www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кравченко Охрім Севастьянович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко Охрі м Севастьянович Кра вченк

Кравченко Охрім Севастьянович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко.

Охрі́м Севастьянович Кра́вченко (10 лютого 1903, с. Кищенці — 31 жовтня 1985, м. Львів) — український художник—монументаліст, графік, яскравий представник школи Михайла Бойчука, нонконформіст у часи войовничого штибу радянського соцреалізму в українському мистецтві. Батько мистецтвознавця Ярослава Кравченка та дідо відомої художниці Ольги Кравченко.

Охрім Севастьянович Кравченко
Ме­моріальна таблиця на честь Охріма Кравченка у Львові
При народженні Охрім Севастьянович Кравченко
Народження 10 лютого 1903(1903-02-10)
Кищенці
Смерть 31 жовтня 1985(1985-10-31) (82 роки)
  Львів
Національність українець
Країна  СРСР
Навчання Київський художній інститут
Діяльність іконописець, художник
Напрямок нонконформізм
Роки творчості 1928—1985
Вплив М. Бойчука
Вплив на Б. Гориня, В. Глинчака, О. Сидора, Л. Волошину
Твори «Хата мого дитинства», «Богдан Хмельницький», «Мені тринадцятий минало», «Голод в Україні. Скорбота», ін.

Біографія ред.

Народився Охрім Кравченко 10 лютого 1903 року в с. Кищенці на Київщині (нині — Уманського району Черкаської області).

1921 року закінчив робітничо-селянську художню студію у Білій Церкві і того ж року вступив до Київського художньо-індустріального технікуму (викладачі К. Єлева, М. Козик, С. Налепинська—Бойчук), який закінчив 1924 року, а восени того ж року продовжив навчання на художньому факультеті Київського художнього інституту (викладачі Михайло Бойчук, Андрій Таран). По закінченню вишу, у 1930 році Кравченка несподівано заарештували і «за систематичну антирадянську діяльність» засудили на заслання до Котласа, що на Північній Двіні. 1939 року отри­­мав дозвіл на проживання у місті Сталіно (нині — місто Донецьк), а пізніше в Кривому Розі на Дніпропетровщині.

Під час другої світової війни співпрацював з ОУНівським підпіллям. У 1941 року ілюстрував часопис «Дзвін», збірки поезій «Кобза» Михайла Прон­ченка, роман «Під Корсунем» Андріана Кащенка, а 1942 року виконав проект пам'ятника на честь перемоги козаків під Жовтими Водами. Але коли 1942 року розпочалися арешти та розстріли ОУНівців, вирішує пішки добратися до Києва, де архітектор Петро Костирко допоміг знайти роботу. Так, у 1942—1943 роках працював у май­стерні монументального розпису церков при Київському художньому інституті, у червні 1943 року брав участь у Другій художній виставці українських художників (акварель «Кам'яна гора в Чигирині» та малюнок «Портрет бандуриста»). По війні працював у центральному будинку народної твор­чості.

Уникаючи можливих повоєнних переслідувань і репресій, Охрім Кравченко переїжджає до Львова, де протягом 1946—1948 років працює спочатку методистом у Львівському обласному будинку народної творчості і культурно-освітньої роботи (нині — Львівський академічний театр імені Леся Курбаса), потім викладачем стінної поліхромії у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва та Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. Оскільки він був «людиною твердих переконань», то дуже швидко опинився в колі «ненадійних приїжджих». Пропагуючи національні принципи та лаконічні форми монументального малярства, був звинувачений «борцями за реалістичне радянське мистецтво» — В. Любчиком та І. Гуторовим — у «формалізмі» й 1948 року його було звіль­­нено з викладацької роботи. У 1949—1956 роках працював старшим лаборантом кафедри дизайну книжки в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова, пізніше — викладачем у ремісничому училищі № 2 (нині — Ставропігійське вище професійне училище м. Львова). У 1950—1959 роках займався розписом церков у Золочеві, Оброшині, Сихові, Соколівці, Яворові. У 1960—1963 роках працював художником конструкторського бюро Львівського телевізійного заводу, де розробив дизайн телевізорів «Верховина», «Трем­­біта», «Україна».

Учасник багатьох мистецьких виставок, починаючи з 1928 року. У період сталінського режиму вважав­ся «неблагонадійним», його участь у виставках поновлена в часи «хру­­щовської відлиги». Персональні виставки проходили у Києві (1967), Львові (1968, 1973, 1985, посмертна — 1988); у Тернополі, Івано-Франківську і Чернівцях (посмертні; 1986—1988) та Миколає­ві (2002).

