Корисні копалини Греції Греція володіє в своїх надрах покладами різноманітних корисних копалин див Табл 1 Найважливіші з

Греція володіє в своїх надрах покладами різноманітних корисних копалин (див. Табл. 1). Найважливіші з них — буре вугілля і боксити.

Загальна характеристика Редагувати

Загалом при великій кількості корисних копалин їх родовища в Греції невеликі.

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Греції станом на 1998 — 1999 роки.


Корисні копалини	Запаси	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %	Загальні
Боксити, млн т	650	1000	55 (Al₂O₃)	2,4
Барит, тис. т	2800	4000	58 (BaSO₄)	0,8
Залізні руди, млн т	60	110	45 (Fe)
Золото, т	148	259	0,4 — 8,4 г/т	0,3
Кобальт, тис. т	90	120	0,04 (Со)	1,6
Марганцеві руди, млн т	1	2	40 (Mn)
Мідь, тис. т	370	400	0,79 (Cu)	0,1
Нафта, млн т	1,4
Нікель, тис. т	450	2920	1,14 (Ni)	0,9
Плавиковий шпат, млн т	0,01	0,03
Природний горючий газ, млрд м³	8,5
Свинець, тис. т	771	841		0,6
Вугілля, млн т	3000	3570
Фосфорити, млн т	1,2	1,5	20 (Р₂О₅)	0,02
Хромові руди, млн т	3,2		18 (Cr₂O₃)	0,07
Цинк, тис. т	934	1034	4,5 (Zn)	0,3
Уран, тис. т	1	7

Окремі види корисних копалин Редагувати

Запаси горючих копалин невеликі — нафти і газу складають відповідно 7 млн т і 140 млрд м³. Родовища відкриті в Північно-Егейському нафтогазоносному басейні. З вугілля відкриті тільки поклади бурого низької якості (близько 3600 млн т).

Нікель. Греція має найзначніші запаси руд нікелю в Західній Європі, а також займає провідне місце за запасами марганцевих руд (Пелопоннеський півострів, острів Андрос в архіпелазі Кіклад тощо). Греції належить 95 % загальних запасів руд нікелю в Західній Європі. Вміст Ni 1,2 %. Основні родовища: Пагонда, острів Евбея, Айос-Іоаніс та інші. Родовища пов'язані з кайнозойськими корами вивітрювання і представлені нікелевими і кобальтовими латеритними рудами. Наприкінціі 1960-х років були відкриті великі родовища феронікелю і міді.

Хром. Найбільше родовище хромових руд — Айос-Атанасіос знаходиться в районі Домокос. Руди залягають в серпентинітах у вигляді лінз і кишень. Вміст в руді Cr₂О₃ — 40 %.

Боксити. Родовища бокситів зосереджені в чотирьох районах: Парнас Кіона, Ламія, Евбея та Аттика. Промислове зруденіння приурочене до відкладів верхнього крейда. Хімічний склад (%): Al₂О₃ — 60, SiO₂ — 4, Fe₂О₃ — 20-25, TiO₂ — 2,5-3.

Золото і мідь. Запаси мідних руд сконцентровані в сульфідних родовищах на півострові Халкідіки, на Пелопоннеському півострові. Вміст міді в рудах колиівається в межах 0,7-6,0 %. Попутно руди містять також золото до 2-4 г/т.

Золото. Золотовмісне поліметалічне родовище Олімпіас (Olimpias) і міднопорфірове Скурієс (Skouries) в Греції мають найбільші в Європі запаси золота. Обидва вони розташовані на півострові Халкідікі. Власник родовищ станом на 2002 р — канадська компанія TVX Gold Inc.

Родовище Олімпіас (інша назва — Касандра) розташоване в південно-східній периферії Родопського серединного масиву. Приурочене до горизонту мармурів, що розщеплюється на два пласти сумарною потужністю до 200 м, укладеному в могутній товщі протерозойських гнейсів. Гнейси і мармури перетнуті серією поперечних розломів північно-західного простягання. Вздовж цих порушень пластичні мармури зім'яті у складки. На східному крилі однієї з таких складок в обох пластах мармурів розташовуються два пластові поклади поліметалічних золотовмісних карбонатно-кварцових руд. Станом на 1999 рік підтверджені запаси родовища (категорій proven+probable) становлять 14.2 млн т руд з середнім вмістом золота 8.3 г/т, або до 118 т золота, в числі яких 6.5 т золота в складованих арсенопірит-піритових концентратах (з сер. вмістом 22.92 г/т) і 8.2 т — в хвостах збагачення (із вмістом 3.42 г/т). Вміст срібла в рудах — 138 г/т, цинку — 6.1 %, свинцю — 4.6.

Міднопорфірове родовище Скурієс відкрите геологами компаній Nippon Mining Ltd. і Placer Development Ltd. на початку 1990-х років. Наприкінці 1994 року придбане канадською компанією TVX Gold Inc. Мідні руди містять порівняно високі концентрації супутного золота — місцями понад 2 г/т. Зруденіння приурочене до контактової зони малого інтрузивного тіла гранітоїдів мезозою, що прориває теригенно-вулканогенну товщу пізнього палеозою — раннього мезозою, зім'яту в помірно-стислі складки. Руди вкраплено-прожилкові, сульфідно-кварцові. Кількість сульфідів (пірит, халькопірит, бляклі руди, арсенопірит, сфалерит, галеніт та інші) висока для даного типу родовищ і досягає місцями 10 %. 1997 року в центральній частині родовища була оконтурена і розвідана ділянка міднопорфірових руд, збагачена золотом. Запаси ділянки — 40 млн т руди із вмістом золота 1.5 г/т (60 т золота). Оконтурення рудних тіл виконане в 1999 р за бортовим вмістом золота в 0.4 г/т. Підраховані підтверджені запаси становили на цей час 129.55 млн т руди із вмістом золота 0.9 г/т (116.6 т золота), міді — 0.54 %. З урахуванням запасів руд низької категорії (possible) загальні запаси на родовищі досягли 206 млн т руди із вмістом золота 0.8 г/т (165 т золота). Виявлені ресурси золота (із запасами) оцінюються компанією TVX Gold Inc. в 292 т.

Поліметали. Свинцево-цинкові родовища розташовані в трьох районах: Аттика, Македонія і Фракія. Найбільше промислове значення має район Касандра в Македонії (півострів Халкідіки). Запаси руд тут оціночно становлять 5 млн т з вмістом Pb і Zn 5-10 %. Практично всі свинцево-цинкові родовища дрібні та середні, залягають в метаморфічних породах поблизу контактів осадових і метаморфічних або вивержених порід. Руди багатокомпонентні — галеніт, сфалерит, пірит, в тому числі мінерали міді, арсену, стибію тощо.

Інші корисні копалини. Крім того в Греції відкриті родовища бариту (острови Міконос, Мілос та Кос), магнезиту (острови Евбея, Лесбос, півострів Халкідіки), фосфоритів, азбесту (велике родовище Зінданіон — запаси 90 млн т), перлітів (острів Мілос), флюориту, сірки, бентоніту і каоліну (острів Мілос), корунду (острів Наксос), алуніту, глини, мармуру, вулканічого туфу, пемзи, кварцу, гіпсу, молібдену, сурми (родовище Лаханас), залізних руд (острови Серіфос, Тасос, Андрос, поблизу міста Кавала та інші).

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.