www.wikidata.uk-ua.nina.az

Паустовський Костянтин Георгійович Костянти н Гео ргійович Паусто вський рос Константин Георгиевич Паустовский 19 31 тра

Паустовський Костянтин Георгійович

Костянти́н Гео́ргійович Паусто́вський (рос. Константин Георгиевич Паустовский; 19 (31) травня 1892, Москва, Російська імперія — 14 липня 1968, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російський письменник українського походження.

Костянтин Паустовський
Константин Георгиевич Паустовский
Костянтин Паустовський, студент Київського університету Святого Володимира, 1913 рік
Ім'я при народженні Костянтин Георгійович Паустовський
Народився 19 (31) травня 1892(1892-05-31)
Москва, Російська імперія
Помер 14 липня 1968(1968-07-14) (76 років)
Москва, РРФСР
Поховання
Міське кладовище міста Таруса : 

Громадянство Російська імперія→ СРСР
Діяльність Прозаїк
Alma mater МДУ
Мова творів російська
Роки активності 1912—1968
Жанр роман, повість[d], оповідання, п'єса, казка і нарис
Magnum opus Кара-Бугаз
Автограф
Нагороди
Медаль «За оборону Одеси»
Премії Нагорода Володимира Петжака
 Паустовський Костянтин Георгійович у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис Редагувати

Походження Редагувати

Прадід Костянтина, Григорій Паустовський-Сагайдачний після зруйнування Запорізької Січі у 1775 році поселився у селі Городище. Окрім того, він отримав дворянство, а також прийняв католицтво. Дядько Костянтина Георгійовича, Ілля Максимович (†1932), працював учителем у селі й заснував школу у своєму родовому маєтку. Сам Паустовський писав лише російською мовою. Під час відвідування Києва Микола II запитав гімназиста Паустовського, чи він малорос, на що той відповів «так». Серед предків письменника були українці, поляки, росіяни та турки. Мати письменника, Марія Григорівна (1858—1934), походить із православного українського шляхетського роду Височанських гербу Сас. Мамин брат, улюблений дядько малого Кості — Юзек (Йосиф Григорович Височанський) — генерал-майор царської армії, воював на стороні бурів в англо-бурській війні, нащадок козацького полковника Семена Височана. З його слів: «„Универсал“ и печать остались у нас в семье от гетмана Сагайдачного, нашего отдаленного предка. Отец посмеивался над своим „гетманским происхождением“ и любил говорить, что наши деды и прадеды пахали землю и были самыми обыкновенными терпеливыми хлеборобами, хотя и считались потомками запорожских казаков.»

Перші роки Редагувати

Костянтин Георгійович Паустовський народився 19 (31) травня 1892 року в Москві у сім'ї залізничного статистика Георгія Максимовича Паустовського (1862—1912). Після декількох переїздів 1898 року сім'я оселилася в Києві на Анненковській (Лютеранській) вулиці, 33. Пізніше Паустовські переїхали на Святославську вулицю, 9, з 1905 мешкали на Микільсько-Ботанічній, 13 (будинок не зберігся).

1904 року Костянтин почав учитися в Першій київській гімназії. У дитинстві Костянтин багато часу проводив у дідовому маєтку, що містився в селі Городище біля Білої Церкви, де встановлена пам'ятна дошка письменнику.

Пам'ятна дошка в Білій Церкві

Городище та Черкаси — свята, а гімназія — будні

Я вырос на Украине. Мои родные со стороны отца говорили только по-украински. С детства я полюбил певучий, гибкий, легкий, бесконечно богатый образами и интонациями украинский язык

Під час навчання Костянтина Паустовського в шостому класі (осінь 1908) батько покинув сім'ю, через що хлопець мусив сам заробляти собі на навчання репетиторством. Його старший брат оселився окремо, а мати з Костянтином і ще двома дітьми, Галиною і Вадимом, переїхала на Велику Підвальну вулицю, 9.

Після розпаду сім'ї Костянтин деякий час мешкав у свого дядька (материного брата) Миколи Григоровича Височанського в Брянську. Повернувся до Києва в 1909 році, за сприяння викладачів відновився в гімназії, оселився спочатку в Дикому провулку (нині — Студентська вулиця), а пізніше — на Лук'янівці (Багговутівська вулиця, 9, будинок не зберігся), у своєї бабусі Вікентії Іванівни в її флігелі.