Членом Спілки художників України став майже у 70-річному віці.

Помер 31 жовтня 1985 року у Львові та похований на Голосківському цвинтарі (поле № 10).

Творчість ред.

На своїх полотнах О. Кравченко послідовно стверджував принципи українського монументалізму, засвоївши у М. Бойчука потяг до національної тематики, «вічних тем» народного буття, виражених у цільній лако­нічній формі узагальнених образів монументального мистецтва, ніби понадчасового образу-символу. Автор полотен на українську історичну тематику, побутових картин з народного життя, портретів сучасників та видатних особистостей минулого у техніці темперного живопису. Для творчості характерні тяжіння до монументальності, узагальнення образів, ла­­конічні композиції площинного харак­теру, стримано-декоративна кольорова гама.

Роботи ред.

  • 1922 р. — «Хата мого дитинства»;
  • 1929 р. — «Бі­­ля терниці»;
  • 1930 р. — «Копання картоплі», «Старий млин»;
  • 1933 р. — «Шпа­­на»;
  • 1940 р. — «Мати»;
  • 1947 р. — «Автопортрет із люлькою»;
  • 1954 р. — «Богдан Хмельницький»;
  • 1958 р. — «Мені тринадцятий минало»;
  • 1960 р. — «Вівчар»;
  • 1961 р. — «За пивом», «На буряках»;
  • 1963& р. — «На будові»;
  • 1964 р. — «Косар»;
  • 1965 р. — «На панщині», «Козак Мамай»;
  • 1966 р. — «Укра­­їнська пісня»;
  • 1967 р. — «Музики»;
  • 1968 р. — «Дівчина з голубом», «Перемога»;
  • 1969 р. — «Музики»;
  • 1970 р. — «Лісоруби. В обідню пору»;
  • 1971 р. — «Василь Стефаник»;
  • 1972 р. — «Голод в Україні. Скорбота», «Автопортрет»;
  • 1973 р. — «Горбун в їдаль­ні», «М. Бойчук»;
  • 1978 р. — «Мати (У задумі)»;
  • 1980 р. — «Подруги»;
  • 1982 р. — «У неділю рано зілля копала…», «Мати з дитям».

До теперішнього часу збереглося близько 170 художніх творів, 140 малюнків, акварелей і пастелей, альбомів ескізів і замальовок. Окремі роботи О. Кравченка зберігаються в Національному музеї у Льво­ві, Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького, Картинній галереї Тернопільської обласної організації НСХУ, а також Чер­­нівецькому та Запорізькому художніх музеях, а також у музеї мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську.

Вшанування пам'яті ред.

31 жовтня 2008 року на бу­динку по вул. Лисенка, 26 у Львові, де мешкав мистець, відкрито ме­моріальну таблицю (скульптор Володимир Ропецький, архітектор Ярослав Трескот).

Примітки ред.

  1. О. М. Маричевська. Кравченко Ольга Ярославівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.
  2. КЗ КОР «Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи». kocntkor.com.ua. оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 18 квітня 2023. 
  3. Я. О. Кравченко. Кравченко Охрім Севастянович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.
  4. ДНЗ «Ставропігійське вище професійне училище міста Львова». splicey.org.ua. оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017. 
  5. Коваль Я. Охріма Кравченка не забути // Суботня пошта. — № 63 (714). — 2008. — 4 січня. — С. 10.

Джерела ред.

