkami poznacheno roztashuvannya senot U 1980 h rokah grupa amerikanskih arheologiv vivchala roztashuvannya senot svyashennih krinic maya Na suputnikovih znimkah bulo pomicheno sho ci krinici utvoryuyut veletenske pivkolo krayi yakogo vihodyat u more Pro zv yazok mizh yukatanskim kilcem krinic ta teoriyeyu pro asteroyid Alvaresiv pershim povidomiv tehaskij zhurnalist Karlos B yars yakij 1981 roku napisav stattyu dlya Houston Chronicle Rezultati doslidzhen bulo povidomleno na konferenciyi v Akapulko 1988 roku sho privernulo uvagu naukovoyi spilnoti 13 Na pochatku 1990 h krater intensivno doslidzhuvali naukovci vsogo svitu 14 15 16 17 18 19 nbsp Betonnij postament u mistechku Chikshulub Puerto iz zobrazhennyam dinozavriv ta yih reshtok Miscevi meshkanci ta vidviduvachi cih misc znayut pro krater duzhe malo Abi privernuti uvagu lyudej do katastrofichnoyi podiyi sho stalasya 66 mln rokiv tomu i zaluchiti do regionu turistiv u veresni 2018 roku mizh Chikshulubom Puerto ta najbilshim mistom Yukatana Meridoyu vidkrili Muzej nauki kratera Chikshulub Muzej ye spilnim proektom meksikanskogo uryadu ta Nacionalnogo avtonomnogo universitetu Meksiki UNAM 13 Zagalnij opis red Krater utvorivsya blizko 65 miljoniv rokiv tomu naprikinci krejdovogo periodu vnaslidok zitknennya z meteoritom diametrom blizko 10 km Energiya zitknennya ocinyuyetsya v 5 1023 dzhouliv abo v 100 000 gigatonn u trotilovomu ekvivalenti 20 dlya porivnyannya najbilshij termoyadernij pristrij mav potuzhnist blizko 0 05 gigatonn Utvorivsya krater sho mav glibinu blizko 30 km 13 Za pripushennyami udar takozh viklikav cunami visotoyu 50 100 metriv Pidnyati chastki pilu viklikali zmini klimatu podibni do vulkanichnoyi zimi oskilki poverhnya Zemli ponad rik bula zakrita vid pryamih sonyachnih promeniv pilovoyu hmaroyu 13 Podibni yavisha sposterigalisya pislya viverzhen vulkana Tambora 1815 roku ta vulkana Krakatau 1883 roku yaki ye najmasshtabnishimi v istoriyi vulkanichnimi viverzhennyami Zokrema pershe viverzhennya malo naslidkom fenomen Rik bez lita Div takozh red Krejdove vimirannya Meteoritnij kraterDzherela red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chiksulub Amerikanski vcheni pidtverdili gipotezu pro zagibel dinozavriv vid asteroyida Interfaks 25 02 2021 Arhiv originalu za 25 travnya 2021 Procitovano 21 travnya 2021 zrazki z kratera Chiksulub Chikshulub na pivostrovi Yukatan i v Meksikanskij zatoci a b Preston Douglas 29 bereznya 2019 The Day The Dinosaurs Died The New Yorker Arhiv originalu za 18 travnya 2019 Procitovano 13 travnya 2019 University of Copenhagen Copenhagen Denmark Propushenij abo porozhnij title dovidka a b Alvarez Luis Alvarez Walter Asaro Frank Michel Helen 6 chervnya 1980 Extraterrestrial Cause for the Cretaceous Tertiary Extinction Science 208 4408 1095 1108 Bibcode 1980Sci 208 1095A ISSN 0036 8075 PMID 17783054 doi 10 1126 science 208 4448 1095 Mayell Hillary 15 travnya 2005 Asteroid Rained Glass Over Entire Earth Scientists Say National Geographic News Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 1 zhovtnya 2007 Alvarez Walter 2008 T Rex and the Crater of Doom Princeton University Press ISBN 978 0 691 13103 0 Alvarez Luis Alvarez Walter Asaro Frank Michel Helen 6 chervnya 1980 Extraterrestrial Cause for the Cretaceous Tertiary Extinction Science 208 4408 1095 1108 Bibcode 1980Sci 208 1095A ISSN 0036 8075 PMID 17783054 doi 10 1126 science 208 4448 1095 a b Alvarez Walter 2008 T Rex and the Crater of Doom Princeton University Press ISBN 978 0 691 13103 0 Preston Douglas 29 bereznya 2019 The Day The Dinosaurs Died The New Yorker Arhiv originalu za 18 travnya 2019 Procitovano 13 travnya 2019 The Chicxlub debate Arhivovano 17 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Princeton