Під кінець навчання в гімназії, 1912 року, Паустовський написав своє перше оповідання «На воді» (рос. На воде), надруковане в місцевому альманасі «Огни». Того ж року помер і батько письменника. По закінченні гімназії (1912) Костянтин вступив до Київського університету Святого Володимира на фізико-математичний факультет, однак наступного року перевівся на історико-філологічний факультет. Згодом перейшов до Московського університету.

У зв'язку з початком Першої світової війни юнак перервав навчання й почав працювати водієм трамвая, а згодом — на санітарному поїзді. Через якийсь час, після смерті на війні двох своїх старших братів, Бориса та Вадима (загинули в один день 1915 року на різних фронтах), Паустовський повернувся до Москви, де тоді мешкали його мати Марія Григорівна та старша сестра Галина Георгіївна Паустовська (1886—1936). У наступні декілька років Костянтин працював на заводах Юзівки, Катеринослава й Таганрога. У 1916 році Паустовський навіть займався рибальством в Азовському морі. Перебуваючи в Таганрозі, письменник розпочав свій перший роман «Романтики», над яким працював наступні сім років, а опублікував ще через дванадцять, 1935 року.

Тікаючи від влади комуністів після Жовтневого перевороту, переїжджає в Україну, де бере участь у боях проти військ Петлюри у лавах Сердюцького полку гетьмана Скоропадського під Пущею-Водицею. У 1918 мешкав у Києві на Несторівській вулиці, 31, кв. 3 (нині — вулиця Івана Франка, 33). Згодом виїхав до Одеси.

Пам'ятник Паустовському в селі Санжійка

Після закінчення Громадянської війни в Росії Паустовський служив у Російському телеграфному агентстві (1924–1929).

Працював у с. Санжійка в 1960 році.

Городище, пам'ятник Костянтину Паустовському на острові Паустовського

Помер у Москві, похований у місті Таруса.

Вшанування пам'яті Редагувати

  • Іменем Костянтина Паустовського названо вулиці у Києві, Одесі та селі Городище Білоцерківського району.
  • У селі Городище на острові, де був маєток його батька, встановлено пам'ятник Костянтину Паустовському.

Бібліографія Редагувати

Збірки оповідань Редагувати

  • Морські накиди (1925)
  • Мінетоза (1927)
  • Зустрічні кораблі (1928)
Музей К. Паустовського, смт Старий Крим

Романи та повісті Редагувати

  • Сяючі хмари (1929)
  • Кара-Бугаз (1932)
  • Доля Шарля Лонсевіля (1933)
  • Колхіда (1934)
  • Чорне море (1936)
  • Сузір'я Гончих Псів (1937)
  • Літні дні (1937)
  • Північна повість (1938)
  • Мещорська сторона (1939)
  • Пожильці старого будинку (1941)
  • Золота троянда (1955)

Біографічні повісті Редагувати

  • Ісак Левітан (1937)
  • Орест Кипренський (1937)
  • Тарас Шевченко (1939)

Автобіографія (Повість про життя) Редагувати

Екранізації Редагувати

  • Северная повесть (1960)

Переклади творів українською Редагувати

  • Кара-Бугаз. — Харків-Одеса, 1934.
  • Колхіда. — Харків-Одеса, 1935.
  • Щастя. — Київ, 1947.
  • Стальний перстень. — Київ, 1953.
  • Скарб. — Київ, 1955.
  • Золота троянда. — Київ, 1957.
  • Літні дні. — Київ, 1960.
  • Повість про життя. — Київ, 1961.
  • Приворотне зілля. — Київ, 1970.
  • Струна. — Київ, 1980.
  • Тарас Шевченко. — Київ, 2014.

Паустовський про Українську революцію 1917 р Редагувати

Я їхав через Київ. Він, так само як і Москва, клекотав на мітингах. Тільки замість «долой!» і «ура!» тут кричали «геть!» і «слава!», а замість Марсельєзи співали «Заповіт» Шевченка і «Ще не вмерла Україна».
Оригінальний текст (рос.)
Я ехал через Киев. Он, так же как и Москва, ключом кипел на митингах. Только вместо «долой!» и «ура!» здесь кричали «геть!» и «слава!», а вместо марсельезы пели «Заповит» Шевченко и «Ще не вмерла Украина».