Посилання ред.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kravchenko Ohri m Sevastyanovich Kra vchenko 10 lyutogo 1903 s Kishenci 31 zhovtnya 1985 m Lviv ukrayinskij hudozhnik monumentalist grafik yaskravij predstavnik shkoli Mihajla Bojchuka nonkonformist u chasi vojovnichogo shtibu radyanskogo socrealizmu v ukrayinskomu mistectvi Batko mistectvoznavcya Yaroslava Kravchenka ta dido vidomoyi hudozhnici Olgi Kravchenko 1 Ohrim Sevastyanovich KravchenkoMe morialna tablicya na chest Ohrima Kravchenka u LvoviPri narodzhenni Ohrim Sevastyanovich KravchenkoNarodzhennya 10 lyutogo 1903 1903 02 10 KishenciSmert 31 zhovtnya 1985 1985 10 31 82 roki LvivNacionalnist ukrayinecKrayina SRSRNavchannya Kiyivskij hudozhnij institutDiyalnist ikonopisec hudozhnikNapryamok nonkonformizmRoki tvorchosti 1928 1985Vpliv M BojchukaVpliv na B Gorinya V Glinchaka O Sidora L VoloshinuTvori Hata mogo ditinstva Bogdan Hmelnickij Meni trinadcyatij minalo Golod v Ukrayini Skorbota in Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 2 1 Roboti 3 Vshanuvannya pam yati 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya red Narodivsya Ohrim Kravchenko 10 lyutogo 1903 roku v s Kishenci na Kiyivshini nini Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti 1921 roku zakinchiv robitnicho selyansku hudozhnyu studiyu u Bilij Cerkvi i togo zh roku vstupiv do Kiyivskogo hudozhno industrialnogo tehnikumu vikladachi K Yeleva M Kozik S Nalepinska Bojchuk yakij zakinchiv 1924 roku a voseni togo zh roku prodovzhiv navchannya na hudozhnomu fakulteti Kiyivskogo hudozhnogo institutu vikladachi Mihajlo Bojchuk Andrij Taran Po zakinchennyu vishu u 1930 roci Kravchenka nespodivano zaareshtuvali i za sistematichnu antiradyansku diyalnist zasudili na zaslannya do Kotlasa sho na Pivnichnij Dvini 1939 roku otri mav dozvil na prozhivannya u misti Stalino nini misto Doneck a piznishe v Krivomu Rozi na Dnipropetrovshini Pid chas drugoyi svitovoyi vijni spivpracyuvav z OUNivskim pidpillyam U 1941 roku ilyustruvav chasopis Dzvin zbirki poezij Kobza Mihajla Pron chenka roman Pid Korsunem Andriana Kashenka a 1942 roku vikonav proekt pam yatnika na chest peremogi kozakiv pid Zhovtimi Vodami Ale koli 1942 roku rozpochalisya areshti ta rozstrili OUNivciv virishuye pishki dobratisya do Kiyeva de arhitektor Petro Kostirko dopomig znajti robotu Tak u 1942 1943 rokah pracyuvav u maj sterni monumentalnogo rozpisu cerkov pri Kiyivskomu hudozhnomu instituti u chervni 1943 roku brav uchast u Drugij hudozhnij vistavci ukrayinskih hudozhnikiv akvarel Kam yana gora v Chigirini ta malyunok Portret bandurista Po vijni pracyuvav u centralnomu budinku narodnoyi tvor chosti 2 Unikayuchi mozhlivih povoyennih peresliduvan i represij Ohrim Kravchenko pereyizhdzhaye do Lvova de protyagom 1946 1948 rokiv pracyuye spochatku metodistom u Lvivskomu oblasnomu budinku narodnoyi tvorchosti i kulturno osvitnoyi roboti nini Lvivskij akademichnij teatr imeni Lesya Kurbasa potim vikladachem stinnoyi polihromiyi u Lvivskomu uchilishi prikladnogo ta dekorativnogo mistectva ta Lvivskomu derzhavnomu instituti prikladnogo i dekorativnogo mistectva Oskilki vin buv lyudinoyu tverdih perekonan to duzhe shvidko opinivsya v koli nenadijnih priyizhdzhih Propaguyuchi nacionalni principi ta lakonichni formi monumentalnogo malyarstva buv zvinuvachenij borcyami za realistichne radyanske mistectvo V Lyubchikom ta I Gutorovim 3 u formalizmi j 1948 roku jogo bulo zvil neno z vikladackoyi roboti U 1949 1956 rokah pracyuvav starshim laborantom kafedri dizajnu knizhki v Ukrayinskomu poligrafichnomu instituti imeni Ivana Fedorova piznishe vikladachem u remisnichomu uchilishi 2 nini Stavropigijske vishe profesijne uchilishe m Lvova 4 U 1950 1959 rokah zajmavsya rozpisom cerkov