University website Dzhefri Kluger Vozmozhno dinozavry vymerli ne iz za asteroida InoPressa ru za materialami Time Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 15 lyutogo 2013 ros Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 2 kvitnya 2017 a b v g Metyu Ponsford 25 listopada 2018 Yak z yasuvali odnu z najbilshih zagadok v istoriyi Zemli BBC News Ukrayina Arhiv originalu za 9 grudnya 2018 Procitovano 7 grudnya 2018 Hildebrand A R Penfield G T Kring D A Pilkington M Camargo Z A Jacobsen S B und Boynton W V 1991 Chicxulub crater a possible Cretaceous Tertiary boundary impact crater on the Yucatan Peninsula Mexico Geology 19 867 871 Swisher C C J M Grajales Nishimura Montanari A Margolis S V Claeys P Alvarez W Renne P Cedillo Pardo E Maurasse F J M R Curtis G H Smit J amp McWilliams M O 1992 Coeval 40Ar 39Ar ages of 65 0 million years ago from Chicxulub crater melt rock and Cretaceous Tertiary boundary tektites Science 257 5072 954 958 Sharpton V L Burke K Camargo Z A Hall S A Lee D S Marin L E Suarez R G Quezada M J M Spudis P D und Urrutia F J 1993 Chicxulub multiring impact basin Size and other characteristics derived from gravity analysis Science 261 1564 1567 Blum J D Chamberlain C P Hingston M P Koeberl C Marin L E Schuraytz B C amp Sharpton V L 1993 Isotopic comparison of K T boundary impact glass with melt rock from the Chicxulub and Manson impact structures Nature 364 325 327 Hidebrand A R 1995 Size and structure of the Chicxulub crater revealed by horizontal gravity gradients and cenotes Nature 376 6539 415 417 Pope K O Ocampo A C Kinsland G L 1996 Surface expression of the Chicxulub crater Geology 24 6 527 530 Timothy J Bralower Charles K Paull and R Mark Leckie The Cretaceous Tertiary boundary cocktail Chicxulub impact triggers margin collapse and extensive sediment gravity flows Geology 1998 Arhivovano z dzherela 28 listopada 2007 Procitovano 15 lyutogo 2013 Literatura red Kinsland G L Pope K O Cardador M H Cooper G R J Cowan D R Kobrick M and Sanchez G 2005 Topography over the Chicxulub impact crater from Shuttle Radar Topography Mission data In Large Meteorite Impacts III eds T Kenkmann F Horz and A Deutsch pp 141 146 Geological Society of America Keller G Adatte T Stinnesbeck W Rebolledo Vieyra M Urrutia Fucugauchi J Kramar U und Stuben D 2004 Chicxulub impact predates the K T boundary mass extinction Proc Natl Acad Sci 101 3753 3758 Keller G Adatte T Stinnesbeck W Stuben D Berner Z Kramar U und Harting M 2004 More evidence that the Chicxulub impact predates the K T mass extinction Meteoritics amp Planetary Science 39 1127 1144 Schulte P and Kontny A 2005 Chicxulub impact ejecta from the Cretaceous Paleogene K P boundary in northeastern Mexico In Large Meteorite Impacts III eds T Kenkmann F Horz and A Deutsch pp 191 221 Geological Society of America Smit J Gaast S V D and Lustenhouwer W 2004 Is the transition impact to post impact rock complete Some remarks based on XRF scanning electron microprobe and thin section analyses of the Yaxcopoil 1 core in the Chicxulub crater Meteoritics amp Planetary Science 39 7 1113 1126 Posilannya red Chiksulub krater na pivostrovi Yukatan rozmiri pohodzhennya istoriya vidkrittya ukr BBC Ukrayina Udar asteroyida sho znishiv dinozavriv sprichiniv mittyevi Gimalayi Arhivovano 27 listopada 2021 u Wayback Machine U krateri Chiksulub znajshli iridij Ce pidtverdzhuye teoriyu vimirannyam dinozavriv Arhivovano 27 listopada 2021 u Wayback Machine V udarnomu krateri Chiksulub isnuvala mikrobna ekosistema Arhivovano 27 listopada 2021 u Wayback Machine Ucheni postavili krapku v pitanni masovogo vimirannya na Zemli 66 mln rokiv tomu Arhivovano 27 listopada 2021 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chiksulub amp oldid 40646760