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Ярмола В. Род Паустовских: Городище-Пилипча. з джерела 6 березня 2016. Процитовано 2011-07-14. (рос.)
  3. Паустовский К. Г. Дедушка мой Максим Григорьевич // Стальное колечко. — Эксмо, 2012. — 630 с. — ISBN 978-5-699-51648-3. (рос.)
  4. ↑ Киевские годы Константина Паустовского
  5. Константин Паустовский. Биография (вариант 1).(рос.)
  6. Биография Константин Паустовский // peoples.ru. — 2005. — 15 липня.(рос.)
  7. . Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 2 лютого 2016. 
  8. К. Г. Паустовский. Повесть о жизни. Кн. 3: Начало неведомого века. Гл. Водоворот. // М., 2007.. (рос.)

Посилання Редагувати

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

  • Бурій В. К. Г. Паустовський і Черкащина / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2002. — 2 серп. — С. 4.
  • Бурій В. К. Г. Паустовський і Черкащина / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1997. — 10 трав. — С. 2.
  • Ярмола В. Род Паустовских: Городище-Пилипча. (рос.)
  • Паустовский К. Г. Стальное колечко. — Эксмо, 2012. — 630 с. — ISBN 978-5-699-51648-3. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kostyanti n Geo rgijovich Pausto vskij ros Konstantin Georgievich Paustovskij 19 31 travnya 1892 Moskva Rosijska imperiya 14 lipnya 1968 Moskva Rosijska RFSR SRSR rosijskij pismennik ukrayinskogo pohodzhennya Kostyantin PaustovskijKonstantin Georgievich PaustovskijKostyantin Paustovskij student Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira 1913 rikIm ya pri narodzhenni Kostyantin Georgijovich PaustovskijNarodivsya 19 31 travnya 1892 1892 05 31 Moskva Rosijska imperiyaPomer 14 lipnya 1968 1968 07 14 76 rokiv Moskva RRFSRPohovannya Miske kladovishe mista Tarusa Gromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRDiyalnist ProzayikAlma mater MDUMova tvoriv rosijskaRoki aktivnosti 1912 1968Zhanr roman povist d opovidannya p yesa kazka i narisMagnum opus Kara BugazAvtografNagorodi Medal Za oboronu Odesi Premiyi Nagoroda Volodimira Petzhaka Paustovskij Kostyantin Georgijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pohodzhennya 1 2 Pershi roki 2 Vshanuvannya pam yati 3 Bibliografiya 3 1 Zbirki opovidan 3 2 Romani ta povisti 3 3 Biografichni povisti 3 4 Avtobiografiya Povist pro zhittya 3 5 Ekranizaciyi 3 6 Perekladi tvoriv ukrayinskoyu 4 Paustovskij pro Ukrayinsku revolyuciyu 1917 r 5 Div takozh 6 Primitki 7 Posilannya 8 Dzherela ta literatura 8 1 LiteraturaZhittyepis RedaguvatiPohodzhennya Redaguvati Pradid Kostyantina Grigorij Paustovskij Sagajdachnij pislya zrujnuvannya Zaporizkoyi Sichi u 1775 roci poselivsya u seli Gorodishe Okrim togo vin otrimav dvoryanstvo a takozh prijnyav katolictvo Dyadko Kostyantina Georgijovicha Illya Maksimovich 1932 pracyuvav uchitelem u seli j zasnuvav shkolu u svoyemu rodovomu mayetku 2 Sam Paustovskij pisav lishe rosijskoyu movoyu Pid chas vidviduvannya Kiyeva Mikola II zapitav gimnazista Paustovskogo chi vin maloros na sho toj vidpoviv tak Sered predkiv pismennika buli ukrayinci polyaki rosiyani ta turki Mati pismennika Mariya Grigorivna 1858 1934 pohodit iz pravoslavnogo ukrayinskogo shlyahetskogo rodu Visochanskih gerbu Sas Mamin brat ulyublenij dyadko malogo Kosti Yuzek Josif Grigorovich Visochanskij general major carskoyi armiyi voyuvav na storoni buriv v anglo burskij vijni nashadok kozackogo polkovnika Semena Visochana Z jogo sliv Universal i pechat ostalis u nas v seme ot getmana Sagajdachnogo nashego otdalennogo predka Otec posmeivalsya nad svoim getmanskim proishozhdeniem i lyubil govorit chto nashi dedy i pradedy pahali