Конкурс піаністів імені Фридеріка Шопена — конкурс академічних піаністів, що проходить в Варшаві один раз на п'ять років і присвячений винятково музиці Фредеріка Шопена.
Конкурс був уперше проведений у 1927 року з ініціативи польського піаніста й музичного педагога Єжи Журавльова. До початку Другої світової війни конкурс відбувся тричі, і всі три рази його виграли радянські піаністи. В 1949 році пройшов четвертий конкурс, а з 1955 року відновився нормальний п'ятирічний цикл.
Переможці конкурсу ред.
| 1927 | Лев Оборін (СРСР) |
| 1932 | Олександр Юнінський (СРСР) |
| 1937 | Яків Зак (СРСР) |
| 1949 | Белла Давидович (СРСР) і Галина Черни-Стефанська (Польща) |
| 1955 | Адам Харасевич (Польща) |
| 1960 | Мауріціо Полліні (Італія) |
| 1965 | Марта Аргерих (Аргентина) |
| 1970 | Гаррік Олссон (США) |
| 1975 | Кристіан Цимерман (Польща) |
| 1980 | Данг Тхай Шон (В'єтнам) |
| 1985 | Станіслав Бунін (СРСР) |
| 1990 | перша премія не присуджена |
| 1995 | перша премія не присуджена (друга премія — Олексій Султанов) |
| 2000 | Юнді Лі (Китай) |
| 2005 | Рафал Блехач (Польща) |
| 2010 | Юліана Авдеєва (Росія) |
Цікаві факти ред.
- В 1955 р. члени журі конкурсу Лев Оборін (переможець першого конкурсу в 1927 р.) і Артуро Бенедетті Микеланджелі відмовилися підписати підсумковий протокол, протестуючи проти присудження першого місця польському піаністові Харасевичу замість відсунутого на друге місце Володимира Ашкеназі. В 1980 році стався аналогічний випадок: член журі Марта Аргерих покинула конкурс у знак протесту після того, як югославський піаніст Іво Погорелич не був допущений до третього туру.
- Після того, як в 1990 й 1995 рр. журі двічі поспіль не присудило першої премії, така можливість була усунута із правил.
- Переможець конкурсу 2005 року польський піаніст Рафал Блехач крім головного призу конкурсу одержав і всі чотири додаткових призи першорядної важливості: за найкраще виконання полонезу, мазурки, сонати й концерту.
Посилання ред.
- (англ.)(пол.)