u Zolochevi Obroshini Sihovi Sokolivci Yavorovi U 1960 1963 rokah pracyuvav hudozhnikom konstruktorskogo byuro Lvivskogo televizijnogo zavodu de rozrobiv dizajn televizoriv Verhovina Trem bita Ukrayina Uchasnik bagatoh misteckih vistavok pochinayuchi z 1928 roku U period stalinskogo rezhimu vvazhav sya neblagonadijnim jogo uchast u vistavkah ponovlena v chasi hru shovskoyi vidligi Personalni vistavki prohodili u Kiyevi 1967 Lvovi 1968 1973 1985 posmertna 1988 u Ternopoli Ivano Frankivsku i Chernivcyah posmertni 1986 1988 ta Mikolaye vi 2002 Chlenom Spilki hudozhnikiv Ukrayini stav majzhe u 70 richnomu vici Pomer 31 zhovtnya 1985 roku u Lvovi ta pohovanij na Goloskivskomu cvintari pole 10 Tvorchist red Na svoyih polotnah O Kravchenko poslidovno stverdzhuvav principi ukrayinskogo monumentalizmu zasvoyivshi u M Bojchuka potyag do nacionalnoyi tematiki vichnih tem narodnogo buttya virazhenih u cilnij lako nichnij formi uzagalnenih obraziv monumentalnogo mistectva nibi ponadchasovogo obrazu simvolu Avtor poloten na ukrayinsku istorichnu tematiku pobutovih kartin z narodnogo zhittya portretiv suchasnikiv ta vidatnih osobistostej minulogo u tehnici tempernogo zhivopisu Dlya tvorchosti harakterni tyazhinnya do monumentalnosti uzagalnennya obraziv la konichni kompoziciyi ploshinnogo harak teru strimano dekorativna kolorova gama Roboti red 1922 r Hata mogo ditinstva 1929 r Bi lya ternici 1930 r Kopannya kartopli Starij mlin 1933 r Shpa na 1940 r Mati 1947 r Avtoportret iz lyulkoyu 1954 r Bogdan Hmelnickij 1958 r Meni trinadcyatij minalo 1960 r Vivchar 1961 r Za pivom Na buryakah 1963 amp r Na budovi 1964 r Kosar 1965 r Na panshini Kozak Mamaj 1966 r Ukra yinska pisnya 1967 r Muziki 1968 r Divchina z golubom Peremoga 1969 r Muziki 1970 r Lisorubi V obidnyu poru 1971 r Vasil Stefanik 1972 r Golod v Ukrayini Skorbota Avtoportret 1973 r Gorbun v yidal ni M Bojchuk 1978 r Mati U zadumi 1980 r Podrugi 1982 r U nedilyu rano zillya kopala Mati z dityam Do teperishnogo chasu zbereglosya blizko 170 hudozhnih tvoriv 140 malyunkiv akvarelej i pastelej albomiv eskiziv i zamalovok Okremi roboti O Kravchenka zberigayutsya v Nacionalnomu muzeyi u Lvo vi Lvivskij nacionalnij galereyi mistectv imeni Borisa Voznickogo Kartinnij galereyi Ternopilskoyi oblasnoyi organizaciyi NSHU a takozh Cher niveckomu ta Zaporizkomu hudozhnih muzeyah a takozh u muzeyi mistectv Prikarpattya v Ivano Frankivsku Vshanuvannya pam yati red 31 zhovtnya 2008 roku na bu dinku po vul Lisenka 26 u Lvovi de meshkav mistec vidkrito me morialnu tablicyu skulptor Volodimir Ropeckij arhitektor Yaroslav Treskot 5 Primitki red O M Marichevska Kravchenko Olga Yaroslavivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 KZ KOR Kiyivskij oblasnij centr narodnoyi tvorchosti ta kulturno osvitnoyi roboti kocntkor com ua Arhiv originalu za 23 bereznya 2023 Procitovano 18 kvitnya 2023 Ya O Kravchenko Kravchenko Ohrim Sevastyanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 DNZ Stavropigijske vishe profesijne uchilishe mista Lvova splicey org ua Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 5 listopada 2017 Koval Ya Ohrima Kravchenka ne zabuti Subotnya poshta 63 714 2008 4 sichnya S 10 Dzherela red Yaroslav Kravchenko 7 lyutogo 2013 Nathnennik shistdesyatnikiv day kyiv ua Den Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 7 listopada 2017 Ya O Kravchenko Kravchenko Ohrim Sevastyanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 Posilannya red Muzej ukrayinskogo mistectva Kalendar podij narodilisya 10 lyutogo museum net ua Muzej ukrayinskogo zhivopisu Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 18 kvitnya 2023 nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kravchenko Ohrim Sevastyanovich amp oldid 39263293