zemlyu i byli samymi obyknovennymi terpelivymi hleborobami hotya i schitalis potomkami zaporozhskih kazakov 3 Pershi roki Redaguvati Kostyantin Georgijovich Paustovskij narodivsya 19 31 travnya 1892 roku v Moskvi u sim yi zaliznichnogo statistika Georgiya Maksimovicha Paustovskogo 1862 1912 Pislya dekilkoh pereyizdiv 1898 roku sim ya oselilasya v Kiyevi na Annenkovskij Lyuteranskij vulici 33 Piznishe Paustovski pereyihali na Svyatoslavsku vulicyu 9 z 1905 meshkali na Mikilsko Botanichnij 13 budinok ne zberigsya 4 1904 roku Kostyantin pochav uchitisya v Pershij kiyivskij gimnaziyi U ditinstvi Kostyantin bagato chasu provodiv u didovomu mayetku sho mistivsya v seli Gorodishe bilya Biloyi Cerkvi de vstanovlena pam yatna doshka pismenniku 2 nbsp Pam yatna doshka v Bilij CerkviGorodishe ta Cherkasi svyata a gimnaziya budni 2 Ya vyros na Ukraine Moi rodnye so storony otca govorili tolko po ukrainski S detstva ya polyubil pevuchij gibkij legkij beskonechno bogatyj obrazami i intonaciyami ukrainskij yazyk 4 Pid chas navchannya Kostyantina Paustovskogo v shostomu klasi osin 1908 batko pokinuv sim yu cherez sho hlopec musiv sam zaroblyati sobi na navchannya repetitorstvom Jogo starshij brat oselivsya okremo a mati z Kostyantinom i she dvoma ditmi Galinoyu i Vadimom pereyihala na Veliku Pidvalnu vulicyu 9 Pislya rozpadu sim yi Kostyantin deyakij chas meshkav u svogo dyadka materinogo brata Mikoli Grigorovicha Visochanskogo v Bryansku Povernuvsya do Kiyeva v 1909 roci za spriyannya vikladachiv vidnovivsya v gimnaziyi oselivsya spochatku v Dikomu provulku nini Studentska vulicya a piznishe na Luk yanivci Baggovutivska vulicya 9 budinok ne zberigsya u svoyeyi babusi Vikentiyi Ivanivni v yiyi fligeli Pid kinec navchannya v gimnaziyi 1912 roku Paustovskij napisav svoye pershe opovidannya Na vodi ros Na vode nadrukovane v miscevomu almanasi Ogni Togo zh roku pomer i batko pismennika 2 Po zakinchenni gimnaziyi 1912 Kostyantin vstupiv do Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira na fiziko matematichnij fakultet odnak nastupnogo roku perevivsya na istoriko filologichnij fakultet Zgodom perejshov do Moskovskogo universitetu 5 U zv yazku z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni yunak perervav navchannya j pochav pracyuvati vodiyem tramvaya a zgodom na sanitarnomu poyizdi Cherez yakijs chas pislya smerti na vijni dvoh svoyih starshih brativ Borisa ta Vadima zaginuli v odin den 1915 roku na riznih frontah Paustovskij povernuvsya do Moskvi de todi meshkali jogo mati Mariya Grigorivna ta starsha sestra Galina Georgiyivna Paustovska 1886 1936 U nastupni dekilka rokiv Kostyantin pracyuvav na zavodah Yuzivki Katerinoslava j Taganroga U 1916 roci Paustovskij navit zajmavsya ribalstvom v Azovskomu mori Perebuvayuchi v Taganrozi pismennik rozpochav svij pershij roman Romantiki nad yakim pracyuvav nastupni sim rokiv a opublikuvav she cherez dvanadcyat 1935 roku Tikayuchi vid vladi komunistiv pislya Zhovtnevogo perevorotu pereyizhdzhaye v Ukrayinu de bere uchast u boyah proti vijsk Petlyuri u lavah Serdyuckogo polku getmana Skoropadskogo pid Pusheyu Vodiceyu U 1918 meshkav u Kiyevi na Nestorivskij vulici 31 kv 3 nini vulicya Ivana Franka 33 Zgodom viyihav do Odesi nbsp Pam yatnik Paustovskomu v seli SanzhijkaPislya zakinchennya Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Paustovskij sluzhiv u Rosijskomu telegrafnomu agentstvi 1924 1929 6 Pracyuvav u s Sanzhijka v 1960 roci nbsp Gorodishe pam yatnik Kostyantinu Paustovskomu na ostrovi PaustovskogoPomer u Moskvi pohovanij u misti Tarusa Vshanuvannya pam yati RedaguvatiAsteroyid 5269 Paustovskij Odeskij muzej Kostyantina Paustovskogo Shkilnij muzej Kostyantina Paustovskogo u seli Pilipcha diye z 1988 roku Budinok muzej Kostyantina Paustovskogo v misti Starij Krim Kiyivskij muzej K G Paustovskogo shkola 135 vulicya Timofiyivska kolishnya vulicya Mihajla Kocyubinskogo 12b 7 Imenem Kostyantina Paustovskogo nazvano vulici u Kiyevi Odesi ta seli Gorodishe Bilocerkivskogo rajonu U seli Gorodishe na ostrovi de buv mayetok jogo batka vstanovleno pam yatnik Kostyantinu Paustovskomu Bibliografiya RedaguvatiZbirki opovidan Redaguvati Morski nakidi 1925 Minetoza 1927 Zustrichni korabli 1928 nbsp Muzej K Paustovskogo smt Starij KrimRomani ta povisti Redaguvati Syayuchi hmari 1929 Kara Bugaz 1932 Dolya Sharlya Lonsevilya 1933 Kolhida 1934 Chorne more 1936 Suzir ya Gonchih Psiv 1937 Litni dni 1937 Pivnichna povist 1938 Meshorska storona 1939 Pozhilci starogo budinku 1941 Zolota troyanda 1955 Biografichni povisti Redaguvati Isak Levitan 1937 Orest Kiprenskij 1937 Taras Shevchenko 1939 Avtobiografiya Povist pro zhittya Redaguvati Daleki roki 1945 Bentezhna yunist 1955 Pochatok nevidomogo stolittya 1957 Chas velikih ochikuvan 1959 Kidok na Pivden 1960 Kniga blukan 1963 Ekranizaciyi Redaguvati Severnaya povest 1960 Perekladi tvoriv ukrayinskoyu Redaguvati Kara Bugaz Harkiv Odesa 1934 Kolhida Harkiv Odesa 1935 Shastya Kiyiv 1947 Stalnij persten Kiyiv 1953 Skarb Kiyiv 1955 Zolota troyanda Kiyiv 1957 Litni dni Kiyiv 1960 Povist pro zhittya Kiyiv 1961 Privorotne zillya Kiyiv 1970 Struna Kiyiv 1980 Taras Shevchenko Kiyiv 2014 Paustovskij pro Ukrayinsku revolyuciyu 1917 r Redaguvati nbsp Ya yihav cherez Kiyiv Vin tak samo yak i Moskva klekotav na mitingah Tilki zamist doloj i ura tut krichali get i slava a zamist Marselyezi spivali Zapovit Shevchenka i She ne vmerla Ukrayina nbsp Originalnij tekst ros Ya ehal cherez Kiev On tak zhe kak i Moskva klyuchom kipel na mitingah Tolko vmesto doloj i ura zdes krichali get i slava a vmesto marselezy peli Zapovit Shevchenko i She ne vmerla Ukraina 8 Div takozh RedaguvatiValerij Ivanovich DruzhbinskijPrimitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g Yarmola V Rod Paustovskih Gorodishe Pilipcha Arhivovano z dzherela 6 bereznya 2016 Procitovano 2011 07 14 ros Paustovskij K G Dedushka moj Maksim Grigorevich Stalnoe kolechko Eksmo 2012 630 s ISBN 978 5 699 51648 3 ros a b Kievskie gody Konstantina Paustovskogo Konstantin Paustovskij Biografiya variant 1 ros Biografiya Konstantin Paustovskij peoples ru 2005 15 lipnya ros Kiyivskij muzej K G Paustovskogo vidsvyatkuvav pershu richnicyu zhurnal Muzejnij prostir 3 13 2014 Arhiv originalu za 11 grudnya 2015 Procitovano 2 lyutogo 2016 K G Paustovskij Povest o zhizni Kn 3 Nachalo nevedomogo veka Gl Vodovorot M 2007 ros Posilannya RedaguvatiSajt prisvyachenij K G Paustovskomu Tvori Paustovskogo v biblioteci Maksima Moshkova http www mirpaustowskogo ru magazine mp 15 02 01 htm http lib ru PROZA PAUSTOWSKIJ lifebook1 txt with big pictures htmlDzherela ta literatura RedaguvatiGerasimova G P Paustovskij Kostyantin Georgijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 98 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Redaguvati Burij V K G Paustovskij i Cherkashina Valerij Burij Misto robitniche Vatutine 2002 2 serp S 4 Burij V K G Paustovskij i Cherkashina Valerij Burij Shevchenkiv kraj Zvenigorodka 1997 10 trav S 2 Yarmola V Rod Paustovskih Gorodishe Pilipcha ros Paustovskij K G Stalnoe kolechko Eksmo 2012 630 s ISBN 978 5 699 51648 3 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Paustovskij Kostyantin Georgijovich amp oldid 40076990