Красносе́льський (біл. Краснасельскі) — селище міського типу в Гродненській області Білорусі, у Волковиському районі.
| Транслітерація назви | Krasnasieĺski | |
|---|---|---|
| ||
| | ||
| Основні дані | ||
| 53°16′44″ пн. ш. 24°24′01″ сх. д. / 53.27889° пн. ш. 24.40028° сх. д.Координати: 53°16′44″ пн. ш. 24°24′01″ сх. д. / 53.27889° пн. ш. 24.40028° сх. д. | ||
| Країна | Білорусь | |
| Область | Гродненська область | |
| Район | Волковиський район | |
| Перша згадка | 1569 | |
| Статус | з 1968 року | |
| Населення | 7,3 тис. осіб (2006) | |
| Часовий пояс | час у Білорусі | |
| Поштовий індекс | 231911 | |
| Телефонний код | +375-801512 | |
| Висота | 125 м | |
| Водний об'єкт | річка Рось | |
| Транспорт, відстані | ||
| Найближча залізнична станція | Рось (4 км) | |
| До Мінська | ||
| - фізична | 219 км | |
| До обласного центру | ||
| - фізична | 75 км | |
| Красносельський | ||
| Красносельський Красносельський (Гродненська область) | ||
| Красносельський у Вікісховищі |
Населення селища становить 7,3 тис. осіб (2006).
З історії селища ред.
Значним осередком видобутку кременю був район Волковиського узвишшя в Західній Білорусі, у долині річки Рось (притоки Німану), центром якого можна вважати Красне Село. Конкреції кременю видобували тут у покладах крейди. Виявлені ознаки кількох тисяч копалень, які розроблялися з середини IV – до останніх сторіч II тис. до Р.Х. Переважали добувні виробки вертикального типу, які розташовувались досить купчасто і сягали глибини 5 – 7 м. Спостерігається традиційне заповнення виробок пустою породою. Населення, за оцінкою археологів, мало чітко виражену професійну спеціалізацію, у якій домінував клан гірників. Численні готові вироби, а також напівфабрикати (заготівки) транспортувалися на значну відстань від копалень, зокрема на терени Балтійського узбережжя.
Джерела ред.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 4: Кадэты — Ляшчэня / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1997. — 432 с.: іл. ISBN 985-11-0041-2.
- Krasne Sioło (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich(пол.). Tom IV: Kęs — Kutno. — Warszawa, 1883.
| Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |